Чергова російська атака: наслідки обстрілу Одеси та Миколаєва (фотосвідчення)
В ніч на 20 липня російські сили вчергове атакували південь України: як повідомили в командуванні Повітряних сил ЗСУ, загалом військові РФ випустили по Україні 38 повітряних цілей, з яких 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе.
Одесу російські сили атакують третю ніч поспіль. У місті внаслідок атаки зруйнована адмінбудівля, пошкоджений дитячий садок, ясла та житлові будівлі. У Миколаєві через російський обстріл, за даними місцевої влади, постраждали 19 осіб та зруйнований триповерховий житловий будинок.
Чергова російська атака: наслідки обстрілу Одеси та Миколаєва (фотосвідчення)
Міністерство оборони України 20 липня відповіло на заяви з боку Росії щодо мореплавства в Чорному морі.
Йдеться про заяви Кремля, що судна, які прямують до українських портів, нібито будуть вважатися такими, що несуть воєнні вантажі.
Згідно з позицією Міноборони, погрожуючи цивільним суднам, які перевозять продовольство з українських портів, а також атакуючи цивільну інфраструктуру, Росія перетворила Чорне море на зону небезпеки.
При цьому йдеться про загрозу «в першу чергу, для російських суден та суден, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій Росією території України».
«Відповідальність за усі ризики повністю лягає на російське керівництво… Міністерство оборони України попереджає, що з 00:00 21 липня 2023 року всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів Російської Федерації та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій Росією території України, можуть розглядатися Україною, як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками», – заявило відомство.
Також міністерство додає, що судноплавство у районах Північно-східної частини Чорного моря та Керч-Єнікальською протокою України «заборонене як небезпечне», починаючи з 5 години ранку 20 липня 2023 року.
«Відповідна навігаційна інформація для мореплавців вже оприлюднена», – додає пресслужба.
Раніше позицію Росії також розкритикувало Міністерство закордонних справ України. Зокрема, голова МЗС Дмитро Кулеба на засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу звинуватив Росію в спробах збагатитися за рахунок зростання цін на продовольство.
«Росія знищила «Зернову ініціативу», наносить удари по українських портах та інфраструктурі, задіяних у морському експорті, і у той самий час збільшує власну пропозицію зернових на світових ринках. Іншими словами, вони ракетними ударами по ініціативі та портах намагаються усунути Україну з ринку як конкурента, змушують кінцевих покупців, споживачів хлібу в Азії та Африці, платити за їхній вихід з Чорноморської зернової ініціативи та фінансувати російську воєнну машину», – сказав міністр.
Напередодні Міністерство оборони Росії заявило, що від 20 липня кораблі, які йдуть до українських портів, «будуть розглядатися як потенційні перевізники вантажів воєнного призначеня», а країни їхніх прапорів «будуть вважатися втягнутими в конфлікт на боці київського режиму».
17 липня Москва відмовилася продовжити так звану зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини та ООН, у рамках якої було створено безпечний морський коридор для виходу суден із експортним зерном та іншими сільськогосподарськими продуктами з портів України. Офіційні американські представники різко розкритикували відмову Росії від зернової угоди, назвавши блокаду українських портів «актом військової агресії».
Командувач сухопутних військ Олександр Сирський 17 липня повідомив, що армія Росії почала штурм на Куп’янському напрямку. Судячи зі зведень Генштабу ЗСУ, йдеться про район Масютівки Харківської області – там Росія має «вклинення» у лінію оборони ЗСУ. Українське командування повідомляло, що там противник зосередив понад 100 тисяч солдат, а також чимало артилерії та військової техніки, зокрема, понад 900 танків. Утім, вже наступного дня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що ЗСУ перехопили ініціативу в боях на Харківщині.
Що зараз відбувається на Куп’янському напрямку, який ризикує стати найгарячішим на фронті? Що означає «перехоплення ініціативи» ЗСУ там, про яке заявила Ганна Маляр? Та що має на меті Росія, почавши атаки на Харківщині? Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитали у Володимира Сьоміна – командира відділення інструкторів батальйону «Свобода» бригади наступу «Рубіж» Нацгвардії України, який воює неподалік.
Російська атака на Одесу пошкодила приміщення консульства Китаю – МЗС
Російська ракетна атака по Одесі вночі проти 20 липня пошкодила будівлю генерального консульства Китайської народної республіки, заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.
