Доступність посилання

Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року
Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Ключові позиції під Бахмутом за нами – комбат з бригади «Рубіж»

За повідомленням Генштабу, Сили оборони України просуваються далі на південний захід від Бахмуту – поблизу села Андріївка. Моніторинговий проєкт Deep State повідомляє про запеклі бої також в Кліщіївці і Курдюмівці південніше та північніше – в районі Берхівки. За даними аналітиків, армія Росії вводить значні резерви на фланги міста, намагаючись за будь-яку ціну не допустити оточення своїх військ.

Як зараз виглядає штурм ЗСУ на Бахмутському напрямку? Як Росія використовує безпосередньо зруйноване місто для оборони? Чи мають вже Сили оборони вогневий контроль бодай над частиною самого Бахмуту? Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії розповів командир 3-го батальйону бригади наступу «Рубіж» Нацгвардії України Петро Кузик, який до штурму Бахмуту тримав оборону у Рубіжному та по річці Сіверський Донець.

Уряд Болгарії схвалив постачання Україні майже сотні БТР

У п’ятницю, 4 серпня, уряд Болгарії схвалив постачання Україні майже сотні бронетранспортерів, повідомляє видання «24 Часа».

Йдеться про схвалення проєкту угоди між МВС і Міноборони України про безоплатне надання бронетранспортної техніки.

Тепер міністр внутрішніх справ Калін Стоянов має провести переговори і підписати угоду.

Надання бронетехніки, яка не використовується МВС, було погоджено під час візиту президента України Володимира Зеленського до Болгарії минулого місяця.

6 липня президент України Володимир Зеленський повідомив, що прибув з візитом до Болгарії.

«Софія. Болгарія. Проведу ґрунтовні переговори з Премʼєр-міністром Ніколаєм Денковим, зустрінуся з президентом Руменом Радевим, урядовцями, парламентарями, політиками, журналістами», – написав він у телеграмі.

За його словами, під час цих зустрічей обговорюватиметься оборонна підтримка, євроатлантична інтеграція України, саміт НАТО, гарантії безпеки та реалізація «формули миру».

В Україні оголошена масштабна повітряна тривога (відбій)

Близько 11:40 4 серпня в Україні прозвучало сповіщення про повітряну тривогу. Тривога охопила всю територію.

Громадян закликають убезпечитись в укриттях.

Існує ймовірність запуску ракет і БПЛА. У мережі пишуть про активність МіГ-31К. Інформація від військових не надходила.

За даними Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби армія РФ завдала по Україні одного ракетного та 57 авіаційних ударів, використовувала також іранські БПЛА типу Shahed.

ДОПОВНЕНО Приблизно після 14:20 почали надходити сповіщення про відбій тривоги.

Шмигаль анонсував повторну перевірку укриттів в Україні

Кабінет міністрів доручить провести повторні перевірки стану укриттів по території України, зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду.

«У червні цього року окремих керівників на місцях ми звільнили, а деяким винесли догани через загалом неналежний стан укриттів. Пройшло більше як місяць, а тому зараз дамо доручення знову провести перевірки щодо того, чи була виправлена ситуація», – сказав Шмигаль.

За його словами, там, де нічого зі станом укриттів не змінилося, знову будуть кадрові рішення.

На початку червня внаслідок падіння уламків російських ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля медзакладу в Деснянському районі, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим.

Після цього уряд ініціював перевірку усіх укриттів в Україні.

10 червня міністр із питань стратегічних галузей промисловості, визначений від уряду відповідальним за перевірку укриттів Олександр Камишін заявив, що «результати – невтішні». За його словами, до стану лише 15% укриттів у Києві не виникло зауважень.

Президент України Володимир Зеленський звільнив чотирьох голів районних адміністрацій Києва.

«Взяття» Соледара та бомбардування Києва: як Росія пропагує війну через відеоігри та соцмережі (відео)

Для поширення пропаганди та популяризації війни проти України, Росія використовує відеоігри – як-от Minecraft та World of Tanks, а також соціальні мережі. Наративи та виправдання російської агресії поширюють через популярні платформи для геймерів – Discord і Steam. Такі висновки зробили у своєму матеріалі журналісти The New York Times. Наприклад, у грі Minecraft гравці з Росії відтворили битву за місто Соледар в Україні, у World of Tanks – влаштували реконструкцію параду танків у Москві у 1945 році. До поширення пропаганди залучили і фахівців з ПВК «Вагнер» – персонал Євгенія Пригожина представляв «Вагнер» та російських військових крутими та грізними, пишуть автори The New York Times.

Росія: Путін підписав закон про підвищення призовного віку до 30 років

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про призов на строкову службу росіян у віці з 18 до 30 років, передає російська служба Радіо Свобода. Раніше граничний вік для призову був 27 років.

Підписаний документ набуде чинності з 1 січня 2024 року. Ті, кому до кінця 2023 виповниться 28 років, під дію нового закону не підпадають.

Спочатку планувалося, що підвищать нижню межу призовного віку: з 18 до 21 року. Згодом голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов заявив, що комітет вирішив цього не робити. Зміни він пояснив тим, що через демографічну ситуацію до армії призивають дедалі менше росіян.

Крім цього, президент підписав закон, що запроваджує заборону на виїзд за кордон для громадян з дня вручення їм повістки, у тому числі за місцем роботи або навчання.

Держдума у квітні схвалила закон про створення єдиного реєстру військовозобов’язаних, який прирівнює електронні повістки до паперових. Російське Мінцифри рогнозує, що реєстр запустять не раніше осені.

Ще один документ, підписаний Путіним, стосується Росгвардії. Вона зможе мати на озброєнні важку військову техніку, а держзакупівлі для ведення бойових дій проти України проводитимуться за спрощеною процедурою. Російське Міністерство оборони зможе укладати контракти у будь-якій формі під час закупівлі у єдиного постачальника.

Раніше підвищення призовного віку в Росії підтримала Рада федерації.

Атака на Новоросійськ: навіщо це Україні?

Рано-вранці 4 серпня російські пропагандистські ЗМІ повідомили про вибухи в акваторії міста Новоросійськ та села Мисхако Краснодарського краю РФ.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Пізніше російське держінформагентство ТАСС із посиланням на Міноборони Росії повідомило, що ЗСУ нібито намагалися атакувати вночі військово-морську базу та місто двома морськими безекіпажними катерами. Військові заявили, що атака була відбита вогнем штатного озброєння російських кораблів. Проте в порту ввели тимчасову заборону руху суден.

Як Радіо Свобода повідомили джерела в спецслужбі, спецоперацію в порту Новоросійська провели СБУ спільно з ВМС і опублікувало відео атаки надводного дрону.

За даними джерела, це надводний дрон СБУ із 450 кілограмами тротилу, який атакував корабель із близько 100 особами екіпажу на борту.

Внаслідок атаки нібито було пошкоджено важкий десантний корабель «Оленьогірський гірник», який – як заявили у спецслужбі – більше не може виконувати бойові завдання. В інтернеті з'явилося й відео, на якому росіяни буксирують корабель до берега – помітно, що він має сильний крен.

Українські військові повідомляли, що Росія передислокувала більшу частину кораблів із порту в українському Севастополі до Новоросійська, побоюючись атак дронами з боку України.

Спікер об'єднаного командування «Південь» Наталія Гуменюк припустила, що вибухи в Новоросійську можуть бути провокацією самої Росії – щоб ще більше загострити ситуацію в Чорному морі після виходу Москви із «зернової угоди».

Головні питання випуску:

Навіщо Україна – якщо це було вона – атакувала порт у Новоросійську?

Де тепер російські військові кораблі ховатимуться від атак у Чорному морі?

І які бойові завдання виконував підбитий десантний корабель «Оленьогірський гірник»?

«Схеми» поіменно назвали посадовців, які в кінці 90-х передали Росії бомбардувальники та пів тисячі крилатих ракет

Проєкт Радіо Свобода «Схеми» поіменно назвав українських посадовців, які у 1999-му році підтримали та просували рішення про передачу в Росію майже шести сотень крилатих ракет та одинадцятьох бомбардувальників, які тепер армія РФ використовує у повномасштабній війні проти України. Це, зокрема, тогочасні урядовці – перший віцепрем’єр-міністр Анатолій Кінах, віцепрем’єр з питань економіки Сергій Тігіпко, міністр закордонних справ Борис Тарасюк, міністр оборони Олександр Кузьмук, представник «Нафтогазу України» Ігор Діденко, які вирішили передати це озброєння Москві в обмін на газові борги України перед Росією.

