Російські військові атакували Херсонщину, постраждали люди – влада
Російські військові 21 лютого знову атакували Херсонщину, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
За даними місцевої вади, 21 лютого російська армія вдарила по селу Раківка Бериславського району з безпілотника.
«Постраждали двоє чоловіків, 32 та 56 років, які перебували поблизу місця “прильоту», – зауважили в ОВА.
Представники адміністрації пояснили, що «в обох постраждалих діагностували вибухові травми».
«Лікарі надали їм медичну допомогу. Нині життю потерпілих нічого не загрожує», – додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Російські військові атакували Херсонщину, постраждали люди – влада
Російські військові 21 лютого знову атакували Херсонщину, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
За даними місцевої вади, 21 лютого російська армія вдарила по селу Раківка Бериславського району з безпілотника.
«Постраждали двоє чоловіків, 32 та 56 років, які перебували поблизу місця “прильоту», – зауважили в ОВА.
Представники адміністрації пояснили, що «в обох постраждалих діагностували вибухові травми».
«Лікарі надали їм медичну допомогу. Нині життю потерпілих нічого не загрожує», – додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Посол України при ЄС розповів, як проходять переговори з Польщею за посередництва Єврокомісії
Голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов розповів про певний прогрес у переговорах з Польщею.
«Платформа (переговори між Україною та Польщею за посередництва Єврокомісії - ред.) не функціонувала, тому що польська сторона, власне, до вчорашнього дня брала паузу щодо своєї участі в цьому інструменті. Вчора вони взяли участь. Була в принципі конструктивна дискусія. Ми домовилися наступне засідання провести буквально через тиждень. Тобто ми цей діалог не перериваємо», – розповів він.
За словами Ченцова, українська сторона навела статистику, показавши, що по суті немає підстав для вжиття «таких просто диких заходів зі боку протестуючих», а більшість тих проблем, про які вони говорять, – «надумані».
Посол України в ЄС нагадав про інструмент, який працює з Румунією і з Болгарією.
«Це система контролю імпорту наших продуктів в ці країни. Я не говорю зараз про транзит. І у нас немає проблем або інцидентів порушення нашими компаніями цього режиму. Як вони працюють – вони роблять заявки Мінекономіки, МінАПК відпрацьовує. Якщо інша сторона не має застережень щодо видачі по суті таких ліцензій чи дозволів на поставку, значить вона дозволяється. Ми запропонували і Польщі, і іншим країнам просто використовувати цей інструмент, який вже довів свою ефективність. І комісія, власне, підтверджує ефективність інструменту», – розповів Всеволод Ченцов.
20 лютого польській протестувальники протягом дня повністю блокували рух вантажного транспорту на шести пунктах пропуску з Україною. У Медиці фермери перекрили залізничну колію і з контейнера висипали кукурудзу, яку везли з України в Німеччину. Генеральна консулка Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич вибачилася перед українцями за ці дії своїх співвітчизників на польсько-українському кордоні.
Станом на 21 лютого, за даними Державної прикордонної служби, триває блокування шести пунктів перетину кордону Польщі з Україною, у чергах стоять близько 2 500 вантажівок.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Лише 10% європейців з 12 країн вірять, що Україна може перемогти Росію – опитування ECFR
У середньому тільки 10% жителів 12 європейських країн вірять, що Україна переможе Росію на полі бою. Найбільш поширеною є думка про те, що війна закінчиться компромісом, свідчать результати опитування, проведеного на замовлення Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).
«Найбільш оптимістичними країнами є Польща, Португалія та Швеція. Але навіть там лише 17% респондентів вірять, що Україна переможе, а у Швеції 19% вважають, що Росія переможе. Скрізь, крім Польщі та Португалії, перемоги Росії очікують більше, ніж України. В Угорщині – 31%, у Греції – 30%. Але переважна відповідь (в середньому 37 відсотків), полягає в тому, що війна закінчиться врегулюванням», – йдеться у звіті ECFR
Відповідно до опитування, 52% респондентів віддали б перевагу підштовхуванню України до врегулювання, третина опитаних скоріше б підтримали наміри України відвоювати свої території. Найбільша підтримка у цьому питанні серед громадян Польщі, Португалії та Швеції.