«Внаслідок ракетної атаки Росії цієї ночі пошкоджено приміщення генерального консульства Китаю в Одесі. За попередніми даними, люди не постраждали», – заявив він.
Ніколенко додав, що МЗС контактує з посольством Китаю для з’ясування завданих збитків і надання допомоги.
Читайте також: Зернова угода без РФ: хто може захистити торговельні судна від нападу Росії у Чорному морі
Він уточнив, що будівля дипломатичного відомства розташована в центральній частині Одеси та перебуває у власності Китаю.
Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що російська повітряна атака по Одещині 19 липня найбільше пошкодила портовий термінал, де зберігалися 60 тисяч тонн агропродукції для Китаю.
Минулої ночі армія РФ здійснила чергову атаку по південних областях України – в Одесі і Миколаєві, за даними влади, є руйнування і 20 постраждалих, зокрема – п’ятеро дітей. Крім того, в Одесі загинула одна людина. За зведенням Повітряних сил ЗСУ, російські війська випустили загалом 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе.
Є «всі умови» для того, щоб повернути Бахмут – Сирський
Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський ставить собі за мету звільнити Бахмут, майже повністю зайнятий російськими військами. Про це він сказав в інтерв’ю українській службі BBC.
«Я би хотів це зробити», – сказав він, відповідаючи на питання про мету відвоювати місто.
Він зазначив, що українські війська перейшли до активних наступальних дій для покращення тактичного положення і охоплення Бахмута з флангів.
Сирський назвав звільнення міста справою честі:
«Ми втратили багато наших побратимів, багато наших військовослужбовців, коли ми обороняли Бахмут. Ми знаємо, я знаю, яке це було дійсно чудове місто. Це було квітуче місто. А зараз це просто мертве місто, це руїни майже суцільні. І тому ми просто зобов’язані його повернути».
Читайте також: Бої навколо Бахмута: ЗСУ вибили російські війська з позицій біля Оріхово-Василівки – Ковальов
Сирський також не погодився з думкою, що Бахмут нібито не має стратегічного значення.
«В першу чергу, Бахмут – це центр зосередження основних напрямків і доріг. Ну, наприклад, через Бахмут іде дорога з Дебальцевого, дорога з Сіверська, дорога з Горлівки, дорога з Костянтинівки і дорога зі Слов’янська. Тобто це центр, де сходяться всі ті шляхи. Використовуючи розвинуту мережу доріг російські війська можуть наступати в щонайменше в трьох таких операційних напрямках», – пояснив він.
Крім того, додав Сирський, Бахмут оточений висотами, що дозволяє контролювати місцевість навколо нього, а лише в трьох кілометрах лежить місто Часів Яр. Відтак «дуже важливо зупинити ворога в Бахмуті, який там перебуває в низині».
Читайте також: З ВІЛ-браслетами і біля сміття: під Бахмутом ексгумували тіла 82 російських військових
«І я вважаю, що це була велика помилка «Вагнера», коли він повністю заліз в Бахмут, зазнав, можна сказати, шалених втрат в особовому складі. Фактично вони втратили боєздатність. На цей час створені всі умови для того, щоб нам повернути це місто, але з меншими у десятки разів втратами», – вважає командувач.
Сирський сказав, що не знає, скільки часу може зайняти звільнення Бахмута, проте буде «намагатися це зробити якомога швидше».
У Міноборони України 22 травня заявили, що, попри заяви Росії, українські війська продовжують контролювати певні об’єкти і район «Літака» у Бахмуті.
У липні речник Східного угруповання повідомив, що українські військові продовжують зберігати ініціативу на Бахмутському напрямку та «тиснуть на ворога на південному й північному флангах».
Кількість вагнерівців у Білорусі зараз не становить загрози Україні – речник Держприкордонслужби
Ситуація на кордоні з Білоруссю залишається контрольованою, заявив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко. Про це він сказав вранці 20 липня.
«Поряд із кордоном ми не фіксуємо ані переміщення ані військової техніки, ані особового складу чи то підрозділів російської армії, чи то армії Білорусі», – сказав він.
Демченко додав, що прикордонники продовжують фіксувати прибуття груп найманців приватної військової компанії «Вагнер» до Білорусі – вони переміщуються до місця розташування в таборі під Осиповичами.
«Зазначу, що їхня кількість наразі не становить загрози Україні. І ми добре розуміємо, що вони можуть бути залучені до навчання підрозділів армії Білорусі. В подальшому можуть бути залучені до навчання і підготовки російських підрозділів, які проходять підготовку на території Білорусі. Але на даний момент можу додати, що Росія практично вивела свої підрозділи, які проходили до цього навчання в Білорусі й перебували на полігонах», – зазначив речник.
Читайте також: Наєв розповів, як українські сили реагують на прибуття «вагнерівців» у Білорусь
Він припустив, що триває ротація російських військ в Білорусі.
Також Демченко не назвав точну кількість вагнерівців, яка прибула до цієї країни, пояснивши, що вони ще продовжують переміщуватися. Водночас табір під Осиповичами розрахований на близько 8 тисяч людей.
«Спочатку ми говорили про те, що кількість вагнерівців, які вже прибули на територію Білорусі, оцінюється в сотнях. Наразі ця кількість дещо більша. Але остаточно скажемо через деякий час. При тому варто розуміти, що вони, як правило, їдуть роззброєні, ми не бачимо військової важкої техніки», – додав він.
Служба безпеки повідомила про затримання у Дніпрі посадовиці місцевого підрозділу «Укрзалізниці», яку російські військові залучили до співпраці зі збору розвідданих про місця базування Сил безпеки.
За даними слідства, російська інформаторка була на «прямому» зв’язку з кадровим російським військовим, який перебував на тимчасово окупованій частині Донеччини.
«Для збору розвідданих фігурантка об’їжджала територію міста на громадському транспорті й приховано фотографувала українські об’єкти. Під час обшуку за місцем проживання затриманої виявлено мобільний телефон, який вона використовувала для комунікації з російським «куратором». На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили фігурантці про підозру. Наразі вона під вартою», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, жінці загрожує до 8 років ув’язнення.
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні. За даними голови СБУ Василь Малюк, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на червень Служба безпеки України розпочала досудове розслідування у майже 92 тисячах кримінальних проваджень, пов’язаних із російською агресією.
У Севастополі знову лунають вибухи, про навчання не попереджали
У окупованому Севастополі вранці 20 липня чути звуки стрілянини та вибухів, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
За його словами, гучні звуки розривів чути з району Козачої бухти. Про звуки вибухів у місті також повідомляють російські телеграм-канали із Севастополя.
Російська влада міста про навчання не попереджала.
Читайте також: Суд РФ переніс розгляд апеляції у справі кримського політика Нарімана Джеляла – «Кримська солідарність»
Раніше російський голова Криму Сергій Аксьонов заявляв про атаку безпілотників на півострів.
Починаючи з серпня 2022 року в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
Зернова угода без РФ: хто може захистити торговельні судна від нападу Росії у Чорному морі
Чи буде продовжена зернова угода, хто в цьому зацікавлений, і як можна вплинути на Росію? Скільки втратить Україна у випадку, якщо морські перевезення стануть неможливими? Що це означатиме для світової економіки, і чому для Росії такий сценарій може бути вигідним? Чи перейде РФ від погроз до реальної атаки торговельних суднів, що прямують в українські порти? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія 17 липня заявила про вихід із зернової угоди, яка дозволяла експортувати українське зерно з портів Одещини. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що «частина цієї угоди, яка стосується Росії, досі не реалізована, тому її дія припиняється». Зокрема, Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, у Кремлі наполягали на підключенні Россільгоспбанку до системи міжнародних платежів SWIFT.
- За словами Пєскова, Росія готова повернутися до угоди після того, як «сторони виконають узгоджену частину чорноморських домовленостей, що стосуються Росії». Він також зазначив, що це рішення Росія ухвалила ще до вибуху на Керченському мосту, який стався у ніч проти 17 липня. Коментуючи можливість реалізації зернової угоди без участі Росії, прессекратар російського президента заявив, що «є ризики безпеки», вони мають враховуватися, і в Кремлі не знають, які країни готові на себе взяти ці ризики.
- Угода, про яку згадує Пєсков, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували. За рік роботи вона дозволила перевезти з України понад 33 млн тонн зернових, що запобігло продовольчому дефіциту в багатьох країнах світу. Україні ж аграрний експорт приніс торік понад 20 млрд доларів і став головним джерелом надходженням валюти, якщо не рахувати фінансову допомогу від партнерів.