Журналісти «Схем» розшукали в державному архіві угоду, яку у жовтні 1999-го у Ялті підписали два прем’єр-міністри України та Росії Валерій Пустовойтенко та Володимир Путін. Разом з нею – список серійних номерів переданих ракет, а також усі погоджувальні документи та пояснювальні записки. В обмін на передане озброєння Росія скасувала частину боргу за газ. Ракети та літаки передали за погодженням Кабміну України, але без голосування у Верховній Раді, що, за словами критиків угоди, порушувало Конституцію та інші закони України.

Частина чиновників, які ухвалили це рішення, і досі мають вплив на політичне та економічне життя України – продовжують обіймати державні посади, бути радниками армійського командування або входити у десятку найзаможніших людей країни.

Так, наприклад, Олександр Кузьмук, який на момент ухвалення рішення перебував на посаді міністра оборони, нині має статус радника Командувача Сил територіальної оборони ЗСУ. Борис Тарасюк, колишній очільник МЗС, тепер – постійний представник України при Раді Європи. Сергій Тігіпко, нині один із найбагатших українців за версією Форбс, тоді обіймав посаду віцепрем’єра з питань економіки. Анатолій Кінах, який тоді був першим віцепрем’єр-міністром, зараз – очільник Українського союзу промисловців і підприємців.

Документи для уряду готував, в тому числі, Борис Тарасюк, йдеться у розслідуванні. За його підписом надійшов проєкт відповідної постанови Кабміну та пояснювальна записка, в якій він обґрунтовував необхідність ухвалення цього рішення: «угода мала дати відчутний позитивний економічний ефект для України».

Також там йшлося про «принципову позицію України» – під час переговорів з РФ – Москва має платити в доларах, а не в рублях.

Журналіст «Схем» подзвонив Борису Тарасюку та запитав, в чому була необхідність передавати зброю Росії. Тарасюк сказав, що це «тема серйозна», на такі питання поспіхом не можна відповідати, а він «зараз зайнятий, треба терміново на роботу». Більше Тарасюк на дзвінки та листи не відповідав.

Ще один посадовець, який схвалив угоду – тодішній міністр оборони України Олександр Кузьмук, тодішній міністр оборони.

«Ракети Х-55 йшли разом з бомбардувальниками, більше вони ніяк використовуватися не могли, у складі Збройних сил вони вже не стояли. Потім діяв договір 1997-го року (Договір про дружбу і співробітництво з Росією – ред.), який, в тому числі, передбачав військово-технічне співробітництво. Тому на той час про ризики ніхто й не казав», – сказав Олександр Кузьмук у коментарі «Схемам».

У цьому договорі 1997-го року, про який є згадка на першій сторінці угоди про передачу ракет, зазначено, що Україна та РФ «відповідно до положень Статуту ООН поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів».

Голос «за» передачу озброєння віддав і тодішній віцепремʼєр з питань економіки Сергій Тігіпко. Нині – один з найбагатших людей країни за версією Forbes. На листи «Схем» Тігіпко теж не відповів.

Анатолій Кінах, у 1999-му році обіймав посаду віцепремʼєра, він не просто погодив передачу зброї, а й написав іншим міністрам листа з поміткою «терміново».

«Я працював в п’яти урядах… візував і підписував тисячі документів. Я несу персональну відповідальність за свою державу. Ніс, несу і буду нести, щоб ви не задавали більше мені таких питань», – сказав Кінах.

Валерій Пустовойтенко, який підписав угоду з Путіним, відмовився від коментарів.

Підтримав тоді передачу ракет від Києва Москві і Ігор Діденко, представник «Нафтогазу України». За його словами, ці домовленості начебто були узгоджені із США.

«Найголовніше, наскільки я розумію, що Кучма (Леонід Кучма – колишній президент України – ред.) не давав добро на це все, поки він не узгодив з Клінтоном», – сказав Діденко.

Водночас будь-які домовленості щодо цього заперечив Стівен Пайфер, який у 1998-2000 роках був Надзвичайним і повноважним послом США в Україні.

«Я пам’ятаю, що у 1999 році український уряд повідомив нас і зробив публічну заяву про те, що вони передадуть певну кількість цих бомбардувальників до Росії. Це було зроблено відповідно до договору «Старт» (договір між СРСР та США про скорочення стратегічних наступальних озброєнь – ред.), і Україні не потрібно було отримувати згоду від США. Я не чув про жодну угоду з президентом Клінтоном щодо цього», – сказав Стівен Пайфер.

У відповіді на запит «Схем» в МЗС України повідомили, що Міноборони США профінансувало у 1992-2012 роках утилізацію та ліквідацію в Україні, у тому числі, ракет Х-55. Передавши їх Москві, Україна намагалася вирішити економічні проблеми і поклалась на обіцянку РФ гарантувати територіальну цілісність, йдеться у розслідуванні.

«Схеми» співставили список номерів переданих ракет з номерами тих Х-55, які армія РФ почала використовувати проти України під час повномасштабного вторгнення. І виявили щонайменше з десяток ракет зі списку, які РФ запустила по українських містах – частину з них збили сили української ППО, частина влучила у житлові будинки.

«Результатами задоволені» – Зеленський про аналіз використання високоточної зброї

Президент Володимир Зеленський очолив засідання ставки верховного головнокомандувача, яка тривало три години – про це він повідомив 4 серпня.

За словами Зеленського, головнокомандувач Валерій Залужний, командувачі Олександр Сирський та Олександр Тарнавський доповіли про ситуацію на фронті.

Крім того, на засіданні обговорили забезпечення експорту зерна з України.

«Доповіді віцепрем’єра Кубракова, міністра Кулеби, командувача Неїжпапи та наших розвідок. Розуміємо відповідальність перед світом. Залучаємо максимальну кількість країн регіону для забезпечення глобальної продовольчої стабільності», – заявив він.

Крім того, на ставці обговорили стан військово-промислового комплексу. Зеленський заявив про плани спростити процедури для оборонних підприємств.

«Аналіз застосування високоточної зброї. Зараз не час для озвучування деталей. Але результатами задоволені», – сказав президент.

Він не уточнив, про яку саме зброю йдеться.

На попередньому засіданні ставки 27 липня, за словами Зеленського, йшлося про забезпечення військ боєприпасами і результативність використання наявних систем ППО і підсилення повітряного щита з урахуванням майбутніх надходжень.

Виживання в Авдіївці: жити завдяки добрій волі людей і тому, що вродить

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року населення невеликого міста Авдіївка, що на Донбасі, скоротилося з 30 000 до 1 600 жителів.

Багато з тих, хто вирішив залишитися, – люди літнього віку, які відмовляються від евакуації.

Живучи серед зруйнованих будівель і перебуваючи під постійною загрозою обстрілів, вони покладаються на свої городи – і один на одного – для виживання.

МОЗ: російські війська повторно обстріляли лікарню в Херсоні, в якій раніше загинув лікар

Російські війська знову обстріляли лікарню Карабелеша в Херсоні, де цього тижня загинув лікар і була поранена медсестра, повідомляє Міністерство охорони здоров’я 4 серпня.

У МОЗ розцінили обстріл як спростування російської тези про те, що цивільна інфраструктура потрапляє під обстріли випадково.

«Цього разу влучили у внутрішній двір. Постраждала будівля моргу. Вибито вікна та двері в приймальному відділенні», – йдеться в повідомленні.

За попередніми даними, ніхто не постраждав.

На момент атаки працівники і пацієнти були в укритті – попередньо без постраждалих.

Цього ж дня відбувається похорон загиблого внаслідок попереднього обстрілу 25-річного медика Дмитра Білого, повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

«Під вий сирен вшанували памʼять молодого сміливого лікаря, який загинув у свій перший робочий день у лікарні», – прокоментував він.

Внаслідок удару по Херсону 1 серпня загинув лікар, ще п’ятеро людей, в тому числі медична сестра, отримали поранення.

Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та деокуповану частину області. Зокрема, напередодні поранення внаслідок обстрілів отримали дев’ятеро місцевих жителів.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

«Підготовка до депортації». Для чого окупанти заохочують жителів півдня доносити одне на одного?

Навіщо російські силовики посилюють систему доносів на окупованій частині Херсонщини і чим це загрожує місцевому населенню? Які ще методи застосовують російські спецслужби, щоб виявляти нелояльних до себе жителів? Чи відрізняється робота російських силовиків на окупованих територіях і в самій Росії? Про все це – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

Понад 200 цивільних в Україні загинули через використання військами РФ касетних боєприпасів – ОГП

Україна має докази того, що російські війська використовують касетні боєприпаси проти цивільних, попри заперечення Кремля – про це заявляє Офіс генерального прокурора 4 серпня.

«Ворог використовує всі типи касетних снарядів, які призначені для реактивних систем залпового вогню, насамперед для «Урагану», «Смерчу» та «Торнадо-С», а також для тактичного ракетного комплексу «Точка». Удари наносяться по обʼєктах цивільної інфраструктури – житлових будинках, лікарнях, дитячих садках, залізничних вокзалах», – йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, з 24 лютого правоохоронці відкрили 239 кримінальних проваджень за фактами застосування російськими військами касетних боєприпасів.

«Внаслідок задокументованих обстрілів загинула 201 цивільна особа, ще 553 отримали поранення», – додає відомство.

Офіс генпрокурора зазначає, що перший відомий випадок застосування касетних боєприпасів в ході повномасштабної російської агресії був зафіксований вже на наступний день після її початку. Тоді обстрілу зазнав дитячий садок «Сонечко» в місті Охтирка на Сумщині.

За даними правоохоронців, касетні боєприпаси неодноразово застосовувалися по житлових масивах українських міст, що призводило до десятків загиблих і поранених мирних жителів.

Росія продовжує заперечувати обстріли українських цивільних, в тому числі касетними боєприпасами.

Литва планує закрити два пункти пропуску на кордоні з Білоруссю

У відповідь на прибуття до Білорусі найманців з російської ПВК «Вагнер» Литва планує закрити два з шести пунктів пропуску, заявив заступник міністра внутрішніх справ Литви Арнольдос Абрамавічус, пише інформагентство BNS з посиланням на Литовське радіо.

«Найближчим часом буде ухвалене рішення про закриття двох пунктів пропуску. Якщо сьогодні в Польщі практично один пункт пропуску, то у нас їх шість. Одним із запобіжних заходів було б скорочення з шести пунктів пропуску до чотирьох», – сказав Абрамавічус.

Рішення про це, за його словами, має ухвалити уряд.

Голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Лаурінас Кащунас заявив, що в умовах присутності «вагнерівців» в Білорусі закриття окремих пунктів литовського кордону є лише питанням часу.

«Я завжди казав, що закриття кордону з Білоруссю може бути варіантом, що ми можемо це зробити. Кілька місяців тому комітет ухвалив рекомендаційне рішення подумати про закриття деяких прикордонних пунктів», – сказав Лаурінос Кащунас, якого цитує LRT .

За його словами, у разі загострення ситуації депутати ухвалять постанову про повне закриття кордону.

Президент Литви Гітанас Науседа напередодні заявив, що Вільнюс, Варшава і Рига повинні бути готові разом закрити кордон з Білоруссю, якщо ситуація погіршиться. Польща погоджується, її МВС уважно стежить за ситуацією на кордоні.

«Ми трохи відрізняємось від поляків. Вони все більше публічно демонструють силу біля кордону. Ми робимо це менш публічно, але весь план, усі приготування зроблені. На якомусь етапі будуть задіяні і наші війська», – сказав Кащунас.

Раніше польська армія передислокувала до кордону з Білоруссю бойові гелікоптери двох бригад ВПС. За даними польської сторони, зараз у Білорусі перебуває близько 4 тисяч найманців ПВК «Вагнер».

Дані СБУ: Росія планує провокацію на нафтопереробному заводі в Білорусі за участі «вагнерівців»

Росія може планувати найманців приватної військової компанії «Вагнер» для провокації на території Білорусі – про це заявила Служба безпеки України 4 серпня.

Відомство посилається на дані, які свідчать про «підготовку росіянами масштабної провокації «під чужим прапором» на стратегічному об’єкті Білорусі – Мозирському нафтопереробному заводі».

«За наявними даними, підготовкою теракту займається диверсійно-розвідувальна група із кадрових військових ЗС РФ та співробітників російських спецслужб, яких відправили на територію Білорусі під виглядом «вагнерівців». Ця російська ДРГ має вчинити провокацію на НПЗ, вдаючи із себе «українських диверсантів». У скоєному РФ планує звинуватити Україну, щоб таким чином вкотре спробувати втягнути Мінськ у повномасштабну війну проти нашої держави», – йдеться в повідомленні пресслужби.

Читайте також: У Польщі повідомили про затримання чергового підозрюваного в роботі на розвідку РФ

СБУ додає, що отримало інформацію з кількох джерел, в тому числі від полоненого російського військовослужбовця та з його мобільного телефона. Військовому РФ нібито було наказано передислокуватися до Білорусі в складі ПВК «Вагнер»:

«Уже на етапі зміни місця служби російський військовий отримав інформацію про «спеціальну місію» на Мозирському НПЗ. У його телефоні кіберфахівці СБУ знайшли видалену переписку з іншими виконавцями, знімки об’єкта та окрему інформацію щодо операції».

Відомство застерігає армію Білорусі від прямої участі у війні проти України.

Напередодні прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що на території Білорусі близько 4 тисяч вагнерівців, водночас, за його словами, дані президента Литви Ґітанаса Науседи свідчать про навіть більшу цифру.

Раніше з’явилася інформація, що «вагнерівці» проводять навчання з білоруською армією. У зв’язку з чим Польща почала перекинула понад 1000 своїх військових ближче до кордону з Білоруссю.

Білоруська армія досі не брала безпосередньої участі у повномасштабній війні проти України. Водночас у лютому 2022 року керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та дозволило використовувати військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії та обстрілів мирних міст в Україні, жертвами яких стали тисячі цивільних жителів.

В оборонному бюджеті США для України – на 500 мільйонів доларів менше, ніж торік. Чи варто Києву хвилюватись? Пояснення законодавців

Наприкінці липня Палата представників та Сенат проголосували власні версії оборонного бюджету США на 2024 рік. Далі обидві палати мають погодити фінальну, спільну версію документа. Нині в обох варіантах, окрім іншого, прописано 300 мільйонів доларів на оборонну допомогу Україні. Ця сума відповідає офіційному запиту Адміністрації Байдена. Водночас це на 500 мільйонів доларів менше, ніж було погоджено минулого року.

До України повернули тіла 44 загиблих військових – Мінреінтеграції

Україна повернула тіла 44 загиблих військових, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 4 серпня.

За повідомленням, останки репатріювали з тимчасово окупованих територій.

«Репатріація тіл із ТОТ відбулася за сприяння Мінреінтеграції, Уповноваженого зі зниклих безвісти у співпраці з Об’єднаним центром при СБУ, ЦВС ЗСУ, іншими силовими структурами, відомствами та міжнародними організаціями», – заявляє відомство.

Тіла планують ідентифікувати і після цього передати рідним для поховання.

У липні Мінреінтеграції повідомило про повернення 62 тіл загиблих.

Навесні влада повідомляла, що від початку повномасштабного вторгнення РФ вдалося повернути тіла близько півтори тисячі захисників України.

Російському олігарху Гінеру повідомили про підозру через ТЕС у Криму та боєприпаси для армії РФ

Олігарха з оточення президента Росії Володимира Путіна, президента футбольного клубу «ЦСКА» Євгенія Гінера заочно підозрюють у пособництві замаху на державні кордони України – про це повідомили 4 серпня українські правоохоронні органи.

За повідомленням Державного бюро розслідувань, у 2019 році підозрюваний через підконтрольну йому компанію забезпечив будівництво Балаĸлавської та Таврійської ТЕС на території окупованого Криму:

«Ці електростанції були приєднані до електричних мереж РФ. Таким чином підозрюваний заподіяв шкоду енергетичній безпеці України, сприяв залежності Криму від РФ в енергетичному секторі».

Також, за даними Бюро, в 2022 році Гінер, який є власником компанії «КБАЛ им. Л.Н. Кошкина», розпорядився щодо постачання патронів для різних видів стрілецької зброї до Міністерства оборони, Збройних сил та інших військових формувань РФ. ДБР додає, що олігарх «забезпечив постачання значної кількості патронів російським військам за весь період часу збройної агресії проти України».

«Гінеру заочно повідомлено про підозру у пособництві вчинення дій з метою зміни меж території та державного кордону України, які призвели до тяжких наслідків за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна», – йдеться в повідомленні.

ДБР нагадує, що фігурант опосередковано є бенефіціаром групи компаній VS Energy International Ukraine та володіє корпоративними правами компаній «Кіровоградобленерго», «Рівнеобленерго», «Чернівціобленерго», «Житомиробленерго», «Херсонобленерго» та «ЕК Севастопольенерго», а також готелями, металургійними заводами та торговельними центрами.

Наразі Вищий антикорупційний суд розглядає позов Міністерства юстиції про стягнення цих активів у дохід держави.

Восени 2022 року президент Володимир Зеленський ввів у дію низку рішень РНБО про санкції щодо російських олігархів, які володіють в Україні найбільшими активами. У цей перелік з-поміж інших потрапив і Євген Гінер. В Офісі генпрокурора повідомили, що раніше, за матеріалами правоохоронних органів, рішенням Вищого антикорупційного суду України активи Гінера – 88,89% акцій українського банку було стягнуто в дохід держави.

Перепрофільовуємо Повітряну оборону, щоб захистити порти – ОК «Південь»

Усі українські порти нині готові відвантажувати зерно у рамках «зернової ініціативи», якщо це питання буде вирішене політично. Водночас Україна перепрофільовує роботу Повітряної оборони, щоб посилити захист портової інфраструктури і мати можливість відбивати російські атаки. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказала речниця оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.

«Те, що стосується майбутнього захисту, ми продовжуємо роботу з перепрофілювання протиповітряної оборони. Продовжуються роботи на всіх рівнях, в тому числі і з міжнародними партнерами для того, щоб посилити нас технічно засобами повітряної протиракетної оборони, які будуть здатні протидіяти тим видам озброєння, які ворог застосовує на цьому напрямку», – сказала Гуменюк.

Речниця ОК «Південь» також повідомила, що з моменту завершення зернової угоди російські військові здійснили сім атак на портову інфраструктуру півдня України.

«Досить потужні атаки, якими намагалися пошкодити як портові виробничі потужності, так і зернові сховища, і сам предмет перевезення, тобто зерно. Атаки були здійснені з використанням різного виду озброєння з різних напрямків і максимально зосереджені на досягненні позитивного результату», – розповіла вона.

Після того, як 17 липня влада РФ вийшла із зернової угоди російські війська почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.

Ще одному військкому повідомили про підозру – ОГП

В Офісі генпрокурора повідомили, що підозру отримав колишній керівник Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Наразі він очолює Донецький обласний ТЦК та СП, повідомляє пресслужба ОГП.

«Йому інкриміновано перевищення службових повноважень (ч. 5 ст. 426-1 КК України). За даними слідства, перебуваючи на посаді керівника Запорізького обласного ТЦК та СП, у 2022 році підозрюваний безпідставно виплатив додаткову винагороду підлеглим військовослужбовцям на загальну суму майже 1 млн грн. Встановлено, що вони не брали безпосередньої участі у бойових діях», – йдеться в повідомленні.

Правоохоронці затримали підозрюваного. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.

«Встановлюється повне коло учасників, причетних до протиправної схеми», – повідомили в ОГП.

У відомстві не вказують імені підозрюваного, однак з відкритих джерел відомо, що очолює Донецький обласний ТЦК та СП очолює Геннадій Яременко.

Наприкінці липня президент Володимир Зеленський повідомив про «всеохопну перевірку» військкоматів. За його словами, 11 областей взяли на особливий контроль. Днями правоохоронці провели обшуки у дніпропетровського військкома, минулого місяця під арешт взяли одеського військкома, а також були заарештовані керівники обласного і районного військкоматів Рівненщини.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG