Доступність посилання

Співробітник Державної служби України з надзвичайних ситуацій гасить пожежу на складі в Чернігівській області, 29 березня 2026 року
Співробітник Державної служби України з надзвичайних ситуацій гасить пожежу на складі в Чернігівській області, 29 березня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

За минулу добу через обстріли РФ у Красногорівці одна людина загинула, у Нікополі – 4 постраждалих

У ніч на вівторок російські війська обстріляли Нікополь Дніпропетровської області, в результаті четверо людей зазнали поранень, є пошкодження інфраструктури, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.

«Найбільше постраждав Нікополь. Туди прилетіли близько 30 снарядів із російських «Градів» та важкої артилерії. Поранено четверо чоловіків – 28, 48, 50 і 66 років. Двоє з них у лікарні. Понівечено понад 30 багатоповерхових та приватних будинків. У одній із багатоповерхівок зруйновано 4 квартири», – написав Резніченко у телеграмі.

Крім цього, Нікополь «залишився без води пошкоджено мережі насосної станції водоканалу. Понад 7000 сімей – без світла. Половину енергетики вже підключили. Роботи з відновлення ліній тривають».

Також унаслідок обстрілу було пошкоджено школу, аптеку, промислове підприємство, зерновий елеватор, магазини та адмінбудівлі.

У Марганецькій та Червоногригорівській громадах з’ясовуються масштаби руйнувань. У Покровській громаді Синельниківського району внаслідок ворожого обстрілу спалахнули склади сільгосппідприємства, жертв немає.

Тим часом голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив, що «3 жовтня росіяни вбили 1 мирного жителя Донеччини – у Красногорівці. Ще 2 людини отримали поранення».

Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової, цивільної та критичної інфраструктури.

Москва з початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

У британській розвідці пояснили, з чим пов’язане перенесення осіннього призову в Росії

Перенесення осіннього призову в Росії свідчить про проблеми з забезпеченням війська, заявила у своєму щоденному звіті британська розвідка.

«Призовний цикл розпочнеться 1 листопада 2022 року, на місяць пізніше, ніж зазвичай. Пізній початок циклу свідчить про зростаючий тиск на здатність Росії навчати й екіпірувати велику кількість новопризваного персоналу. Проблеми з розміщенням, підготовкою, оснащенням і дислокацією мобілізованого і призваного особового складу є значними. Недоліки в російській адміністративній і логістичній системах продовжуватимуть підривати ці зусилля», – йдеться у звіті, поширеному 4 жовтня Міністерством оборони Великої Британії.

Через війну в Україні загинули 418 дітей – ОГП

Через повномасштабне збройне вторгнення Росії постраждали понад 1204 дитини – загинули 418 неповнолітніх та понад 786 були поранені, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора 4 жовтня.

«Під час фіксації злочинів, вчинених на території Харківської області, стало відомо про загибель 19 вересня в результаті обстрілу ворогом м. Куп’янськ 16-річного хлопця. Також стало відомо, що в травні внаслідок детонації міни, на яку наїхав автомобіль з пасажирами, які намагалися евакуюватися з м. Куп’янська Харківської області, загинуло 5 людей, серед яких 17-річний хлопець. 3 жовтня окупанти обстріляли с. Мар’янське Дніпропетровської області. Поранено 14-річну дівчину. 2 жовтня внаслідок артобстрілу військами РФ с. Пречистівка Донецької області отримав мінно-вибухову травму 12-річний хлопчик», – розповіли у відомстві з посиланням на ювенальних прокурорів.

Повідомляється, що найбільше з початку повномасштабної війни постраждало дітей на Донеччині – 404.

Влада каже, що статистика дитячого травматизму і смертності не остаточна, бо тривають бойові дії і збір даних.

Резолюції Ради безпеки ООН визначають, що серйозними порушеннями проти дітей під час збройних конфліктів є: вербування і використання дітей у збройних конфліктах; вбивства та каліцтва дітей; напади на школи, лікарні та захищених осіб, які пов’язані з ними; зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти дітей; викрадення дітей; відмова у доступі гуманітарної допомоги.

