Голова МЗС Румунії повідомила про збиття ще одного дрона – це третій за три доби

Вранці 26 липня винищувач Військово-повітряних сил Румунії F-16 збив ще один безпілотник у повітряному просторі країни, заявила міністерка закордонних справ країни Оана Цою.

За її даними, дрон збили близько 10:13 над територіальними водами Румунії в районі Суліна-Кілія. Цою привітала «професіоналізм, мужність і ефективність» румунських пілотів і наземних команд:

«Своїми діями вони сприяють обороні національної території та безпеці громадян Румунії».

Цою також згадала про висновки генеральної прокуратури країни, за якими безпілотник, збитий вранці п’ятниці, належить до типу «Шахед», який використовує російська армія у війні проти України. Водночас триває дослідження безпілотників, збитих вчора й сьогодні.

«Дипломатичний протест Румунії проти Російської Федерації буде ґрунтуватися на цих розслідуваннях. Неприпустимо й неприйнятно, щоб Російська Федерація продовжувала порушувати повітряний простір Румунії, який водночас є повітряним простором НАТО та повітряним простором Європейського Союзу. Такі дії є неприйнятними, і ми ставимося до них з усією серйозністю разом з нашими союзниками», – додала міністерка.

МЗС Росії наразі не коментувало цю заяву.

24 липня румунський пілот збив над територією країни невідомий дрон, повідомив президент Румунії Нікушор Дан. Згодом прокуратура при Апеляційному суді румунського міста Плоєшть підтвердила, що безпілотник є російським дроном типу «Шахед».

Читайте також – Калашник: Росія атакувала судно з кукурудзою на Одещині, двоє моряків зникли безвісти

Російські дрони, які атакують Одещину, зокрема портову інфраструктуру, регулярно залітають у повітряний простір Молдови або Румунії. Найчастіше влада цих країн повідомляє про виявлення уламків дронів уже після їхнього падіння на власній території.

Безпілотник, який у ніч на 29 травня влучив у житловий будинок у румунському місті Галац, був російським дроном типу «Герань-2», повідомляв після інциденту румунський президент. Тоді місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.

Сибіга привітав заклик Токаєва до припинення вогню, але «Москва має відчути більший тиск»

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга схвально відгукнувся на заяву президента Казахстану, який під час зустрічі з Володимиром Путіним висловився за «замороження» російсько-української війни.

«Цінуємо заклики Президента Касим-Жомарта Токаєва до Путіна про те, що настав час зупинити війну. Реалістичне, вчасне та мудре звернення», – написав він на своїй сторінці в X.

Голова МЗС нагадав, що Київ пропонував зупинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до переговорів, водночас Кремль «продовжує відкидати цей чіткий шлях до миру».

Сибіга вказав на те, що пропозицію Токаєва вже відкинув речник Путіна Дмитро Пєсков.

«Підсумок такий: Москва має відчути більший тиск, перш ніж погодиться на реалістичні пропозиції щодо миру», – констатував міністр.

Напередодні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час особистої зустрічі з лідером Росії Володимиром Путіним в Омську запропонував «заморозити» війну РФ проти України та повернутися до переговорного формату, який обговорювався у Стамбулі навесні 2022 року.

Президент Казахстану заявив, що до нього нібито «звертаються із проханнями виступити посередником, тому він вирішив запропонувати варіант завершення війни».

Останні мирні переговори між Україною і Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.

Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни.

У Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.

Зеленський наголосив, що Україна хоче закінчити війну до зими: «через дипломатію, і, звичайно, це дуже важливо – і через тиск на Росію».

Влада України відмовляється виконувати вимогу про передачу всього Донбасу під контроль Росії, як того вимагає Кремль.

Президент України Володимир Зеленський наприкінці червня заявив, що російська влада від початку повномасштабного вторгнення в Україну вже 15 разів встановлювала для армії РФ крайні терміни для захоплення всього Донбасу, і тепер встановлений новий такий термін: 31 грудня.

«Україна чинить правильно». Що про атаки на російські НПЗ і бензинову кризу кажуть мігранти в РФ

Дефіцит пального та зростання цін на нього в Росії позначаються, зокрема, й на трудових мігрантах, які перебувають там на заробітках. Вихідці з Центральної Азії розповіли російськомовній службі Радіо Свобода, що висвітлює події в Центральній Азії, «Азаттык Азия», як нестача паливно-мастильних матеріалів позначається на їхній роботі та повсякденному житті й що вони думають про атаки українських безпілотників на російську нафтову інфраструктуру. Більше – читайте у матеріалі.

Росія вдарила по будинку в Харкові: є загиблий, 9 людей постраждали

Російські війська вдарили по Слобідському району Харкова, повідомила місцева влада вранці 26 липня.

«За попередньою інформацією, внаслідок ворожого удару по приватному будинку в Слобідському району загинула одна людина. Також постраждали ще двоє людей, серед яких 10-річний хлопчик», – заявив згодом голова області Олег Синєгубов.

Він додав, що на місці обстрілу працюють підрозділи ДСНС і бригади екстреної медичної допомоги. Згодом Синєгубов уточнив, що удар зруйнував приватний будинок.

Кількість поранених поступово зросла до дев’яти, додав очільник області:

«Девʼятеро людей, серед яких двоє дітей, постраждали внаслідок «прильоту» в Слобідському районі. Усі знаходяться під наглядом лікарів».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Читайте також: Сили РФ ударили КАБами по «Новій пошті» в Ізюмі – МВА

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Командування повідомляє про 46 боїв на Покровському напрямку за добу

Протягом попередньої доби на фронті відбулося 258 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 26 липня.

Українське командування, зокрема, звітує про ураження семи російських пунктів управління дронами, 15 районів зосередження особового складу, однієї артилерійської системи та «одного іншого важливого об’єкта російських загарбників».

На Південно-Слобожанському напрямку російська армія 12 разів атакувала позиції Сил оборони. Один бій фіксували на Куп’янському напрямку, два на Краматорському, 10 на Лиманському, 21 – на Слов’янському.

На Костянтинівському напрямку російські війська 29 разів атакували в районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля та в бік Степанівки, Довгої Балки й Новопавлівки.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Софіївка, Родинське, Гришине, Котлине, Удачне та у бік населених пунктів Вільне, Нове Шахове, Новий Донбас, Шевченко, Мирне, Новопідгородне», – йдеться в зведенні.

Генштаб повідомляє про три російських атаки на Олександрівському напрямку і дві на Оріхівському.

На Гуляйпільському напрямку армія РФ вдалася до 25 атак у бік населених пунктів Верхня Терса, Староукраїнка, Цвіткове, Воздвижівка, Косівцеве, Гірке й Чарівне та в районі Залізничного.

Командування зазначає, що російські загарбники не проводили наступальних дій на Придніпровському напрямку протягом доби.

Читайте також: «Гарматне м’ясо на один штурм». Як Росія вербує на фронт в Україну латиноамериканців і скільки їх

На початку липня американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.

Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.

Армія Росії втратила за добу, 25 липня, понад 1400 військових – Генштаб ЗСУ

Російські війська втратили близько 1 440 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 26 липня.

Українське командування оцінює загальні російські втрати в близько 1 438 990 військових.

Також Генштаб оновив дані про втрати російської техніки:

• 12 217 танків (+9 за добу)
• 25 019 бойових броньованих машин (+8)
• 46 794 артилерійських системи (+70)
• 1 969 реактивних систем залпового вогню (+1)
• 1 518 засобів протиповітряної оборони
• 439 літаків
• 354 гелікоптери
• 2 031 наземний робототехнічний комплекс (+8)
• 1 450 безпілотників оперативно-тактичного рівня 428 286
• 4 944 крилатих ракети (+1)
• 34 кораблі й катери
• 2 підводних човни
• 125 811 автомобілів і автоцистерн (+453)
• 4 465 одиниць спеціальної техніки (+3)

За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.

За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Тодішній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.

Повітряні сили звітують про збиття 5 російських балістичних ракет із 7 протягом ночі

Армія Росії атакувала Україну загалом 8 ракетами та понад сотнею безпілотників різних типів протягом ночі, повідомляє командування Повітряних сил вранці 26 липня.

Військові зафіксували пуск:

• керованої авіаційної ракети Х-59/69 із повітряного простору над Чорним морем
• семи балістичних ракет Іскандер-М/С-400 із районів Брянської, Курської та Воронезької областей
• 136 ударних дронів типу «Шахед» (у тому числі реактивних), «Гербера», «Італмас» та імітаторів «Пародія» з напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька та Гвардійського в Криму

«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено одну керовану авіаційну ракету Х-59/69, 5 балістичних ракет Іскандер-М/С-400 та 104 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.

Командування зафіксувало влучання двох балістичних ракет та 27 ударних БПЛА на 18 локаціях, а також падіння уламків на семи локаціях.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Росія вдарила по Києву ракетами: троє постраждалих, у кількох районах є руйнування

Російські війська вдарили по Києву ракетами протягом ночі на 26 липня, повідомив, зокрема, міський голова Віталій Кличко.

За його даними, наслідки фіксували в трьох районах.

«У Шевченківському районі уламки впали на 18-поверховий будинок. Сталося загоряння на рівні 7-8 поверхів. У Солом’янському внаслідок падіння уламків загоряння на території нежитлової забудови», – повідомив Кличко.

Також у Деснянському районі загорілися автомобілі на парковці.

Згодом мер столиці повідомив про постраждалих:

«Внаслідок атаки ворога на столицю постраждали троє мешканців Києва. Одного з них медики госпіталізували. Двом надали допомогу амбулаторно».

Державна служба з надзвичайних ситуацій уточнила, що в Деснянському районі згорів склад, а також 10 машин і вантажівка на парковці.

«У Шевченківському палала 4-поверхова відселена будівля, а в Солом'янському – сталася пожежа й руйнування в нежитловому приміщенні. Всі пожежі ліквідовані», – додає відомство.

Н початку доби в неділю командування Повітряних сил попереджало про рух балістичних ракет у напрямку Києва.

Увечері 24 липня президент України Володимир Зеленський попереджав про ймовірність нового масованого удару РФ.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Збитий винищувачем F-16 у Румунії дрон виявився російським «Шахедом» – прокуратура

Безпілотник, який 24 липня був збитий винищувачем F-16 над повітом Бузеу, був російським дроном типу «Шахед», йдеться у повідомленні прокуратури при Апеляційному суді румунського міста Плоєшть.

За фактом інциденту відкрито кримінальне провадження. Слідчі повідомили, що огляд місця падіння уламків уже завершено, однак збір доказів триває для встановлення всіх обставин інциденту.

За інформацією румунських правоохоронців, дрон увійшов у повітряний простір Румунії по маршруту Суліна – Бреїла – Фетешті – Бузеу. Його відстежували засоби протиповітряної оборони, після чого безпілотник був збитий румунським винищувачем F-16 поблизу населеного пункту Падіна. Унаслідок інциденту ніхто не постраждав, пошкоджень майна не зафіксовано.

Уламки безпілотника знайшли на ділянці дороги між повітами Бузеу та Яломіца. Вони будуть досліджені в межах кримінального провадження.

Крім самого дрона, слідству довелось окремо працювати з деталями його знищення. Ракета, яку випустили італійські пілоти з винищувача Eurofighter Typhoon, не влучила в ціль і утворила кратер на місці падіння в повіті Бреїла.

24 липня румунський пілот збив над територією країни невідомий дрон, повідомив президент Румунії Нікушор Дан.

«Цього ранку, приблизно об 11:00, румунський пілот на літаку F-16 збив дрон, який порушив повітряний простір нашої країни. Зона була ненаселеною, тому пілот зміг відкрити вогонь без будь-якого ризику. Наразі команди установ, відповідальних за розслідування, обстежують місцевість, щоб з’ясувати всі деталі інциденту», – написав глава держави в мережі Х.

Російські дрони, які атакують Одещину, зокрема портову інфраструктуру, регулярно залітають у повітряний простір Молдови або Румунії. Найчастіше влада цих країн повідомляє про виявлення уламків дронів уже після їхнього падіння на власній території.

Безпілотник, який у ніч на 29 травня влучив у житловий будинок у румунському місті Галац, був російським дроном типу «Герань-2», повідомляв після інциденту румунський президент. Тоді місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.

МЗС Ірану звинуватило Україну в ударі по торговому судну в Каспійському морі

Іран звинуватив Україну в ударі по торговому судну в Каспійському морі, йдеться у заяві речника іранського Міністерства закордонних справ (МЗС) Есмаїла Багаї.

За словами Багаї, на борту судна стався вибух, який начебто призвів до загибелі одного члена екіпажу та поранення ще одного. Тегеран назвав інцидент «актом агресії» та заявив, що «залишає за собою право захищати свої національні інтереси й безпеку». Також в іранському зовнішньополітичному відомстві звинуватили Україну в спробі «розширити масштаби війни».

У МЗС Ірану пообіцяли захищати свої кораблі від українських дронів, заявивши, що «ніколи втручалися у війну між Росією та Україною».

У відомстві заявили, що розцінюють подію як порушення міжнародного права та звернулися до ООН і міжнародної спільноти із закликом відреагувати.

Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.

Українська влада наразі не коментувала звинувачення Тегерана щодо атаки саме на іранське комерційне судно. Водночас Київ раніше наголошував, що «завдає ударів виключно по військових об’єктах та логістичних маршрутах, які сприяють російській агресії проти України».

Заява Ірану пролунала після того, як президент України Володимир Зеленський повідомив про «успішні далекобійні удари» українських сил по цілях у Каспійському морі.

«Маємо й дуже хороші результати далекобійних ударів в акваторії Каспійського моря. Зокрема, це судна, які були задіяні в транспортуванні військових вантажів з Іраном, та військовий корабель», – написав глава української держави у соцмережах.

Сибіга: Росія може імітувати прагнення до миру, щоб зірвати санкції сенатора Грема

Напередодні запровадження нових санкцій проти Росії, Кремль регулярно вдається до імітації дипломатичної активності, намагаючись відтермінувати посилення міжнародного тиску, зазначив у соцмережі Х міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

За словами Сибіги, протягом останніх років простежується чітка закономірність: «щоразу, коли наближається ухвалення масштабних санкцій, особливо з боку США, президент РФ Володимир Путін намагається виграти час».

«Його зброя – фальшива дипломатія, постановочні телефонні розмови та зустрічі без добрих намірів», – зазначив глава української дипломатії.

Сибіга закликав «не втрачати пильності» у зв’язку з очікуваним наступного тижня розглядом у Сенаті США законопроєкту про нові санкції, серед авторів якого був нещодавно померлий сенатор Ліндсі Грем.

«З наближенням розгляду законопроєкту сенатора Грема Росія може спробувати зірвати його, удаючи, що прагне миру», – наголосив міністр.

На його думку, «подальше посилення санкційного тиску на Москву є не лише своєчасним, а й необхідним для припинення російського терору та наближення реального завершення війни».

«Посилення санкційного тиску на Москву є життєво важливим для протидії російському терору і примушення Росії до справжнього завершення цієї війни», – підсумував Сибіга.

Раніше стало відомо, що Сенат Конгресу США вже наступного тижня може розглянути законопроєкт про санкції проти Росії, серед авторів якого був нещодавно померлий сенатор Ліндсі Грем, пише видання Axios із посиланням на джерела. За його даними, демократи дали зрозуміти республіканцям, які мають більшість у Сенаті і від рішення яких залежить порядок денний, що готові вже наступного тижня підтримати останню версію законопроєкту, до якої відповідно до побажання президента Дональда Трампа було додано санкції проти Ірану.

Axios зазначає, що наступного тижня в Капітолії відбудеться офіційна церемонія прощання з Гремом, який був одночасно союзником Трампа і мав пошану своїх колег-демократів. Ця церемонія може стати емоційним тлом для розгляду законопроєкту, якому Грем присвятив багато енергії.

«В України зараз ініціатива на полі бою, а позиція Кремля стає дедалі хиткішою. Вкрай важливо рухатися якнайшвидше», – заявила Джин Шагін, старша демократка в сенатському комітеті з закордонних справ. Законопроєкт уже здобув підтримку понад 60 сенаторів, що достатньо для його ухвалення, але коли саме його буде винесено на обговорення та голосування, залежить від керівництва палати.

Законопроєкт останнім часом був переглянутий двічі – спочатку, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом дещо пом’якшили його положення, зокрема про вторинне мито для країн, які купують у Росії нафту і газ. Потім, вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану. До тексту додали частину запроваджених раніше адміністрацією санкцій, термін дії яких спливав цього року.

Сполучені Штати після приходу адміністрації Трампа до влади уникали запровадження масштабних санкцій проти Росії, намагаючись відігравати роль посередника для завершення війни. Законопроєкту про санкції тривалий час не давали ходи у Конгресі. Зараз Трамп дає зрозуміти, що готовий його схвалити із внесеними виправленнями.

«На жаль, миру немає»: Зеленський розповів про плани Путіна на осінь і закликав до тиску на Росію

За даними української розвідки, президент РФ Володимир Путін готує на осінь умови для розширення мобілізації, наголосив у новому відеозверненні 25 липня Володимир Зеленський.

«Цифри його втрат (втрат президента РФ Володимира Путіна на війні – ред.) говорять самі за себе. За неповних сім місяців цього року до лав російських збройних сил надійшла 221 тисяча осіб. У той час як втрати росіян у той самий період склали майже 225,5 тисяч, і з них 131 тисяча – це вбиті, майже 93 тисячі – поранені, значна кількість поранень – важкі, бо в росіян тотально погана фронтова медицина», – наголосив президент.

Зеленський зазначив, що Путін хоче просто забирати нових росіян на війну – він маскує це іншими словами, сигналами, але готується.

«Важливо, щоб ми з партнерами могли натиснути на Росію достатньо, щоб думки про припинення цієї агресії стали домінувати – думки про мир, а не про додаткову російську мобілізацію. Наші далекобійні операції, наші мідстрайки цьому сприяють. Все більше росіян помічають путінську війну та втрачають від неї і думають, що війну не треба затягувати. Ми бачимо це», – сказав український лідер.

Зеленський відзначив також й співпрацю Росії з Північною Кореєю.

«Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї: вже з червня готуються у Воронезькій області, щоб їх прийняти. Також Північна Корея готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет. Це загроза не тільки для України. Росія допомагає Північній Кореї навчатись війни, покращує їхню зброю – дає їм досвід реального застосування зброї. Все це загроза для кожного в Азії, хто в зоні досяжності північнокорейських ракет. Ми будемо протидіяти», – підсумував він.

За даними керівника Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрія Коваленка, на осінь 2026 року Росія готує мобілізацію від 500 тисяч людей. «Деяких планують кидати в бій в перші два тижні для затикання дірок на сході, інших готуватимуть від місяця для потенційного відкриття нового напрямку фронту. Це такий план РФ», – зазначив він.

Коваленко додав, що «на Україну чекають дуже насичені осінь і зима», тож доведеться вистояти у «дуже непростих» піхотних боях, у яких, за його словами, «зійдуться люди, дрони, КАБи та інші інструменти вбивства».

«Кірієнко та Гєрасімов запевнили Путіна, що це допоможе нас здолати. Я точно знаю, що вони помиляються. Зараз нам всім потрібна буде єдність та ефективність», – підсумував керівник ЦПД.

18 червня у Пензі та Сердобську розпочалися масові облави на чоловіків – силовики зупиняли машини та громадський транспорт, змушуючи затриманих підписувати контракти з міністерством оборони для участі у війні проти України. Регіональне управління Росгвардії заявляло, що під час міжвідомчого рейду було перевірено 80 водіїв, дев'ять із яких не перебували на військовому обліку - їм вручили офіційні повістки

Її слухають в ООН і Європарламенті: кримська татарка веде боротьбу за Крим

Молода кримська татарка Лія Газі нещодавно повернулася з Панами. У цій невеликій країні в Центральній Америці відбувся форум Youth Democracy Network, де дівчина була однією з ключових промовиць. Це міжнародна програма для молодих лідерів, під час якої вони співпрацюють із молоддю з інших країн і беруть участь у просуванні демократії та захисті прав людини.

Ще кілька років тому Лія не могла навіть уявити, що блог в інстаграмі приведе її на міжнародні майданчики, де кримську татарку слухатимуть сотні людей, зокрема й перші особи держав. Про це інформує проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Кримськотатарська активістка Лія Газі вже планує свою наступну поїздку – на неї чекають на форумі у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, присвяченому захисту прав корінних народів. Вона каже, що останнім часом її все частіше запрошують на міжнародні конференції та просять розповісти про Крим. «Здається, тема Криму стала нарешті актуальною», – каже Лія.

Лії Газі – 24 роки. Вона народилася в Криму. Але у 2014 році через окупацію Кримського півострова Росією її родині довелося залишити свій дім. Із вірою в те, що «це скоро закінчиться» і вдасться повернутися, вони перебралися на материк – до Херсону – ближче до Криму. Лії тоді було 12.

Але повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 знову відтермінувало повернення дівчини додому. Зараз вона живе в Іспанії та навчається на четвертому курсі історичного факультету в одному з місцевих університетів.

Дивіться і читайте за лінком

У Києві та інших містах України люди знову вийшли на протести з вимогою повернути Федорова на посаду міністра оборони

У Києві та інших містах України 25 липня проходить десятий день протестів через звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.

Зокрема, люди виходять на вулиці у Львові, Івано-Франківську, Ужгороді, Дніпрі, Хмельницькому, Черкасах, Миколаєві та інших населених пунктах. Учасники мітингів закликають владу переглянути рішення про відставку Федорова та повернути його до керівництва Міністерством оборони.

Протестувальники тримають плакати «Федоров МО», «Поверніть Федорова». Лунали й заклики замінити на посаді очільника Мінветеранів Віталія Кіма, який раніше працював кервіником Миколаївської ОВА.

У Києві продовжують вимагати повернення Федорова

Днями президент України Володимир Зеленський повідомив, що пропонував колишньому міністру оборони «достойну позицію у владі», яка дозволила б об’єднати технологічну складову держави і забезпечити її розвиток.

23 липня Михайло Федоров публічно відмовився від пропозицій президента України, заявивши, що не погодиться на жодну іншу посаду, окрім посади міністра оборони.

З 16 липня в Україні тривають протести через відставку міністра оборони Михайла Федорова. Також від мітингувальників лунали заклики до відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Після своєї відставки Михайло Федоров виступив із різкою критикою на адресу Сирського. Згадавши про успіхи Сирського як воєначальника, зокрема й під час Київської операції, Федоров додав, що «система управління змінилася, і ми не можемо їхати на тому, що було тоді».

21 липня президент України Володимир Зеленський повідомив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане Михайло Драпатий.

Михайло Федоров привітав Драпатого з визначенням на посаду головнокомандувача Збройних сил України. Водночас він подякував колишньому головнокомандувачу Олександру Сирському, якого критикував раніше, за захист Київщини, Харківську операцію та інші історичні битви.

16 липня президент Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що пропонуватиме депутатам, які мають зібратися у сесійній залі Ради майже через місяць, призначити Хмару міністром оборони.

Росія обстріляла Дніпропетровщину майже 50 разів: двоє загиблих, є поранені – Ганжа

У суботу, 25 липня, російські військові майже 50 разів атакували атакували три райони Дніпропетровської області безпілотниками, артилерією та авіабомбою, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Ганжа.

«На Нікопольщині потерпали райцентр, Марганецька, Червоногригорівська, Покровська, Мирівська громади. Понівечені інфраструктура, дитячий садок, кафе, магазини, десяток багатоквартирних будинків, приватні оселі, автівки. Загинули жінки 35 та 74 років. Ще дві жінки 51 і 66 років лікуватимуться амбулаторно», – повідомив він.

За словами Ганжі, у Криворізому районі під ударом були Апостолівська і Лозуватська громади. Пошкоджена інфраструктура. Поранень дістав 61-річний чоловік. Він госпіталізований у стані середньої тяжкості.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Росія на тлі ударів ЗСУ посилює репресії у Криму: обшуків і затримань стало більше

В окупованому РФ Криму на тлі поглиблення енергетичної та паливної криз почастішали обшуки у будинках кримських татар. Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Крім того, днями на півострові оголосив про припинення своєї діяльності громадський рух «Кримська солідарність». Це сталося після того, як Міністерство юстиції Росії наприкінці червня внесло його до реєстру «іноземних агентів».

Як пов'язані переслідування з гуманітарною ситуацією в Криму? Хто з місцевих жителів перебуває у групі ризику? І чи намагається підконтрольна Росії влада Криму приховати інформацію про реальний стан справ на Кримському півострові?

Про це ведуча Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Олена Бадюк поговорила з Ескендером Барієвим, головою правління Кримськотатарського ресурсного центру і членом Меджлісу кримськотатарського народу, та Денисом Чистіковим, заступником постійного представника президента України в Автономній Республиці Крим.

Читайте за лінком

У Херсоні внаслідок удару РФ знищено будівлю колишнього італійського консульства: посол відреагував

Внаслідок удару РФ по Херсону в ніч проти 25 липня знищена історична будівля, де на початку XX століття розташовувалася консульська агенція Королівства Італії, повідомило посольство Італії в Україні.

«У результаті російських обстрілів українського міста Херсона сьогодні вранці одна людина загинула, двоє отримали серйозні поранення, а також було уражено історичну будівлю, яка з 1906 по 1918 рік слугувала штаб-квартирою італійської консульської місії», – зазначили у дипвідомстві.

У пресслужбі кажуть, що посол Італії в Україні Карло Формоза, висловлюючи солідарність із владою та населенням, ще раз наголосив на «засудженні Італією російського насильства, яке щодня забирає життя мирних жителів і руйнує культурну спадщину країни».

«Була підірвана та спалена цінна будівля, яка є свідченням не лише архітектури в стилі ар-нуво початку XX століття, а й символом давньої дружби між Італією та Україною, а також міцності зв’язків, що підтримувалися цією нацією ще задовго до здобуття незалежності», – зазначив посол.

Формоза додав, що сьогодні, як і раніше, «ми стоїмо пліч-о-пліч з Україною» у прагненні до «справедливого та тривалого миру».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Калашник: Росія атакувала судно з кукурудзою на Одещині, двоє моряків зникли безвісти

Сили РФ двічі атакували цивільне судно під прапором Палау під час виходу з порту на Одещині, повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.

За його словами, судно перевозило майже 2,8 тисяч тонн кукурудзи.

Калашник уточнив, що внаслідок влучань на судні виникла пожежа. За попередньою інформацією, сімох членів екіпажу та українського лоцмана вдалося врятувати. Двоє моряків наразі вважаються зниклими безвісти. Триває пошуково-рятувальна операція.

«Це черговий свідомий удар по цивільній інфраструктурі та міжнародному судноплавству. Росія вкотре демонструє повне нехтування нормами міжнародного права, створюючи загрозу безпеці судноплавства, світовій торгівлі та продовольчій безпеці», – наголосив Калашник.

Раніше, 23 липня, судноплавні компанії призупинили обслуговування чорноморських портів України після посилення російських атак на узбережжя, повідомляє AFP у четвер. Судноплавні компанії Maersk та Hapag-Lloyd повідомили AFP, що вони призупинили операції в Чорноморську – одному з трьох ключових глибоководних терміналів України.

«Нещодавні ракетні атаки та атаки безпілотників в Одеській області значно збільшили операційні ризики та ризики для безпеки», – йдеться в коментарі Hapag-Lloyd для AFP.

Але український ринок все ще обслуговується автомобільними та залізничними маршрутами через Польщу та Румунію, додається в повідомленні.

За даними веб-сайту моніторингу MarineTraffic, жодне комерційне судно не заходило до українського чорноморського порту вранці у четвер.

За день до цього, 22 липня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що того дня жодне судно не заходило Чорноморським морським коридором України, «саме в пік збору врожаю». Він попередив, що ці атаки становлять загрозу для глобальної продовольчої безпеки, додавши, що Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН 27 липня.

Для України сільськогосподарський експорт, який в основному постачає продукцію до Азії, Африки та Близького Сходу, є одним з небагатьох джерел валюти під час війни, яка триває з лютого 2022 року.

Росія регулярно атакувала Одесу, але нещодавно посилила удари по її портах, зернових та олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах. За даними одеської прокуратури, із 20 червня до 20 липня армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси». Загалом загинула 21 людина, 34 дістали поранення.

Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, пише AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанія з морських даних.

Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику та рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.

Україна обговорює з США прискорення постачання ракет для Patriot і спільне виробництво ППО – Корецький

Україна веде переговори зі США щодо прискорення постачання ракет до зенітних ракетних комплексів Patriot, а також запуску спільного виробництва засобів протиповітряної оборони (ППО), повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

За його словами, разом із тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони Євгенієм Хмарою він провів зустріч із віцепрезидентом компанії Raytheon, відповідальним за напрямок сухопутної та протиповітряної оборони, а також виконавчим директором Raytheon Україна.

Під час переговорів сторони обговорили посилення української системи ППО напередодні осінньо-зимового періоду та розвиток українського оборонно-промислового комплексу.

«Говорили про те, як швидко збільшити постачання ракет до систем Patriot перед зимою, розширити їх виробництво та зробити український ОПК ще сильнішим. Наша мета – не лише забезпечити потреби України, а й інтегрувати українські оборонні спроможності у глобальну систему безпеки», – зазначив Корецький.

Окрему увагу учасники зустрічі приділили локалізації виробництва озброєння в Україні. За словами прем’єра, йшлося насамперед про спільне виробництво засобів протиповітряної оборони.

«Цей напрям президенти України та США обговорили під час зустрічі в Анкарі. Американська сторона запропонувала практичні кроки. Уряд України зробить усе необхідне, щоб ця робота розпочалася якнайшвидше», – заявив глава уряду.

Корецький не уточнив можливі терміни реалізації домовленостей або обсяги майбутніх постачань і виробництва.

Раніше президент України Володимир Зеленський подякував американській оборонній компанії Raytheon за готовність виробляти спільно з Україною ракети для систем Patriot.

«Raytheon – дуже сильна оборонна компанія, і Україна вже давно використовує її техніку для захисту наших людей від жорстоких російських атак. Я вдячний за готовність компанії вивести наше партнерство на ще вищий рівень, коли Україна вироблятиме спільно з Raytheon одні з найважливіших засобів ППО – перехоплювачі для Patriot. Про це ми з президентом Трампом говорили в Анкарі, і саме час рухатися в цьому напрямку», – написав Зеленський після зустрічі із командою компанії Raytheon на чолі з віцепрезидентом Джозефом Деантоною.

За його словами, під час зустрічі також обговорювалися інші напрями партнерства, що стосуються ненаступального військового обладнання.

«Наші команди – на урядовому рівні і з боку приватного сектору – будуть в контакті, щоб усе доопрацювати», – додав він.

Віцепрезидент Raytheon наголосив, що компанію дуже приваблюють можливості працювати спільно з Україною у сфері наземних систем ППО, цитує його пресслужба Офісу президента України.

Водночас компанія Raytheon про результати цієї зустрічі не повідомляла.

Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.

На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.

Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявив, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.

Минулого тижня Зеленський заявив, що Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет для Patriot і може стати третьою державою в історії, яка матиме цю домовленість.

Армія РФ вдарила по Одещині: постраждав чоловік, пошкоджено понад 10 будинків – влада

Через російську атаку сил РФ по Одещині 25 липня пошкоджений приватний будинок, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер.

«В Одеському районі пошкоджений приватний житловий будинок, а також близько десяти прилеглих. Постраждалим виявився 65-річний чоловік, якому медики надають усю необхідну допомогу», – зазначив місцевий чиновник.

За словами Кіпера, окрім житлового сектору, армія РФ пошкодила й об’єкти цивільної інфраструктури.

«На місцях подій працюють усі відповідні служби. Інформація щодо постраждалих і наслідків атаки уточнюється», – уточнив голова ОВА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.