Генштаб: минулої доби відбулося 26 бойових зіткнень
Сили оборони України продовжують ведення оборони на сході й півдні України, наступальної операції на Мелітопольському напрямку і наступальних дій на Бахмутському напрямку, протягом минулої доби відбулося 26 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Ворог завдав 10 ракетних та 77 авіаційних ударів, здійснив 44 обстріли з реактивних систем залпового вогню як по позиціях наших військ, так і по цивільних об’єктах нашої держави. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – йдеться у повідомленні.
Болгарія стрімко модернізує свої збройні сили після вторгнення Росії в Україну
Болгарія роками відкладала модернізацію своїх збройних сил. Незважаючи на те, що країна є членом НАТО з 2004 року, армія Болгарії все ще покладається на стару радянську зброю. Однак повномасштабна війна, розв'язана Росією проти України у лютому 2022 році, схоже, стала стимулом, через який низка великих закупівель західної зброї може бути реалізована ще до кінця цього року. Яку ж зброю закуповує Болгарія? І для чого це їй потрібно?
Створені Росією у Чорному морі загрози викликають занепокоєння офіційної Софії, і тому Болгарія прагне придбати військові кораблі та зброю для своєї берегової охорони, каже прем’єр-міністр Ніколай Денков.
Після виходу з зернової угоди в липні 2023 року, завдяки якій відновився перерваний із початком масштабної війни експорт українського зерна, Росія атакувала українські порти та інфраструктуру в Чорному морі та навколо нього, намагаючись заблокувати постачання українською аграрної продукції на світові ринки.
Тому Болгарія уклала угоди на закупівлю зброї на близько 5 мільярдів левів (2,7 мільярда доларів). І ці угоди зараз із західними виробниками зброї перебувають на різних етапах реалізації.
До того, хоча Болгарія є членом НАТО вже майже 20 років і має за вимогою Альянсу витрачати щонайменше 2% свого ВВП на оборону ( хоча цю вимогу Альянсу насправді виконують далеко не всі члени), спроби офіційної Софії модернізувати збройні сили не були успішними. Болгарська армія все ще опиралася на застарілу зброю радянських часів.
За останні роки було підписано лише дві великі угоди з продажу зброї. Перша – у 2019 році для придбання восьми F-16 вартістю понад 5 мільярдів левів (2,7 мільярда доларів) у Lockheed Martin, американської компанії, яка виробляє винищувачі.
У 2022 році уряд Болгарії продовжив угоду та замовив у американського аерокосмічного гіганта ще вісім F-16.
Інша угода стосувалася двох багатоцільових модульних патрульних кораблів (MMPV) – невеликих військових кораблів, які можуть протистояти повітряним, морським, наземним і підводним загрозам – які будуть побудовані в Болгарії спільно німецькою суднобудівною компанією Luerssen і болгарським субпідрядником Delfin.
Алейнік каже, що не може уявити участь Білорусі у війні проти України, Мінськ завжди підтримував мир
Міністр закордонних справ Білорусі, яка має стратегічне партнерство з Росією, заявляє, що не може уявити ситуації, коли його країна вступить у війну проти України разом з російськими військами. Про це Сергій Алейник сказав в інтерв’ю Associated Press.
Він сказав, що не вважає, що українці хочуть або потребують «цієї війни на виснаження», наголосивши, що Білорусь завжди підтримувала мир у сусідній країні та продовжуватиме «робити все від нас залежне» для його досягнення.
Алейник також сказав, що не може уявити ситуації, коли Росія накаже Білорусі застосувати тактичну ядерну зброю, яку вона нещодавно розмістила.
За його словами, це насамперед інструмент захисту.
Але якщо у Білорусь буде вторгнення, «я не виключатиму жодних інструментів, які будуть використані для захисту суверенітету та територіальної цілісності нашої країни», – сказав він.
При цьому у своєму зверненні до Генасамблеї ООН в суботу Алейник коротко згадав про війну в Україні, сказавши, що «дуже боляче бачити», як українці, які такі близькі білорусам, страждають протягом півтора років.
