На Сумщині за добу пролунало понад 100 вибухів через російські обстріли – ОВА
Російські війська 18 разів обстріляли прикордонні райони Сумщини протягом дня, повідомила обласна військова адміністрація ввечері 15 липня.
Обстрілів із різних видів зброї зазнали Новослобідська, Хотінська, Краснопільська, Середино-Будська, Есманська, Дружбівська, Глухівська, Білопільська громади.
«Новослобідська громада: ворог бив з артилерії (12 вибухів). Внаслідок одного з артобстрілів пошкоджено два приватні будинки. Також був обстріл з мінометів (17 вибухів)», – йдеться в повідомленні.
У Хотінській громаді мінометні обстріли пошкодили два комбайни та два трактори, які належать приватній агрофірмі.
«Середино-Будська громада: росіяни гатили з мінометів (16 вибухів). Внаслідок одного з обстрілів пошкоджено три житлові будинки», – додає ОВА.
Російські війська регулярно обстрілюють Сумщину. За даними Сумської ОВА, вночі та вранці російські війська здійснили п’ять обстрілів прикордоння, зафіксовано 33 вибухи. Даних про потерпілих немає.
Влада області розглядає евакуацію з прикордонних органів. Як заявив напередодні мер Сум Олександр Лисенко, обласний центр готується розселити приблизно 12 тисяч людей.
Компанія SLB, яка обслуговує нафтові родовища, припиняє поставки до Росії
Компанія з обслуговування нафтових родовищ SLB (раніше Schlumberger) припиняє постачання товарів та послуг до Росії – про це компанія заявила 14 липня.
За пресрелізом, постачання припиняються з усіх об’єктів SLB по всьому світу «у відповідь на тривале розширення міжнародних санкцій». Раніше компанія припинила поставки зі Сполучених Штатів, Великої Британії, Європейського союзу та Канади.
«SLB надзвичайно серйозно ставиться до своєї відповідальності за дотримання законів про експортний контроль та економічні санкції, і компанія підтримує позицію міжнародного співтовариства, засуджуючи та закликаючи до припинення війни в Україні», – йдеться в заяві.
Компанія Schlumberger заявила про згортання операцій у Росії в березні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення до України.
Єрмак прокоментував коментарі Воллеса й Зеленського щодо вдячності України
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес підтримує Україну – про це заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак 14 липня на зустрічі з журналістами, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Він припустив, що мали місце неточності перекладу або ж слова Воллеса викривили в медіа.
«Волес – людина, яка підтримує Україну, але, якщо немає перчинки, якщо хтось перекрутить, або переклад був неточний… З першої зустрічі в нас хороші стосунки, тому це було несподіванкою», – заявив він.
Єрмак назвав ситуацію, яка виникла довкола висловлювань Воллеса, «вигадкою, яка з’явилася на рівному місці».
Британське видання The Guardian 12 липня навело слова Бена Воллеса, який сказав, що «люди хочуть побачити трохи вдячності». Так Воллес, який послідовно виступає на підтримку України та за надання їй військової допомоги, прокоментував невдоволення Києва відсутністю формального запрошення до вступу в НАТО. Він також розповів, що під час зустрічі в Києві отримав перелік потреб, на що сказав українським посадовцям: «я не Amazon».
Він пояснив свої слова тим, що в необхідності підтримувати Україну доводиться переконувати країни, які мусять віддавати власні запаси, або ж американських законотворців.
Президент Володимир Зеленський, відповідаючи на питання про цю позицію британського міністра, сказав, що Україна вдячна за підтримку Великій Британії та її уряду.
«А ще можемо зранку прокидатися і дякувати міністру особисто», – додав голова держави.
Бен Воллес 14 липня у своєму дописі уточнив власні слова. Він сказав, що мав на увазі потребу України «часом визнавати, що в багатьох країнах та в деяких парламентах підтримка не така сильна, як у Британії». Міністр оборони також висловив намір продовжувати підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться.
Естонія екстрадувала до США росіянина, якого підозрюють у роботі на ФСБ
Естонія екстрадувала російського громадянина Вадима Конощенка до Сполучених Штатів, повідомляє американське Міністерство юстиції 14 липня.
Вашингтон стверджує, що Конощенок – співробітник російської Федеральної служби безпеки. США підозрюють його, а також ще чотирьох росіян і двох американців у контрабанді товарів американського походження з Естонії до Росії, зокрема електроніки подвійного призначення та боєприпасів, що підлягають експортному контролю.
«За припущенням, обвинувачений був ключовим учасником схеми постачання чутливої електроніки та боєприпасів американського виробництва для підтримки військових зусиль Росії та розробки зброї, порушуючи експортний контроль США, економічні санкції та інші кримінальні закони», – заявив прокурор Бреон Піс.
Він висловив сподівання, що справа стане прикладом того, що «незалежно від того, де ви перебуваєте у світі, якщо ви порушуєте експортний контроль США або ухиляєтеся від санкцій США, ми не заспокоїмося, доки ви не постанете перед правосуддям у залі американського суду».
Конощенка заарештували в Естонії в грудні 2022 року. Як стверджує звинувачення, він намагався доставити до Росії 35 типів напівпровідників та електронних компонентів. Росіянин стягував 10-відсоткову комісію за передачу обладнання.
Усі обвинувачені були пов’язані з компаніями «Сернія Інжиніринг» та «Сертал» із Москви, які, за даними американської влади, контролюються російськими спецслужбами.
Кожному з обвинувачених загрожує до 30 років ув’язнення.
«Порушив накладені обов’язки»: суд узяв під варту митрополита УПЦ (МП) Павла
Суд змінив запобіжний захід митрополиту Української православної церкви (Московського патріархату) Павлу (Петру Лебідю), повідомляє «Суспільне».
Журналісти пишуть, що під час засідання суд змінив запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на утримання під вартою до 14 серпня, з можливістю внесення застави в розмірі понад 33 мільйона гривень.
«Як стверджує прокурор, Лебідь спілкувався з одним зі свідків у кримінальній справі, чим порушив накладені судом обов’язки. Під час засідання митрополит заявив, ще не знайомий зі свідком», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що напередодні йому оголосили про ще одну підозру — «у порушенні рівноправності громадян залежно від їхніх релігійних переконань та виправдовуванні й запереченні збройної агресії РФ, вчиненими службовою особою повторно».
Суд 1 квітня призначив ексочільнику Києво-Печерської лаври митрополиту УПЦ (МП) Павлу запобіжний захід – домашній арешт на 60 діб, на Київщині, з використанням електронного браслета.
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак тоді в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
Генсекретар ООН чекає на відповідь від Путіна щодо продовження Чорноморської зернової угоди
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш досі чекає відповіді від президента Росії Володимира Путіна на пропозицію продовжити угоду про експорт українського зерна через чорноморські порти, оскільки наближається крайній термін продовження угоди. Про це речник організації Стефан Дюжаррік заявив журналістам 14 липня.
За словами Дюжарріка, Ґутерріш чекає відповіді на лист, який він написав Путіну раніше цього тижня, виклавши свою пропозицію. Речник додав, що обговорення тривають, включно з обміном повідомленнями у месенджерах WhatApp і Signal.
Ґутерріш написав Путіну 11 липня з проханням продовжити Чорноморську угоду в обмін на підключення дочірньої компанії російського Сільськогосподарського банку («Россельхозбанк») до міжнародної платіжної системи SWIFT, повідомили джерела Reuters.
Читайте також: Зеленський закликав продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи
Однією з вимог Росії є повторне підключення «Россельхозбанку» до SWIFT. Євросоюз відключив його в червні 2022 року через вторгнення Росії в Україну в лютому того ж року.
Як повідомляє російське інформаційне агентство ТАСС, Путін сказав, що не бачив листа Гутерріша, але Росія контактувала з представниками ООН.
Значна частина з 32 мільйонів метричних тонн кукурудзи, пшениці та інших зернових, експортованих Україною за Чорноморською зерновою угодою, пішла на харчування людей у країнах, що розвиваються, в Африці, на Близькому Сході та в інших країнах. Якщо експорт знову буде заблоковано, ціни на продовольство можуть зрости ще вище, ніж зараз.
Держсекретар США Ентоні Блінкен наполягає на тому, щоб Росія продовжила та розширила Чорноморську угоду, звинувативши Росію у використанні її «як зброї».
«Якщо Росія не збирається закінчувати свою жахливу агресивну війну проти України, вона принаймні могла б продовжити Чорноморську зернову ініціативу, щоб ці продовольчі товари могли потрапити у світ, утримуючи ціни на низькому рівні, підтримуючи постачання», – заявив Блінкен на пресконференції в Джакарті.
Повітряні сили ЗСУ попереджають про запуск ударних дронів-камікадзе
Російські військові ввечері 14 липня здійснили запуск ударних безпілотників типу Shahed, йдеться в повідомленні Повітряних сил Збройних сил України.
«Зафіксовано запуск ударних БпЛА типу Shahed з Приморсько-Ахтарська. У разі оголошення тривоги – прямуйте в укриття», – попереджають українські військові.
Ввечері в п’ятницю, 14 липня, в Україні оголосили масштабну повітряну тривогу. У Повітряних силах повідомляли про зліт винищувача МіГ-31К. За інформацією моніторингових каналів, всього злетіло два такі літаки, їх підняли з аеродрому «Саваслейка». О 19.06 оголосили про відбій тривоги по всій території Україні. Пусків ракет зафіксовано не було.
«Ніхто мене не зупинить»: Залужний заявив про намір звільнити Крим
Українські військові намагатимуться звільнити окупований Крим, вкотре запевнив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в інтерв’ю The Washington Post.
«Щойно в мене з’являться засоби, я щось зроблю. Мені начхати – ніхто мене не зупинить», – підкреслив український генерал.
Як зазначає видання, така заява прозвучала нібито на тлі побоювання деяких західних чиновників «щодо реакції президента РФ Володимира Путіна, якщо українські захисники зможуть розпочати звільнення півострова».
Також він сказав, що «на війні можна і потрібно вбивати ворога на його території».
«Якщо наші партнери бояться використовувати свою зброю, ми будемо вбивати зі своєї. Але лише стільки, скільки буде необхідно», — заявив генерал.
РНБО готує нові рішення щодо санкцій – Зеленський
Міжнародна робота України на поточному тижні ще не завершена – про це заявив президент України Володимир Зеленський увечері 14 серпня.
«Ще будуть важливі переговори для України. І вже готуємося до наступних тижнів. Ми жодного дня не будемо зменшувати нашу міжнародну активність, зокрема те, що стосується Формули миру, гарантій безпеки для України на шляху в НАТО і домовленостей із партнерами щодо зброї для України та щодо санкцій проти Росії. Готуємо й нові рішення РНБО щодо санкцій», – заявив він.
Читайте також: «Говорить все, що думає»: Єрмак про твіт Зеленського напередодні саміту НАТО
Зеленський додав, що сьогодні долучився до конференції у США за участю «керівників найбільших та найперспективніших глобальних компаній, найбільших філантропів»:
«Інвестиції, робочі місця в Україні, підтримка нашої держави та людей… Зараз українці розкрили величезний потенціал нашої країни. Увесь він спрямований на наш захист. Але, коли ми завершимо війну, український потенціал має бути інвестований в український розвиток».
Зеленський 5 липня підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» проти 18 юридичних осіб, які повʼязані з потенціалом РФ.
Російських мобілізованих в Україні «примушують до підписання контрактів» – Маляр
Мобілізовані російські військові зазнають тиску з метою змусити їх підписувати контракти на службу в російській армії. Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр 14 липня.
За її словами, це явище спостерігається від початку липня.
«У з’єднаннях і військових частинах російських окупаційних військ, які перебувають на тимчасово окупованій території України, почали примушувати мобілізованих військовослужбовців до підписання контрактів про проходження військової служби за контрактом у ЗС РФ», – заявила вона.
За даними Маляр, у разі відмови командири погрожують мобілізованим утриманням на передовій без ротації.
Читайте також: Журналісти підтвердили загибель понад 27 тисяч російських військових в Україні
«Як заохочення щодо мобілізованих, які погодилися, застосовується звільнення від виконання службових обов’язків на 1–2 доби (так звані вихідні), що є доволі ефективним чинником в умовах відмови командирами надання відпусток, у тому числі за сімейними обставинами», – додала урядовиця.
Вона зазначила, що таким чином російське командування намагається створити для своєї влади позитивну статистику щодо темпів набору на контрактну службу.
Редакція Радіо Свобода не може наразі незалежно перевірити цю інформацію.
У вересні 2022 року в Росії розпочалася, як заявила влада, часткова мобілізація. Наприкінці жовтня російський міністр оборони Сергій Шойгу прозвітував про призов до армії 300 тисяч осіб, а 31 жовтня президент Росії Володимир Путін оголосив про завершення мобілізації.
Пєсков відреагував на заяву Ердогана щодо продовження «зернової угоди»
У Кремлі запевнили, що нібито не робили заяв щодо продовження дії зернової угоди. Про це сказав прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи слова турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана.
«Жодних заяв щодо продовження зернової угоди з російської сторони не було», - сказав Пєсков.
Раніше, 14 липня, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що президент Росії Володимир Путін погодився продовжити зернову угоду, термін дії якої закінчується наступного тижня.
«Ми домовилися про продовження чорноморського зернового коридору», – сказав Ердоган журналістам, повідомляє AFP.
ЗСУ просуваються на Запорізькому напрямку – зведення Генштабу
Українські військові просуваються у Запорізькій області, стримуючи натиск армії РФ на Харківщина та Донеччині, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил.
«Ворог завдав 43 авіаційних ударів та здійснив 17 обстрілів з реактивних систем залпового вогню», – кажуть українські військові.
У Генштабі зазначили, що російські військові й надалі зосереджують основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось близько 20 бойових зіткнень.
«Говорить все, що думає»: Єрмак про твіт Зеленського напередодні саміту НАТО
Президент Володимир Зеленський «залишається чесною людиною, він говорить все, що думає», зазначив керівник Офісу глави держави Андрій Єрмак під час спілкування з журналістами, коментуючи твіт українського лідера напередодні саміту НАТО.
«Так складалось, що великі події готуються декілька місяців, а з нами так не виходить… Коли він (Володимир Зеленський – ред.) написав цей твіт, це було чесно, він жорстко описав свої сподівання та що хотів би побачити. Дуже важливо поважати та чути партнерів. Підсумковий документ саміту НАТО став тим, що ми могли максимально отримати. Коли партнери допомагають, треба їх поважати та чути, ми реалісти. Є позитив від саміту, прибрали ПДЧ, ми зробили все, що мали й навіть більше. Твіт Зеленського – це чітка артикуляція наших очікувань. Наші аргументи були почуті. Була гарна зустріч із президентом США Джо Байденом», – сказав Єрмак, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Також він запевнив, що Зеленський самостійно написав свій твіт, формулювання його: «звичайно, люди допомагають, але він вивіряє кожне слово, «пропускає через себе».
Раніше президент України Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу.
«Зараз, на шляху до Вільнюса, ми отримали сигнали про те, що обговорюються формулювання без України. І я хочу підкреслити: це формулювання тільки щодо запрошення, а не щодо членства України. Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамок і для запрошення (!), і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про «умови» навіть для запрошення України», – написав Зеленський у телеграмі 11 липня.
За його словами, це схоже на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Перед тим президент України Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які готуються для Вільнюського саміту Альянсу.
У тимчасово окупованому Бердянську все частіше лунають вибухи. Так, внаслідок влучання по готелю «Дюна» 11 липня протягом ночі зафіксовано активне вивезення вантажівками тіл російських військовослужбовців до місцевого моргу, повідомив 13 липня в ефірі телемарафону речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов. Згодом зʼявилася інформація про загибель там одного з топ-генералів російської армії. В ЗСУ заявляють, що Бердянськ більше не є безпечним тилом для російської армії. Що відомо про вибухи та їхні наслідки, та якою є загальна ситуація в окупованому місті проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розпитав місцевих жителів.
Після саміту НАТО у Вільнюсі, де Україна не отримала запрошення на вступ, у західній пресі продовжують лунати критичні голоси, які кажуть, що НАТО багато дало Україні, але не те, що є найважливішим. Натомість в Індії, одній із найвпливовіших країн Глобального Півдня, кажуть, що варто використати цю «оперативну паузу» в розширенні НАТО, щоб подумати, як припинити бойові дії в Україні. При цьому війну, яку на Заході називають «неспровокованою агресією», оглядач індійської газети бачить як «проксі війну» між Заходом і Росією.
«Щотижня розмовляли з нашими хлопцями»: Єрмак щодо повернення командирів «Азовсталі»
Звільнення українських командирів, які керували обороною «Азовсталі» сталось тоді, коли «виникла така можливість», зазначив керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми щотижня розмовляли з нашими хлопцями... Ердоган (президент Туреччини Таїп Ердоган – ред.) зміг погодити повернення. Не виключаю, що формат зможе спрацювати (знову – ред.), тому не хотів би говорити про деталі. Не бачимо загрози, яка могла б вплинути на подальші обміни», – наголосив він.
На питання журналістів про те, чи інформував президент Туреччини Ердоган свого російського колегу Володимира Путіна про своє рішення Єрмак сказав, що він цього не знає.
8 липня стало відомо, що всі українські командири, які керували обороною «Азовсталі», повертаються в Україну з Туреччини, де перебували після звільнення з російського полону у вересні 2022 року. У Кремлі повернення в Україну з Туреччини командирів «Азовсталі» назвали «порушенням домовленостей щодо обміну полоненими».
Данія передала Україні 6 БПЛА для сканування мін – Резніков
Міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що Данія передала Україні 6 БПЛА для сканування мін.
«Міністерство оборони Данії в рамках пакета допомоги Україні надало 6 безпілотників для сканування мін. Ці безпілотники використовують для нетехнічного обстеження територій, зокрема водойм, щодо наявності вибухонебезпечних предметів. Це новітній інноваційний підхід до обстеження територій», – написав Резніков у твіттері.
Ердоган заявив, що Путін погодився на продовження «зернової угоди»
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що президент Росії Володимир Путін погодився продовжити зернову угоду, термін дії якої закінчується наступного тижня.
«Ми домовилися про продовження чорноморського зернового коридору», – сказав Ердоган журналістам, повідомляє AFP.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш цього тижня надіслав Путіну лист про продовження угоди. Він підтримує усунення перешкод для експорту добрив, на що скаржилася Москва
Ердоган сподівається, «що цим листом ми забезпечимо продовження зернового коридору нашими спільними зусиллями та зусиллями Росії».
Проте ще кілька годин тому речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що «нових елементів щодо продовження участі Росії в зерновій угоді немає». Про продовження угоди він не повідомляв.
Путін неодноразово погрожував не продовжувати її через нібито перешкоди російському експорту.
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували. Нинішній термін дії «зернової угоди» спливає 17 липня. Москва заявляє, що передумов для її продовження наразі немає.