За даними звіту, в Угорщині найбільше людей очікують перемоги Росії (31%), також більшість респондентів хочуть підштовхнути Україну до врегулювання (64%).
Аналітики зазначили, що підтримка європейським суспільством України змінювалася: «дослідження ECFR у червні 2022 року показало, що багато європейців виступали за швидке врегулювання, навіть ціною втрати Україною території. Однак через рік наше опитування показало, що успіхи української армії та демонстрація лідерства США змінили сприйняття європейської громадськості. Багато європейців хотіли підтримувати Україну доти, доки Київ не поверне собі всю свою територію. Тепер, після невдалого контрнаступу України і на тлі слабкої підтримки в західних столицях, частина цього оптимізму, схоже, розвіялася».
Опитування на замовлення ECFR європейської громадської думки було проведено в січні 2024 року в 12 європейських країнах: Австрії, Франції, Німеччині, Греції, Угорщині, Італії, Нідерландах, Польщі, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції.
Водночас в Україні після майже двох років повномасштабного російського вторгнення більшість українців – 89% – вірять в перемогу України, з них 60% безумовно переконані в цьому. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
21 лютого посли країн-членів Євросоюзу узгодили 13-й санкційний пакет проти Росії. У санкційних списках майже 200 осіб і компаній, також передбачені секторальні обмеження, націленні на блокування купівлі «компонентів безпілотників, які потрапляють до російського військового комплексу, а потім на поле бою в Україні. До нього входять кілька російських компаній, а також треті країни», повідомили дипломати у ЄС.
Звіт ECFR базується на опитуванні громадської думки дорослого населення (віком від 18 років), проведеному в січні 2024 року в 12 країнах Європи (Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, і Швеція). Загальна кількість респондентів склала 17 023 особи. Опитування проводилися онлайн Datapraxis і YouGov.
Лише 10% європейців з 12 країн вірять, що Україна може перемогти Росію – опитування ECFR
У середньому тільки 10% жителів 12 європейських країн вірять, що Україна переможе Росію на полі бою. Найбільш поширеною є думка про те, що війна закінчиться компромісом, свідчать результати опитування, проведеного на замовлення Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).
«Найбільш оптимістичними країнами є Польща, Португалія та Швеція. Але навіть там лише 17% респондентів вірять, що Україна переможе, а у Швеції 19% вважають, що Росія переможе. Скрізь, крім Польщі та Португалії, перемоги Росії очікують більше, ніж України. В Угорщині – 31%, у Греції – 30%. Але переважна відповідь (в середньому 37 відсотків), полягає в тому, що війна закінчиться врегулюванням», – йдеться у звіті ECFR
Відповідно до опитування, 52% респондентів віддали б перевагу підштовхуванню України до врегулювання, третина опитаних скоріше б підтримали наміри України відвоювати свої території. Найбільша підтримка у цьому питанні серед громадян Польщі, Португалії та Швеції.
За даними звіту, в Угорщині найбільше людей очікують перемоги Росії (31%), також більшість респондентів хочуть підштовхнути Україну до врегулювання (64%).
Аналітики зазначили, що підтримка європейським суспільством України змінювалася: «дослідження ECFR у червні 2022 року показало, що багато європейців виступали за швидке врегулювання, навіть ціною втрати Україною території. Однак через рік наше опитування показало, що успіхи української армії та демонстрація лідерства США змінили сприйняття європейської громадськості. Багато європейців хотіли підтримувати Україну доти, доки Київ не поверне собі всю свою територію. Тепер, після невдалого контрнаступу України і на тлі слабкої підтримки в західних столицях, частина цього оптимізму, схоже, розвіялася».
Опитування на замовлення ECFR європейської громадської думки було проведено в січні 2024 року в 12 європейських країнах: Австрії, Франції, Німеччині, Греції, Угорщині, Італії, Нідерландах, Польщі, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції.
Водночас в Україні після майже двох років повномасштабного російського вторгнення більшість українців – 89% – вірять в перемогу України, з них 60% безумовно переконані в цьому. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
21 лютого посли країн-членів Євросоюзу узгодили 13-й санкційний пакет проти Росії. У санкційних списках майже 200 осіб і компаній, також передбачені секторальні обмеження, націленні на блокування купівлі «компонентів безпілотників, які потрапляють до російського військового комплексу, а потім на поле бою в Україні. До нього входять кілька російських компаній, а також треті країни», повідомили дипломати у ЄС.
Звіт ECFR базується на опитуванні громадської думки дорослого населення (віком від 18 років), проведеному в січні 2024 року в 12 країнах Європи (Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, і Швеція). Загальна кількість респондентів склала 17 023 особи. Опитування проводилися онлайн Datapraxis і YouGov.
Зеленський закликав Польщу та Єврокомісію до 24 лютого зустрітися «на кордоні» для переговорів
Президент України Володимир Зеленський звернувся до Польщі та Єврокомісії через ситуацію на кордоні, блокування польськими протестувальниками руху українських вантажівок.
«Ми бачимо й надмірну та несправедливу політизацію зараз, через яку спільні досягнення можуть почати розсипатися. Я доручив нашому уряду найближчим часом, до 24 лютого, бути на кордоні між нашими державами. І я прошу тебе, Дональде, пане премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею, пане президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека. Ми не маємо це затягувати. Найближчі дні дають нам шанс це зробити», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський також заявив про готовність бути «на кордоні» разом із українським урядом.
«І я хочу звернутися зараз до Єврокомісії: треба зберегти єдність у Європі. Це фундаментальний інтерес Євросоюзу. Тому Україна звертається до Єврокомісії, щоб у цій зустрічі взяв участь представник Єврокомісії. Досить Москви на наших землях. Досить непорозумінь», – додав президент.
Читайте також: Подальша ескалація є вигідною лише Кремлю, а не польським чи українським фермерам: інтерв'ю із послом України в Польщі
20 лютого польській протестувальники протягом дня повністю блокували рух вантажного транспорту на шести пунктах пропуску з Україною. У Медиці фермери перекрили залізничну колію і з контейнера висипали кукурудзу, яку везли з України в Німеччину. Генеральна консулка Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич вибачилася перед українцями за ці дії своїх співвітчизників на польсько-українському кордоні.
Станом на 21 лютого, за даними Державної прикордонної служби, триває блокування шести пунктів перетину кордону Польщі з Україною, у чергах стоять близько 2 500 вантажівок.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Під Оріховим сили РФ пересуваються на квадроциклах – Тарнавський
На Оріхівському напрямку в Запорізькій області почали використовувати квадроцикли для переміщення між позиціями, розповів командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія Олександр Тарнавський.
За його словами, «ворог за минулу добу завдав 54 авіаудари, здійснив 1151 артобстріл (зокрема 2 скидання з дронів боєприпасів із хімічною речовиною), 103 удари дронами-камікадзе та 47 штурмових дій».
Також Тарнавський наголосив, що «безуспішними атаки росіян були, зокрема, на Оріхівському напрямку».
«Тут противник намагається здійснювати переміщення особового складу не лише малими піхотними групами, а й на швидкісних квадроциклах. По ворогу наноситься вогневе ураження, ворог знищується», – написав Тарнавський.
Командувач повідомив, що загальні втрати росіян за добу 20 лютого становили: у живій силі – 521 особа, в озброєнні та військовій техніці - 60 одиниць, не рахуючи дронів.
У суботу, 17 лютого, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про виведення українських військ з Авдіївки, «виходячи з оперативної обстановки», що склалася навколо міста та «щоб уникнути оточення та задля збереження життя і здоровʼя військовослужбовців».
Цього ж дня командувач угрупування ЗСУ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що на завершальному етапі операції, «під тиском переважаючих сил противника», кілька українських військовослужбовців потрапили в полон. Точну кількість полонених він не назвав.
ЗСУ заявили про удар по військових РФ під Волновахою: подробиці
У ніч проти 21 лютого низка російських Z-пабліків опублікувала повідомлення про загибель 65 російських солдатів на окупованій Донеччині – внаслідок удару ЗСУ по полігону біля села Трудівське у Волноваському районі. Російські ЗМІ стверджують, що удари завдавалися із РСЗВ HIMARS.
