«Путін хоче спинити контрнаступ ЗСУ». Як це міняє ситуацію на фронті та в тилу окупантів?
Чи може російська армія зупинити контрнаступ ЗСУ на запорізькому напрямку? В яких містах російські військові продовжують будувати оборонні укріплення, і чи заважає це українській армії? В якому випадку Росія буде змушена припинити війну, і від чого це залежить? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Загроза ракетного удару: в низці областей України оголосили повітряну тривогу (відбій)
У Київській та ще низці областей 27 вересня було оголошено повітряну тривогу.
За даними Повітряних сил ЗСУ, є загроза застосування військами РФ ракетного озброєння.
«Ракетна небезпека де оголошена повітряна тривога!», – йдеться в повідомленні ПС ЗСУ.
Однак, повітряна тривога тривала не довго, о 12.17 пролунав її відбій, запусків крилатих ракет зафіксовано не було.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Галібаренко про «непристойні» мирні пропозиції Україні: в штаб-квартирі НАТО вони ніколи не звучали
У штаб-квартирі Альянсу немає дискусій про мирні плани для України, які вона вважає «неприйнятними». Про це журналістам у Брюсселі заявила посол України при НАТО Наталія Галібаренко.
«Скажу чесно – в штаб-квартирі – ніколи. На деяких форумах, де збираються експерти, неурядові організації, – так, мені доводилося чути такі питання і такі припущення про те, що, можливо, Україні варто враховувати досвід Німеччини, яка вступала до НАТО окремою частиною, а потім приєдналася друга частина (...). Люди, мені здається, просто тестують ґрунт. Вони хочуть подивитися, якою буде реакція на ті чи інші пропозиції», – розповіла дипломатка, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Очільниця місії України при НАТО також зазначила, що в штаб-квартирі Альянсу ні в якому форматі «не обговорюють майбутнє членство України в Альянсі в обмін на здачу територій», згадавши в цьому контексті слова керівника приватного офісу генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена, котрий допустив можливість такого сценарію, втім, згодом визнавши, що «це була помилка».
«У мене зразу було враження, яке потім підтвердилося, що це просто фраза, вирвана з контексту. По-перше, тому, що в штаб-квартирі НАТО немає таких дискусій. Після появи цієї заяви ми ще раз проговорювали з різними делегаціями, які підтвердили, що навіть на неофіційних рівнях немає таких дискусій. І їх не було (...). Дуже добре, що Єнссен так само вибачився за те, що він допустив таку думку в принципі. Думаю, на цьому ситуація вичерпана і ми просто рухаємося далі», – наголосила Галібаренко.
Галібаренко також розповіла, що дискусії всередині штаб-квартири НАТО радше зміщені на те, «як нам поєднати перемогу у війні з реформами, тому що всі розуміють, наскільки це важко».
«Іноді навіть партнери визнають, що вони забагато від нас вимагають. Тому що Україна воює, і, на жаль, іноді, коли ти сидиш у мирні часи в мирному Брюсселі в штаб-квартирі, то, можливо, про це забуваєш. І по факту іноді по реформах до нас висуваються ті самі вимоги, які виконували країни абсолютно в мирний час. І це при тому, що нам треба зробити все в «турборежимі», – зазначила дипломатка.
У липні відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
Міністр сільського господарства Польщі закликає Україну відкликати скаргу до СОТ щодо зерна
Міністри сільського господарства Польщі та України Роберт Телус та Микола Сольський провели онлайн-розмову щодо вирішення зернового конфлікту. Після розмови польський міністр на брифінгу поділився результатами перемовин, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Зокрема, Телус розповів, що вони обговорили нові процедури, які пропонує Україна щодо ввезення зерна до Європейського союзу та інших країн.
«Наше рішення незмінне, українського збіжжя не буде на польському ринку, і Україна це добре сприйняла. Аби наші подальші переговори були результативними, я закликаю українську сторону відкликати свою скаргу до Світової організації торгівлі, бо вона безпідставна з нашого боку. Міністр Сольський сказав, що обговорить і обдумає це з міністром економіки», – заявив польський урядовець.
Також, за словами Телуса, переговори стосувалися транзиту українського зерна:
«Зараз ми на останньому етапі домовленостей з Литвою, щоб перенести контроль з українсько-польського кордону до порту в Литві. Йдеться про контроль, який буде гарантувати, що зерно виїжджатиме за межі ЄС. Український міністр також запропонував, щоб такий же контроль перенести на німецьку сторону, щоб він здійснювався не на нашому (українсько-польському – ред.) спільному кордоні, а в німецьких портах. Ми ці питання обдумаємо і обговоримо».
Вкотре міністр наголосив, що Польща допоможе вивезти Україні зерно і доставити туди, де його потребують, але пріоритет Варшави – передусім забезпечити свій ринок і захистити власного фермера.
«Ми розмовляємо і будуємо механізм на майбутнє, механізм, який забезпечить польський ринок і ринок ЄС, щоб це збіжжя їхало туди, де його потребуть, туди, куди їхало перед війною, щоб не спровокувати світової дестабілізації», – наголосив Телус.
Також міністри України та Польщі домовилися про наступну розмову, яка відбудеться у найближчі тижні.
За повідомленням Міністерства аграрної політики, Сольський та Телус домовилися зустрітися через тиждень та обговорити результати розгляду питання запровадження процедури ліцензування. Крім того, Сольський анонсував «найближчими днями» тристоронню зустріч міністрів сільського господарства України, Польщі та Литви щодо перенесення ветеринарного контролю на територію країни призначення експорту для покращення транзиту через Польщу.
«Міністр агрополітики України повідомив, що подібну процедуру необхідно погодити для транзиту польською територією агропродукції і до Німеччини. Він нагадав, що в серпні такий механізм контролю був погоджений Угорщиною та Словаччиною», – йдеться в повідомленні українського відомства.
Напередодні відбулася зустріч міністрів сільського господарства країн Вишеградської четвірки. 26 вересня Чехія, Угорщина, Словаччина і Польща закликали Європейський союз ретельно перевірити так звані «коридори солідарності», якими українське зерно проходить до третіх країн.
Український міністр сільського господарства Микола Сольський, який по відеозв’язку приєднався до зустрічі, повідомив, що Україна розробила процедуру верифікації експорту чотирьох агрокультур, відповідно до рішення Єврокомісії, і наразі не експортує до п’яти прикордонних країн агропродукцію без їхнього погодження.
Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини 18 вересня. Це сталося після односторонньої заборони на імпорт української агропродукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини. Після цього, втім, Київ почав переговори з цими країнами щодо умов зернового експорту.
РФ хоче побудувати залізничне сполучення з Маріуполем, Волновахою та Донецьком – Андрющенко
Російські військові хочуть побудувати пряме залізничне сполучення з Маріуполем, Волновахою, аби «вирішити всі питання військової та цивільної логістики», зазначив радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко.
«Окупанти намагаються побудувати пряме залізничне сполучення з Маріуполем, Волновахою та Донецьком. Зараз це не лише балачки, вони почали будівництво залізничного мосту біля с. Гранітне через річку Кальміус», – поінформував він.
Андрющенко зазначив, що «в разі успіху це дасть змогу включити наявну гілку Маріуполь–Асланове–Кальчик–Волноваха в пряме сполучення з Таганрогом та Ростовом-на-Дону».
«На практиці це не лише глобальне вирішення питання щодо військової та цивільної логістики, але й кардинальне зниження залежності від залізничного сполучення Кримським мостом», – додав радник мера Маріуполя.
Редакція наразі не може незалежно перевірити цю інформацію.
Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».
