Протягом доби відбулось 56 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається «складною». Водночас, українським військовим вдалося 18 лютого знищити російський літак, йдеться в зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними військових, протягом доби відбулось 56 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів. Завдав авіаційних ударів в районах Петропавлівки та Борової Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Синьківка, Петропавлівка, Кислівка, Котлярівка Харківської області», – кажуть у Генштабі.
Відомо, що на Лиманському напрямку ЗСУ відбили 7 атак російських військових біля Тернів та південно-східніше Виїмки Донецької області, «де ворог намагався прорвати оборону наших військ».
«На Бахмутському напрямку Силами оборони відбито 4 атаки поблизу Іванівського, Кліщіївки, Андріївки Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Оріхово-Василівка, Богданівка, Часів Яр, Іванівське, Нью-Йорк Донецької області», – зазначили у ЗСУ.
Водночас, на Авдіївському напрямку «нашими захисниками відбито 3 атаки ворога в районах Ласточкиного та Первомайського Донецької області».
«Також противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Желанне, Орлівка, Семенівка Донецької області. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали близько 20 населених пунктів, серед них Новокалинове, Новобахмутівка, Степове, Ласточкине, Сєверне, Первомайське Донецької області», – наголосили у Генштабі.
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 4 районах зосередження особового складу противника. Підрозділами ракетних військ завдано ударів по 3 пунктах управління та 1 складу боєприпасів противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
Сили оборони України завершили виведення підрозділів із Авдіївки – ЗСУ
Сили оборони України завершили виведення підрозділів з Авдіївки в Донецькій області, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону 18 лютого.
«Так, це завершення відбулося ще вчора (17 лютого – ред.)», – сказав він.
Раніше головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки.
Напередодні у Білому домі заявили про критичну ситуацію в Авдіївці на Донеччині. Як повідомив речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, значною мірою це відбувається через те, що в українських військових на місцях закінчуються артилерійські боєприпаси. Білий дім вкотре наголосив на необхідності схвалення Конгресом додаткової допомоги Україні.
США працюють над планом відповіді на «загрозу нацбезпеці» – конгресмен
США працюють над планом відповіді на «загрозу нацбезпеці» через розробку Росією зброї проти супутників, повідомив голова комітету Палати представників США з розвідки Майк Тернер.
«Ми зустрілися з Джейком Салліваном (радником президента США з нацбезпеки – ред.), і він почав розробляти план, який, я сподіваюся, стане відповіддю на це (загрозу національній безпеці США – ред.)», – сказав Тернер в ефірі NBC News.
За словами Тернера, ця загроза є «дуже серйозною», але він не зміг ані підтвердити, ані заперечити, що вона пов’язана з намірами РФ вивести в космос ядерну зброю, про що раніше повідомляли американські ЗМІ.
«Загроза дуже серйозна. Я радий, що адміністрація (президента США – ред.) починає вживати заходів», – зазначив він.
Раніше, 14 лютого, голова комітету у справах розвідки Палати представників Конгресу США республіканець Майк Тернер закликав адміністрацію президента Джо Байдена розсекретити інформацію про серйозну загрозу безпеці Сполучених Штатів, щоб США та їхні союзники змогли відкрито обговорити, як реагувати на цю загрозу.
Тернер надіслав усім членам Конгресу листа, у якому повідомив, що його комітет має секретну інформацію про «дестабілізаційні військові можливості» неназваної іноземної держави.
CNN із посиланням на джерела стверджує, що ця інформація може бути повʼязана з Росією. Джерела CNN стверджують, що йдеться про «дуже чутливу» інформацію. Одне з джерел зазначило, що дані викликають велике занепокоєння і що відомо про загрозу стало зовсім недавно. Подробиць характеру можливої загрози не наводиться.
Спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон заявив, що інформація, яка надійшла від Тернера, не має такого характеру, щоб стати причиною для паніки.
Москва повідомлення Білого дому про розробку Росією протисупутникової зброї поки що не коментувала. Минулого тижня представник Кремля Дмитро Пєсков не став відповідати на запитання журналістів щодо можливих планів Росії розмістити у космосі ядерну зброю.
