Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Росія може накопичувати ракети для «якихось підступніших намірів» – Ігнат

Росія зараз не завдає масованих ударів по Україні та, ймовірно, накопичує ракети – вона може використати їх для «якихось підступніших намірів», зазначив в ефірі телемарафону речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

«Можна лише гадати, що у них (російських військових – ред.) у голові після тих подій, які стались у РФ (заколоту «вагнерівців» – ред.)», – зазначив він.

Ігнат припустив, що Росія «оговтується» після подій на внутрішньополітичній арені, маючи на увазі невдалий заколот «вагнерівців».

Речник додав, що «російська авіація продовжує атакувати Україну, зокрема, тактична авіація РФ на фронті б’є керованими авіаційними бомбами».

Ввечері 27 червня російські війська завдали два ракетних удари по центру Краматорська і приватному сектору Біленького поблизу міста, спричинивши численні жертви серед цивільних і руйнування. За даними ДСНС, внаслідок російського ракетного удару у Краматорську загинули 12 людей, у тому числі троє дітей. Ще 60 людей зазнали поранень.

Наступного дня, 28 червня, Служба безпеки повідомила, що затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську. За даними відомства, коригувальником є мешканець Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства. Раніше його дистанційно завербувало російське ГРУ.

Міністерство оборони Росії наполягає, що під час ракетного удару по Краматорську 27 червня російські військові поцілили в «пункт тимчасової дислокації 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ, коли там проходила нарада».

Путін розкрив «державну таємницю»: ніколи не існувало ПВК «Вагнер»

Навіть через тиждень після заколоту «вагнерівців» ми так і не знаємо, чим насправді закінчився невдалий бунт Євгена Пригожина, про що очільник компанії «Вагнер» домовився з білоруським правителем Олександром Лукашенком та головою ФСБ Олександром Бортниковим, якою буде доля так званої «приватної військової компанії» та її найманців.

Але про що ми можемо достеменно сказати – так це про те, що ніякої приватної військової компанії (ПВК) «Вагнер» ніколи не було. Статтю на цю політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком

ЗСУ поновили перекидання військ на східний берег Херсонщини – британська розвідка

Нещодавно Збройні сили України відновили перекидання солдатів на східний берег Дніпра в Херсонській області, йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.

«Приблизно з 23 червня 2023 року українські сили майже напевно відновили перекидання особового складу на східний берег Дніпра в Херсонській області, поблизу зруйнованого Антонівського мосту», – пише розвідка.

У британському Міністерстві оборони зазначають, що починаючи від 27 червня бої на східному березі посилилися – «російські сили, які обороняються, також включають солдатів 7-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії Росії, яка входить до складу Дніпровської групи військ».

Зокрема, як уточнюють британські розвідники, армія РФ «найімовірніше» передислокувала частини Південного військового округу, які захищають берег, для посилення Запорізького напрямку.

«Бойові дії в районі мосту майже напевно ускладнюються затопленням, руйнуваннями та залишковим брудом після прориву Каховської дамби 6 червня 2023 року», – додає розвідка.

Наразі Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.

На світанку 6 червня стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджує, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблі Каховської ГЕС.

ООН 18 червня повідомила, що Росія досі не надала їй доступ до окупованих районів Херсонщини, які постраждали внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС.

Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія.

Стан укриттів: Зеленський звільнив чотирьох голів районних адміністрацій Києва

Президент України Володимир Зеленський звільнив чотирьох голів районних адміністрацій Києва, йдеться в відповідному розпорядженні, розміщеному на сайті Офісу глави держави.

Зеленський звільнив відразу чотирьох голів районів Києва, а саме:

• Сергія Коваленка – з посади очільника Подільської районної адміністрації;
• Павла Бабія – з посади голови Дніпровської районної адміністрації;
• Сергія Павловського – з посади голови Святошинської районної адміністрації;
• Дмитра Ратнікова – з посади голови Деснянської районної адміністрації.

Також президент звільнив голів адміністрацій у декількох областях, зокрема:

• Тетяну Сизон звільнили з посади голови Конотопської районної державної адміністрації Сумської області;
• Олександра Хомича – з посади голови Житомирської районної державної адміністрації;
• Людмилу Мерзолюк – із посади голови Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області.

Крім того, президент призначив Ігоря Ковердягу головою Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Також Кабмін 27 червня ухвалив рішення про оголошення догани голові Київської міської державної адміністрації Віталію Кличку та начальнику Київської міської військової адміністрації Сергію Попку, головам місцевих адміністрацій в Голосіївському, Оболонському, Печерському, Солом’янському районах Києва, а також першим заступникам голів Дарницької та Шевченківської адміністрацій у Києві.

Крім того, уряд визначив, що міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін буде координувати й контролювати всі питання та процеси, які пов’язані з бомбосховищами.

На початку червня внаслідок падіння уламків російських ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля медзакладу в Деснянському районі, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим.

Після цього уряд ініціював перевірку усіх укриттів в Україні.

10 червня міністр із питань стратегічних галузей промисловості, визначений від уряду відповідальним за перевірку укриттів Олександр Камишін заявив, що «результати – невтішні». За його словами, до стану лише 15% укриттів у Києві не виникло зауважень.

Генштаб оновив дані щодо втрат РФ на війні: 530 військових та 26 дронів за добу

Російські війська втратили 530 своїх військових за попередню добу, воюючи в Україні, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 липня.

Українське командування оцінює загальні втрати російських військ у 228 870 осіб із 24 лютого 2022 року.

Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:

• танків – 4042 (+1 за останню добу)
• бойових броньованих машин – 7868 (+5)
• артилерійських систем – 4162 (+35)
• РСЗВ – 632 (+2)
• засоби ППО – 389
• літаків – 315
• гелікоптерів – 308
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3545 (+26)
• крилаті ракети – 1261
• кораблі /катери – 18
• автомобільної техніки та автоцистерн – 6794 (+9)
• спеціальна техніка – 580 (+11)

Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.

Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.

«Спалила Бандеру і Шухевича, бо боялася обшуку». Історії трьох жінок, які пережили російську окупацію

Ці жінки прожили в російській окупації неповні дев’ять місяців. Вони пекли хліб з перемеленої на дерть пшениці, аби нагодувати рідних, хапали ночами дітей і домашніх тварин, щоб сховати в погребі від обстрілів, ділилися сіллю, сірниками й ліками з сусідами, бо, кажуть, треба було вижити всім, тремтіли, коли до них приходили з обшуками люди з «зетками» на касках. І весь час вірили: рано чи пізно їхнє село буде визволене.

Киселівка Чорнобаївської громади Херсонщини була окупована в перші дні повномасштабної війни, у березні 2022-го, а звільнена в листопаді минулого року. За цей час у селі загинули кілька людей, ще кілька зникли безвісти.

Радіо Свобода записало історії трьох жінок, які прожили цей важкий період у рідному селі. Читайте і дивіться за лінком

Російська армія обстріляла Харківщину, поранено чоловіка – влада

Російські військові вкотре обстріляли Харківську область, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Минулої доби ворог з артилерії та мінометів обстрілював прикордонні та прифронтові населені пункти Куп’янського та Чугуївського районів», – пише Синєгубов.

За словами голови Харківської ОВА, під ударами армії РФ перебували такі населені пункти:

• Гатище;
• Огірцеве;
• Дворічанське;
• Синьківка.

У Синьківці під час обстрілу артилерією було поранено 57-річного цивільного, зазначив місцевий чиновник.

«Триває розмінування. За минулу добу піротехніки ДСНС обстежили 6,7 га території та знешкодили 78 вибухонебезпечних предметів», – додав Синєгубов.

Харківщина практично щоденно зазнає російських обстрілів. Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільного населення.

