«Нас підбадьорювало українське радіо»: жителька Ізюма розповіла про окупацію
Жителька Ізюма Інга пережила російську окупацію в селі Капітолівка – воно розташоване неподалік від міста. Після деокупації жінка написала Радіо Донбас.Реалії: виявляється, єдиним джерелом інформації був для неї проєкт Радіо Свобода. Ми відвідали Інгу, щоб розпитати про це детальніше. «Як виявилося, радіо в окупації – це єдиний інформаційний потік, який доходив до людей!– Каже ізюмчанка. – Росіяни нас переконували, що своїй країні ми непотрібні. Але радіо спростовувало їхні фейки і підбадьорювало нас».
В ізюмській квартирі Інги хоч і холодно, – але ж які тут аромати! До нашого приїзду дівчина спекла хліб та почала мастити домашні пампушки часником. Каже, що має хист до випічки, і до вторгнення встигла придбати і різні форми для тортів, і міксер. Але російська армія зруйнувала усі плани.
Повністю читайте тут
Росія: членів Ради з прав людини попросили не питати Путіна про убивство Нужина
У Росії членам президентської Ради з прав людини на запланованій на 7 грудня онлайн-зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним рекомендували не порушувати кілька питань. Серед таких – імовірне вбивство найманця «приватної військової компанії Вагнера» Євгена Нужина, застосування закону про фейки про російську армію та протести родичів мобілізованих. Про це повідомляє видання «Верстка» з посиланням на джерела у Раді.
Співрозмовники видання розповіли, що голова Ради Валерій Фадєєв, який затверджує всі теми та питання для обговорення з Путіним, за останні два тижні кілька разів зустрічався із представниками адміністрації президента. Вони нібито просили не порушувати кілька гострих питань, щоб «не засмучувати президента».
Окупанти готують поле бою в Олешках – мер
Міський голова окупованих Олешок на Херсонщині Євген Рищук заявляє, що гуманітарна ситуація у місті залишається «тяжкою», а територія громади перетворилася на «сіру зону». Про це він сказав в у коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
«У цілому громади, які розташовані біля Дніпра, перетворилися у «сіру зону», в плацдарм, тому що російські війська не можуть там закріпитися і вони відійшли далі кілометрів на 10 від лінії розмежування, від Дніпра. Вони перебувають у селах Раденськ, у тих селах, там, де ліси. Там в них є можливість сховати свою техніку і відстрілювати «Градами» зараз по Херсону. Вони виїжджають, відстрілюються і заганяють назад у ліс, де їх не видно», – пояснив Рищук.
Він зазначив, що окупанти готують цю територію для бойових дій.
Читайте також: «Росія мститься». Як вивести Херсон з-під вогню окупантів?
«Людей залишилося дуже мало. Як мені знайомий каже, враження, що місто вимерло. У нас був на території громади психоневрологічний будинок-інтернат. Там були люди похилого віку, то їх вивезли – частину до Сімферополя, частину до Генічеська. Інтернат із дітьми вивезли ще раніше, там 82 дитини було. Все готується для того, щоб територія була пристосована до бойових дій», – додав Рищук.
З огляду на бойові дії та окупацію міста російськими військами редакція не має змоги оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
1 грудня у Генеральному штабі ЗСУ заявили, що в Олешках стало менше російських військ і їхньої техніки.
«З окремих населених пунктів Херсонської області війська противника виведено та роззосереджено у лісосмугах вздовж ділянки автошляху Олешки – Гола Пристань. Основа частина військ - це мобілізовані особи», – йшлося у повідомленні.
11 листопада Міноборони України повідомило, що окупований російськими військами з березня Херсон повертається під контроль української армії.
Проте лівобережжя Херсонщини, де розташоване місто Олешки, все ще перебуває під контролем російських військ.
Верещук і Джеппар відреагували на звинувачення ФСБ Росії і заочний арешт
Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук відреагувала на оголошення Росією її в розшук.
«ЗМІ написали, що росіяни заочно арештували та оголосили мене в розшук за «посягання на територіальну цілісність рф». Всі мене про це питають. Ну що я можу сказати? Це моя робота», – написала вона в телеграмі.
Заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, яку сьогодні також російський суд заочно заарештував та оголосив у розшук за аналогічним звинуваченням, заявила, що сприймає це як «визнання ефективності своєї роботи».
«Зізнаюсь, я займаюсь відновленням територіальної цілісності України з 2014 року, з перших днів окупації Росією моєї Батьківщини. Тому сприймаю такі дії, як визнання ефективності своєї роботи», – написала вона у фейсбуці.
Федеральна служба безпеки Росії 6 грудня оголосила в розшук українських урядовиць Еміне Джеппар і Ірину Верещук. Як повідомляли російські ЗМІ, ФСБ звинувачує їх у «порушенні територіальної цілісності РФ», суд заочно заарештував українських посадовиць.
Читайте також: Співучасники агресії Путіна: російські олігархи відповідають за війну в Україні
У жовтні Україна оголосила у розшук сотні російських чиновників та депутатів – це депутати Держдуми Росії, сенатори, члени Ради безпеки РФ та російського уряду. Серед них директор ФСБ Росії Олександр Бортніков, голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін, голова Росгвардії Віктор Золотов, міністр внутрішніх справ Росії Володимир Колокольцев, голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко, директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, міністр оборони РФ Сергій Шойгу та секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев.
Їм інкримінують частину 2 статті 110 Кримінального кодексу України – «посягання на територіальну цілісність країни».
Армія РФ замінувала окуповану Нову Каховку – міський голова
Території Новокаховської громади, що на лівобережній Херсонщині, заміновані, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» міський голова Володимир Коваленко.
«Лівий берег Дніпра і територія міста заміновані. Знаю, що в населених пунктах, які від берега в глибині в бік Криму і які належать до Новокаховської громади, там, на перехрестях вулиць, стоять відповідні установки, які час від часу останніми часом стріляють в бік населених пунктів на правому березі (Дніпра – ред.) в бік звільненої території Херсонщини», – сказав він.
За даними Коваленка, більшість людей із міста виїхали, а ті, хто залишаються, намагаються уникати контактів з окупаційними силами. Він наголосив, що російських військових на території Нової Каховки зараз значно менше, ніж до деокупації правобережної частини Херсонщини.
«Росіяни стали у плані контакту з людьми менш активними. Вони стали більш активними у плані вивезення (майна – ред.) та крадіжок. Це вивезення обладнання з медичних закладів, навчальних закладів. З приватних торговельних точок, включаючи морозильні камери, холодильники. Здебільшого звертають увагу на це», – розповів мер Нової Каховки.
З огляду на бойові дії та окупацію міста російськими військами редакція не має змоги оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
Раніше про мінування російськими військами різноманітних об'єктів на правобережжі Херсонщини повідомляла українська влада. Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський повідомляв, що в деокупованій Херсонській області – високий рівень замінованості доріг, об’єктів, зокрема житлових будинків.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр. Після відступу російські загарбники почали регулярно обстрілювати місто.
На Бахмутському та Авдіївському напрямках російські війська обстріляли понад 20 населених пунктів, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.
«На Бахмутському та Авдіївському напрямках противник зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій. Обстрілів з танків та артилерії різних типів зазнали понад 20 населених пунктів, зокрема Верхньокам’янське, Спірне, Соледар, Бахмутське, Бахмут, Кліщіївка, Біла Гора, Дружба, Залізне, Авдіївка, Водяне, Первомайське, Невельське, Красногорівка, Мар’їнка, Новомихайлівка Донецької області», – йдеться у повідомленні.
Українські військові зазначають, що на Лиманському, Бахмутському та Авдіївському напрямках противник зосереджує зусилля на веденні наступу, а на інших напрямках намагається утримати тимчасово захоплені території та стримує дії підрозділів Сил оборони України.
За час повномасштабної війни на ЗСУ і безпеку вже виділили понад трильйон гривень – Шмигаль
За час повномасштабної війни український уряд вже виділив 1 трлн 130 млрд грн на потреби ЗСУ і сектору безпеки. Про це заявив прем'єр Денис Шмигаль.
«Для нашого уряду фінансування армії та безпека країни були, є і будуть пріоритетом. Нині ми спрямовуємо більшу частину всіх бюджетних ресурсів саме в цю сферу. Абсолютно всі податки, які громадяни та бізнес нині сплачують до бюджету, спрямовують на забезпечення наших військових», – зазначив він.
Шмигаль також додав, що за цей час витрати на закупівлю, ремонт та модернізацію техніки та озброєння є «більшими, ніж за останні 10 років разом узяті». За його словами, йдеться про 176,2 млрд грн.
23 серпня прем'єр повідомляв, що за пів року повномасштабної війни Україна витратила з державного бюджету майже 1 трильйон гривень, більш як 40 відсотків з якого – це потреби армії.
У бюджеті на 2023 рік для сектору безпеки й оборони передбачено понад 1,1 трлн грн (це майже 50% всіх видатків).
Кривий Ріг знову зазнав ракетного удару – Вілкул
Кривий Ріг знову зазнав ракетного удару, повідомив голова військової адміністрації міста Олександр Вілкул.
«Кривий Ріг. Ракетний удар по об'єкту промислової інфраструктури», – написав він у телеграмі.
5 грудня війська РФ завдали чергового масованого удару по Україні. Повітряна тривога тривала три години. Як повідомив Радіо Свобода речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, українські сили протиповітряної оборони збили над 60 із понад 70 ракет, запущених Росією. У Кривому Розі на Дніпропетровщині повідомили, що внаслідок атаки у місті є руйнування критичної інфраструктури і можливі «масштабні відключення».
Як повідомляв Олександр Вілкул, після масованого обстрілу військами РФ Кривого Рогу 5 грудня енергосистему міста вдалося втримати завдяки генераторам.
Вісім українок потрапили до числа 100 найвпливовіших жінок за версією Бі-Бі-Сі
Восьмеро українок потрапили до числа 100 найвпливовіших жінок світу в 2022 році, повідомив британський мовник Бі-Бі-Сі, який щороку складає такі списки.
Серед тих, кого відзначили укладачі списку, є:
- журналістка Крістіна Бердинських (за роботу в зонах російських обстрілів)
- лікарка Ірина Кондратова (за надання перинатальної допомоги в обстрілюваному російськими військовими Харкові)
- правозахисниця Олександра Матвійчук (за документування воєнних злочинів Росії)
- парамедикиня Юлія Паєвська (за порятунок військових і цивільних у Маріуполі)
- лідерка людей із обмеженими можливостями Юлія Сачук (за координацію евакуації та порятунок життів українців з обмеженими можливостями)
- професорка математики Марина Вʼязовська (вона стала лише другою в історії жінкою, яка отримала престижну премію Філдса)
- дружина президента України Олена Зеленська (за роль у висвітленні страждань українського народу у війні проти Росії)
- депутатка парламенту і фронтова волонтерка Яна Зінкевич (за порятунок поранених і організацію волонтерської групи «Госпітальєри»).
Шмигаль: більшість уражених об’єктів магістральних електромереж війська РФ атакували кілька разів
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що на більшість уражених військами РФ об’єктів магістральних електричних мереж «прилітало» по два і більше разів.
«Ми розуміємо, що дефіцит потужності в енергосистемі буде зберігатися й надалі. Зараз він становить 19% від прогнозного споживання. Загалом за останні місяці від масованих атак росіян зазнали пошкоджень 35% ключових об'єктів магістральних мереж. На 70% з них «прилітало» по два й більше разів. Вчора в одну з підстанцій в Одеській області ворог випустив одразу 7 ракет. Тому в країні продовжують діяти графіки відключень», – сказав він під час засідання уряду.
За його словами, попри влучання в окремі об’єкти енергетичної інфраструктури, енергетики обіцяють вже найближчими днями ліквідувати наслідки вчорашніх обстрілів.
ОП: війська РФ знову обстріляли Херсон, є загиблий
Російські війська знову обстріляли Херсон, повідомив перший заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
«РФ знову обстріляли Херсон. Влучили в інфраструктурний об‘єкт. Наразі відомо про 1 загиблого», – написав він у телеграмі.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр. Після відступу російські загарбники почали регулярно обстрілювати місто.
За даними місцевої влади, у Херсоні від 20 листопада до 4 грудня через російські обстріли загинули 19 людей, 39 – постраждали, з них – одна дитина.
У Харкові головну новорічну ялинку міста встановлять у метро – Терехов
З міркувань безпеки головну новорічну ялинку Харкова цього року встановлять у метро, а не на центральній площі міста. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону розповів 6 грудня мер Ігор Терехов.
«Ми розуміємо, що йде жорстока війна і ми розуміємо, що коли ми прикрашали нашу красиву ялинку на найбільшій площі Європи – площі Свободи, – це зараз неможливо зробити. Тому було ухвалене рішення прикрашати ялинку на станції метро. Це є безпечно, і тому ми це робимо. Уже вчора ми завезли туди ялинку і будемо її прикрашати», – зазначив він.
Буданов розповів, чи чекати повторного наступу з Білорусі
Атаки України з боку Білорусі не буде. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону 6 грудня розповів очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
«Усе, що коїться у нас у медіапросторі, повʼязане з тематикою Білорусі, це відлуння саме російської спеціальної інформаційної операції. Головна мета цієї операції посіяти паніку серед суспільства та відтягнути наші сили і засоби від реальних бойових дій на передовій», – пояснив очільник ГУР МО.
Указу Путіна про завершення мобілізації не буде – Пєсков
Президент Росії Володимир Путін, як і раніше, не має наміру підписувати указ про завершення мобілізації. Це випливає із коментарів його речника Дмитра Пєскова на щоденному брифінгу 6 грудня.
«Ми вже тут усе пояснювали, тому тут немає жодних новацій щодо цього», — сказав Пєсков, коли його попросили прокоментувати звернення депутатів Московської міської думи до Путіна із закликом видати відповідний указ.
Пєсков також закликав не звертати уваги на повідомлення про можливу другу хвилю мобілізації, запропонувавши «орієнтуватися на ту інформацію, яка надходить від міністерства оборони та від президента». Він назвав такі повідомлення «провокаційними».
Посольства України в Румунії та Данії отримали пакунки з погрозами – Кулеба
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про ще два нові випадки погроз українським посольствам.
«Сьогодні додалися наші посольства в Румунії та посольство України в Данії. Усіх, хто продовжує надсилати ці пакунки, тероризувати наші посольства, прошу розслабитися і не витрачати свій час та гроші на поштові марки. Нічого ви цим не досягнете», – заявив Кулеба.
Він зауважив, що проти українських посольств і консульств «розгорнута кампанія терору та залякування».
Напередодні речник МЗС Олег Ніколенко повідомив про понад 20 зафіксованих випадків погроз українським посольствам і консульствам у 12 країнах.
Перші повідомлення про підозрілі конверти, пакунки і погрози українським диппредставництвам за кордоном з’явилися наприкінці листопада. 30 листопада у посольстві України в Мадриді стався вибух. Зокрема вибухнув конверт у руках коменданта будівлі, чоловіка госпіталізували. Пізніше повідомлялося про закривавлені пакунки «з очима тварин». Інциденти фіксували в Іспанії, Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, Казахстані, у Ватикані.
Іран ще не поставив Росії жодної балістичної ракети – Буданов
Іран ще не поставив Росії жодної балістичної ракети. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону розповів 6 грудня очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
«Із Китаєм та сама історія. Нічого, окрім величезної кількості побутової техніки, доставлено не було», – додав голова ГУР МО.
Загалом, за словами Буданова, у Росії залишилося власних запасів високоточного ракетного озброєння «лише на кілька масштабних атак».
«Запаси високоточного ракетного озброєння в Росії вже підходять до завершення. Проте, як ми бачимо, вони вирішили іти до кінця, до нуля, що, в принципі, дуже погано для самої Російської Федерації (і військові там знають про цю проблему). Виробництво нових ракет є, але абсолютно мізерне, у порівнянні із тією величезною кількістю, яку вони застосовують. Виробляється лише кілька типів високоточного ракетного озброєння», – розповів голова української розвідки.
Співпраця Росії й Ірану активізувалася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе Shahed-136 іранського виробництва, які були задіяні, зокрема, під час масованих ударів по українських містах у жовтні.
В Ірані та Росії неодноразово заперечували інформацію про постачання дронів. 20 жовтня ЄС і Велика Британія запровадили санкції проти виробника дронів-камікадзе – компанії Shahed Aviation Industries – і трьох іранських військових чиновників.
За даними Washington Post, Іран також погодився таємно передати Росії балістичні ракети малої дальності класу «земля-земля» Fateh-110 і Zolfagha.
5 листопада міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахʼян уперше визнав, що його країна надавала Росії дрони-камікадзе, але «до війни в Україні».
Німецька компанія RWE позивається до російського «Газпрому»
Німецька енергетична компанія RWE повідомила 6 грудня, що позивається проти російського «Газпрому» через припинення постачання газу. Це остання німецька компанія, яка вдалася до такого кроку після повномасштабного вторгнення Москви в Україну.
У 2022 році «Газпром» поступово скорочував постачання до Німеччини, що спричинило стрімке зростання цін на енергоносії.
Минулого тижня німецький енергетичний гігант Uniper заявив, що вимагає від «Газпрому» відшкодування збитків у міжнародному трибуналі, оскільки нездатність російської компанії постачати газ коштувала їм мільярди євро.
Речниця RWE підтвердила агенції France-Presse, що компанія також діє у схожий спосіб, але відмовилася надати додаткові подробиці.
Нездатність «Газпрому» забезпечити контрактні поставки призвела до того, що німецькі компанії, які залежали від російських енергоносіїв, змушені були купувати газ на світових ринках за значно вищими цінами.
Щоденна фінансова газета Handelsblatt повідомила, що збитки, яких зазнала RWE (приблизно один мільярд євро), ймовірно, є нижчими, ніж втрати Uniper.
У Uniper були набагато більші за обсягом контракти, а втрати від припинення поставок склали 11,6 мільярда євро. «Газпром» відкидає претензії Uniper. Компанія, яка є найбільшим імпортером газу в Німеччині, домовилася про націоналізацію після того, як різке скорочення поставок Росією поставило її на межу банкрутства.
Вона повідомила про чистий збиток у 40 мільярдів євро за перші девʼять місяців року, що є одним із найбільших збитків в історії німецьких компаній.
Воював на боці угруповання «ДНР»: 10 років за ґратами отримав житель Донецька
В Офісі генпрокурора повідомили про вирок у 10 років позбавлення волі чоловікові, який із 2014 року воював проти ЗСУ на боці угруповання «ДНР».
«Прокурором у суді доведено, що в квітні 2014 року мешканець м. Донецька вступив до лав терористичної організації «ДНР». Протягом 8 років він був стрілком і кулеметником у низці НЗФ – так званих «народному ополченні Донбасу», «Сотні Чегевари», «Слов’янській бригаді», а також «першому армійському корпусі». Весь цей час засуджений брав активну участь у бойових діях проти підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань, задіяних у проведенні антитерористичної операції поблизу Донецька, Краматорська, Шахтарська та селища Піски», – йдеться в повідомленні ОГП.
Повідомляється, що вирок ухвалено за статтями про умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України, участь у терористичній організації і діяльності не передбачених законом збройних формувань.
Наприкінці листопада СБУ повідомляла про те, що десятьох бойовиків угруповань «ДНР» і «ЛНР», які брали участь у повномасштабній війні Росії проти України, засуджено до ув’язнення від 13 до 15 років.
Росія: в Ростовській області імовірний дезертир обстріляв поліцейських із кулемета
Поліція Ростовської області розпочала розшук озброєного чоловіка у камуфляжі, який обстріляв поліцейських у місті Новошахтинськ, повідомляє державна агенція ТАСС із посиланням на обласне Головне управління МВС.
На поліцейських напали неподалік митного посту на виїзді з міста. За даними «112», поліція шукала зниклу жінку, коли з лісу вийшов чоловік у камуфляжі та став стріляти з ручного кулемета Калашнікова.
Baza, а також Mash пишуть, що, ймовірно, стріляв чоловік, який підозрюється в дезертирстві. За одними даними, нападник відкрив стрілянину по службовому автомобілю поліції, за іншими, перестрілка сталася в лісі. ТАСС повідомляє з посиланням на офіційні джерела, що поранено одного співробітника поліції. Mash пише, що поранень зазнали двоє поліцейських.
Через стрілянину в Новошахтинську закрили дитячі садки, а також виїзди з міста. Жителів закликали бути уважними та не виходити на вулицю.
Новошахтинськ – місто з населенням близько 100 тисяч людей, розташоване на кордоні з Луганською областю України, нині майже повністю контрольованою російськими військами.
СБУ встановила особу ще одного військового РФ, який розстріляв цивільного на Київщині
Співробітники служби безпеки України ідентифікували ще одного російського військового – капітана, який особисто розстріляв цивільну особу в Бучанському районі Київської області, повідомляє у вівторок пресслужба СБУ.
«Воєнним злочинцем виявився тимчасово виконувач обов’язків начальника розвідки 64-ї окремої мотострілкової бригади ЗС РФ. Перебуваючи у складі сухопутних підрозділів агресора, він брав безпосередню участь у захопленні населених пунктів Бучанського району. Встановлено, що під час окупації селища Гавронщина російський капітан зупинив посеред вулиці беззбройного місцевого жителя і вдарив його в обличчя прикладом автомата. Потім зловмисник здійснив постріли у тулуб потерпілого. Згідно з висновком судово-медичної експертизи людина загинула від численних вогнепальних поранень тіла і втрати крові», – йдеться в повідомленні СБУ.
У відомстві заявили про заочну підозру російському військовому за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
«Тривають комплексні заходи для встановлення його місць перебування і притягнення до відповідальності», – йдеться в повідомленні.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.