Перемога України в Чорному морі вирішить проблеми з зерном та вантажоперевезеннями – Сікорський
Відновлення Україною контролю над західною частиною Чорного моря та встановлення «стабільного експортного коридору» дасть змогу «вирішити проблемні питання експорту зерна та вантажоперевезень, які нині затьмарили польсько-українські відносини», зазначив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час виступу на Мюнхенській безпековій конференції.
«Але так, у нас є дві великі проблеми, пов’язані із зерном і вантажоперевезеннями. І ми з віцепрем’єркою (віцепрем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною – ред.) буквально перед тим, як зайти сюди, обговорювали ці питання. Це складно вирішити, тому що це – структурна проблема», – сказав Сікорський.
За його словами, він думав, що ці дві теми будуть «найскладнішими» у переговорах України про членство в ЄС.
«Я думав, що це будуть найскладніші речі для переговорів. І що будуть квоти, перехідні періоди. Замість цього, зі співчуття до України, та, знаєте, під нагальним тиском подій – і це був такий правильний дух – ми прийняли Україну до єдиного ринку без жодних переговорів, без жодних умов та перехідного періоду, і без того, щоб Україна виконувала нормальні критерії щодо стандартів цих вантажівок, використання пестицидів і так далі», – сказав польський міністр.
Він зауважив, що дві польські професії – фермери та вантажоперевізники – тепер «платять найбільшу ціну» за таку загальноєвропейську солідарність.
«І нам потрібно це вирішити, щоб не затьмарювати загальну картину великої польської солідарності з Україною. На горизонті є рішення для них обох – перемога України в Чорному морі. Причина, чому вантажоперевезення є настільки важливими, полягає в тому, що Україна не могла експортувати свої товари морем. Так само і з зерном. Якщо ми дійсно і по-справжньому відновимо контроль України над західною частиною Чорного моря, це також допоможе вирішити ці питання», – вважає Сікорський.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Live) перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький, офіційно польська сторона не повідомила про випадки відкриття проваджень щодо торгівлі українським зерном на території Польщі, яке мало б їхати через країну транзитом.
Генерал-лейтенант Олександр Павлюк на момент початку повномасштабної війни Росії з Україною очолював Операцію об'єднаних сил (ООС) на Донбасі – саме в її межах пролягала активна лінія фронту довжиною у понад 400 кілометрів між ЗСУ і російськими військовими та контрольованими Росією силами (угрупованнями «ЛНР»/«ДНР»). На цьому напрямку відбувся один із основних ударів російського окупаційного контингенту з метою оточення найбільш боєздатного угруповання українських військ.
В інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» Олександр Павлюк розповів про підготовку до повномасштабної війни, перебіг боїв у перші дні та дії ЗСУ, а також про ракетний удар по території Росії вже 24 лютого 2022 року. Розмова із генерал-лейтенантом була записана за кілька днів до його офіційного призначення на посаду командувача Сухопутних військ Збройних сил України. Читайте і дивіться про це за лінком
Російські військові атакували селище на Харківщині: пошкоджені будинки, лікарня та дитсадки – ОГП
Російські військові вранці 18 лютого завдали удару по цивільній інфраструктурі селища Борова Харківської області, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора у фейсбуці.
За даними слідства, удар відбувся близько 11:00 неділі.
«Унаслідок обстрілу пошкоджені будівлі дитячих садків, двоповерховий багатоквартирний будинок, приватні житлові будинки, терапевтичне відділення центральної лікарні й адміністративні будівлі. За фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України) правоохоронці розпочали досудове розслідування», – розповіли в ОГП.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Франція «найближчими тижнями» передасть Україні новітні дрони-камікадзе – Міноборони
Франція передасть Україні новітні дрони-камікадзе вже «найближчими днями», повідомив міністр оборони країни Себастьян Лекорню в інтерв’ю Journal du Dimanche.
Він зазначив, що Франція розробляє дрони-камікадзе, «зараз розробка перебуває в експериментальній фазі».