Читайте також: Лукашенко погрожує українцям, що Росія «перемеле» військових і техніку ЗСУ
Режим Олександра Лукашенка підтримав Росію, яка 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну війну проти України. Територія Білорусі на початку вторгнення активно використовувалася російською армією для наступу на Україну з півночі. Мінськ також дозволив Росії навчати своїх солдатів на території Білорусі.
У Держдепі відреагували на намір Росії повернутися в Раду ООН з прав людини
У Державному департаменті США заявляють, що представництво Росії в Раді ООН з прав людини не узгоджується з її діями в Україні.
«Я б сказав, що ми досить чітко визначили нашу позицію щодо підходу Росії до прав людини. Держсекретар чітко заявив, що ми бачили, як Росія вчиняє воєнні злочини та злочини проти людяності в Україні. Ми чітко дали зрозуміти, що має бути відповідальність за ті злочини, які вони скоїли, і тому, звичайно, я вважаю, що представництво в органі, який займається правами людини, не узгоджується з їхніми діями в Україні», – сказав речник відомства Метью Міллер під час брифінгу 26 вересня.
Москва намагається повернутися до Ради ООН з прав людини. Росія вказана на сайті ООН як кандидат на вибори членів Ради з прав людини на 2024-2026 роки. Вони мають відбутися 10 жовтня. За словами дипломатів ООН, із якими поспілкувались журналісти BBC, Росія веде «агресивну кампанію», пропонуючи малим країнам зерно та зброю в обмін на їхні голоси. Тому вони не виключають, що РФ справді може повернутись до складу Ради.
Після початку повномасштабного вторгнення у квітні минулого року Генеральна асамблея ООН проголосувала за призупинення роботи Росії у Раді з прав людини.
У Лондоні розпочався суд над п’ятьма болгарами, яких звинувачують у шпигунстві на користь РФ
П’ятеро громадян Болгарії постали у вівторок, 26 вересня, перед судом у Лондоні за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії, повідомляє Бі-бі-сі.
Британське слідство дійшло висновку, що обвинувачені з серпня 2020 року до лютого 2023-го збирали інформацію, яка могла бути корисною «ворожій країні».
Минулого тижня прокуратура Великої Британії санкціонувала звинувачення у шпигунстві проти п’ятьох громадян Болгарі. За повідомленням, вони намагалися «збирати інформацію, яка була прямо чи опосередковано корисною для ворога», щоб завдати шкоди інтересам і безпеці Великої Британії.
Трьох із групи – Орліна Руссєва, Бізера Джамбазова та Катрін Іванову – заарештували в лютому. Слідчі вважають, що групою керував 45-річний Руссєв. Болгари, як стверджується, входили до шпигунського осередку російських спецслужб і вели спостереження за різними об’єктами як у Великій Британії, так і в інших країнах Європи.
Руссєв, Джамбазов та Іванова проживали в Норфолку. У їхніх будинках під час обшуків були виявлені підроблені посвідчення особи низки країн: Великобританії, Болгарії, Франції, Італії, Іспанії, Хорватії, Словенії та Чехії.
Підсудні виступали з відеозв’язку. Свою провину вони не визнали.
Суд також заявив, що болгари були пов’язані з Яном Марсалеком, який у справі не проходить. Марсалек – колишній топ-менеджер німецької платіжної системи Wirecard. Його підозрюють у шахрайстві на суму два мільярди євро.
За версією слідства, Руссєв постачав Марсалеку обладнання для стеження, а потім був завербований. Марсалек, за даними ЗМІ, утік до Республіки Білорусь, а зараз, ймовірно, живе у Росії.
Болгарська служба Радіо Свобода зазначає, що Марсалек принаймні з 2015 року співпрацював із російською військовою розвідкою та допомагав у створенні приватних військових компаній в африканських країнах.
ООН підтвердила загибель понад 9 тисяч мирних жителів від початку повномасштабного вторгнення РФ
В Україні від початку повномасштабного вторгнення РФ загинув 9 701 мирний житель, йдеться у звіті ООН за 25 вересня 2023 року.
За даними ООН, із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала 27 449 жертв серед цивільного населення в Україні – це число включає 9 701 загиблого і 17 748 поранених.
Також із 1 до 24 вересня 2023 року ООН вже зафіксувала 554 жертви серед цивільного населення в Україні.
Росія намагається повернутися до Ради ООН з прав людини
Росія прагне знову приєднатися до Ради ООН з прав людини після того, як її виключили після повномасштабного вторгнення в Україну. Про це повідомляє СNN.
Росія вказана на сайті ООН як кандидат на вибори членів Ради з прав людини на 2024-2026 роки. Вони мають відбутися 10 жовтня.
Згідно з позиційним листом Росії, який отримав CNN, Росія вважає Раду з прав людини «ключовим органом у системі ООН».
Читайте також: ЗМІ: доповідачка ООН назвала тортури «частиною політики» Росії в Україні
У документі, який Росія поширює серед членів ООН, щоб заручитися підтримкою, йдеться, що Москва «вважає важливим запобігти посиленню тенденції перетворення Ради з прав людини на інструмент, який служить політичній волі однієї групи країн, караючи нелояльні уряди за незалежну внутрішню та зовнішню політику».
«У разі обрання РФ зосередиться на цьому питанні. Ми рішуче просуватимемо принципи співпраці та зміцнення конструктивного діалогу в Раді з метою пошуку адекватних рішень щодо прав людини», – йдеться в позиційному документі.
Також дипломати ООН, із якими поспілкувались журналісти BBC, кажуть, що Росія веде «агресивну кампанію», пропонуючи малим країнам зерно та зброю в обмін на їхні голоси. Тому вони не виключають, що РФ справді може повернутись до складу Ради.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у квітні Генеральна асамблея ООН проголосувала за призупинення роботи Росії у Раді з прав людини.
«Якщо він мертвий, це хороша новина для всіх» – Умєров про ймовірну загибель командувача ЧФ Росії
Міністр оборони України Рустем Умєров не підтвердив і не спростував загибель командувача Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова, але заявив, що це була б «хороша новина для всіх».
«Він у нас перебуває на тимчасово окупованих територіях… його там взагалі не повинно бути. Тому, якщо він мертвий, це хороша новина для всіх, що ми продовжуємо деокупацію нашої території», – сказав Умєров у коментарі CNN.
Раніше сьогодні Міноборони Росії оприлюднило відео, де, ймовірно, Віктор Соколов, про загибель якого напередодні повідомила українська сторона, бере участь у засіданні колегії відомства. На оприлюдненому відео видно, ймовірно, Соколова, але він нічого не говорить.
У відповідь на це Сили спеціальних операцій ЗСУ заявили, що «уточнюють інформацію» щодо ймовірної загибелі командувача Чорноморського флоту Росії.
«Як відомо, внаслідок ракетного удару по штабу Чорноморського флоту РФ було знищено 34 офіцери. Наявні джерела стверджують, що серед загиблих – командувач ЧФ РФ. Багато кого досі так і не вдалося ідентифікувати через розрізненість фрагментів тіл. Оскільки росіяни терміново були вимушені публікувати відповідь з начебто живим Соколовим – наші підрозділи уточнюють інформацію», – заявили в ССО.
22 вересня у Севастополі пролунали кілька вибухів. Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у телеграмі повідомив про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
Згодом командування Сил Спеціальних операцій України заявило, що внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту Росії загинули 34 російських офіцери, зокрема і командувач флоту. «Ще 105 окупантів було поранено. Будівля штабу не підлягає відновленню», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Севастополі повідомляють про вибух, Розвожаєв заявив про «демонтаж аварійних конструкцій» штабу ЧФ РФ
Також деякі російські медіа заявляли про можливу загибель командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова через удар по штабу в Севастополі 22 вересня. Офіційно про його загибель не повідомлялося. Міністерство оборони Росії підтвердило «зникнення безвісти» одного військового внаслідок удару.
Спікер Палати громад канадського парламенту Ентоні Рота заявив, що піде у відставку через кілька днів після того, як розкритикували його запрошення до парламенту Ярослава Гунька, який служив в українській дивізії «Галичина», повідомляє агенція Reuters.
Ентоні Рота заявив законодавцям, що зробив помилку.