Посол України при НАТО розповіла, на що витрачатимуть комплексний багаторічний пакет від Альянсу
Україна представила свої ідеї, як витрачати багаторічний комплексний пакет допомоги від НАТО, що складає 500 мільйонів євро й розрахований насамперед на середньо- та довгострокові потреби. Про це журналістам у Брюсселі розповіла посол України при Альянсі Наталія Галібаренко.
«Українська сторона вже запопонувала деякі (проєкти – ред.), наприклад, у галузі гуманітарного розмінування. Навіть у галузі ППО і ПРО. Ми також внесли пропозиції, щоб НАТО долучився до відбудови одного зі зруйнованих об’єктів військового призначення. Тобто це може бути або шпиталь, або одна з баз для тренування українських військових, і так само одним із проєктів буде реабілітація поранених, а в перспективі – реабілітація ветеранів війни», – зазначила Галібаренко.
За словами дипломатки, спочатку допомога від НАТО як організації була спрямована на першочергові потреби: аптечки, пальне, зимовий одяг.
«Тепер ідея в тому, що, якщо ми матимемо фіксоване фінансування – 500 млн гарантовано щороку, то ми зможемо розраховувати на більш середньострокові і довгострокові проєкти», – зауважила представниця України при НАТО.
Галібаренко також додала, що сума може змінюватися, оскільки допомога складається з добровільних внесків, які роблять країни-члени Альянсу.
«Якщо вдасться спільними зусиллями і представленням проєктів залучити більше фінансування, то ця сума може бути більшою, ніж 500 млн. Але вона може бути й меншою. Тут ризики йдуть в обидва боки. Знову ж таки, це нормальна, вважаю, еволюція, що ми перейшли від задоволення самого такого, що горить і на вчора, до більш середньострокових і довгострокових проєктів», – резюмувала дипломатка.
За підсумками Вілюського саміту НАТО Альянс запропонував Україні 500 мільйонів євро на рік у найближчому майбутньому для військових потреб. Ця сума може потенційно зрости.
Командувач Тарнавський анонсував «добрі новини» на Таврійському напрямку
Під час контрнаступу українських військових на Таврійському напрямку «варто чекати на добрі новини», повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
«Таврійський напрямок. Будуть гарні новини», – написав він.
Крім того, Тарнавський зазначив, що українські військові «стабільно просуваються та знищують росіян». Він також показав відео роботи підрозділу аеророзвідки «Кобра».
«На Таврійському напрямку російські окупанти за даними на 26 вересня втратили п’ять складів, 35 одиниць техніки та 190 військових», – уточнив Тарнавський.
З п’яти населених пунктів на Запоріжжі евакуювали всіх дітей – обласна влада
З населених пунктів Запорізької області, розташованих поблизу зони бойових дій, евакуювали всіх дітей. Про це в етері Радіо Свобода (Свобода.Ранок) розповів заступник голови Запорізької обласної військової адміністрації Євген Мироненко.
Йдеться про місто Гуляйполе, села Преображенка та Новопавлівка у Пологівському районі, а також про Степногірськ Василівського району. За уточненими даними від Запорізької ОВА, усіх дітей також вивезли і з села Єгорівка Пологівського району. Загалом, за даними обласної влади, з цих населених пунктів вивезли 59 дітей.
«Ми в принципі справилися з завданням, яке нам ставив уряд України, і те рішення, яке було прийняте віцепрем’єр-міністром щодо евакуації дітей з населених пунктів Гуляйполе, це Гуляйпільської територіальної громади, з Преображенська (Преобораженська територіальна громада) і Новопавлівки – це Оріхівська територіальна громада. Там ми повністю відпрацювали і всіх дітей ми евакуювали з сім’ями. По Степногірську також дуже чітко все відпрацьовано. На даний час жодної сім’ї з дітьми там немає. І взагалі там по цивільному населенню також така от ситуація в нас», – сказав Мироненко.
Зокрема, за даними посадовця, станом на 22 вересня зі Степногірська до міста Запоріжжя виїхали 82 людей, 39 з яких – діти. Нині у селищі немає жодного мешканця, запевняють у Запорізькій ОВА. А з сіл Преображенка, Єгорівка, Гуляйполя та Новопавлівка вивезли 47 людей, з них 20 – діти.