«Найближчими тижнями Україна однією з перших отримає ці безпілотники. Це також надає можливість для бойових випробувань цього нового покоління обладнання», – сказав Лекорню.
Міністр додав, що від початку повномасштабного вторгнення Франція підготувала 10 тисяч українських бійців. За його словами, у 2024 році навчання пройдуть ще від 7 до 9 тисяч військових.
Раніше Франція оголосила про надання Україні трьох мільярдів євро військової допомоги протягом 2024 року.
Сили РФ розстріляли двох українських полонених – ЗСУ
Сили РФ розстріляли двох українських військових, які потрапили у полон, йдеться в повідомленні пресслужби Сухопутних військ ЗСУ.
«Сьогодні вранці (18 лютого – ред.) в смузі відповідальності ОСУВ «Хортиця» росіяни вкотре показали своє ставлення до Міжнародного гуманітарного права, розстрілявши двох українських військовополонених», – розповіли у ЗСУ.
Оперативно стратегічне угруповання «Хортиця» також відоме як Східне угруповання військ охоплює території Харківської, Луганської та Донецької областей, включаючи Бахмут.
Раніше між Україною і Росією 8 лютого відбувся обмін полоненими, додому повернулось 100 українців, розповів президент Володимир Зеленський у телеграмі.
«Ще 100 українців удома, в Україні. Нацгвардія, прикордонники, ЗСУ. Більшість – захисники Маріуполя. Усі – наші, усі – знову на рідній землі. Працюємо щодо кожного й кожної та не зупинимося, поки всіх не повернемо! Наша команда, яка займається обмінами, – дякую за потрібний країні результат!» – написав президент.
У вечірньому відеозверненні він уточнив, що «загалом на сьогодні вже звільнено з російського полону 3135 українців і українок».
Китайcький міністр розповів Кулебі, що Пекін «не продає летальної зброї» Росії
Міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив своєму українському колезі Дмитру Кулебі, що Пекін не продає Росії летальної зброї для війни проти України, йдеться в повідомленні китайського зовнішньополітичного відомства. Про це йшлося під час зустрічі чільних дипломатів обох країн на полях конференції з питань безпеки в Мюнхені.
Згідно із заявою, Китай «не використовує ситуацію та не продає летальу зброю в райони конфлікту або сторонам конфлікту». Китай стверджує, що є нейтральною стороною в «українському конфлікті» (офіційне китайське позначення війни, яку Росія веде проти України – ред.), але його критикують за відмову засудити дії Москви.
За останні роки Китай і Росія розширили економічну співпрацю та дипломатичні контакти, а їхнє стратегічне партнерство лише зміцнилося після вторгнення РФ в Україну.
За повідомленням, Ван І наголосив, що Китай дотримується політичного врегулювання проблем, і наполягав на сприянні мирним переговорам.
«Ми продовжуватимемо відігравати конструктивну роль у швидкому припиненні війни та відновленні миру. Навіть якщо є лише проблиск надії на мир, Китай не відмовиться від своїх зусиль», — сказав Ван Кулебі.
«Я зустрівся зі своїм китайським колегою Ван І, щоб обговорити двосторонні відносини, торгівлю і необхідність відновлення справедливого і міцного миру в Україні. Я поінформував міністра закордонних справ Ван І про бачення України щодо майбутнього Глобального саміту миру в Швейцарії. Ми погодилися з необхідністю підтримувати українсько-китайські контакти на всіх рівнях і продовжувати наш діалог», – написав за підсумками зустрічі Дмитро Кулеба.
До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Китай був найбільшим торговельним партнером України та залишається важливим споживачем українського зерна, соняшникової олії та залізної руди.
Дочка Нємцова пропонує відповісти на вбивство Навального підтримкою України
Дочка вбитого у 2015 році політика Бориса Нємцова Жанна, яка є засновницею фонду його імені, нагадала про слова президента США Джо Байдена, який обіцяв «серйозні наслідки» в разі смерті Навального у вʼязниці, і закликала посилити підтримку України.
«Оскільки ми сьогодні говоримо про Олексія Навального, його смерть, я хочу нагадати, що ще до повномасштабної війни в Україні президент США Байден сказав, що якщо Навальний помре у вʼязниці, то будуть серйозні наслідки. І мені здається, що такими наслідками має стати військова, економічна та гуманітарна підтримка України», – сказала Нємцова під час дискусії про майбутнє Росії на конференції з безпеки в Мюнхені.
Вона заявила, що повністю підтримує ці заходи, тому що Путіну «не можна дати перемогти в Україні». Крім того, на думку Жанни Нємцової, необхідно продовжувати застосовувати санкції щодо Росії – навіть попри те, що вони діють не одразу, тому що економіку країни переведено на воєнні рейки.
Коментуючи смерть Навального в колонії, Жанна Нємцова заявила, що вважає це вбивством і погодилася з дружиною політика Юлією Навальною в тому, що «потрібно боротися з абсолютним злом, яке представляє Володимир Путін».
У червні 2021 року президент США Джо Байден заявив, що зустрівшись із Путіним на саміті в Женеві, попередив його про «наслідки», якщо позбавлений волі Олексій Навальний помре в колонії. «Я ясно дав йому зрозуміти, що вважаю, що наслідки цього будуть руйнівними для Росії», – сказав Байден.
У відповідь на запитання журналістів про ці наслідки, поставлене вже після смерті Навального, Байден сказав, що попередження було зроблене три роки тому, і відтоді Росія зіткнулася з «надзвичайно великою кількістю наслідків». «Ми думаємо, що ще можна було б зробити», – сказав він.
Затримка західної допомоги може додатково скоротити можливості української ППО – ISW
Затримка західної допомоги може ще відчутніше обмежити можливості української протиповітряної оборони, що може дозволити російським силам повторити повітряну підтримку, яка сприяла масштабному просуванню Росії в Авдіївці, вказують фахівці американського Інституту вивчення війни (ISW).
«17 лютого міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що одним із головних уроків оборони Авдіївки є те, що українським силам потрібні сучасні системи протиповітряної оборони, щоб запобігти використанню російськими військами бомб-планерів. Речник ВПС України полковник Юрій Ігнат заявив, що українській ППО необхідно збивати російські штурмовики Су-34 і Су-35, які запускають такі бомби, щоб зупинити удари. Бомби-планери мають радіус дії до 70 кілометрів, і російські війська почали широко використовувати такі бомби, щоб дозволити тактичній авіації завдавати ударів з-за лінії фронту й мінімізувати втрати росіян в Україні», – ідеться в повідомленні.
Аналітики нагадують статтю видання New York Times від 9 лютого, в якій ішлося з посиланням на анонімних американських високопосадовців, що українські запаси ракет ППО вичерпаються в березні 2024 року без подальшого поповнення з боку Заходу.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
У Словʼянську і Краматорську з-під завалів дістали ще два тіла – прокуратура
Число загиблих унаслідок здійсненого 17 лютого обстрілу Краматорська та Словʼянська зросло до чотирьох, з-під завалів дістали тіло сторожа школи та рештки тіла бабусі загиблого хлопця. Про це зранку 18 лютого повідомила Донецька обласна прокуратура.
Унаслідок російського ракетного обстрілу Словʼянська зазнало руйнувань приміщення, в якому розташовувалися пункт незламності та соціальна їдальня. У будівлі перебував сторож, його тіло вранці 18 лютого виявили серед завалів рятувальники.
Краматорськ також зазнав удару ракет.
«Мішенню для однієї з них став приватний житловий будинок, де перебували троє цивільних. Тілесні ушкодження, несумісні з життям, отримали 46-річна мати та її 23-річний син – їхні тіла деблокували. У ході пошуково-рятувальних робіт знайдено й рештки тіла, ймовірно, бабусі загиблого юнака», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Війна і мова. Як агресія Росії прискорила «лагідну українізацію»
Повномасштабна війна, яка триває вже майже два роки, пробудила в Україні більший інтерес до української мови – і люди масово почали переходити з російської на українську. Але чи збережеться ця потужна тенденція? Чи має Україна шанс стати переважно україномовною? Як війна впливає також і на саму українську мову? Про це тут
Повітряні сили заявили про збиття ще одного російського літака
Повітряні сили ЗСУ заявили 18 лютого, що збили ще один російський літак.
«Сьогодні, близько 6:00, ще один Су-34 «успішно повернувся» на базу», – ідеться в повідомленні.
Також у Повітряних силах інформують про збиття вночі 18 лютого 12 «шахедів» та авіаційної ракети Х-59.
Уранці 17 лютого підрозділи Повітряних сил знищили на Східному напрямку одразу три російських винищувачі, розповів командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук.
За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, «винищувачі були збиті під час спроби ворогом завдати ударів керованими авіабомбами по позиціях наших військ».
F-16 «за графіком» і снаряди «з усього світу». Марк Рютте з полів Мюнхена про допомогу Україні
Нідерланди – серед країн-передовиків на європейському континенті за обсягами військової допомоги Україні. У грошовому еквіваленті вона обчислюється у 2,6 млрд євро, й ці підрахунки наразі не включають винищувачів, обіцяних Україні державою, що очолила так звану авіаційну коаліцію.
Нідерландський прем'єр Марк Рютте з-поміж усіх чинних очільників урядів країн ЄС є найдосвідченішим – посаду обійняв ще до окупації Росією Криму. До того ж користується серед колег неабияким авторитетом – недарма саме Рютте вважають найбільш імовірним наступником Єнса Столтенберґа на посаді генсекретаря НАТО. Глава уряду Нідерландів – послідовний прихильник якомога потужнішої підтримки України.
Чому її партнери, попри страх ще масштабнішої російської агресії, досі не задовольняли всі запити Києва на зброю? І які перспективи отримати допомогу з-за океану, яку президент України Володимир Зеленський назвав у Мюнхені вирішальною?
Ексклюзивну розмову з прем'єром Нідерландів на полях безпекової конференції за лінком
Росія втратила за добу понад 1000 військових, три літаки і 40 артилерійських систем – Генштаб
Росія втратила під час повномасштабної війни проти України близько 402 430 своїх військових, зокрема 1080 – за останню добу – такі дані станом на ранок 18 лютого наводить Генеральний штаб ЗСУ.
Щодо втрат техніки РФ, то у Генштабі навели такі дані:
- танків – 6487 (+11 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 12 198 (+53)
- артилерійських систем – 9709 (+40)
- РСЗВ – 984
- засобів ППО – 674 (+3)
- літаків – 335 (+3)
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7449 (+536)
- крилатих ракет – 1898 (+2)
- кораблів/катерів – 25
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 12 736 (+2)
- спеціальної техніки – 1540 (+7)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Наприкінці січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
Очільник МЗС Литви Ґабріелюс Ландсберґіс в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода пояснив, із якими викликами стикається подовження військової підтримки України Заходом.
«Перший фактор – нерозуміння Росії й того, що Росія може принести не тільки Україні, а і Європі. Чи ж страх перед Росією. Що означатиме перемога України? Думаю, обидва фактори «заковують» і не дають нам рухатися вперед. Перший не дає зібрати політичну волю, бо нема розуміння. Другий… ми дуже боїмося», – зазначив литовський чільний дипломат, спілкуючись із кореспонденткою Радіо Свобода в Мюнхені.
Відповідаючи на уточнювальне запитання, чи готовий Захід до сценарію, за якого Україна перемагає, Ландсберґіс наголосив, що «є люди, які цього бояться».
«Ми це бачили, коли такі країни, як моя, відновлювали незалежність… Були ті самі чи подібні люди, які думали, що Радянський Союз не може розвалитися… Менталітет один і той же: як можна очікувати, знаєте, що Путін зробить? Та кого хвилює, що він зробить? Не в тому справа і не має бути в тому, як свого часу не йшлося про те, що зробить Горбачов. Він вижив. Це добре», – зауважив Ландсбергіс.
Коментуючи можливий страх Західної Європи перед можливим розв’язанням війни на її території, глава литовської дипломатії відзначив, що «є пробудження».
«Коли ми чуємо про сотні тисяч людей у Росії, яких потенційно мобілізують, забезпечуючи в РФ насильницьке озброєння понад мільйона людей, які мають намір атакувати, – стає зрозумілим, що сценарії, які дозволяли нам думати, що ми сильніші й у нас чіткі фактори стримування Росії, – є люди, що скажуть: можливо, у Путіна інші розрахунки. Й це одна з причин, за яких Україна має перемогти», – резюмував очільник литовського МЗС.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
На фронті відбулося 82 бойових зіткнення за добу – Генштаб
Упродовж минулої доби на фронті відбулося 82 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ зранку 18 лютого.
«Загалом ворог завдав 13 ракетних та 104 авіаційних ударів, здійснив 169 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені та загиблі серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали багатоповерхові та приватні будинки, а також об’єкти критичної інфраструктури», – ідеться в повідомленні.
Найбільше атак російські військові здійснили на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Запорізькому напрямках, вказано в ранковому зведенні.
За минулу добу авіація Сил оборони завдала ударів по 14 районах зосередження особового складу та трьох зенітно-ракетних комплексах, а підрозділи ракетних військ завдали ударів по одному району зосередження особового складу, двох пунктах управління, чотирьох артилерійських засобах, чотирьох складах боєприпасів та одній станції радіоелектронної боротьби противника.
Партнери України шукають боєприпаси для неї по всьому світу – Рютте
Ключовими пріоритетами для України в плані зброї залишаються боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода в Мюнхені заявив прем’єр Нідерландів Марк Рютте.
«Вам потрібні боєприпаси і системи ППО. І на певному етапі буде важко знайти більше цього в європейських країнах. Тож ми працюємо з нашими партнерами по всьому світу, щоб переконатися, що у вас достатньо, наприклад, боєприпасів 155-міліметрового калібру і систем протиповітряної оборони», – наголосив Рютте.
Міркуючи про відсутність позитивних рішень щодо схвалення окремих типів зброї для України, прем’єр Нідерландів зауважив, що дискусії щодо принципово нових систем озброєння тривають, «рішення можуть бути схвалені досить швидко».
«Сьогодні слухав Олафа Шольца, і він, дійсно, знаєте, сигналізував про інше повідомлення – більш позитивне щодо деяких із цих рішень (ракет Taurus – ред.), ніж, скажімо, кілька днів і тижнів тому. Але це може зайняти час. Це не завжди є великою проблемою, доки основні запаси надходять, тобто насамперед боєприпаси та ППО», – резюмував Рютте.
Німецька Rheinmetall планує виробляти боєприпаси в Україні
Компанія Rheinmetall, найбільший європейський виробник боєприпасів, планує відкрити новий завод боєприпасів в Україні.
«Шестизначна кількість снарядів калібру 155 мм, які будуть вироблені на рік, включаючи метальні заряди. Rheinmetall з 51% акцій СП, 49% належить українській компанії-партнеру», – йдеться у повідомленні компанії.
Rheinmetall та українська компанія-партнер підписали декларацію про наміри на полях 60-ї Мюнхенської конференції з безпеки. На церемонії підписання був присутній міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин.
«Ми хочемо бути ефективним партнером для України у відбудові колись сильної оборонної промисловості в Україні та забезпеченні автономності українських потужностей», – пояснив рішення виконавчий директор Rheinmetall Армін Паппергер, якого цитує агенція DPA.
У жовтні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров повідомив про плани України та Німеччини розширити оборонно-промислову співпрацю.
Наприкінці вересня 2023 року стало відомо, що Федеральне антимонопольне відомство Німеччини дозволило збройовому концерну Rheinmetall створити спільне підприємство з АТ «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром»), яке займатиметься обслуговуванням і випуском військової техніки на території України.
Спільне підприємство, як зазначили у Rheinmetall, базуватиметься у Києві. Спочатку співпраця буде зосереджена на технічному обслуговуванні й ремонті військової техніки, яку Україна отримала від Німеччини й інших партнерів.