Не лише вілли. Наближені до Путіна люди втрачають майно у Чехії
У готелі Savoy Westend у Карлових Варах (Чехія), що належить наближеному до Володимира Путіна російському олігарху Володимиру Євтушенкову, туристи не можуть купити навіть мінеральну воду. За словами співробітників, всі готельні послуги, крім проживання, недоступні: на рахунку готелю немає коштів для забезпечення роботи, бо через санкції готель позбавлений права на доступ до своїх рахунків.
На прохання журналістів про коментар керівництво готелю відповідає відмовою. Так діють санкції, запроваджені урядом Чехії після ухвалення так званого «закону Магнітського» у червні минулого року.
Закон дозволяє запроваджувати санкції (заборону на в’їзд у країну та заморожування активів) щодо російських фізичних та юридичних осіб на національному рівні, навіть якщо вони не перебувають у санкційних списках ЄС. Спочатку документ мав на меті покарати тих, хто причетний до смерті юриста Сергія Магнітського у в’язниці за досі нез’ясованих обставин, особливо тих, хто причетний до корупції, з якою Магнітський боровся в Росії.
Після початку повномасштабної російської агресії проти України закон почав застосовуватися і до тих росіян та білорусів, хто причетний до війни. Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський після схвалення документа заявив: «Закон спрямований проти осіб, які беруть участь у розв’язанні війни, але з якихось причин імена яких не були включені до санкційних списків ЄС. Я не називатиму конкретних прізвищ, на нас чекає робота в певному напрямку, яку має виконати міністерство за завданням уряду».
Президент Румунії засудив атаки РФ по портовій інфраструктурі Дунаю
Президент Румунії Клаус Йоганніс засудив атаки військ РФ на південні регіони України. Він звернув увагу на територіальну близькість його країни до місць обстрілів.
«Я рішуче засуджую недавні атаки Росії на українську цивільну інфраструктуру на Дунаї, дуже близько до Румунії. Ця нещодавня ескалація створює серйозні ризики для безпеки у Чорному морі. Це також впливає на подальший транзит зерна з України та, отже, – на глобальну продовольчу безпеку», – написав президент Румунії у твітері.
За даними військових, російські сили вночі протягом чотирьох годин атакували Одеську область дронами Shahed-136, удар був спрямований по портовій інфраструктурі Дунаю.
За повідомленням, три дрони знищені силами протиповітряної оборони, а внаслідок влучань зруйнований ангар із зерновими, пошкоджені резервуари для збереження інших видів вантажів, в одному із виробничих приміщень сталася пожежа, яку вже загасили.
Росія завдає ударів по місту-порту Одесі й Одещині майже щоночі протягом останнього тижня. Українська ППО дає відсіч, але знешкодити вдається не всі ракети і дрони. Семеро людей постраждали на Одещині внаслідок сьогоднішнього російського удару дронами по портовій інфраструктурі.
Війська РФ обстріляли Куп’янський район, поранені 4 цивільних – ОВА
Четверо цивільних жителів, зокрема дитина, були поранені у Куп’янському районі на Харківщині 24 липня внаслідок обстрілу з боку російських військ, повідомила пресслужба Харківської обласної військової адміністрації.
«Внаслідок ворожого обстрілу села Піщане поранено 12-річного хлопчика. Також травмовані дві жінки – 31 і 48 років. За даними медиків, стан усіх постраждалих – легкий. Крім того, через російський обстріл селище Дворічна зазнав поранень 60-річний чоловік. Його госпіталізували з осколковими пораненнями грудної клітини та ноги», – додали в ОВА.
Раніше цього місяця в Міноборони заявили про загострення ситуації на сході країни. Повідомлялося про наступ російських військ на Куп’янському напрямку, там йдуть запеклі бої.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину. Попри наявність свідчень і доказів, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Донеччині через російський обстріл пожежної частини поранено рятувальника – ДСНС
У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що напередодні через російський обстріл Торецька на Донеччині постраждав один рятувальник.
«Вчора місто зазнало масованого обстрілу, один зі снарядів влучив поруч із пожежно-рятувальною частиною, внаслідок чого зазнав осколкового поранення заступник начальника 84-ї державної пожежно-рятувальної частини Микола Власенко. На автомобілі швидкої медичної допомоги рятувальника було доставлено до медзакладу, на даний час за його життя борються лікарі», – йдеться в повідомленні.
У ранковому зведенні Донецька ОВА повідомляла, що за попередню добу інформація про поранених і загиблих в області не надходила, очевидно, маючи на увазі цивільних.
Водночас, на Сумщині, у Білопіллі загинув 22-річний рятувальник. 17 липня російський снаряд також влучив на територію пожежно-рятувального підрозділу. Шістьох рятувальників було травмовано. Один рятувальник отримав мінно-вибухову та закриту черепно-мозкову травми. Його госпіталізували, але 23 липня він помер у лікарні.
САП повідомила про обшуки в голови Державної судової адміністрації
Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що за процесуального керівництва її прокурорів детективи Національного антикорупційного бюро викрили голову Державної судової адміністрації України «на підбурюванні до надання неправомірної вигоди суддям Верховного суду за винесення рішення на користь комерційного підприємства».
За повідомленням, наразі тривають «першочергові слідчі дії», зокрема обшуки за місцем роботи голови ДСА.
«У межах досудового розслідування встановлено, голова ДСА України у березні поточного року отримав від фізичної особи 7,5 тисяч доларів. Частину цих коштів він мав залишити собі, а 5 тисяч доларів начебто передати суддям за винесення рішення в інтересах комерційного підприємства. У подальшому голова ДСА повідомляв особу про те, що питання вирішується, і що він спілкувався про обставини справи з головою Верховного суду. Водночас затримку у прийнятті рішення пояснював об’єктивними причинами», – повідомили у САП.
За даними прокуратури, після затримання колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва у справі про корупцію, посадовець ДСА «продовжував переконувати, що обумовлене рішення буде ухвалене, і з цього приводу він планує поспілкуватися з головою одного з касаційних судів».
Імені підозрюваного у САП не навели, але відомо, що ДСА очолює Олексій Сальніков. Він ситуацію наразі не коментував.
Раніше цього місяця Вищий антикорупційний суд залишив під вартою колишнього голову Верховного суду Всеволода Князєва.
Князєву та його спільнику-адвокату 16 травня повідомили підозру за ст. 368 – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Він звинувачення відкидає.
«Здохнеш і згниєш у камері». Посадовиця з Запоріжжя розповіла про окупацію, полон та катування
Як розпочиналася окупація в громадах Запорізької області? Як схиляли до співпраці місцеву владу та в яких умовах живуть жителі захоплених громад регіону, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розповіла начальниця Молочанської міської військової адміністрації Ірина Липка, яка пережила полон російських загарбників.
В ОВА повідомили про стан потерпілих через удар РФ по Одещині, їх кількість зросла
На Одещині число постраждалих внаслідок чергового російського удару дронами по портовій інфраструктурі 24 липня зросло до семи, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Двом постраждалим надана медична допомога на місці, до лікарні госпіталізовані п’ять осіб. Один із них – у тяжкому стані, у реанімації. Його стан вдалося стабілізувати. Тепер лікарі готуються перевести його до високоспеціалізованого медичного закладу. Ще один постраждалий – у стані середнього ступеню тяжкості», – написав Кіпер у телеграмі.
За його словами, інші троє постраждалих людей – із легкими осколковими пораненнями і забоями тіла. Їм надали всю необхідну медичну допомогу і направили на амбулаторне лікування, шпиталізації вони не потребують.
Раніше повідомляли про шістьох потерпілих.
За даними військових, російські сили вночі протягом чотирьох годин атакували Одеську область дронами Shahed-136, удар був спрямований по портовій інфраструктурі Дунаю.
За повідомленням, три дрони знищені силами протиповітряної оборони, а внаслідок влучань зруйнований ангар із зерновими, пошкоджені резервуари для збереження інших видів вантажів, в одному із виробничих приміщень сталася пожежа, яку вже загасили.