За даними російської служби Бі-Бі-Сі, військовослужбовців 4, 5 і 6-ї роти 36-ї гвардійської мотострілецької бригади ЗС РФ (постійне місце дислокації – місто Борзя Забайкальського краю) вишикували на полігоні. Солдат вишикували, оскільки очікували на командувача 29-ї армії Східного військового округу, генерал-майора Олега Мойсеєва.
Бі-бі-сі зазначає, що у її розпорядженні є понад 10 фотографій і відеозаписів з полігону, зроблених відразу після удару – на них зображені десятки загиблих, але з етичних міркувань ці знімки не оприлюднюють. Також про це у телеграмі пишуть кілька інших російських джерел.
Відстань від лінії фронту до місця удару – понад 26 км.
Українська влада поки це повідомлення не коментувала.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
На зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним 20 лютого, доповідаючи про військову обстановку на лівому березі Херсонщини, міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив про «зачистку» українського плацдарму у Кринках. В оперативному командуванні «Південь» спростували заяву міністра, назвавши її «маніпуляціями та фальсифікацією фактів». Американський Інститут вивчення війни (ISW) також не знайшов підтверджень словам Шойгу.
Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року. Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.
У ГУР назвали кількість російських військ, які зараз воюють в Україні
На сьогодні сухопутна частина російського угруповання, розташованого на території України, становить близько 470 тисяч військовослужбовців, повідомив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький.
«Якщо говорити про те, що змінилося за цей час, – то це чисельність угруповання, розгорнутого на нашій території. Наразі сухопутний компонент, сухопутна частина угруповання, яка розташована на території України, становить близько 470 тисяч військовослужбовців. І це тільки сухопутний компонент, я не беру авіацію, не рахуємо сюди військово-морський флот, який теж залучається до проведення операцій, до завдання ударів», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, з’явився новий компонент, який не був на початку агресії (був представлений тільки частково, батальйонами) – угруповання військ Росгвардії.
«На сьогодні на тимчасово окупованих територіях розгорнуто угруповання військ Росгвардії. Це майже 33 тисячі військовослужбовців. Це ті люди, які забезпечують діяльність окупаційної влади, охорону стратегічних об’єктів і за необхідності можуть виконувати завдання оборони саме на тимчасово окупованих територіях», – розповів Скібіцький.
Представник ГУР також зауважив, що додатково з’явилося угруповання прикриття державного кордону РФ, яке розгорнуте на території трьох областей Росії, які безпосередньо межують з Україною: Бєлгородська, Курська, Брянська.
Вадим Скібіцький виділив три основні сильні сторони противника. За його словами, Росія має потужний мобілізаційний ресурс – у них немає нестачі в людях для участі у війні, по-друге – завдяки великій чисельності вони мають можливість відводити війська в резерв для поповнення втрат і на відпочинок, а також переміщати або робити перегрупування військ з одного напрямку на інший. Третя сильна сторона противника, як зазначає заступник керівника ГУР, – це авіація та панування в повітрі, адже щодня війська РФ застосовують авіаційні бомби.
Раніше британський Міжнародний інститут стратегічних досліджень Military Balance у щорічному звіті повідомив, що, пропри те, що Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила понад 2900 танків, у неї на складах ще багато бронетехніки для використання впродовж кількох років. У звіті вказано, що в Росії на озброєнні 1750 основних бойових танків – від застарілих Т-55 до сучасних Т-80 і Т-90, ще 4 000 перебувають на зберіганні.
ООН: більшість українських біженців все ще хочуть повернутися додому, однак їхня частка знизилася
В ООН заявляють, що більшість опитаних українських біженців і внутрішньо переміщених осіб (65% і 72% відповідно) все ще висловлюють бажання одного дня повернутися додому, однак їхня частка знизилася. Про це йдеться у дослідженні Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), опублікованому 20 лютого.
За цими даними, частка біженців, які планують або сподіваються повернутися в Україну в майбутньому, зменшилася порівняно з минулим роком (з 77 до 65%), натомість зросла частка тих, хто не визначився щодо повернення (з 18 до 24%), а також тих, хто не має надії повернутися (з 5 до 11%). Аналогічна тенденція спостерігається і серед внутрішньо переміщених осіб.
