Повітряні сили: вночі українські війська збили дві російські ракети та 12 безпілотників
Російські війська протягом ночі проти 24 лютого атакували Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» з Ростовської області, трьома керованими авіаційними ракетами Х-59 з окупованої херсонщини та 12 ударними безпілотниками Shahed – про це заявляє командування Повітряних сил у суботу.
«В результаті бойової роботи знищено дві керовані авіаційні ракети Х-59 та 12 «шахедів» у межах Кіровоградської, Одеської та Миколаївської областей», – йдеться в зведенні.
У відбитті атаки брали участь зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи та засоби радіоелектронної боротьби Сил оборони.
Внаслідок вечірньої повітряної атаки Росії на Одесу загинув чоловік, ще троє поранених людей у важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Британська розвідка прокоментувала втрати Росії за два роки повномасштабної війни в Україні
Росія відрядила близько 130 батальйонно-тактичних груп до України на початку повномасштабного вторгнення – про це заявила розвідка Великої Британії в зведенні, опублікованому 24 лютого Міністерством оборони країни.
До цього угруповання, за оцінкою розвідки, входили близько 1 300 танків, понад 5 тисяч бойових машин піхоти та бронетранспортерів та щонайменше 100 тисяч військових.
«За два роки конфлікту втрати Росії відповідають і в багатьох випадках перевищують початковий склад її військ. Підтверджені російські втрати включають понад 2 700 танків та 5 тисяч БМП і бронетранспортерів. Вбитими та пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових», – йдеться в повідомленні.
Водночас мобілізація та рекрутинг, а також виробництво та ремонт техніки дозволили РФ поповнити втрати. За оцінкою британської розвідки, наразі чисельність російських військ в Україні більша, ніж була на початку вторгнення, що дозволяє їй «втілювати стратегію виснаження проти української армії».
Генштаб Збройних сил України вранці 24 лютого оцінив загальні втрати Росії за час повномасштабної війни у понад 409 тисяч військових.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський напередодні в інтерв’ю американському каналу Fox News заявив, що на кожного військового, якого втрачає Україна, Росія втрачає п’ятьох.
Наприкінці січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
В Офісі президента не розглядають можливості йти на мирні перемовини із Росією, оскільки це означатиме «поступову смерть України». Натомість єдиним шляхом наблизити кінець війни у Києві бачать проведення нових контрнаступів. Про це в етері Свобода Live сказав радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
«Ми сьогодні маємо дві речі, які треба буде провести до кінця. По-перше, це аудит наявних ресурсів… І друга складова – це переговори з партнерами, які також набагато більш чітко, аналітично розуміють, що потрібно на цьому етапі, і які політично готові до надання Україні певного обсягу ресурсів. Як тільки оці дві складові будуть об’єднані, тоді будемо мати з вами розуміння, коли і як будуть контрнаступальні активності України, але те, що вони будуть – можете не сумніватися, тому що інших варіантів завершити війну, окрім обвалу лінії фронту, тактичних поразок Росії, не існує. Все інше – це фікція», – сказав Подоляк.
Він зазначив, що досягти воєнних цілей українська армія зможе, якщо буде забезпечена необхідною кількістю озброєння. Якщо їхня кількість буде співставна із кількістю російської амуніції, тоді можна буде і математично вирахувати, скільки знадобиться часу, щоб завершити війну.
«Якщо кількість дронів в місяць буде використовуватися не 10-12-15 тисяч, а принаймні 100-150 тисяч в місяць… не 20-30 дальнобійних ракет, а 200-300, і це буде мати суттєві впливи, і тоді ми з вами побачимо, по-перше, обвал певних ліній фронту з боку РФ… Коли буде математично співставна кількість зброї, відповідної до етапу війни, тоді ви точно зможете сказати, за який час ви зможете фіналізувати війну», – вважає радник керівника ОП.
Це також стосується й домінування в повітрі, зазначив він, адже, якщо російська тактична авіація та штурмові гвинтокрили «зникнуть з лінії фронту», Україна отримає ініціативу.
Президент України в інтерв’ю американському телеканалу Fox News заявив, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
Раніше очільник ГУР Кирило Буданов в інтерв’ю The Wall Street Journal сказав, що Україна буде готова до контрнаступу у 2025 році, а у 2024 році вестиме оборону.
«На 730 днів ближчі до перемоги»: Зеленський записав звернення у Гостомелі
Президент Володимир Зеленський звернувся до українців із Гостомеля на Київщині з нагоди другої річниці повномасштабного вторгнення Росії до України.
Він вказав на те, що з Гостомеля почалася спроба російських військ взяти Київ.
«Два роки тому ми вогнем зустрічали тут ворожий десант; два роки по тому ми зустрічаємо тут наших друзів, наших партнерів. Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, голова G7. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Урсула фон дер Ляєн, Президентка Єврокомісії. Александр Де Кроо, Прем’єр Бельгії, що головує у Європейській раді. І це символічно і красномовно описує шлях, який ми пройшли за ці два роки, і різницю між 24 лютого тоді й зараз», – заявив він.
За словами Зеленського, протягом двох років Україна стала «на 730 днів ближче до перемоги»:
«Хтось чекає на якогось віщуна, що сказав би, коли вона настане, а мільйони українців просто пам’ятають слова Кобзаря: борітеся – поборете! І слідують цьому вже 730 днів самовідданості та відваги».
Президент додав, що, попри бажання завершити війну, важливо, аби вона закінчилася на умовах України
«Саме тому до слів «завершення війни» ми завжди додаємо «на наших умовах». Саме тому біля слова «мир» завжди звучить «справедливий». Саме тому в майбутній історії біля слова «Україна» завжди стоятиме слово «незалежна». Боремося за це. Вже 730 днів нашого життя. І переможемо. У найкращий день нашого життя», – заявив він.
24 лютого виповнюється два роки від початки повномасштабної фази російської агресії проти України в 2022 році. Тоді російська армія, зокрема, окупувала частину Київської області. На початку квітня російські війська під ударами ЗСУ повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську. Поміж інших руйнувань, у Гостомелі згорів один із найбільших літаків у світі «Мрія».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Велика Британія пообіцяла виділити 245 мільйонів фунтів на виробництво боєприпасів для України
Велика Британія оголосила 24 лютого про новий оборонний пакет для України на суму 245 мільйонів фунтів стерлінгів (311 мільйонів доларів). Про це йдеться в заяві британського уряду.
Як зазначається, ці кошти допоможуть збільшити виробництво «вкрай необхідних артилерійських боєприпасів для України» через два роки після початку широкомасштабного російського вторгнення.
Британський міністр оборони Грант Шеппс у своїй заяві вказав на те, що Збройні сили України «попри все» відвоювали значну частину земель, захоплених Росією після початку вторгнення в лютому 2022 року.
«Але українці не зможуть виграти цю війну без підтримки міжнародної спільноти», – додав Шеппс.
У Лондоні заявляють про готовність і надалі робити все можливе, щоб Україна «могла продовжувати боротися за свою перемогу».
Виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, президент Чехії Петро Павло заявив, що його країна знайшла за кордоном близько 800 тисяч артилерійських снарядів, які можуть бути направлені українським військовим за кілька тижнів. Він заявив, що потрібна фінансова підтримка для доставки цих боєприпасів до України.
Згодом видання CBC News з посиланням на джерела повідомило, що Канада, ймовірно, готова фінансувати цю поставку.
Лідери урядів Італії, Бельгії та Канади, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн разом із президентом України Володимиром Зеленським відвідали аеропорт «Антонов» у Гостомелі, на якому намагалися десантуватися російські війська на початку вторгнення 24 лютого.
Виступаючи, президент Зеленський подякував їм за присутність і підтримку України:
«Дякую, що допомагаєте нашій державі захищати наших людей».
Прем’єр Канади Джастін Трюдо вказав на те, що Україна бореться не тільки за власне виживання, а й за демократію інших країн, за «засадниче право кожного обирати власне майбутнє».
«Ви боретеся, щоб зберегти мораль і правил, на які погодився весь світ 80 років тому. Правила, породжені попелом Другої світової війни», – заявив він.
Голова італійського уряду Джорджа Мелоні, говорячи про місце церемонії, сказала, що в Гостомелі «плани Путіна скинути демократично обраний уряд за кілька днів і замінити його маріонетковою владою, який виконував би його вказівки, провалилися».
«Все навколо нас нагадує нам, що сталося в тій вирішальній битві. Те, що залишається на землі, перетворює це місце на гімн свободі. Ми тут, щоб подякувати чоловікам і жінкам, які 24 лютого два роки тому не втекли, а натомість билися за себе, свої родини і те, чим дорожать найбільше. Європа й Захід тут, аби відсвяткувати акт любові, тому що тут українці захищали те, що люблять і в такий спосіб також захищали нас», – сказала Мелоні.
Водночас вона назвала цю землю частиною дому Європи й пообіцяла «зробити свою частину роботи» для її захисту.
«Жодної допомоги не буде достатньо, якщо нема кому використати її в боротьбі», – додала прем’єрка.
Очільник уряду Бельгії Александр де Кро звернув увагу на те, що за два роки після початку вторгнення українська держава продовжує працювати: «реформи для вступу в ЄС тривають, бізнес функціонує, фермери обробляють поля».
«Хто міг уявити вранці 24 лютого 2022-го, що ми будемо стояти тут сьогодні? Скільки людей очікували, що Київ впаде за три дні, за тиждень, за 10 днів, і як вони всі помилялися», – нагадав він.
Де Кро зазначив, що російські війська намагалися перетворити Гостомель на логістичний хаб, щоб згодом оточити Київ, але не змогли цього зробити завдяки українській армії:
«Російське вторгнення мало трансформативний вплив не тільки на Україну, а й на всю Європу та по всьому світу. Росія зазнавала однієї стратегічної поразки за іншою. НАТО відповіло на виклик і стало центральною ланкою колективної безпеки тут, у Європі... Але нічого цього не сталося б, якби не критично важлива перемога над Росією тут, у Гостомелі, яка дозволила Україні продовжити боротьбу».
А президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що аеропорт Гостомеля «бачив найтемнішу годину України» під час російського наступу та спроб висадити десант.
«Ви врятували свою країну і всю Європу. Сьогодні ми тут, з усієї Європи та світу, аби віддати шану вашій хоробрості», – заявила вона.
Очільниця Єврокомісії перерахувала здобутки України в ході повномасштабної війни: звільнення половини захоплених територій, відновлення експорту Чорним морем та протидію повітряним атакам Росії:
«Все це здавалося неможливим у ніч, коли почалася [масштабна] війна. Але знову й знову сміливий народ України дивував світ. Тому якою б складною ситуація не здавалася зараз, давайте пам’ятати, який шлях ви пройшли досі, опір сильнішому ворогу й перемоги попри всі шанси. Я впевнена, що Україна продовжить нас дивувати, доки останній російський військовий нарешті не буде витіснений з вашої землі».
Фон дер Ляєн запевнила, що Європа продовжить підтримувати Україну, посиливши фінансову допомогу, а також через надання боєприпасів і тренувань для військових, засобів протиповітряної оборони та інвестицій в український оборонно-промисловий комплекс.
24 лютого виповнюється два роки від початки повномасштабної фази російської агресії проти України в 2022 році. Тоді російська армія, зокрема, окупувала частину Київської області. На початку квітня російські війська під ударами ЗСУ повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську. Поміж інших руйнувань, у Гостомелі згорів один із найбільших літаків у світі «Мрія».
У Дніпрі завершили аварійно-рятувальні роботи на місці влучання дрона в багатоповерхівку
У Дніпрі завершили аварійно-рятувальні роботи на місці влучання ударного дрона армії РФ в багатоповерхівку. Про це повідомили в пресслужбі управління ДСНС в області, передає кореспондентка Раді Свобода.
Рятувальна операція тривала понад добу. З-під завалів витягли тіла двох людей.
За даними міської влади, станом на ранок з місця події вивезли 60 тонн будівельного сміття. Комунальники продовжують розбирати завали.
Жителі вцілілих квартир у зруйнованому під’їзді, а також мешканці сусідніх під’їздів зібралися на подвір’ї будинку. Вони намагаються забрати речі з кватир, рятувальники проводять їх до будівлі невеликими групами.
Мешканка шостого поверху в під’їзді, в який влучив дрон, Олена Алябьєва каже: у момент удару була вдома. В сусідній кімнаті спали семимісячний онук, невістка та син.
«Ніч, ми були вдома. Я злякалася, бо в мене в сусідній кімнаті онук спав. Гупнуло дуже, але я не могла навіть уявити, що це прямо над нами. Син побіг надвір, забігає: одягайтеся, немає восьмого й дев’ятого поверху. Далі – як в тумані. Ми поїхали до родичів. Квартира залита водою – гасили пожежу», – каже Олена Алябьєва.
Люди також подають заяви про пошкоджене майно до поліції, сподіваючись на компенсації.
«Квартира у нас на шостому поверсі. Ми чекаємо на акт обстеження – який стан будівлі, бо є загроза, що плита над квартирою може обвалитися. У нас – невідомість: або відселятимуть, або ні», – сказав мешканець зруйнованого під’їзду Олександр.
Мешканців близько двох десятків квартир будинку відселять. З міського бюджету їм виділять гроші на тимчасову оренду житла, пообіцяв міський голова Борис Філатов.
Внаслідок удару російських безпілотників у ніч на 23 лютого в Дніпрі постраждали вісім людей, пошкоджена багатоповерхівка. За даними обласної влади, кілька квартир повністю зруйновані. Відомо про двох загиблих. Двоє постраждалих – у лікарні у стані середньої тяжкості. У постраждалому під’їзді повністю зруйновані три квартири, ще кілька – суттєво пошкоджено.
24 лютого в Дніпрі оголосили днем жалоби за загиблими внаслідок атаки.
Друга річниця великого вторгнення Росії. В Україні вшановують загиблих і нагадують про полонених
Акції на честь другої річниці повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого тривають в українських містах та за кордоном.
Зокрема, в центрі Запоріжжя вшанували пам’ять українських бійців, що загинули під час російсько-української війни. Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, відбулися міжконфесійний молебень за загиблими та хвилина мовчання.
Також до 24 лютого в центрі Запоріжжя на «Алеї героїв» було встановлено 20 нових бордів-призм з портретами і історіями загиблих військових. Вшанувати їхню пам’ять прийшли близькі та рідні, які клали квіти до відповідних призм.
«Син з початку війни пішов служити під Одесою, а потім його перевели до 3 механізованої бригади під Запоріжжя. Загинув під Роботиним. Йому було 29 років. Це дуже важливо, щоб люди бачили , хто за них гине, тримає фронт поки вони тут в тилу», – ділиться військовослужбовець 81 десантно-штурмової бригади ЗСУ на ім’я Сергій, що прийшов вшанувати пам’ять свого сина.
Наразі в центрі Запоріжжя встановлено 94 інформаційних стендів з портретами та історіями загиблих бійців.
«Гинуть наші найкращі хлопці, молоді, яким тільки треба було жити, працювати на свою Батьківщину. В другу річницю цієї війни хочеться закликати, щоб весь світ став на захист України, боровся проти цього страшенного маніяка Путіна, щоб ніколи ця страшна війна не повторилася в жодній країні», – каже запоріжанка Любов, що прийшла вшанувати пам’ять свого загиблого родича і покласти квіти до призми з його портретом.
У Львові близько 300 рідних українських військовополонених зібралися на акцію, щоб нагадати про другу річницю від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України і про те, що майже стільки ж часу у російському полоні перебувають українські воїни з різних військових підрозділів. Серед перших, хто потрапив у неволю, були захисники Маріуполя.
«Мій чоловік у полоні і в травні буде два роки, які вийшов з «Азовсталі». Ніхто не знає, де він, Росія не повідомляє. Я за це час стала більш емоційною, маю більше ненависті до ворога, тому що в нас народилася донечка і чоловік її ще ні разу не бачив. Дитина не бачила тата. Він знав про народження від побратимів. Я знаю, що в полоні катують наших захисників, вони недоїдають, там страшні речі і тому всі ми тут, зокрема і діти, щоб нагадати і щоби люди не забували про військовополонених», ‒ каже Радіо Свобода дружина військовополоненого Івана Олена.
Рідні розповіли, як щоразу шукають у списках прізвища своїх синів, чоловіків, батьків, коли лише дізнаються, що буде обмін.
У Львові акція відбулася біля пам’ятника Шевченкові. До родичів військовополонених доєдналися й львів’яни. Були як рідні воїнів «Азову», так і 24 бригади, Нацгвардії, 4-ої танкової та інших військових підрозділів.
«Мій чоловік потрапив у полон у червні 2023 року. Він служив у 4-ій танковій бригаді. Просимо знайти хлопців, бо вже 9, а хтось і 13 місяців не знає про рідних. Ми не маємо жодної інформації. Вони пішли на завдання у селищі Новодонецьке і не повернулись, нам повідомили, що вони безвісти зниклі, а я вірю, що, можливо, він у полоні», ‒ розповіла Лілія, мама двох дітей.
Учасники акції тримали плакати і скандували: «Не мовчіть», «Полон вбиває», «Моя душа все ще в полоні».
Увечері заходи з нагоди другої річниці заплановані і в Дніпрі.
