«Маємо надати Києву далекобійні ракети» – Сікорський про реакцію Заходу на останні атаки РФ
Реакцією західних партнерів на масовані обстріли українських міст 29 грудня і 2 січня має стати посилення санкцій та надання Україні далекобійних ракет, вважає міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
«Ми маємо відповісти на останню атаку по Україні мовою, яку розуміє Путін: посиленням санкцій, щоб він не міг виробляти нову зброю з контрабандних компонентів, та наданням Києву далекобійних ракет, які дозволять знищувати пускові майданчики та командні центри», – написав Сікорський у мережі Х зранку 3 січня.
2 січня аналогічні міркування висловила голова комітету Бундестагу з питань оборони, представниця Вільної демократичної партії Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн.
«Україні потрібно більше боєприпасів, більше запчастин, і потрібно негайно відправити Taurus, щоб остаточно ускладнити Росії можливість поповнення запасів», – цитує її слова портал t-online.
Упродовж приблизно пʼятьох місяців позиція уряду Німеччини в питанні надання Україні далекобійних ракет Taurus німецького виробництва залишається незмінною.
За даними видання Bild, Німеччина не надіслала Києву офіційну відмову, але непублічно дала зрозуміти, що поки що ракети Taurus не постачатимуться. Канцлер Олаф Шольц залишає цей варіант відкритим на майбутнє, але таке постачання вважається вкрай малоймовірним.
Зараз Україна використовує ракети великої дальності Storm Shadow, поставлені Великою Британією, а також французький аналог цієї зброї – SCALP.
6 серпня депутат парламенту владної в Німеччині Соціал-демократичної партії Андреас Шварц уперше закликав Берлін поставити Україні крилаті ракети великої дальності. Як сказав він в інтерв’ю журналу Der Spiegel, його країна має надати Україні крилаті ракети Taurus, зброю повітряного базування з дальністю близько 500 кілометрів, щоб допомогти контрнаступу.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що його країна зволікає із рішенням щодо постачання крилатих ракет Taurus в Україну, бо буде «дуже ретельно перевіряти кожне рішення, що працює, що має сенс, яким може бути наш внесок».
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Загинули понад 40 людей, більше ніж 150 людей поранені.
Унаслідок російської ракетної атаки, здійсненої зранку 2 січня, загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.
СБУ затримала колишнього урядовця в Києві. Його підозрюють у роботі на ФСБ
Служба безпеки України повідомляє колишнього урядовця в Києві – про це відомство заявило 3 січня.
За повідомленням, йдеться про колишнього чиновника, який у попередні роки працював у Міністерстві палива та енергетики, Державне агентство резерву України та Міністерстві вугільної промисловості.
«Після звільнення з державної служби у 2014 році він почав позиціонувати себе як «політексперт» та автор видань, в яких вихваляв агресивну політику кремля щодо України. З того часу він перебував на прямому зв’язку з одним із керівників 5-ї служби ФСБ, який координував його інформаційно-підривну діяльність проти України», – йдеться в повідомленні.
Крім того, затриманий співпрацював із ватажком збройного угруповання «ЛНР» Леонідом Пасічником і підтримував «приєднання» східних регіонів України до Ростовської області Росії, заявляє СБУ.
Чоловіка затримали у власному помешканні.
«Під час обшуків у помешканні та автомобілі зрадника вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони і документи, які підтверджують його підривну діяльність на користь РФ. Крім того, у фігуранта виявлено «відзнаку за взаємодію» від представників держави-агресора, а також заборонену комуністичну та прокремлівську символіку», – заявляє Служба.
Затриманому повідомили про підозру в державній зраді та порушенні рівноправності громадян. Кваліфікація справи передбачає до 15 років тюрми. Правоохоронці не називають імені підозрюваного.
В умовах воєнного стану спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, а також агентурних мереж.
Командувач ОСУВ «Таврія»: армія Росії зменшила кількість атак піхоти, але активно залучає авіацію
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський прокоментував ситуацію на східному фронті вранці 3 січня.
«Російські окупанти дещо зменшили кількість піхотних атак. Але вже другу добу поспіль активно завдають авіаударів та обстрілюють наші позиції з артилерії. Найбільш активний ворог поблизу Авдіївки та на Марїнському напрямку», – написав він.
За даними Тарнавського, протягом попередньої доби російські війська завдали 25 авіаударів та 937 артилерійських обстрілів, на цьому напрямку сталося 25 бойових зіткнень.
За даними Генерального штабу ЗСУ, за попередню добу Сили оборони відбили загалом 24 атаки Росії на Авдіївському напрямку. За зведенням, українські війська покращили тактичне положення південно-східніше Новобахмутівки.
ОВА: через російські обстріли на Запоріжжі загинули двоє людей
Російські війська обстріляли 23 населених пункти Запорізької області за попередню добу, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко вранці 3 січня.
«Ворожий артилерійський снаряд забрав життя двох жителів села Плавні: 54-річного чоловіка та 63-річної жінки», – написав він у телеграмі.
Також поранень зазнала 76-річна жителька Оріхова, додав Малашко. Обласна влада отримала два повідомлення про пошкодження житлових будинків.
Крім того, російська армія напередодні 121 раз обстріляла Херсонську область за добу, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін. Зокрема, 44 зі 552 снарядів, випущених по області, були спрямовані на обласний центр.
«Через російську агресію одна людина дістала поранення», – заявив голова області.
За даними очільника Донеччини Вадима Філашкіна, за 2 січня російські обстріли поранили трьох жителів області: двох в Авдіївці та одного в Красногорівці:
«Крім того, вдалося встановити інформацію щодо двох людей, які загинули раніше у Часовому Яру, і однієї людини, яка була поранена раніше в Авдіївці».
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов оновив дані про наслідки ранкового обстрілу Харкова: 62 постраждалих, з них шестеро дітей. Одна жінка загинула. У лікарнях міста перебувають 28 людей, двоє з них у важкому стані.
Крім того, російські війська завдали удару по місту Вовчанськ. Поранень зазнала 65-річна жінка, заявив Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Число жертв російської атаки 29 грудня в Києві зросло до 30 – КМВА
До 30 зросло число загиблих унаслідок найбільш смертоносної за весь час війни російської ракетної атаки в Києві, повідомила зранку 3 січня міська військова адміністрація.
«На превеликий жаль, в лікарні, від отриманих унаслідок обстрілу 29 грудня 2023 року травм померла одна особа. Всього внаслідок ракетного удару того дня загинуло 30 осіб, ще 29 зазнали поранень», – ідеться в повідомленні.
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Загинули понад 40 людей, більше ніж 150 людей поранені.
Унаслідок російської ракетної атаки, здійсненої зранку 2 січня, загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.
Росія: губернатор Бєлгородської області заявив про «два обстріли» вранці
У російському Бєлгороді зберігається напружена ситуація, стверджує губернатор області В’ячеслав Гладков вранці 3 січня.
«Зранку було два обстріли. ППО спрацювала», – заявив він у своєму телеграмі.
Губернатор анонсував побудинковий обхід для оцінки наслідків. Він також заявив, що напередодні в області загинула одна людина, 11 зазнали поранень.
Міністерство оборони Росії заявило про «чергову спробу київського режиму» обстріляти російську територію, в ході якої над Бєлгородською областю нібито збили шість ракет «Точка-У» та ще шість – від системи «Вільха». Доказів цих тверджень відомство не навело.
Українське командування не коментувало цю заяву.
Напередодні речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат відкинув слова президента Росії Володимира Путіна про те, що нинішні удари російської армії є нібито відповіддю на обстріл російського Бєлгорода 30 грудня.
«А війна взагалі проти України – це реакція на що? Це йде війна. Так, зрозуміло, потрібна картинка сьогодні, щоб показати росіянам, що вони тут «помстилися» за все-все-все», – сказав Ігнат в ефірі Радіо Свобода.
«Суспільне» з посиланням на джерела повідомило, що удари по Бєлгороду 30 грудня завдали українські військові, а їхніми цілями були військові та промислові об’єкти. Джерело видання «Українська правда» у спецслужбах стверджує, що українська армія атакувала військові об’єкти, проте через невмілі дії російської ППО уламки ракет впали в центрі міста. Незалежно перевірити дані щодо обстрілу поки що неможливо.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Українське командування обстріли не коментує.
Російська армія втратила понад 361 тисяч військових в Україні – дані ЗСУ
Російські війська втратили близько 680 військових за добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 січня.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії в близько 361 500 людей особового складу.
Також штаб оновив дані про втрати російської техніки:
- 5 990 танків
- 11 107 бойових броньованих машин (+7)
- 8 546 артилерійських систем (+15)
- 945 реактивних систем залпового вогню
- 629 засобів протиповітряної оборони (+3)
- 329 літаків
- 324 гелікоптери
- 6 748 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+36)
- 1 783 крилаті ракети (+73)
- 23 кораблі й катери
- 1 підводний човен
- 11 391 автомобілів та автоцистерн (+26)
- 1 298 одиниць спеціальної техніки (+14)
Штаб додає, що дані про російські втрати уточнюються.
Інститут дослідження війни припустив в останньому звіті, що Володимир Путін використовує риторику про протистояння із Заходом, аби створити передумови для постійного нарощування військових спроможностей та виправдати високий рівень втрат.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Великої Британії повідомила, що за шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут.
Генштаб: ЗСУ «просунулися вперед» біля Вербового
Російські війська за добу завдали 89 ракетних та 72 авіаційних удари,а також здійснили 48 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях на населених пунктах – про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 3 січня.
Штаб зафіксував 57 бойових зіткнень на лінії фронту за добу. Ситуація на північних напрямках залишається без суттєвих змін.
Зокрема, на Куп’янському напрямку Сили оборони відбили сім атак біля Синьківки та Петропавлівки, ще шість – на Бахмутському.
На Авдіївському напрямку тривають спроби російських військ оточити Авдіївку.
«Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили вісім атак противника поблизу Новобахмутівки, Бердичів, Авдіївки та ще 16 атак в районах Первомайського та Невельського Донецької області. Південно-східніше Новобахмутівки наші захисники покращили тактичне положення», – йдеться в зведенні.
На Мар’їнському, Шахтарському та Лиманському напрямку російські війська наступальних дій не вели.
На Запоріжжі, заявляє штаб, ЗСУ відбили російську атаку поблизу Роботиного:
«В районі Вербового наші війська просунулися вперед, змусивши ворога покинути деякі позиції».
Сили оборони також відбили дев’ять штурмових дій РФ на свої позиції на Херсонщині.
Командування звітує про авіаудари по 12 місцях зосередження російських військ і техніки, а також про удари ракетних військ по 10 військових цілях РФ.
Наприкінці грудня Інститут дослідження війни дійшов висновку, що російські війська нещодавно просунулися на заході Запорізької області й повернули позиції, які українські війська захопили під час контрнаступу влітку 2023 року. За припущенням дослідників, це сталося після того, як українські сили відійшли на більш придатні для оборони позиції поблизу Роботиного на зиму.
Президент Росії Володимир Путін ідентифікував Захід як «ворога» Росії і натякнув, що війна в Україні має на меті завдання поразки західним країнам – на це вказав Інститут дослідження війни в останньому звіті від 2 січня.
Про це Путін заявив, спілкуючись із пораненими російськими військовими у шпиталі в Московській області 1 січня. Тоді ж він заявив, що Росія нібито не бачить Україну своїм ворогом, натомість західні еліти прагнуть розділення РФ на п’ять частин.
«Те, що Путін розглядає свою війну в Україні як боротьбу Росії проти Заходу, а не України, свідчить про те, що він не має наміру вести переговори з Україною сумлінно та створює інформаційні умови для того, щоб переконати Захід зрадити Україну шляхом переговорів. Ймовірно, Путін навмисно й неправдиво представляє Україну пішаком без самостійності в конфлікті між Росією та Заходом, щоб замаскувати свої експансіоністські та максималістські цілі встановлення повного фактичного російського контролю над Україною», – йдеться в звіті.