Звіт УВКБ ООН ґрунтується на інтерв’ю, проведених у січні та лютому цього року, з майже 9 900 українськими біженцями, внутрішньо переміщеними особами. Опитані переселенці переважно називали небезпеку в Україні основним чинником, що гальмує їхнє повернення, тоді як іншими проблемами були брак економічних можливостей та житла.
Значна частина опитаних українських біженців (близько 59%) вказали, що вони можуть бути змушені повернутися додому, якщо і далі стикатимуться з проблемами в країнах перебування, в основному пов’язаними з можливостями роботи та юридичним статусом.
Зараз дедалі більше біженців здійснюють короткострокові візити в Україну – майже 50% порівняно з 39% минулого року, в основному для відвідування членів сім’ї, але також для перевірки своєї власності. В ООН вважають, що такі візити зрештою можуть допомогти сприяти повністю обґрунтованим рішенням щодо довгострокового повернення, коли цьому сприятимуть умови.
В ООН нагадують, що наразі майже 6,5 мільйона біженців з України шукають притулку по всьому світу і майже 3,7 мільйона людей залишаються вимушено переміщеними всередині країни.
Під прицілом військових РФ: чому для іноземних волонтерів «закрили» Херсонщину
Чому іноземним волонтерам заборонили приїжджати на Херсонщину без погодження з місцевою владою? Наскільки такі візити важливі для регіону, чим допомагають іноземні організації місцевим жителям? З якими ризиками стикаються волонтери, які працюють на правобережній Херсонщині? Про все це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Коли стріляли танки»: спогади жителів Чернігова про перші дні повномасштабного вторгнення Росії
Від кордону до Чернігова 24 лютого 2022 року російські війська дійшли буквально за лічені години. Вже о 7-й ранку жителі обласного центру почули звуки обстрілів. На заправках утворилися довжелезні черги, в магазинах люди розбирали з полиць увесь товар, а хтось поспіхом виїжджав із міста. Ті, хто такої можливості не мав, почали готуватися до найгіршого: клеїли скотч на вікна, зносили в підвали ковдри, подушки, запаси продуктів та питної води. Радіо Свобода записало спогади чернігівців про те, що довелося пережити.
У МЗС Польщі кажуть, що занепокоєні появою на фермерських протестах антиукраїнських гасел
Міністерство закордонних справ Польщі стурбоване проросійським плакатом, який був використаний під час протесту польських фермерів 20 лютого, та вважає, що до цього можуть бути причетні спецслужби Росії, йдеться в заяві МЗС.
«Подібні дії виставляють у поганому світлі Польщу – країну, яка першою допомогла Україні, на яку напали, і поляків, котрі прийняли українських біженців. Що важливо, вони компроментують самих організаторів протесту. Вважаємо, що це спроба захоплення аграрного протестного руху радикальними і безвідповідальними групами, які, можливо, є під впливом російської агентури», – зазначено у заяві, яке відомство оприлюднило на своїй офіційній сторінці.
МЗС Польщі закликало організаторів знайти і вилучити зі свого руху нечисельних ініціаторів подібних акцій заради інтересів польської держави та можливості виконання вимог фермерів, які в значній мірі є слушними.
«Нинішня ситуація польських фермерів є наслідком агресії Володимира Путіна проти України та світовою економічною нестабільністю, а не тому що українці захищаються від агресії» – вважають в МЗС Польщі.
Під час акції польських фермерів 20 лютого один із протестувальників у Водзіславському повіті Сілезького воєводства причепив на трактор прапор Радянського Союзу і плакат із закликом до Путіна «навести лад» в Україні та Брюсселі. Поліція Польщі одразу затримала протестувальника і порушила проти нього кримінальне провадження, повідомили польські правоохоронці.
Також 20 лютого польській протестувальники протягом дня повністю блокували рух вантажного транспорту на шести пунктах пропуску з Україною. У Медиці фермери перекрили залізничну колію і з контейнера висипали кукурудзу, яку везли з України в Німеччину. Генеральна консулка Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич вибачилася перед українцями за ці дії своїх співвітчизників на польсько-українському кордоні.
Станом на 21 лютого, за даними Державної прикордонної служби, триває блокування шести пунктів перетину кордону Польщі з Україною, у чергах стоять близько 2 500 вантажівок.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
«Іскандер» вздовж кордону з Україною – це незначне збільшення
Росія станом на сьогодні розгорнула 48 пускових установок ракетного комплексу «Іскандер» уздовж кордону з Україною, повідомив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.
«46 було, зараз 48. Додалися дві пускові установки, вони зробили додаткову тактичну групу, яка застосовується для пусків саме балістичних ракет із території Росії», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) проаналізували масовану ракетну атаку Росії на Україну 7 лютого.
За їхніми словами, українська протиповітряна оборона змогла збити більшість крилатих ракет Х-101/555/55 і безпілотників, що може свідчити про те, що російські війська випустили ці ракети і «шахеди», щоб відволікти українську протиповітряну оборону. Українські сили не збили жодної крилатої ракети Х-22, балістичних ракет «Іскандер-М» або зенітно-ракетних комплексів С-300, зауважили в ISW.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Харківщину, за словами місцевої влади, російські війська часто атакують С-300 з території РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Розвідка Британії: РФ посилила атаки на кількох ділянках фронту, ймовірно, для розосередження ЗСУ
Протягом останнього тижня російські війська посилили атаки на кількох ділянках лінії фронту, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
Британська розвідка припускає, що, ймовірно, це робиться з метою розтягнути українські сили.
Зокрема, за даними Міноборони Британії, російські війська продовжили і, ймовірно, посилили наземні атаки на Роботине на півдні України. При цьому у британській розвідці нагадують, що російська 58-ма загальновійськова армія та російські Повітряно-десантні війська (ПДВ), що діяли в цьому районі, зазнали значних втрат під час українського контрнаступу.
«Проте уповільнення темпів бойових дій після цього, а також продовження вербування, ймовірно, дозволили російським військам на цьому напрямку відновити свої сили», – йдеться у повідомленні.
Днями в Інституті дослідження війни зауважили, що захоплення російськими військами Авдіївки є ілюстрацією того, як Росія веде наступальні операції, які не конче створюють умови для ширших оперативних здобутків, але все одно змушують Україну відряджати особовий склад і техніку для оборони.
Наприкінці липня 2023 року Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська просунулися у напрямку Роботиного. 22 серпня 2023 року стало відомо, що ЗСУ з боєм увійшли в село Роботине Запорізької області та організували евакуацію мирних мешканців.
Офіс мовного омбудсмена: почалися перші мовні курси для військових
Раніше анонсовані курси української мови для військових почалися 21 лютого, повідомив Офіс уповноваженого із захисту державної мови. Пресслужба зазначає, що курси започатковані спільно з мовним проєктом «Єдині».
«Перше практичне заняття відбулося сьогодні, на Міжнародний день рідної мови, в 150-му навчальному центрі командування Сил територіальної оборони ЗСУ», – повідомляє Офіс.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь подякував військовим за бажання вдосконалити свої мовні навички. Він висловив переконання, що схожі ініціативи будуть втілюватися в усіх регіонах України.
«Розбудова мережі таких мовних курсів, неухильне застосування української в усіх сферах суспільного життя, особистий приклад поваги до основ національної безпеки та оборони – запорука нашої впевненої ходи до Перемоги. Сила рідного слова утверджується мільйонами незламних!» – прокоментував Кремінь.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь анонсував курси для військових, які мають бажання підвищити свої знання з української мови, на початку лютого.
Заява мовного омбудсмена пролунала зокрема і на тлі обурення українців відеозаписом від ДБР де зафіксований момент затримання фігуранта справи про закупівлі одягу для Збройних сил Романа Гринкевича в Одесі. Працівник Державного бюро під час затримання звертався до нього російською мовою.
Кремінь тоді зробив зауваження представникам Державного бюро розслідувань за російську мову: «При виконанні службових обов’язків представники правоохоронних органів зобов’язані послуговуватися державною мовою».
Зеленський: на селекторній нараді «визначили кроки» щодо блокування польського кордону
Президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду – про це він повідомив 21 лютого.
За його словами, окрім щоденних тем, на порядку денному було блокування на кордоні з Польщею.
«З урядовцями – віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною, міністрами Дмитром Кулебою, Олександром Кубраковим, Миколою Сольським – детально розібрали ситуацію та визначили наші наступні кроки. Вони будуть дуже швидко», – заявив голова держави.
Зеленський висловив переконання, що лібералізація торгівлі з Європейським союзом «має тривати».
«Я вдячний чіткій позиції Європейської комісії. Має бути міцною і наша єдність заради спільної безпеки й безпеки всіх країн, яким загрожує російська агресія. Ситуативні інтереси не мають права її похитнути», – сказав він.
Серед інших тем, додав президент, були стан справ на фронті, дані розвідки та ситуація в регіонах.
Станом на 21 лютого, за даними Державної прикордонної служби, триває блокування шести пунктів перетину кордону Польщі з Україною, у чергах стоять близько 2 500 вантажівок.
Вдень 20 лютого українські прикордонники повідомляли, що учасники страйку в Польщі розпочали більш жорстке обмеження руху транспортних засобів на шести пунктах пропуску на кордоні з Україною.
Водночас, як повідомляла кореспондентка Радіо Свобода, українські перевізники почали акцію у відповідь перед трьома пунктами пропуску і планують продовжувати її до 15 березня (або завершити раніше, якщо припинять протест польські фермери).
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Попри збільшення скептицизму, більшість українців вірить в перемогу України у війні – опитування
Після майже двох років повномасштабного російського вторгнення більшість українців – 89% – українців загалом вірять в перемогу України, з них 60% безумовно переконані в цьому. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Соціологи звертають увагу, що спостерігається деяке зниження цієї віри, оскільки у травні 2022 року 95% респондентів вірили в перемогу, 80% з них – безумовно, а у грудні 2023 року ці показники вже були такими – 88% і 65% відповідно.
Наразі лише 4% скоріше або безумовно переконані, що переможе Росія (у травні 2022 року таких було 1%).
За даними КМІС, порівняно з травнем 2022 року стало трохи менше тих, хто вважає реалістичним сценарій повного відновлення територіальної цілісності – наразі 65% вірять, що війна завершиться поверненням під контроль України всіх територій, включно із Донбасом та Кримом.
Водночас з 25% у травні 2022 року до 32% у лютому 2024 року стало більше тих, хто допускає, що в результаті війни можуть бути певні втрати.
Всеукраїнське опитування проводилось 5-10 лютого 2024 року з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України.
Це опитування проводилося на тлі затримки військової допомоги від Заходу. У США вже кілька місяців на розгляді Конгресу перебуває законопроєкт, який передбачає надання багатомільярдної допомоги Україні.
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона. До березня 2024 року ЄС планує передати Києву ще 200 тисяч снарядів.
З осені минулого року Росія наступає на кількох напрямках. У суботу, 17 лютого, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про виведення українських військ з Авдіївки, «виходячи з оперативної обстановки», що склалася навколо міста та «щоб уникнути оточення та задля збереження життя і здоровʼя військовослужбовців».
Ракетні удари по Харкову: жительку міста затримали за підозрою в коригуванні вогню – СБУ
Служба безпеки України затримала жительку Харкова за підозрою в коригуванню російських обстрілів обласного центру, повідомляє пресслужба відомства 21 лютого.
СБУ посилається на обстріл Київського та Холодногірського районів міста 23 січня ракетами С-300 та Х-22. Він пошкодив приватні будинки, навчальний заклад та поштове підприємство.
«Через руйнування довелося виселити 16 мирних жителів, у тому числі двох дітей. Дев’ятеро мешканців обласного центру отримали тяжкі поранення. Після ворожої атаки російська агентка мала прибути до місця «прильотів» для збору інформації про ушкоджену інфраструктуру та постраждалих осіб», – повідомляє Служба.
Правоохоронці затримали жінку, коли вона «проводила дорозвідку» біля обстріляних будинків, у неї вилучили телефон.
Читайте також: Удар по Яворівському полігону: СБУ заочно повідомили про підозру причетному до коригування
«Фігуранткою є 34-річна харків’янка, яку агресор дистанційно залучив до співпраці на початку цього року. Для комунікації використовували анонімні чати у месенджері. Після перших сеансів зв’язку з окупантами жінка отримала від них «аванс» за подальшу розвідувально-підривну діяльність проти України», – стверджує відомство.
У СБУ додають, що затримана передавала російські стороні координати найбільш густозаселених районів міста, геолокації будівель, які, на її думку, могли використовувати Сили оборони, а також збирала дані про маршрути переміщення ЗСУ.
Жінці повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. В разі обвинувального вироку їй загрожує довічне ув’язнення.
Російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні вранці 23 січня. У Харкові, зокрема, загинули 11 людей. Того ж дня увечері російська армія знову обстріляла обласний центр, пошкодивши житлові будинки. Спочатку було відомо про сімох поранених, згодом цифра зросла до дев’яти.
Станом на 21 лютого Офіс генерального прокурора задокументував 16 445 кримінальних проваджень щодо злочинів проти національної безпеки, з них 3 106 – за статтею про державну зраду.
У ЄС повідомили деталі нового пакету санкцій проти Росії
Посли країн-членів Євросоюзу узгодили 13-й санкційний пакет проти Росії, він має бути опублікований в офіційному журналі ЄС орієнтовно у пʼятницю, 23 лютого, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Цей пакет є одним із найширших, затверджених ЄС. Він пройде письмову процедуру та буде офіційно затверджений до 24 лютого», – йдеться у повідомленні Європейської Ради.
У санкційних списках майже 200 осіб і компаній, також передбачені секторальні обмеження, націленні на блокування купівлі «компонентів безпілотників, які потрапляють до російського військового комплексу, а потім на поле бою в Україні. До нього входять кілька російських компаній, а також треті країни», повідомили дипломати у ЄС.
Журналісти Радіо Свобода отримали доступ до санкційних списків, які готуються до публікації, і зʼясували, що секторальні санкції стосуються 27 компаній, серед них – підприємства з Китаю, Індії, Туреччини, Сербії та Казахстану.
Що стосуються індивідуальних санкцій проти російських компаній та фізичних осіб, то посли не підтримали спробу Угорщини виключити зі списків імена трьох російських олігархів (Алішера Усманова, В’ячеслава Кантора та Дмитрія Мазєпіна-молодшого).
Загалом у переліку переважно керівники (48 осіб) військових підприємств та самі підприємства (понад 50), що виробляють важку та легку зброю, її компоненти, а також ІТ- та логістичні компанії і їхні керівники, які співпрацюють з Міноборони Росії.
Також у переліку 12 осіб, які займають посади так званих суддів та міністрів на окупованих територіях.
Серед них є так звана «міністр освіти, науки та молоді Республіки Крим» Валентина Лаврик, яка «контролює реалізацію системи мілітаризації освіти для українських дітей у незаконно анексованому Криму, а також утиск української мови та культури для цих дітей», йдеться в обґрунтуванні санкцій.
Окрім того, Лаврик «відповідала за координацію та нагляд за переміщенням дітей з незаконно окупованих областей Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей у табори, розташовані в Криму. Частині дітей, які поїхали туди за згодою батьків, не дозволили повернутися в Україну через їхні проукраїнські погляди», – йдеться у документі.
У списках також так звані «виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я», «міністр праці та соціальної політики», «міністр освіти», «міністр молодіжної політики», «міністр промисловості» Херсонської області.
Водночас посли ЄС не підтримали спробу Угорщини виключити зі списків імена трьох російських олігархів – йдеться про Алішера Усманова, В’ячеслава Кантора та Дмитра Мазепіна-молодшого.
Що стосується підсанкційних підприємств, то серед них є не лише військові, а й організація, яка працює з дітьми, – воєнно-патріотичний центр «Вимпел», що займається воєнною підготовкою підлітків та дітей молодшого віку.
«Вимпел» за різними програмами займається перевихованням українських дітей, у тому числі нелегально депортованих до Росії», – йдеться у пояснювальній записці до санкцій.
Раніше агентство Reuters повідомило з посиланням на джерела, що після ухвалення 13-го пакету санкцій Єврокомісія швидко запропонує 14-й набір санкцій, які можуть включати нові заборони на імпорт.