Доступність посилання

Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року
Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

На Миколаївщині у Снігурівці пролунали вибухи на підприємстві, серед постраждалих є дитина – МВА

На території одного з підприємств на околиці Снігурівки на Миколаївщині пролунали кілька вибухів, постраждали місцеві жителі, серед яких є дитина, повідомив керівник міської військової адміністрації Іван Кухта.

«На превеликий жаль, прилеглі будинки на околиці міста отримали пошкодження від вибухової хвилі, внаслідок чого серед місцевих мешканців є постраждалі, які отримали травми різного ступеню тяжкості. Серед постраждалих є неповнолітня дівчинка», – написав він у фейсбуці.

За його словами, зараз постраждалим надається медична допомога.

Керівник Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив, що ввечері війська РФ вдарили по Снігурівці ракетами С-300 – поранені четверо людей, серед яких є 15-річна дівчина.

«Сьогодні о 17:45 було три прильоти С-300 по Снігурівці. Поранені жінка, двоє чоловіків, які охороняли цей склад із гуманітаркою та 15-річна дівчина. Вона важка зараз перевозимо в місто», – розповів він в ефірі національного телемарафону.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

«Компромісний» закон про мобілізацію: що пропонують від «Слуг народу»

  • Мобілізація: влада іде на компроміс? Свобода Live

Депутатка від «Слуг народу» Євгенія Кравчук заявила, що урядовий законопроєкт про мобілізацію не будуть виносити на розгляд Верховної Ради в тому вигляді, в якому його зареєстровано.

Підготують компромісний варіант, каже Кравчук, і головну роль у його створенні гратиме профільний Комітет з питань безпеки й оборони.

Урядовий проєкт закону накладав серйозні обмеження на тих, хто не мобілізувався – зокрема обмежував права на купівлю і продаж нерухомого майна.

Що спонукало владу переглянути позицію?

  • Далекобійні ракети для ЗСУ: хто зупиняє процес

Після масованого ракетного обстрілу України 2 січня кілька іноземних посадовців закликали надати Україні ракети далекого радіусу дії, а також посилити систему ППО. Що заважає цьому? А також – чи з’являться, як було обіцяно, винищувачі F-16 в українському небі і як це змінить хід війни?

  • Несмішні жарти Студії «Квартал 95»: чому виник скандал

Студія «Квартал 95» пожартувала над нібито переселенкою зі Скадовська в новорічному шоу на телеканалі 1+1. Це обурило користувачів соцмереж, а також мера Скадовська – міста на окупованій Росією частині Херсонської області. Чи доречні жарти про переселенців? Чи зробить «Квартал» висновки з чергового гумористичного «зашквару»?

Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:

МАГАТЕ заявило, що його експертам не дали доступу до деяких реакторних залів ЗАЕС

Міжнародне агентство з атомної енергії 3 січня повідомило, що його експертам нещодавно вперше заборонили перевірити реакторні зали трьох енергоблоків Запорізької АЕС.

Експерти МАГАТЕ «протягом останніх двох тижнів... не мали доступу до реакторних залів блоків 1, 2 і 6», – заявив генеральний директор агентства Рафаель Ґроссі.

Він додав, що «це перший випадок, коли експерти МАГАТЕ не отримали доступу до реакторного залу блоку, який перебував на холодній зупинці», і команда й надалі запитуватиме цей доступ.

Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. На станції перебуває моніторингова місія МАГАТЕ.

Генштаб: на фронті було 47 зіткнень, українські військові відбили атаки РФ на 5 напрямках

Протягом доби на фронті відбулося 47 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.

«Загалом ворог завдав 6 ракетних і 42 авіаційних ударів, здійснив 18 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах… Оперативна обстановка на сході й півдні України залишається складною… Ворог активно застосовує оперативно-тактичну авіацію і квадрокоптери типу FPV, проводить штурмові дії за підтримки бронетехніки», – йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, протягом доби українські військові відбили російські атаки на п’яти напрямках, найбільше – 28 – на Авдіївському.