Примусову евакуацію дітей з п’яти населених пунктів Запорізької області – Преображенка, Єгорівка, Гуляйполе, Новопавлівка та Степногірськ – оголосили 29 серпня. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомляли, що через складну безпекову ситуацію звідти планують примусово вивезти 54 дитини та 67 супроводжуючих.
Сили РФ масово заселяються у будинки місцевих від Токмака до Роботиного – мер Мелітополя
Російські військові зараз масово заселяються в будинки місцевих жителів на території окупованої частини Запорізької області, зокрема, наймасовіше заселення відбувається на відрізку від Токмака (Молочанська) до Роботиного (Новопрокопівки). Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода. Ранок) повідомив міський голова Мелітополя Іван Федоров. Він наголосив, що з тих будинків, які зайняли російські сили, місцеві жителі почали масово виїжджати.
«Від Токмака до Роботиного ворог просто зайняв усі будинки, усі помешкання наших людей. Знаємо, що з минулого тижня ворог почав у самому Токмаку підселяти людей. Що це означає? Якщо хтось проживав у будинку або квартирі, то ворог саме до цих цивільних мешканців підселяє своїх військових. Для чого це робиться? Щоб прикриватися живим щитом. Що стосується обладнання вогневих позицій, то це є стандартна практика, на жаль. Люди для ворога нічого не вартують. Це сути живий щит, яким намагаються прикриватися», – каже Федоров.
Також він зауважив, що місцеві мешканці виїжджають зі своїх будинків через таке «підселення» на відрізку від Токмака до Роботиного. Переселяються також на територію Запорізької області, але в інші населені пункти, каже Федоров.
«Здебільшого вони обирають селища Веселе, Михайлівка або до Мелітополя виїжджають. Ми розуміємо, що чим ближче до лінії фронта, тим звірішіми стають ворожі війська і тим більше звірства вони проявляють», – додав мер.
Раніше міський голова Іван Федоров повідомляв, що на окупованих територіях Запорізької області російські сили розпочали мобілізацію. За його словами, російські сили ввели на підприємствах військовий облік і тепер змушують жителів підписувати контракти з російською армією. Також Федоров додав, що центри набору на контрактну службу працюють у Мелітополі, Бердянську, Токмаку, Приморську та Приазовському.
Галущенко обговорив із Ґроссі ситуацію на Запорізькій АЕС
Відновлення функціонування Запорізької атомної електростанції в інтересах не тільки української, а й загальноєвропейської енергосистеми – про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко за підсумками зустрічі з директором МАГАТЕ Рафаелем Ґроссі, яка відбулася напередодні. Зустріч відбулася в межах 67-ї сесії Генеральної конференції МАГАТЕ у Відні.
Під час зустрічі він також закликав МАГАТЕ до співпраці для збереження функціоналу всіх українських АЕС.
«Очільник Міненерго подякував Рафаелю Гроссі за докладені зусилля щодо врегулювання ситуації навколо окупованої росіянами найбільшої в Європі Запорізької АЕС. Водночас міністр відзначив, що Росія ігнорує будь-які рекомендації МАГАТЕ щодо деокупації і не зважає на присутність представників агентства на станції», – передає пресслужба відомства.
Крім того, Галущенко вказав на важливість напрацювання плану реакції на обстріли Росією української енергетичної інфраструктури.
Він також зазначив, що Україна потребує підтримки міжнародної спільноти для відновлення функціонування ЗАЕС:
«Це нові виклики для всього світу, що зустрічається з питаннями, яких не існувало ніколи раніше: як повернути до життя ядерний об’єкт, який окупувала одна з країн-членів МАГАТЕ? Як ми будемо повертати станцію до експлуатації після деокупації? Ще ніколи світові не доводилося вирішувати такі ситуації».
