Після двох днів тиші армія РФ штурмувала ЗСУ на лівому березі Дніпра – Сили оборони півдня
Російські війська після затишшя впродовж двох днів чотири рази штурмували позиції ЗСУ на лівому березі Дніпра в Херсонській області, повідомляють 11 березня Сили оборони півдня у телеграмі.
У ЗСУ зазначили, що через «безповоротні та санітарні втрати» війська РФ відійшли на свої вихідні позиції.
«У ворога залишається головна мета – вибити наші підрозділи із зайнятих позицій на лівобережжі Дніпра», – йдеться у повідомленні.
Військові повідомили, що продовжують утримувати зайняті позиції та «здійснюють заходи щодо розширення плацдарму».
«Окупанти тримають темп активної аеророзвідки, тиснуть артилерійськими обстрілами, застосовують велику кількість ударних дронів різних модифікацій з уражаючими елементами. В Азовському морі на бойовому чергуванні так і залишається один корабель ворожого недофлоту», – повідомили Сили оборони півдня.
Читайте також: Окупанти поновлюють мінування на лівому березі Дніпра – ОК «Південь»
Напередодні керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що оборонні споруди на правому березі Дніпра Херсонщини облаштовані так, що у російської армії немає можливості навіть наблизитися до них.
На початку березня Гуменюк повідомляла, що російські військові «активізувалися» на Херсонському напрямку, але створення додаткових ударних угруповань не спостерігається. Вона зазначала, що «українські плацдарми на Кринках закріплені, але ворог продовжує їх штурмувати».
Громадянка України Ірина Земляна, яку Росія звинувачує в облитті буряковим соком посла Росії в Польщі у травні 2022 року, відреагувала на рішення російського суду про її заочний арешт.
Земляна зазначає, що жодних доказів у матеріалах справи немає, а російський «суд» керувався абсолютно нічим і виключно чиєюсь хворою фантазією».
«Ніяких оскаржень до російських «судів» ми з адвокатами робити не будемо. Я не визнаю, що в Росії є правосуддя, не визнаю Росію правовою державою – це держава-агресор, яка чинить геноцид і веде жорстоку війну проти моєї України та українців. Всі юридичні взаємодії будуть здійснюватися виключно з Інтерполом та іншими міжнародними інституціями у разі необхідності», – написала вона у своєму фейсбуці.
Ірина Земляна вкотре наголосила, що вона не обливала посла Росії в Польщі.
Суддя, яка видала ордер на арешт Путіна, очолила Міжнародний кримінальний суд
Судді Міжнародного кримінального суду (МКС) на пленарному засіданні 11 березня обрали головою суду суддю Томоко Акане, йдеться на сайті інституції. Акане – одна з суддів, які видали ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна у березні 2023 року.
Новообрана голова МКС наголосила, що зосередиться на «сприянні діалогу між органами суду, представниками захисту та потерпілих, а також на зміцненні діалогу з державами-учасницями та державами, які ще не ратифікували Римський статут».
Крім того, суддя Росаріо Сальваторе Айтала був обраний першим віцепрезидентом, а суддя Рейне Алапіні-Гансу – другою віцепрезиденткою. Члени президії МКС обираються на трирічний термін.
«Президія, що складається з президента та двох віцепрезидентів, відіграє ключову роль у забезпеченні стратегічного керівництва МКС в цілому», – вказано у повідомленні.
У липні минулого року Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у федеральний розшук суддю Міжнародного кримінального суду Томоко Акане через ордер на арешт Путіна.
У березні 2023 року МКС видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна й уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової. Через кілька днів російський Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора і трьох суддів МКС, які видали ордер.
У травні 2023 року Слідчий комітет заочно висунув ще одному судді МКС – Розаріо Сальваторе Айталі – звинувачення за кримінальними статтями про незаконне взяття під варту і про підготовку до нападу на представника іноземної держави. Тоді ж його оголосили у федеральний розшук, як і прокурора МКС Каріма Хана.