Акції на підтримку України також відбуваються за кордоном. У Брюсселі перед Європарламентом вивісили українські прапори та розгорнули 30-метровий стяг, передає кореспондентка Радіо Свобода.
З окупованої Росією частини Луганщини евакуювали двох дітей – Мінреінтеграції
Із окупованої Росією частини Луганщини на підконтрольну Україні територію евакуювали двох дівчаток, йдеться в повідомленні Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Зазначається, що «майже два роки двоє дівчат-підлітків не могли побачити маму через війну, але 24 лютого сім’я нарешті зустрілися».
Повідомляється, що «на момент широкомасштабного вторгнення діти жили з бабусею та дідусем у невеликому селі у Луганській області. Мама працювала в місті. Село швидко окупували, тож вивезти доньок одразу не вдалося».
«Протягом 2022 року дівчаткам довелося вчитися у школі за російською програмою. Згодом окупаційна влада почала тиснути на бабусю й дідуся для оформлення опікунства», – кажуть у відомстві.
Відомо також, що вивезти рідних сестер із частини окупованої території Луганщини допомогли Мінреінтеграції, Громадська спілка «Українська мережа за права дитини» та проєкт з пошуку і повернення дітей «Шлях додому».
Раніше, 29 січня, на Донеччині оголосили примусову евакуацію людей із сіл Мар’їнської та Очеретинської громад.
16 січня через безпекову ситуацію влада Харківщини запровадила обов’язкову евакуацію населення ще з двох громад Куп’янського району – Кіндрашівської і Курилівської громад.
Місцева влада обіцяла, що всі евакуйовані будуть забезпечені житлом і підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій.
У серпні минулого року через посилення обстрілів у Куп’янському районі оголосили обов’язкову евакуацію. Зокрема, жителям 37 наближених до зони бойових дій населених пунктів пропонували виїхати до Харкова, а далі за бажанням – в інші області України.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Україна та Італія підписали угоду про гарантії безпеки – Зеленський
Україна та Італія підписали угоду про гарантії безпеки, йдеться в заяві президента Володимира Зеленського.
За його словами, підписання документа відбулося в другі роковини повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Угода була підписана в рамках візиту в Україну прем’єра Італії Джорджії Мелоні.
«Наші зустрічі з главою уряду Італії завжди змістовні. Важливим результатом сьогоднішньої стало підписання двосторонньої безпекової угоди. Цей документ закладає міцну основу для тривалого безпекового партнерства між Україною та Італією», – розповів президент.
Деталі угоди поки що невідомі, оскільки текст документа ще не опублікований.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Раніше Зеленський повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.
Кулеба: до кінця березня ЄС передасть Україні майже 170 тисяч снарядів
До кінця березня Європейський союз передасть Україні нову партію артилерійських снарядів, розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після зустрічі з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем.
«Абсолютним пріоритетом зараз є артилерійські снаряди. До кінця березня ЄС планує поставити в Україну майже 170 тисяч снарядів і працює над подальшим збільшенням обсягів постачання», – наголосив міністр.
Кулеба зазначив, що «на зустрічі подякував Боррелю за особисте керівництво та підтримку протягом останніх двох років, зокрема за історичні рішення щодо надання зброї Україні, запровадження санкцій проти Росії, початку переговорів про вступ України в ЄС та підтримки формули миру».
«Багато вдосконалень і рішень ще попереду, і ми працюємо разом, щоб забезпечити їх швидке прийняття», – додав він.
22 лютого ЗМІ повідомляли про те, що Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель закликав країни-члени блоку зробити більше, щоб надіслати боєприпаси в Україну.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час, як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Раніше країни Євросоюзу не змогли узгодити спільну заяву до другої річниці повномасштабної війни Росії проти України – її заблокувала Угорщина, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
Масштабна війна і цивілізаційне досягнення України. У чому ліки від песимізму?
«Для практично всіх українців 24 лютого 2022 року стало тим Рубіконом, який назавжди розділив їхнє життя на «до і після» – і це при тому, що на момент великого нападу Росії на Україну війна тривав майже вісім років поспіль, вже була окупована частина території, гинули люди, в країні зʼявилися мільйони внутрішніх переселенців… Однак сподівання на те, що президент сусідньої держави у ХХІ сторіччі не наважиться на велику війну в центрі європейського континенту, були набагато більш серйозними й переконливими, ніж раціональне усвідомлення небезпеки», – зазначає політичний оглядач Віталій Портников.
Його статтю читайте за лінком
Два роки життя поза домом: куди їдуть і як повертаються українці під час масштабної війни. МАПА
Близько п’ятої ранку 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну війну проти України. Російська армія наступала на всіх відрізках спільного кордону, а в інші регіони – запустила низку ракет.
Тисячі українців прокинулися від вибухів – у Києві, Харкові, Маріуполі, Одесі, Житомирі, Івано-Франківську. О 5:30 українська влада оголошує воєнний стан, небо над Україною закривають через «високі ризики». Впродовж дня медіа повідомляють про прорив українського кордону в різних областях та захоплення міст російськими військовими.
24 лютого 2022 року розпочалася найбільша міграційна криза у світі з часів Другої світової війни. Росія, відкрито напавши на Україну, змусила мільйони людей покинути власні домівки в пошуках безпечного місця. Взявши з собою мінімум речей – або лише тривожну валізу, яку рекомендували зібрати напередодні – українці заповнюватимуть вокзали та автостанції, стоятимуть у багатогодинних чергах на виїздах із міст. Дехто потраплятиме під обстріли російської військової техніки під час спроби покинути захоплені міста і села. Прагнучи захистити себе та найближчих від небезпеки, чимало рухатиметься далі на захід – за кордон. Читайте і дивіться про це за лінком
Україна підписала угоду про співробітництво у сфері безпеки з Канадою – Зеленський
Україна та Канада в другі роковини повномасштабного російського вторгнення підписали угоду про гарантії безпеки, йдеться в заяві президента Володимира Зеленського.
За його словами, «сьогодні Україна точно сильніша, ніж два роки тому, оскільки сьогодні було підписано ще одну безпекову угоду, яка зміцнює позиції українського народу, і особливо українських воїнів».
«Ми з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Канадою. Документ передбачає виділення Канадою у 2024 році понад 3 млрд канадських доларів макрофінансової та оборонної допомоги Україні», – розповів він.
Президент наголосив, що «це потужне і вчасне рішення, яке є важливим внеском у посилення української стійкості».
Деталі угоди поки що невідомі, оскільки текст документа ще не опублікований.
Раніше, 24 лютого, Україна підписала угоду про гарантії безпеки також з Італією.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Зеленський також повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.
У другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну жителі Алмати висловлюють підтримку українському народові. Люди несуть квіти, свічки, сині та жовті кулі до пам’ятника Тарасу Шевченку, повідомляє Казахська служба Радіо Свобода.
Квіти біля пам’ятника відомому українському поетові у центрі міста з’явилися вранці. Пізніше там залишили плакат «Україні світ. Світу – свободу».
У другій половині дня біля пам’ятника Тарасу Шевченку зібралось близько сотні людей. Вони співали пісні українською, тримали в руках українські прапори.
За даними журналістів, коли кілька активістів розгорнули біля пам'ятника прапори Казахстану та України, до них підійшла співробітниця акімату, яка повідомила, що збори є «незаконними», оскільки вони начебто «не погоджені з місцевою владою».
«Вона нагадала про необхідність подати повідомлення до акімату відповідно до норм закону про мирні збори, а також про адміністративну та кримінальну відповідальність за невирішені акції. Учасники акції поставили їй питання, яка стаття Кримінального кодексу передбачає відповідальність за мирні акції, вона не відповіла та залишила місце», – зазначають кореспонденти Радіо Свобода.
Казахстан офіційно не підтримав повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але й не засудив ці дії. Астана не визнала захоплені російськими військами українські території частиною Росії.
Акції на підтримку України також відбуваються і в інших країнах світу. У Брюсселі перед Європарламентом вивісили українські прапори та розгорнули 30-метровий стяг, передає кореспондентка Радіо Свобода.
До заходу, організованого місією України при ЄС за підтримки української громади, приєднався єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс.
Крім того, днями Світовий конгрес українців анонсував заходи в понад 400 містах світу.
24 лютого виповнюється два роки від початку повномасштабної фази агресії Росії проти України 2022 року. З цієї нагоди Україну відвідали лідери урядів Італії, Бельгії та Канади, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Сили РФ завдають «інтенсивних ударів» по прикордонню Харківщини – влада
Російські військові завдають «інтенсивних ударів» по Козачій Лопані та прикордонним селам Козачолопанського округу, йдеться в повідомленні голови Дергачівської МВА В’ячеслава Задоренка у телеграмі.