За повідомленням, сторони також обговорили підготовку до нового опалювального сезону в умовах російських повітряних атак.
Директор МАГАТЕ напередодні заявив, що його організація «віддана підтримці всіх атомних електростанцій України».
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. МАГАТЕ відрядила моніторингову місію на станцію у вересні 2022 року.
Зеленський: 1 жовтня в День захисників і захисниць Україна вшанує пам’ять загиблих «хвилиною шани»
У неділю, 1 жовтня, коли Україна вперше в нову дату відзначить День захисників і захисниць, о 9:00 пам’ять «людей, які загинули, захищаючи нашу державу та українців» вшанують хвилиною мовчання, заявив президент Володимир Зеленський.
«Цієї неділі вперше вся Україна на хвилину зупиниться, щоб мовчанням вшанувати подвиг наших людей, які загинули, захищаючи нашу державу й українців. Хай це стане нашою новою традицією. 9:00. Неділя. 1 жовтня. Центральні площі та вулиці українських міст. Хвилина шани. Хвилина мовчання. Та вічність памʼяті про наших полеглих захисників і захисниць», – йдеться в повідомленні у телеграм-каналі Зеленського.
День захисників і захисниць України – державне свято України, яке досі відзначали 14 жовтня, у свято Покрови Пресвятої Богородиці. Через реформу церковного календаря в Україні з 2023 року свято перенесли на 1 жовтня.
24 травня Архієрейський собор Православної церкви України (ПЦУ) схвалив перехід на новоюліанський календар з 1 вересня цього року.
Україна розраховує запустити рішення Вільнюського саміту до кінця року – посол при НАТО
Україна працює над адаптацією Річної національної програми, на яку посилається підсумкове комюніке Вільнюського саміту в частині оцінки прогресу України на шляху до НАТО, й готується представити цю версію програми союзникам у листопаді. Про це журналістам у Брюсселі розповіла посол України при НАТО Наталія Галібаренко.
«Погодьтеся, документ із трьохсот сторінок дуже важко переварити. Тому така вихідна позиція у нас була (до Вільнюського саміту – ред.), що ми в будь-якому разі будемо рухатися до перегляду Річної національної програми», – зазначила дипломатка.
Представниця України при НАТО зауважила, що документ планують скоротити і лишити в ньому виключно перелік реформ, потрібний для вступу до Альянсу.
«Тобто він не має бути про все хороше проти всього поганого і про все на світі. Він не має дублювати наші зобов’язання, які ми маємо в рамках ЄС, і він має містити такі етапи, щоб ми розуміли чіткі критерії, коли ми можемо говорити про виконання тих чи інших реформ», – сказала Галібаренко.
Дипломатка заявила, що Україна вже підготувала проєкт адаптованої Річної національної програми. Альянс має внести правки, й на консолідований варіант розраховують вийти в листопаді, коли відбудеться засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, куди запросять і Дмитра Кулебу.
«Чому саме така логіка? Річна національна програма розрахована на рік – об’єктивно це йде з назви. Тобто нам треба все ухвалити до того моменту, щоб з 1 січня 2024 року ми почали виконувати адаптовану Річну національну програму», – резюмувала дипломатка.
За словами Галібаренко, триває робота й над виконанням іншого рішення саміту у Вільнюсі: розробкою структури Ради Україна-НАТО та її робочого плану, в якому буде прописана регулярність зустрічей та їхні рівні.
«Зараз план такий, що ми в рамках Ради створимо комітети і робочі групи (...). Думаю, найближчим часом ми вже вийдемо на якийсь консолідований варіант, тому що дискусії вже тривають, і затвердимо так само робочий план. Разом з адаптованою національною програмою (такий у нас план) на кінець року зможемо говорити про те, що ми вже більшість рішень Вільнюса запустили», – резюмувала Галібаренко.
Дипломатка водночас нагадала, що, аби Україну прийняли до лав НАТО, виконання реформ – лише одна з необхідних складових.
«Для того, щоб набути членство, як завжди – залишається дві складові. Тобто має бути політичний консенсус, але так само має бути продовження реформ і завершення війни», – підсумувала посол України при НАТО.
У липні відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
ОВА повідомляє про загиблого через артобстріли Оріхова напередодні
Російські війська за добу 26 вересня здійснили 116 артилерійських обстрілів населених пунктів Запорізької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко вранці в середу.
Також у області зафіксували чотири авіаудари по Оріхову, Роботиному та Малій Токмачці, чотири атаки безпілотників на Гуляйполе, Малинівку й Малу Токмачку, а також шість обстрілів Новодарівки, Таврійського, Роботиного та Малої Токмачки з реактивних систем залпового вогню.
«Внаслідок артобстрілу Приморського поранено 56-річного чоловіка – його доправлено до лікувальної установи у важкому стані. Також ворожа артилерія забрала життя 66-річного жителя Оріхова», – заявив Малашко.
Також обласна влада отримала 15 повідомлень про пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури.
Крім того, напередодні через обстріли був поранений житель Орлівки на Донеччині, повідомив виконувач обов’язків голови Донецької ОВА Ігор Мороз.
Також напередодні 12 людей зазнали поранень внаслідок обстрілів Херсонської області. Один чоловік був поранений на Харківщині, у Вовчанську, ще двоє людей – у Нікопольському районі Дніпропетровської області.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
У розвідці Британії проаналізували розгортання РФ нової армії в Україні
Розвідка Великої Британії заявила, що Росія з середини вересня 2023 року, швидше за все, вперше залучила до бойових дій елементи своєї нової 25-ої загальновійськової армії. Формування почало рух в Україну з кінця серпня 2023 року.
«Повідомляється, що підрозділи двох маневрених компонентів 25-ої загальновійськової армії – 67-а мотострілецька дивізія і 164-а окрема мотострілецька бригада – воюють на фронті на ділянці на захід від Сєвєродонецька та Кремінної, вздовж межі між Донецькою і Луганською областями», – йдеться в повідомленні.
«Від початку вторгнення Росія рідко зберігала вільне угруповання армії, яке потенційно могло б стати основою нового великого наступального удару. З огляду на те, що 25-та загальновійськова армія, очевидно, поетапно розгортається для посилення розтягнутої лінії фронту, нові злагоджені наступальні дії Росії менш ймовірні протягом наступних тижнів», – додали в розвідці Британії.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у звіті 1 вересня зазначали, що підрозділи 25-ої армії мають замінити частини 41-ої загальновійськової армії.
На початку вересня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія готується до реваншу на сході. За його словами, на Лиманський напрямок російський Генштаб перекинув частини новоствореної 25-ої загальновійськової армії РФ.
У розвідці Британії пізніше заявили, що Росія провела перекидання підрозділів нової 25-ої загальновійськової армії в Україну раніше, ніж планувала «частково тому, що РФ продовжує боротися з надмірно розтягнутими силами на фронті, а Україна продовжує свій контрнаступ на трьох різних напрямках».
12 людей поранені на Херсонщині минулої доби через обстріли РФ – Прокудін
На Херсонщині минулої доби внаслідок російських обстрілів були поранені 12 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 119 обстрілів, випустивши 557 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, авіації та БПЛА, два з них – ракетні. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; територію та будівлі навчальних закладів, заводів, пенітенціарну установу в Херсоні; медичний заклад у Бериславі», – написав Прокудін у телеграмі.
Він також повідомив, що о 05:00 27 вересня армія Росії вдарила з авіації поблизу Миколаївки Бериславського району. Інформацію про постраждалих і руйнування ще з’ясовують.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати військ РФ
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 276 990 своїх військових, зокрема 320 – за останню добу, заявили у Генеральному штабі Збройних сил України.