ISW розцінює заяви Путіна як ознаку того, що він не зацікавлений у переговорах із Україною як автономною стороною. Інститут нагадує, що схожу риторику президент Росії використовував у грудні 2021 року, коли висував Сполученим Штатам і НАТО ультиматуми з метою змусити їх визнати сферу інтересів Москви в Східній Європі.
За оцінкою аналітиків, будь-який знак з боку Заходу про готовність до переговорів про Україну в обхід України стане сигналом для Росії, що вона може нав’язувати свою волю іншим країнам, які вважає своєю сферою інтересів, наприклад, Фінляндії чи Молдові.
Також Інститут припускає, що Путін може розширювати цілі війни проти України і включати до неї протистояння із Заходом, аби створити передумови для постійного нарощування військових спроможностей та виправдати високий рівень втрат. Це відбувається на тлі відсутності значущих здобутків російських військ на полі бою в 2023 році.
«Україні не потрібні такі спотворені виправдання значних втрат і страждань, яких завдає її народу вторгнення Путіна, навіть якщо військові операції України не дають бажаних результатів. Ця війна справді екзистенційна для України, а не для Росії», – зазначають автори звіту.
Президент України Володимир Зеленський в нещодавньому інтерв’ю The Economist сказав, що не бачить з боку Росії фундаментальних кроків до миру. «Я бачу лише кроки терористичної країни», заявив він, посилаючись на повітряні атаки російських військ на українські міста. Він припустив, що будь-які сигнали Кремля щодо готовності до замороження конфлікту, про які повідомляють західні медіа, означають лише бажання Росії скористатися паузою для нарощення спроможностей.
США та ЄС відреагували на ракетний удар РФ по Україні
Високий представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель після російської ракетної атаки на Україну заявив, що Росія буде притягнута до відповідальності.
«Росія розпочала новий рік, випустивши понад сотню ракет і безпілотників по Києву, Харкову та іншим містам, цілячись у цивільне населення, руйнуючи житлові квартали та життє забезпечувальну інфраструктуру. Росія буде притягнута до відповідальності за свої воєнні злочини», – написав він у соцмережі Х.
Водночас посол США в Україні Бріджит Брінк після чергових атак РФ наголосила, що «зараз надзвичайно важливо підтримати Україну, щоб зупинити Путіна».
«Путін зустрічає 2024 рік, запускаючи ракети по Києву та по всій країні, в той час як мільйони українців ховаються від холоду. Сьогодні вранці в Києві лунали гучні вибухи. Надзвичайно важливо підтримати Україну зараз, щоб зупинити Путіна», – написала вона у соцмережі Х.
Вранці 2 січня війська РФ здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши майже сотню ракет. За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, сили ППО збили 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, три з трьох крилатих ракет «Калібр».
Унаслідок масованої атаки РФ загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Єгипет, Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ та Ефіопія приєдналися до БРІКС
До започаткованого на форумі в Санкт-Петербурзі міждержавного економічного союзу БРІКС 1 січня офіційно приєдналися п’ять держав: Єгипет, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія та Ефіопія. Їх запросили до блоку влітку 2023 року.
Тоді запрошення отримали шість держав: окрім тих, хто приєднався, це була Аргентина, нагадує канал Настоящее время (телеканал, створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»). Однак наприкінці грудня новий президент країни Хав’єр Мілей офіційно повідомив президента Росії Володимира Путіна та голову КНР Сі Цзіньпіна про те, що Буенос-Айрес відмовляється від членства.
Після розширення БРІКС організація об’єднує країни з більш ніж третиною світового ВВП та 45 відсотками населення. Учасники мають майже 45 відсотків запасу світової нафти. Більшість членів офіційно дотримуються нейтральної позиції у війні Росії з Україною та не підтримують спроб країн Заходу ізолювати Москву на міжнародній арені. Із січня Москва головує в організації.
Експерти зазначають, що реальна економічна взаємодія в блоці та її ефективність на даний момент невисокі. Крім того, під час створення БРІКС її початкові учасники демонстрували високі темпи зростання економіки, зараз загальне зростання значно знизилося.
У Севастополі повідомляють про звуки вибухів. Окупаційна влада каже про збиту ракету
В окупованому Севастополі пролунали гучні вибухи, повідомив кореспондент «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода).
За його словами, від вибуху затремтіли шибки у вікнах.
Канал «Крымский ветер» пише, що після двох потужних вибухів над містом піднімаються два стовпи диму.
Також автори телеграм-каналу припускають, що «приліт» міг бути по аеродрому Бельбек поблизу Севастополя, але додають, що ця інформація потребує уточнення.
Водночас підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що над акваторією збито ракету. У телеграмі він написав, що жодних пошкоджень інфраструктури не зафіксували.
Редакція оперативно не може перевірити дані про вибухи на окупованій території.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
СБУ каже про блокування вебкамер, які «засвітили» роботу ППО під час останньої атаки РФ на Київ
Служба безпеки України заявила про блокування вебкамер, які «засвітили» роботу ППО під час останньої ракетної атаки РФ на Київ.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба відомства, СБУ по «гарячих слідах» встановила адреси і демонтувала вебкамери, що транслювали роботу ППО та локації критичної інфраструктури Києва під час атаки РФ 2 січня – йдеться про дві роботизовані онлайн-камери зовнішнього спостереження, які були зламані російськими спецслужбами, щоб шпигувати за Силами оборони у столиці.
За даними СБУ, один із пристроїв був розташований на балконі багатоквартирного будинку і використовувався місцевим ОСББ для моніторингу прибудинкової території, але через хакерський злам агресор отримав віддалений доступ до управління цією вебкамерою.
«Проникнувши до її налаштувань, спецслужби РФ змінювали кут огляду та під’єднали її до стрімінгової платформи в YouTube. Так окупанти приховано фіксували всю візуальну інформацію у діапазоні роботи камери», – йдеться у повідомленні.
Інший пристрій зовнішнього спостереження, який місцеві жителі використовували для нагляду за прибудинковим паркінгом, заблоковано в одному з житлових комплексів Києва. Фахівці СБУ кажуть, що цією вебкамерою противник віддалено керував для прихованої фіксації прилеглої території, у тому числі об’єктів критичної інфраструктури.
У СБУ стверджують, що за допомогою цих камер агресор збирав дані для підготовки і коригування ударів по Києву. Тривають комплексні заходи для нейтралізації нових спроб противника вести розвідувально-підривну діяльність через онлайн-камери.
За даними відомства, загалом з початку повномасштабного вторгнення РФ кіберфахівці СБУ заблокували роботу близько 10 тисяч ІР-камер, які противник міг використати для коригування ракетних обстрілів по Україні.
На початку грудня 2023 року журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода) опублікували розслідування про те, що тисячі камер відеоспостереження по всій Україні, встановлені на вулицях міст, на державних і приватних об’єктах, роками могли передавати дані на сервери в Росії.
Вранці 2 січня війська РФ здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши майже сотню ракет. За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, сили ППО збили 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, три з трьох крилатих ракет «Калібр».
Унаслідок масованої атаки РФ загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Харків: Терехов повідомив про «приліт» біля житлового будинку
Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про «приліт» біля житлового будинку.
«Знову приліт поряд з житловим будинком. Вибиті шибки, інформація щодо постраждалих уточнюється. Це черговий терористичний обстріл Харкова та спроба залякати мирних мешканців», – написав він у телеграмі.
Водночас голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про пошкодження цивільної інфраструктури. За його даними, на цей момент постраждалих немає.
Близько 23:30 повідомлялося про звуки вибухів в Харкові. Моніторингові телеграм-канали писали, що місто атакували ракетами С-300 з російського Бєлгорода. Голова ОВА згодом написав, що, за попередніми даними, по Харкову вдарили С-300.
Ввечері 30 грудня російські війська завдали по Харкову ракетного удару з застосуванням С-300, у результаті обстрілу постраждали 28 людей. Серед постраждалих є двоє дітей 14 і 16 років та іноземець. За даними місцевої влади, пошкоджені житлові будинки, будівлі готелів, приміщення кількох медичних закладів, транспорт.
Вранці 2 січня війська РФ завдали удару по центру Харкова – постраждали 47 людей, одна людина загинула.
Унаслідок ранкової масованої атаки РФ загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, сили ППО збили 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, три з трьох крилатих ракет «Калібр».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Київщина після атаки РФ: в ОВА кажуть про зростання кількості пошкоджених об’єктів
На Київщині зросла кількість пошкоджених об’єктів після ракетної атаки, повідомив у телеграмі голова Київської ОВА Руслан Кравченко.
За його словами, станом на 21:00 пошкоджені 39 приватних будинків, 14 багатоквартирних будинків, 2 приміщення освітніх закладів, 90 автомобілів, складські приміщення, церква, низка підприємств, а також приміщення обласного реабілітаційного центру.
Найбільша кількість пошкоджених багатоквартирних будинків у Вишневому, додають в ОВА.
Раніше обласна влада повідомляла, що у Вишневому внаслідок ранкової атаки уламками пошкоджено 11 багатоквартирних будинків. Поранені 11 людей, двоє загинули.
Читайте також: РФ випустила по Україні «500 ракет і дронів» за 5 днів. Зеленський обговорив посилення ППО з Сунаком
Вранці 2 січня війська РФ здійснили масовану атаку України, застосувавши майже сотню ракет. За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, сили ППО збили 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, три з трьох крилатих ракет «Калібр».
Унаслідок масованої атаки РФ загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.
Читайте також: Ігнат заперечив, що масований удар РФ по Україні був реакцією на обстріл Бєлгорода
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Війська РФ знову завдають ударів по Харкову – влада
Російські війська знову завдають ударів по Харкову, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти завдають ударів по Харкову. Перебувайте в укриттях!», – написав він телеграмі.
Моніторингові телеграм-канали пишуть, що місто атакували ракетами С-300 з російського Бєлгорода. Офіційних даних про це немає.
Ввечері 30 грудня російські війська завдали по Харкову ракетного удару з застосуванням С-300, у результаті обстрілу постраждали 28 людей. Серед постраждалих є двоє дітей 14 і 16 років та іноземець. За даними місцевої влади, пошкоджені житлові будинки, будівлі готелів, приміщення кількох медичних закладів, транспорт.
Читайте також: РФ випустила по Україні «500 ракет і дронів» за 5 днів. Зеленський обговорив посилення ППО з Сунаком
Вранці 2 січня війська РФ завдали удару по центру Харкова – постраждали 47 людей, одна людина загинула.
Унаслідок масованої атаки РФ, здійсненої зранку 2 січня, загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, сили ППО збили 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, три з трьох крилатих ракет «Калібр».
Читайте також: Ігнат заперечив, що масований удар РФ по Україні був реакцією на обстріл Бєлгорода
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Від початку хвилі атак РФ 29 грудня в ООН зафіксували загибель 90 цивільних в Україні
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні від початку хвилі атак Росії, що почалася 29 грудня, зафіксувала 90 випадків загибелі цивільних людей в Україні, у тому числі двох дітей, і 421 випадок поранення цивільних осіб в 12 областях, повідомили у пресслужбі місії.
«Це включає обстріли і ракетні атаки, які, за повідомленнями, вбили 8 цивільних осіб, і спричинили поранення 29 в районах Донецької області, окупованих Російською Федерацією. Кожен випадок загибелі цивільних осіб буде незалежно верифікуватися ММПЛУ», – йдеться в повідомленні, отриманому Радіо Свобода.
У моніторинговій місії згадали й сьогоднішній російський удар і повідомили, що відвідали Солом’янський район Києва і сусіднє місто Вишневе, де поспілкувалися з мешканцями, чиї будинки були зруйновані або серйозно пошкоджені.
В Україні з 1 січня зросла частка української мови в медіа
З 1 січня в Україні зросла мінімальна частка української мови в загальнонаціональних і регіональних аудіовізуальних медіа, нагадав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Відповідно до норм закону «Про медіа», мінімальна частка української мови програм на радіо, а також в телевізійних медіа загальнонаціональної та регіональної категорій збільшується з 75% до 90%, а в телевізійних медіа місцевої категорії – з 60% до 80%.
Серед іншого, радіомовники зобов’язані при здійсненні ефірного радіомовлення забезпечувати не менше 90% тижневого обсягу ведення програм, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних програм (ведучими, дикторами радіопрограм) державною мовою, а тижневий обсяг програм новин державною мовою телемовника або радіомовника має становити не менше 90% загальної тривалості всіх програм новин, поширених таким мовником у кожному проміжку часу між 7:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00.
«Такі нововведення – вагомий крок в захисті українськомовного інформаційного простору та прав громадян на отримання інформації державною мовою. За нашими розрахунками частка передач державною мовою в ефірах телеканалів та радіостанцій, зокрема і тих, що мовлять на місцевому рівні, суттєво зросте», – каже уповноважений Тарас Кремінь.
За даними дослідження Центру контент-аналізу «Українська мова в українських ЗМІ та у соціальних мережах», яке провели у вересні-жовтні 2023 року, українська мова відтепер помітно домінує майже в усіх найпопулярніших соціальних мережах, тренд на посилення присутності української мови в українському сегменті соціальних мереж посилився після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Ігнат заперечив, що масований удар РФ по Україні був реакцією на обстріл Бєлгорода
Речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат відкинув слова президента Росії Володимира Путіна про те, що нинішні удари російської армії є нібито відповіддю на обстріл російського Бєлгорода 30 грудня.
«Ну, а за літаки російські збиті [була реакція]? А за «русский военный корабль» потоплений? Це теж все реакції, чи як це сприймати? А війна взагалі проти України – це реакція на що? Це йде війна. Так, зрозуміло, потрібна картинка сьогодні, щоб показати росіянам, що вони тут «помстилися» за все-все-все, і, відповідно, у цій інформаційній парадигмі вони виступають, і Путін говорить про це, всі їхні телеграм-канали показують це. Беруть найжорстокіші картинки, … і показують, що це «великое возмездие», – сказав Ігнат в ефірі Радіо Свобода (програма Свобода Live).
Блінкен і Кемерон обговорили подальші зусилля США та Великої Британії щодо допомоги Україні
Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон в телефонній розмові обговорили напади на комерційні судна в Червоному морі, а також війни в Україні та Газі.
Як повідомляє Держдепартамент США, вони обговорили «подальші зусилля США та Великої Британії, спрямовані на допомогу Україні в її захисті від російської агресії», а також «конфлікт між Ізраїлем та угрупованням «Хамас» (визнаним терористичним США та ЄС), необхідність поліпшення захисту цивільного населення і доставки гуманітарної допомоги цивільному населенню в Газі».
Крім того, сторони обговорили важливість колективних багатосторонніх дій для протидії загрозам глобальним інтересам, що виникають у зв’язку з нападами підтримуваних Іраном хуситів на комерційні судна в Червоному морі.
Ця розмова відбулася на тлі масованої російської атаки по Україні, внаслідок якої загинули пʼятеро людей, 130 постраждали.
Читайте також: Військові США заявляють про збиття над Червоним морем дронів і ракет, випущених хуситами
Хусити, які контролюють північну частину Ємену, раніше оголосили, що включаються у війну з Ізраїлем, і будуть обстрілювати будь-які судна, що йдуть до Ізраїлю, з Ізраїлю або ж пов’язані з ним. Останніми днями обстріли з їхнього боку відбуваються майже щодня. При цьому атак також зазнають судна, які не мають стосунку до Ізраїлю. Представники хуситів пояснюють свої дії тим, що екіпажі цих суден не відгукнулися на виклики рацією.