У ДБР пояснили, чому раніше не затримали сина Гринкевича
Державне бюро розслідувань не могло раніше затримати сина бізнесмена Ігоря Гринкевича Романа, якого напередодні оголосили у розшук, бо не мало достатньо доказів для цього. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповіла радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.
«ДБР не мало законного права на той момент, достатньо доказів для того, щоб оголошувати підозри. Коли прийшли результати експертиз, коли були допитані свідки, коли було зрозуміло, як це все відбувалося, саме тоді п’ять підозр було оголошено за статтями про шахрайство, створення та участь у злочинній організації в цьому кримінальному провадженні», – повідомила вона.
Напередодні ДБР оголосило у розшук Романа Гринкевича. Він є одним із п’яти підозрюваних у кримінальному провадженні про закупівлі одягу для Збройних сил. Трьом іншим підозрюваним у Печерському районному суді Києва обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці з можливістю внесення застави розміром у 500 мільйонів гривень. Головний фігурант справи – бізнесмен Ігор Гринкевич – перебуває під вартою з кінця грудня 2023 року. Його затримали під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній у ході розслідування кримінального провадження. Тоді Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).
17 січня Ігорю Гринкевичу повідомили підозру у у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ. П’яти членам організації, яку, як стверджують в ДБР, створив Ігор Гринкевич, повідомили про підозру у створенні та участі у злочинній організації, у шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалася в рамках чинного законодавства. Сам скандал він назвав «замовним».
«Краще перестрахуватися» – військовий про евакуацію з Куп’янського району та ситуацію на напрямку
Влада Харківщини оголосила про обов’язкову евакуацію населення з двох громад Куп’янського району – Кіндрашівської та Куриливської громад. Все через безпекову ситуацію в регіоні: обстріли збільшились. Олександр Сирський, командувач Сухопутних військ ЗСУ заявив, що основні зусилля армія Росії зосередила на витісненні підрозділів ЗСУ з куп’янського лісу та на захопленні Синьківки.
Леонід Поляков, старший лейтенант ЗСУ (об'єднання «Легіон Свободи»), який зараз перебуває на Лимано-Куп'янському напрямку, розповів в етері Радіо Свобода (програмі «Свобода Live») про ситуацію в районі та чому влада запровадила евакуацію з Куп'янщини.
Ігнат розповів, де найчастіше використовують «гібридні» системи ППО
«Гібридні» системи протиповітряної оборони не є далекобійними, саме тому їх використовують для «прикриття» інфраструктури та військових об’єктів, розповів речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що практика поєднання радянського та західного озброєння вже раніше використовувалася в Україні, зокрема, у авіації. Йдеться про використання ракет західного виробництва та радянських літаків, які має Україна, каже Ігнат.
«Ці системи, про які ми зараз говоримо, вони не є такими далекобійними. Можуть працювати десь до 15 кілометрів. Тому розраховувати на те, що ми можемо збивати на далеких відстанях, не доводиться. Але прикривати ними локально об'єкти інфраструктури, військові об'єкти чи щось інше – чому б ні», – сказав речник.
Ігнат додав, що в Україні також модернізують ПЗРК для мобільних вогневих груп. За його словами, «йдеться про оснащення переносних зенітних комплексів тепловізійним обладнанням, щоб збільшити показник збиття».
Раніше, 23 грудня, міністр Мінстратегпром Олександр Камишін під час брифінгу за підсумками року розповів, що український воєнно-промисловий комплекс переобладнав радянську техніку спільно із західними партнерами, і такі установки вже працюють за призначенням.
Президент Володимир Зеленський анонсував посилення протиповітряної оборони України на тлі повідомлень про збиття п’яти російських винищувачів протягом трьох днів.
За добу сили РФ атакували 20 населених пунктів Харківщини: загинула жінка, є поранені – влада
За минулу добу, 18 січня, російські військові вдарили з артилерії і мінометів по 20 населених пунктах Харківської області, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у фейсбуці.
За його словами, внаслідок російських обстрілів є загибла і поранені серед місцевого населення.
«Артилерійських та мінометних обстрілів ворога зазнали 20 населених пунктів Харківщини, зокрема: Стогнії, Уди Богодухівського району; Стариця, Вовчанськ, Бочкове, Нестерне Чугуївського району; Дворічна, Масютівка, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Куп'янського району», – написав Синєгубов.
Відомо також, що російська армія вдарила з авіації в районі Вовчанська й Миколаївки Чугуївського району, Голубівки, Іванівки, Кислівки й Табаївки Куп’янського району.
Синєгубов зазначив, що близько 08:30 четверга, 18 січня, сили РФ завдали удару із самохідних артилерійських установок «Піон» по місту Куп’янськ, пошкодивши там багатоповерховий будинок. Унаслідок обстрілу загинула 57-річна жінка, двоє чоловіків віком 56 й 62 роки отримали поранення. Постраждалих госпіталізували, їхній стан – середній, уточнив голова ОВА.
«Близько 16:30 у селищі Донець Ізюмського району 53-річний чоловік підірвався на невідомому вибуховому пристрої. Потерпілий загинув», – зазначив він.
Крім того, унаслідок бойових дій минулої доби без електропостачання залишилися 72 споживачі в селі Веселе Харківського району.
«Загалом у регіоні на цей час знеструмлені 15 896 абонентів у 64 населених пунктах Ізюмського, Куп’янського, Богодухівського, Харківського та Чугуївського районів. Енергетики продовжують працювати над відновленням електропостачання», – зазначив голова ОВА.
Роботи з очищення області від вибухонебезпечних предметів також тривають. За даними Синєгубова, протягом доби зведені групи вибухотехніків розмінували 10,4 гектара території регіону та знищили 189 ВНП.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня заявив, що російські війська не полишають спроб витіснити українські підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, маючи на меті блокування Куп’янська.
У грудні минулого року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Росія: у Брянській області заявили про пожежу на нафтобазі після атаки БПЛА
У Брянській області Росії внаслідок атаки безпілотника почалася пожежа на території нафтобази у місті Клинці, повідомляє місцева влада.
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз у телеграмі заявив про атаку БПЛА, в якій звинуватив Україну. За його словами, безпілотний літальний апарат нібито був приглушений РЕБ, а під час знищення нібито відбулося скидання боєприпасу на територію Клинцівської нафтобази.
За попередньою інформацією, постраждалих немає. Вогонь охопив кілька резервуарів.
Він стверджує, що ЗСУ спробували атакувати об’єкти на території міста Клинці, яке розташоване за 50 кілометрів від кордону з Україною.
Раніше про збитого безпілотника у Брянській області повідомляло Міноборони Росії. Про пошкодження та цілі атаки в повідомленні не йшлося. У соцмережах публікують фото та відео пожежі та великого стовпа чорного диму, який «видно з усіх точок міста».
Нафтобаза у Клинцях належить «Роснефти». 11 травня минулого року вона вже зазнавала атаки дрона. Іншу нафтобазу в Брянську атакували 25 квітня 2022 року.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Київ офіційно обстріли не коментує.
Загубили Гринкевича, але затримали Мазепу. Дрон України долетів до нафтобази РФ?
- Ситуація південніше Авдіївки вкрай складна. Про це пишуть аналітики проєкту Deep State. За їхніми даними, російські сили просунулися західніше дачного поселення «Виноградники», а також проводили штурмові дії на «Царську охоту» та сусідні позиції. Що відбувається на напрямку зараз – поговоримо.
- Європарламент закликає лідерів ЄС урізати права Угорщини в блоці. За відповідну резолюцію проголосували 345 євродепутатів. То що далі? Орбан втрачає вплив і, зокрема, можливість блокувати українське питання? Чи не все так однозначно?
- Сина львівського бізнесмена Гринкевича оголосили у розшук. Гринкевича-молодшого, як і Гринкевича-старшого, правоохоронці підозрюють у оборудках під час закупівлі одягу та білизни для ЗСУ. Ще трьом фігурантам у цій справі суд в Києві вже обрав запобіжний захід. А також чому затримали бізнесмена Ігоря Мазепу? Далі розкажу більше.
- Україна готується до легалізації ринку лобізму – тобто законного впливу на представників влади, щоб відстоювати інтереси окремих груп. Верховна Рада у першому читанні проголосувала за такий законопроєкт. Ним, зокрема, передбачені методи впливу, права та обов'язки, а також контроль за діяльністю тих, хто займатиметься лобізмом. Та чи всі думки врахували і як лобізм має знизити рівень корупції?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Білий дім розповів, про які загрози від несхвалення допомоги Україні Байден попередив конгресменів
У Білому домі переговори з Конгресом щодо допомоги Україні назвали «продуктивними» і такими, що рухаються «в правильному напрямку».
«Це була активна дискусія (зустріч президента Джо Байдена з представниками Конгресу 17 січня – ред. ), де кожен мав можливість зробити свій внесок. Президент був дуже чітко налаштований щодо ставок для України в цей момент, нагальності цього фінансування. Думаю, що Джейк Салліван і директорка Нацрозвідки США Евріл Гейнс дуже чітко і детально виклали деякі конкретні приклади того, якими будуть ставки для України, якщо ми не зможемо змусити Конгрес подолати цей момент, коли Конгрес перешкоджає надходженню допомоги в Україну, дуже і дуже скоро», – заявила під час брифінгу перша заступниця прессекретаря Білого дому Олівія Далтон.
За її словами, під час цієї зустрічі лідерів Конгресу попередили про можливі загрози не лише для України, а й для США та союзників у разі несхвалення додаткової допомоги Києву.
«І одна з найважливіших речей, яку підкреслив президент, стосувалася не лише нашої стурбованості щодо України, але й щодо того, що ми бачили в минулому від неконтрольованої брутальної агресії диктаторів. Вивчаючи уроки історії, ми знаємо, що вони не зупиняються, коли їх залишають напризволяще і не контролюють. І тому президент передав відчуття нагальності щодо того, що це означатиме для наших партнерів по НАТО в регіоні, якщо ми не надамо Україні допомогу, якої вони потребують», – заявила Далтон.
Вона натякнула, що США доведеться допомагати союзникам по НАТО зі застосуванням американських військових.
«Звичайно, ми не хочемо, щоб наші власні війська опинились в ситуації, коли, можливо, доведеться залучати їх на поле бою», – сказала речниця.
Президент CША Джо Байден 17 січня зустрівся з керівництвом Конгресу, представниками деяких комітетів Палати представників, щоб обговорити нагальну потребу продовжувати підтримувати Україну.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив минулого тижня, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася.
Генштаб ЗСУ: за добу було майже 130 боєзіткнень, противник атакує на семи напрямках
Протягом минулої доби відбулося 127 бойових зіткнень, українські захисники відбили російські атаки на семи напрямках, повідомляє у ранковому зведенні 18 січня Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські військові відбили 18 атак противника поблизу Синьківки, Петропавлівки, Табаївки, Берестового, на Лиманському – 15 атак біля Тернів, Ямполівки на Донеччині та ще 8 атак в районах Серебрянського лісництва, Білогорівки на Луганщині, на Бахмутському напрямку відбили 2 атаки противника неподалік Богданівки.
На Авдіївському напрямку українські військові відбили 44 російські атаки.
«Українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи окупантам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 27 атак ворога в районах Новокалинового, Новобахмутівки, Авдіївки та ще 17 атак біля Первомайського та Невельського Донецької області», – йдеться у зведенні.
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати противника поблизу Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області – тут відбили 15 атак, на Шахтарському напрямку – 4 атаки противника західніше Старомайорського та південніше Урожайного Донецької області, а на Запорізькому – 5 російських атак західніше Вербового та Роботиного.
Супутникові знімки підтвердили, що українські удари по окупованому Криму наприкінці грудня 2023 року потопили російський корвет типу «Тарантул» поблизу Севастополя, йдеться у звіті американського Інститут вивчення війни (ISW).
Кримський партизанський рух«Атеш» 18 січня повідомив про виявлення затонулого корвета типу «Тарантул» у Графській бухті Севастополя і супутникові знімки координат, надані «Атешем», підтверджують, що корвет затонув між 28 і 31 грудня 2023 року.