Там навели також дані про інші втрати РФ:
- танки ‒ 4675 (три – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 8950 (+4)
- артилерійські системи – 6337(+38)
- РСЗВ – 792
- засоби ППО ‒ 534 (+1)
- літаки – 315
- гелікоптери – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4948 (+24)
- крилаті ракети ‒ 1529
- кораблі /катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 8792 (+29)
- спеціальна техніка ‒ 927(+2).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
РФ кидає на фронт жителів окупованої частини Запоріжжя? Чи зупинять США допомогу Україні?
- Російські сили почали мобілізацію на окупованій території Запоріжжя. За словами мера Мелітополя, людей змушують підписувати контракти з окладом в 200 тисяч рублів. Як російські сили тиснуть на населення? Як можна уникнути мобілізації? Для чого мобілізують українців? Та що відбувається в окупованих містах Запоріжжя. Говоримо з Іваном Федоровим.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- Після успішних українських ударів Чорноморський флот РФ не зможе мати в акваторії Чорного моря такий контроль, як раніше, кажуть у Британській розвідці. В українському ВМС повідомляють про вихід вже семи кораблів з портів Одеси, що раніше було неможливим. Як змінилася розстановка сил в Чорному морі? Питаємо в експерта.
- Три дні до «шатдауну» в США. Вже з 1 жовтня свою роботу можуть зупинити американські державні органи, якщо Конгрес не схвалить бюджетні питання на наступний фінансовий рік. Як це може позначитися на війні в України? Чи зменшать США військову допомогу? Розбираємося.
- Військова допомога в обмін на реформи? Українські медіа поширили лист із переліком реформ, які нібито має реалізувати Україна, щоб і надалі отримувати військову допомогу. В Білому домі вже пояснили: цей документ для дискусій та обговорень. Чи правда це та які реформи Києва хоче бачити Захід?
Поранені дві людини, побиті будинки – війська РФ вночі обстріляли Нікопольщину
Двоє людей були поранені внаслідок чергового російського удару по Нікопольщині, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Вночі ворог гатив із важкої артилерії по Мирівській громаді і самому Нікополю. Постраждали дві людини: чоловіки 44 та 68 років. Обидва у лікарні в стані середньої тяжкості. Зайнялася двоповерхова будівля. Вогонь рятувальники приборкали», – написав Лисак у телеграмі.
Крім того, за його словами, було пошкоджене приватне підприємство, понівечені чотири господарські споруди, одна – «знищена вщент», побиті шість приватних будинків, авто, газогони та лінія електропередач.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Заступниця директора Національного антикорупційного бюро України Поліна Лисенко заявила в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» про розроблений законопроєкт щодо діяльності бюро. Каже: документ вже готовий до подання у Верховну Раду України.
Також вона розповіла про «кадровий дефіцит, який ми наразі відчуваємо», про «наповнення штату НАБУ новими співробітниками в декілька етапів» та про «дрейфування у сторону Банкової».
ISW: український наступ біля Новопрокопівки «суттєво знизив» боєздатність елітних підрозділів РФ
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що ймовірно деградовані елементи 42-ої мотострілецької дивізії 58-ої загальновійськової армії Росії дедалі активніше контратакують у районі Новопрокопівки в Запорізькій області, і це свідчить про те, що українські контрнаступальні операції могли знизити боєздатність відносно більш елітних російських підрозділів ВДВ, які відповідали за контратаку в цьому районі.
«Підрозділи 70-го та 71-го гвардійських мотострілецьких полків 42-ої мотострілецької дивізії протягом останнього тижня дедалі активніше вели обмежені контратаки поблизу Новопрокопівки. Участь 70-го і 71-го мотострілецьких полків у контратаках в районі Новопрокопівки свідчить про те, що українські контрнаступальні дії могли суттєво знизити боєздатність підрозділів 7-ої та 76-ої дивізій ВДВ і що ці елементи вже не можуть проводити всі контратаки вздовж усього українського прориву на Оріхівському напрямку», – йдеться в повідомленні.