Зеленський привітав волонтерів: «це ще один рід нашої армії і джерело сили»
Президент України Володимир Зеленський привітав українських волонтерів з їхнім святом.
«У Міжнародний день волонтера ми вшановуємо українських цивільних добровольців. Символічно, що цей день припадає на переддень Дня Збройних Сил України. Тому що наші цивільні волонтери – це, по суті, ще один рід нашої армії і ще одне джерело нашої сили» – наголосив президент.
За його словами, українські волонтери - це «наша гвардія небайдужих, наша армія активних українців».
«Слава нашим волонтерам! Слава кожному, хто наближає перемогу!», – додав він.
У світі 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтерів.
В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття. Офіційно його визнали 10 грудня 2003 року. На сьогодні він регламентується Законом «Про волонтерську діяльність».
У Фінляндії розслідують постачання дронів до Росії на порушення санкцій
У Фінляндії розслідується кримінальна справа через постачання до Росії на порушення санкцій продукції на загальну суму понад три мільйони євро, зокрема близько 3500 безпілотників вартістю близько двох мільйонів євро, повідомив сайт фінської митниці.
За даними відомства, для обходу санкцій була створена мережа компаній, управління якою здійснювалося з Росії. Дві фінські компанії оформлювали документи для експорту дронів та електроніки, які можуть бути використані з військовою метою, до Казахстану, проте, за даними митниці, насправді товари перевозилися до Росії.
У справі є ще один епізод, повʼязаний із постачанням техніки, призначеної для боротьби з дронами. За документами вона також вирушала до Казахстану транзитом через Росію, а насправді опинилася в Росії.
За обома епізодами затримано одну людину, її взяли під варту. Ще пʼять осіб вважаються підозрюваними. Митниця не розкриває громадянство підозрюваних чи іншу інформацію.
Розслідування, як стверджується, відбувалося у співпраці з британською, американською та нідерландською владою, а також Європейським поліцейським агентством Європол.
У Херсоні зросла кількість поранених через ранковий російський обстріл – влада
Кількість поранених через російський обстріл Херсону зросла до чотирьох людей, повідомив керівник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«За останніми даними, внаслідок влучання ворожого снаряду у заклад охорони здоров’я у середмісті Херсона поранення отримали четверо людей – двоє лікарів 1954 і 1959 р.н., акушерка 1966 р.н і працівник одного з відділів 1956 року народження», – написав він у телеграмі.
Мрочко додав, що постраждалим надали медичну допомогу, травми є легкими, у госпіталізації потреби немає.
Раніше в Херсонській ОВА повідомили, що через ранковий російський обстріл центру Херсона загинули дві людини, ще одна зазнала поранень.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
На території Польщі через блокування у чергах перебувають понад 3000 вантажівок – ДПСУ
У Державній прикордонній службі заявили, що через блокування кордону на території Польщі у чергах перебувають близько 3100 вантажівок.
«Станом на ранок сьогодні на території Польщі в напрямку України на всіх чотирьох напрямках в чергах перебувають близько 3100 вантажівок. Найбільше навпроти пункту пропуску «Шегині» – близько 1100 вантажівок, також навпроти пункту «Рава-Руська» – десь 850», – сказав речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону.
За його словами, українські прикордонники фіксують певний рух вантажівок через кордон з Польщею, але тої інтенсивності, яка була до 6 листопада – початку блокади, зараз немає.
«Наприклад, на пункті пропуску «Ягодин», коли раніше кордон на цьому напрямку в обидва боки перетинали 1200-1300 вантажівок, то за минулу добу їх було близько 140. Більш-менш інтенсивний рух фіксується на пункті пропуску «Краківець», – додав Демченко.
Він зауважив, що через ситуацію на кордоні з Польщею водії шукають альтернативні шляхи – через Словаччину чи Угорщину.
Водночас у ДПСУ не виключають, що словацькі перевізники знову поновлять блокування пункту пропуску на кордоні з Україною. Станом на ранок 5 грудня в напрямку України на території Словаччини біля пункту пропуску «Вишнє-Нємецке – Ужгород» перебували більше 600 вантажних транспортних засобів, а до 6 листопада на цьому напрямку черг не було.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. Йдеться про блокування пунктів пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 23 листопада стало відомо про блокування ще одно пункту пропуску «Медика» на території Польщі.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Дев’ять пріоритетів: у ЄС розповіли подробиці гарантій безпеки для України
До Києва прибули представники Європейської служби зовнішніх справ, йдеться в повідомленні Міністерства оборони України.
Європейські чиновники, за даними відомства, прибули до Києва, аби розпочати від імені Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля консультації стосовно пакету гарантій безпеки для України.
Відомо, що напрямки довгострокової допомоги ЄС представив Чарльз Фріз – заступник Генерального секретаря з питань спільної політики безпеки і оборони Європейської служби зовнішніх справ.
Українську делегацію на переговорах очолив заступник міністра оборони України Юрій Джигир.
За даними Міноборони, пакет для України включає дев’ять пріоритетів майбутніх безпекових зобов’язань з боку Євросоюзу для України:
- допомогу військовою технікою і обладнанням;
- навчання українських військових;
- співпрацю з українською оборонною промисловістю;
- протистояння кібер- та гібридним загрозам; допомогу в розмінуванні;
- реалізацію реформ, пов'язаних із процесом вступу до ЄС;
- посилення здатності контролювати запаси зброї, підтримку зусиль з ядерної безпеки;
- обмін розвідданими, зокрема супутниковими знімками.
Чарльз Фріз також наголосив, що ЄС «намагається забезпечувати надання допомоги Україні настільки швидко, наскільки це потрібно».
Європейська служба зовнішніх справ – орган ЄС, що виконує обов'язки Міністерства закордонних справ та дипломатичного корпусу на рівні Європейського Союзу.
Минулого місяця Німеччина стала шостою країною «Групи семи», з якою Україна почала двосторонні переговори щодо гарантій безпеки.
Гарантії безпеки є частиною поточних переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни.
Під час саміту Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі в липні країни G7 погодили декларацію про підтримку України, що передбачає двосторонні домовленості між Києвом та країнами «Групи семи» й іншими підписантами для посилення спроможностей оборони і розвідки України. За словами президента Володимира Зеленського, до цієї декларації приєдналися майже 30 країн.
WP проаналізувала контрнаступ України, який назвала «провальним»
Збройні сили України не змогли під час літнього наступу суттєво просунутися вперед і вирішити поставлене завдання – вийти до Азовського моря – в тому числі через розбіжності при плануванні операції та її початку між керівництвом ЗСУ та західними союзниками України, включно зі США. Про це йдеться у великому матеріалі у двох частинах, присвяченому українському контрнаступу, який опублікувала газета The Washington Post. Наступ у матеріалі прямо названо «провальним» (failed). Офіційний Київ та союзники не називають його так, але останнім часом представники влади України говорять про те, що наступ відбувається повільно, і його мета не досягнута.
Під час підготовки матеріалу, як стверджується, журналісти WP поговорили з більш ніж 30 високопосадовцями з України, США та країн Європи, з Росії, а також з більш ніж 20 офіцерами та солдатами, що воюють на передовій.
Ключові спостереження та висновки авторів статті є такими:
- Перед початком наступу, навесні минулого року, американські, британські та українські військові провели вісім військових ігор на мапах, щоб скласти план кампанії. При цьому, як зазначає видання, Вашингтон прорахувався в оцінці швидкості трансформації українських сил у війська західного зразка, свою роль відіграла відсутність у Києва новітньої бойової авіації.
- Між американськими та українськими військовими виникли суттєві розбіжності з питань не лише тактики, а й стратегії. Зокрема, в Пентагоні наполягали на якнайшвидшому початку операції – вже в середині квітня, щоб російські війська не встигли зміцнити лінії оборони. Українське командування, як стверджується, наполягало на пізнішому початку наступу, щоб отримати більше зброї та дати більше часу військам на навчання.
- Американські військові були переконані у можливості прориву російської оборони на напрямі головного удару з використанням великої кількості поставленої Україні техніки. Вони наполягали на одному потужному ударі в південному напрямку з метою якнайшвидшого виходу до Азовського моря. Натомість українське командування зробило вибір на користь ударів одразу на трьох напрямках, не лише на півдні, а й у районі Бахмута. Після того, як наступ розпочався, українське командування, як стверджується, не наважувалося організувати спробу рішучого прориву, побоюючись великих втрат. При цьому деякі опитані газетою українські військові вказують на те, що насправді війна виглядає не так, як у теорії, зокрема, завдяки розвитку нових засобів ураження, таких як керовані дрони.
- Як американські, так і українські військові, як стверджується, недооцінили здатність російських військ оборонятися, у тому числі з використанням великої кількості мін, а також через введення в бій великої кількості солдатів навіть ціною великих втрат.
- Розвідка США оцінювала ймовірність успіху наступу приблизно 50 на 50.
У статті йдеться про те, що більшість рішень, ухвалених українським командуванням всупереч думці американських радників, ініціював командувач ЗСУ Валерій Залужний. При цьому наголошується, що його рішення, зокрема щодо необхідності боротьби за Бахмут, підтримував і президент Володимир Зеленський.
Колишній високопоставлений український чиновник, який брав активну участь у підготовці наступу, розповів, що українські війська збиралися розпочати операцію в травні, проте цьому завадили кілька чинників, серед яких, як стверджується, і поганий стан поставленої країнами Заходу техніки, а також погода.
У перші дні українського наступу війська, як зазначає Washington Post, зазнали важких втрат у техніці, включно зі щонайменше 20 БМП «Бредлі» та шістьма танками «Леопард». Великі проблеми створювали мінні поля і вогонь російської артилерії. За цих умов, як стверджується, Залужний відмовився від спроб прориву в районі Роботиного в Запорізькій області за допомогою механізованого «кулака», натомість наступальні дії були продовжені з використанням піхоти. Прорвати лінію російської оборони не вдалося, просування українських військ становило лише близько 10–15 кілометрів. При цьому план наступу передбачав, що на головному напрямі такого поступу буде досягнуто за один перший день.
У жовтні російські сили розпочали наступ на Авдіївку на Донеччині, після чого, як стверджується, головну ударну силу ЗСУ в Запорізькій області, 47-му бригаду, перекинули туди. Як зазначає Washington Post, це стало свідченням того, що наступ України зупинився. Сам Залужний у широко обговорюваній статті для The Economist визнав, що на фронті зараз позиційний глухий кут.
Матеріал опублікований на тлі політичних дискусій у Києві та на Заході про подальшу стратегію у війні та підтримку України. Конгрес США досі не схвалив фінансування для України на наступний рік, що, як зазначає Білий дім, ставить під загрозу подальше постачання Україні зброї та техніки. Офіційні цілі України у війні не змінювалися: це звільнення всієї міжнародно визнаної території країни.
США та їхні союзники стверджують, що підтримуватимуть Україну «стільки, скільки потрібно», зазначаючи при цьому, що рішення про можливі умови миру з Росією ухвалюватиме сам Київ. Офіційно влада України та США публікацію не коментувала.
Що відомо про дітей, яких минулого року вивезли до Росії з дитячого будинку в Херсоні? Кого з них всиновили російські сім’ї і які це матиме наслідки? Наскільки складно повернути до України дітей, які не мають батьків чи інших законних представників? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Фінляндія почне виробляти боєприпаси для України – голова Міноборони
Фінляндія має намір збільшити виробництво артилерійських боєприпасів, щоб відправити їх для озброєння України, повідомив міністр оборони Антті Хяккянен в інтерв'ю фінській газеті Iltalehti.
«Ми завершили перемовини про те, що Фінляндія збільшуватиме виробництво важких боєприпасів, щоб направити їх до України. Це рішення буде ухвалено найближчим часом», – заявив голова оборонного відомства в інтерв'ю фінській газеті Iltalehti.
Хяккянен висловив сподівання, що питання буде вирішено до Різдва.
Зазначається, що витрати на нарощування виробництва боєприпасів зростуть до десятків мільйонів євро.
Раніше, 24 листопада, Фінляндія оголосила про надання трьох мільйонів євро додаткової підтримки для покращення продовольчої безпеки в Україні.
Як Росія окопалась навколо Донецька: аналіз фортифікацій
Росія боїться втратити Донецьк – саме це аналітики називають однією з головних причин масованих штурмів Авдіївки, що тривають вже понад півтора місяця. Між цими містами навпростець менше 10 км, але з 2014 року вони стали прірвою: міста розділила лінія зіткнення, що розмежовувала окуповану та вільну територію України. Відтоді агресор ретельно окопувався тут та зміцнював фортифікаційні споруди – щоб не допустити раптового «кидка» ЗСУ на Донецьк. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з’ясували, наскільки потужними фортифікаційними спорудами Росія оточила Донецьк – і що це означає для Сил оборони України та самого міста.
Російські війська захопили «більшу частину руїн Мар’їнки» – британська розвідка
Останніми тижнями сили РФ «поступово просуваються через руїни Мар’їнки» на Донеччині. Росія зараз, ймовірно, «контролює більшу частину забудованої території», йдеться в повідомленні розвідки Британії.
Як зазначається у зведенні, «українські сили, як і раніше, контролюють ділянки території на західній околиці міста».
Розвідники наголосили, що Мар’їнка знаходиться на лінії фронту з 2014 року. До війни її населення становило 9000 осіб. За даними британської розвідки, зараз вона «повністю зруйнована»: кадри з дронів показують, що «переважна більшість будівель перетворена на руїни».
«Відновлення дій Росії в Мар’їнці є частиною осіннього наступу Росії, пріоритетом якого є розширення контролю Росії над частинами Донецької області, що залишилися. Цілком ймовірно, що це все ще одна з основних військових цілей Кремля», – зазначають Міноборони Британії.
Зруйноване в результаті бойових дій місто Мар’їнка перебувало на лінії фронту з початку вторгнення, і бої серед руїн тривали майже щодня. Українські військові заявляли, що чеченські підрозділи перебувають у різних точках на лінії фронту в Донецькій області.
Чекаємо, що польська влада відновить переговори з перевізниками – заступник міністра інфраструктури
Після того, як у пункті пропуску «Угринів – Долгобичув» на українсько-польському кордоні почали пропускати порожні вантажівки, в Києві очікують, що польська влада відновить переговори з польськими перевізниками, щоб ті припинили блокаду. Про це 5 грудня в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав заступник міністра інфраструктури, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.
«На сьогодні всі вимоги протестувальників, які стосувалися інших питань, крім дозволів, фактично ми виконали. Ми запустили вчора пункт пропуску «Угринів – Долгобичув» разом із польською стороною. Там уже проїжджають вантажівки порожні. І цей рух досить активний. Це точно зніме якусь частину черги перед кордоном. Крім цього, ми технічно відпрацювали всі питання, які стосуються окремих смуг для пустих транспортних засобів у системі «Електронна черга». Тому ми фактично чекаємо від польського міністерства інфраструктури і колег із польського уряду, щоб вони відновили перемовини з протестувальниками», – каже Деркач.
За словами заступника міністра інфраструктури, польська влада декларує, що не підтримує перевізників щодо блокади, але не вживає реальних заходів, щоб цю блокаду припинити.
«Польський уряд каже, що це фактично питання, які стосуються виключно місцевої влади. Місцева влада каже – у нас є законне право на протест, і ми його не можемо обмежувати. Тобто, це така патова ситуація, коли двоє суб’єктів – і уряд, і місцева влада – один на одного показують пальцем і кажуть «ну, ми нічого не можемо зробити». Хоча в двох попередніх випадках, коли були страйки, ми бачили, що ситуація вирішувалася рішенням уряду або місцевої влади про скасування дозволу на страйк», – каже Деркач.
Заступник міністра інфраструктури додав, що Україна готова відновлювати нормальну роботу прикордонних пунктів пропуску.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Зросла кількість поранених через війну дітей – ОГП
В Україні станом на ранок 5 грудня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, зросла кількість постраждалих від повномасштабної агресії Росії дітей.
На сьогодні від початку російського вторгнення постраждали понад 1664 дитини, 1152 – поранені та 512 – загиблі, повідомляє Офіс генерального прокурора.
Дані не є остаточними, адже триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях.
«4 грудня під час проведення рятувальних робіт та розбирання завалів житлового будинку, зруйнованого внаслідок обстрілу 29 листопада Новогродівки Донецької області, виявили тіло загиблої 8-річної дівчинки», – нагадали в ОГП.
Ці цифри, кажуть прокурори, не остаточні, бо триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Число військових РФ, які прагнуть дезертирувати, з літа зросло майже вдвічі – The Moscow Times
У Росії восени 2023 року число запитів на допомогу для дезертирства з армії зросла на 89% порівняно з літом. Ці дані організації «Идите лесом», яка допомагає росіянам уникнути участі у війні в Україні, наводить видання The Moscow Times. Зростання кількості випадків дезертирства фіксує також директор правозахисної групи «Громадянин. Армія. Право» Сергій Кривенко.
Військовослужбовці стали майже вдвічі частіше звертатися по послуги з організації дезертирства зі своїх частин до фахівців «Идите лесом». За три осінні місяці було отримано 577 звернень проти 305 за червень – серпень. Від квітня 2023 року юристи та волонтери організації проконсультували понад тисячу військовослужбовців, які намагалися дезертирувати.
За словами голови проєкту «Идите лесом» Григорія Свердліна, більша частина військовослужбовців наважується на дезертирство після того, як зазнає поранення та потрапляє до шпиталів.
Один із дезертирів розповів у розмові з журналістом The Moscow Times, що вирішив тікати з армії під час відпустки після другого тяжкого поранення. Правозахисники допомогли йому виїхати з Росії.
Директор правозахисної групи «Громадянин. Армія. Право» Сергій Кривенко додає, що військовослужбовці бачать, що ротації немає, і навіть тяжко поранених після госпіталю знову відправляють на фронт.
За словами Кривенка, на втечу з частини наважуються небагато охочих, оскільки дезертирів ловлять, відправляють на польову гауптвахту, а потім на фронт – до суду часто справа не доходить.
Свердлін зазначає, що іноді волонтери допомагали людям дезертирувати з прифронтової зони, проте такі випадки вкрай рідкісні. Ті, хто перебувають на фронті, часто не мають звʼязку і не завжди мають документи — всупереч правилам, командири забирають паспорти та військові квитки і видають назад, тільки коли військовослужбовець вирушає у відпустку або потрапляє до госпіталю.
Адвокат Максим Гребенюк каже, що в його практиці дезертири часто отримують умовні терміни, що не рятує їх від відправлення на війну.
За даними «Медіазони», з початку мобілізації в Росії у вересні 2022 року до військових судів надійшло понад чотири тисячі справ про самовільне залишення місця служби, у 3470 справах ухвалені вироки, у більшості випадків дезертири отримали умовні терміни.
Український проєкт «Хочу жить» стверджує, що за рік після початку мобілізації в Росії отримав понад 22 тисячі заявок від російських солдатів про здачу в полон. Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов повідомляв, що щодня три-пʼять російських військовослужбовців здаються в полон за цією програмою. Перевірити ці дані неможливо.
У Харкові під час виконання робіт загинули слюсарі газорозподільних мереж – Міненерго
Через негоду та бойові дії станом на 5 грудня без світла залишаються 467 населених пунктів, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики.
«Внаслідок несприятливих погодних умов залишається знеструмленим 31 населений пункт на Львівщині. Також через бойові дії та низку технологічних порушень без світла 436 населених пунктів. Обмеження електропостачання не застосовується в жодній з областей. Застосування планових відключень побутових споживачів не передбачається», – кажуть у відомстві.
Також відомо, що 4 грудня у Харкові під час ліквідації витоку газу на підземному розподільному газопроводі стався обвал ґрунту. Під землею опинилися два слюсарі з аварійно-відбудовних робіт аварійно-диспетчерської служби Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі». Працівники загинули, наразі триває слідство.
Енергетики уточнили, що заживили на Харківщині 103 абоненти, які залишалися без світла через бойові дії. Наразі здійснюється огляд мереж, пошкоджених внаслідок нових обстрілів у двох громадах області. Залишаються без електропостачання 69 населених пунктів, 16,4 тисячі абонентів.
На Донеччині було заживлено 18 населених пунктів (9,7 тисячі споживачів), знеструмлених через бойові дії.
У Запорізькій області, за даними Міненерго, було заживлено один населений пункт (1,9 тисячі точок обліку). Внаслідок бойових дій залишаються знеструмленими 67 населених пунктів (понад 26 тисяч споживачів).
«В Херсоні заживлено 355 клієнтів, знеструмлених через бойові дії. Водночас через обстріли знеструмлено 655 споживачів. Всього в місті без світла – майже 5 тисяч абонентів. В області залишаються без напруги 46 населених пунктів (понад 26 тисяч точок обліку)», – зазначили в пресслужбі.
Минулого тижня ускладнення погодних умов, окрім російських обстрілів, спричинило проблеми з електропостачанням. Сотні населених пунктів залишилися без світла. Компанія «Укренерго» повідомляла про дефіцит в енергосистемі і закликала громадян економити електроенергію.
Біля Степового тривають запеклі бої – голова Авдіївської МВА Віталій Барабаш
По всій лінії фронту навколо Авдіївки тривають бої, особливу увагу російські військові приділяють Степовому, що на північний захід від Авдіївки. Вони хочуть захопити його, щоб перерізати логістику ЗСУ, але населений пункт залишається під контролем ЗСУ. Про це 5 грудня в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш.
«Зрозуміло, чому вони це роблять, чому для них дуже важливе Степове. Хочуть перерізати вони логістику. Це найближчий напрямок для того, щоб перерізати нам одну-єдину дорогу. Дуже запеклі бої тривають на Степовому. Сказати, що вони його контролюють, це буде повна неправда. Буквально вчора-позавчора були такі дуже серйозні стабілізаційні дії з нашого боку. Зараз ворога в Степовому немає. Зараз повністю Степове контролюється Збройними силами України», – сказав Барабаш.
Також, за словами голови міської військової адміністрації, російські військові продовжують штурмувати Авдіївський коксохімічний завод. Але на саме підприємство їм жодного разу не вдалося зайти.
«Не зважаючи на погоду, майже цілодобово ворог намагається проводити свої штурмові дії різною кількістю груп, різною кількістю складу цих груп у напрямку Авдіївського коксохімзаводу. Іноді справді вони доходять навіть до паркану Авдіївського коксохімзаводу. Але ж… Теж пишуть вони дуже часто, «ми зайшли на коксохім», «нам залишилося два дні, три дні – коксохім буде повністю наш». Це не відповідає дійсності. Жодного разу на коксохім вони не заходили», – твердить Віталій Барабаш.
Генеральний штаб ЗСУ у ранковому зведенні 5 грудня повідомив, що українські військові продовжують стримувати сили РФ, які далі намагаються оточити Авдіївку. «Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Сили оборони успішно відбили 18 атак противника в районах східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, Сєверного Донецької області», – вказано в повідомленні.
У Херсоні внаслідок обстрілу силами РФ двоє загиблих, один поранений – Єрмак
Вранці 5 грудня російські військові вкотре вдарили по Херсону, повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
«Росіяни знову вдарили по Херсону, вбили цивільних»,– написав Єрмак.
За його словами, попередньо відомо про загибель двох місцевих жителів, ще одна людина отримала поранення.
Перед цим очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що російські військові зранку 5 гудня обстрілюють центр Херсона та закликав місцевих жителів залишатися в укриттях.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Зеленський 6 грудня розповість сенаторам США про потреби України у війні – Шумер
Президент України Володимир Зеленський 6 грудня проведе для американських сенаторів закритий брифінг, на якому поінформує про стан війни в Україні та необхідність чергового пакету військової допомоги. Про це повідомив лідер сенатської більшості Чак Шумер, демократ від штату Нью-Йорк.
«Адміністрація запросила президента Зеленського виступити перед сенаторами... в рамках нашого завтрашнього закритого брифінгу, щоб ми могли почути безпосередньо від нього, що саме стоїть на кону цього голосування. Я прошу всіх сенаторів бути присутніми на цьому важливому брифінгу», – сказав Шумер.
В адміністрації Сполучених Штатів до кінця року практично закінчаться кошти для постачання Україні озброєння та техніки. Про це йдеться в офіційному листі, який директорка Офісу бюджетного управління Шаланда Янг надіслала спікеру Палати представників – його міжнародні агенції цитували 4 грудня.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Досі Конгрес не підтримав цей запит адміністрації Байдена. У США визнали, що через це пакети допомоги Україні стали меншими.
«Від чого втомилися?»: волонтерка їздить на фронт між курсами променевої терапії
Стелла Орел почала допомагати українським військовим у 2014 році, а тепер продовжує це робити в умовах повномасштабної війни. І це попри те, що веде ще свою особисту боротьбу з хворобою. Між курсами променевої терапії у місцевій онколікарні Стелла робить окопні свічки і хімічні грілки для бійців, а кожного вихідного везе волонтерську допомогу підопічним підрозділам. До Міжнародного дня волонтера відома запорізька волонтерка розповіла Радіо Свобода свою історію.
На Львівщині «шахеди» атакували об’єкт інфраструктури – ОВА
На Львівщині внаслідок атаки російських безпілотників сталось руйнування об’єкту інфраструктури, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«Під час повітряної тривоги, близько 4 години ранку, ворог трьома безпілотниками атакував об’єкт інфраструктури на Львівщині. Внаслідок удару виникла пожежа, яку оперативно загасили силами працівників. Є незначні руйнування», – написав Козицький.
Начальник ОВА додав, що обійшлося без жертв та постраждалих. Пошкоджень систем життєзабезпечення області також немає.
За повідомленням Повітряних сиз ЗСУ, Російські військові вночі 5 грудня запустили ударні дрони Shahed-136/131 із двох напрямків – Курської області та Приморсько-Ахтарська в Краснодарському краї.
«Усього в ударі зафіксовано 17 ударних БпЛА типу «шахед» та шість зенітних керованих ракет ЗРК С-300. В результаті бойової роботи знищено 10 ударних БпЛА в різних регіонах України», – інформують українські військові.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Рух вантажівок на кордоні України та Словаччини розблокований – ДПСУ
Рух вантажівок через пункт пропуску «Вишнє-Нємецке», суміжний українському пункту пропуску «Ужгород», розблокований, повідомила зранку 5 грудня Державна прикордонна служба України.
«4 грудня о 22:00 дії учасників акції, які блокували рух вантажівок через пункт пропуску «Вишнє-Нємецке», завершилися. Оформлення транспортних засобів здійснюється встановленим порядком», – ідеться в повідомленні.
Прикордонники нагадали, що через ускладнення руху на українсько-польському кордоні на кордоні зі Словаччиною зросла кількість вантажівок, які обирають цей напрямок для перетину кордону з Україною.
«Станом на сьогоднішній ранок у черзі на території Словаччини в бік України перебуває 625 вантажних транспортних засобів», – вказали в ДПСУ.
1 грудня Державна прикордонна служба України повідомила про блокування руху вантажівок на території Словаччини біля пункту пропуску «Вишнє-Нємецке», суміжного українському пункту пропуску «Ужгород». «Акцію, терміни якої наразі не відомі, проводять представники Спілки перевізників Словаччини», – повідомили у пресслужбі відомства.
Раніше Союз автомобільних перевізників Словаччини (UNAS) заявив про намір розпочати з 1 грудня блокування пункту пропуску «Вишнє-Нємецьке – Ужгород».
Словацькі протестувальники стверджують, що їхні українські конкуренти отримують несправедливу перевагу на ринку Європейського союзу і на українських прикордонних переходах до країн ЄС.
Словацько-український кордон має п’ять пунктів пропуску – два автодорожні, два залізничні і один пішохідний.
Тим часом, від 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги.