«Темп не падає»: у штабі навели дані про втрати Росії за добу
Російська армія втратила 710 військових за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 листопада.
«Темп не падає. Знову понад 700. Найбільших втрат ворог зазнав на Бахмутському напрямку», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, російські війська втратили загалом 79 400 людей від початку повномасштабного вторгнення, а також:
- 2814 танків (+10)
- 5696 бойових броньованих машин (+14)
- 1817 артилерійських систем (+12)
- 393 реактивних систем залпового вогню
- 205 засобів протиповітряної оборони
- 278 літаків
- 261 гелікоптер (+1)
- 1505 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+6)
- 399 крилатих ракет
- 16 кораблів
- 4259 автомобілів і автоцистерн (+17)
- 159 одиниць спеціальної техніки
Командування зазначає, що дані уточнюються.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
Розвідка Британії назвала мету ударів РФ по інфраструктурі України
Постійне надання Росією переваги ударам по критичній цивільній інфраструктурі України над військовими цілями «рішуче свідчить» про про намір Кремля вдарити по моральному духу цивільного населення, заявили у британській розвідці.
«З 10 жовтня Росія атакувала Україну кампанією ударів по електроенергетичній інфраструктурі. На сьогодні ці дії відбувалися хвилями. Останні інтенсивні удари були завдані 31 жовтня, коли вони вперше були націлені на об’єкти гідроелектростанцій. Удари призвели до значних пошкоджень станцій електропередачі та електростанцій. Планові та аварійні вимкнення електроенергії стали звичним явищем у деяких частинах України, особливо це стосується Києва», – йдеться у звіті, оприлюдненому 11 листопада Міністерством оборони Великої Британії.
«Відновлюваність різна, і наслідки ударів навряд чи будуть відчуватися однаково. Продовження деградації мереж через російські удари майже напевно матиме наслідки для взаємопов’язаних систем водопостачання й опалення, що найбільше відчує цивільне населення взимку в той час, як попит зростатиме», – додали в розвідці.
Там наголосили, що російські удари по виробництву і передачі електроенергії мають непропорційний вплив на цивільне населення в Україні, невибірково впливаючи на такі важливі функції, як охорона здоров’я й опалення.
Останнім часом Росія посилила атаки на об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. Через це періодично вимикають електроенергію.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
Місія МВФ почала обговорення моніторингової програми з українською владою
Місія Міжнародного валютного фонду почала дискусії щодо моніторингової програми з представниками українського уряду – про це заявив постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян 11 листопада.
«Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні дискусії з представниками України у контексті продовження обговорення запиту влади щодо Моніторингової програми із залученням Ради виконавчих директорів МВФ», – йдеться в його заяві, яку наводить пресслужба МВФ.
За словами Степаняна, діалог буде спиратися на результати зустрічей у Відні в жовтні цього року. Місія працюватиме в онлайн-режимі.
Початок роботи місії 11 листопада анонсував раніше голова Національного банку України Андрій Пишний.
Президент України Володимир Зеленський провів 23 жовтня телефонну розмову з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду, в якій запевнив, що Україна «буде робити все, щоб гідно пройти моніторингову програму МВФ та якнайшвидше перейти до нової».
У Києві плануються екстрені відключення через нові удари по енергооб’єктах – директор Yasno
Вночі проти 11 листопада російські війська завдали нових атак по енергетичних об’єктах України, повідомив генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко 11 листопада.
«Вночі відбулися нові атаки на енергооб’єкти України. У Києві сьогодні застосовуються екстрені відключення у значних обсягах – тобто ми будемо не у графіках», – заявив він.
Напередодні в компанії «Укренерго» заявили, що 11 листопада по всій Україні плануються відключення електропостачання, найбільше обмежень буде у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській областях.
Останнім часом Росія посилила атаки на об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. Через це періодично вимикають електроенергію.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
Байден не планує зустрічатися з російською делегацією на саміті G20 – Салліван
Президент Сполучених Штатів Джо Байден планує провести низку двосторонніх зустрічей на полях саміту «Групи 20», але не з представниками Росії, повідомив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван на брифінгу 10 листопада.
Зокрема, за його словами, президент США сподівається вперше зустрітися з новими прем’єр-міністрами Великої Британії та Італії Ріші Сунаком та Джорджею Мелоні, які нещодавно заступили на свої посади.
Водночас Байден не планує зустрічатися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, який очолить російську делегацію – про це Салліван сказав у відповідь на питання про те, чи планує він обговорити з ним питання ув’язнених у Росії американців Бріттні Ґрайнер та Пола Вілана.
«У президента немає планів зустрічатися з міністром закордонних справ Росії», – сказав він.
На питання, чи вважає він, що було б краще, якби Путін взяв участь у події, Салліван відповів, що «краще спитати в Путіна й Кремля, чому він вирішив не приїздити».
«Що я можу сказати, так це те, що президент Байден збирається просувати позитивний порядок денний щодо всіх питань, які я виклав, і він робитиме це незалежно від того, хто сидітиме в кріслі з російської сторони», – зазначив Салліван.
Видання Bloomberg повідомило 9 листопада, що президент Росії Володимир Путін не буде присутній на саміті G20 в Індонезії 15-16 листопада.
Херсон. Армія РФ пішла на вихід?
Армія РФ залишає Херсон і правобережну частину області? Як це вплине на хід війни? Чи будуть російські військові намагатися знищити Херсон? І для чого російська влада закликає Україну до переговорів? Як розгортаються події на херсонському напрямку, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Двоє людей загинули внаслідок ракетного удару по Миколаєву
Російські війська завдали удару по Миколаєву, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім вранці 11 листопада.
«Тварини у відповідь нашим ЗСУ відповіли ракетним ударом по житловій п’ятиповерхівці. Двоє загиблих, двоє поранених», – заявив він.
Мер міста Олександр Сєнкевич повідомив, що удар спричинив руйнування будинка від п’ятого до першого поверху. Працівники ДСНС продовжують пошуково-рятувальну операцію.
Російські війська регулярно обстрілюють Миколаїв. Зокрема, використовують для цього іранські дрони та ракети С-300.
Армія Росії грабує території, з яких відступає, і руйнує інфраструктуру Херсонщини – Генштаб
Українські війська продовжують звільняти українські землі на Херсонському напрямку, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 листопада.
«Російські загарбники продовжують грабувати населені пункти, з яких відступають. Ворог також намагається максимально пошкодити лінії електропередач, інші елементи транспортної та критичної інфраструктури Херсонської області», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські війська продовжують примусово виселяти місцевих жителів з деяких окупованих населених пунктів Херсонщини.
«У селищі Зеленівка противник заборонив жителям будь-які переміщення по населеному пункту та здійснює дообладнання системи оборонних рубежів. У Тягинці та Козацькому окупанти замінували дороги та елементи інфраструктури, є факти підривів цивільного населення», – повідомляє командування.
Крім того, Сили оборони відбили російські атаки біля Новоселівського, М’ясожарівки, Макіївки і Білогорівки на Луганщині, а також Веселого, Соледара, Бахмута, Андріївки, Красногорівки, Опитного, Первомайського, Невельського, Мар’їнки і Павлівки Донецької області.
Внаслідок російських обстрілів постраждали близько 20 населених пунктів Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та Миколаївської областей.
10 листопада головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що що не може ані підтвердити, ані заперечити інформацію про можливий вихід російських військ із Херсону. Натомість навів дані щодо контрнаступу ЗСУ в регіоні – з 1 жовтня українські підрозділи просунулися до 36,5 кілометрів в глибину оборони російської армії, звільнивши 41 населений пункт, або 1 381 квадратний кілометр.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Пізніше, 10 листопада, Міноборони Росії назвало відведення російських військ із територій Херсонської області на правому березі Дніпра «маневром на підготовлені позиції».
Російські війська вдарили по об’єкту інфраструктури Вінниччини – голова області
Російські війська завдали удару по Вінницькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Борзов рано вранці 11 листопада.
«11 листопада почалося з тривоги. Знову є влучення в один із об’єктів критичної інфраструктури Вінницької області», – заявив він.
За даними голови області, внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. На місці працюють рятувальні служби.
Російські військові 17 жовтня здійснили ракетний обстріл Вінницької області, влучивши по об’єкту критичної інфраструктури.
Останнім часом Росія посилила атаки на об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. Через це проводяться періодичні відключення електроенергії.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
Сили оборони продовжують просуватися до лівого берега Дніпра на півдні– командування
Російські війська продовжують переміщувати підрозділи між двома берегами Дніпра на Херсонщині, повідомляє оперативне командування «Південь». Зокрема, вони облаштовують рубежі на лівому березі і ведуть обстріли українських позицій на правому.
«Сили оборони продовжують просування лінії фронту ближче до лівого берега, вороже військо екстрено пакується у плавзасоби, які здаються придатними для переправи і намагаються врятуватися втечею», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські війська обстріляли з «Града» Новоолександрівку на Запоріжжі, а також Нікопольський район Дніпропетровщини – внаслідок цього обстрілу отримала осколкові поранення 10-річна дитина.
«В Чорному морі продовжує маневрувати корабельне угруповання ворожого недофлоту в кількості 17 одиниць, на бойове чергування виведено два ракетоносії з шістнадцятьма «Калібрами». Певним чином ворог натякає, що готовий помститися за «незручні складні рішення» по Херсонщині, до яких він був доведений. А значить цілком імовірні повтори масованих ракетно-дронових обстрілів по всій території України», – додає командування.
Відтак військові закликають дотримуватися заходів безпеки. Вони також попереджають про ймовірність замінування великих площ, які залишили російські війська.
10 листопада головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що що не може ані підтвердити, ані заперечити інформацію про можливий вихід російських військ із Херсону. Натомість навів дані щодо контрнаступу ЗСУ в регіоні – з 1 жовтня українські підрозділи просунулися до 36,5 кілометрів в глибину оборони російської армії, звільнивши 41 населений пункт, або 1 381 квадратний кілометр.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Пізніше, 10 листопада, Міноборони Росії назвало відведення російських військ із територій Херсонської області на правому березі Дніпра «маневром на підготовлені позиції».
ЄС пропонує план кіберзахисту на тлі зростання занепокоєння через Росію
Європейська комісія запропонувала два плани дій для вирішення ситуації з безпекою, що погіршилася після вторгнення Росії в Україну, щоб зміцнити кіберзахист і дозволити збройним силам швидше та краще пересуватися через кордони, повідомляє агенція Reuters.
Єврокомісія заявила, що російські кібератаки на країни ЄС та їхніх партнерів стали «тривожним дзвінком», потрібні додаткові дії для захисту громадян і збройних сил, а співпраця з НАТО повинна бути активізована.
«Війна повернулася до наших кордонів, а російська агресія проти України підриває мир і міжнародну систему, засновану на правилах, у всьому світі», – заявив верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель на прес-конференції, щоб оголосити про плани.
«Це впливає на нас, і ми повинні адаптувати нашу оборонну політику до цього нового середовища», – додав він.
Окремо генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив про зростання загроз у кіберпросторі.
«Я закликаю союзників знову взяти на себе зобов’язання щодо кіберзахисту. Маючи більше грошей, більше досвіду та розширену співпрацю. Це життєво важлива частина нашої колективної оборони, і ми всі в цьому разом», – заявив він.
У червні Литва постраждала від масованої кібератаки. За словами директора Національного центру кібербезпеки Йонаса Скардінскаса, атаки проводилися з Росії. Відповідальність за атаку взяло на себе прокремлівське угруповання Killnet.
«Разом будуємо повітряний щит». Зеленський подякував США за пакет військової допомоги
Президент України Володимир Зеленський подякував Джо Байдену за черговий пакет військової допомоги США.
«Дякую Джо Байдену і дружньому американському народові за черговий прояв солідарності – пакет допомоги, що містить системи ППО Avenger і ракети для систем ППО Hawk. Разом будуємо повітряний щит, щоб захистити мирних українців, і наближаємо перемогу над агресором», – написав він у твіттері.
У своєму традиційному відеозверненні сказав про важливі засоби протиповітряної оборони від США: «Якраз те, що треба, те, що ми просили».
10 листопада США повідомили про новий пакет військової допомоги для України на 400 мільйонів доларів. Він, серед іншого, включає ракети для ЗРК HAWK, чотири системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем HIMARS.
Загалом Сполучені Штати виділили на безпекову допомогу Україні понад 18,6 мільярда доларів з початку неспровокованого вторгнення Росії 24 лютого.
США позбавили Росію статусу ринкової економіки
Сполучені Штати 10 листопада скасували статус Росії з ринковою економікою в рамках антидемпінгових процедур, що може відкрити двері для більш жорстких торгових дій на тлі напружених відносин між Москвою та Вашингтоном.
У заяві Міністерства торгівлі зазначено, що це рішення «дає Сполученим Штатам можливість застосувати повну силу [антидемпінгового] закону для усунення ринкових спотворень, спричинених посиленням втручання російського уряду в їхню економіку».
Це сталося після того, як західні країни запровадили безпрецедентні санкції проти Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну.
США визнали Росію країною з ринковою економікою у 2002 році.
Зеленський не виключає переговорів з Росією, але з «іншою»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не виключає мирних переговорів з Росією, але з «іншою». Про це він заявив в інтерв'ю CNN.
«Але я не зачинив двері. Я сказав, що ми готові говорити з Росією – але з іншою Росією. З тією, що справді готова до миру. Такою, яка готова визнати, що вони – окупанти… Вони мають все повернути. Землю, права, свободу, гроші. А головне – справедливість. І поки я не чув таких заяв від Російської Федерації – ні від Путіна, ні від когось», – сказав Зеленський.
Він додав, що, окрім ультиматумів, «нічого не чув від нинішнього президента РФ».
На початку жовтня президент України Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким проведення переговорів з Росією неможливе, доки президентом там залишається Володимир Путін. Це сталося невдовзі після оголошення Москвою про анексію низки окупованих українських регіонів. Влада Росії раніше заявляла, що готова до переговорів, але не готова обговорювати долю окупованих територій.
За даними видання The Wall Street Journal, радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван проводить «конфіденційні розмови» з найближчим оточенням Володимира Путіна. Крім того, за інформацією видання, Салліван закликав керівництво України публічно висловити готовність до пошуків миру, хоча після спроби Росії анексувати території окупованого українського півдня президент України Володимир Зеленський заявив, що тепер переговори не є можливими і що українська влада буде вести переговори лише з новим президентом Росії.
Перед цим The Washington Post повідомило, що адміністрація США просить українських лідерів продемонструвати готовність до переговорів із Росією. Але, за даними видання, ці пропозиції не направлені на те, щоб змусити Київ сісти за стіл переговорів, мета полягає в тому, щоб забезпечити Україні підтримку в країнах, громадяни яких можуть побоюватися перспективи війни на довгі роки.
Війська РФ все ще є в Херсоні, для відходу їм потрібно щонайменше тиждень – Резніков
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Росії знадобиться щонайменше тиждень, щоб вивести свої війська з Херсона.
В коментарі Reuters Олексій Резніков сказав, що РФ має 40 тисяч військових у Херсонській області, вона все ще має сили в місті, навколо міста та на західному березі Дніпра, незважаючи на оголошення про відступ.
«Не так просто вивести ці війська з Херсона за один-два дні. Щонайменше (це займе) один тиждень», – сказав він, зазначивши, що важко передбачити дії Росії і що Київ зосереджений на своєму власному плані.
Резніков припустив, що Москва може посилити свої підрозділи в сусідній Запорізькій області, яка також була частково окупована протягом кількох місяців.
Головування Ради ЄС та Європарламент досягли попередньої згоди щодо рішення про неприйняття російських проїзних документів, виданих в Україні та Грузії.
У заяві Європейської Ради від 10 листопада зазначено, що це рішення є «відповіддю» Росії на «неспровоковану та невиправдану військову агресію проти України» та практику Росії видавати російські закордонні паспорти жителям окупованих регіонів.
«Це також пов'язано з одностороннім рішенням Росії визнати незалежність грузинських територій Абхазії та Південної Осетії в 2008 році», – додається у заяві.
Російські проїзні документи, видані особам, які проживають в окупованих Росією регіонах України чи сепаратистських територіях Грузії, пропонується не приймати як дійсні проїзні документи для отримання візи або перетину кордонів Шенгенської зони.
Узгоджений текст ще має затвердити Рада ЄС та Європарламент.
Російські війська увійшли на територію Грузії 8 серпня 2008 року. За результатами війни Москва зміцнила свій фактичний контроль над сепаратистськими регіонами Грузії – Абхазією та Північною Осетією, які проголосили себе «незалежними державами».
«Незалежність» цих сепаратистських регіонів визнала Росія та ще кілька лояльних Москві держав. США, Євросоюз та інші члени ООН вимагають від Москви поваги до територіальної цілісності Грузії.
У Росії чиновники негласно перевіряють бомбосховища – Bloomberg
По всій Росії чиновники негласно перевіряють та ремонтують бомбосховища, повідомляє Bloomberg із посиланням на свої джерела.
За даними видання, перевіряють підвали та інші охоронювані об’єкти, ремонтують і очищають споруди, які не використовувалися з радянських часів.
Офіційно про це оголошено не було і це не обумовлено якимись конкретними загрозами чи планами використання інфраструктури цивільної оборони.
Bloomberg вказує, що відновлення бомбосховищ є ще одним прикладом того, як вторгнення Росії до України, яке триває вже дев’ятий місяць, викликає більшу мілітаризацію російського суспільства.
У кількох російських регіонах поблизу зони бойових дій офіційні особи публічно підтвердили перевірку бомбосховищ.
Але перевірка та зачищення об’єктів цивільної оборони, які за радянських часів були зведені в підвалах багатоквартирних будинків, шкіл та державних установ, проходять у містах країни. Інформація про деякі з них іноді просочувалася в соціальні мережі. Місцева влада заперечувала ці дані.
За останніми даними російського «Левада-Центру», у жовтні 74% опитаних росіян підтримували дії російських військових в Україні. Лише 9% заявили, що категорично не підтримують (11% – радше не підтримують), що менше ніж у лютому 2022 року, коли таким чином висловилося 15% опитаних.
«Хороші новини з півдня» – Зеленський повідомив про 41 звільнений населений пункт
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні повідомив, що сьогодні є «хороші новини з півдня».
«Кількість українських прапорів, які повертаються на своє законне місце в межах оборонної операції, що триває, – вже десятки. 41 населений пункт звільнено. Дякую всім нашим героям, які забезпечують це просування... Але, радіючи, всі ми маємо пам’ятати і зараз, і завжди, що означає цей рух: що кожен крок наших сил оборони – це життя наших воїнів. Життя, які віддаються за свободу для українців. Усе, що відбувається зараз, досягнуто місяцями жорстокої боротьби. Досягнуто і хоробрістю, і болем, і втратами. Це не ворог іде – це українці великою ціною женуть окупантів. Як і на сході нашої країни – на Харківщині. Як іще раніше на півночі – Київщині, Сумщині, Чернігівщині. Зараз – Миколаївщина, Херсонщина», – сказав Зеленський.
Він зазначив, що російські війська після відступу залишають після себе тисячі мін і боєприпасів, вказавши на масштабні замінування у Херсоні.
За його словами, слідом за ЗСУ у звільнені населені пункти заходить поліція, сьогодні – у Калинівське, Бобровий Кут, Євгенівку, Коцюбинське та Снігурівку, де розпочалися стабілізаційні заходи.
Український дипломат, генеральний консул у Мілані Андрій Картиш, висловив керівнику міланського оперного театру «Ла Скала» та місцевим політичним лідерам протест проти планів поставити російську оперу «Борис Годунов» наступного місяця.
Картиш заявив, що такі виступи не повинні використовуватися для підтримки «потенційних елементів пропаганди», повідомило 10 листопада італійське інформаційне агентство Ansa.
Дипломат звинуватив РФ у «використанні культури для надання ваги своїм твердженням про велич і могутність» Росії на тлі її вторгнення в Україну.
Проти російської опери в Мілані виступили також декілька об’єднань українців, які проживають в Італії. Вони зажадали поставити іншу оперу і не ставити російських творів, поки не закінчиться війна.
Домінік Маєр, художній керівник театру, під час презентації програми в червні заявив, що не планує культурного бойкоту Росії. У четвер «Ла Скала» ситуацію не коментувала.
Джерело, близьке до питання, повідомило, що надто пізно змінювати плани прем’єри, оскільки декорації вже готові.
Пентагон повідомив деталі нового пакету військової допомоги Україні
Міністерство оборони США повідомило, що у новому пакеті військової допомоги для України на 400 мільйонів доларів.
Пакет допомоги, серед іншого, включає:
- ракети для ЗРК HAWK;
- Чотири системи ППО Avenger і ракети Stinger ;
- додаткові боєприпаси для систем HIMARS;
- 21 000 артилерійських снарядів калібру 155 мм;
- 500 високоточних 155-мм артилерійських снарядів;
- 10 000 мінометних снарядів калібру 120 мм;
- 100 броньованих машин HMMWV;
- 400 гранатометів;
- стрілецька зброя, оптика та понад 20 000 000 патронів до стрілецької зброї;
- підривне обладнання для прибирання перешкод;
- захисне спорядження від холодної погоди.
Читайте також: США інвестують у виробництво боєприпасів, аби забезпечити потреби України – Пентагон
У Пентагоні додали, що ракети HAWK доповнять нещодавнє зобов’язання Іспанії надати Україні пускові установки.
10 листопада міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес повідомила, до Мадрид надасть Україні ще дві системи протиповітряної оборони американського виробництва HAWK на додаток до чотирьох, надісланих минулого тижня.
Загалом Сполучені Штати виділили на безпекову допомогу Україні понад 18,6 мільярда доларів з початку неспровокованого та жорстокого вторгнення Росії 24 лютого.