Читайте також: Генштаб: ЗСУ «просунулися вперед» біля Вербового

«Ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби противник здійснив 8 безуспішних штурмових дій, але українські воїни й надалі утримують зайняті позиції та завдають противнику значних втрат», – йдеться у зведенні.

Раніше сьогодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський, коментуючи ситуацію на східному фронті, заявив, що російські війська «дещо зменшили кількість піхотних атак», але вже другу добу поспіль «активно завдають авіаударів й обстрілюють наші позиції з артилерії».

«Найбільш активний ворог поблизу Авдіївки і на Мар’їнському напрямку», – додав він.

Росії перекривають можливість продавати алмази в Європі: що це означає які наслідки матиме

Із 1 січня 2024 року у Євросоюзі та країнах Групи Семи (G-7) почали діяти санкції щодо російських алмазів. Оптова торгівля алмазами у Європі відбувається у бельгійському місті Антверпен, через що Бельгія спочатку скептично ставилась до ідеї із санкціями, проте потім думку змінила. Чому? І як колись саме Антверпен допоміг Росії наростити частку на світовому ринку постачання алмазів? Та як тепер для Росії закриють цей шлях збагачення?

Алмази чи мир

Алмази не можуть бути «дорожчими за мир» – сказав у своєму відео-зверненні до бельгійському парламенту президент України Зеленський на початку повномасштабного вторгнення Росії.

«Саме ви як держава – серце Європи – можете надихнути решту європейців зробити більше, щоб допомогти нам вигнати окупантів з України та відновити дорогоцінний мир. Мир, який коштує більше, ніж будь-що, ніж будь-які цінності, ніж будь-які алмази», – сказав Володимир Зеленський 31 березня 2022 року.

Йому тоді поаплодували стоячи, але ще до цієї промови бельгійські та західні ЗМІ писали про протистояння бельгійської влади діамантовим санкціям. На той час ЄС устиг ухвалити 4 санкційні пакети як відповідь на повномасштабне вторгнення Росії до України, та російські алмази до них не потрапили.

НАТО підтримало запит Києва на надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО – Кулеба

Північноатлантичний альянс підтримав запит України на проведення надзвичайного засідання Ради Україна-НАТО у відповідь на масовані атаки Росії по українських населених пунктах, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

«НАТО підтримало запит України на надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО у відповідь на масовані ракетні й дронові удари Росії. Однією з ключових тем стане посилення протиповітряної оборони України. Важливий сигнал євроатлантичної єдності на тлі ескалації російського терору», – написав Кулеба у соцмережі X (колишній Twitter).

Коли саме відбудеться це засідання, міністр не уточнив.

Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що протягом останніх п’яти днів Росія випустила по території України щонайменше 500 ракет й ударних дронів. Як повідомила пресслужба голови держави, він сказав про це у телефонній розмові з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком, наголосивши на важливості посилення протиповітряної оборони України.

Розвідка Великої Британії 3 січня заявила, що Росія змінила вектор ракетних атак, які здійснює по території України.

Читайте також: РФ випустила по Україні «500 ракет і дронів» за 5 днів. Зеленський обговорив посилення ППО з Сунаком

«З 29 грудня 2023 року Росія наростила інтенсивність своїх далекобійних ударних операцій проти України… Останні удари, ймовірно, в першу чергу цілили по українській оборонній промисловості. Це контрастує з головним напрямком атак минулої зими, які цілили насамперед в енергетичну інфраструктуру», – ідеться в повідомленні.

У Міністерстві оборони Великої Британії вважають, що це «щонайменше тимчасова зміна підходу» і може бути частиною підготовки до довготривалої війни.

У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Загинули, за даними МВС, 53 людини, 170 людей постраждали.

Вранці 2 січня війська РФ здійснили чергову масовану атаку України, застосувавши майже сотню ракет. За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, сили ППО збили 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, три з трьох крилатих ракет «Калібр».

Унаслідок масованої атаки РФ загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.

«Великий обмін полоненими». Київ повідомив про повернення понад 200 військових і цивільних

Україна і Росія повідомили про перший за близько пів року великий обмін полоненими. Зокрема, Київ заявив про повернення понад 200 військових і цивільних.

«Наші – вдома. З російського полону повернули понад 200 наших воїнів і цивільних. Солдати, сержанти, офіцери. Воїни Збройних сил, Національної гвардії, ВМС, прикордонники. Частина захисників боронила Маріуполь і «Азовсталь», – написав у телеграмі президент Володимир Зеленський.

Норвегія відправить два F-16 до Данії для підготовки українських пілотів

Норвегія відправить два винищувачі F-16 до Данії, щоб сприяти навчанню українських пілотів із використання літака американського виробництва, заявив 3 січня міністр оборони Норвегії.

Минулого року Норвегія, а також такі країни, як Данія і Нідерланди, заявили, що передадуть Україні зняті з експлуатації F-16.

«Союзники працюватимуть день і ніч, щоб створити міцні й сучасні повітряні сили для України», — заявив міністр оборони Норвегії Бьорн Арільд Грам.

Норвегія раніше направила 10 інструкторів до Данії для навчання українських пілотів.

МВС: у Києві завершили роботи на місці удару РФ, від якого по Україні загинули 53 людини

Аварійно-рятувальні роботи у Шевченківському районі Києва, які тривали з 29 грудня після масованої російської атаки, завершили, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.

«За час робіт переміщено і вивезено 4 тис. 70 м куб. зруйнованих будівельних конструкцій. У Києві загинуло 30 людей, із них одна людина померла в лікарні», – йдеться в повідомленні.

У МВС додали, що внаслідок удару Росії 29 грудня по Україні було уражено 18 населених пунктів у 10 областях; постраждали 170 людей; загинули 53 людини; 22 людей врятували.

Розвідка Великої Британії 3 січня заявила, що Росія змінила вектор ракетних атак, які здійснює по території України.

Читайте також: РФ випустила по Україні «500 ракет і дронів» за 5 днів. Зеленський обговорив посилення ППО з Сунаком

«З 29 грудня 2023 року Росія наростила інтенсивність своїх далекобійних ударних операцій проти України… Останні удари, ймовірно, в першу чергу цілили по українській оборонній промисловості. Це контрастує з головним напрямком атак минулої зими, які цілили насамперед в енергетичну інфраструктуру», – ідеться в повідомленні.

У Міністерстві оборони Великої Британії вважають, що це «щонайменше тимчасова зміна підходу» і може бути частиною підготовки до довготривалої війни.

У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині.

Вранці 2 січня війська РФ здійснили чергову масовану атаку України, застосувавши майже сотню ракет. За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, сили ППО збили 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, три з трьох крилатих ракет «Калібр».

Унаслідок масованої атаки РФ загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.

НАТО закупить до 1000 ракет Patriot на тлі ударів Росії по Україні

НАТО оголосило 3 січня, що допоможе придбати до 1000 ракет протиповітряної оборони Patriot, щоб союзники могли краще захистити свою територію на тлі нарощування Росією ударів по Україні.

Агентство з підтримки і закупівель НАТО заявило, що підтримає групу країн, включаючи Німеччину, Нідерланди, Румунію й Іспанію, у купівлі Patriots, які використовуються для захисту від крилатих і балістичних ракет, а також від літаків противника, і додало, що європейське виробництво ракет буде розширене.

Вартість контракту оцінюють у 5,5 мільярда доларів.

Росія змінила напрям ракетних атак по території України – британська розвідка

Росія змінила вектор ракетних атак, які здійснює по території України, вказує у повідомленні 3 січня розвідка Великої Британії.

«З 29 грудня 2023 року Росія наростила інтенсивність своїх далекобійних ударних операцій проти України… Останні удари, ймовірно, в першу чергу цілили по українській оборонній промисловості. Це контрастує з головним напрямком атак минулої зими, які цілили насамперед в енергетичну інфраструктуру», – ідеться в повідомленні.

«Рік ілюзій позаду, треба вчитися жити у війні»: які події впливатимуть на ситуацію в Україні у 2024 році?

Чому 2023 рік став роком ілюзій? Які страхи з’явилися в українців і як їх опанувати? Які політичні події впливають на сучасне та майбутнє України, яка протистоїть російській агресії? Про все це журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорили з українським політологом Олегом Саакяном.

У Воронезькій області, де впала російська ракета, постраждали четверо людей – влада

У селищі Петропавлівка Воронезької області внаслідок «аварійного сходження боєприпасу» з російського літака, що стався 2 січня, постраждали чотири особи, повідомив губернатор регіону Олександр Гусєв.

«На щастя, загиблих немає. По медичну допомогу з легкими ушкодженнями звернулися чотири особи», — написав Гусєв.

Він також додав, що після обстеження житла, зруйнованого через падіння боєприпасу, місцева влада вирішила «заново збудувати дев'ять будинків».

Крім цього, Гусєв повідомив, що різних пошкоджень зазнали місцева школа, будинок культури та будівля селищної адміністрації, а також пʼять легкових автомобілів та трактор.

Міністерство оборони РФ 2 січня повідомило, що «нештатне сходження авіаційного боєприпасу» сталося близько 09:00 під час виконання польоту літака Повітряно-космічних сил над Петропавлівкою.

Журналістка з Херсонщини подала скаргу на канал «1+1» через жарти про переселенців зі Скадовська

Головна редакторка херсонського медіа Кавун.City Євгенія Вірлич подала скаргу на телеканал «1+1» до Комісії з журналістської етики через випуск «Кварталу 95» про Скадовськ – про це саме видання повідомило увечері 2 січня.

Скарга стосується новорічного випуску студії. Він містив скетч про «переселенку зі Скадовська», яка намагається перейти на українську мову.

Як зазначила Вірлич у своїй скарзі, у пародійному номері «містилась пряма і відверта дискримінація мешканців південної та східної України за ознакою мови, а також дискримінація жінок».

«У номері героїня, яка начебто прибула зі східної України (хоча згодом з’ясовується, що зі Скадовська, а це південна Україна) до Закарпаття, зазначає, що все життя спілкувалась російською мовою, а зараз переходить на українську. Все це героїня вимовляє начебто у жартівливій обробці з використанням слів, які мали б видаватись смішними, але виглядають образливо», – пише журналістка.

Читайте також: П’ять історій. Як вимушені переселенці у Запоріжжі власну справу відкривають?

Вона зазначає, що Скадовськ, як і частина Херсонщини, наразі окупований, і жителі регіону стають жертвами воєнних злочинів російських військових, у тому числі через свою проукраїнську позицію. Як приклад вона наводить диригента Юрія Керпатенка, вбитого під час окупації Херсона.

Також у 2022 році стало відомо про вбивство в Скадовську місцевої жительки Тетяни Мудрєнко. Її сестра припустила, що жінку могли вбити за невизнання Скадовську російською територією. Кавун.City повідомляв, що Мудрєнко публічно вигукнула: «Скадовськ – це Україна».

Тим часом канал «1+1» у відповіді на запит видання «Детектор медіа» вибачився за номер і пообіцяв, що його видалять із випуску.

«Ми розуміємо суспільне обурення і приносимо вибачення аудиторії, яку зачепив цей номер. Творча команда, яка створювала цей випуск, жодним чином не хотіла образити почуття українців», – цитують журналісти.

Водночас на момент написання цієї новини 3 січня випуск доступний на Ютуб-каналі «Студія Квартал 95 Online».

Мер Скадовська Олександр Яковлєв 1 січня засудив номер «Кварталу 95», висловивши сподівання, що автори вибачаться перед аудиторією.

«Сьогодні Скадовськ перебуває в окупації, і дійсно чого він потребує – це не насмішок, а підтримки… Дійсно, у Скадовську проживає багато людей, які говорили російською мовою, були російськомовними, але усі добре розуміють українську, і добре говорять українською», – сказав Яковлєв.

Він запросив скадовчан взяти участь у акції «Скадовськ говорить українською» і зачитав вірш Григорія Чубая «Двадцятий вік».

Комісія з журналістської етики наразі не коментувала отримання скарги.

Російські війська захопили Скадовськ на Херсонщині навесні 2022 року. Після звільнення Херсона восени того ж року туди перенесли російську окупаційну адміністрацію.

Колишній керівник вʼязниці «Ізоляція» засуджений до 15 років за ґратами

Шевченківський районний суд Києва засудив до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна колишнього керівника вʼязниці «Ізоляція» в Донецьку Дениса Куликовського («Палича»). Про це «Суспільне» повідомило 3 січня із зали суду.

Початок виконання вироку рахуватиметься з 9 листопада 2021 року, коли його взяли під варту.

Служба безпеки України 9 листопада 2021 року підтвердила затримання бойовика незаконного збройного угруповання «ДНР», який очолював незаконну в’язницю «Ізоляція» в окупованому Донецьку.

Раніше того ж дня письменник, журналіст і колишній бранець угруповання «ДНР» Станіслав Асєєв повідомив, що в Києві затримали підозрюваного у причетності до воєнних злочинів у «Ізоляції» Дениса Куликовського, відомого як «Палич». Суд взяв його під варту 10 листопада.

Приміщення колишнього заводу «Ізоляція» захопили контрольовані Росією угруповання у 2014 році. Пізніше зі слів полонених і заручників, котрі поверталися за обмінами, стало відомо, що в «Ізоляції» діє в’язниця. Існують десятки свідчень про катування там. В Україні Офіс генпрокурора веде кримінальні справи щодо подій у цьому місці.

Кулеба анонсував перше з 2018 року засідання міжурядової комісії України й Індії

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з індійським колегою Субрахманьямом Джайшанкаром – про це він повідомив 3 січня.

Він вказав на те, що це його перші переговори в 2024 році. Кулеба розповів міністру закордонних справ Індії про останні повітряні атаки Росії, а також обговорив із ним подальшу співпрацю щодо української формули миру.

«Ми домовилися провести перше з 2018 року засідання Індійсько-української міжурядової комісії найближчим часом. Відновлення цього основного механізму наших двосторонніх зв’язків дозволить нам спільно комплексно просуватися вперед», – заявив голова МЗС.

Джайшанкар, своєю чергою, назвав «корисною» розмову з Кулебою. Він заявив, що розмова стосувалася двосторонньої співпраці країн у новому році.

Крім того, сторони «обмінялися поглядами щодо конфлікту в Україні», повідомив міністр закордонних справ Індії.

Індія в 2023 році приймала в себе саміт «Групи 20». Володимир Путін не відвідав подію особисто, замість нього був голова МЗС Сергій Лавров.

За підсумками учасники підтримали Україну, але не зуміли дійти згоди у тому, щоб засудити дії Москви. Politico цитує слова міністра закордонних справ Індії Субрахманьяма Джайшанкара в рамках саміту, який сказав про питання України, що «воно поляризує, та існує багато поглядів на це».

У Курській області РФ 100-тисячне місто залишилося без світла і тепла. Місцева влада звинувачує ЗСУ

Місто Желєзногорськ у Курській області Росії, населення якого становить близько 100 тисяч людей, зранку 3 січня залишилося без електрики і теплопостачання. Губернатор Роман Старовойт стверджує, що це сталося після того, як унаслідок повітряної атаки ЗСУ була пошкоджена електрична підстанція.

«Для безпечної організації робіт із відновлення пошкоджень були змушені відключити підстанцію у Желєзногорську. В результаті в даний час у місті відсутні енергопостачання та теплопостачання», – вказав керівник області близько 11:00.

Згодом Старовойт додав, що до міста організоване підвезення води, а в більшій частині міста електропостачання відновлене.

Телеграм-канал «Осторожно, новости» з посиланням на місцевих жителів пише, що в місті перестали працювати деякі заправки, магазини та банкомати. «Люди в паніці. У магазинах розкуплено воду. І магазини майже не працюють. На заправці величезна черга», – повідомили співрозмовники каналу. Вони також зазначили, що в місті є проблеми з мобільним звʼязком.

Крім цього, в Желєзногорську деякі підприємства припинили роботу, зокрема машинобудівний завод «Вагонмаш». Як повідомив канал зі співробітників заводу, всіх робітників відпустили додому близько 10:00.

Українська сторона наразі не коментувала звинувачення у причетності до подій у Желєзногорську.

Прокудін: внаслідок обстрілу Херсонщини загинув місцевий житель

Російські війська обстріляли село Садове, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 3 січня.

За його словами, армія РФ вдарила по населеному пункту близько 11:30 з артилерії, поціливши в житловий будинок.

«Під завалами оселі загинув місцевий житель. Його тіло з-під знищеного будинку дістали рятувальники», – написав він.

Напередодні, за даними місцевої влади, одна людина була поранена внаслідок російських обстрілів Херсонщини.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Євросоюз запровадив санкції проти російської компанії «Алроса»

Євросоюз запровадив санкції проти російської алмазодобувної компанії «Алроса» та її генерального директора Павла Мариничева.

«Алроса» є одним зі світових лідерів за обсягом видобутку алмазів. Компанія здійснює розвідкою родовищ, видобуток, обробку та продаж алмазної сировини.

«Алмазна галузь має стратегічне значення для економіки Російської Федерації, оскільки є найбільшим несировинним експортним товаром країни», – йдеться в офіційному журналі ЄС.

У повідомленні також наголошується, що «Алроса» має давні партнерські відносини зі Збройними силами Росії, оскільки з 1997 року організація спонсорує підводний човен ВМФ Росії Б-871 «Алроса».

«Таким чином, «Алроса» бере участь в економічному секторі, який забезпечує суттєве джерело доходів уряду Російської Федерації, який несе відповідальність за анексію Криму та дестабілізацію України», – сказано в публікації.

До 12-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії, затвердженого 18 грудня 2023 року, увійшла заборона на імпорт російських непромислових алмазів з січня 2024 року та поетапна заборона на імпорт російських алмазів, оброблених у третіх країнах, з березня 2024 року.

Рятувальники загасили пожежу на київському Подолі, що виникла через ракетний удар Росії – ДСНС

Пожежники ліквідували пожежу на складських приміщеннях у Подільському районі Києва, заявила Державна служба з надзвичайних ситуацій 3 січня.

«На ранок 3 січня у столиці ліквідовано загоряння складських приміщень у Подільському районі, загальна площа яких склала 5000 квадратних метрів. Продовжуються роботи з розбирання та проливання конструкцій», – йдеться в повідомленні.

За підсумками ДСНС, через російський ракетний удар 3 січня постраждали житлові будинки, склади, автосалони та автомобілі в шести районах столиці.

Раніше Київська міська військова адміністрація повідомила, що кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару 2 січня зросла до 30.

У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Загинули понад 40 людей, більше ніж 150 людей поранені.

Міська влада Києва повідомляла про влучання та загоряння у Подільскому, Святошинському, Печерському, Деснянському та Оболонському районах.

Унаслідок російської ракетної атаки, здійсненої зранку 2 січня, загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG