Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Орбан вкотре виступив проти вступу України до ЄС, але «готовий до компромісу в інших питаннях»

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вкотре наголосив, що проти початку переговорів про вступ України до ЄС, оскільки «країна не готова до цього», однак натякнув на відкритість до компромісу в інших питаннях, зазначив він під час візиту до Парижу, пише Le Point.

Прем’єр-міністр Угорщини заперечив оцінку Єврокомісії про те, що «Україна досягла прогресу».

«Україна відома як одна з найбільш корумпованих країн світу. Ми не можемо схвалити рішення про початок переговорів про вступ», – зазначив він.

Крім того, Орбан стверджує, що «прийняття України означатиме додаткові витрати для бюджету ЄС і серйозні наслідки для аграрної політики».

«Україна – велика країна з важливим сільськогосподарським сектором. Якщо ви дозволите цьому сільському господарству увійти в європейську систему сільського господарства, воно знищить його наступного дня. Без трансформації нашої системи сільськогосподарських субсидій ми не зможемо їх впустити. Наслідки будуть жахливими», – каже прем’єр Угорщини.

Водночас, Орбан зазначив, що готовий «до гнучкості» щодо інших питань, відповідаючи на питання щодо можливого «розмороження» Єврокомісією 10 мільярдів євро для Угорщини.

«Коли виникає дилема, я зазвичай класифікую її на три категорії: історичну, стратегічну та тактичну. Українське питання – це питання історичне, питання масштабу. Фінансове питання – тактичне. Мій політичний досвід навчив мене ніколи не пов’язувати технічні питання, такі як гроші, з історичними проблемами. Якщо ви це зробите, ви ризикуєте повним хаосом. Тому я не хочу досягати згоди в українському питанні, але я залишаюся повністю готовим до цього в інших питаннях», – наголосив він.

Угорщина системно блокує ухвалення на зустрічі лідерів Євросоюзу будь-яких пов'язаних із Україною рішень – від початку переговорів до схвалення 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги.

Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів. Угорщина вже неодноразово заявляла, що не підтримуватиме жодну пропозицію ЄС щодо початку переговорів про приєднання України до блоку.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.

Євросоюз також готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.

Водночас у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.

Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги

Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги. До нього увійшли снаряди, безпілотники та автівки, йдеться в повідомленні уряду країни.

Згідно з даними відомства, до нового військового пакету пакету увійшли:

• розвідувальний безпілотник LUNA NG;
• 10 розвідувальних дронів VECTOR;
• 1 750 снарядів калібру 155 мм;
• 70 автоматичних гранатометів MGW;
• 6 патрульних машин;
• 8 вантажівок Zetros;
• 100 тисяч військових аптечок.

Німеччина є ключовим союзником України в Європі. За обсягом наданої Києву допомоги вона поступається лише Сполученим Штатам.

«Вушко голки, через яке тягли санкційного верблюда, закрилося»: про мету візиту Путіна до ОАЕ і Саудівської Аравії

Російський президент Володимир Путін відвідав Об'єднання Арабських Еміратів та Саудівської Аравії. І там і там йому влаштували урочистий прийом – попри те, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав наказ на арешт російського президента. Прокремлівські медіа подали цю поїздку як доказ того, що Заходу не вдалося досягти ізоляції Росії, і що вона, як і раніше, продовжує відгравати важливу роль Росії на світовій арені. А що насправді стоїть за візитом Путіна? І який тут знак для України? Адже арабські лідери до Києва не поспішають, водночас, Путіна вони зустрічають з почестями.

Про приховану мету візиту Путіна до ОАЕ та Саудівської Аравії у програмі Свобода Live розповів політик і дипломат Роман Безсмертний.

Власне, є кілька нюансів цього візиту, які залишаються в тіні, але це були ключові речі.

Що стосується Еміратів (ОАЕ), то фактично, ось це вушко голки, через яке протягнули санкційного верблюда через п'ять центральноазійських держав, закрилося. І ні Казахстан, ні Узбекистан, ні Киргизстан, ні Таджикистан, ні Туркменістан вже не в змозі задовольняти апетит, особливо російського ВПК, який впродовж останніх двох років зростає особливо активно.

Їх переключили на певні програми. І не випадково, лідери ОАЕ так багато проводили часу у 2022 році в Європі.

Але якщо подивитися шлях цієї всієї продукції, а наші військові дуже часто зараз знаходять в різному російському військовому обладнанні британські, американські, нідерландські компоненти, то вони потрапляли, і продовжують, на жаль, потрапляти до Росії, власне, через Емірати.

Більше більше того, навіть якщо взяти такі напрямки, як, наприклад, золото, як товари розкоші, то і вони потрапляють і продовжують потрапляти. І на даний час вже 60% їх надходить до Росії через Емірати. Емірати стають ключовим центром обходу санкційних механізмів, які діють сьогодні. І Путін, як ви бачите, всіляко підіграє цьому. І тут уже справа для європейського, світового співтовариства, як у цій ситуації повести себе для того, щоби Путін не відновив технологічні ланки, особливо, які стосуються безпекового сектора. Але це головна тема, власне, короткого візиту до Об'єднаних Арабських Еміратів.

Окрім того, він вирішує свого роду тему ізоляції. Трубити про це будуть дуже багато російських ЗМІ. Тим більше це збіглося із конференцією, яка стосується питань клімату. І тому воно там буде крутитися. Але це те, що зараз не озвучується. І воно є головним у швидкій поїздці московського «фюрера» до Абу-Дабі.

Тут іще одна є річ, яка дуже важлива. Абу-Дабі завжди був дуже ласий до технологій, сучасних технологій. І той, хто працював в українському уряді, в парламенті, знає, що в Україні дуже багато працюють різного роду представників Еміратів для того, щоб навіть скуповувати авторські права. А не просто там долучатися до технологій і вкладати інвестиції. Тобто в цьому відношенні ОАЕ використовує зараз «фюрер», як хоче. І дай їм Богу успіху в цьому відношенні.

Однак оця перша частина щодо каналу постачання подвійних технологій, товарів подвійного призначення і так далі. Особливо ті, які стосуються сектору інформатизаційного, сектору напівпровідників. Це центральний пункт цієї поїздки.

Ранкова атака: кількість поранених на Дніпропетровщині зросла до восьми – ОВА

Встановлена кількість постраждалих внаслідок ранкового ракетного удару по Павлограду зросла, заявив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 8 грудня.

«За уточненою інформацією, у Павлограді через ракетну атаку постраждали 8 людей. Це чоловіки від 32 до 66 років», – заявив він.

Двоє поранених будуть лікуватися вдома, решту госпіталізували. За даними Лисака, двоє з поранених у важкому стані. Також 13 людям надали психологічну допомогу.

Читайте також: Повітряні сили: сили ППО збили 14 російських ракет із 19

«Окрім Павлограду, Тернівки та Юр’ївської громади, руйнування є у Межиріцькій громаді. Загалом пошкоджені понад 20 житлових будинків та дев’ять господарських споруд. А ще гімназія. Зачепило й лінії електропередач», – додав голова області.

Російські війська завдали повітряної атаки по Україні вранці 8 грудня. Зокрема, відомо про загиблого на Дніпропетровщині та двох поранених у Харкові.

У Мелітополі всіх чоловіків окупанти ставлять на військовий облік – мер

В окупованому Мелітополі у військомати відправляють навіть бюджетників, повідомив мер міста Іван Федоров.

«В Мелітополі співробітників бюджетних установ відправляють у військкомат та змушують проходити медогляд», – розповів він.

Крім того, за його словами, чоловікам, які отримують російський паспорт, «в нагрузку» видають і повістку.

«У селах Токмацького району тим, хто отримав паспорт раніше, доносять повістки з вимогою стати на облік. Абсолютно всіх агітують вступати на контракт в мінубивства РФ чи в «добробати», – додав Федоров.

Путін оголосив, що балотуватиметься на посаду президента РФ упʼяте

Президент Росії Володимир Путін 8 грудня оголосив про намір взяти участь у запланованих на березень 2024 року виборах глави російської держави, повідомляють офіційні інформагенції РФ.

