У Маріуполі РФ планує розгорнути підрозділи Росгвардії чисельністю до 400 осіб – Генштаб
Російські війська завдали п’ятьох авіаційних та 25 ракетних ударів, а також 10 разів обстріляли з реактивних систем залпового вогню, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зверненні 17 листопада.
Командування вказує на російські обстріли цивільної інфраструктури, що порушує міжнародне гуманітарне право.
«В Маріуполі окупаційна влада планує розгорнути підрозділи Росгвардії, особливого призначення та швидкого реагування, загальною чисельністю до 400 осіб», – повідомляє командування.
За даними штабу, на окупованій Луганщині російські загарбники посилили адміністративно-поліцейські заходи. Зокрема, вони закрили в’їзди до Рубіжного з напрямків Кремінної та Варварівки.
«В місті обмежено переміщення цивільних осіб та посилено фільтраційні заходи», – йдеться в зведенні.
Штаб також повідомляє, що протягом попереднього тижня у виправних закладах Росії завербували близько 650 в’язнів. Їх направили для підготовки в Ростовську область.
Крім того, російські війська продовжують примусову евакуацію місцевих з окупованих територій Херсонщини:
«В ніч на 16 листопада, окупанти примусово вивозили населення з Новокиївки. Крім того, в Новій Каховці перестала функціонувати центральна міська лікарня, тому що все медичне обладнання та машини швидкої допомоги викрадено та вивезено в напрямку тимчасово окупованої території АР Крим».
Згідно зі зведенням, українські війська протягом доби вразили три російських пункти управління, 17 районів зосередження живої сили, озброєння і військової техніки, п’ять складів боєприпасів та три інших важливих об’єкти противника.
У МЗС України прокоментували слова речника Путіна про обстріли як схиляння до переговорів
У Міністерстві закордонних справ України прокоментували заяву речника президента Росії Володимира Путіна Дмитра Пєскова, який 17 листопада назвав знищення української критичної інфраструктури наслідком «небажання української сторони виходити на переговори».
«Так само поводяться терористи ІДІЛ («Ісламська держава Іраку і Леванту», початкова назва угруповання, яке зараз частіше називають «Ісламська держава» – ред.): вбивають невинних людей, аби виконали їхні вимоги. Росія діє як держава-терористка. Заява Пєскова має відкрити очі деяким країнам, які досі вірять, що Росія прагне переговорів. Російську агресію розмовами не зупинити. Її можна зупинити лише системами ППО, танками та РСЗВ», – написав у фейсбуці речник МЗС України Олег Ніколенко.
Кількома годинами раніше Дмитро Пєсков сказав, що відсутність світла в багатьох регіонах України – це наслідки дій Києва.
«Небажання української сторони вирішувати проблему, виходити на переговори, більше того, дії української сторони щодо відмови від узгодженого розуміння тексту і так далі, ось це все наслідки», – заявив речник російського президента.
15 листопада російські військові завдали одного з найбільших обстрілів української інфраструктури за весь час повномасштабного вторгнення. Менший обсяг мала ракетна атака 17 листопада, але за числом загиблих і поранених цивільних обстріли, що відбулися в четвер, перевершили вівторкові.
Ігнат про падіння ракети в Польщі: посилення ППО допоможе Україні захистити і себе, і Європу
Падіння ракети в Польщі відбулося на тлі потужного протиповітряного бою на заході України – про це розповів речник Повітряних сил Юрій Ігнат у ефірі Радіо Свобода.
«Було чимало ракет, спрямованих на цей регіон, щоб атакувати об’єкти енергетики там. Було збито 15 крилатих ракет повітряним командуванням «Захід», зокрема, на Львівщині, це доволі потужний протиповітряний бій був, який тривав короткий період часу, тому хочу зазначити, що Повітряні сили спрацювали доволі ефективно», – сказав він.
Ігнат підкреслив, що в будь-якому випадку трагедія в Польщі є наслідком російської агресії.
«Не так далеко від українського кордону впали ці залишки, буде встановлено фахівцями, чия ж то все-таки була ракета. Моя особиста думка: неважливо, чия це ракета, важливо, що стало причиною і хто призвів до цього», – додав речник.
Представник Повітряних сил також прокоментував питання, як вплине надання Україні нових систем протиповітряної оборони на можливі нові падіння снарядів на території сусідньої Польщі. Він пояснив, що збивати в центрі та на заході доводиться ті ракети, які не змогли перехопити на сході чи півдні. Водночас західні регіони можуть зазнавати атак і з боку Білорусі.
«Зрозуміло, що цей випадок привернув увагу, Україна просить надати ці системи, тоді буде більше відсоток того, що ми захистимо і себе, і Європу», – підсумував Ігнат.
15 листопада Росія завдала масованого ракетного удару по українських містах, зокрема по обʼєктах енергетичної інфраструктури. За словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, російські військові випустили близько ста ракет.
За інформацією ЗМІ, вибухи в польському селі Пшеводув сталися о 15:40 за місцевим часом на фермі біля зерносушарки, загинули двоє людей.
МЗС Польщі 15 листопада офіційно підтвердило, що під час ракетної атаки Росії на село Пшеводув впала ракета російського виробництва.
Росія заперечує, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону. У Міністерстві закордонних справ Росії викликали тимчасового повіреного у справах Польщі. «Дипломату вказано на неприйнятне нагнітання в Польщі антиросійської істерії навколо інциденту», – йдеться у повідомленні МЗС. Раніше російського посла викликали до польського МЗС.
Вирок MH17: що кажуть родичі загиблих
Після років розслідування суд у Нідерландах нарешті виніс вирок у справі MH17: трьох обвинувачених – двох громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка – визнав винними і засудив до довічних термінів увʼязнення заочно, а росіянина Олега Пулатова – четвертого обвинуваченого у справі – звільнили від відповідальності за браком доказів. Про це повідомила доктор міжнародного права в Амстердамському вільному університеті Марієке де Гун, яка присутня під час ухвалення вироку.
Сілене та Роб Фредерікси – батьки одного із загиблих у цій авіакатастрофі 2014-го в небі на Донбасом. Тіла їхнього сина та його нареченої повністю згоріли і назавжди залишаться на території України. Фредерікси вісім років чекали на рішення суду і були майже на кожному засіданні. Що кажуть зараз, чого з нетерпінням очікують – розповіли в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
Удар по Вільнянську: кількість загиблих зросла до семи – Тимошенко
Внаслідок удару по Вільнянську вночі проти 17 листопада виявили сімох загиблих, повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко ввечері в четвер.
«На місці досі працюють десятки рятувальників, волонтери та комунальні служби. З-під завалів вилучено тіла сімох загиблих. Мої співчуття рідним та близьким. Роботи тривають», – заявив він.
Тимошенко вказав на те, російські війська завдали удару по житлових будинках у Вільнянську на Запоріжжі. В одному з будинків проживали три родини, загалом 10 людей.
Вільнянськ розташований за 18 км від обласного центру – Запоріжжя.
Запоріжжя та область регулярно зазнають російських атак.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Москва наразі не готова коментувати рішення суду в Нідерландах, який визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей.
«Зараз я можу сказати, що ми будемо вивчати це рішення, тому що в усіх цих питаннях кожен нюанс має значення. Після вивчення нормативно-правового документа ми, можливо, тоді будемо готові його коментувати», – сказав представник Міністерства закордонних справ Росії Іван Нечаєв.
Суд у Нідерландах 17 листопада визначив, що Гіркін, Дубінський і Харченко отримали довічні терміни увʼязнення заочно. Також вони мають відшкодувати родичам загиблих 16 мільйонів євро.
Раніше суд визначив, що літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України.
«Суд вважає, що MH17 був збитий в результаті обстрілу ракети «БУК» з поля ферми поблизу Первомайська, у результаті чого загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу», – сказав головуючий суддя Хендрік Стінхейс.
«Ми будемо вивчати це рішення» – представник МЗС Росії про вердикт у справі MH17
Як повідомляє агенція Reuters, суд також заявив, що Росія мала контроль над сепаратистськими силами на сході України в той час, коли літак було збито.
«З половини травня 2014 року Росія здійснювала так званий загальний контроль над Донецькою народною республікою», – сказав головуючий суддя, маючи на увазі регіон, де 17 липня 2014 року був зафіксований пасажирський рейс.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
Зеленський призначив колишню генпрокурорку Венедіктову послом у Швейцарії
Президент України Володимир Зеленський призначив колишню генеральну прокурорку Ірину Венедіктову амбасадоркою в Швейцарії. Про це йдеться в указі, який Офіс президента оприлюднив 17 листопада.
«Призначити Венедіктову Ірину Валентинівну Надзвичайним і Повноважним Послом України в Швейцарській Конфедерації», – йдеться в документі.
Ірина Венедіктова наразі публічно не коментувала це рішення.
Наразі, за даними Міністерства закордонних справ, послом у Швейцарії та за сумісництві в Ліхтенштейні є Артем Рибченко.
Верховна Рада 19 травня підтримала подання президента Володимира Зеленського про звільнення Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора України.
Що відомо про нові удари по Україні, довічний термін для Гіркіна і катівню у Херсоні?
Нові цілі ракетних ударів: Росія обстріляла газовидобувні підприємства України. Серед уражених об’єктів також «Південмаш» у Дніпрі. Перед цим у соціальних мережах повідомили про вибухи у Джанкої в окупованому Криму.
Справа MH17: суд у Нідерландах виніс остаточний вирок у справі збиття малайзійського «Боїнга» у небі над Донбасом у 2014 році. Для Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) та його поплічників прокурори просили довічне ув’язнення.
У херсонському СІЗО виявили приміщення, в якому, за даними правоохоронців, російські силовики утримували та катували містян. Репортаж з Херсону про те, як місто оговтується від окупації.
Про це дивіться в програмі «Свобода LIVE» о 18:00 на @Радіо Свобода.
МЗС Росії попередив росіян у ЄС про небезпеку прослуховування мобільних телефонів
Міністерство закордонних справ Росії попередило росіян, які подорожують до ЄС або живуть у країнах Євросоюзу, про небезпеку прослуховування їхніх телефонів третіми особами, передає державна інформагенція ТАСС.
«Сьогодні в ЄС ніхто не може бути гарантовано захищений від прослуховування з боку іноземних спецслужб. Наполегливо закликаємо російських громадян, які проживають або переміщаються Євросоюзом, враховувати це при використанні інформаційно-комунікаційних пристроїв», – заявив на брифінгу заступник директора департаменту інформації та друку МЗС РФ Іван Нечаєв.
За його словами, раніше в Європі було оприлюднено доповідь, згідно з якою в деяких країнах ЄС застосовувалися шпигунські програми для стеження за громадянами.
«Керівництво низки країн Європи – Польща, Греція і так далі – активно застосовувало шпигунські програми Pegasus, Predator та інші, головним чином ізраїльського виробництва. Вони використовувались для стеження за неугодними представниками опозиції, громадянського суспільства, ділових кіл, правозахисниками та журналістами. Розглядаємо таке положення справ як кричуще порушення фундаментальних принципів правової держави та прав людини», – наголосив Нечаєв.
Зеленський про рішення суду щодо MH17: «необхідно, щоб на лаві підсудних опинилися й замовники»
Президент України Володимир Зеленський прокоментував рішення суду в Гаазі щодо збиття малайзійського «Боїнга», який той визнав винними в катастрофі трьох людей.
Зеленський назвав рішення важливим, водночас вказав на важливість притягнення до відповідальності і замовників.
«Перші вироки винним у збитті MH17. Але необхідно, щоб на лаві підсудних опинилися й замовники, бо відчуття безкарності веде до нових злочинів. Маємо розвіяти цю ілюзію. Покарання за всі російські звірства – і тодішні, і нинішні – буде неминучим», – заявив президент.
Раніше 17 листопада суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга».
Викрали в Мелітополі, «судять» у Криму: нові подробиці у справі Ярослава Жука
Військово-слідчі органи в анексованому Криму ухвалили заяву про викрадення та застосування тортур до жителя Мелітополя Ярослава Жука, якого звинувачують російські силовики у «вчиненні акту міжнародного тероризму». Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Олексій Ладін. У чому звинувачують українця, читайте в цьому матеріалі.
Кілька держав готові підтримати гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine – ОП
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак провів засідання робочої групи з допомоги країнам у продовольчій кризі, повідомляє пресслужба ОП 17 листопада.
Єрмак нагадав, що Зеленський заявив про запуск гуманітарної програми Grain from Ukraine під виступу на саміті «Групи 20».
«Ця ініціатива спрямована на полегшення страждань народів і подолання продовольчої кризи, спричиненої російською збройною агресією проти України. Насамперед ідеться про країни Африканського континенту та Азії», – йдеться в повідомленні.
За словами голови Офісу, один із пунктів українського плану містить тезу про «право кожної людини не померти від голоду через те, що хтось у Кремлі вигадав забирати чужі території».
Крім того, заступник керівника ОП Андрій Сибіга зазначив, що кілька держав ухвалили рішення щодо участі в ініціативі й готові стати її донорами.
«Зокрема, Бельгія, Німеччина та Польща підтвердили фінансування відправки суден із зерном, які прямують чи вже прибули до країн, що потребують продовольства. Представник Офісу Президента також зауважив, що попередні підтвердження надали Японія, Туреччина та США», – йдеться в повідомленні.
До зустрічі долучилися, зокрема, амбасадорка Німеччини Анка Фельдгузен, посол Туреччини Ягмур Ахмет Гюльдере, представники посольства США та посол Китаю Фань Сяньжун. Зокрема, Фельдгузен сказала що її країна готова продовжувати фінансування відправки кораблів із зерном у ті країни, які його потребують. Інші дипломати також привітали заходи щодо захисту продовольчої безпеки.
29 жовтня Росія заявила про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення пояснили нібито «терористичним актом» «проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у забезпеченні безпеки «зернового коридору», в чому Москва звинуватила Київ.
Київ назвав цю заяву Росії очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року. У США таке рішення Москви вважають «абсолютно обурливим», оскільки цей крок посилить голод.
Але вже 2 листопада Міністерство оборони Росії повідомило про відновлення участі Москви в угоді про експорт зерна Чорноморським коридором. За повідомленням, Росія нібито отримала від України гарантії, які «видаються достатніми», щоб відновити виконання угоди.
У МЗС України у відповідь заявили, що Україна не брала на себе жодних нових зобов’язань, які виходять за межі вже наявних у зерновій угоді.
Місцева влада повідомила про відпрацювання алгоритму дій на випадок ядерного удару по Донеччині
У Донецькій обласній військовий адміністрації повідомили про відпрацювання алгоритму дій на випадок ядерного удару по Донеччині.
За повідомленням, відпрацювання алгоритму відбулося в онлайн-режимі.
«За легендою навчань, росіяни застосували тактичну ядерну зброю проти одного з інфраструктурних об'єктів області. Маємо бути готові до будь-якого розвитку подій, адже загнаний щур зі свого бункера може віддати навіть найбільш божевільний наказ. У такому випадку реагувати треба буде швидко і злагоджено: для цього і потрібні своєчасні навчання», – написала пресслужба ОВА в телеграмі.
Всі профільні департаменти ОВА та місцевих адміністрацій, рятувальники, поліцейські та медики повинні чітко знати, як діяти в таких умовах з урахуванням особливостей використаної зброї та погоди, додають в адміністрації.
Міністерство закордонних справ Росії 2 листопада виступило із заявою, під назвою «Заява Російської Федерації про запобігання ядерній війні». Документ опубліковано на тлі війни Росії проти України й побоювань, які висловлюють представники України та країн Заходу у зв’язку з можливим застосуванням Росією ядерної зброї у конфлікті. Про гіпотетичну можливість використання ядерної зброї говорили, хоча й не завжди прямим текстом, деякі високопоставлені російські представники.
МЗС Росії заявило, що «реагування із застосуванням ядерної зброї гіпотетично допускається Росією виключно у відповідь на агресію, яку здійснюють із застосуванням зброї масового знищення, або агресію з використанням звичайних озброєнь, коли під загрозу поставлене саме існування держави».
Перед цим заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв висловив думку, що такою «агресією» у Москві можуть вважати повернення Україною під свій контроль окупованих Росією територій. У вересні українські військові звільнили більшу частину Харківщини, а нещодавно деокупували правобережжя Херсонщини.
Західні країни вважають, що Кремль із лютого регулярно натякає на можливість використання ядерної зброї. У виступі 27 жовтня Володимир Путін заявив, що Москва ніколи не говорила, що готова це зробити.
Анонімні джерела газети The Washington Post в адміністрації Байдена стверджують, що американські чиновники не заспокоєні словами Путіна. Там вважають, що ризик застосування ядерної зброї підвищиться, коли Москва вичерпає свої сили та конвенційну зброю в Україні.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдано, повідомила доктор міжнародного права в Амстердамському вільному університеті Марієке де Гун, яка присутня під час ухвалення вироку.
«Пулатов виправданий, оскільки не доведено, що він мав змогу скасувати наказ, який уже віддав Дубінський, і не брав належної участі в наданні, транспортуванні і запуску «Бука», – вказала де Гун.
Гіркін, Дубінський і Харченко отримали довічні терміни увʼязнення заочно.
Раніше суд визначив, що літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України.
«Суд вважає, що MH17 був збитий в результаті обстрілу ракети «БУК» з поля ферми поблизу Первомайська, у результаті чого загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу», – сказав головуючий суддя Хендрік Стінхейс.
Як повідомляє агенція Reuters, суд також заявив, що Росія мала контроль над сепаратистськими силами на сході України в той час, коли літак було збито.
«З половини травня 2014 року Росія здійснювала так званий загальний контроль над Донецькою народною республікою», – сказав головуючий суддя, маючи на увазі регіон, де 17 липня 2014 року був зафіксований пасажирський рейс.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
«Не хотіли як на Донбасі». Як «Жовта стрічка» опиралася окупації у Херсоні?
У перші дні після звільнення Херсону рух «Жовта стрічка» опублікував фото своїх активістів, тих людей, що проводили акції й чинили спротив окупантам у Херсоні. Координатор херсонського руху розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» про те, як було започатковано рух та як сили опору працювали під час російської окупації у Херсоні.
У Кремлі після чергових ракетних ударів заявили, що Київ не хоче переговорів
Після чергових ракетних ударів по Україні в Кремлі знову заявили про переговори з Києвом. речник російського президента Дмитро Пєсков каже, що Україна не хоче переговорів.
«Українська сторона не хоче жодних переговорів. Спеціальна військова операція продовжується і її цілі мають бути досягнуті. Будь-які переговори мають цілі. Наші цілі добре відомі. І ці цілі можуть досягатися або за допомогою спеціальної військової операції або за допомогою переговорів», – сказав Пєсков, якого цитує російська агенція «Интерфакс».
Крім того, після чергових ракетних ударів РФ по українській інфраструктурі речник Путіна заявив, що відсутність світла в багатьох регіонах України – це наслідки дій Києва, у тому числі відмови від переговорів.
Президент України Володимир Зеленський 11 листопада заявив, що не виключає мирних переговорів з Росією, але з «іншою» – «з тією, що справді готова до миру. Такою, яка готова визнати, що вони – окупанти». Але, за його словами, окрім ультиматумів, «нічого не чув від нинішнього президента РФ».
На початку жовтня президент України Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким проведення переговорів з Росією неможливе, доки президентом там залишається Володимир Путін. Це сталося невдовзі після оголошення Москвою про анексію низки окупованих українських регіонів. Влада Росії раніше заявляла, що готова до переговорів, але не готова обговорювати долю окупованих територій.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
Експертів з України допустили на місце вибуху в Польщі – представник канцелярії Дуди
Представникам України надали доступ до місця події в районі польського Пшеводуву, де внаслідок падіння ракет загинули двоє людей – про це заявив державний секретар канцелярії президента Польщі Якуб Кумох, який відповідає за міжнародну політику.
«Ще раз повторюю: Україна не винна, що захищається від Росії і бореться з російськими ракетами. На сайт допущені українські експерти», – заявив Кумох.
ін подякував посольству США та послу Україні в Польщі Василю Зваричу за «за співпрацю у цій дуже важливій справі».
Напередодні президент України Володимир Зеленський закликав надати українським експертам доступ до розслідування вибуху в Польщі.
15 листопада Росія завдала масованого ракетного удару по українських містах, зокрема по обʼєктах енергетичної інфраструктури. За словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, російські військові випустили близько ста ракет.