За його словами, обстріли почались о другій годині ночі 24 лютого.
«Внаслідок артилерійських ударів було пошкоджено декілька приватних домоволодінь та об'єктів цивільної інфраструктури», – зазначив Задоренко.
Начальник МВА також нагадав, що мешканці небезпечних зон Харківської області можуть безплатно евакуюватися, залишивши заявку за номером Єдиного координаційного гуманітарного центру: 0 800 339 291.
«Закликаю жителів Козачої Лопані та прикордонних населених пунктів Дергачівщини перебувати в укриттях», – додав він.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Про Аґнєшку Дею я дізналася у липні минулого року на презентації книги польського письменника і репортера Вітольда Шабловського «Оповідання з Волині». У ній автор не типово описав трагічні події 1943 року – розповів реальні історії українців, які під час Волинської трагедії рятували поляків від смерті.
У цій же книзі опинилася історія Аґнєшки, яка втративши на Волині родину не плекала в собі ненависть, а з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну кинулася допомагати український втікачам від війни. Зустріч із Радіо Свобода Аґнєшка Дея призначила в осередку допомоги для біженців яким вона керує.
Читайте і дивіться за лінком
Зеленський звернувся до «Групи семи»: «ви знаєте, що нам потрібно, і розумієте, що потрібно вчасно»
Країни «Групи семи» (G7) «дуже добре знають, чого саме сьогодні потребує Україна для зміцнення своєї армії», йдеться у зверненні президента України Володимира Зеленського.
«Ви дуже добре знаєте, що нам потрібно, щоб захистити наше небо, щоб зміцнити нашу армію на землі. І ви знаєте все, що нам потрібно для підтримки та продовження наших успіхів на морі. І ви добре розумієте, що нам потрібно все це вчасно. Ми розраховуємо на вас», – сказав Зеленський.
Президент закликав лідерів країн «Групи семи» «не забувати, що імперські амбіції та реваншизм зникають лише від програшу того, хто ними заражений».
«І завжди саме це відкриває простір для справжньої безпеки та розвитку демократії. Ми чуємо в цей час: History is watching. І це абсолютно вірно», – наголосив він, натякаючи на слова президента США Джо Байдена в одному із його звернень до Конгресу.
Як додав Зеленський, «лідерства G7 достатньо, щоб відновлювати безпеку».
Лідери країн «Групи семи» (G7) провели відеоконференцію 24 лютого – у другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Крім Італії, до «Групи семи» також входять США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція і Канада.
Перший у 2024 році саміт G7 відбувається на тлі складної ситуації на фронті в Україні, яка протистоїть російській агресії, та затримки військової допомоги Києву.
Останній саміт G7 відбувся у травні 2023 року у Хіросімі. Тоді ж з лідерами G7 зустрівся український президент.
Російські військові обстріляли Білозерку: загинула жінка, 5 поранених – ОВА
Російські військові ввечері 24 лютого атакували Білозерку на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«На жаль, черговий ворожий обстріл забрав життя 35-річної жінки. Мої співчуття рідним загиблої… Її чоловік - поранений. Наразі «швидка» везе його до лікарні», – повідомив місцевий чиновник.
За його даними, відомо також по ще одну постраждалу. ЇЇ було госпіталізовано до лікарні.
«30-річну місцеву жительку, яка була вдома з однорічною дитиною. На щастя, малюк не постраждав», – повідомив глава ОВА.
Згодом Прокудін уточнив, що через російський обстріл Білозерки постраждали шестеро місцевих жителів.
«Одна жінка отримала поранення, не сумісні з життям. Ще п’ятеро людей — травмовані. Це 36-річна жінка та чоловіки, 50, 36, 45 та 39 років», – розповів голова Херсонської ОВА.
Також, за його даними, усіх потерпілих доставили до лікарні з вибуховими травмами та уламковими пораненнями.
«Без зради не обійшлося, Мелітополь просто впав»: чому сталася стрімка окупація на півдні 2022 року?
Справа про швидке захоплення частини півдня України досі розслідується. Що кажуть у ДБР, а також, що думають про це місцеві військові, політики й журналісти? Чи була можливість краще підготувати Херсонщину до оборони? Як Росія готувала окупацію Приазов'я, і чому змогла швидко захопити Мелітополь?
До других роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» намагався знайти відповіді на всі ці запитання. Читайте і дивіться тут