«Нестандартний хід Зеленського». Як швидко Україна стане членом НАТО?

Чому президент України Володимир Зеленський раптово оголосив про подання заявки на вступ до НАТО? Чи може Україна швидко стати членом Північноатлантичного альянсу? Якої реакції Росії на цей процес слід очікувати? Ці та інші актуальні питання проєкт «Новини Приазовʼя» обговорив із низкою експертів.

  • Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою, заявив 30 вересня президент України Володимир Зеленський. Він повідомив про це в той самий день, коли президент Росії Володимир Путін підписав укази про так зване «приєднання» до Росії частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.
  • Під час свого відеозвернення Зеленський зазначив, що «саме в Україні вирішується доля демократії», і «де-факто Україна вже пройшла свій шлях до НАТО». Поки українська сторона чекатиме на затвердження від усіх членів Альянсу, вона пропонує реалізувати пропозиції щодо гарантій безпеки для України згідно з Київським безпековим договором.
  • Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ того ж дня заявив, що Альянс не визнає спроб Росії анексувати українські території, а двері НАТО «лишаються відкритими» для вступу нових членів. Рішення про членство тієї чи іншої країни в НАТО прийматимуть усі 30 членів Альянсу, заявив генсек, коментуючи заявку України. За словами Столтенберґа, зараз НАТО зосереджується на підтримці України, щоб вона захищалася від вторгнення Росії, і це головний фокус союзників Альянсу.
  • Президенти Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії та Словаччини 2 жовтня оприлюднили спільну заяву, в якій засудили «спроби Росії незаконно анексувати українські території» та заявили про підтримку України на її шляху до членства в НАТО.
  • Радник президента Сполучених Штатів Америки з національної безпеки Джейк Салліван 30 вересня під час брифінгу в Білому Домі заявив, що питання вступу України в НАТО «поки не в пріоритеті». На його думку, зараз союзникам краще зосередитись на підтримці України в боротьбі з російською агресією. Салліван сказав, що США, як і раніше, підтримують політику «відкритих дверей» в НАТО. Будь-яке рішення про членство в альянс приймається 30 союзниками, а також країнами, які виявили бажання приєднатися, додав радник президента США.
  • Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 3 жовтня заявив, що намір України приєднатися до Північноатлантичного альянсу спричинив повномасштабне вторгнення Росії. Також Пєсков зазначив, що у Кремлі стежать за цією темою.
  • До цього заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв 30 вересня у своєму телеграм-каналі написав, що заявка України в НАТО прискорить початок Третьої світової війни.

Що ж дасть Україні цей нестандартний хід Зеленського: користь чи шкоду?

Читайте тут

«Я до останнього не хотів їхати». Історія кримчанина, який залишив дім, рятуючись від російської мобілізації

Близько доби, під дощем і вітром, герою цієї статті, 31-річному кримчанину довелося простояти на російсько-казахстанському кордоні. Після оголошення Кремлем мобілізації сотні тисяч чоловіків призовного віку почали виїжджати з Росії, створивши багатокілометрові черги біля пропускних пунктів. В окупованому Криму, за словами української влади, правозахисників та представників Меджлісу кримськотатарського народу, призов виявився націлений насамперед на кримських татар. «Більшість мобілізаційних повісток розписано саме на киримли. Це ще один елемент геноцидної політики Росії», – сказав президент України Володимир Зеленський. Офіційної реакції російської влади на такі заяви не було.

Кримські татари призовного віку почали масово виїжджати з Криму до Росії, а звідти – до сусідніх країн. Серед тих, хто виїхав, виявився і герой цієї статті, кримський татарин, імені якого ми не називаємо на його прохання з метою безпеки його рідних. Він розповів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії про своє рішення залишити дім, про те, якою була ця дорога, і на що він сподівається тепер.