Аналітики ISW оцінили можливість російського теракту на ЗАЕС

Російські окупанти «скоріше за все» не стануть навмисно створювати аварію на Запорізькій атомній електростанції, адже «не зможуть контролювати її наслідки», йдеться в аналізі Інституту вивчення війни (ISW).

На думку аналітиків, «наслідки від теракту на ЗАЕС для росіян можуть бути гіршими, ніж проблеми з контрнаступом для ЗСУ, тому РФ, ймовірно, продовжить політику погроз ядерною катастрофою».

«Однак ймовірне руйнування Росією греблі Каховської ГЕС також негативно позначилося на російських силах, і не можна виключати можливі російські плани саботажу на ЗАЕС», – зазначили в ISW.

Згідно до аналізу Інституту, в разі теракту РФ може вдатись до трьох сценаріїв:

• Скинути опромінену воду із ЗАЕС до Каховського водосховища, щоб перешкодити українському переходу через вже значною мірою осушене водосховище.
• Створити радіоактивний шлейф, щоб покрити велику територію на півдні України, хоча реактори спроектовані таким чином, щоб це було важко зробити.
• Спричинити аварію з невеликим радіусом, щоб запобігти наступу ЗСУ поблизу самої ЗАЕС.

«Жоден з цих варіантів не дає більшої військової вигоди для російських військ, ніж можливі наслідки, які вони можуть створити», – підкреслили аналітики.

Крім цього, РФ вдається до «звичної політики звинувачення України у своїх намірах» – так в ISW прокоментували слова голови МЗС РФ Марії Захарової, яка заявила про нібито «підготовку України до атаки на ЗАЕС».

«Абсурдні міркування Захарової типові для інформаційних операцій Кремля про нібито загрози безпеці ЗАЕС. Кремль регулярно вдавався до загроз ядерної ескалації і попереджав про загрози для ЗАЕС, створені здебільшого Росією, у спробах чинити тиск на Україну, щоб вона стримала свої військові дії та запобігла подальшій підтримці України Заходом», – кажуть в ISW.

У підсумку, аналітики зазначають, що «створення загрози аварії на ЗАЕС може використовуватись Росією для залякування України з метою зупинити контрнаступ на півдні, а також для тиску на Захід перед самітом НАТО у Вільнюсі».

Напередодні у МВС повідомили про навчання на Запоріжжі, Дніпропетровщині та в частині Херсонщини. Навчання, у яких взяли участь близько 8000 осіб (місцева влада, правоохоронці, волонтери, лікарі), були наближені до реальних подій, легенда – витік радіації з одного з енергоблоків Запорізької атомної електростанції.

30 червня в ГУР повідомили, що російські окупанти «зменшують присутність» на захопленій Запорізькій атомній електростанції. В українській розвідці уточнили, що російські військові рекомендували евакуюватися персоналу, який підписав контракти з «Росатомом» – вони мають виїхати до 5 липня, «бажаний напрямок евакуації» – територія окупованого Криму.

Днями керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов заявив, що російські війська додатково замінували окуповану Запорізьку АЕС.

21 червня Міжнародне агентство з атомної енергії заявило, що його представники не помітили жодних мін на водоймі-охолоджувачі, хоча визнало, що російські війська замінували ділянки на території ЗАЕС та навколо неї.

Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.

Зведення Генштабу ЗСУ: за добу відбулося понад 20 бойових зіткнень

Російські військові продовжують зосереджувати свої основні зусилля на Лиманському, Бахмутському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Впродовж доби відбулось 22 бойових зіткнення, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України вранці 1 липня.

«Минулої доби противник завдав вісім ракетних та 58 авіаційних ударів, здійснив понад 50 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ, військових та цивільних інфраструктурних об’єктах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей», – зазначають військові.

Крім того, у зведенні Генштабу ЗСУ йдеться про те, що авіація сил оборони за минулу добу завдала 12 ударів по районах зосередження особового складу армії РФ та одного – по зенітно-ракетному комплексу.

«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом минулої доби уразили один пункт управління, шість районів зосередження живої сили, озброєння та військової техніки противника, три склади боєприпасів, 24 артилерійських засоби на вогневих позиціях та станцію РЕБ противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.

Знищення Каховської ГЕС: три глобальні загрози для людей, економіки та природи

Тисячі людських трагедій, зруйновані родинні домівки, втрачене майно, загроза інфекційних захворювань, проблеми з доступом до питної води, знищені заповідні зони з тисячами унікальних рослин і тварин… І це далеко не повний перелік наслідків руйнування греблі Каховського водосховища та ГЕС. Деякі з них мають довгостроковий характер і почнуть проявлятися з часом.

У Запоріжжі науковці збиралися, щоб окреслити коло проблем, які постали перед Україною внаслідок влаштованого російською армією екоциду.

Радіо Свобода виокремило деякі з озвучених учасниками обговорення масштабних наслідків для природного середовища та економіки України. Читайте про це за лінком

На Сумщині через обстріли РФ постраждала дитина – ОВА

У Сумській області 30 червня внаслідок обстрілів Росією прикордоння постраждала дитина, повідомила обласна військова адміністрація.

«Хотінська громада: був танковий обстріл (сім вибухів). Внаслідок обстрілу отримав поранення неповнолітній юнак (2006 р.н.). Йому надано медичну допомогу без госпіталізації. Також пошкоджено складське приміщення агрофірми», – йдеться в повідомленні.

Загалом протягом доби, за даними ОВА, російські військові здійснили 14 обстрілів прикордоння, зафіксували 94 вибухи. Крім Хотінської, обстрілів зазнали Білопільська, Есманська, Юнаківська, Новослобідська, Миропільська, Краснопільська, Путивльська, Зноб-Новгородська громади.

Напередодні командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв закликав жителів прикордонних районів Сумської області евакуюватися. Військовий високопосадовець нагадав, що прикордонні населені пункти майже щодня перебувають під обстрілами з артилерії, мінометів, систем залпового вогню.

Прикордонні райони Сумської області регулярно перебувають під обстрілами російських військових. Під час одного з останніх таких обстрілів у селі Миропілля зазнав поранення 5-річний хлопчик.

Нацкомісія скоротила перелік населених пунктів, які радить перейменувати, Запоріжжя вилучили

Національна комісія зі стандартів державної мови переглянула і скоротила список населених пунктів, які рекомендує перейменувати, щоб привести їхні назви у відповідність до стандартів державної мови.

Зокрема, з переліку, оприлюдненого 30 червня, вилучили Запоріжжя, яке раніше пропонували перейменувати в Запорожжя.

У новому переліку – десять міст, решта – села і селища в різних областях України.

Серед міст, яким пропонують змінити назву: Бровари на Київщині (радять змінити на Броварі), Сорокине (на Сороче чи Сорочине), Сєвєродонецьк (Сіверськодонецьк, Сіверськодонець, Сіверськодонецьке), Хрустальний, Боково-Хрустальне і Первомайськ на Луганщині, Южноукраїнськ і Первомайськ у Миколаївській області, Южне на Одещині, Первомайський на Харківщині (цим сімом містам комісія радить «запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку»).

У початковій версії рекомендацій комісії було понад 1400 населених пунктів, у зміненій – понад 350.

Попередня версія рекомендацій, оприлюднена раніше цього місяця, викликала критику. Міністерство освіти і науки просило комісію скасувати своє рішення. А очільник МОН Оксен Лісовий назвав рішення комісії щодо перейменування «скандальним» і заявив, що вона «вийшла за межі своїх повноважень». Після цього комісія вирішила переглянути рекомендації.

Данілов пояснив, чому РНБО не запроваджує санкції щодо Портнова

До Ради національної безпеки і оборони не надходило подання про запровадження санкцій щодо колишнього першого заступника глави Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив секретар РНБО Олексій Данілов.

«Всі документи, які до нас потрапляють від будь-якого органу, який, згідно з законодавством, має подати клопотання про запровадження санкцій, відпрацьовуються. На сьогодні документів, про які ви говорите, в апараті РНБО не було. Якщо вони будуть, ми їх дуже швидко відпрацюємо, схвалимо відповідні рішення і поставимо на голосування членам РНБО. Дві третіх голосів набирає рішення, підписує указ президент. На сьогодні у нас такого подання від жодної інституції не було», – розповів він в ефірі програми Свобода Live.

У квітні представник організації StateWatch Олександр Лємєнов звернув увагу, що Україна не застосувала санкцій щодо Андрія Портнова, хоча це зробили США у грудні 2021 року.

У вересні 2021 року в інтерв’ю Радіо Свобода Олексій Данілов пояснював те, що РНБО не ввела щодо Портнова санкції так: «У нас стільки загроз, крім Портнова, таких, як Портнов, – дуже і дуже багато. Але треба мати аргументи, докази».

З 27 серпня до 5 жовтня 2018 року Портнов керував проросійським телеканалом NewsOne. Проєкт UkraineWorld від Internews Ukraine у своєму дослідженні 2020 року встановив, що Портнов активно намагався дискредитувати українську Революцію гідності та подальші проєвропейські реформи в країні, а також просувати антизахідні програми, залучаючи до цього інтернет-ботів.

У березні 2022 року журналісти «Схем» встановили, що родина Портнова володіє нерухомістю в Москві спільно з друзями керівника російського МЗС Сергія Лаврова, а також показали таємну фортецю Портнова під Києвом. На запити журналістів «Схем» Портнов не відповідає з 22 лютого 2022 року.

За даними журналістів програми «Схеми», Андрій Портнов виїхав з України 3 червня 2022 року.

На рекордно високому рівні – КМІС оприлюднив опитування про підтримку вступу до НАТО та ЄС

92% українців хочуть, щоб Україна стала членом Євросоюзу, та 89% підтримують вступ країни в НАТО. Про це свідчить соціологічне опитування, яке Київський міжнародний інститут соціології на замовлення NDI провів у травні 2022 року, серпні 2022 року, січні 2023 року та нещодавно у травні 2023 року.

За даними соціологів, з травня 2022 року до травня 2023 року відсоток українців, які бажають вступити до НАТО, зріс із 73 до майже 90%, а кількість «тих, хто очікує» приєднатися зросла приблизно з 65 до 85 відсотків.

Подібним чином українці залишаються непохитними у своєму бажанні приєднатися до ЄС – показники «хочу» і «очікують» близько 90%, йдеться в опитуванні.

Як свідчить опитування КМІС, яке провели у грудні 2021 року – за три місяці до повномасштабного вторгнення Росії, переважна більшість респондентів у разі проведення референдуму підтримала б вступ України до ЄС і НАТО – 75,7% і відповідно 67,8% респондентів, які взяли б участь у референдумі, проголосували б «за».

Також, за даними опитування, проведеному Центром аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (IRI) у лютому 2023 року, українці рекордно підтримують вступ України в НАТО – якби референдум відбувся сьогодні, 82% українців підтримали приєднання України до альянсу.

Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Це сталося після того, як занепокоєні російським вторгненням в Україну Швеція і Фінляндія подали заявку на членство в НАТО в травні 2022 року. Майже через рік, 4 квітня 2023 року, Фінляндія офіційно стала членом НАТО. Швеція все ще чекає на ратифікацію від Туреччини та Угорщини.

У Білорусі будують найбільший у країні наметовий табір, ймовірно, для «вагнерівців» – нові фото

Білоруська служба Радіо Свобода оприлюднила нові супутникові фото можливого польового табору «вагнерівців» під Осиповичами Могильовської області Білорусі. Це наметове містечко, яке потенційно може вмістити 15 тисяч осіб.