За цими даними, про це Путін сказав у Кремлі в розмові з так званим «спікером парламенту» угруповання «ДНР» Артемом Жогою.

Також 8 грудня Центральна виборча комісія РФ оголосила, що президентські вибори триватимуть упродовж трьох днів – із 15 до 17 березня.

Росія вперше запровадила багатоденне голосування у 2020 році, нібито для захисту виборців від коронавірусу. Такий підхід був запроваджений під час п’ятиденного референдуму щодо конституційних змін, які дозволило Путіну залишатися при владі ще на два шестирічні терміни – тобто до 2036 року.

Фінляндія відмовила Україні в екстрадиції російського бойовика Тордена (Петровського)

Верховний суд Фінляндії заборонив екстрадицію в Україну російського бойовика, одного з колишніх ватажків угруповання «ДШРГ «Русич» Воїслава Тордена (раніше відомого як Ян Петровський), передає газета Iltalehti.

У рішенні суду вказано, що іноземець не може бути депортований, екстрадований або повернений із Фінляндії, якщо йому загрожує смертна кара, тортури або інше поводження, що загрожує гідності. Суд розпорядився звільнити громадянина Росії.

Газета Helsingin Sanomat уточнює, що причиною такого рішення стали погані умови в українських вʼязницях, зокрема їхня переповненість. Україна заявила у своєму запиті про екстрадицію, що дотримується положень Конвенції з прав людини. Проте суд Фінляндії ухвалив, що належне поводження з Торденом не гарантоване.

У рішенні суд посилається на практику Європейського суду з прав людини, а також на нещодавнє рішення Верховного суду Швеції та доповідь, яка стала для нього основою. Зокрема, йшлося про повідомлення про тортури і насильство, в тому числі стосовно осіб, підозрюваних у співпраці з Росією.

Білий дім: коштів для допомоги Україні вистачає на кілька тижнів

Білий дім продовжує переговори з Конгресом для погодження додаткової військової допомоги Україні – про це заявила на брифінгу 7 грудня прессекретарка Білого дому Карін Жан-П’єр.

Вона навела слова директорки Офісу бюджетного управління Шаланда Янг, за якими «вражає, що ситуація дійшла до цього».

«Республіканці в Конгресі готові зробити Путіну подарунок – найбільший подарунок, на який він міг сподіватися. Ось що ми бачимо. Вони бавляться з нашою національною безпекою, і історія судитиме їх суворо… Ми мали ці дискусії з ними на регулярній основі, але шлях до руху вперед дуже чіткий: вони мають довести це до кінця», – заявила Жан-П’єр.

Прессекретарка також згадала про звернення президента Джо Байдена, який закликав Конгрес до поступу в розблокуванні допомоги Україні.

Читайте також: Ризик поразки України у відсічі агресії Росії і кордон США з Мексикою: як це пов'язано

«Давайте не забувати, ми говоримо про додаткові потреби. Це надзвичайна ситуація, ось чому ми просимо про додаткове фінансування для національної безпеки. Ми маємо продовжувати працювати над тим, аби в сміливого народу України було все, що їм потрібно, для боротьби за їхню демократію», – сказала вона.

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі зазначив, що представники Києва відвідали Вашингтон 6 грудня, аби обговорити подальшу оборонну співпрацю України та США.

«Очевидно, вчорашні (6 грудня – ред.) події були в контексті цієї зустрічі. Я не говоритиму за українців, я можу говорити лише за нас. Як зазначила Карін, ми, очевидно, глибоко стривожені. У нас є ще кілька тижнів. А потім у нас закінчаться можливості для допомоги Україні за рахунок тієї військової підтримки, яку ми змогли забезпечити раніше. І це має бути неприйнятно для всіх», – вважає Кірбі.

Читайте також: Припинення допомоги Україні було б «різдвяним подарунком» для лідерів РФ і Китаю – голова МЗС Британії

Він висловив переконання, що в Конгресі все ще є стійка двопартійна підтримка України:

«Просто є маленька група республіканців, які тримають цю допомогу в заручниках заради досить екстремальної політики захисту кордону, яку президент не готовий розглядати. Разом із тим, він сказав, що готовий до добросовісних переговорів. Він вірить, що потрібні зміни міграційній політиці, а також у використанні ресурсів, і хоче вести цю розмову».

Водночас представник Ради національної безпеки додав, що наразі Білий дім не може давати Україні обіцянок щодо продовження допомоги, «враховуючи ситуацію на Капітолійському пагорбі».

Читайте також: Допомога США заблокована – у Путіна розв’язані руки? Авдіївка, бої, підтримка України

6 грудня законопроєкт про надання Україні та Ізраїлю нової фінансової допомоги для безпекових потреб був заблокований у Сенаті США через наполягання республіканців на їхніх вимогах про посилення заходів із контролю за імміграцією на кордоні США з Мексикою.

Байден поклав на Республіканську партію відповідальність за провал у Сенаті голосування за розгляд допомоги Україні.

Ризик поразки України у відсічі агресії Росії і кордон США з Мексикою: як це пов'язано

Спікер Палати представників конгресмен-республіканець Майк Джонсон заявив, що додаткове фінансування для України залежить від «трансформаційних змін імміграційного законодавства США». Свою вимогу спікер висловив у листі директорці Управління та бюджету Шаланді Янг у відповідь на прохання адміністрації Байдена прискорити розгляд допомоги Україні. Чому доля України, яка вже майже два роки відбиває напад Росії, залежить від укріплення кордону з Мексикою? Чи можуть демократи і республіканці порозумітися? Відповіді на питання зібрав «Голос Америки».

Під час прийому в Бостоні в рамках передвиборчої президентської кампанії президент США Джо Байден гостро розкритикував позицію низки республіканців, які вимагають значного реформування імміграційної системи у США як умову схвалення додаткового фінансування для України.

«Радикальне крило Республіканської партії в Конгресі не підтримує суттєву допомогу Україні, якщо ми не вдамося до найбільш драконівських дій, щоб не впустити в Америку іммігрантів, щоб будувати стіни», – сказав президент Байден під час прийому в Бостоні.

Що пропонує Білий дім?

Байден заявляє, що готовий до змін імміграційних правил.

• 20 жовтня президент Джо Байден опублікував запит на додаткове фінансування безпеки на кордоні на майже 14 мільярдів доларів. Він включає збільшення персоналу, який займається прикордонними та імміграційними питаннями, на майже 5000 осіб.

У запиті також міститься додаткове фінансування:

• для рейсів примусового видворення іммігрантів,
• утримання додаткових місць у закладах Імміграційної та митної служби США.
• надання грантів місцевим органам влади та некомерційним організаціям у розмірі 1,4 мільярда доларів на програми притулку,
• харчування та послуг для нещодавно прибулих мігрантів.
• Запит також передбачає оснащення пунктів перетину південно-західного кордону технологіями для покращення можливостей перевірок, зокрема для виявлення фентанілу.

​

Що пропонують республіканці в Палаті представників?

Спікер Палати представників Майк Джонсон хоче включити до пакету про додаткове фінансування положення імміграційного законопроєкту, який республіканці Палати представників ухвалили в травні.

Цей законопроєкт відповідає імміграційній політиці, яку просував на посаді президента Дональд Трамп.

Йдеться про:

• відновлення будівництва стіни на кордоні,
• позбавлення фінансування некомерційних організацій, які допомагають мігрантам,
• збільшення кількості агентів прикордонної служби
• та обмеження використання «гуманітарного пароля», дозволу на проживання у США який адміністрація Байдена використовувала, щоб пропускати громадян України, Гаїті, Куби, Нікарагуа, Афганістану та Венесуели і дозволити їм проживати та працювати у США.

Демократи у Сенаті цей законопроєкт відкидають.

У чому розбіжності в Сенаті?

Демократи в Сенаті не згодні з включенням імміграційного законопроєкту республіканців в Палаті представників до пакету про додаткове фінансування. Вони також виступають проти змін, які республіканці хочуть внести в систему надання притулку та гуманітарного пароля.

Адміністрація Байдена ще на початку цього року запровадила нові обмеження на надання притулку, що викликало критику демократів і призвело до судових позовів з боку груп захисту іммігрантів.

Понад десяток демократів у Сенаті вже заявили, що вони стурбовані постійними змінами системи притулку та гуманітарного пароля, яких зараз хочуть республіканці в Сенаті. Група з майже 200 організацій, що захищають права імміграції, надіслала листа до Конгресу, закликаючи законодавців не вносити зміни до вимог притулку чи гуманітарного пароля.

Які зміни щодо «гуманітарного пароля» хочуть республіканці?

Республіканці хочуть обмежити повноваження Байдена створювати гуманітарні програми, заборонивши Міністерству внутрішньої безпеки США використовувати широкі критерії для надання гуманітарного пароля.

Пропозиція Республіканської партії звужує сферу застосування положення про гуманітарний пароль з тим, щоб він використовувався лише в рідкісних випадках. Вони також пропонують обмежити термін гуманітарного пароля до одного року замість двох років.

Яких змін щодо надання притулку хочуть республіканці в Сенаті?

Республіканці в Сенаті хочуть підвищити планку для перевірки підстав побоювання переслідувань, який мігранти представляють офіцерам із питань притулку для прийняття рішення, чи може особа проживати в США, поки її справа розглядається імміграційним суддею.

Зараз, щоб отримати притулок через побоювання переслідувань, мігранти повинні показати, що існує «значна ймовірність» того, що вони зазнають переслідувань. Республіканці хочуть змінити цю термінологію і вимагати від шукачів притулку продемонструвати, що «швидше за все», вони зіткнуться з переслідуваннями, якщо залишаться у своїй країні.

• За ініціативою спікера Палати представників Майка Джонсона, республіканці, які наразі мають більшість у Палаті представників, розділили запропонований президентом Джо Байденом пакет допомоги Ізраїлю та Україні на окремі пакети допомоги кожній з країн, прив’язавши обидва до погодження додаткових політичних пріоритетів партії.
• 6 грудня 2023 року у Сенаті США не знайшлося достатньої кількості голосів, щоб внести на розгляд законопроєкт про допомогу Україні і Ізраїлю
• Республіканці проголосували проти, оскільки вони вимагають, щоб до цього фінансового пакету були також додані кошти на посилення заходів контролю за імміграцією на кордоні США з Мексикою.
• Президент США Джо Байден назвав це «божевіллям» і «політичним шантажем», і заявив, що якщо Росія здобуде перемогу у війні проти України, то бойові дії поширяться на країни НАТО, і тоді «американські війська будуть воювати проти російських». Байден закликав Конгрес схвалити допомогу Києву до Різдва.

Країни-члени ЄС зможуть блокувати імпорт газу з РФ – Financial Times

Європейський cоюз підготував законопроєкт, який дозволить країнам-членам самостійно блокувати імпорт газу з Росії, повідомляє Financial Times.

Згідно з проєктом документа, який є у розпорядженні видання, будь-яка країна Євросоюзу зможе «частково або, де це виправдано, повністю обмежити» доступ компаніям із Росії та Білорусі до своїх газопроводів та терміналів зрідженого природного газу (ЗПГ). За словами високопосадовця ЄС, ця пропозиція дозволить європейським енергетичним компаніям розривати контракти з російськими постачальниками газу без виплати значних компенсацій.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року країни Євросоюзу наклали на Росію жорсткі економічні санкції. Крім того, вони взяли курс на відмову від імпорту нафти та газу з Росії.

Ушкоджений раніше ракетоносій РФ «Аскольд» поставили на причал, щоб відновити – Плетенчук

Пошкоджений внаслідок українського удару у листопаді новозбудований російський корабель «Аскольд» готуються відновлювати в окупованому Криму. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук.

«Ракетоносій РФ «Аскольд», котрий було уражено, вони підняли з води, поставили на причал. І, скоріш за все, зараз будуть намагатися його відновлювати. Принаймні зараз мають дефектувати», – сказав він.

«Визнаємо не дипломи, а знання»: як підтвердити освіту, здобуту в окупації?

Як в Україні будуть визнавати освіту, здобуту в окупації? Які можливості це надасть жителям захоплених регіонів? Чи багато студентів перебувають за кордоном і чи планують вони повертатися до України, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Верховна Рада України у листопаді ухвалила законопроєкт про визнання освіти, здобутої на окупованих територіях. Для цього запроваджують механізм, що визначає процедуру атестації як для учнів, так і для студентів. Для отримання шкільного атестата учнями з окупованих територій після 9 та 11 класів потрібно буде пройти річне оцінювання та державну підсумкову атестацію.
• Випускники закладів вищої освіти, своєю чергою, для підтвердження професійної кваліфікації також зможуть пройти додаткову атестацію. У законі сказано, що у такому випадку результати навчання можуть бути визнані в обсязі не більше, ніж 75 відсотків загального обсягу освітньої програми. Також результати навчання не визнаватимуться за переліком спеціальностей та професій, які затвердить уряд. Ідеться, наприклад, про вчителів історії чи правоохоронців.
• Окрім того, законом передбачене право жителів окупованих територій на здобуття освіти або продовження навчання на території інших регіонів України коштом державного чи місцевого бюджету з наданням місця в гуртожитку.
• Як повідомляє «Громадське», підтримати цей законопроєкт закликали правозахисні організації. Там зазначали, що через окупацію протягом більш ніж 9 років, сотні тисяч українських дітей вимушені були здобувати освіту на захоплених Росією територіях. Але через те, що Україна не визнає документи про їхню освіту, постає питання щодо працевлаштування чи продовження навчання.

«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з автором нового закону, народним депутатом України, членом комітету Верховної Ради з питань освіти Романом Грищуком. Він розповів, що нові норми дозволять визнати знання, які люди отримали під час окупації, і суттєво спростять цей процес.

«Ми не можемо визнати жодні документи, які видані окупаційною владою там. Але ми можемо визнати знання, які отримали наші люди, знаходячись в окупації. В законі ми сказали декілька речей. Скільки максимум можемо визнати з освітньої програми? Це 75%. Тобто, якщо людина каже, що я здобула по цій освітній програмі бакалаврат, і ми підтверджуємо абсолютно, всі знання по цьому, все одно людина один рік має українознавчу компоненту в закладі вищої освіти завершити, для того, щоб ми могли визнати саме українську вищу освіту», – пояснив він.

Декларації працівників ТЦК та членів ВЛК будуть відкритими – Бутко

Декларації працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишні військові комісаріати) та членів військово-лікарських комісій будуть відкритими для публічного доступу. Таку заяву 8 грудня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зробила голова Громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції Катерина Бутко. За її словами, це була принципова позиція учасників обговорень.

«Представників ТЦК, а також співробітників ВЛК, їхні декларації будуть відкриті. Це є виняток, і це було те, що також говорилося при ухваленні законопроєкту. Враховуючи всі скандали з моніторингом способу життя, все, що було виявлено представників ТЦК, їх декларації однозначно мають бути відкриті. Це була позиція в тому числі і голови антикорупційного комітету, і багатьох інших», – заявила голова громадської ради.

Вона додала, що декларації військовослужбовців, мобілізованих до лав Збройних сил України, та їхніх сімей залишаються закритими з огляду на безпекову ситуацію.

«Ми не кажемо про те, що мають бути відкриті абсолютно всі декларації. Всі розуміють, у який час ми живемо, і очевидно, що через безпекові складові частина декларацій має бути закрита, тому що це декларації людей військових, це декларації співробітників розвідки, це декларації людей, в яких члени сім'ї мобілізувалися, пішли воювати. Звичайно, такі декларації мають бути закриті», – додала Катерина Бутко.

Журналісти зʼясували, що «ядерну валізку» за Путіним носять капітани першого рангу

Валізу з набором кодів для запуску ядерних ракет (так звану «ядерну валізку») за президентом Росії Володимиром Путіним носять два офіцери служби безпеки, зʼясувало російське видання «Проект».

Цими особами є моряки, капітани першого рангу Дмитро Шумейко та Володимир Полещук, які носили за Путіним «ядерну валізку» щонайменше до 2020 року. Як стверджує «Проект», у телефонних книжках колеги записують їх як «Діма-кнопка» та «Кнопка». Названі також імена ще кількох охоронців Путіна та лікарів, які супроводжують його в поїздках.

Повітряні сили: сили ППО збили 14 російських ракет із 19

Російські війська випустили по Україні 19 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555 вранці 8 грудня, повідомило командування Повітряних сил за підсумками атаки.

За уточненими даними, всього російські війська задіяли сім літаків Ту-95МС із району Саратовської області.

«Частина ворожих ракет була спрямована на об’єкти інфраструктури на Дніпропетровщині. Інша група, долетівши до Дніпра, змінила напрямок руху в бік Києва. Станом на 09.00 знищено 14 із 19 крилатих ракет Х-101/Х-555 на Дніпропетровщині та Київщині», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: РФ зранку атакувала Україну крилатими ракетами: попередня інформація від Повітряних сил

Київська міська військова адміністрація раніше заявила, що жодна російська ракета не дісталася столиці – всі ракети, які прямували на Київ, були знищені на підльоті до міста.

За даними Київської обласної військової адміністрації, в області влучань у об’єкти інфраструктури не було, ніхто не постраждав. Внаслідок падіння уламків пошкоджені приватні будинки в кількох громадах області.

Російські війська завдали повітряної атаки по Україні вранці 8 грудня. Зокрема, відомо про загиблого на Дніпропетровщині та двох поранених у Харкові.

РФ зранку атакувала Україну крилатими ракетами: попередня інформація від Повітряних сил

Вперше за кілька місяців російська армія атакувала Україну крилатими ракетами зі стратегічних бомбардувальників. Попередньо відомо, що пуски здійснили дев’ять літаків ТУ-95. Ракети над територією України розділилися на кілька груп. На Дніпропетровщині та Київщині сили протиповітряної оборони знищили крилаті ракети. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив речник Командування Повітряних сил Збройних Сил України Юрій Ігнат.

«Попередньо, дев’ять літаків Ту-95, які здійснили ракетні обстріли України. Вони розділилися на декілька груп і здійснили пуски ракет. Йшли в напрямку Дніпропетровщини, частина туди була направлена, а частина з Дніпропетровщини пішла в сторону столиці. І на Дніпропетровщині, і в столиці є збиття ракет, відпрацювала протиповітряна оборона. Ми найближчим часом будемо намагатися повідомити, які результати цієї бойової роботи. Всі очікували атак. Всі розуміли, що рано чи пізно стратегічні бомбардувальники почнуть працювати, як це і було минулого року. Сподіваємося на успішні результати зараз», – заявив Ігнат.

Читайте також: Ранковий російський обстріл: загинув житель Павлоградського району, в Харкові двоє поранених

Речник також додав, що не всі ракети вдалося знищити, підрахунок все ще ведеться. Він нагадав, що вночі Сили оборони знищили п’ять безпілотників, якими російська армія атакувала Україну.

«Станом на зараз, на жаль, не всі вдалося знищити ракети, це зрозуміло. Так само, як і не всі шахеди. Ви ж пам’ятаєте, що була вранішня атака «шахедів» теж по Дніпропетровщині. Зокрема і ракет С-300 і по Харківщині. «Шахедів» вдалося знищити п’ять із семи. Власне, приблизно в тому ж напрямку противник направляв свої ракети», – розповів полковник.

Ігнат порівнює: якщо дрон Shahed несе до 40 кілограм вибухівки, то ракети – до 500 кілограм. Тому навіть уламки ракет можуть спричинити «небажані наслідки».

Російські війська завдали повітряної атаки по Україні вранці 8 грудня. Зокрема, відомо про загиблого на Дніпропетровщині та двох поранених у Харкові.

Ранковий російський обстріл: загинув житель Павлоградського району, в Харкові двоє поранених

Російські війська обстріляли кілька регіонів України вранці 8 грудня. Як повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак, ракетного удару зазнав Павлоградський район.

«На жаль, є один загиблий. Попередньо, четверо постраждалих. Наразі всі доставлені до лікарні. Усіх оперують. Дві людини – у важкому стані», – заявив він.

Лисак додав, що інформація про наслідки удару уточнюється.

За даними голови Харківської області Олега Синєгубова, російські війська завдали шести ударів по Харкову ракетами С-300.

«Внаслідок обстрілів отримала поранення жінка 36 років (надали допомогу на місці) та чоловік 25 років, який був госпіталізований до медичної установи», – повідомив він.

Синєгубов додав, що ракети влучили в дитячий майданчик, а також пошкодили житлові будинки, заклад освіти і близько 20 автомобілів.

Читайте також: Повітряні сили повідомили про збиття пʼяти з семи «шахедів» уночі 8 грудня

Крім того, напередодні російські війська обстріляли село Подоли Куп’янського району. За даними голови ОВА, були поранені троє людей – чоловік 56 років та жінки 50 та 69 років.

Протягом попередньої доби також 54 російських обстрілів зазнала Херсонська область, заявив очільник ОВА Олександр Прокудін.

«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області. Через російську агресію шестеро людей дістали поранення», – заявив він.

Виконувач обов’язків голови Донецької області Ігор Мороз повідомив про одного пораненого цивільного в регіоні за добу 7 грудня – в Торецьку.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Битва за Чорне море виграна? Авдіївка, удари по енергетиці. НАЗК відкриває декларації

• Нічні і ранкові обстріли. Росія атаку ракетами

Уночі 8 грудня російські військові ракетами С-300 завдали шість ударів по Харкову. А вранці оголосили про ракетну загрозу.

Після паузи у 79 днів, російська армія запустила крилаті ракети з бортів стратегічної авіації Ту-95МС, повідомив начальник КМВА Сергій Попко. «Попередньо, біля 10-ти бомбардувальників-ракетоносців випустили крилаті ракети типу Х-101/555/55 з району міста Енгельс, Саратовської області. Повітряна тривога в столиці тривала майже дві години», – йдеться в повідомленні.

Що відомо?

• ЗСУ відбили 30 атак на Авдіївському напрямку

• Україна розблокувала Чорне море. Сама?

• З 10 грудня відкриють декларації держслужбовців?

• Електроенергії не вистачає?

Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода.Ранок:

В окупованій Керчі 30 тисяч людей залишилися без опалення – Крим.Реалії

У місті Керч в окупованому Криму вночі 8 грудня спалахнув газопровід, 30 тисяч людей залишилися без опалення, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на місцеві та російські телеграм-канали.

Згідно з повідомленнями, вогнем пошкоджена лінія електропередач. Через аварію східна котельня зупинила роботу, через що 30 тисяч людей залишилися без опалення. Від газопостачання відключені тисячі абонентів. Керчанам наполегливо рекомендують не намагатися вмикати газ та перекрити у своїх квартирах та будинках систему газопостачаннч.

Про причини аварії наразі не повідомляють. Російський телеканал «Крим 24» з посиланням на підконтрольного РФ очільника Керчі Святослава Брусакова повідомив, що пожежу локалізовано.

У Генштабі ЗСУ заявляють про майже тисячу вбитих військових РФ за добу

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 337 220 своїх військових, зокрема, 990 – за останню добу, такі дані станом на ранок 8 грудня навів Генеральний штаб Збройних сил України.

Крім того, у Генштабі заявили про такі втрати РФ:

• танки ‒ 5626 (вісім – за останню добу)
• бойові броньовані машини ‒ 10508 (+26)
• артилерійські системи – 8057 (+12)
• РСЗВ – 919
• засоби ППО ‒ 605
• літаки – 324
• гелікоптери – 324
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6136 (+20)
• крилаті ракети ‒ 1571
• кораблі /катери ‒ 22
• підводні човни – 1
• автомобільна техніка й автоцистерни – 10591 (+30)
• спеціальна техніка ‒ 1159 (+3)