Росія завдає ударів по місту-порту Одесі й Одещині майже щоночі протягом останнього тижня. Українська ППО дає відсіч, але знешкодити вдається не всі ракети і дрони.
Зокрема, у ніч на 23 липня РФ атакувала Одеську область п’ятьма видами ракет, значну частину з яких збили українські сили ППО. Відомо про одного загиблого та понад 20 постраждалих. Серед постраждалих – четверо дітей. Російським ударом зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор, пошкоджено будівлі в історичному центрі Одеси. За інформацією влади, внаслідок атаки в Одесі пошкоджено майже 50 будинків, при чому – 25 пам’яток архітектури.
Наєв заявив про поступове посилення ППО на Сумському напрямку
Командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв заявив про посилення протиповітряної оборони на північному напрямку, зокрема на Сумщині, повідомили в Командуванні Об’єднаних сил.
«Наша система протиповітряної оборони певною мірою залежить від міжнародної воєнно-технічної допомоги. Тож ми підвищуємо рівень захищеності об’єктів критичної інфраструктури в межах тих ресурсів, які отримуємо. На даний час поступово відбувається посилення протиповітряної оборони на Сумському напрямку. Зокрема, ми додатково задіяли кілька вогневих груп, які озброєні крупнокаліберними кулеметами з коліматорними і тепловізійними прицільними комплексами, аби працювати по повітряних цілях зокрема і вночі», – сказав він.
За словами Наєва, групи також устатковані прожекторними установками.
Російські війська фактично щодня обстрілюють прикордонні громади Сумщини.
Влада області розглядає евакуацію з прикордонних органів. Як заявив 13 липня мер Сум Олександр Лисенко, обласний центр готується розселити приблизно 12 тисяч людей.
У ДПСУ розповіли, до чого можуть бути залучені передислоковані в Білорусь «вагнерівці»
Російських найманців із ПВК «Вагнер», яких передислокували до Білорусі, можуть залучити до підготовки підрозділів армії Росії й Білорусі, а також для дестабілізації ситуації на кордоні з Україною і країнами Євросоюзу. Про це в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Ранок») розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
«Вони можуть залучатися до підготовки білоруських підрозділів армії Білорусі, у подальшому можуть залучатися і до підготовки військовослужбовців підрозділів армії Росії, адже Білорусь надає свої полігони і свою територію для навчання таких підрозділів», – сказав Демченко.
У той же час ДПСУ не фіксує наявність підрозділів армії Росії на території Білорусі. У рамках останньої ротації Росія вивела ці підрозділи, нових поки що не з’явилося. Демченко додає, що не варто виключати, що в певний момент найманці можуть також долучитися до дестабілізації ситуації, як на кордоні з Україною, так і на кордоні з країнами Європейського союзу.
Раніше у ДПСУ повідомляли, що близько 5 тисяч «вагнерівців» перебувають наразі на території Білорусі, зокрема, вони розташовуються на базі біля міста Осиповичі, ща за 200 кілометрів від кордону з Україною.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що найманці ПВК «Вагнер», які перебазувалися до Білорусі, не становлять військової загрози для Польщі чи України, «принаймні поки вони не будуть переоснащені механізованою технікою». «Навіть тоді вони не становитимуть серйозної загрози для НАТО», – наголосили в ISW.
Народному депутату Пономарьову повідомили про підозру в держзраді
Народному депутату від забороненої проросійської партії «ОПЗЖ» 24 липня повідомили про підозру за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України («Державна зрада»). Правоохоронці зі Служби безпеки України і Державного бюро розслідувань повідомляють, що викрили його «на співпраці з РФ». За даними «Схем» (Радіо Свобода), йдеться про депутата Олександра Пономарьова, в якого раніше журналісти знайшли російське громадянство.
«Встановлено, що під час повномасштабного вторгнення РФ цей депутат, перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області, добровільно пішов на співпрацю з агресором. Зокрема, перереєстрував підконтрольні йому підприємства за російським законодавством, відкрив рахунки у місцевих «філіях» банківських установ рф, а також організував виробництво матеріальних цінностей та їх передачу російським окупаційним військам», – йдеться у повідомленні правоохоронних відомств.
А саме – «за наявною інформацією, заводи фігуранта постачали паливно-мастильні матеріали для військової техніки РФ і надавали техніку для облаштування ворожих фортифікаційних споруд», додають правоохоронці.
Підозру погодив генеральний прокурор Андрій Костін.
Сьогодні «Схеми» опублікують розслідування про обставини перебування народного депутата Пономарьова в Бердянську, що базується на свідченнях і документах, які вдалося отримати журналістам, серед них – дані про пересування депутата, білінги його телефону і листування його соратників, перехоплені телефонні розмови російських окупантів й місцевих колаборантів. А також документи про те, як і на кого працював його бізнес в Бердянську та Росії.
Раніше «Схеми» повідомляли про те, що Пономарьов має російський паспорт. Сам він спочатку визнавав його наявність, а згодом заперечив.
У розвідці Британії прокоментували намір РФ навчати дітей управлінню дронами
Розвідка Великої Британії заявляє, що посилення в Росії акценту на військовій підготовці дітей є спробою культивувати культуру мілітаризованого патріотизму, а внесення до цієї підготовки навичок управління безпілотниками свідчить про те, що РФ вважає їх сталим компонентом сучасної війни.
«Посилення в Росії наголосу на військовій підготовці дітей є здебільшого спробою культивувати культуру мілітаризованого патріотизму, а не розвинути справжні здібності. Однак додавання навичок користування БПЛА підкреслює, що Росія визначила використання тактичних дронів в Україні як постійний компонент сучасної війни», – цитує дані своєї розвідки Міністерство оборони Великої Британії.
Минулого тижня заступник голови ради розвитку цифрової економіки при Раді федерації Росії, сенатор Артем Шейкін заявив, що у російських школах з 1 вересня в рамках курсу початкової військової підготовки вивчатимуть основи бойового застосування безпілотників.
За словами Шейкіна, відповідна пропозиція була направлена до Міністерства оборони Росії. Її «розглянули і підтримали, в тому числі й у міністерстві освіти», казав він.
У рамках програми передбачено «вивчення видів, призначення, тактико-технічних характеристик і загального устрою, ведення розвідки місцевості та способів протидії БПЛА супротивника».
Впроваджувати в школах курси управління БПЛА наприкінці квітня 2023 року закликав президент Росії Володимир Путін. Після цього навчальні заклади, як показало розслідування видання «Важные истории», почали закуповувати дрони для освітніх цілей.
З 1 вересня 2023 року курс «Основ безпеки життєдіяльності» (ОБЖ) в російських школах включатиме початкову військову підготовку. Раніше повідомлялося, що учні 10–11-их класів вивчатимуть правила стрільби з автомата Калашнікова, принципи дії ручних гранат і надання першої допомоги у бою.
На тлі війни з Україною у Росії активізувалася державна пропаганда серед дітей. У школах навчальний тиждень починається з виконання гімну та підняття прапора, запроваджені обов’язкові «Розмови про важливе», в рамках яких дітям розповідають про «спеціальну військову операцію» – так російська влада офіційно називає війну проти України.
ДБР повідомило про затримання колишнього одеського військкома
Державне бюро розслідувань повідомило, що спільно з прокурорами Офісу генерального прокурора затримало колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Євгена Борисова.
«У суботу йому оголосили про підозру в незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень і в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, при цьому він використовував елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів, місце розташування тощо. Два дні тривали активні пошуки і зрештою в результаті комплексних оперативно-слідчих заходів його було виявлено і затримано у Києві», – йдеться в повідомленні.
У ДБР заявили, що через спробу Борисова переховуватися від слідства проситимуть суд залишити його під вартою без можливості внесення застави.
22 липня в ДБР заявили, що колишньому керівнику Одеського регіонального центру комплектування і соціальної підтримки Євгену Борисову повідомили про підозру, але Державне бюро розслідувань не знало про місце його перебування.
Євгена Борисова підозрюють за трьома статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, йому інкримінують:
- набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави активів, вартість яких більш ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи (ст.368-5 КК України);
- нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану (ч.5 ст.407 КК України);
- ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану (ч.4 ст.409 КК України).
Санкції статей передбачають покарання до 10 років позбавлення волі.
У розслідуванні «Батальйон Іспанія» журналіста Михайла Ткача, оприлюдненому 22 червня, йдеться, що начальник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов придбав наприкінці 2022 року на іспанському курорті Марбелья віллу вартістю майже 4 мільйони євро.
Як стверджується, нерухоме майно він зареєстрував не на себе, а на свою матір-пенсіонерку. За даними журналістів, дружина Борисова стала власницею офісного приміщення на головній вулиці Марбельї.
ЗСУ перейшли до тактики «відкусити і втримати» – експерти про контрнаступ
Українські збройні сили адаптували свою тактику протягом кількох останніх тижнів контрнаступу – тепер замість прагнення швидко прорвати оборону російських сил вони перейшли до тактики «відкусити й утримати». Таку думку висловив дослідник Центру стратегічних та міжнародних досліджень США, генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян у матеріалі для видання ABC, на що звертає увагу «Голос Америки». На його думку, подібна свідома тактика ЗСУ має намір зберегти бойові потужності українських сил.
Росія не має достатніх сил для того, щоб повторно атакувати Україну з півночі, проте Збройні сили України мають бути готовим до розвитку будь-яких подій, заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Ранок»).
«Звісно, що нагнітанням ситуації і на кордоні з Білоруссю, і на кордоні з країною-агресором у межах Чернігівщини, Сумщини, Харківщини ворог намагається стримати Сили оборони України, демонструючи певну присутність для того, щоб Україна тримала необхідну кількість своїх сил і не перекинула їх на більш важливі напрямки, де ведуться такі повномасштабні бойові дії», – сказав Демченко.
Він також зазначив, що північний кордон України із Білоруссю постійно укріплюється, там зводять фортифікаційні споруди і мінують територію, а от укріплювати лінію кордону Чернігівської, Сумської та Харківської областей із Росією – дуже складно, оскільки територія перебуває під постійними обстрілами.
За останній час, зазначає Демченко, обстрілів більше зазнають Сумська і Харківська області.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що найманці ПВК «Вагнер», які перебазувалися до Білорусі, не становлять військової загрози для Польщі чи України, «принаймні поки вони не будуть переоснащені механізованою технікою». «Навіть тоді вони не становитимуть серйозної загрози для НАТО», – наголосили в ISW.
ЗСУ за час наступу на південному фронті звільнили понад 192 кв. км території – Маляр
Українські війська за час наступу на південному фронті звільнили понад 192 квадратних кілометрів території, повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр під час включення з Military Media Center (медійний майданчик Сил оборони, що координується Міноборони України).
За її словами, за минулий тиждень на цьому напрямку Сили оборони України звільнили більше ніж 12 кв. км території.
Маляр наголосила, що українські війська продовжують ведення наступальної операції на декількох ділянках у бік Мелітополя і Бердянська.
На Бахмутському напрямку українські військові за час наступу звільнили близько 35 квадратних кілометрів території, за минулий тиждень – близько 4 кв. км, додала заступниця міністра оборони.
Ключові бої, за її словами, тривають в районі Кліщіївки, Андріївки, Курдюмівки.
Раніше сьогодні Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що минулої доби на фронті було 35 бойових зіткнень.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої», – йшлося у повідомленні.
Водночас, за даними командування, українські військові продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському і Бердянському напрямках, «закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби».
Напередодні держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю телеканалу CNN заявив, що Україна повернула собі половину території, захопленої Росією від початку повномасштабного вторгнення. Водночас Київ зіткнувся з «дуже важкою боротьбою» у спробі відвоювати ще більше своїх земель, сказав він.
Міноборони РФ заявило, що Крим атакували 17 «українських» безпілотників
Міністерство оборони Росії заявило про атаку на Крим 17 безпілотників.
Там стверджують, що 14 безпілотників нібито були придушені засобами РЕБ, з яких 11 безпілотників «зазнали аварії в акваторії Чорного моря, і ще три впали на території півострова».
Крім того, три безпілотники нібито були знищені засобами ППО.
Міноборони РФ звинуватило у нападі Україну, українська влада атаку не коментує.
Внаслідок удару постраждалих немає, заявила раніше підконтрольний Росії голова окупованого Криму Сергій Аксьонов.
Вранці 24 липня він заявив, що в небі над Кримом було нейтралізовано 11 безпілотників. При цьому, за словами Аксьонова, було влучання у склад боєприпасів у Джанкойському районі, уламками БПЛА також пошкоджений приватний будинок у Кіровському районі.
У низці сіл Джанкойського району оголосили евакуацію.
ISW про заяви Лукашенка: сили «Вагнера» в Білорусі поки не становлять загрози для Польщі чи України
Американський Інститут вивчення війни (ISW) назвав інформаційною операцією слова Олександра Лукашенка, який напередодні на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним заявив, що «вагнерівці» хочуть «на екскурсію до Варшави і Жешува».
«Немає ніяких ознак того, що бійці «Вагнера» в Білорусі мають важке озброєння, необхідне для проведення серйозного наступу на Україну чи Польщу без значного переозброєння, оскільки умовою угоди Путіна-Лукашенка-Пригожина про припинення збройного заколоту було те, що «Вагнер» передає таку зброю Міністерству оборони Росії», – йдеться у повідомленні.
За словами аналітиків, знімки Maxar головної бази «Вагнера» в Целі під Осиповичами від 23 липня вказують на те, що транспортні засоби, які зараз припарковані на базі «вагнерівців» у Білорусі – це переважно сотні легкових автомобілів, невеликих вантажівок і приблизно 35 напівпричепів.
«Сили «Вагнера» в Білорусі не становлять військової загрози для Польщі чи України, принаймні поки вони не будуть переоснащені механізованою технікою. Навіть тоді вони не становитимуть серйозної загрози для НАТО», – наголосили в ISW.
В Інституті вивчення війни також зауважили, що Лукашенко сказав Путіну, що ПВК «Вагнер» залишиться в центральній частині Білорусі, «ймовірно, непомітно нагадуючи Путіну про загрозу, яку все ще становить для нього військова організація «Вагнер», і підкреслюючи контроль Лукашенка над цією силою».
«Заяви Лукашенка, ймовірно, мали на меті змусити Путіна замислитися над незручним (для Путіна) фактом, що новий гарнізон «Вагнера» в Білорусі розташований вдвічі ближче до Москви, ніж попередня база ПВК на півдні Росії. Попередня база групи «Вагнера» в Краснодарському краї РФ розташовувалася приблизно за 1370 км від Москви, тоді як її нова база в Білорусі розташована приблизно за 720 км уздовж чудової військової траси», – йдеться в повідомленні.
Ввечері 22 липня Олександр Лукашенко прибув до Санкт-Петербурга на переговори з Володимиром Путіним. Це була їхня перша зустріч після організованого ватажком угруповання «ПВК Вагнера» Євгеном Пригожиним заколоту і подальшого переміщення на білоруську територію найманців групи – за погодженням із Мінськом.
Ця зустріч відбулася на тлі прибуття сил російської компанії «Вагнер» до Білорусі. За даними моніторингового проєкту «Беларускі Гаюн», в країні перебувають понад дві тисячі «вагнерівців», а вранці 23 липня до країни прибула їхня десята колона.
Польща після прибуття до сусідньої Білорусі російських найманців висловлювала занепокоєння. Через це Варшава вирішила посилити свій східний кордон.