«Це публічне визнання завдало болю окремим особам і громадам, включаючи єврейську громаду в Канаді та в усьому світі... Я приймаю повну відповідальність за свої дії», – сказав Рота, член правлячої Ліберальної партії.
Перед цим Ентоні Рота вибачився за запрошення Гунька на засідання парламенту, у якому брав участь президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
Після слів Зеленського Рота представив присутнім 98-річного Гуньку, запропонувавши привітати його як «героя Другої світової війни», і відзначив його за боротьбу за незалежність України проти росіян.
Декілька правозахисних та єврейських організацій засудили виступ і овацію. Крім того, виступ активно використовується російською пропагандою. Російський посол в Оттаві Олег Степанов заявив, що вимагатиме від Канади роз’яснень того, що сталося.
Українська дивізія «Галичина», або 14-а гренадерська дивізія фронтових військ СС «Галичина», входила у склад військ «Ваффен СС» Німеччини у 1943–1945 роках і була, за ідеєю, військовим, а не каральним формуванням. Про її створення 28 квітня 1943 року оголосила німецька окупаційна влада на території Східної Галичини, яка тоді входила до складу німецького Генерал-губернаторства (схід і захід України мали різний окупаційний режим у роки Другої світової війни).
Дивізія входила до структури не загальних СС (Allgemeine SS), які брали участь у Голокості й інших каральних операціях на окупованих територіях, а до так званих Військ СС (Waffen SS) і була призначена для бойових дій на фронті поруч із Вермахтом.
Сили оборони України мають успіхи на півдні від Бахмута – речник ЗСУ Євлаш
Українські військові продовжують просування на півдні від Бахмута і закріплюються на досягнутих рубежах, йдеться в повідомленні начальника пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Іллі Євлаша в ефірі телемарафону.
«На південному фланзі ми надалі продовжуємо наступальну операцію, зокрема маємо успіхи поблизу Зайцевого, Кліщіївки, Одарівки та Іванівського», – зазначив він.
За словами Євлаша, військові продовжують «вибивати противника, під шквальним вогнем вони тримають оборону та закріплюються на досягнутих рубежах».
«Чітко бачимо, де тиск на Росію має бути посиленим» – Зеленський про ситуацію в російському ВПК
Президент України Володимир Зеленський заявив, що аналіз ситуації в російському ВПК свідчить, що тиск на Москву має бути посиленим.
«На Ставці була й окрема нарада з Мінстратегпромом. Була на Ставці й окрема змістовна доповідь розвідки щодо ситуації в російському ВПК. Чітко бачимо, які напрями тиску на Росію мають бути посилені, аби терористичні можливості не зростали. Санкцій – недостатньо. Буде більше. Наших власних, українських дій проти держави-терориста теж буде більше. Поки триватиме агресія Росії, повинні відчуватись і втрати Росії», – сказав він у своєму відеозверненні.
Раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомляли, що Росія намагається нарощувати виробництво зброї, але його обсяги не дозволяють їй повернутися до рівня запасів до 24 лютого 2022 року.
Читайте також: У ГУР розповіли, чи ощадить РФ ракети для атак по Україні восени та взимку
Раніше видання The New York Times з посиланням на свої джерела повідомило, що Росія останніми місяцями наростила виробництво ракет та артилерійських снарядів – воно перевищило довоєнний рівень, незважаючи на санкції Заходу. За даними NYT, у Росії зараз виробляється більше боєприпасів, ніж у США та країнах Заходу, проте збільшене виробництво не покриває всі потреби російської армії.
Російські військові вкотре вдарили по Нікополю: пошкоджені будинки та інфраструктурний об’єкт
Сили РФ впродовж дня атакували Нікополь з важкої артилерії та ударних безпілотників, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Сьогодні (26 вересня – ред.) увесь день російські загарбники тероризували Нікополь. Окупанти чотири рази гатили з важкої артилерії. А між цим – ще й цілили «дронами-камікадзе». По місту влучили три БПЛА», – написав Лисак.
За його словами, внаслідок обстрілів пошкоджені два приватні будинки, інфраструктурний об’єкт та комунальне підприємство. Окрім того, знищена господарська споруда та ще одна – понівечена. Наслідки атак уточнюються, каже місцевий чиновник.
Болгарія передасть Україні несправні ракети С-300 і боєприпаси
Болгарія передасть Україні несправні ракети з ЗРК С-300 і боєприпаси, повідомляє болгарська служба Радіо Свобода.
Проект додаткової військової допомоги Україні підписали лідери правлячої більшості – Бойко Борисов, Христо Іванов, Делян Пеєвскі та Кирил Петков.
За словами голови парламентського комітету з питань оборони Христо Гаджева, передача несправних ракет із комплексів С-300 жодним чином не загрожуватиме функціонуванню протиракетної оборони Болгарії.
Він повідомив, що протягом 20-22 років були спроби їх відремонтувати з компанією-виробником з РФ, яка заявила, що ремонту вони не підлягають.
Гаджев пояснив, що одним із несправних болгарських комплектів в Україні можна відремонтувати декілька та захистити ними інфраструктуру та міста. За його словами, передача ракет, про які йдеться, обговорювалася в низці переговорів між болгарською та українською сторонами з лютого 2022 року.
У червні Рада міністрів Болгарії підтримала новий пакет військової допомоги Україні. Повідомлялося, що до пакету увійдуть зброя та боєприпаси, які є на складах Болгарії, їх не потрібно закуповувати. Більшість із них уже прострочені або їхній термін служби добігає кінця, тож їх у будь-якому разі треба замінювати.
У липні стало відомо, що Болгарія приєдналася до декларації G7 про підтримку України.
«Власна справа дає відчуття потрібності». Подкаст «Свої серед своїх» про ветеранський бізнес
Подкаст «Свої серед своїх» розпочинає другий сезон. У першому вийшло 20 епізодів, де ми розповіли історії людей, які стали до лав Сил оборони у російсько-українській війні. Послухати їх можна на подкаст-платформах Google, Apple, Spotify, у YouTube, а також на сайті Радіо Свобода.
У другому сезоні змінюється формат – кожен епізод буде присвячений конкретній темі, яка так чи інакше актуальна для країни, військових, ветеранів та суспільства загалом.
Починаємо сезон із теми реінтеграції ветеранів у цивільне життя завдяки власній справі. Говоримо про те, які можливості дає держава та чи кожен може ними скористатися.
Свої історії розкажуть ветерани Денис Дудник з Ірпеня та Володимир Скосогоренко з Вінниці. Гостею епізоду стала також Наталія Калмикова, виконавча директорка Українського ветеранського фонду, який активно допомагає ветеранам розвивати власний бізнес.
Залужний провів останню розмову з Міллі перед його відставкою
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів «підсумкову» телефонну розмову з командувачем Об’єднаного комітету начальників штабів Сполучених Штатів Марком Міллі, який завершує свою роботу на посаді. Про це він повідомив в своєму Телеграмі 26 вересня.
«Під час перемовин з боку партнерів був присутній генерал Чарльз Браун, який незабаром очолить Об’єднаний комітет начальників штабів США. Домовилися продовжувати роботу задля посилення Збройних Сил України в боротьбі з російською агресією», – заявив він.
Залужний додав, що обговорив зі співрозмовниками ситуацію на фронті та розповів про перебіг оборонних і наступальний операцій.
Читайте також: Генштаб: українські війська тримають оборону на трьох напрямках
«Обстановка контрольована. Наші воїни не допустили втрати жодної позиції. На деяких напрямках, незважаючи на шалений опір противника, продовжуємо рухатися вперед», – додав головнокомандувач.
Він також розповів про основні потреби української армії в засобах протиповітряної оборони, артилерії та боєприпасах. Він подякував генералу Міллі за «службу для нашої країни».
Марк Міллі очолив Об’єднаний комітет начальників штабів США 1 жовтня 2019 року. Це найвища військова посадова особа Збройних сил США. Очільники Об’єднаного комітету призначаються на чотирирічний комітет, відтак Мі
Сили РФ скинули авіабомбу на медзаклад у Бериславі – влада
Російські військові 26 вересня скинули керовану авіабомбу на медичний заклад у Бериславі, повідомила обласна військова адміністрація.
«Російська авіація атакувала медзаклад у Бериславі. Через влучання керованої авіабомби у лікарні пошкоджено дах одного з відділень, харчоблок, пральню, котельню, гаражні, господарчі та складські приміщення», – йдеться у повідомленні.
В ОВА додали, що інформація щодо наслідків обстрілу наразі уточнюється.
Раніше 25 вересня голова ОВА повідомив, що зранку російська авіація атакувала Берислав, скинувши на місто чотири авіабомби. Спершу було відомо про одного загиблого та декількох травмованих. Згодом кількість жертв зросла до трьох людей.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Черговий обстріл Вовчанська: прокуратура повідомляє про одного пораненого
Російські військові знову обстріляли Вовчанськ на Харківщині, повідомляє Офіс генерального прокурора 26 вересня.
За попередніми даними прокуратури, обстріл вели з артилерії.
«Отримав поранення 64-річний цивільний чоловік. Його госпіталізовано до лікарні. Пошкоджено житлові будинки, господарчі споруди та автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Черговий обстріл Вовчанська: прокуратура повідомляє про одного пораненого
Російські військові знову обстріляли Вовчанськ на Харківщині, повідомляє Офіс генерального прокурора 26 вересня.
За попередніми даними прокуратури, обстріл вели з артилерії.
«Отримав поранення 64-річний цивільний чоловік. Його госпіталізовано до лікарні. Пошкоджено житлові будинки, господарчі споруди та автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Напередодні російські війська також обстрілювали Вовчанськ. Голова області повідомляв про двох поранених.
Російські військові регулярно атакують українські міста з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Україна могла б отримати «деякі переваги» членства в ЄС до вступу – президентка Європарламенту
Україна могла б отримати «деякі переваги», які дає членство в Євросоюзі ще до того, як «фактично приєднається до блоку», зазначила президентка Європарламенту Роберта Метсола в інтерв’ю The Guardian.
Вона каже, що не вважає за необхідне чекати на офіційний вступ України та інших країн-кандидатів до ЄС для того, щоб вони могли користатися «деякими перевагами» членства.
Зокрема, країни-кандидати можуть отримати доступ до безкоштовного мобільного зв’язку в роумінгу в ЄС, популярної політики, яка означає, що під час відпустки в ЄС тарифи однакові, як і вдома, зазначила Метсола.
«Якщо ми збираємося поширити роумінг на ці країни, давайте це зробимо. Оператори мереж готові це зробити», – сказала Метсола.
Вона зазначила, що торговельні бар’єри для бізнесу також можуть бути зняті.
«Етап перед вступом також означає доступ до коштів, доступ до університетів, доступ для студентів, можливість вийти на внутрішній ринок, незалежно від того, застосовуємо ми імпортні та експортні тарифи. Ми роками говорили, що Україна не може бути підключена до європейської електромережі. На це нам знадобилися дні, коли почалася війна. Зрештою, це завжди стосувалося політичної волі», – сказала вона.
Президент Європарламенту сподівається, що переговори про вступ України до ЄС розпочнуться до Різдва – у грудні 2023 року.
«Я очікую на чіткий результат, тому що найгірший сигнал який можна надіслати – що ми ставимо перед ними цілі і крайні терміни, які самі не здатні виконати», – додала вона.
Раніше цього місяця в інтерв’ю виданню Bloomberg президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна досягає «значного прогресу» у проведенні реформ, необхідних для її вступу до Євросоюзу.
Вона висловила впевненість у тому, що Україна «врешті-решт досягне успіху» в своїй заявці на членство в ЄС.
У серпні президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що ЄС повинен зробити «сміливий крок» і прийняти нових членів до 2030 року.
Наразі вісім країн мають офіційний статус кандидатів до Євросоюзу – Сербія, Чорногорія, Албанія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Україна та Туреччина, хоча переговори з Анкарою тягнуться роками. Грузія й Косово є потенційними кандидатами на членство.
Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Цього місяця про те, що Європейська комісія готується в жовтні рекомендувати розпочати переговори з Україною про її членство в ЄС, повідомив Bloomberg із посиланням на джерела.