Правозахисники: Росія вивезла з Сімферополя 60 людей, викрадених на окупованих територіях
Наприкінці 2023 року зі слідчого ізолятора №2 Сімферополя на територію РФ вивезли 60 людей – українців, викрадених на окупованих територіях України. Про це повідомляє «Кримська правозахисна група» із посиланням на свої джерела, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Як повідомляють джерела КПГ, щодо етапованих (спеціально вказаних ФСБ) використали поширену практику – побиття на кожному пункті прямування по етапу (зазвичай у СІЗО)», – йдеться в повідомленні.
Як стверджується, найбільш жорстка ділянка етапу – між Сімферополем та російським Краснодаром, оскільки ув’язнених везуть в автотранспорті у так званих «склянках». Це вузька обгороджена частина салону, де можна їхати тільки стоячи, зазначають правозахисники.
Читайте також: Суд в окупованому Криму залишив чинним 13-річне ув’язнення журналіста Цигіпи – правозахисники
«Дорога із Сімферополя до Краснодара займає понад вісім годин, і весь цей час людям доводиться стояти в дуже незручній позі, бо в «склянку» також кладуть і всі особисті речі в’язня. Через дуже обмежене місце сісти там неможливо», – цитує джерела КПГ.
Раніше голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв повідомляв, що за 2023 рік у Криму правозахисники зафіксували 173 затримання, 65 обшуків, 217 арештів, 186 допитів, а також майже 300 випадків порушення права на справедливий суд та понад 50 – права на здоров’я.
У січні 2024 року російська служба Бі-бі-сі повідомила, що в колоніях і слідчих ізоляторах у Росії і на окупованих територіях України утримуються тисячі українських громадян, які не є військовополоненими.
Блокада пункту пропуску в Шегинях: польські протестувальники висипали зерно із вантажного вагона
Польські протестувальники на пункті пропуску «Медика-Шегині» відкрили вантажний контейнер із сільськогосподарською продукцією – зерно висипалося на колію, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Протестувальники перекривали залізничну колію близько 15 хвилин, потім знову повернулися на трасу, де перекривають рух вантажного транспорту.
На 20 лютого у Польщі анонсували нову хвилю масових протестів фермерів. Раніше в ефірі Радіо Свобода речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомив, що на ранок 20 лютого ДПСУ не мала підтвердження від польської сторони про повне блокування кордону. За його словами, з дев’яти пунктів пропуску для вантажівок були заблоковані шість.
«Нагадаю, це пункти пропуску Ягодин, Устилуг, Шегині, Рава-Руська, Краківець. Ще залишаються три напрямки (рух вантажівок на яких не заблокований фермерами – ред.)», – сказав Демченко.
Він додав, що це найбільші прикордонні переходи, через які перевозять вантаж як у бік Польщі, так і у бік України. Через них кордон можуть перетинати вантажівки вагою в понад 7,5 тонн, які перевозять вантажі як в бік Польщі, так і назад.
Через розстріл українських військовополонених в Авдіївці Лубінець звернувся до ООН і МКЧХ
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста задля з’ясування обставин розстрілу українських військових, які здалися в полон на опорному пункті «Зеніт» в Авдіївці.
«Я, як омбудсман України, терміново надіслав листи до МКЧХ і ООН для фіксації цього воєнного злочину та з’ясування всіх обставин. Зауважу, що це не вперше, коли Росія грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій, страчуючи військовополонених. Закликаю весь цивілізований світ об’єднатися і посилити тиск на країну-терориста, бо для Росії не існує законів і домовленостей. Вони сприймають лише силу», – написав він у телеграмі.
Читайте також: Омбудсмен Лубінець: за страту військовополонених «буде суворе покарання»
Лубінець нагадав, що через повне оточення опорного пункту «Зеніт», українське командування ухвалило рішення зв’язатися з координаційним центром і організаціями, які ведуть переговори з російською стороною. Діалог був щодо надання допомоги українським пораненим беззбройним військовим, відповідно до міжнародних законів. За словами омбудсмена, російські загарбники повідомили координаторів цього процесу, що погоджуються провести евакуацію поранених українських захисників і надати їм допомогу, а надалі обміняти.
Однак згодом російська сторона оприлюднила відео із захопленої позиції «Зеніт», на якому рідні розпізнали загиблих трьох українських захисників, ще двох розстріляли російські солдати. Щодо шостого бійця інформація поки що не підтверджена.
Про це також напередодні повідомляла 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
У найближчі тижні Росія, ймовірно, намагатиметься поступово
розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки, вважають у Міністерстві оборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
«Цілком ймовірно, що російським військам бракує боєздатності, щоб негайно скористатися захопленням Авдіївки, і їм знадобиться певний період відпочинку та переозброєння. У найближчі тижні Росія, ймовірно, намагатиметься поступово розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки», – йдеться у повідомленні
У британській розвідці нагадують, що протягом минулого тижня російські війська взяли під контроль Авдіївку, а також розташований на північ від міста коксохімічний завод – за які з жовтня 2023 року почалися серйозні бої і які перебувають на лінії фронту з 2014 року.
Швеція надасть Україні військову допомогу на понад 680 мільйонів доларів
Міністерство оборони Швеції оголосило новий, 15-й пакет військової допомоги для України – про це міністр оборони Пол Йонсон заявив 20 лютого, передають міжнародні агенції.
Пакет оцінюється в 7,1 мільярда шведських крон (682 мільйона доларів). Він передбачає передачу військового обладнання та закупівлю озброєння.
До партії допомоги увійдуть артилерійські боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, човни та підводна зброя на кшталт мін і морських дронів, а також тренування українських військових. Наразі це найбільший пакет допомоги, який Україна отримувала від Швеції.
Читайте також: Коаліція дронів офіційно стартувала – Умєров
«Причина, з якої ми продовжуємо підтримувати Україну – це справа людяності та порядності. Росія почала нелегальну, неспровоковану війну, яку неможливо виправдати», – цитує AFP заяву Йонсона на пресконференції.
Із урахуванням цього пакету загальна сума військової допомоги, яку Швеція надала Україні за час повномасштабного вторгнення, сягнула майже 30 мільярдів крон (2,88 мільярда доларів).
«Блокування кордону не має виправдання». У МЗС відреагували на дії польських протестувальників
У Міністерстві закордонних справ України заявляють, що дії польських протестувальників підважують українську економіку та стійкість до відбиття агресії Росії.
«Блокування польсько-українського кордону, якими би гаслами воно не супроводжувалося, не має виправдання. Наземні кордони залишаються важливими в умовах російської агресії. Дії польських протестувальників та окремих радикальних польських політиків підважують українську економіку та стійкість до відбиття агресії Росії», – написав у фейсбуці речник МЗС Олег Ніколенко.
У МЗС зауважують, що кордон Польщі та України – це і кордон ЄС, який не має бути «заручником будь-яких політичних інтересів».
«Вважаємо також неприйнятним агресивне ставлення зі сторони протестувальників до українців та українських вантажів, які перетинають польсько-український кордон. Антиукраїнські гасла, які лунають на кордоні, підтверджують політично вмотивований характер акції. Її мета – провокування подальшого загострення двосторонніх відносин», – вважають у дипломатичному відомстві України.
Євросоюз продовжив санкції проти Росії до лютого 2025 року
Євросоюз продовжив дію санкцій проти Росії, що були розширені після російської анексії українських територій, до 24 лютого 2025 року.
Євросоюз вирішив, що поки Росія застосовує силу, тим самим серйозно порушуючи міжнародне право, «доцільно зберегти в силі всі заходи, введені нині ЄС, і вжити додаткових заходів, якщо це необхідно».
ЄС увів санкції проти Росії у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України у лютому 2022 року. Після того, як Росія оголосила про анексію частини Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей, санкції було розширено у жовтні 2022 року.
У грудні 2023 року Європейська рада підтвердила своє засудження агресивної війни Росії проти України, яка порушує Статут ООН, і нагадала про підтримку ЄС«незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та її невід'ємного права на самооборону».
У січні 2024 року Європейська рада продовжила ще на шість місяців обмежувальні заходи з огляду на дії РФ з дестабілізації ситуації в Україні – ці санкції вперше запроваджені у 2014 році. Вони були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на «неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України».
Наразі Євросоюз запровадив дванадцять пакетів санкцій, що обмежують товарообіг із Росією та діяльність російської політичної еліти. У Євросоюзі вважають, що «санкції позбавляють російську армію та її постачальників товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на суверенній території України». Наразі обговорюється 13-й санкційний пакет.
Боррель: країни-члени ЄС можуть закуповувати боєприпаси для України поза межами блоку
Міністри закордонних справ Євросоюзу на черговій зустрічі обговорили підримку України, заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель після зустрічі.
За його словами, зустріч стосувалася, зокрема, надання Україні боєприпасів. Боррель повідомив, що Європейське оборонне агентство уклало 60 різних рамкових контрактів для розміщення замовлень в оборонній промисловості. Будь-яка країна-член блоку може використати ці контракти, щоб збільшити постачання боєприпасів до України.
«Звісно, для цього потрібне фінансування. Це фінансування також буде доступним для закупівлі боєприпасів поза межами Європи, якщо є інші канали постачання. Воно не обмежується лише поставками, які може забезпечити європейська оборонна промисловість. Якщо є інше джерело постачання, яке краще, дешевше, швидше, я сказав державам-членам використовувати його. Без проблем», – заявив дипломат.
«Росія поспішає наступати»: куди після Авдіївки окупанти стягують війська
Росія посилює наступ на Запорізькому напрямку: які громади перебувають у зоні ризику? Як живе прифронтовий Оріхів, від якого до російських позицій близько 15 кілометрів? Як російська армія укріплюється на півдні України, і чи вплине це на деокупацію територій? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російська армія готується до нового наступу на Оріхівському напрямку на Запоріжжі. Про це днями в ефірі телемарафону заявив речник угруповання сухопутних військ «Таврія» Дмитро Лиховій. За його словами, у цьому регіоні російські війська стягують угруповання, яке за розмірами переважає сили, залучені Росією в районі Авдіївки.
- Лиховій також зазначив, що російські війська стягують резерви на Запорізькому напрямку і готуються до нових дій. Втім, українські військові це бачать і готуються протидіяти.
- Генштаб ЗСУ повідомляє, що армія РФ намагається безуспішно атакувати позиції українських військових в районі Роботиного. Зокрема, 18 лютого таких атак було 10, а напередодні – 13.
- В американському Інституті вивчення війни (ISW) у звіті за 18 лютого зазначили, що російська армія наступає щонайменше на трьох напрямках: вздовж кордону Харківської та Луганської областей, в Авдіївці та навколо неї, а також поблизу Роботиного на заході Запорізької області. Аналітики пишуть, що цьому сприяє затримка з наданням військової допомоги Україні.
- Аналітики ISW припускають, що ці наступальні дії російської армії, ймовірно, завадять українським військовим підготувати особовий склад і техніку для поновлення контрнаступальних операцій. Водночас Україна може зазнати оперативних втрат у разі, якщо вона просто окопається і до кінця 2024 року намагатиметься захищатися.
Як атаки російської армії впливають на життя Оріхівської громади «Новини Приазовʼя» запитали у начальника міської військової адміністрації Миколи Вініченка. Він розповів, що Оріхів обстрілююь майже цілодобово. У місті залишаються жити до 1000 осіб. До повномасштабного вторгнення жителів було понад 13 тисяч.
«Все людям привозимо, роздаємо: і вугілля, і брикети, і гуманітарну допомогу, і продукти, і засоби гігієни. Комунальні служби працюють на території міста, воду розвозимо людям, і сміття вивозимо, і місто прибираємо. Ми проводимо бесіди, пропонуємо їм (місцевим жителям – ред.) виїхати, у нас є свої автобуси, якими ми можемо вивезти безкоштовно. Але вони не хочуть залишати свої домівки», – повідомив він.
Місто вже зруйноване на 90%, каже начальник військової адміністрації. Втім там є укриття, працюють 8 пунктів незламності.
«В деяких пунктах люди проживають, в деяких пунктах на ніч приходять ночувати. Світла десь відсотків 85 в місті немає. Розбиті трансформатори, ЛЕП, воно вже так без світла два роки. Газопостачання теж немає, вже два роки. А воду ми підвозимо.
Зарядити гаджети можуть у пункті незламності. Вони приходять у нас заряджають гаджети у пунктах незламності. Пенсію отримують, у нас «Укрпошта» працює, на села ми розвозимо пенсію», – розповів Вініченко.
«Росія поспішає наступати»: куди після Авдіївки окупанти стягують війська
Росія посилює наступ на Запорізькому напрямку: які громади перебувають у зоні ризику? Як живе прифронтовий Оріхів, від якого до російських позицій близько 15 кілометрів? Як російська армія укріплюється на півдні України, і чи вплине це на деокупацію територій? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російська армія готується до нового наступу на Оріхівському напрямку на Запоріжжі. Про це днями в ефірі телемарафону заявив речник угруповання сухопутних військ «Таврія» Дмитро Лиховій. За його словами, у цьому регіоні російські війська стягують угруповання, яке за розмірами переважає сили, залучені Росією в районі Авдіївки.
- Лиховій також зазначив, що російські війська стягують резерви на Запорізькому напрямку і готуються до нових дій. Втім, українські військові це бачать і готуються протидіяти.
- Генштаб ЗСУ повідомляє, що армія РФ намагається безуспішно атакувати позиції українських військових в районі Роботиного. Зокрема, 18 лютого таких атак було 10, а напередодні – 13.
- В американському Інституті вивчення війни (ISW) у звіті за 18 лютого зазначили, що російська армія наступає щонайменше на трьох напрямках: вздовж кордону Харківської та Луганської областей, в Авдіївці та навколо неї, а також поблизу Роботиного на заході Запорізької області. Аналітики пишуть, що цьому сприяє затримка з наданням військової допомоги Україні.
- Аналітики ISW припускають, що ці наступальні дії російської армії, ймовірно, завадять українським військовим підготувати особовий склад і техніку для поновлення контрнаступальних операцій. Водночас Україна може зазнати оперативних втрат у разі, якщо вона просто окопається і до кінця 2024 року намагатиметься захищатися.
Британія закрила програму, яка дозволяла українцям в’їзд до родичів
Велика Британія закрила одну з програм для в’їзду до країни українських громадян – про це повідомив уряд країни.
Йдеться про програму Ukraine Family Scheme, яка дозволяла громадянам України в’їзд для возз’єднання із членами родини або ж продовження перебування у Великій Британії.
Ця програма надавала українським громадянам доступ до державного фінансування і право жити, працювати та навчатися в Сполученому королівстві на термін до трьох років.
Читайте також: На кріслах колісних, незрячі, після інсультів: як волонтери відправляють біженців до Норвегії
Українцям, охочим приєднатися до родичів у Британії, які можуть їх розмістити, пропонують подаватися на програму Homes for Ukraine Sponsorship Scheme. Вона дозволяє в’їзд до країни за підтримки спонсора-громадянина Британії чи Ірландії, який може надати житло.
Станом на листопад 2023 року понад 192 тисячі українців прибули до Британії за двома основними державними схемами – Homes for Ukraine, де британські родини приймають біженців, і Ukraine Family Scheme, яка дозволяла українцям приєднатися до членів родини, які оселилися у королівстві.
В ISW розповіли, якими можуть бути подальші дії військ РФ на Авдіївському напрямку
Перед проведенням значних наступальний дій на Авдіївському напрямку російським військам, ймовірно, доведеться витримати оперативну паузу або ж перекинути додаткові сили на цей напрямок, зазначають в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Російським військам, ймовірно, доведеться витримати оперативну паузу, перш ніж відновити значні наступальні операції на Авдіївському напрямку, або ж перекинути додаткові підкріплення з інших ділянок фронту в цей район, щоб не допустити кульмінації операцій під Авдіївкою», – йдеться у звіті.
В ISW зауважують, що російські війська мають резерви для такого підкріплення, але наразі експерти Інституту не помітили жодних ознак того, що російське командування перекидає їх до Авдіївки.
Читайте також: Зеленський заявив про «надзвичайно важку» ситуацію на кількох частинах фронту
Водночас українські військові, зокрема начальник пресслужби оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Ілля Євлаш, який в ефірі Радіо Свобода заявив, що, захопивши Авдіївку, російські сили можуть перегрупуватися й після цього перекинути війська на інші напрямки – це може бути як район Куп’янська на півночі, так і будь-який інший напрямок.
Але в ISW поки що не фіксують жодних ознак того, як російські війська вирішують розподілити свої сили, які зараз перебувають в районі Авдіївки.
Читайте також: ISW: попри захоплення Авдіївки, армія РФ «досі не продемонструвала» здатність до оперативно значних здобутків
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки.
19 лютого командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
Російські війська активізувалися під Авдіївкою понад чотири місяці тому, у жовтні 2023 року. Вже наприкінці жовтня британська військова розвідка оцінювала, що Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році.
Вночі РФ атакувала Україну 23 дронами-камікадзе. На Полтавщині постраждав промисловий об’єкт
Російські війська вночі атакували Полтавську область ударними дронами, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін вранці 20 лютого.
«У Кременчуцькому районі пролунали звуки вибухів. Під ударом опинився промисловий обʼєкт. Це спричинило пожежу. До ліквідації наслідків залучали 18 одиниць техніки ДСНС та 85 людей. На щастя, обійшлося без жертв та постраждалих», – написав він.
За даними Повітряних сил, загалом російські війська протягом ночі випустили по Україні 23 безпілотники типу Shahed з району російського Приморсько-Ахтарська. Крім того, з Бєлгородської області РФ випустили дві зенітні керовані ракети С-300/С-400 та авіаційну ракету Х-31 із окупованої частини Запоріжжя.
Читайте також: Авіаудар по Харківщині: з-під завалів дістали жінку, вона жива – влада
У відбитті повітряної атаки брали участь зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи та засоби радіоелектронної боротьби Сил оборони.
«В результаті бойової роботи збито усі 23 «шахеди» в межах Харківської, Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей», – повідомляє командування.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії наближаються до 405 тисяч військових
Російська армія напередодні втратила близько 1230 людей особового складу за попередню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 лютого.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабної війни в близько 404 950 військових.
Генштаб також оцінив втрати російської техніки:
- 6 503 танки (+5 за добу)
- 12 268 бойових броньованих машин (+36)
- 9 773 артилерійських систем (+40)
- 988 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 675 засоби протиповітряної оборони (+1)
- 337 літаків (+2)
- 325 гелікоптерів
- 7 521 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+61)
- 1 902 крилаті ракети (+3)
- 25 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 12 805 автомобілів і автоцистерн (+38)
- 1 551 одиниця спеціальної техніки (+6)
Напередодні командування Повітряних сил і головнокомандувач Олександр Сирський повідомили про збиття російських винищувача-бомбардувальника Су-34 та винищувача Су-35С.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Читайте також: Сили оборони відбили 21 російську атаку на Мар’їнському напрямку – Генштаб
Наприкінці січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
Сили оборони відбили 21 російську атаку на Мар’їнському напрямку – Генштаб
На фронті протягом попередньої доби відбулося 81 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 лютого. За даними штабу, російські війська завдали семи ракетних та 87 авіаційних ударів, а також здійснили 137 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по українських позиціях та населених пунктах.
Зокрема, на Куп’янському напрямку Сили оборони відбили чотири спроби наступу в районі Синьківки. На Лиманському напрямку російська армія шість разів атакувала підрозділи ЗСУ поблизу Тернів Донецької області та Білогорівки Луганщини.
В напрямку Бахмута українські війська відбили 14 російських атак біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки.
«В зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 9 атак ворога біля Ласточкиного, Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області. На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога неподалік Георгіївки, Побєди, Новомихайлівки Донецької області, де відбито 21 атаку окупантів», – йдеться в зведенні.
Вибух автомобіля на Одещині: постраждали двоє представників Української добровольчої армії
Увечері 19 лютого в Одеській області підірвався автомобіль, повідомило регіональне управління Національної поліції. За повідомленням, вибух стався в селі Гвардійське.
Згодом в поліції заявили, що постраждали двоє людей:
«Унаслідок вибуху транспортного засобу постраждали жінка з чоловіком. Вони доставлені в лікарню з численними травмами».
Правоохоронці відкрили справу про замах на умисне вбивство двох людей, вчинений у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб. Кваліфікація передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Добровольче формування «Українська добровольча армія» згодом повідомило, що постраждалі – його учасники Альберт та Наталя Кручиніни.
«Прямо зараз за їх життя борються лікарі. На місці працює поліція. Командування УДА розцінює зазначений злочин як теpоpиcтичний акт, а пріоритетною версією розглядає діяльність ворожих ДРГ. Підрозділи власної безпеки УДА вже отримали термінові вказівки», – повідомили в організації.
УДА попросила всіх ймовірних очевидців зв’язатися з керівництвом формування.
Минулого тижня схожий випадок стався в Чернігові: там підірвався автомобіль, внаслідок чого постраждали чоловік і жінка, які перебували всередині.
Снайдер про «стратегічну помилку Путіна» та «100 причин, чому Україна має перемогти»
Президент Росії Володимир Путін хоче, щоб його запам'ятали як великого правителя Росії, але його пам'ятатимуть як того, хто зруйнував життя мільйонів людей і серйозно послабив власну країну, «вибравши Захід ворогом, а Китай патроном». У цьому переконаний дослідник історії тоталітаризму, фахівець з історії Східної Європи, зокрема, історії України, Польщі та Росії, професор Єльського університету Тімоті Снайдер. Радіо Свобода поговрило зі Снайдером на полях Мюнхенської конференції з безпеки 17 лютого, одразу після оголошення про смерть російського опозиціонера Олексія Навального в колонії на Ямалі.
- Я думаю, що Путіна запам’ятають як людину, яка значно послабила російську державу, тому що я вважаю, що він зробив, вже більше 10 років тому, глибоку стратегічну помилку, яка полягала в тому, що він вирішив мати Захід як ворога.
Це був вибір, який він зробив, і вибір мати Захід як ворога означає вибір мати Китай як покровителя. І я думаю, що мати Китай як патрона – це набагато слабша ситуація для Росії, ніж намагатися бути між Китаєм і Заходом. Тому, я думаю, його запам’ятають як людину, яка допустила головну стратегічну помилку.