У Криму вирішили евакуювати населення в Джанкойському районі після удару дронів
Підконтрольний Росії голова окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що було ухвалене рішення про евакуацію населення прилеглих сіл у радіусі п’яти кілометрів від місця влучання безпілотника у Джанкойському районі.
Раніше Аксьонов заявив, що півострів атакували щонайменше 11 дронів, і визнав влучання у склад боєприпасів у Джанкойському районі.
За попередньою інформацією, постраждалих немає, додав він.
За словами Аксьонова, також уламками БПЛА пошкоджений приватний будинок у Кіровському районі.
При цьому кримські телеграм-канали повідомили, що вибухи лунали з боку села Веселе, де розташований військовий аеродром, що офіційно не функціонує.
Радіо Свобода наразі не може незалежно підтвердити інформацію про вибухи на півострові.
Починаючи з серпня 2022 року, в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
22 липня Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України повідомило, що українські війська вдарили по нафтобазі та складі армії Росії в окупованому Криму. Перед цим окупаційна влада Криму заявила про детонацію на складі боєприпасів на півострові. У місцевих соцмережах повідомляли про пожежу на нафтобазі поблизу авіабази «Октябрськоє». Залізниця на півострові зупинила роботу.
Кількість постраждалих через удар РФ по Одещині зросла до шести – дані ОВА
Шість людей постраждали внаслідок нічного удару Росії по Одещині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«До лікарні області госпіталізували чотирьох поранених, один із яких – у стані середньої ступені тяжкості, ближче до тяжкого. Лікарям вдалося стабілізувати пацієнта. Інші троє – з легкими осколковими пораненнями і забоями тіла. Всім була надана медична допомога в повному обсязі», – написав Кіпер у телеграмі 24 липня.
Раніше оперативне командування «Південь» повідомляли про чотирьох поранених працівників порту. За даними військових, російські сили вночі протягом чотирьох годин атакували Одеську область дронами Shahed-136, удар був спрямований по портовій інфраструктурі Дунаю.
За повідомленням, три дрони знищені силами протиповітряної оборони, а внаслідок влучань зруйнований ангар із зерновими, пошкоджені резервуари для збереження інших видів вантажів, в одному із виробничих приміщень сталася пожежа, яку вже загасили.
Росія завдає ударів по місту-порту Одесі й Одещині майже щоночі протягом останнього тижня. Українська ППО дає відсіч, але знешкодити вдається не всі ракети і дрони.
Зокрема, у ніч на 23 липня РФ атакувала Одеську область п’ятьма видами ракет, значну частину з яких збили українські сили ППО. Відомо про одного загиблого та понад 20 постраждалих. Серед постраждалих – четверо дітей. Російським ударом зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор, пошкоджено будівлі в історичному центрі Одеси. За інформацією влади, внаслідок атаки в Одесі пошкоджено майже 50 будинків, при чому – 25 пам’яток архітектури.
Удар безпілотників по Криму: Аксьонов заявив про влучання у склад боєприпасів
Підконтрольний Росії голова окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив про удар безпілотників по півострову. За його словами, було нейтралізовано 11 дронів.
При цьому Аксьонов заявив, що було влучання у склад боєприпасів у Джанкойському районі, а уламками БПЛА пошкоджений приватний будинок у Кіровському районі.
«З міркувань безпеки призупинений рух залізницею у Джанкойському районі й автомобільною трасою Джанкой–Сімферополь», – додав він.
Радіо Свобода наразі не може незалежно підтвердити інформацію про вибухи на півострові.
Починаючи з серпня 2022 року, в окупованому Криму майже щодня чути звуки вибухів. Окупаційна російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
22 липня Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України повідомило, що українські війська вдарили по нафтобазі та складі армії Росії в окупованому Криму. Перед цим окупаційна влада Криму заявила про детонацію на складі боєприпасів на півострові. У місцевих соцмережах повідомляли про пожежу на нафтобазі поблизу авіабази «Октябрськоє». Залізниця на півострові зупинила роботу.