Україна надіслала Польщі офіційну ноту через висипане українське збіжжя на кордоні – Зварич
Посольство України в Польщі надіслало офіційну ноту до польських органів влади через випадки з розсипаним українським збіжжям.
Як написав у фейсбуці посол України в Польщі Василь Зварич, українські дипломати вимагають «знайти і притягнути винних до відповідальності, а також не допустити подібних інцидентів у майбутньому».
«Безкарність є неприйнятною. Злочинці, які зневажають і нищать чуже майно, повинні постати перед законом. Правова держава, якою є Польща, повинна діяти в таких випадках рішуче і безкомпромісно», – йдеться у повідомленні.
Раніше, 23 лютого міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що у Польщі на залізничній станції Дорогуськ невідомі висипали на землю українську сільгосппродукцію. За його словами, були розкриті три зерновози з ріпаком – це транзитний вантаж, який прямував до Німеччини.
Це вже не перший подібний випадок на кордоні.
20 лютого польські протестувальники на пункті пропуску «Медика-Шегині» відкрили вантажний контейнер із українською агропродукцією, висипавши на колію кукурудзу, яку транспортували транзитом до Німеччини. Перед цим, 11 лютого, висипали зерно з української вантажівки, яка прямувала до Литви.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Країни ЄC не змогли узгодити спільну заяву до другої річниці війни РФ проти України
Країни Євросоюзу не змогли узгодити спільну заяву до другої річниці війни Росії проти України – її заблокувала Угорщина, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
«Угорщина блокує спільну заяву ЄС на другу річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну. Ймовірно, це буде лише спільна заява трьох очільників інституцій ЄС (рада ЄС, Єврокомісія, Європарламент)», – написав він у соцмережі Х.
Щоб випустити заяву від імені ЄС, усі 27 держав-членів мають висловити свою згоду. Будапешт виступив проти підготовленого тексту. Неофіційно один із дипломатів сказав, що формулювання «занадто жорстке для них».
Угорщина, член Європейського союзу і НАТО, послідовно критикує військову допомогу Україні під різними приводами. У жовтні 2023 року Орбан заявив, що його країна продовжує спілкування з Росією «заради миру».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після переговорів в Польщі заявила, що підтримка України має бути зосереджена на відновленні її експортного потенціалу.
При цьому Фон дер Ляєн повідомила про плани Єврокомісії оновити транспортну угоду, де буде повністю враховано польські побоювання.
«Сьогодні експорт з України Чорноморським маршрутом значно збільшується. І це добре, тому що це полегшує та продовжує розвантажувати сухопутні кордони. Тепер наші зусилля мають зосередитися на підтримці України у відновленні її експортного потенціалу в бік світу. Це важливо для нас», – сказала вона після переговорів у Варшаві.
Очільниця Єврокомісії також заявила, що Європа підтримує польських фермерів і надасть 1,4 мільярда євро безпосередньо місцевим виробникам у Польщі.
У Польщі від 9 лютого триває страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокують пункти пропуску на кордоні з Україною. Крім того, вже відомо про три випадки розсипання українського зерна – з вантажівки, вантажних вагонів – на території Польщі у лютому.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 23 лютого заявив, що уряд готує «чіткі кроки та конкретні пропозиції» задля вирішення ситуації з блокадою кордону у Польщі.
Восени в Польщі перевізники почали страйкувати через надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. Тоді вони також блокували рух вантажівок через кордон.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
Живуть за межею бідності та поряд із фронтом: що кажуть в МОМ про ситуацію з переселенцями
З понад 3,7 мільйона українських внутрішніх переселенців 60% – безробітні та потребують фінансової підтримки. Через два роки з початку вторгнення ВПО обирають не переміщуватися далеко, а залишаються поблизу прифронтових територій.
У яких областях їх найбільше? Скільки біженців приїхало додому? Та чи вже час українцям повертатися з-за кордону? Про це проєкт «Ти як?» Радіо Свобода поспілкувався із заступником голови представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Стівеном Роджерсом.
Україна та Данія підписали безпекову угоду – ОП
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 23 лютого у Львові підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки, повідомив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
Повідомляється, що ця угода визначає обсяги підтримки, яку надасть Данія Україні.
«У 2024 році військова підтримка Данії становитиме щонайменше 1,8 мільярда євро. Крім того, Данський Фонд на підтримку України виділив 8,5 мільярдів євро на поточну підтримку нашої держави у 2023-2028 роках», – написав Жовква в фейсбуці.
За його словами, Данія, як співголова Коаліції військово-повітряних сил (AFCC) та учасник Коаліції інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, «підтримуватиме зусилля із забезпечення цілісного потенціалу F-16 через Коаліцію військово-повітряних сил (AFCC), зокрема шляхом надання винищувачів, боєприпасів, тренажерів та навчання, а також роблячи внесок у довгострокове обслуговування винищувачів і створення належних умов в Україні».
Читайте також: Данія оголосила про надання Україні військової допомоги на 228 мільйонів євро
Відповідно до угоди, країна підтримає розбудову морського флоту України, а також надасть безпілотники, засоби зв’язку та радари.
В Офісі президента зазначили, що Данія – перша країна, що не є членом «Групи Семи», з якою Україна уклала подібну угоду. Договір передбачає «підтримку Україні протягом десяти років строку дії цієї угоди і з можливістю продовження за згодою сторін».
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 23 лютого приїхала в Україну. Раніше вона разом із президентом Володимиром Зеленським відвідала Личаківське кладовище у Львові.
Напередодні її візиту Міністерство оборони Данії оголосило про новий пакет військової допомоги для Україні на 1,7 мільярда данських крон (близько 228 мільйонів євро). Ці кошти спрямують на боєприпаси для артилерії та ППО, безпілотники й допомогу в розмінуванні, повідомляє оборонне відомство країни.
Також Данія та Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів.
«У 2022 році Росія мстилася за 2014-й»: дві окупації Маріуполя за 10 років
Дві окупації за 10 років. Якими маріупольці пам'ятають події 2014-го і 2022 років? Чому російська армія цілеспрямовано знищувала місто разом з його жителями під час повномасштабного вторгнення? Що про це думають місцеві жителі? Наскільки складно буде звільнити Маріуполь знову, і що для цього потрібно, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Одним із міст, де велися найзапекліші бої, з перших днів став Маріуполь. Оборона міста тривала 86 днів, більшість із яких – у повному оточенні російських військ. В ООН Маріуполь назвали «ймовірно, найбільш смертоносним місцем в Україні». За даними цієї організації, під час облоги були пошкоджені або знищені до 90 відсотків житлових будинків міста.
- У Маріуполі велися обстріли з танків та важкої артилерії, використовувалися реактивні системи залпового вогню, реактивні снаряди та завдавалися удари з повітря. Потужність снарядів, якими російські війська обстрілювали Маріуполь, більша за потужність ядерної бомби, яку скинули на Хіросіму, писала міська рада.
- За різними даними, у місті загинули тисячі мирних жителів. Українська влада каже про понад 20 тисяч загиблих. Втім справжня кількість жертв може бути набагато більшою.
У річницю депортації інгушів Рада підтримала постанову на підтримку незалежності Інгушетії
Верховна Рада ухвалила постанову «про визнання права інгуського народу на створення незалежної суверенної національної держави, засудження злочинів Росії проти інгушів та відновлення територіальної цілісності Інгушетії». Про це повідомили, зокрема, народні депутати Ярослав Юрчишин («Голос») та Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») 23 лютого.
За їх словами, документ підтримали 248 парламентарів. Згідно з текстом, він постановляє:
- визнати право інгуського народу на самовизначення та створення незалежної держави
- засудити масову депортацію інгушів у 1944 році, розчленування їхньої національної території, а також масові вбивства інгушів у 1992 році «та інші злочини, здійснювані правлячим режимом Росії з метою геноцидного знищення інгуської нації»
- підтримати прагнення інгушів до відновлення територіальної цілісності та збереження національної ідентичності
Уряд вирішив виділити 515 млн грн для створення Національного військово-меморіального кладовища
Кабінет міністрів ухвалив рішення щодо виділення 515 мільйонів гривень на будівництво та функціонування Національного військово-меморіального кладовища, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виїзного засідання уряду на Львівщині.
«Національне військово-меморіальне кладовище стане центральним місцем, де кожен зможе віддати шану полеглим героям нашої Батьківщини. Це буде особливе місце, де перетинаються скорбота, гордість, біль, повага, безмежна вдячність та вічна пам’ять», – зазначив очільник українського уряду.
За словами Шмигаля, зведення меморіального кладовища є одним з головних завдань для Міністерства у справах ветеранів на цей рік.
Байден анонсував додаткові санкції через війну Росії проти України та смерть Навального
Сполучені Штати запровадять санкції проти понад 500 осіб через агресію Росії, заявив президент США Джо Байден 23 лютого.
За його словами, американський народ та світова спільнота «розуміють, що ставки поширюються за межі України» і, якщо президент РФ Володимир Путін не змушений буде заплатити ціну за цю агресію, він «буде продовжувати».
«І ціна для Сполучених Штатів, спільно з нашими союзниками по НАТО та партнерами в Європі й по всьому світу, буде рости. Сьогодні я оголошую понад 500 нових санкцій проти Росії через її загарбницьку війну проти України, що триває, та через смерть Олексія Навального, який був сміливим антикорупційним активістом і найбільш запеклим лідером опозиції проти Путіна», – йдеться в заяві Байдена, оприлюдненій Білим домом.
Читайте також: Байден зустрівся з дружиною і дочкою Навального – Білий дім
Він уточнив, що санкції стосуватимуться причетних до ув’язнення Навального, а також російського фінансового сектора, оборонно-промислового комплексу, мереж закупівель та тих, хто бере участь у обході санкцій.
«Ми також накладаємо нові експортні обмеження на майже 100 організацій, які надають підтримку російській військовій машині. Ми вживаємо заходів для подальшого скорочення енергетичних доходів Росії. І я доручив своїй команді посилити підтримку громадянського суспільства, незалежних медіа та тих, хто бореться за демократію в усьому світі», – додав він.
Водночас Байден вказав на те, що українській армії потрібні боєприпаси, і закликав Палату представників ухвалити двопартійний додатковий законопроєкт про національну безпеку, «поки не пізно». Він нагадав, що документ підтримав Сенат, і виловив переконання, що це зробила б і нижня палата Конгресу, якби її спікер Майкл Джонсон призначив голосування.
Читайте також: «На 1000% впевнена»: Брінк про перспективи схвалення допомоги Україні Конгресом США
«Конгрес знає, що, підтримавши цей законопроєкт, ми можемо зміцнити безпеку в Європі, зміцнити нашу внутрішню безпеку та протистояти Путіну. Протидія цьому законопроєкту лише грає йому на руку», – заявив президент США.
Фінансування США для поставок зброї в Україну залишається невизначеним через спротив колишнього президента Дональда Трампа і його союзників-республіканців у Конгресі.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Зеленський зустрівся у Львові з прем’єркою Данії Фредеріксен
Президент України Володимир Зеленський зустрівся 23 лютого у Львові з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, написав він у телеграмі.
Фредеріксен та Зеленський вшанували пам’ять загиблих захисників України на Марсовому полі Личаківського кладовища у Львові.
«Ми ніколи не забудемо героїв, які захищали нашу незалежність, свободу та майбутнє. Вічна слава всім, хто віддав своє життя за Україну!», – написав президент України.
Верховна Рада ухвалила закон про демобілізацію строковиків
Верховна Рада 23 лютого підтримала законопроєкт, який передбачає зміни в законі «Про військовий обов’язок і військову службу» – про це повідомляють народні депутати.
За документ голосували одразу за основу і в цілому. Як заявили парламентарі Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») та Ярослав Железняк («Голос»), у другому голосуванні його підтримали 319 народних депутатів.
Законопроєкт передбачає зміни в прикінцевих положеннях закону про військову службу. Згідно з ними, військовослужбовці строкової служби, чий термін служби закінчився під час воєнного стану і був продовжений через нього понад передбачені строки, можуть бути звільнені в запас указом президента.
Читайте також: Президент пояснив, що означає «справедлива мобілізація»
Партія «Слуга народу» уточнює, що звільнені в запас не зможуть бути призвані на військову службу в ході мобілізації протягом 12 місяців від моменту звільнення, якщо не висловлять бажання з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.
Цієї деталі немає в проєкті, оприлюдненому на сайті Верховної Ради, водночас Гончаренко повідомив, що вона була в його альтернативному документі і внесена в кінцевий текст перед голосуванням у цілому.
Президент Володимир Зеленський вніс законопроєкт до парламенту 22 лютого, визначивши його як невідкладний.
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Воєнний стан і мобілізацію продовжено з 14 лютого 2023 року на 90 днів – до 13 травня 2024 року. Це вже десяте рішення щодо дії воєнного стану й загальної мобілізації з початку повномасштабної війни.
ЄС ухвалив 13-й пакет санкцій проти Росії напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення
Рада Європейського союзу ухвалила 13 пакет обмежувальних заходів проти України – про повідомила пресслужба блоку вранці 23 лютого.
Пакет передбачає санкції проти 106 людей та 88 юридичних осіб, «відповідальних за підрив чи загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».
Пріоритетними для обмежень є військова та оборонна галузі Росії та причетні до постачання туди ракет від КНДР, а також відповідальні за депортацію та військове «перевиховання» українських дітей.
Серед підсанкційних компаній є такі, що розташовані в третіх країнах (Індія, Шрі Ланка, Китай, Сербія, Казахстан, Таїланд, Туреччина) і допомагали Росії обходити санкції. Інші – російські компанії, причетні до розробок та постачання електронних компонентів для російського оборонно-промислового комплексу.
У Польщі на залізничній станції Дорогуськ невідомі висипали на землю українську сільгосппродукцію, повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
За його словами, були розкриті три зерновози з ріпаком – це транзитний вантаж, який прямував до Німеччини (Гамбург).
«Скажу лише, що непокарані злочини завжди повертаються. Будь то військова агресія чи зіпсоване зерно. Злочинці мають бути покарані, щоб у інших не було спокуси їх повторювати», – написав він у соцмережі Х.
На Донеччині через ракетний удар РФ по Мирнограду загинула людина – Кулеба
На Донеччині через російський ракетний удар по Мирнограду загинула людина, повідомив заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба.
«Місто Мирноград. Ракетні удари по приватному житловому сектору. Загинув 68-річний чоловік. Пошкоджено будівлю школи-інтернату, багатоквартирний будинок, 21 приватний будинок», – написав він у телеграмі.
У ніч проти 23 лютого російські війська атакували Україну дронами-камікадзе та ракетами, внаслідок чого в Одесі загинули троє людей, ще вісім поранених у Дніпрі.
Читайте також: ООН верифікувала 10 582 загиблих цивільних в Україні через агресію РФ, але каже, що реальна кількість є «набагато вищою»
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Fox News заявив, що допомога від США є «критично важливою».
«Чи виживемо ми? (без допомоги США – ред.). Звичайно. Але не всі з нас. Якщо світ готовий до цього – ок, ви це побачите. Але це є трагедія. Це буде трагедія для всіх нас, не лише для України, не лише для українців, а й для всієї Європи», – сказав Зеленський, додавши, що Росія не зупиниться.
Зеленський розповів про ймовірний розвиток подій, якщо Конгрес США не погодить військової допомоги для України цього року.
«Важко знайти щось аналогічне. Звичайно, ми знайдемо… ми не стоятимемо на місці. Нам доведеться виживати, поки ми не знайдемо якісь паралельні шляхи. Але ця допомога є критично важливою. Без неї, вибачте, у нас буде все більше героїчних хлопців у лікарнях. Якщо у вас немає реального оборонного щита і потужної артилерії з боєприпасами, звичайно, ви втрачатимете людей», – наголосив він.
У зверненні до Конгресу США Зеленський сказав, що «ми просто хочемо вижити».
«Якщо вони (конгресмени - ред.) хочуть бути дуже прагматичними, то ціна підтримки України є меншою, чим та, яка буде в майбутньому, якщо ми впадемо, а Путін піде на країни НАТО. Ціна буде значно вищою», – сказав президент України.
Зеленський сказав чому звільнив Залужного
Президент Володимир Зеленський пояснив звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ потребою у «перезавантаженні». Про це він сказав в інтерв’ю FoxNews.
При цьому Зеленський зауважив, що не йдеться про «перезавантаження напрямків дій», про «речі, які довго не змінювалися».
«Нам потрібно бути більш швидкими. А для цього потрібно позбавитись бюрократії, яка в нас є. В іншому випадку, у нас немає шансу. Бути розумними, технологічно (оснащеними) і швидкими. Час – це гроші, а в нашому випадку, час – людські життя», – сказав президент, відповідаючи на запитання «Чому звільнили головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного?»
У Зеленського також запитали про нагороду Героя України для Залужного, та чи означає це, що він надалі підтримуватиме президента чи, можливо, піде в опозицію.
«Це його (Залужного – ред.) вибір. Він захищав нашу країну. І за це я нагородив його цим званням (Героя України – ред.). Я дуже йому вдячний за це», – відповів Зеленський.
Читайте також: Відставка Залужного негативно вплинула на довіру Зеленському – опитування
8 лютого президент України Володимир Зеленський і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний провели зустріч, за підсумками якої обидва заявили про необхідність змін у ЗСУ.
Згодом Володимир Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського новим головнокомандувачем Збройних сил України – замість Валерія Залужного, якому голова держави подякував «за два роки захисту».
Після цього Зеленський присвоїв Валерію Залужному звання Героя України.
Валерій Залужний після звільнення наголосив, що «для нього велика честь отримати звання Героя України», і сказав, що «з відданістю і вдячністю служу і служитиму українському народові».
«Із Польщі повернулася кожна друга родина»: українські біженці їдуть додому і стають ВПО
Чи повертаються з-за кордону біженці, які виїхали з півдня України? Що спонукає людей повертатися до своїх домівок, попри наближеність територій до зони бойових дій? Що відомо про окуповані території – чи повертаються туди місцеві жителі і наскільки це ризиковано, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Сьогодні за кордоном перебувають близько 6 мільйонів українських біженців. Більшість із них підтримують зв’язок з батьківщиною та планують повернутися. Такі висновки у січні цього року оприлюднила аналітична платформа «Вокс Україна».
- За даними експертів, серед тих, хто на час опитування залишався за кордоном, 64% мали наміри повернутися. Більшість із тих, хто повернувся до України, хоче тут залишитися, і лише 7% планують виїхати знову, однак ці рішення можуть змінюватися доволі швидко. Крім того, 53% дорослих біженців уже працевлаштувалися за кордоном, пишуть аналітики. Однак майже 30% із них кажуть, що їхня робота за кордоном є менш кваліфікованою, ніж в Україні.
- Основною причиною виїзду за кордон є безпека, сказано в дослідженні. Це також головний чинник, який заважає біженцям повернутися. З іншого боку, біженці мають багато причин для повернення: родина, друзі та дім, кращі перспективи працевлаштування в Україні, складнощі з інтеграцією в іншу культуру та інше.
- До українських біженців слід ставитися не як до втрати, а як до активу, роблять висновок аналітики. Багато з них повідомили про набуття нових навичок, які будуть корисними під час відбудови. Комунікація з боку уряду, що заохочує людей підтримувати зв’язки з Україною та популяризувати Україну в країнах перебування, необхідна як біженцям, так і Україні, яка потребує підтримки демократичного світу.
«Повернулися 37%»
«Новини Приазовʼя» вирішили дізнатися, чи повертаються до своїх домівок жителі півдня, які виїхали звідти після повномасштабного вторгнення або під час окупації частини регіону? Які фактори впливають на їхні рішення?
Загалом люди повертаються до усіх областей півдня, розповіла менеджерка досліджень відділу довгострокових рішень організації IMPACT Анастасія Фітісова. З березня 2022 року ця організація досліджує настрої українців, які виїхали за кордон через війну.
«Ми загалом досліджуємо всіх, всіх, хто виїжджав з території України. На початку березня ми збирали дані у людей, які перетинали кордон, які перебували у місцях тимчасового проживання, в колективних центрах, наприклад, в Польщі, в Молдові. Ми збирали контакти цих людей і далі шляхом телефонного інтерв'ю ми намагалися відстежувати їхні долі. Якщо говорити про Запоріжжя, в цілому тренд по Запоріжжю такий самий – 30% родин, які виїжджали з Запорізької області, повернулися назад додому», – розповіла дослідниця.
В Херсонську область повернулося 22% родин, тобто кожна п'ята, яка виїжджала з Херсонщини, поверталася. В Миколаївську область – кожна третя родина, повідомила Фітісова.
«Загалом з усіх людей, згідно з нашим дослідженням, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, повернулися 37%», – зазначила вона.
Найбільш популярні причини, які спонукають повертатися з-за кордону – це бажання возз’єднатися з родиною, а також емоційна прив'язаність до України, каже експертка.
У прифронтових областях минулої доби загинули двоє людей, 21 поранена – влада про наслідки атак РФ
На Донеччині за минулу добу через російську агресію загинула одна людина, ще 19 людей в області зазнали поранень, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Також близько 20 населених пунктів Харківщини протягом доби зазнали артилерійських та мінометних обстрілів з боку російських військ, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Постраждалих немає.
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін минулої доби противник здійснив 287 обстрілів регіону, випустивши 1716 снарядів, із застосуванням артилерії, РСЗВ, мінометів, танків та БПЛА. За його даними, через російську агресію загинула людина, ще двоє поранені.
Російські війська продовжують атаки прифронтові населені пункти Запорізької області – за добу був 401 удар по 9 містах та селах, повідомив голова ОВА Іван Федоров. Зокрема, за його словами, війська РФ здійснили 16 обстрілів з РСЗВ Роботиного, а також атакували 105 безпілотниками Гуляйполе, Малинівку, Роботине, Малу Токмачку, Новоданилівку й Новоандріївку. Люди не постраждали.
Україна та МВФ на рівні експертів погодили 3-й перегляд програми розширеного фінансування
Україна та Міжнародний валютний фонд домовилися про черговий перегляд програми Механізму розширеного фінансування (EFF) на загалом 15,6 мільярда доларів. Про це повідомили пресслужба МВФ та прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«Розраховуємо, що вже найближчим часом це рішення буде затверджене Виконавчою радою Фонду», – заявив голова уряду.
Він додав, що в 2024 році Україна очікує отримати 5,4 мільярда доларів фінансової допомоги від Фонду:
«За рахунок цих коштів зможемо максимально сконцентрувати внутрішні ресурси на обороні, яка є пріоритетом номер один. Загалом потреба в зовнішньому фінансуванні на цей рік складає 37,3 мільярда доларів», – додав він.
Читайте також: МВФ: Україні потрібна «своєчасна підтримка» з боку США й інших донорів
Пресслужба Фонду заявляє: його експерти вважають, що програма EFF «загалом виконується». Погодження Виконавчою радою МВФ дозволить виділити близько 880 мільйонів доларів для України. Дискусії щодо перегляду програми пройшли у Варшаві за делегації фонду на чолі з Ґевіном Ґреєм та українських урядовців, у тому числі міністра фінансів Сергія Марченка та голови Національного банку Андрія Пишного.
«Українська економіка показала позитивну динаміку сильного зросту, зниження інфляції та зміцнення резервів у 2023 року, але прогнози на 2024-й залишаються непевними, адже війна триває», – йдеться в заяві.
14 грудня 2023 року Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (в рамках програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.