Текст читайте тут

На прикордонні РФ продовжують розгортати мобільні військкомати

На контрольно-пропускних пунктах у Псковській області РФ, де на виїзді з країни зібралися багатокілометрові пробки, розгорнули мобільні військкомати, повідомив губернатор регіону Михайло Ведерніков у Telegram.

За його словами, на кордонах «наплив людей дуже великий» і серед тих, хто виїжджає, багато громадян України, проте є і громадяни Росії призовного віку.

«Зі зрозумілих причин усі проходять відповідні перевірки, та й сусіди не поспішають їх пропускати», – сказав Ведерніков.

Псковська область на заході межує з Естонією та Латвією. Раніше уряд Латвії запровадив у районах, що межують з Псковською областю РФ, режим надзвичайної ситуації, пов’язаний з оголошеною в Росії мобілізацією.

ЗСУ повідомили, що РФ за добу в Україні втратила близько 370 вояків

Росія за останню добу втратила 370 військових у війні проти України, найбільше – на Краматорському та Бахмутському напрямках, повідомив Генеральний штаб ЗСУ вранці 4 жовтня.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення російські сили втратили близько 60 800 своїх військових, йдеться в повідомленні.

Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу, такі:

  • танків ‒ 2424 (44 за останню добу)
  • бойових броньованих машин ‒ 5018 (+27)
  • артилерійських систем – 1407 (+2)
  • РСЗВ – 340 (+2)
  • засобів ППО ‒ 177 (+1)
  • літаків – 266 (+1)
  • гелікоптерів – 228
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1028 (+2)
  • крилатих ракет ‒ 246
  • кораблів /катерів ‒ 15
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 3823 (+12)
  • спеціальної техніки ‒ 131.

Читайте також: Росія задіює курсантів військових училищ для підготовки мобілізованих – Генштаб

21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.

У Генштабі ЗСУ розповіли про оперативну ситуацію на фронті

У Генштабі Збройних сил України повідомили про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 4 жовтня.

Згідно з повідомленням, за минулу добу підрозділи сил оборони відбили атаки військ РФ в районах населених пунктів Виїмка, Майорськ, Спірне, Озерянівка, Бахмутське, Кам’янка та Тернові Поди.

«Авіація сил оборони протягом минулої доби завдала 22 удари. Підтверджено ураження 3 опорних пунктів, 16 районів зосередження озброєння та військової техніки, а також 3 зенітних ракетних комплексів противника. Крім того, наші підрозділи протиповітряної оборони знищили два БпЛА ворога. Ракетні війська і артилерія за минулу добу уразили 2 пункти управління, 12 районів зосередження живої сили, озброєння та військової техніки, 2 склади з боєприпасами, об’єкт протиповітряної оборони, а також 5 інших важливих об’єктів противника», – йдеться в повідомленні.

У штабі кажуть, що за минулу добу війська РФ завдали 3 ракетних та 12 авіаційних ударів, здійснили понад 100 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.

Підтвердити ці дані в умовах війни з інших джерел немає можливості. Російська сторона про втрати не повідомляє.

Зеленський: факт життя в окупації ще не означає колабораціонізму

Президент України Володимир Зеленський наголошує, якщо людина не служила і не зрадила України, немає підстав вважати її колаборантом.

«Російські пропагандисти залякують людей у районах, які поки що контролюють окупанти, що Україна нібито вважатиме колаборантами ледве не всіх, хто залишився на окупованій території. Абсолютна маячня. Якщо людина не служила окупантам і не зрадила України, то немає підстав вважати таку людину колаборантом. Якщо вчитель залишився українським учителем і не брехав дітям про те, хто ворог... Або якщо людина залишилась українським працівником української комунальної служби і, наприклад, допомагала зберегти енергопостачання для людей, то не можна в чомусь таку людину звинувачувати», – заявив він у своєму відеозверненні.

За його словами, сотні тисяч українців перебували на тимчасово окупованій території – багато хто допомагав українським військовим і спецслужбам, хтось просто намагався вижити й чекав, коли повернеться український прапор.

«Звичайно, були й ті, хто зрадив Україну. Але такі випадки доволі швидко встановлюються Службою безпеки України та не є масовими. Росія не зустріла масової підтримки в Україні, і це факт», – визнає Зеленський.

ЗСУ на півдні досягли найбільшого прориву від початку війни – Reuters

Українські сили досягли найбільшого прориву на півдні від початку повномасштабного вторгнення Росії, прорвавши російську оборону та швидко просуваючись уздовж річки Дніпро у понеділок, заявляє інформаційна агенція Reuters.

За даними агенції, Київ надав небагато інформації про успіхи на півдні, але російські джерела визнали, що українські війська просунулися на десятки кілометрів уздовж західного берега річки, відвойовуючи на шляху низку сіл.

Зокрема у коментарі російському державному телебаченню призначений Росією керівником окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо повідомив про прорив біля селище Дудчани.

Як зауважують журналісти Reuters, це селище розташоване приблизно в 30 км на південь від місця фронту до прориву – це вказує на швидше просування на півдні.

У Генштабі про стрімке просування на півдні ще не повідомляють. Але військові та регіональні чиновники вже оприлюднили деякі подробиці. Зокрема депутат Херсонської облради Сергій Хлань назвав Осокорівку, Михайлівку, Хрещенівку та Золоту Балку деокупованими населеними пунктами.

Читайте також Україна не повинна зупинятися: прогнози американських аналітиків щодо третього етапу війни

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що контрнаступ ЗСУ продовжується, є нові звільнені населені пункти в кількох областях. Але інших подробиць він не навів.

Напередодні повідомлялося про звільнення двох населених пунктів на Херсонщині – Архангельська та Миролюбівки. 2 жовтня в оперативному командуванні «Південь» без подробиць повідомили, що «успіхи є», а обстановка змінюється дуже динамічно.

Обстріли Харкова: наслідки

Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про обстріл двох районів міста.

«Обстріл двох районів Харкова – Холодногірського та Новобаварського. Під ударом в одному випадку промисловий, а в іншому – інфраструктурний об'єкт», – написав він у телеграмі.

Інформація про постраждалих та руйнування уточнюється.

Пізніше, голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що за наслідками російських обстрілів Харкова цієї ночі стало відомо про загибель жінки.

«Росіяни завдали ракетних ударів по Харкову. Після півночі одна ракета вдарила по підприємству у Холодногірському районі. Виникла пожежа, попередньо – постраждалих немає. У Новобаварському районі ракетний удар пошкодив критичну інфраструктуру. Також виникла пожежа. Рятувальники локалізували наслідки. На жаль, загинула 46-річна жінка. На місцях влучань працюють правоохоронці та фіксують злочини окупантів», – написав він у Telegram.

Також у результаті ракетного удару військ РФ по Харкову вночі сталося знеструмлення залізничної мережі, повідомила вранці вівторка пресслужба «Укрзалізниці».

«Затримки поїздів – мінімальні, рейс №164 Київ-Харків прибув до Харкова із затримкою в 9 хвилин, а наступний поїзд №725 Харків-Київ відправиться за графіком о 8:28. Приміське сполучення регіоном продовжується у всіх напрямках, проте можливі затримки поїздів орієнтовно до 30 хвилин. Харківський вокзал освітлений та продовжує працювати в штатному режимі. Продовжуємо рух та просимо пасажирів слідкувати за оновленнями інформації», – йдеться в повідомленні.

Президент Литви у відповідь на опитування Маска розповів про колеса Tesla

Президент Литви Гітанас Науседа відреагував на останні заяви американського мільярдера, засновника компанії SpaceX Ілона Маска.

«Дорогий Ілон Маск, коли хтось намагається вкрасти колеса вашої Tesla, це не робить їх законним власником автомобіля чи коліс. Хоча вони стверджують, що обидва голосували за це. Просто кажу», – написав він у твіттері.

3 жовтня американський мільярдер, засновник компанії SpaceX Ілон Маск у твітері написав, що задля досягнення миру Україна має залишатися нейтральною, а Росії треба віддати Крим. При чому, за його словами, «Крим формально є частиною Росії, як це було з 1783 року (до помилки Хрущова)».

Згодом він також запропонував своїм підписникам в твіттері – понад 107 мільйонів читачів – взяти участь в опитуванні.

«Тоді давайте спробуємо так: люди, які живуть на Донбасі та в Криму, мають вирішити, чи вони є частиною Росії чи України. Так чи ні?» – написав він.

У відповідь на це опитування президент України Володимир Зеленський запитав користувачів твіттер – «Який Ілон Маск вам подобається більше? Той, що підтримує Україну? Той, що підтримує Росію?»

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Ілон Маск висловлював підтримку Україні. Водночас він висловлював співчуття «великим людям Росії, які цього (війни Росії проти України - ред.) не бажають».

У лютому Ілон Маск безкоштовно надав Україні термінали Starlink для потреб українських військових.

Чи реальне швидке членство України в НАТО? І як на це впливає війна?

30 вересня – в один день із указами президента Росії Володимира Путіна щодо «приєднання» до складу Росії (фактично анексію) окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей – президент України Володимир Зеленський разом з прем’єр-міністром та головою Верховної Ради підписали заявку на пришвидшене отримання членства в НАТО. Як просуватиметься євроатлантична інтеграція України на тлі війни? Чи реальне саме швидке членство в НАТО?

​НАТО – не суто військовий альянс, це і політичний альянс, тому і рішення щодо членства України в НАТО може бути також і політичним, зауважують фахівці. Можуть цілком готову країну не приймати, а можуть і не повністю готову прийняти – з огляду на політичну доцільність та безпекову ситуації в регіоні та Європі. Тут є багато факторів: і війна Росії проти України, і концептуальне бачення НАТО своєї ролі і меж відповідальності, і готовність НАТО воювати чи не воювати за Україну, і дати гарантії за 5-ю Статтею Статуту НАТО («напад на одного – це напад на всіх»), і також розвиток ситуації в тій же Росії на перспективу тощо.

Радіо Свобода поговорило з депутатом Верховної Ради, головою комітету парламенту з зовнішньої політики Олександром Мережком та з Ганною Гопко, яка очолювала цей же комітет у попередньому парламенті, щодо «натовської заявки».

Повністю текст читайте тут

США найближчим часом оголосять про надання Україні ще 4 HIMARS – ЗМІ

Новий пакет військової допомоги США Україні включатиме чотири установки HIMARS, боєприпаси, міни та протимінні транспортні засоби, повідомила агенція Reuters з посиланням на два джерела.

За даними агенції, йдеться про пакет військової допомоги на суму 625 мільйонів доларів.

Пакет, який, як очікується, буде оголошено вже у вівторок, є першим пакетом допомоги після спроби РФ анексувати окуповані українські території.

Читайте також - CNN: Україна просить США надати ATACMS, але з умовою інформування про цілі

Наприкінці вересня Білий дім оголосив, що США нададуть Україні додаткові 1,1 мільярда доларів військової допомоги, включаючи фінансування на 18 ракетно-артилерійських систем високої мобільності HIMARS та іншої зброї для боротьби з безпілотниками. Цей пакет допомоги спрямований на забезпечення довгострокових оборонних потреб України, тому це означає, що Києву може знадобитися рік або більше, щоб отримати системи.

Пентагон і українське військове керівництво кажуть, що HIMARS були ключовими для останніх успіхів України на полі бою.

Контрнаступ ЗСУ продовжується. Зеленський заявив про нові звільнені населені пункти в кількох областях

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що контрнаступ ЗСУ продовжується, є нові звільнені населені пункти в кількох областях.

«Сьогодні продовжився наступальний рух нашої армії, усіх наших захисників. Є нові звільнені населені пункти в кількох областях. Тривають жорсткі бойові дії на багатьох ділянках фронту. Але перспектива цих бойових дій залишається очевидною: усе більше окупантів намагається втекти, усе більше втрат несе ворожа армія, усе більше розуміння того, що Росія зробила помилку, пішовши війною проти України», – сказав він у своєму відеозверненні.

Зеленський не уточнив, які саме населені пункти звільнені і в яких областях.

Напередодні стало відомо, що Україна повернула під свій контроль місто Лиман Донецької області і, за словами президента, продовжує наступ. Також 2 жовтня влада повідомила про звільнення двох населених пунктів на Херсонщині – Архангельська та Миролюбівки.

Наприкінці вересня у Пентагоні заявили, що українські військові продовжують «цілеспрямований рух вперед», російські сили на півдні та півночі обороняються.

Посли ЄС завтра продовжать узгоджувати обмеження ціни на нафту

Посли ЄС завтра продовжать узгоджувати обмеження ціни на нафту, повідомив редактор Радіо Свобода Рікард Йозвяк.

«Зустріч послів ЄС завершена. Ще немає угоди щодо нового пакету санкцій проти Росії. Вони знову зберуться завтра, щоб узгодити, зокрема, обмеження ціни на нафту», – написав він у твіттері.

Читайте також: Кулеба про новий пакет санкцій ЄС: не відповідає «масштабам ескалації Путіна»

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що санкції розроблені, щоб «змусити Кремль заплатити» за подальшу ескалацію в Україні. Пропонований восьмий пакет санкцій тільки за рахунок заборони на імпорт російської продукції може позбавити Москву додаткових доходів у розмірі 7 мільярдів євро, кажуть в ЄС.

Пакет санкцій може містити, серед іншого, обмежувальні заходи щодо 37 осіб і компаній, які займалися організацією так званих референдумів на окупованих територіях України, повідомив Радіо Свобода на умовах анонімності дипломат ЄС. Передбачається також запровадження верхньої стелі цін на нафту.

Офіційно Герої України. У Туреччині п’ятьом захисникам «Азовсталі» вручили ордени «Золота Зірка»

П’ятьом захисникам «Азовсталі», яких нещодавно звільнили з російського полону, присвоєно звання Героя України, глава Офісу президента Андрій Єрмак під час візиту до Туреччини вручив їм ордени «Золота Зірка».

Як повідомляє пресслужба Офісу президента, найвищою державною нагородою відзначено командира окремого загону спеціального призначення Нацгвардії «Азов» Дениса Прокопенка, його заступника Святослава Паламаря, в. о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергія Волинського, старшого офіцера «Азова» Олега Хоменка і командира 12-ї бригади НГУ Дениса Шлегу.

Під час відеодзвінка президент України Володимир Зеленський подякував українським військовим за виконання важливого бойового завдання з оборони Маріуполя.

«Ми всі пишаємося вами. І я надзвичайно щасливий, що з вами – рідні, і дуже щасливий, що ви в нас такі є. Ви не просто герої, ви – живі герої, і це дуже важливо. Я дякую кожному з вас. І ми зробимо все, щоб забрати ваших побратимів, які зараз у полоні. Пишаюся, що ми живемо в одній країні, за неї разом боремось і точно переможемо. Слава Україні!» – сказав він.

У свою чергу, після вручення нагороди Святослав Паламар сказав, що він гордий бути українцем.

«Тут є люди, які знають, що таке російські тортури та російський полон. Ця нагорода наших воїнів, нагорода нашого українського народу. Я дуже гордий з того, що я – українець», – сказав Святослав Паламар.

3 жовтня захисники «Азовсталі», які перебувають у Туреччині, зустрілися зі своїми рідними, які прибули до Стамбула. Також з українськими військовими зустрівся глава Офісу президента Андрій Єрмак та дружина президента Олена Зеленська.

У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще загалом 55 російських полонених.

Як повідомляв президент України Володимир Зеленський, п’ятеро звільнених з російського полону командирів полку «Азову» до кінця війни будуть під протекцією президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.

За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення РФ загалом відбулося 20 звільнень полонених, за результатами яких вдалося повернути з полону 802 бранців.

Зеленський відреагував на опитування Маска щодо Донбасу і Криму

Президент України Володимир Зеленський відреагував на опитування американського мільярдера, засновника компанії SpaceX Ілона Маска щодо Криму і Донбасу.

«Який Ілон Маск вам подобається більше? Той, що підтримує Україну? Той, що підтримує Росію?» – написав Зеленський у твітері.

Раніше сьогодні американський мільярдер, засновник компанії SpaceX Ілон Маск у твітері написав, що задля досягнення миру Україна має залишатися нейтральною, а Росії треба віддати Крим. При чому, за його словами, «Крим формально є частиною Росії, як це було з 1783 року (до помилки Хрущова)».

Згодом він також запропонував своїм підписникам в твіттері – понад 107 мільйонів читачів – взяти участь в опитуванні.

«Тоді давайте спробуємо так: люди, які живуть на Донбасі та в Криму, мають вирішити, чи вони є частиною Росії чи України. Так чи ні?» – написав він.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Ілон Маск висловлював підтримку Україні. Водночас він висловлював співчуття «великим людям Росії, які цього (війни Росії проти України - ред.) не бажають».

У лютому Ілон Маск безкоштовно надав Україні термінали Starlink для потреб українських військових.

Президент Болгарії: рішення про вступ України до НАТО має ухвалюватися лише після «врегулювання конфлікту»

Президент Болгарії Румен Радєв відмовився приєднуватися до заяви президентів дев’яти держав Центрально-Східної Європи щодо вступу України до НАТО. Про повідомляє BNR з посиланням на коментар пресслужби Радєва.

«Болгарія є частиною декларації саміту НАТО в Бухаресті 2008 року щодо майбутнього вступу України, але ця декларація була прийнята в зовсім іншому середовищі безпеки. Військові дії на території України сьогодні вимагають, щоб її членство в Альянсі було обговорено в рамках повного складу Північноатлантичної ради і не призводило до ризику в прямому залученні країн-членів НАТО до війни», – йдеться у коментарі.

Румен Радєв вважає, що рішення про вступ України до НАТО має ухвалюватися «лише після розробки чітких параметрів мирного врегулювання конфлікту між Росією та Україною, які повинні бути прийняті та реалізовані обома державами».

Читайте також: «Путін повинен розуміти, що Україна та НАТО дадуть відповідь» – Лія Шойнеманн

30 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.

Це сталося після того, як президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. І Україна, і Захід засудили ці незаконні дії Москви. Через спробу анексії українських території деякі країни, зокрема Британія і Канада, вже запровадили санкції проти Росії.

CNN: Україна просить США надати ATACMS, але з умовою інформування про цілі

Україна пропонує США надавати «повну та постійну інформацію» про російські цілі, за якими хоче вдарити ЗСУ. На цей крок Київ пішов задля постачання тактичних ракет ATACMS, які мають дальність 300 кілометрів. Про це пише CNN з посиланням на офіційних осіб, знайомих з перебігом переговорів.

Як стверджує телекомпанія, така прозорість фактично дає США право накладати вето на ракетні удари. Київ розраховує, що Вашингтон переконається у неможливості ескалації війни за допомогою американської зброї та почне постачати ATACMS.

«В адміністрації [Байдена] побоюються, що надання ракет ATACMS більшої дальності [ніж поставляються зараз HIMARS] може бути розцінено як перетин «червоної лінії» в очах Москви, внаслідок чого США стануть прямою стороною конфлікту», – пише CNN.

Незважаючи на пропозицію України, адміністрація Байдена досі не схвалила надання далекобійної зброї ATACMS і стверджує, що Україна добре працює з системами HIMARS, якими вона зараз має.

При цьому, як повідомляє CNN, адміністрація Байдена не виключає постачання ATACMS, але на даний момент від такого кроку буде «мала вигода та високий ризик».

Україна потребує ATACMS – такі ракети дозволять вражати віддалені логістичні лінії, засоби ППО, військові бази та склади боєприпасів. Зокрема, далекобійна зброя зможе знищити точки запуску іранських дронів-камікадзе, які закупила Росія, і до боротьби з якими ЗСУ поки що не пристосувалися.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG