Зведення Генштабу: сили ППО збили 5 російських дронів, на фронті було 56 зіткнень
У ніч на 30 грудня російські війська вкотре атакували Україну, запустивши 10 безпілотників типу Shahed-136/131, з яких п’ять – збили українські сили ППО, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, на фронті протягом минулої доби відбулося 56 бойових зіткнень.
«Загалом ворог завдав 150 ракетних і 74 авіаційних ударів, здійснив 84 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, українські сили відбили атаки російських військ на шістьох напрямках, найбільше – 29 – на Авдіївському, де російські війська «не полишають спроб оточити Авдіївку».
«На Херсонському напрямку наші воїни надалі продовжують заходи із розширення плацдарму. Незважаючи на значні втрати, ворог не полишає спроб вибити українські підрозділи із займаних позицій. Так, протягом минулої доби противник здійснив понад 10 безуспішних штурмових дій», – йдеться в повідомленні.
У звіті від 27 грудня Інститут дослідження війни припустив, що російські війська нещодавно просунулися на заході Запорізької області й повернули позиції, які українські війська захопили під час контрнаступу влітку 2023 року, ймовірно, після того, як ЗСУ відійшли на більш придатні для оборони позиції поблизу Роботиного на зиму.
27 грудня командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що російські війська для наступу активно застосовують броньовану техніку, близько 60% якої знищують українські воїни, «решта швидко відступає». В інтерв’ю Бі-Бі-Сі він також заявив, що наступний рік на фронті може бути «ще важчим».
Командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський 27 грудня повідомив, що на Лиманському напрямку війська РФ відновили інтенсивні наступальні дії з метою витіснення українських військ із району Серебрянського лісництва і розширення Торського виступу.
За його словами, на Куп’янському напрямку противник намагається будь-якою ціною захопити Синьківку і створити умови для блокування Куп’янська.
Генсекретар ООН прокоментував обстріли України
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерреш засудив «широкомасштабні» нічні атаки Росії на українські міста, цивільне населення та об’єкти критичної інфраструктури.
«Генеральний секретар найрішучішим чином засуджує широкомасштабний обстріл Російською Федерацією українських міст і населених пунктів по всій країні. Атаки на цивільні об'єкти та об'єкти критичної інфраструктури, вчинені з порушенням гуманітарного права, є неприйнятними та мають негайно припинитися», – йдеться у його заяві під час засідання Ради безпеки ООН.
Генсекретар ООН також акцентував увагу на «загибелі та пораненні великої кількості цивільних осіб, а також масштабних руйнуваннях будинків та об'єктів інфраструктури».
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна та ще 30 держав подали запит на проведення екстреного засідання Ради безпеки ООН.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
Голова Пентагону поспілкувався з Умєровим: йшлося про атаки РФ та підтримку союзників
Міністр оборони України Рустем Умєров поспілкувався із головою Пентагону Ллойдом Остіном, повідомляє пресслужба американського відомства.
Відомо, що сторони обговорили загрози ракетно-повітряних атак з боку Росії, а також останній «масштабний» напад сил РФ на українські міста у ніч проти 29 грудняю
При цьому, Ллойд Остін підтвердив, що Сполучені Штати й міжнародна коаліція, яка налічує близько пів сотні країн «залишатимуться непохитними» в підтримці народу України.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
США в ООН: Росія відволікала Радбез, поки готувала «наймасштабнішу» ракетну атаку на Україну
Сполучені Штати звинуватили РФ у «цілеспрямованому відволіканні» Ради безпеки ООН темами про Революцію гідності в Україні десятирічної давнини, поки в Москві готували «наймасштабніший» ракетно-повітряний удар по українських містах, наголосив під час термінового засідання РБ ООН радник-посланник місії США при ООН Джон Келлі.
«Два дні тому РФ організувала засідання Ради безпеки, щоби згадати про події 10-річної давнини. Росія заявила, що обговорення Революції гідності дозволить членам Ради краще зрозуміти, як ці події вплинули на чинну ситуацію в Україні», – зауважив представник США.
Він назвав це «абсурдним» та підкреслив, що в той же час у Москві розробляли «наймасштабніший» ракетно-повітряний удар по Україні.
«Саме на це Росія відволікала увагу Ради цього тижня, поки планувала свою найбільшу повітряну атаку на Україну, її міста й критичну інфраструктуру від початку незаконного повномасштабного вторгнення», – зауважив Келлі.
У цьому зв’язку він підтвердив позицію США, оприлюднену президентом Джо Байденом, назвавши напад РФ «суворим нагадуванням», що президент РФ Володимир Путін «не полишив своїх цілей знищити Україну та наголосивши, що його потрібно зупинити».
«Ми звернулися до всіх членів Радбезу, щоби вони приєднатися до нас та найрішучіше засудити цю огидну атаку на міста й цивільну інфраструктуру по всій Україні», – наголосив представник США.
Він також підкреслив, що «будь-яка злочинна брехня росіян про начебто «удари по військових цілях» не зітре та не приховає руїн по всій території в країни, а також тисяч невинних жертв, втрачених від початку війни».
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна та ще 30 держав подали запит на проведення екстреного засідання Ради Безпеки ООН.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
Зеленський побував у Авдіївці: обговорив ситуацію з командуванням
Президент Володимир Зеленський відвідав передовий контрольно-спостережний пункт 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яка перебуває в Авдіївці, а також нагородив українських військових, йдеться в повідомленні на сайті глави держави.
У доповіді командира бригади Героя України Миколи Чумака йшлося, що «російські загарбники не шкодують людей, але українські оборонці міцно тримають позиції та навіть беруть у полон ворожих солдатів».
Також Володимир Зеленський відзначив бійців державними нагородами, зокрема вручив звання Героя України молодшому сержанту Ігорю Тимощуку.
Раніше, 30 листопада, президент України Володимир Зеленський повідомив про дві «важливі наради» у Запоріжжі.
Росія: у Бєлгороді лунають вибухи, Гладков каже про загиблого та постраждалого
Ввечері 29 грудня в російському Бєлгороді та області начебто лунають вибухи, повідомив губернатор В’ячеслав Гладков.
Російські влада каже про загиблого та постраждалого внаслідок падіння уламків, попередньо, «збитих цілей».
За словами російського чиновника, над Бєлгородом та районом «спрацювала система ППО» та було «збито кілька повітряних цілей на підльоті до міста».
«Оперативні служби уточнюють інформацію про наслідки землі. За попередніми даними, є один загиблий та один потерпілий», – написав він.
Пізніше у Міністерстві оборони РФ заявили, що засоби ППО нібито «знищили 13 снарядів РСЗВ над Бєлгородською областю».
«Місцеві жителі нарахували 24 вибухи у небі. На місцях працюють оперативні служби», – йдеться в публікації Mash.
Редакція наразі не може незалежно перевірити цю інформацію.
Українська сторона цю заяву РФ не коментувала.
Влада російських регіонів, що межують з Україною, регулярно повідомляє про обстріли і удари безпілотниками з боку ЗСУ після початку повномасштабного російського військового вторгнення. Київ ці інциденти не коментує.
Російські військові з «Градів» вдарили по Донеччині, поранені люди – ОГП
Російські військові 29 грудня з «Градів» та артилерії атакували населені пункти на Донеччині, постраждало 5 людей, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
За даними відомства, сили РФ обстріляли з артилерії Красногорівку. Російські снаряди влучили по приватному сектору, де дістали поранення 41-річний чоловік та жінка 83 років. Ще один постраждалий 79 років отримав травми, перебуваючи у власному будинку, зазначили в ОГП.
«Також під прицілом окупантів вкотре опинилося м. Авдіївка. Від влучання засобів ураження по домоволодінню отримав тілесні ушкодження 50-річний містянин. Його у вкрай важкому стані доправили до лікарні для надання медичної допомоги», – йдеться у повідомленні.
Крім того, російські військові вдарили по місту Торецьк, унаслідок чого на власному подвір’ї отримала осколкові поранення та перелом ноги жінка 60 років, її відвезли до лікарні, повідомили в Офісі генпрокурора.
«Розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни», – підсумували у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Рада безпеки ООН починає засідання, про яке просила Україна після останньої масованої атаки Росії
Засідання Ради безпеки Організації об’єднаних настрій, запит на яке раніше подала Україна, починається увечері 29 грудня за Києвом.
Початок засідання анонсував раніше постійний представник України в ООН Сергій Кислиця.
«Засідання Радбезу ООН, про яке попросила Україна разом із понад 30 країнами-членами після останніх жахливих атак на Україну, почнеться о 4 годині за східним часом / о 23 годині за українським часом», – написав він.
Згідно з сайтом, засідання має на порядку денному «підтримку миру та безпеки в Україні».
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна та ще 30 держав подали запит на проведення екстреного засідання Ради Безпеки ООН.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
Порошенко «їхав на кордон, знаючи, що його не випустять» – Корнієнко
П’ятий президент і чинний народний депутат Петро Порошенко «їхав на кордон, знаючи, що його не випустять» з України, стверджує перший заступник голови Верховної ради Олександр Корнієнко. Про це він заявив в інтерв’ю «Свобода Live».
«За день до цього ми ознайомили його фракцію і комітет, де він працює, із моїм розпорядженням про скасування розпорядження Стефанчука (щодо відрядження – ред.)», – зазначив Корнієнко.
Посадовець також сказав, що зараз триває судовий процес, у якому відповідачем, крім нього, є також Державна прикордонна служба, що Корнієнка «трошки непокоїть».
«Там є достатньо великі фінансові вимоги… Це компенсація. Мільйон гривень, які Петро Олексійович нібито витратив (ми ще не знаємо це), на білети себе і своєї команди. Чомусь мова йде і про команду. І він спрямував на дві частини цю вимогу – до мене і до прикордонників. Щодо моїх доходів – він може розуміти їх із декларації, наприклад, минулої, або я подам скоро актуальні якісь. Але з прикордонників стягати 500 тисяч гривень, яким люди там теж скидаються на ті ж самі мавіки і так далі, ну, це якось... Трохи для мене дивно звучить», – пояснив перший віцеспікер.
Він каже, що діяв у межах чинного законодавства, а також зазначає, що того ж дня підписав розпорядження двом представникам фракції «Європейська Солідарність».
«У нас дуже багато відряджень. Дуже багато. Сотні. І я думаю, що більше половини – це не монобільшість. В монобільшості немає стільки людей, які їздять у відрядження», – сказав Корнієнко.
Раніше Порошенко публічно не робив заяв про намір судитися щодо компенсації збитків, спричинених скасуванням його поїздки за кордон.
Петро Порошенко заявив, що зранку 1 грудня його «не випустили (за межі України – ред.), хоча було розпорядження голови ВРУ, де було чітко зазначено, що міжнародне відрядження з 1 по 8 грудня». За словами Порошенка, він мав заплановані міжнародні зустрічі на найвищому рівні з представниками Конгресу США та Сейму Польщі.
Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто 4 грудня заявив, що Порошенко мав намір зустрітися з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, який має тісні контакти з Кремлем і виступає проти початку переговорів про членство України в ЄС.
2 грудня в СБУ повідомили про те, що отримали дані про «підготовку провокацій на міжнародній арені з боку російських спецслужб, спрямованих проти України». Партія Порошенка «Європейська солідарність» назвала пояснення Служби безпеки «неправдивим».
МЗС Польщі викликало голову російської дипмісії через проліт ракети
Міністерство закордонних справ Польщі викликало повіреного у справах Росії Андрія Ордаша. Це сталося через те, що російська ракета порушила повітряний простір Польщі, йдеться в повідомленні пресслужби МЗС Польщі.
Як зазначили у відомстві, Ордаша викликав заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський.
Чиновник вручив російському дипломату ноту протесту, в якій Польща «вимагає пояснень» щодо інциденту з порушенням повітряного простору країни крилатою ракетою.
Також у МЗС Польщі наголосили, що «подібні дії мають припинитися».
У МЗС Росії і заяви Польщі поки що жодним чином не коментували.
Росія вночі і вранці завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що масований повітряний удар Росії по Україні був націлений на соціальну й критичну інфраструктуру.
За даними МЗС України, попередньо, внаслідок ударів загинули 30 людей, понад 160 – були поранені.
У командуванні Повітряних сил ЗСУ заявили, що російські війська 29 грудня завдали по Україні наймасованішого удару з повітря. За повідомленням, зі 158 запущених ракет різних типів і ударних БпЛА збили 114: 27 дронів Shahed-136/131 і 87 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55.
Під час атаки стало відомо, що повітряний простір Польщі порушив невідомий об’єкт. Пізніше з’ясувалося, що то була російська ракета.
У зв’язку з інцидентом у країні президент Анджей Дуда скликав термінову нараду з військовими.
У листопаді 2022 року в результаті падіння ракети в польському селі Пшеводув загинули двоє людей. Про це стало відомо після масованої ракетної атаки Росії по Україні. Попри припущення, що ракету випустила система ППО України, багато країн Заходу поклали відповідальність за інцидент на Росію, адже саме вона почала атаку.
Росія хоче знести щонайменше 30% приватного сектора в Маріуполі – радник мера
Російські окупанти збираються знести щонайменше 30% приватного сектора в окупованому Маріуполі на Донеччині, зазначив радник міського голови Петро Андрющенко.
За його словами, «це становить щонайменше 40% справжньої історичної забудови міста».
«Такий «подарунок» під новорічну ялинку поклали гауляйтери Маріуполя і Донецької області. Мова про фантастичний план розбудови єдиного транспортного вузла на місці зруйнованого залізничного вокзалу», – йдеться в повідомленні.
За словами Андрющенка вже у 2024 році окупанти мають розпочати «підготовчі роботи». Радник мера пояснює, що «вони повинні будуть «зачистити» приватний сектор Маріуполя».
«І ще один нюанс. Тут жодних компенсацій не передбачено взагалі. Викуп за оціночною вартістю максимум. Тобто будинок за ціною собачої будки», – додав він.
Редакція Радіо Свобода неможе наразі перевірити ці даніз незалежних джерел через окупацію Маріуполя силами РФ.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було сильно зруйноване. Нині воно розташоване на значній відстані від лінії фронту, проте українські сили періодично завдають ракетних ударів по військових обʼєктах у Маріуполі.
СБУ підозрює бізнесмена Євгена Черняка у фінансуванні збройної агресії Росії
Українського бізнесмена, голову наглядової ради алкогольного холдингу Global Spirits Євгена Черняка підозрюють у продовженні співпраці з Росією після початку повномасштабної війни – про це заявила Служба безпеки України 29 грудня.
За повідомленням, СБУ зібрала доказову базу на Черняка, який «підозрюється у фінансуванні збройної агресії РФ»:
«За даними слідства, незважаючи на повномасштабне вторгнення, його компанії продовжили вести бізнес із країною-агресором. Встановлено, що протягом 2022 року лише у вигляді сплати податків і зборів підпорядковані йому підприємства перерахували до бюджету РФ близько 6 мільярдів у гривневому еквіваленті», – заявляє пресслужба відомства.
За твердженням Служби, правоохоронці виявили, що підприємства Черняка на території чотирьох країн Центральної Азії та Південного Кавказу закуповували в Росії спирт та інші продукти в промислових обсягах.
СБУ звітує про обшуки в приміщеннях холдингу, в ході яких нібито виявили документи та інші речові докази на підтвердження звинувачень.
На підставі зібраних матеріалів СБУ повідомила Черняку та ще шістьом топменеджерам його компаній, назва яких не уточнюється, про підозру в пособництві державі-агресору за попередньою змовою групою осіб.
Зараз вирішується питання про арешт приватного та корпоративного майна фігурантів для передачі Нацагентству з управління активами. Розслідуванням керує Київська обласна прокуратура.
Черняк та його холдинг Global Spirits наразі не коментували звинуваченя.
Євген Черняк у 2021 році увійшов до рейтингу 30 найбагатших українців від журналу Forbes. Тоді видання оцінило його статки в 470 мільйонів доларів.
На початку 2024 року Верховна Рада України має розпочати розгляд законопроєкту про мобілізацію, який від самої його появи спровокував шквал дискусій у суспільстві. Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко упевнений, що фінальна версія документа буде відрізнятися від його початкової версії: свою оцінку мають дати військові, профільний безпековий комітет ВР, лікарі й Мінфін, вважає Корнієнко. У розмові з Радіо Свобода віцеспікер розмірковує про те, чи варто відправляти на фронт народних депутатів і чому законопроєкт про мобілізацію до ВР подавав уряд, а не президент, який є верховним головнокомандувачем?
Самого віцеспікера у наступному році чекає судова тяганина: Петро Порошенко подав у суд на прикордонників і на Корнієнка через недопуск його за кордон. У своєму позові п'ятий президент вимагає мільйон гривень компенсації. Корнієнко дає зрозуміти: у порівнянні з війною це дрібниці. «Я би краще кожен ранок проводив у дискусіях з агентами Петра Олексійовича у фейсбуці, з судами, з адвокатами, ніж те, що було сьогодні зранку», каже віцеспікер, маючи на увазі ракетну атаку РФ по Україні 29 грудня.
Окрім мобілізації і Порошенка, ми говоримо про доцільність телемарафону, який існує на гроші українських платників податків і довіра до якого, за даними останніх соцопитувань, падає. Говоримо про закриту для журналістів Верховну Раду, звідки, однак, окремі депутати ведуть прямі трансляції. А також говоримо про призначення членів Рахункової палати, що відбулося всупереч застереженням послів G7, які вимагали спочатку провести реформу Рахункової, а потім на прозорих конкурсах обирати членів і голову Рахункової. Верховна Рада зробила усе з точністю до навпаки і Корнієнко був серед тих, хто тиснув зелену кнопку.
Україна скликає екстрене засідання Радбезу ООН через атаку Росії – Кулеба
Україна та ще 30 держав подали запит на проведення екстреного засідання Ради Безпеки ООН, йдеться в повідомленні міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
«Україна разом з трьома десятками держав-членів ООН звернулася до Еквадорського головування із запитом на скликання екстреного засідання РБ ООН щодо ракетної та дронової атаки Росії, що призвела до великої кількості цивільних жертв та руйнувань цивільної інфраструктури», – зазначив очільник МЗС.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки, розповіли в МЗС.
Клименко: зараз відомо про 30 загиблих внаслідок ранкового удару Росії по регіонах України
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко уточнив кількість загиблих внаслідок ранкової повітряної атаки Росії по регіонах України 29 грудня.
«Станом на зараз відомо про 30 загиблих та більш як 160 поранених внаслідок ранкового масованого удару росії по території України», – написав він увечері в п’ятницю.
Крім того, рятувальники надали допомогу 53 людям, в тому числі вісьмох дістали з-під завалів, додав міністр.
Протягом дня тривали, зокрема, пошукові роботи на місці складського приміщення в Києві, де внаслідок атаки спалахнула пожежа. Наразі знайшли дев’ятьох загиблих.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні перерахував вражені Росією об’єкти: пошкоджені або зруйновані понад 100 приватних будинків, 45 багатоповерхівок, школи, дві церкви, лікарні, пологовий будинок, торговельні й складські приміщення.
Крім того, після обіду російські війська завдали удару по Смілі, відомо про дев’ятьох поранених, серед них дитина.
Байден відреагував на масований удар Росії по Україні
Масований удар Росії є «нагадуванням про те, що диктатор Володимир Путін хоче знищити Україну, його треба зупинити», йдеться в заяві президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена.
Американський лідер нагадав, що 29 грудня Росія завдала ударів по українському пологовому будинку, торговому центру та житловим кварталам, внаслідок чого загинули мирні жителі, десятки отримали поранення.
«Це суворе нагадування усьому світу про те, що після майже двох років цієї руйнівної війни мета Путіна залишається незмінною. Він прагне знищити Україну та поневолити її народ. Його необхідно зупинити», – наголосив Байден.
Він також додав, що якщо Конгрес США не схвалить нове фінансування допомоги Україні, то «країна не зможе продовжувати відправляти зброю та життєво важливі системи ППО, які потрібні для захисту українського мирного населення».
«Конгрес має зробити крок уперед і діяти без подальших зволікань», – зазначив президент.
За його словами, «ставки у цій боротьбі виходять далеко за межі України, вони торкаються і всього Північноатлантичного альянсу».
«Ми не можемо підвести наших союзників та партнерів. Ми не можемо підвести Україну. Історія суворо засудить тих, хто не відгукнеться на заклик свободи», – резюмував він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб: ЗСУ за добу відбили 15 атак на Авдіївському напрямку
Оперативна обстановка на сході та півдні України залишається складною, на півночі суттєво не змінювалася – про це заявив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 29 грудня.
Протягом поточної доби командування зафіксувало 31 бойове зіткнення на фронті.
Зокрема, Сили оборони відбили сім російських атак біля Синьківки на Куп’янському напрямку, ще одну – біля Андріївки на Бахмутському напрямку, де армія Росії намагалася відновити втрачене положення.
«На Авдіївському напрямку, нашими захисниками відбито три атаки ворога в районах Степового, Авдіївки та ще 12 атак в районах Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог безуспішно намагався покращити тактичне положення… На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де противник здійснив п’ять безуспішних атак на позиції наших захисників», – йдеться в зведенні.
На Шахтарському та Лиманському напрямку Генштаб не фіксував російських штурмових дій.
Також ЗСУ відбили російську атаку на захід від Вербового на Запоріжжі і дев’ять штурмів своїх позицій на лівому березі Дніпра.
Командування звітує про 10 авіаударів Сил оборони по місцях скупчення російських військ і техніки та трьох зенітно-ракетних комплексах, а також про ураження ракетними військами загалом 12 російських військових цілей.
Юридичних підстав відправляти депутатів на фронт немає. Про це в інтерв’ю інтерв’ю Радіо Свобода сказав перший заступник голови Верховної ради Олександр Корнієнко, відповідаючи на питання про можливість такого рішення.
«Напевно, в законі про воєнний стан і про військове зобов’язання ми можемо забрати відстрочку (для депутатів – ред.). Але я не впевнений, що Конституція це дозволить… Я не знаю, як цього досягти, але це запит на те, щоб депутати менше давали приводів їх вважати кимось поганим, цей запит точно є в суспільстві», – сказав посадовець.
На думку Корнієнка, недієздатний парламент України – це «мрія Росії», яка поставить під загрозу процес євроінтеграції.
«90% технічної складової євроінтеграції – це голосування… Якщо парламент поступово буде втрачати депутатів, то він рано чи пізно дійде до відмітки в 300. І це не буде відповідати критеріям вступу в ЄС, НАТО і так далі… Як нам допоможе виграти війну батальйон з 200 депутатів, який в цей час не буде голосувати, і ми не будемо просуватися по іншим цілям?» – спитав він.
Днями колишній народний депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко, коментуючи новий законопроєкт щодо змін у мобілізації, вказав на те, що ним парламент «направить на фронт ще кілька сотень тисяч людей, з яких якась частина загине». Відтак він запропонував народним депутатам направити по 10% чоловіків від кожної фракції на фронт на пів року, «щоб показати іншим громадянам, як треба робити».
Після початку повномасштабного вторгнення низка народних депутатів, таких як Роман Лозинський і Роман Костенко («Голос») та Михайло Забродський («Європейська солідарність») долучилися або повернулися до Збройних сил України. У вересні 2023 року видання «Чесно» також дослідило, скільки депутатів місцевих рад пішли на фронт.
З іншого боку, видання NGL.media днями оприлюднило дані, за якими щонайменше троє колишніх народних депутатів виїхали за кордон як волонтери й не повернулися.
Київ: під завалами складської будівлі знайшли дев’ятого загиблого
У Києві знайшли ще одного загиблого під уламками складської будівлі, ураженої в ході російської повітряної атаки – про це заявив мер Києва Віталій Кличко увечері 29 грудня.
«Станом на 18:00 з-під завалів складського приміщення в Шевченківському районі врятували вісьмох постраждалих. Та дістали дев’ятьох тіл загиблих», – написав він у своєму телеграмі.
Кличко додав, що пошук людей під завалами триває.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про щонайменше 21 загиблого та 132 поранених внаслідок атаки.
Повітряна атака Росії: Кулеба розповів про розмову з Боррелем із бомбосховища МЗС
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів розмову з високим представником Євросоюзу з зовнішніх справ Жозепом Боррелем – про це він повідомив 29 грудня.
За його словами, під час розмови, яку міністр вів, перебуваючи в бомбосховищі Міністерства закордонних справ, Боррель висловив Україні підтримку ЄС перед обличчям «брутальної атаки Росії».
«Ми домовилися активізувати наші спільні зусилля для поставки в Україну додаткових систем протиповітряної оборони. Я подякував високому представнику за всю політичну та особисту підтримку в 2023 році. Я підкреслив, що наші два головні оборонні пріоритети на наступний рік – прискорити постачання артилерійських боєприпасів і усунути всі перешкоди для нарощування європейської оборонної промисловості», – заявив Кулеба.
Він передав слова Борреля, за якими блок вживає заходів для прискорення доставки обіцяних артилерійських снарядів і швидкого розвитку оборонної промисловості Євросоюзу.
Розмова також стосувалася прийдешнього саміту ЄС 1 лютого, на якому, як очікує голова МЗС, затвердять механізм Ukraine Facility.
«У зв’язку з цим я поінформував високого представника, що український уряд сьогодні схвалив план реформ, необхідний для запуску Ukraine Facility», – додав міністр.
Боррель, своєю чергою, назвав «варварською» атаку Росії 29 грудня.
«ЄС має намір у 2024 році надати додаткове військове обладнання для підтримки України в протистоянні вторгненню Росії. Боротьба України за свободу проти тиранії – це спільна боротьба», – заявив він.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про щонайменше 20 загиблих та 132 поранених внаслідок атаки.
Верховний представник Євросоюзу з питань безпеки Жозеп Боррель навесні 2023 року оголосив про триетапний план, згідно з яким ЄС мав надати Україні мільйон артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі і збільшення виробництва.
Втім, ближче до кінця року стало відомо, що блок не встигає виконати ці обсяги, хоча Боррель заявив, що вони залишаються «політичною метою».