Міжнародний кримінальний суд – це міжурядовий орган кримінальної юстиції, у компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини агресії. Штаб-квартира МКС знаходиться в Гаазі. До штату організації входить понад 900 осіб з приблизно 100 країн світу.
«Ознаки взаємного розчарування»: NYT описало причини напруження у відносинах між США та Україною
За два роки повномасштабного вторгнення Росії союзні зв'язки між Сполученими Штатами та Україною «демонструють ознаки зношення, поступаючись місцем взаємному розчаруванню та відчуттю, що відносини можуть трохи застрягнути». Про це пише New York Times. Основні тези зібрав «Голос Америки».
У Вашингтоні нібито накопичується роздратування через те, що Київ не дослухається стратегічних порад американських військовиків, пишуть оглядачі видання New York Times (NYT).
NYT пише, що нібито під час анонсованого контрнаступу 2023-го року США радили Україні зосередити всі сили на ударі по одному місцю замість спроб наступів у кількох напрямках. І тепер у Пентагоні вважають, що контрнаступ зазнав провалу через те, що Україна не прислухалася до його порад.
Такі ж поради – спробувати відрізати сухопутний коридор РФ до окупованого Криму надходять з Пентагона, як пише видання, і на 2024-й рік.
Також, за словами журналістів NYT, американські військові лідери вважали непотрібним продовження оборони таких міст, але відзначили високий рівень втрат російських підрозділів при спробах захопити Авдіївку, а перед цим Бахмут.
Прапор Швеції урочисто підняли перед штаб-квартирою НАТО
Прапор Швеції у понеділок урочисто підняли перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі. Країна офіційно приєдналася до альянсу 7 березня.
На церемонії була присутня розширена делегація Швеції: крім прем’єр-міністра Ульфа Крістерссона та урядовців, до неї увійшли лідери шести політичних партій, а також принцеса Швеції Вікторія.
Відкриваючи церемонію, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав сьогоднішній день історичним.
«Зараз критичний час для спільної безпеки. Беручи до наших лав Швецію, ми показуємо, що двері НАТО відчинені. Кожна нація може обирати свій шлях. Наш шлях – демократія та безпека. Хоробрий народ України зараз бореться саме за ці цінності», – сказав він.
Битва за Бахмут. Хроніка оборони міста-фортеці (оновлюється)
11 березня 2024 року
Бахмут. Цієї доби війська РФ, за даними Генштабу ЗСУ, штурмували Кліщіївку, Андріївку на півдні; а також околиці Часового Яру. У напрямку Сіверська атакували Спірне та Роздолівку.
Більше про ситуацію на східному фронті читайте у Битві за Донбас
Прокудін: з окупованих територій вивезли групу цивільних, серед них 5 дітей
З окупованих територій вивезли групу цивільних із дітьми, повідомив голова Херсонської області Олександр Прокудін 11 березня.
«Виїхати на підконтрольну Україні територію вдалося родинам з п’ятьма дітьми, а також 18-річній сироті», – заявив він.
Голова області зазначив, що наймолодшому з дітей два роки, тож «всі його спогади – це лише жахи окупації».
Прокудін подякував за сприяння неурядовій організації Save Ukraine, яка допомагає жителям окупованих територій виїхати на вільну частину України.
Читайте також: Росія перетворює «мільйони українських дітей на ворогів» США і Заходу загалом – Микола Кулеба
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно.
Війська РФ змогли вразити дві установки ЗРК Patriot? Що відомо
Вранці 9 березня американський Forbes повідомив, що ЗСУ, ймовірно, втратили дві пускові установки переданої Сполученими Штатами зенітно-ракетного комплексу Patriot.
За даними видання, війська РФ змогли «дістати» установки поблизу Покровська Донецької області балістичною ракетою «Іскандер».
«Цілком можливо, що пускові установки та екіпажі, які «Іскандер» вразив цього тижня за 20 миль від лінії фронту, були тими самими, які збили багато російських літаків. Повітря над сходом України, можливо, стало набагато безпечнішим для росіян», – підсумували у виданні.
За підрахунками журналістів, можливо, уражені установки ЗРК Patriot – це 13% від загальної їхньої кількості на озброєнні ЗСУ.
Обстріл Харківщини: Синєгубов повідомив про чотирьох поранених
Російська армія обстріляла Вовчанську громаду, Куп’янщину та Харківський район після 13 години – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 11 березня.
«Близько 13:30 під ворожим обстрілом був Вовчанськ. 70-річна жінка отримала поранення. Пошкоджено 8 приватних будинків», – заявив він.
Крім того, під російським обстрілом опинилося село Глушковка Куп’янського району. За попередніми даними обласної влади, поранень зазнали троє цивільних чоловіків, вони госпіталізовані до медичної установи.
Чиатйте також: В ОГП повідомили про сімох постраждалих через обстріл Чугуєва і почали розслідування
Також російська армія обстріляла село Кутузівка Харківського району керованими ракетами С-300. Даних про постраждалих немає.
Синєгубов зазначає, що інформація про наслідки атаки уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Шмигаль на засіданні ставки звітував про зведення оборонних рубежів – Зеленський
Президент Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача – про це він заявив 11 березня.
За словами Зеленського, на засіданні виступили головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, начальник Генерального штабу Анатолій Баргилевич та інші представники командування.
«Куп’янський, Лиманський, Бахмутський, Авдіївський, Мар’їнський, Південний напрямки, операції морської піхоти», – перерахував він.
Читайте також: «Армія РФ «вгризається» в захоплені території»: що з фортифікаціями на півдні?
Крім того, міністр оборони Рустем Умєров і міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін повідомили, зокрема, про фактичне та майбутнє надходження снарядів, ракет, іншого озброєння, а також власного виробництва.
«Інша важлива тема – фортифікації. Звіт Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо темпів зведення нових оборонних рубежів. Захист у три смуги завдовжки 2000 кілометрів – масштабне завдання, але зараз темпи хороші. Розраховую на вчасне завершення», – сказав Зеленський.
На початку березня голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що уряд виділив рекордні 1,3 мільярда гривень на будівництво оборонних споруд на Запоріжжі.
«Здатися – це не мир»: Столтенберґ закликає зміцнювати Україну
Генсек НАТО Єнс Столтенберґ вважає, що здатися не означає досягнути миру, а тому Північноатлантичний альянс (НАТО) має продовжувати підтримувати Україну, заявив він на брифінгу перед початком церемонії підняття прапора Швеції біля штаб-квартири Альянсу.
«Ми повинні продовжувати зміцнювати Україну, щоб показати президенту Путіну, що він не отримає того, чого хоче на полі бою», – сказав Столтенберґ.
Він додав, що президент Росії Володимир Путін розпочав цю війну, і він може закінчити її, але Україна не має такої можливості.
На думку генсека НАТО, коли президент РФ розпочав повномасштабне вторгнення два роки тому, він хотів більше контролю над своїми сусідами, але йому це не вдалося. Столтенберґ наголосив, що сьогодні альянс більший і сильніший, а Україна «як ніколи наблизилася до членства в НАТО».
Лідери багатьох країн та міжнародних організацій висловили підтримку Україні після того, як папа Римський Франциск в інтерв’ю для швейцарської телерадіокомпанії RSI у контексті війни РФ проти України закликав Україну до переговорів, а також казав про мужність підняти «білий прапор».
Зокрема, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував папі Римському «закликати президента Росії Володимира Путіна вивести війська з України», та зауважив, що у такому випадку «мир настав би одразу без потреби у перемовинах».
Керівник пресслужби Ватикану Маттео Бруні пояснив, що своїми словами щодо України папа Римський Франциск мав намір «закликати до припинення вогню та відновити сміливість переговорів», але не мав на увазі капітуляцію.
Президент України Володимир Зеленський подякував команді, яка працювала над фільмом «20 днів у Маріуполі», за здобуту нагороду кінопремії «Оскар» та наголосив на необхідності звільнення з російського полону українських військових, які захищали місто – про це він написав у телеграмі.
«20 днів у Маріуполі» – фільм, який показує правду про російський тероризм. Дякую команді, яка працювала над цим фільмом і здобула таку важливу нагороду «Оскар», яка дає змогу голосно сказати про російську війну проти України», – йдеться у повідомленні.
Зеленський також подякував всім журналістам, «які розуміють важливість висвітлення правди» про війну Росії проти України, та згадав про військових, які обороняли місто під час повномасштабного вторгнення.
«Пам’ятаємо та маємо звільнити з російського полону всіх оборонців Маріуполя та «Азовсталі», яких досі утримують у нелюдських умовах. Ми пам’ятаємо, що маємо перемогти російське зло, щоб відновити нормальне життя для всіх наших людей, для кожного нашого міста», – написав Зеленський.
Документальний фільм «20 днів у Маріуполі» здобув головну нагороду у світі кіно – премію «Оскар». Стрічка режисера Мстислава Чернова стала третім українським фільмом, номінованим на цю нагороду, і першим, який здобув золоту статуетку.
Авторами стрічки «20 днів у Маріуполі» є режисер Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка Василіса Степаненко. Вони були останніми журналістами, які залишалися в Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і зафіксували те, що відбувалося в приазовському місті в перші три тижні повномасштабного вторгнення РФ.
Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Суд виніс вирок 15 військовим РФ через утримання 368 людей у підвалі школи у Ягідному
Чернігівський районний суд 11 березня виніс вирок 15 російським військовослужбовцям, які в березні 2022 року тримали 368 жителів села Ягідне на Чернігівщині у підвалі.
15 військових російської армії обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Суд ухвалив рішення призначити їм 12 років ув’язнення з дня фактичного затримання засуджених. Як повідомив Суспільному прокурор Сергій Крупко, місце перебування військових, які отримали вирок, наразі невідоме.
За даними слідства, російські військові утримували людей в підвалі Ягідного з 3 по 31 березня 2022 року. У приміщенні площею 197 квадратних метрів майже місяць перебували 368 потерпілих, серед яких 69 дітей. Наймолодшій дитині було півтора місяці, а найстаршому за віком заручнику – 93 роки.
За цей час через неналежні умови у підвалі померли 10 людей, повідомили у відомстві.
Прокуратура вважає, що людей, які утримувалися у підвалі, використовували як «живий щит», оскільки приміщення школи було «штабом» військ РФ.
Справу Ягідного почали розглядати в суді в серпні 2023 року, за цей час дали свідчення 84 потерпілих.
В Україні вже винесли кілька вироків щодо воєнних злочинів російських військових під час повномасштабного вторгнення в Україну. Першим стало засудження у травні минулого до довічного позбавлення волі російського військовослужбовця Вадима Шишимаріна.
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну заперечує будь-які воєнні злочини, як і відкидає звинувачення у вбивствах цивільних.
Гривня різко падає на міжбанку – після зниження рейтингу України з боку S&P
На українському міжбанківському валютному ринку 11 березня значно зросли котирування в парі гривня-долар. За даними Finance.ua, станом на 13:45 котирування становили 38 гривень 43,5–45,5 копійки за долар, це на 25,5–23,5 копійки більше за рівень закриття торгів 8 березня.
Національний банк України опівдні 11 березня встановив довідкове значення курсу 38 гривень 36 копійок за долар, це майже на 22 копійки більше за офіційний курс на сьогодні (38 гривень 14,1 копійки за долар).
Послаблення гривні відбувається після того, як наприкінці минулого тижня рейтингове агентство Standard&Poor’s знизило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг і рейтинг емітента в іноземній валюті України до CC з CCC з негативним прогнозом.
Рейтинг CCC означає, що «емітент відчуває труднощі з виплатами за борговими зобовʼязаннями і його можливості залежать від сприятливих економічних умов». Від дефолтних рейтингів (D та SD) Україну відділяє одна сходинка – С.
Посол України у Ватикані розповів, чи навколо папи є російські радники
У медіа активно обговорюють заяви папи Римського, який в інтерв’ю для швейцарської телерадіокомпанії RSI у контексті війни РФ проти України закликав Україну до переговорів, а також казав про мужність підняти «білий прапор». У зв’язку з цим Радіо Свобода поспілкувалося з Андрієм Юрашем, надзвичайним і повноважним послом України при Святому престолі (Ватикані). Зокрема, журналісти проєкту Радіо Свобода «Свобода. Ранок» запитали у Юраша, чи справді папу оточують російські радники, про яких часто говорять політологи-міжнародники.
РФ виробляє артилерійських снарядів майже втричі більше, ніж партнери можуть надати Україні – CNN
Росія виробляє майже втричі більше артилерійських снарядів, ніж Сполучені Штати та інші країни Заходу можуть постачати Україні. Про це 11 березня повідомив телеканал CNN з посиланням на оцінки альянсу. За даними джерел каналу, Москва виробляє за місяць 250 тисяч артилерійських снарядів, західні країни можуть виробляти для України 100 тисяч.
Артилерійські заводи в Росії працюють цілодобово в три зміни, розповів чиновник НАТО. Крім того, Москва купує снаряди в інших країнах, переважно КНДР та Ірані. «Росія ввела в гру все, що має. Їхня воєнна машина працює на повній швидкості», – сказав телеканалу представник розвідки.
Українська армія, за повідомленнями кількох джерел, відчуває зараз снарядний голод. За цими даними, Росія використовує за день близько 10 тисяч снарядів, Україна – близько двох тисяч. Країни Заходу шукають можливості купити необхідні снаряди на зовнішніх ринках та збільшити виробництво.
На початку березня журнал Der Spiegel писав, що для більшого виробництва снарядів західним країнам може не вистачати пороху. У матеріалі зазначалося, що один із найбільших виробників ключового компонента збройового пороху, нітроцелюлози, Китай зупинив її постачання до Європи. При цьому, згідно з незалежними розслідуваннями, постачання триває на російський ринок.
Росія робить доступ до соціальних послуг на окупованих територіях України можливим лише за умов наявності російського паспорта – про це йдеться в зведенні розвідки Великої Британії.
Відомство наводить дані Міністерства внутрішніх справ РФ, за яким наразі 2,8 мільйона жителів окупованих територій України нібито мають російські паспорти.
Крім того, в квітні 2023 року президент РФ Володимир Путін підписав указ, за яким українці на окупованих територіях, які не отримали паспорти Росії, будуть вважатися іноземцями або особами без громадянства. Ці люди зможуть жити в окупованих регіонах лише до 1 липня 2024 року.
«Є реалістична ймовірність, що будь-які жителі окупованих територій, які не матимуть російських паспортів після цієї дати, будуть депортовані або затримані», – йдеться в зведенні.
На основі останніх заяв заступника голови Ради національної безпеки Росії Дмитра Медведєва британське відомство припускає, що людей з окупованих українських територій можуть депортувати до віддалених регіонів Росії.
«Кремль намагається зробити інтеграцію тимчасово контрольованих територій (України – ред.) до Російської Федерації незворотною», – вважають у розвідці.
У лютому заступник очільника Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв описав плани щодо переслідувань українських громадян в окупації. Зокрема, він заявив, що місцеві жителі, які «шкодять» Росії, повинні бути «викриті й покарані, заслані до Сибіру для перевиховання в таборах примусової праці».
Українська влада неодноразово повідомляла, що окупаційні сили проводять примусову паспортизацію жителів на захоплених військами РФ українських територіях – змушують здати український паспорт і отримати – російський.
Свого часу віцепрем’єрка Ірина Верещук казала, що, за можливості, краще російські паспорти не брати, а омбудсмен Дмитро Лубінець допустив отримання такого «документа» громадянами в окупації задля їхньої ж безпеки і збереження життя. В Офісі президента казали, що «Україна не буде переслідувати тих, хто пасивно отримав «російське громадянство».
У Путіна назвали статус людей, які «мають прямий стосунок до НАТО» і «справді перебувають» в Україні
Речник президента РФ Дмитро Пєсков назвав «дуже небезпечною лінією» намагання Франції створити коаліцію країн, готових надіслати своїх військових на допомогу Україні в її опорі російській агресії.
«Ми уважно за цим спостерігаємо. Ви знаєте, що наші відповідні служби вже давно мали інформацію про те, що люди, які називають себе радниками, мають прямий стосунок до НАТО, справді перебувають на території України», – сказав речник Путіна.
Наприкінці минулого тижня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що «солдати з країн НАТО вже є в Україні». Водночас польський міністр відмовився уточнити, про які саме країни йдеться.
Раніше, 26 лютого, французький президент Емманюель Макрон заявив після конференції європейських лідерів, що, хоча «немає консенсусу» щодо відправки західних сухопутних військ в Україну, «нічого не можна виключати».
Згодом міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне уточнив цю заяву Макрона, сказавши, що Захід має розглянути нові дії на підтримку України, зокрема, розмінування, кіберзахист, виробництво зброї на українській території. За словами Сежурне, деякі з цих дій «можуть вимагати присутності на українській території, не переходячи порогу войовничості».
Сполучені Штати і більшість європейських країн після цього заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.
Після цього президент Росії Володимир Путін заявив, що країни НАТО ризикують ядерним конфліктом, якщо відправлять війська в Україну.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи заяви французького лідера, заявив, що якщо будь-які ініціативи спрямовані на посилення України у відбитті російської агресії, «вони будуть хорошими для всього світу».
Боррель: потрібна згода всіх країн ЄС, щоб використати прибутки від активів Росії на оборону України
Європейський союз мусить посилити свою оборонну промисловість, щоб поповнити свої запаси, аби «підготуватися до потенційних загроз» та продовжувати надавати військову допомогу Україні. Про це заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель 11 березня, коментуючи презентацію Стратегії європейської оборонної індустрії.
«Після двох років війни високої інтенсивності (Росії проти України – ред.), наявні запаси виснажені й конфлікт перейшов із війни запасів до війни виробництв», – сказав Боррель.
При цьому, за словами дипломата, виробництво боєприпасів є лише «частиною проблеми»:
«Нам потрібно зробити набагато більше для розвитку цього промислового сектору. Європейська оборонна промисловість включає велику кількість учасників, від великих транснаціональних лідерів до малих і середніх підприємств. Вона дуже сконцентрована географічно: кілька держав-членів складають 90% загальної оборонної промисловості Європи. Ця галузь має річний оборот у 70 мільярдів євро та налічує 500 000 працівників».
Боррель зазначає, що європейські армії імпортують більшість озброєння та обладнання, яке використовують – лише 40% потреб покриваються із запасів ЄС.
Він анонсував створення Ради готовності оборонної промисловості, яка буде визначати можливості для спільних закупівель і цілі для індустріального виробництва.
Він також висловився за посилення співпраці з партнерами, зокрема, з Україною та її «потужною й інноваційною базою оборонної промисловості». Боррель розповів, що на нього справив враження візит на український об’єкт із виробництва дронів.
Представник ЄС також згадав про можливість використати прибутки від заморожених російських активів на підтримку оборони України:
«Якщо країни-члени погодяться (це має бути одностайне рішення за пропозицією високого представника), ми можемо використати надприбутки від заморожених російських активів для закупівлі зброї для України та/або допомоги у зміцненні її оборонної промисловості».
Він визнав, що наразі ЄС розглядав можливість використання цих коштів на відновлення України, але «наразі головне – не стільки реконструкція, скільки уникнення подальшої руйнації».
«Якщо країни-члени погодяться, було б доцільно використати ці ресурси для забезпечення додаткової військової підтримки України через Європейський фонд миру. У довгостроковій перспективі ми також могли б використати ці кошти для підтримки української оборонно-промислової бази», – припустив він.
Європейська комісія 5 березня представила нову оборонно-промислову стратегію, яка має перевести економіку Євросоюзу на військові рейки.
Наприкінці лютого голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС повинен «розпочати розмову» про закупівлю озброєння для України за рахунок прибутків від заморожених російських активів.