«Це підтвердження раніше невідомого успішного українського удару вказує на те, що нещодавня ударна кампанія України по окупованому Криму, можливо, була більш успішною, ніж це було підтверджено відкритими джерелами», – зауважують у ISW.
Російські та кримські окупаційні чиновники стверджували, що 28 і 30 грудня 2023 року російські війська відбили удари українських повітряних і морських безпілотників по Севастополю.
26 грудня 2023 року внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
Починаючи з серпня 2022 року, у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався перший вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень «терористичної небезпеки».
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні цього року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Росія за добу війни втратила понад 900 військових і 20 танків – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 374 520 своїх військових, за останню добу – 920, повідомив вранці 19 січня Генштаб ЗСУ.
Серед інших російських втрат у Генштабі повідомили про такі:
- танки ‒ 6167 (20 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11445 (+35)
- артилерійські системи – 8854 (+19)
- РСЗВ – 966
- засоби ППО ‒ 654 (+1)
- літаки – 331
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6929 (+4)
- крилаті ракети ‒ 1818 (+1)
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 11831 (+37)
- спеціальна техніка ‒ 1384 (+4).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
«Ас-Саляму алейкум!» – з усмішкою на обличчі зустрічає відвідувачів кароока жінка в тюрбані. Відразу пропонує чай, каву, пахлаву. Негучно звучить кримськотатарська музика, на полицях стоять джезви для приготування кави і лежать феси – різнокольорові головні убори. На слова відвідувачів «У вас так ароматно пахне!» жінка, усміхаючись, відповідає: «А як має пахнути вдома?»
Естонія поверне Україні 274 незаконно вивезені археологічні пам’ятки – Мінкульт
Естонія готується передати до України археологічні артефакти, вилучені під час спроби незаконно ввезти на територію країни кілька років тому – про це заявило 18 січня Міністерство культури та інформаційної політики.
Заяві передувала зустріч виконувача обов’язків міністра Ростислава Карандєєва з послом України в Естонії Максимом Кононенком та послом з особливих доручень МЗС Ігорем Осташем, на якій вони обговорили передачу артефактів Україні з Естонії.
«Незабаром експонати будуть передані в Україну. Вони вдало доповнять наше національне надбання та демонструватимуть історичну справедливість», – заявив Карандєєв.
Як пояснює Мінкульт, у 2019 році естонська поліція та прикордонними завадили незаконному ввезенню на територію країни ряду археологічних артефактів. Серед них – 274 предмети, які належать до культур ранньої залізної та залізної доби від 5-4 століть до нашої ери до 7-10 століть нашої ери, які є частиною культурної спадщини України.
Читайте також: У Росії відкрилася виставка з речами жителів захоплених міст України
Зараз ці знахідки готують до передачі до України. Перед цим їх планують експонувати в Естонії, повідомляє міністерство:
«Наразі естонською стороною здійснюється підготовка до урочистої презентації цих предметів в Естонському історичному музеї, що відбудеться 23 січня. Після експонування в Естонії археологічні артефакти повернуться до України».
Естонський суспільний мовник ERR раніше 18 січня повідомив деталі, за якими знахідки виявили у вантажівці громадянина Латвії, який в’їжджав до Естонії з Росії в грудні 2018 року. Серед них були монети, чаша, прикраси, кінські вуздечки. Водій стверджував, що двоє російськомовних чоловіків попросили його провезти електронні пристрої до Риги і нібито підклали артефакти в кабіну.
Згодом Рада національної спадщини Естонії замовила аналіз у Естонському історичному музеї, який виявив, що лише монетам понад 2000 років і вони належать до часів царя Фракії Лісімаха.
Спершу розглядалося повернення знахідок до Росії, звідки їх завозили, але українські археологи, йдеться в матеріалі ERR, довели, що вони походять здебільшого зі сходу та півдня України, в тому числі з розграбованих об’єктів в окупованому Криму.
«Це був дуже складний випадок, тому що предмети були з Чорноморського регіону в Криму, а на той час до (повномасштабної – ред.) війни ще не дійшло», – сказала фахівчиня естонської митної служби Еліка Бросман, пояснюючи, чому спершу естонська сторона зв’язалася з російськими експертами.
Зрештою Естонія наслідувала приклад Нідерландів у справі «скіфського золота» й вирішила передати артефакти Україні.
«Ми маємо справу з історичною пам’яттю країни, і наша роль – повернути Україні ті нечисленні фрагменти скарбів, вивезених з цієї країни, які потрапили до нас», – прокоментувала радниця з археології Ради національної спадщини Неле Кангерт.
Україна неодноразово повідомляла про вивезення російськими військами музейних експонатів із окупованих українських регіонів. Зокрема, в жовтні 2023 року в Севастополі на території заповідника «Херсонес Таврійський» відкрили виставку експонатів, вивезених росіянами із окупованої частини Запорізької області.
Прокуратура: суд завершив обрання запобіжних заходів трьом фігурантам справи про закупівлі для ЗСУ
Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи всім трьом підозрюваним у справі про закупівлі одягу для Збройних сил – про це повідомив Офіс генерального прокурора на початку доби 19 січня.
Суд ухвалив рішення за клопотанням прокуратури, йдеться в повідомленні.
«У якості альтернативи суд визначив можливість внесення застави у розмірі понад 500 мільйонів гривень для кожного з них. Строк дії ухвал до 16.03.2024 року», – додає ОГП.
Четвертий фігурант справи перебуває під вартою з 29 грудня 2023 року, п’ятого оголосили в розшук, повідомило відомство.
Раніше стало відомо, що суд обрав запобіжні заходи Володимиру Тимківу та Андрію Колотилу. За даними слідства, всі троє були спільниками злочинної організації, яку створив львівський бізнесмен Ігор Гринкевич. Про підозру йому та ще чотирьом фігурантам напередодні повідомило ДБР.
Фігурантам закидають створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство в особливо великих розмірах. За даними слідства, державі було завдано збитків на майже мільярд гривень.
Ані самого Ігоря Гринкевича, ані його сина Романа Гринкевича немає серед тих, кому обирають запобіжний захід.
Суд взяв під варту із заставою другого фігуранта справи Гринкевичів
Печерський районний суд 18 січня обрав запобіжні заходи вже двом фігурантам справи про закупівлі одягу для Збройних сил України. Як повідомили медіа з посиланням на Офіс генерального прокурора, суд взяв під варту другого підозрюваного із правом внесення застави в понад 500 мільйонів гривень.
Як уточнила речниця Надія Максимець, таким чином суд задовольнив клопотання обвинувачення.
За даними Liga, йдеться про підозрюваного Володимира Тимківа.
Раніше суд взяв під варту іншого фігуранта Андрія Колотила.
Печерський районний суд Києва 18 січня обирає запобіжний захід трьом фігурантам справи про оборудки із закупівлями одягу й білизни для ЗСУ.
Вони ж, як вважає сторона обвинувачення, були спільниками злочинної організації, яку створив львівський бізнесмен Ігор Гринкевич. Про підозру йому та ще чотирьом фігурантам напередодні повідомило ДБР.
Фігурантам закидають створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство в особливо великих розмірах. За даними слідства, державі було завдано збитків на майже мільярд гривень.
Ані самого Ігоря Гринкевича, ані його сина Романа Гринкевича немає серед тих, кому обирають запобіжний захід.
Зеленський: дипломати мають «активізуватися», щоб посилити реакцію партнерів на обхід Росією санкцій
Україна продовжує роботу з країнами-партнерами щодо санкцій проти Росії, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 18 січня.
«Усі наші дипломатичні представники мають активізуватися, щоб і партнери реагували активніше на кожен випадок обходу санкцій з боку Росії. Це не просто абстрактне питання – це про те, як держава-терорист виробляє зброю, зокрема, ракети», – заявив він.
Зеленський вказав на те, що в усіх російських ракетах є десятки «критично важливих» складових закордонного виробництва, в тому числі західними компаніями.
«Сьогодні була відповідна доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки України Олександра Литвиненка. Чіткі факти. Тож блокувати шляхи обходу Росією санкцій – це буквально блокувати терор. Я вдячний усім партнерам, які це розуміють, та кожному й кожній у світі, хто допомагає нам у відповідній роботі», – додав президент.
За висновками останнього дослідження Київського інституту економіки та Міжнародної санкційної групи Єрмака-Макфола, за січень-жовтень 2023 року російський імпорт військових товарів сягнув майже 9 мільярдів доларів, що лише на 10% менше, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Згідно з інформацією Національного агентства із запобігання корупції, 72% виявлених компонентів російської зброї виготовлені США, 6% – Швейцарією, 5% – Японією, 4% – Китаєм, від 1 до 3% – Німеччиною, Нідерландами, Великою Британією, Тайванем тощо.
Справа закупівель одягу для ЗСУ: одного з підозрюваних взяли під варту
Одному з підозрюваних у справі про закупівлі одягу й білизни для Збройних сил України обрали запобіжний захід – про це повідомила журналістам речниця Офісу генеральної прокурори Надія Максимець.
«Клопотання прокурора задоволено, одному з підозрюваних обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.03.24 із заставою 500 001 528 грн», – цитує Максимець агентство «Укрінформ».
За даними Суспільного, йдеться про Андрія Колотила. Адвокат підозрюваного Сергій Пушкарській заявив мовнику, що захист буде оскаржувати рішення суду і розмір застави.
Сьогодні суд обирає запобіжний захід двом керівникам підприємств, які фігурують у справі, і їхньому представнику.
Печерський районний суд Києва 18 січня обирає запобіжний захід трьом фігурантам справи про оборудки із закупівлями одягу й білизни для ЗСУ.
Вони ж, як вважає сторона обвинувачення, були спільниками злочинної організації, яку створив львівський бізнесмен Ігор Гринкевич. Про підозру йому та ще чотирьом фігурантам напередодні повідомило ДБР.
Фігурантам закидають створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство в особливо великих розмірах. За даними слідства, державі було завдано збитків на майже мільярд гривень.
Ані самого Ігоря Гринкевича, ані його сина Романа Гринкевича немає серед тих, кому обирають запобіжний захід.
Через співпрацю з РФ загроза з боку КНДР може зрости – посадовці США
США, Південна Корея та Японія засудили Північну Корею за торгівлю зброєю з Росією та нові ракетні випробування. На тлі зростання напруженості на Корейському півострові посланці США, Японії та Південної Кореї з питань ядерної безпеки провели 18 січня зустрічі в Сеулі, повідомляє «Голос Америки».
Американська представниця у справах Північної Кореї Юнг Пак засудила передачу Пхеньяном балістичних ракет малої дальності та іншої зброї Росії для використання у війні в Україні, а також порушення прав людини у КНДР.
Спецпредставник Сеула з питань миру та безпеки на Корейському півострові Кім Ганн наголосив на наслідках співпраці Кремля та Пхеньяна: «Кім Чен Ин, можливо, робить ставку на незаконну військову співпрацю з Москвою. Це лише заведе в глухий кут. Це просто підтвердить репутацію Північної Кореї як очевидного порушника міжнародних правил і законів. Світ ніколи не потуратиме дестабілізаційній поведінці Північної Кореї, яка загрожує міжнародному миру та безпеці».
14 січня Північна Корея повідомила, що випробувала нову гіперзвукову ракету середньої дальності на твердому паливі, а через два дні міністерка закордонних справ КНДР Чхве Сон Хуей зустрілася з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві. Як повідомляють північнокорейські та російські ЗМІ, вони домовилися «розвивати тісну співпрацю з метою забезпечення миру й стабільності на планеті».
Хоча Росія й КНДР заперечують постачання балістичних ракет для використання Кремлем у війні в Україні, Державний департамент США ідентифікував компанії та осіб, причетних до перевезення балістичних ракет КНДР і повʼязаних з ними вантажів наприкінці листопада 2023 року та запровадив проти них санкції.
Також Державний департамент заявив, що Північна Корея порушує ембарго ООН на постачання зброї, а на спеціальному засіданні Ради безпеки ООН представник Південної Кореї заявив, що КНДР використовує Україну як полігон, щоб випробовувати свої ракети.
11 січня генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив, що попередня науково-технічна експертиза підтвердила, що 2 січня Росія використала для удару по Харкову ракети виробництва Північної Кореї.
Естонія не продовжила дозвіл на проживання голові місцевої митрополії РПЦ
Влада Естонії відмовилася продовжувати посвідку на проживання предстоятелю Естонської православної церкви Московського патріархату митрополиту Євгенію (Валерію Решетнікову). Він має залишити країну після 6 лютого, повідомила прикордонна служба Естонії (PPA).
За висновком відомства, митрополит є загрозою для країни.
«Держава ухвалила рішення відмовити в продовженні йому посвідки на проживання, оскільки Решетніков у своїй публічній діяльності, у тому числі в публічних виступах, підтримує дії агресора і не змінив свою лінію поведінки, незважаючи на попередження, що робилися йому раніше», – заявив керівник бюро прикордонної охорони Пих’яської префектури Індрек Ару.
Пресслужба Естонської православної церкви (МП) заявила, що наразі не коментує ситуацію, але просить про «молитви як про нашого голову владику Євгенія, так і про нашу церкву».
Як і коли саме Решетніков виправдовував і підтримував російську агресію, влада Естонії не уточнює. Раніше митрополит, на вимогу влади, публічно засудив війну в Україні. Він також приєднався до заяви Ради церков Естонії із засудженням війни та закликав припинити бойові дії.
Повідомляється, що митрополит прожив у Естонії чотири роки. Він двічі отримував посвідку на проживання на два роки. Востаннє він продовжив дозвіл на проживання незадовго до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Приклад Британії надихнув низку країн прискорити підготовку безпекової угоди з Україною – Кулеба
Країни, які готові наслідувати приклад Великої Британії і підписати угоду щодо безпекової співпраці з Україною, вже є, але наразі їх не розголошують – про це розповів міністр закордонних справ Денис Кулеба в ефірі національного телемарафону 18 січня.
«Є вже такі країни, не розкриватиму сюрприз. Але треба визнати, що британський приклад надихнув низку країн максимально прискорити переговори щодо такої домовленості і робити цю домовленість більш потужною, ніж планували спочатку», – розповів він.
Відтак, за оцінкою Кулеби, угода, підписана Володимиром Зеленським та Ріші Сунаком, не лише важлива сама по собі, а й дала «потужний імпульс» іншим державам.
«Запевняю, що незабаром ви побачите нові підписання», – пообіцяв голова МЗС.
Сьогодні ж Володимир Зеленський повідомив, що він та президент Франції Емманюель Макрон доручили політичним і військовим радникам, зокрема, прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії між двома країнами.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Повідомляється, що зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.
У РФ внесли до реєстру «нацистських» вітання «Слава Україні»
Міністерство юстиції РФ внесло до переліку так званих «нацистських» організації, символіка яких офіційно заборонена, Організацію українських націоналістів (ОУН), її підрозділи та гасла, зокрема, вітання «Слава Україні! – Героям Слава!» (вони нині в Україні мають офіційний статус, наприклад, використовуються у Збройних силах України).
«Нацистськими» в Росії, як випливає з переліку, крім ОУН, визнаються Українська повстанська армія (УПА) Українська національна асамблея (УНА) та Українська народна самооборона (УНСО).
Також до переліку внесені емблеми та символи цих організацій, серед яких – стилізований золотий тризуб, середній елемент якого виконаний у формі меча, а також прапор ОУН із червоною та чорною горизонтальними смугами.
До цього реєстру відомство, згідно з постановою уряду РФ, має вносити організації, які, на думку російської влади, співпрацюють з особами чи обʼєднаннями, які заперечують вирок Нюрнберзького трибуналу чи інших трибуналів за підсумками Другої світової війни.
Видання «Важные истории» звернуло увагу, що хоча сам перелік «нацистських» організацій був затверджений ще у 2015 році, перші чотири позиції, на яких опинилися українські організації, у ньому заповнили 17 січня 2024 року.
За публічну демонстрацію символіки цих організацій передбачено адміністративну відповідальність (стаття 20.3 КоАП РФ). Для громадян передбачений штраф до двох тисяч рублів або арешт на 15 діб, для посадових осіб – штраф до чотирьох тисяч рублів, а для юридичних осіб – штраф до 50 тисяч рублів.