За інформацією ЗМІ, вибухи в польському селі Пшеводув сталися о 15:40 за місцевим часом на фермі біля зерносушарки, загинули двоє людей.
МЗС Польщі 15 листопада офіційно підтвердило, що під час ракетної атаки Росії на село Пшеводув впала ракета російського виробництва.
Росія заперечує, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону. У Міністерстві закордонних справ Росії викликали тимчасового повіреного у справах Польщі. «Дипломату вказано на неприйнятне нагнітання в Польщі антиросійської істерії навколо інциденту», – йдеться у повідомленні МЗС. Раніше російського посла викликали до польського МЗС.
В окупованому Севастополі чули звуки вибухів, могла спрацювати ППО
В окупованому Росією Севастополі 17 листопада пролунали вибухи, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свободав Крим.Реалії.
За його даними, о 15:28 за місцевим часом (у Києві це 14:28) у центральній частині Севастополя було чути вибух, схожий на спрацювання системи протиповітряної оборони. О 15:43 у Севастополі було чути ще чотири віддалені гучні звуки, схожі на постріли з гармат під час бойової підготовки російських військовослужбовців на полігоні.
Телеграм-канал «ЧП/Севастополь» підтверджує звук вибуху у місті. Подробиць немає.
Кореспондент Крим.Реалії повідомив, що о 13:19 у Севастополі також було чути гучний звук.
Російська влада поки не коментувала ці повідомлення.
16 листопада жителі Севастополя скаржилися на гучні звуки у місті. Як повідомив російський голова міста Михайло Развожаєв, це було повʼязане з навчаннями Чорноморського флоту Росії та перевіркою сирен.
Раніше в Севастополі до 27 листопада продовжили дію «жовтого» рівня терористичної небезпеки. Він був запроваджений після «атаки безпілотника» на штаб Чорноморського флоту Росії.
Російський удар по Дніпру: кількість постраждалих зросла до 23
Кількість постраждалих через ракетні удари по одному з підприємств у Дніпрі зросла до 23, з них 15 шпиталізували до стаціонарів лікарень. Про це повідомила заступниця директора департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації Тетяна Квітницька.
За її словами, кількох пацієнтів після надання першої медичної допомоги відпустили на амбулаторне лікування.
У стаціонарах перебувають люди різного віку: від дівчини-підлітка з порізами гомілки до 83-річної жінки. Остання під час ракетного удару пережила інфаркт міокарда, її прооперували й стентували, стан стабільний, лежить у реанімації.
Решта пацієнтів мають порізи шкіри та м'яких тканин різного ступеню тяжкості. Усі перебувають в стані середньої тяжкості.
«Люди йшли на роботу, збиралися дома, тобто оголені ділянки були пошкоджені, в основному це порізи. Є струс головного мозку, акубаротравми, декілька пацієнтів з контузією», – сказала вона.
Про збільшення кількості потерпілих також повідомив голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко. Він також оприлюднив фото наслідків ракетного удару.
17 листопада Росія завдала удару по двох інфраструктурних об’єктах у Дніпрі. На одному з них виникла сильна пожежа. Повідомлялося про 14 постраждалих, серед постраждалих є дівчина-підліток.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Нідерландський суд підтвердив, що MH17 був збитий ракетою російського виробництва
Літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України, заявив 17 листопада нідерландський суд, який розглядає справу про збиття літака.
«Суд вважає, що що MH17 був збитий в результаті обстрілу ракети «БУК» з поля ферми поблизу Первомайська, у результаті чого загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу», – сказав головуючий суддя Хендрік Стінхейс.
Як повідомляє агенція Reuters, суд також заявив, що Росія мала контроль над сепаратистськими силами на сході України в той час, коли літак було збито.
«З половини травня 2014 року Росія здійснювала так званий загальний контроль над Донецькою народною республікою», – сказав головуючий суддя, маючи на увазі регіон, де 17 липня 2014 року був зафіксований пасажирський рейс.
Суд оголошує рішення у справі про збиття MH17.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Підозрюваними у справі є росіяни Ігор Гіркін, Сергій Дубінський, Олег Пулатов і українець Леонід Харченко. Прокуратура вимагала довічного ув'язнення для них за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.