- Президент України Володимир Зеленський, коментуючи вихід Росії з зернової ініціативи, у своєму відеозверненні 17 липня заявив про готовність України обходитися без неї. Він зазначив, що Україна, ООН і Туреччина спільно можуть забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден.
- Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, чия країна при укладенні зернової угоди виступала посередником, заявив про наміри обговорити з президентом Росії Володимиром Путіним її подовження.
- Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш повідомив, що «дуже шкодує» про рішення Росії припинити свою участь в зерновій ініціативі. Він підтвердив, що ООН була посередником в обговоренні пропозиції щодо надання Россільгоспбанку можливості відновити доступ до SWIFT. Гутерріш також зауважив, що в ООН будуть зосереджені «на пошуку шляхів до рішень».
- Посол України в Туреччині Василь Боднар 18 липня в ефірі Радіо Свобода розповів, що можливість продовження дії зернового коридору без участі Росії є, але ніхто не може гарантувати, що російські військові не атакуватимуть кораблі.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сили РФ запустили більше 150 ракет типу Х-22 по території країни, заявив речник Повітряних сил України Юрій Ігнат в ефірі Радіо Свобода «Свобода Ранок», коментуючи обстріл півдня країни 20 липня.
В ході цієї атаки Росія запустила чотири ракети Х-22, Сили оборони не змогли збити жодної із них. Ігнат каже, що для цього Україні необхідні системи протиповітряної оборони Patriot.
«Х-22 летять з високою швидкістю – понад 4 000 кілометрів за годину – і заходять на ціль по балістичній траєкторії. Тому для їх збиття потрібні відповідні засоби – як-от Patriot. Ці ракети були на озброєнні України, потім їх передали Росії. Ще кількасот таких ракет залишилось, їх не виготовляють, тому використовують для таких терористичних атак», – каже Ігнат.
Читайте також: РФ випустила вночі по півдню України 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе – Повітряні сили
Окрім цього, 20 липня російські сили запускали сім ракет типу «Онікс». Їх сили протиповітряної оборони України також не збили. Юрій Ігнат каже, це через їх низьку траєкторію польоту.
«Онікс» – протикорабельні ракети, які спочатку летять на великій висоті, їхня швидкість – понад 3000 км/год. А під час заходу на ціль опускаються до 10-15 метрів, дуже низько над поверхнею води. РФ використовує їх для наземних цілей і морського узбережжя. Через те, що вони летять так низько, їх виявити важко, не те що збити», – додає Ігнат.
У Повітряних силах зазначають, що чотири ракети повітряного базування Х-22 запустили із восьми літаків Ту-22МЗ. Ігнат говорить, що це нормальна практика російських сил щодо ракет такого типу. За його словами, літаки, які не запускають ракети, ймовірно, тренуються виходити на бойовий курс.
Читайте також: Росія дістає деталі для зброї проти України з США і ЄС: чому та як це зупинити
«Коли у небі 12 літаків, а полетіло ракети лише чотири, тут нічого дивного немає. Можливо, проводять якісь тренувальні польоти, решта екіпажів виходять на бойовий пуск. Та частина екіпажу роблять бойові пуски, решта – імітовані», – додає Ігнат.
В ніч на 20 липня російські сили запустили по території України 7 ракет «Онікс», чотири ракети Х-22, три ракети типу «Калібр» та п’ять ракет типу «Іскандер». Крім цього, сили РФ атакували 19-ма ударними дронами. Внаслідок атаки поранень зазнали мешканці Миколаєва, Одеси та Сум.
Через російські атаки на Одесу та Миколаїв кількість постраждалих через війну дітей зросла – ОГП
Від початку повномасштабної війни в Україні постраждала понад 1561 дитина, повідомляє пресслужба Офісу генерального прокурора. За даними відомства, станом на ранок 20липня зросло число поранених неповнолітніх.
«За офіційною інформацією ювенальних прокурорів 494 дитини (дані за останні дні не змінилися – ред.) загинули та понад 1067 отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі уточнили, що ці дані не є остаточними, наразі триває робота з їхнього встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях.
Збільшення кількості поранених дітей фіксують через те, що 19 липня внаслідок ракетного обстрілу Одещини постраждали 2 дітей віком 9 та 12 років. А 20 липня через обстріл Миколаєва травми різного ступеня тяжкості зазнали 5 дітей віком від 1 місяця до 12 років.
Після відмови Москви від зернової угоди російський чорноморський флот, ймовірно, відіграватиме більш активну роль у перешкоджанні будь-якій торгівлі, що пролягає морем. Про це йдеться у звіті Міноборони Британії з посиланням на дані розвідки.
Однак, як переконана британська сторона, операції з блокади ЧФ РФ у відповідь «наражатимуться на загрозу з боку українських надводних безпілотних апаратів і крилатих ракет берегової оборони».
Британські експерти також вважають, що рішення про вихід Росії із зернової угоди, ймовірно, було ухвалене Кремлем не раптово, а «деякий час тому», оскільки РФ вирішила, що угода більше не відповідає її інтересам.
Британська розвідка переконана, що Росія просто прагне «відвернути всі торгові судна від українських портів». А заяви Москви про вихід з угоди через буцімто небезпеку для цивільних суден від українських мін чи використання Україною зернового коридору у військових цілях, є дезінформацією, кажуть у Лондоні.
Раніше у Білому домі заявили, що, за їхніми даними, Росія встановила додаткові морські міни на підходах до українських портів.
«Вважаємо, що це скоординовані зусилля, які мають на меті виправдати будь-яку атаку проти цивільних судів у Чорному морі, поклавши відповідальність за них на Україну», – заявили у Вашингтоні.
17 липня Москва відмовилася продовжити так звану зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини та ООН, у рамках якої було створено безпечний морський коридор для виходу суден із експортним зерном та іншими сільськогосподарськими продуктами з портів України. Офіційні американські представники різко розкритикували відмову Росії від зернової угоди, назвавши блокаду українських портів «актом військової агресії».
На Чернігівщині російські дрони вночі влучили в житлові будинки, на Сумщині поранена медсестра
Російські війська атакували північ України вночі проти 20 липня, повідомила місцева влада.
Зокрема, як заявив голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус, російська армія атакувала Семенівку дронами-камікадзе Shahed.
«Є влучання в житлові будинки. Кількість потерпілих уточнюється. Триває відселення мешканців», – заявив він.
Також в області зафіксували обстріли з артилерії, реактивної системи залпового вогню, міномету та некерованими авіаційними ракетами з вертольота по Новгород-Сіверської територіальної громади.
Сумська обласна влада повідомила про обстріл Есманської громади зі ствольної артилерії, 10 вибухів.
Читайте також: РФ випустила вночі по півдню України 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе – Повітряні сили
Крім того, близько 1:30 російські війська випустили три дрони Shahed 136 по Сумах. Один безпілотник був збитий, ще один підбитий.
«Третій влучив у будівлю позашкільного оздоровчого закладу. Внаслідок влучання пошкоджено приміщення закладу пошкоджено з послідуючим загоранням. На місці події бригадою швидкої медичної допомоги надано допомогу медичній сестрі закладу», – йдеться в повідомленні.
Пожежу ліквідували. На місці влучань працюють рятувальники та поліцейські.
Російські війська регулярно атакують прикордонні райони північних областей України.
ЗСУ за минулу добу досягли успіху щонайменше на трьох ділянках фронту – ISW
Американський Інститут вивчення війни (ISW), аналізуючи ситуацію на полі бою в Україні, заявив про успіхи Збройних сил України за минулу добу.
«Українські війська 19 липня вели контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту і досягли успіхів на цих ділянках. Геолокаційні кадри, опубліковані 19 липня, свідчать про те, що українські війська досягли успіху поблизу Андріївки (10 км на південний захід від Бахмута)», – звертають увагу американські аналітики.
Вони посилаються на дані Генштабу про те, що українські війська продовжують наступ на північ і південь від Бахмута, змусивши російські війська відступити з позицій на північний схід від Оріхово-Василівки (це 11 км на північний захід від Бахмута).
ISW пише, що у середовищі військових блогерів РФ пишуть, що російським військам «не вистачає ротацій і підкріплень на Запорізькому фронті та на південь від Бахмута, що заважає військам РФ відвоювати втрачені позиції».
У Генштабі ЗСУ сьогодні повідомили, що українські війська продовжують наступальні дії на Бердянському та Мелітопольському напрямках.
РФ випустила вночі по півдню України 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе – Повітряні сили
Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що вночі 20 липня російські війська знову атакували південні регіони України, зокрема Одесу та Миколаїв, випустив загалом 38 боєприпасів (19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе).
«7 крилатих «Онікс» з берегового ракетного комплексу «Бастіон» (Крим); 4 крилаті ракети повітряного базування Х-22 – пуски здійснювались з восьми літаків Ту-22МЗ (акваторія Чорного моря); 3 крилаті ракети морського базування «Калібр» імовірно з підводного човна (акваторія Чорного моря); 5 крилатих ракет наземного базування «Іскандер-К» (Крим); 19 ударних БпЛА типу Shahed-136/131 з двох напрямків – південного (Чауда, Крим) та північно-східного (Курськ)», – розповіли у Повітряних силах.
Військові повідомили, що силами оборони і засобами ППО знищено 18 повітряних цілей: 2 крилаті ракети морського базування «Калібр»; 3 крилаті ракети наземного базування «Іскандер-К»; 13 ударних дронів «Shahed-136/131».
Минулої ночі армія РФ здійснила чергову атаку по південних областях України – в Одесі і Миколаєві, за даними влади, є руйнування і 20 постраждалих, зокрема – п’ятеро дітей.
Втрати РФ на війні в Україні перевищили 240 тисяч осіб – Генштаб ЗСУ
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 240 010 своїх військових, 530із них – за останню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 липня.
Серед інших російських втрат, за даними Генштабу, – такі:
- танки ‒ 4129 (шість – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 8065 (+6)
- артилерійські системи – 4592 (+19)
- РСЗВ – 692 (+3)
- засоби ППО ‒ 433 (+3)
- літаки – 315
- гелікоптери – 310
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3918 (+33)
- крилаті ракети ‒ 1293 (+14)
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 7134 (+29)
- спеціальна техніка ‒ 685 (+2)
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня російська служба ВВС і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».
Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Білий дім: Росія може атакувати торгові судна у Чорному морі
Представник Ради національної безпеки при президенті США Адам Ходж попередив, що Росія може готуватися до нападів на цивільні судна в Чорному морі. Про це повідомляє агенція AP.
«Згідно з нашою інформацією, Росія встановила додаткові морські міни на підходах до українських портів, – йдеться у заяві Адама Ходжа. – Ми вважаємо, що це скоординовані зусилля, які мають на меті виправдати будь-яку атаку проти цивільних судів у Чорному морі, поклавши відповідальність за них на Україну».
Декількома годинами раніше російське Міністерство оборони заявило, що всі судна, що йдуть в українські порти, будуть розглядатися як потенційні перевізники військових вантажів.
17 липня Москва відмовилася продовжити так звану зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини та ООН, у рамках якої було створено безпечний морський коридор для виходу суден із експортним зерном та іншими сільськогосподарськими продуктами з портів України. Офіційні американські представники різко розкритикували відмову Росії від зернової угоди, назвавши блокаду українських портів «актом військової агресії».
Аксьонов заявив, що окупований Крим уночі зазнав атаки БПЛА
Очільник окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов заявив про нічну атаку півострова безпілотником.
«Внаслідок удару ворожого БПЛА в одному з населених пунктів на північному заході Криму пошкоджено чотири адміністративні будівлі. На місці працюють профільні служби. На жаль, не обійшлося без жертв – загинула дівчинка-підліток», – написав він у Telegram.
Перевірити ці дані з інших джерел в умовах війни і окупації Криму не є можливим.
Тим часом минулої ночі армія РФ здійснила чергову атаку по південних областях України – в Одесі і Миколаєві, за даними влади, є руйнування і 20 постраждалих, зокрема – п’ятеро дітей.
Починаючи з серпня 2022 року в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
Генеральний штаб ЗСУ повідомив про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 20 липня.
«Противник зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – протягом минулої доби відбулось близько 30 бойових зіткнень», – йдеться у зведенні.
Повідомляється, що на Куп’янському напрямку ЗСУ тримають оборону, на Бахмутському – успішно відбили атаки військ РФ в районі Богданівки. Також Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ в районах Мар’їнки та Красногорівки.
«Водночас Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – йдеться в повідомленні.
Розпочалася п’ятсот дванадцята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.