Міносвіти: через російську агресію близько 900 тисяч дітей в Україні вчаться дистанційно
Кожна сьома школа в Україні пошкоджена через російські атаки, заявив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків 24 січня. Про це він заявив на брифінгу в медіацентрі «Укрінформ» на презентації спільного з Литвою проєкту «Школа майбутнього для України».
«Якщо казати про зруйновану освітню інфраструктуру в цілому по Україні, то тільки шкіл зруйновано більш як 200, і більш як 1600 шкіл зазнали пошкодження. Якщо перевести це у відносні цифри, то це кожна сьома школа в Україні зазнала пошкоджень», – заявив він.
За оцінкою заступника міністра, це ускладнює доступ дітей до освіти.
Читайте також: «Роздягнули догола, знімали на камеру»: життя українських дітей під контролем Росії
«На даний момент в Україні близько 900 тисяч дітей навчаються дистанційно. Вони не можуть відвідувати школи, навчаються з використанням дистанційних технологій. І в умовах війни це насправді є викликом як для вчителів, так і для самих учнів».
Однією з цілей у тому числі цього проєкту – це забезпечити можливість відбудови шкіл, «не відновлювати стіни, які зруйновані, а відбудовувати новий простір».
Заклади освіти, як і інші цивільні об’єкти, регулярно зазнають російських обстрілів та авіаударів. Росія продовжує заперечувати атаки на цивільну інфраструктуру України.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими відреагував на заяву Міноборони РФ про падіння російського літака Іл-76, який нібито перевозив українських військовополонених.
«Координаційний штаб, інші профільні структури збирають та аналізують всю необхідну інформацію. До оприлюднення офіційних заяв або коментарів уповноваженими особами або органами закликаємо ЗМІ та громадян утриматися від поширення неперевіреної інформації», – йдеться у заяві, оприлюднені в телеграмі.
У штабі наголошують, що противник активно здійснює інформаційні спецоперації, спрямовані проти України, які мають на меті дестабілізацію українського суспільства.
Читайте також: У РФ повідомляють про падіння Іл-76 у Бєлгородській області. Міноборони РФ підтвердило
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє супроводжуючих.
Водночас низка українських медіа з посиланням на свої джерела повідомляла, що збиття військово-транспортного літака Іл-76 є роботою Збройних сил України. За даними джерел, цей літак, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300.
У серпні минулого року дрони атакували аеропорт у російському Пскові, який розташований приблизно за 700 км від кордону України. Тоді повідомлялося про пошкодження чотирьох літаків Іл-76.
Читайте також: «Ціль уражена за 700 кілометрів» – Зеленський про успішне застосування української далекобійної зброї
Москва звинувачує в атаках дронами Київ. Україна зазвичай ці звинувачення не коментує.
СБУ повідомила про підозру директору ракетної корпорації Росії Обносову
Служба безпеки України зібрала докази та повідомила про підозру генеральному директору російської корпорації «Тактичне ракетне озброєння» Борису Обносову – про це відомство заявило 24 січня.
За даними СБУ, Обносов входить до близького оточення президента Росії Володимира Путіна та очолює «найбільший підсанкційний холдинг Росії», що виробляє крилаті ракети та керовані авіабомби.
«Промислові обсяги відповідного озброєння регулярно надходять до військових з’єднань РФ для війни проти України. З початку повномасштабного вторгнення рф тільки крилатими ракетами Х-101 і Х-555 окупанти завдали понад 140 ударів по цивільній інфраструктурі та енергооб’єктах нашої держави», – йдеться в повідомленні.
САП: правоохоронці «вимушено» завершили розслідування щодо Микитася у справі про кошти Міноборони
Правоохоронці завершили розслідування щодо народного депутата та ще п’ятьох людей у справі про ймовірне заволодіння 312 мільйонами гривень Міністерства оборони. Про це повідомили Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро 24 січня.
За повідомленням САП, таке рішення ухвалив прокурор напередодні. Розслідування стосувалося «народного депутата України 8-го скликання, його помічника, а також директора підконтрольної компанії, трьох колишніх та чинних військовослужбовців старшого та вищого офіцерського складу». Їх підозрюють у заволодінні понад 312 мільйонами гривень коштів Міністерства оборони.
«Водночас слід зазначити, що це рішення було вимушеним та прийнятим прокурором після відмови суду у продовженні строку досудового розслідування. Зокрема, у вказаному кримінальному провадженні, використано лише три місяці строків слідства з 12 встановлених КПК України для розслідування проваджень вказаної категорії», – заявляє прокуратура.
Читайте також: Справа про привласнення понад 307 млн грн Міноборони: суд відправив Микитася під домашній арешт
Відтак обвинувачення не провело всіх слідчих та процесуальних дій, які вважало необхідними.
Правоохоронці не називають імені підозрюваного народного депутата, обставини вказують на Максима Микитася.
25 жовтня 2023 року народному депутату 8 скликання повідомили про підозру в заволодінні коштами Міністерства оборони. Правоохоронці тоді не називали імені підозрюваного, проте, за даними медіа, йдеться про колишнього народного депутата Максима Микитася. До обрання до Верховної Ради він був керівником будівельної компанії «Укрбуд».
За даними слідства, у 2018 році Міноборони уклало договори з компаніями, підконтрольними тодішньому парламентарю, контракти на будівництво складів для зберігання ракет та боєприпасів на суму близько 3 мільярда гривень. Будівництво мали завершили до 2021 року. У НАБУ стверджують, що частиною цих коштів нардеп планував заволодіти, але не міг цього зробити через законодавчі обмеження. Тому, за даними слідства. колишній депутат та його помічник шляхом залучення службових осіб вищого та старшого офіцерського складу Збройних Сил України забезпечили схвалення змін до постанов КМУ, які дозволяли перерахування авансу на будівництво у розмірі 80% від загальної вартості контрактів.
Читайте також: Прокуратура завершила розслідування щодо ексголови Тернопільської облради
Відтак з листопада по грудень 2018 року компанії депутата отримали від Міноборони понад 307 мільярдів гривень. Водночас будівництво складів, додає НАБУ, «фактично не розпочали», а кошти вивели на рахунки інших компаній. Микитась ці обвинувачення публічно не коментував.
Колишньому депутату Микитасеві раніше вже інкримінували махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.
2 грудня 2020 року НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків більш ніж у 81 мільйон.
Третій обстріл за добу: російська армія атакує цивільну інфраструктуру Харкова (фотосвідчення)
Житлові будинки та навчальний заклад постраждали внаслідок російських ударів по центральній частині Харкова ввечері 23 січня. Це вже третій за добу російський обстріл міста. Пізно ввечері з Бєлгорода вдарили ракетами С-300 по Київському району міста. Наразі відомо про те, що постраждали 9 людей, серед яких – 4-річна дитина, повідомила в телеграмі пресслужба Міністерства внутрішніх справ.
23 січня російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні. Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.
У РФ повідомляють про падіння Іл-76 у Бєлгородській області. Влада каже про «інцидент»
У Бєлгородській області Росії впав військово-транспортний літак Іл-76, повідомляють у соцмережах і публікують відео ймовірного інциденту.
Як пише телеграм-канал Mash, це сталося у Корочанському районі. За даними каналу, за деякий час до падіння у регіоні було оголошено ракетну небезпеку.
Відео падіння також публікує BAZA та інші місцеві пабліки.
Канал «Белгород-Фонарь» з посиланням на джерело пише, що у районі падіння літака могли збити БПЛА.
Губернатор Бєлгородської області Вʼячеслав Гладков повідомив про «інцидент» у Корочанському районі, заявивши, що на місці працюють слідча група та співробітники МНС. Він не підтвердив і не спростував падіння військового літака.
Згодом російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ повідомили, що літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє супроводжуючих.
Українська сторона цю заяву наразі не коментувала. Проте низка українських медіа з посиланням на свої джерела повідомила, що збиття військово-транспортного літака Іл-76 є роботою Збройних сил України. За даними джерел, цей літак, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300.
У серпні минулого року дрони атакували аеропорт у російському Пскові, який розташований приблизно за 700 км від кордону України. Тоді повідомлялося про пошкодження чотирьох літаків Іл-76.
Читайте також: «Ціль уражена за 700 кілометрів» – Зеленський про успішне застосування української далекобійної зброї
Москва звинувачує в атаках дронами Київ. Україна зазвичай ці звинувачення не коментує.
Російський авіаудар по Бериславу: з-під завалів дістали тіло 47-річного чоловіка
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що внаслідок вчорашнього російського авіаудару по Бериславу загинула людина.
«Стало відомо про ще одного загиблого через вчорашні російські авіаудари. У Бериславі травми, несумісні з життям, отримав 47-річний місцевий житель. Увечері на будинок, у якому він перебував, окупанти скинули керовану авіабомбу», – написав він у телеграмі.
Раніше правоохоронці повідомляли, що внаслідок російського авіаудару по Бериславському району на Херсонщині загинули двоє людей. За даними слідства, російські війська атакували 23 січня близько 15:10.
Цього ж дня близько 19:30 війська РФ завдали авіаційного удару по місту Берислав. У прокуратурі повідомили, що з-під завалів одного зі зруйнованих житлових будинків вранці 24 січня дістали тіло 47-річного чоловіка.
Канада передасть Україні 10 багатоцільових човнів – міністр оборони
Канада передасть Україні 10 багатоцільових човнів Zodiac Hurricane – про це заявив міністр оборони країни Білл Блер під час 18-ї зустрічі Контактної групи з оборони України 23 січня. Про це повідомляє пресслужба канадського уряду та українське Міністерство оборони.
Уряд Канади оцінює цей пакет допомоги у близько 20 мільйонів доларів.
«Ці багатомоторні надувні човни з жорстким корпусом допомагатимуть Україні в різноманітних морських операціях, в тому числі пошуково-рятувальних роботах, транспортуванні військ і вантажів, спостереженні та розвідці. Кожен човен буде оснащено складним датчиком, навігацією та системою зв’язку», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Пентагон: «пересидіти» боротьбу України з російською агресією – це не варіант
Пакет допомоги також включає в себе навчання операторів за комерційними контрактами та передачу причепів і запасних частин. Канада планує передати човни до кінця весни 2024 року.
Крім того, Блер анонсував, що канадські цивільні інструктори та авіація долучаться до підготовки українських пілотів на F-16, яку здійснюють Данія та Франція. Це навчання має початися в лютому 2024 року і тривати до 2025-го.
Контактна група з питань оборони України виділила загалом понад 80 мільярдів доларів військової допомоги Україні від початку російського вторгнення.
ЄС навряд схвалить конфіскацію активів Банку Росії – Reuters
Європейський союз навряд схвалить конфіскацію заморожених активів російського Центрального банку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на високопосадовців ЄС. Законність такого кроку обговорюватиметься на лютневому саміті Євросоюзу.
«Конфіскації російських активів не відбудеться. Між країнами-членами ЄС немає згоди з цього питання», – сказав агентству високопосадовець, знайомий із перебігом переговорів. У Євросоюзі викликають сумніви юридичні аспекти подібної конфіскації, а також можливі наслідки для євро.
У цьому питанні потрібно бути дуже обережними, вважає міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттель.
«Якщо ми політично вирішимо дати мільярди Україні. А за шість місяців отримаємо судове рішення, в якому буде сказано, що ми не маємо права віддавати їх. Хто тоді платитиме?», – сказав він в інтерв’ю Reuters.
Читайте також: «Я майже впевнений, що незабаром це буде зроблено» – Боррель про використання заморожених активів РФ
У ЄС також стурбовані потенційними наслідками конфіскації заморожених російських активів для європейської валюти: інвестори можуть вийти з активів у євро через побоювання, що їхні гроші також можуть бути конфісковані.
Євросоюз, США, Японія та Канада заморозили близько 300 мільярдів доларів активів російського Центробанку у 2022 році після вторгнення Росії до України. Близько 200 мільярдів із них зберігаються у Європі, переважно у бельгійському розрахунковому центрі Euroclear.
Раніше британська газета Financial Times писала, що західні країни активно вивчають способи конфіскації заморожених російських активів на користь України. Стверджується, що США займають наполегливішу позицію з цього питання. На початку січня адміністрація президента США Джо Байдена підтримала законопроєкт, який дозволить конфіскувати частину заморожених російських активів на користь України. Вашингтон має намір узгодити цей крок із союзниками щодо «Групи семи».
Паралельно в ЄС продовжується обговорення питання щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України, пише Bloomberg. А саме коштів, отриманих як прибуток від цих активів після їх заморожування (відсотків за вкладами). За оцінками, зараз йдеться про приблизно 15 мільярдів євро. Єврокомісія пропонувала спрямовувати ці кошти на спеціальний рахунок, а з нього – на підтримку України. Для ухвалення цього рішення потрібна згода Європарламенту та всіх 27 країн ЄС.
Четверо людей загинули на Херсонщині за добу через російські обстріли – ОВА
Протягом попередньої доби російські війська 101 раз обстріляли Херсонську область, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 24 січня.
По області випустили 524 снаряди, з них 26 – по Херсону. За даними Прокудіна, російські військові поцілили, зокрема, в дошкільний навчальний заклад й територію заводу у Бериславі.
«Через російську агресію чотири людини загинули, ще шестеро – дістали поранення», – написав він у своєму телеграмі.
Про обстріли також повідомляли очільники інших областей, без даних про постраждалих. Зокрема, заявляє голова Донеччини Вадим Філашкін, вони пошкодили житлові будинки в кількох громадах.
«З лінії фронту евакуйовано 99 осіб, у тому числі 26 дітей», – заявив Філашкін.
Читайте також: МВС: у Харкові число постраждалих через російський обстріл зросло, серед них є 4-річна дитина
Як заявляє голова Запоріжжя Юрій Малашко, 25 населених пунктів регіону зазнали обстрілів за добу. Нікопольський район Дніпропетровщини зазнав трьох артилерійських обстрілів, пише очільник ОВА Сергій Лисак.
Російський обстріл пошкодив житлові будинки в селі Солончаки на Миколаївщині, заявив голова області Віталій Кім.
Пізно ввечері 23 січня російські війська завдали удару по Харкову, дев’ять людей зазнали поранень.
Вранці 23 січня російські війська також завдали масованої ракетної атаки по Україні. Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.
Зросла встановлена кількість дітей, вбитих або поранених через російську агресію – ОГП
Понад 1 732 дитини зазнали поранень або загинули через повномасштабну війну Росії проти України, повідомляє Офіс генерального прокурора з посиланням на ювенальних прокурорів.
«Станом на ранок 24 січня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 521 дитина загинула та понад 1211 отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
Прокуратура вказує на те, що цифри не остаточні, триває їх уточнення в зоні бойових дій, на окупованих та звільнених територіях.
Зокрема, 8-річна дівчинка загинула внаслідок російського обстрілу Харкова 23 січня. Дев’ять дітей отримали поранення в Харкові, ще шестеро – в Києві.
Читайте також: Ігнат пояснив, як Україні протидіяти російським обстрілам Харкова
23 січня російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні. Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.
Також відомо про руйнування і постраждалих у Києві й області, у Павлограді на Дніпропетровщині.
Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.
У Пентагоні назвали виклики, з якими може стикнутися Україна через відсутність додаткової допомоги
У Міністерстві оборони США назвали виклики, з якими може стикнутися Україна, якщо найближчим часом не отримає більше військової допомоги.
«Очевидно, що постійний брак фінансування змусив нас призупинити вилучення додаткових одиниць з наших запасів, зважаючи на наслідки для нашої власної військової готовності. І це, звичайно, заважає нам задовольняти найнагальніші потреби України на полі бою, включаючи такі речі, як артилерійські снаряди, протитанкові засоби, перехоплювачі протиповітряної оборони», – розповів на брифінгу речник Міноборони США Пет Райдер.
Крім того, за його словами, без додаткового фінансування США не можемо надавати системи і обладнання для задоволення середньострокових і довгострокових потреб, допомагати підтримувати в робочому стані вже надані системи.
Тому Пентагон продовжить тісно співпрацювати з Конгресом і закликатиме до якнайшвидшого надання додаткового фінансування.
«Те, що Росія продовжує демонструвати намір воювати проти України, окупувати Україну і ліквідувати Україну як країну, підкреслює той факт, що це серйозна загроза безпеці, яка нікуди не дінеться. Отже, чим швидше ми зможемо продовжувати надавати підтримку на тому рівні, на якому ми її надаємо, тим краще не лише для України, але й для міжнародної спільноти», – додав Райдер.
За добу РФ втратила понад 60 артсистем, 13 танків та 840 солдатів – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 378 660 своїх військових, за останню добу – 840, повідомив вранці 24 січня у фейсбуці Генштаб ЗСУ.
Також у Генштабі повідомили про такі втрати РФ військової техніки:
- танків – 6227 (+13 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11 579 (+31)
- артилерійських систем – 9008 (+61)
- РСЗВ – 971 (+1)
- засобів ППО – 657 (+2)
- літаків – 331
- вертольотів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6998(+37)
- крилатих ракет – 1842 (+22)
- кораблів/катерів – 23
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 12005 (+49)
- спеціальної техніки – 1409 (+7)
«Я не міг сховатись за спинами шістьох дітей» – військовий, який втратив ногу на війні
ЛЬВІВ – 47-річний український військовослужбовець Руслан Марущак 25 лютого 2022 року вже був у військкоматі. Аргументи і пояснення військових комісарів про те, що він – багатодітний батько, не хотів слухати і пішов добровольцем у 114-ту окрему бригаду територіальної оборони (Київська область).
10 жовтня 2022 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, був важко поранений. Руслан Марущак втратив ногу, а другу медики відмовились ампутувати. Воїн надалі проходить реабілітацію, але хоче залишитись на службі в ЗСУ. Хоча це залежатиме від висновків військово-лікарської комісії. Чи важко йому буде повернутися у цивільне життя?
Руслан Марущак вправно вдягає протез на ліву ногу, яку втратив повністю на війні. А праву тоді медики врятували і відмовились ампутувати. Хоч, розповідає, нога була дуже травмована.
«Лікарі до останнього відмовлялись ампутувати. Хоч у мене були такі моменти, що просив вже і ту ногу відрізати, бо скільки вже можна було з нею возитись. А лікарі говорили, що треба потерпіти», ‒ говорить Руслан Марущак.
Довгий час нога не загоювалась, не зростались кістки. Воїну провели кілька операцій, поставили спеціальні пластини. Він проходив реабілітацію і за кордоном. Досі військовослужбовець на врятовану ногу одягає ортез для коліна. Але вже ходить за допомогою милиць.
«Нога – у плачевному стані. Я готовий був стати на два протези. Зрозумів, яку працю вклали медики, щоб врятувати мені ногу, і дуже вдячний. Коли бачу хлопців, які без обох ніг, то розумію, що їм важче, ніж мені. Бо я можу спертися і більш функціональний. Тому дуже завдячую лікарям, яким направду на війні дуже важко, тому що кожен день рятують і рятують поранених, повертають їх до життя. Саме медики мене налаштували боротися, бо вважали, що є шанс, що буде все добре, що зможу спиратись на цю ногу», ‒ каже Руслан Марущак.
США: Трамп переміг на праймеріз республіканців у Нью-Гемпширі
Колишній президент США Дональд Трамп переміг на первинних виборах Республіканської партії в штаті Нью-Гемпшир. За попередніми даними, він отримав понад 53 відсотки голосів. Його суперниця по боротьбі за номінацію колишній губернатор Південної Кароліни, експосол США в ООН Ніккі Гейлі – понад 45 відсотків. Очікується, що з підрахунком голосів перевага Трампа дещо збільшиться.
Досить значний розрив між Трампом і Гейлі, на думку аналітиків, підтверджує домінуюче становище Дональда Трампа серед електорату Республіканської партії.
Читайте також: Трамп перемагає на перших кокусах в штаті Айова – ЗМІ
У минулому кандидати, які здобули перемоги в Айові та Нью-Гемпширі, завжди домагалися номінації в президенти від Республіканської партії. Ця поразка послаблює позиції Ніккі Гейлі, чиє відставання від Трампа в Нью-Гемпширі, згідно з опитуваннями перед праймеріз, було зовсім незначним. Поганою новиною для Дональда Трампа стало те, що, як свідчать екзит-поли, 32 відсотки республіканців не готові проголосувати за нього на президентських виборах.
Ніккі Гейлі, яка привітала Дональда Трампа з перемогою, заявила про готовність продовжувати боротьбу за номінацію. «Це перші праймеріз у країні, а не останні. Боротьба незакінчена. Попереду боротьба у десятках штатів», – запевнила вона виборців.
Вона розкритикувала Трампа, поклавши на нього провину за поразки кандидатів Республіканської партії на президентських та проміжних виборах після 2018 року і висловила впевненість у тому, що він зазнає поразки у протистоянні з Джо Байденом восени цього року. Трамп на своїй сторінці в соцмережах назвав її заяви «маячнею».
Джо Байден здобув перемогу на первинних виборах у Нью-Гемпширі, незважаючи на те, що його імені не було у виборчих бюлетенях через розбіжності з керівництвом Демократичної партії Нью-Гемпшира щодо умов проведення первинних виборів. Прихильники Байдена скористалися своїм правом вписати в бюлетені ім’я кращого для них кандидата.
Це були другі голосування у багатомісячному процесі праймериз, які завершаться влітку офіційним висуванням кандидатів у президенти від Демократичної та Республіканської партій. Наступні первинні вибори відбудуться у Південній Кароліні та Неваді на початку лютого.
Восени в опитуваннях приблизно три чверті респондентів вважали Байдена надто старим для президентства. Про Трампа таке говорила трохи більш як половина. Противники Трампа вважають його можливе повернення до Білого дому загрозою американській демократії. Байден фокусує кампанію саме на цьому.
Генштаб: ЗСУ відбили атаки РФ на шести напрямках, найбільше – на Авдіївському та Мар’їнському
Протягом минулої доби відбулося 56 бойових зіткнень, українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили російську атаку біля Синьківки, на Лиманському – шість атак в районах Ямполівки, Торського, Білогорівки, Серебрянського лісництва, а на Бахмутському напрямку – три атаки противника неподалік Богданівки, Іванівського та Кліщіївки.
«У зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 5 атак ворога в районах Новобахмутівки, Степове, Авдіївки та ще 11 атак біля Первомайського та Невельського Донецької області», – йдеться у повідомленні.
Також на Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати російські сили поблизу Георгіївки та Новомихайлівки Донецької області – тут відбили 16 атак.
На Запорізькому напрямку українські захисники відбили 4 атаки противника південніше Червоного, західніше Вербового та Роботиного.
Сили оборони на Херсонському напрямку продовжують заходи із розширення плацдарму – попри значні втрати, противник продовжує намагатися вибити українські підрозділи із займаних позицій. Протягом минулої доби було 7 безуспішних штурмів позицій українських військ, додають у Генштабі.
У ISW назвали ймовірну мету останнього масованого удару РФ
Під час масованого удару 23 січня війська РФ, ймовірно, мали на меті прорвати українську протиповітряну оборону, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«23 січня російські війська здійснили серію ракетних ударів по Україні, які, ймовірно, мали на меті прорвати українську протиповітряну оборону. Цей масований удар став першим за останні місяці, коли не були задіяні безпілотники Shahed-136/131, які російські війська часто використовували для подолання українських систем протиповітряної оборони», – йдеться у звіті.
В ISW зауважують, що російське джерело опублікувало 23 січня відеозапис, на якому нібито показано, як російська ракета випускає приманки, також подібні кадри з’явилися з російською Х-101 під час російського удару наприкінці грудня 2023 року.
Аналітики припускають, що під час цього масованого удару замість «шахедів» були використані хибні цілі, щоб експериментувати з їхньою ефективністю, а Shahed-136/131 зберегти для інших цілей.
«Українські сили, схоже, нещодавно адаптувалися до нових серій російських ударів, а російські сили, ймовірно, продовжують експериментувати з новими ударними комплексами з різними засобами прориву української ППО і змушують Україну розгортати системи протиповітряної оборони в певних місцях», – зазначається в звіті Інституту вивчення війни.
Читайте також: Через співпрацю з РФ загроза з боку КНДР може зрости – посадовці США
ISW продовжує оцінювати, що Росія, ймовірно, намагається придбати більше балістичних ракет з-за кордону, в тому числі з Ірану і Північної Кореї, оскільки за певних обставин балістичні ракети можуть бути більш успішними для ураження українських цілей.
«Демократія захищається зі зброєю у руках»: історія американського військового, який воює за Україну
Колишній військовослужбовець армії США. Воював в Іраку та Афганістані. Але збройний конфлікт такої інтенсивності, як в Україні, – перший. Райан О’Лірі долучився до українського війська на початку повномасштабного вторгнення. Спочатку були спецоперації під керівництвом Головного управління розвідки, далі підписав контракт із 59-ю окремою мотопіхотною бригадою. Вже рік виконує бойові завдання на Донеччині.
В інтервʼю Радіо Свобода О’Лірі розповів:
- про свій бойовий шлях у гарячих точках світу,
- у яких спецопераціях брав участь в Україні,
- про рівень підготовки українських підрозділів,
- про нестачу важкого озброєння,
- про бажання отримати громадянство України.
Пентагон: «пересидіти» боротьбу України з російською агресією – це не варіант
Міністерство оборони США повідомило про створення нових коаліцій спроможностей в межах Контактної групи з питань оборони України, чиє чергове засідання відбулося 23 січня.
«Ми вже сформували коаліції можливостей, зосереджених на ВПС України, артилерії, морській безпеці, наземній протиповітряній обороні, розмінуванні та інформаційних технологіях. Сьогодні (23.01.2024 – ред.) Німеччина оголосила, що очолить коаліцію бронетехніки, а Латвія – коаліцію безпілотників», – заявила помічниця міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Селеста Волландер.
Описуючи роль Сполучених Штатів в існуючих коаліціях, посадовиця Пентагону наголосила, що разом із Данією й Нідерландами країна продовжує виконувати свою роль в авіакоаліції, а також – разом із Францією – посилюють спроможності України, котрі стосуються артилерії та боєприпасів до неї.