Як пише Білоруська служба Радіо Свобода, за своїми розмірами воно перевищує інші відомі польові табори в Білорусі, де готують мобілізованих російських солдатів до війни з Україною.

Призначення нового табору залишається невідомим.

Лукашенко пригрозив Заходу ударами по «центрах ухвалення рішень»

Олександр Лукашенко, який нещодавно заявив, що значна частина переданої Мінську російської ядерної зброї, вже перебуває на території країни, 30 червня пригрозив країнам Заходу ударами по «центрах ухвалення рішень».

«Зараз стало модно говорити про центри ухвалення рішень. Отже, ми знаємо координати цих центрів з точністю до міліметра. І позавчора вони були мною точно і чітко визначені і затверджені на військових картах», – сказав Лукашенко. Він виступав на урочистих зборах 30 червня в Мінську напередодні Дня Незалежності 3 липня.

Лукашенко заявив, що Євросоюз і США «прискореними темпами озброюють Польщу», створюючи «ще одне джерело напруги, ще один оплот для агресії найагресивнішої країни світу і, на жаль, найпотужнішої – США». Він зазначив, що Польщу «роблять наступним проксі-полігоном після України у протистоянні з Білоруссю та Росією».

Білий дім: немає надійної інформації про те, де перебуває Пригожин після заколоту

Сполучені Штати наразі не мають достатнього розуміння про нинішнє місце перебування засновника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина чи бійців, які брали участь у заколоті на минулих вихідних, повідомив речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.

«У нас немає інформації, яку ми вважаємо досить достовірною, щоб підтвердити його місце перебування», – сказав Кірбі, повідомляє CNN.

«Ми не маємо ідеальної поінформованості, де пан Пригожин або де всі його бійці. Я думаю, ви чули вчора в Пентагоні розмову про те, що є ознаки того, що принаймні деякі бойовики Вагнера були в Україні, але незрозуміло, скільки і що вони збираються робити», – додав він.

Читайте також: Заколот Пригожина: чи «посиплеться» Росія на фронті?

ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів». Під час заколоту «вагнерівці» збили кілька гелікоптерів та літак російської армії. Загинуло кілька льотчиків. Про точну кількість загиблих офіційно не повідомлялося.

Олександр Лукашенко повідомив, що Євген Пригожин 27 червня прибув до Білорусі.

Армія РФ обстріляла житловий будинок в Антонівці на Херсонщині, постраждав 6-річний хлопчик – ОВА

Російські війська обстріляли житловий будинок в Антонівці на Херсонщині – постраждала родина з дитиною, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«У 6-річного хлопчика діагностували поранення ноги середнього ступеня тяжкості. Також через ворожий удар поранення отримав 79-річний чоловік та 42-річна жінка», – написав він у телеграмі.

Усіх постраждалих госпіталізували, лікарі надають їм необхідну медичну допомогу.

Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.

ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.

«Вагнерівці» в Білорусі: Данілов каже, що сьогоднішнє засідання Ставки є не останнім, на якому це обговорюватимуть

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявляє, що сьогоднішнє засідання Ставки верховного головнокомандувача є не останнім, на якому обговорюватимуться можливе переміщення «вагнерівців» в Білорусь. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода.

«Сьогодні додалося питання, пов’язані з дивними подіями, що відбувалися в Росії. Проговорювалася ситуація, пов’язана з можливим переміщенням цього терористичного угруповання на територію Білорусі. Всі ці питання перебувають у нас на контролі. Це не крайнє засідання, на якому будемо про це говорити. Ми про це говоримо, це аналізуємо і ухвалюємо відповідні рішення на Ставці. Є виклики, маємо бути до них готовими», – розповів в він в ефірі програми Свобода Live.

Як бюджетні безпілотники впливають на хід війни в Україні (фотогалерея)