П’ятеро поранених, серед яких дитина – в ОВА розповіли про наслідки атаки на Суми
П’ятеро людей, зокрема одна дитина, були поранені в Сумах внаслідок нічного російського удару, повідомив очільник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).
За його словами, російські війська в ніч на 6 березня атакували Суми чотирма «Шахедами»: один із них збили на підльоті до міста, а курс інших був змінений.
«Слава Богу, нашим силам ППО, які змінили курс, і ці «Шахеди» влучили практично в мікрорайони, і загиблих в нас сьогодні немає. Але дуже багато сьогодні постраждало інфраструктури. Чотири людини отримали травми різного ступеня важкості. У цілому це легкі. І одна дитина», – сказав Артюх.
Він додав, що один із дронів був націлений на лікарню.
«Один «Шахед» був націлений на лікарню міську і районну, де перебували близько чотирьохсот хворих, у тому числі 50, які були обмежені в русі. Допомога була надана відповідними службами. Сьогодні відбувається ліквідація наслідків», – розповів Артюх.
За даними голови ОВА, від вибухової хвилі у Сумах пошкоджені 13 багатоповерхових будинків, приблизно пів тисячі вікон і знищені 40 автомобілів. На місці влучань були пожежі, їх загасили. До ліквідації наслідків залучені 12 відновлювальних бригад, у місті розгорнули два пункти обігріву.
Раніше в ОВА без подробиць повідомляли про «три прильоти» в різних районах Сум.
Ввечері 5 березня в низці областей оголошували повітряну тривогу через атаку безпілотників. 6 березня українські військові повідомили, що Росія атакувала Україну 42 безпілотниками «Шахед», 38 з яких збили сили ППО, а також п’ятьма зенітними керованими ракетами С-300.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Курській області РФ заявили про удар дрона і пожежу на складі паливно-мастильних матеріалів
У Курській області Росії внаслідок удару українського безпілотника сталася пожежа на складі паливно-мастильних матеріалів, заявив губернатор регіону Роман Старовойт.
«Горить резервуар із паливом, постраждалих немає. На місце виїхали оперативні служби», – заявив він.
Українська сторона ситуацію не коментувала.
Телеграм-канал «112» публікує кадри пожежі й уточнює, що безпілотник вдарив по територієї Михайлівського гірничо-збагачувального комбінату. Це одне з найбільших російських підприємств із видобутку і збагачення залізної руди. У квітні 2023 року комбінат потрапив під санкції США.
Через дві години після першої атаки по комбінату знову вдарив безпілотник, пише «112». Інформацію про повторну атаку підтвердив Старовойт. За його словами, постраждалих немає.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Київ офіційно обстріли не коментує.
Напередодні російська влада повідомляла про обстріл українськими військовими залізниці у Курській області Росії, а також про вибух на інфраструктурному об’єкті в Бєлгородській області РФ, місцеві пабліки писали про влучання у нафтобазу.
Влада про наслідки атаки РФ на Одещині: знову пошкоджений рекреаційний об’єкт і житлові будинки
На Одещині внаслідок чергової російської атаки пошкоджений черговий рекреаційний об’єкт, газогін та житлові будинки, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Внаслідок падіння уламків збитих дронів в Одеському районі пошкоджено черговий рекреаційний об’єкт, газогін та житлові будинки у приватному секторі», – написав він у телеграмі.
Загиблих чи постраждалих немає.
За його даними, маневри дронів в житлових кварталах ускладнювали роботу силам ППО, але в регіоні збили 18 «шахедів».
Російські війська знову спрямовували ударні безпілотники по населених пунктах, промислових об’єктах прибережної зони, додав голова ОВА.
Попереднього дня, вночі 5 березня, російські війська дронами атакували Одещину. Через це в Одеському районі пошкоджені будівлі рекреаційного об’єкту та приватний будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
На Хмельниччині через атаку РФ дронами пошкоджений об’єкт інфраструктури – ОВА
На Хмельниччині внаслідок нічної атаки дронами пошкоджений об’єкт інфраструктури, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Внаслідок атаки пошкоджено об’єкт інфраструктури. Залишаються знеструмленими кілька населених пунктів. Є пошкодження даху та стелі приватного будинку», – йдеться у повідомленні.
Загиблих та травмованих немає.
За даними місцевої влади, вночі 6 березня сили ППО збили 6 «шахедів» в межах Хмельницької області.
Ввечері 5 березня в низці областей оголошували повітряну тривогу через атаку безпілотників. За даними Генштабу ЗСУ, російські військові вночі атакували Україну 42 безпілотниками «Шахед», сили ППО знищили 38 БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
По всій Україні оголошували повітряну тривогу через ракетну небезпеку
В усіх областях України близько 8:45 6 березня оголошували повітряну тривогу.
Як пояснили Повітряні сили ЗСУ, це пов’язано з ракетною небезпекою. «Зафіксовано зліт МіГ-31К», – заявили військові. Цей літак є потенційним носієм гіперзвукових ракет «Кинджал».
О 9:07 Повітряні сили оголосили про відбій тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Ввечері 5 березня в низці областей оголошували повітряну тривогу через атаку безпілотників.
6 березня українські військові повідомили, що Росія атакувала Україну 42 безпілотниками «Шахед», 38 з яких збили сили ППО, а також п’ятьма зенітними керованими ракетами С-300.
- Уночі під час атаки ударних безпілотників частина Одеси була знеструмлена. На Хмельниччині чули звуки вибухів, у Сумах є влучання, а на Київщині працювала ППО, каже місцева влада. Розкажемо, що відомо про нічну атаку «шахедами».
- Знищення російських кораблів, обстріл залізниці у Курській області Росії, вибух на інфраструктурному об’єкті в Бєлгородській області РФ. В Держдепартаменті США кажуть, що Україна ще має «сюрпризи в запасі», на що там чекають із нетерпінням. То про які сюрпризи може йтися та чим ЗСУ мають здивувати?
- У США відбувся «Супервівторок». Коли обирають кандидатів від обох найбільших партій у президенти. Участь у голосуванні взяли 15 штатів. Це один із найважливіших днів у боротьбі за Білий дім. Національне опитування показує, що Байден дещо програє Трампу, якому Верховний суд країни таки дозволив брати участь у виборах президента. Далі поговоримо детальніше про вибори у США і їхній вплив на Україну.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Втрати Росії у війні перевищили 420 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Російські війська за час повномасштабного вторгнення в Україну втратили близько 420 270 своїх військових, зокрема 1250 осіб – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу станом на ранок 6 березня.
У Генштабі ЗСУ також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 6678 (+21 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 12728 (+40)
- артилерійські системи – 10308 (+50)
- РСЗВ – 1008 (+1)
- засоби ППО ‒ 701 (+1)
- літаки – 347
- гелікоптери – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7921 (+58)
- крилаті ракети ‒ 1918 (+1)
- кораблі /катери ‒ 26 (+1)
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 13479 (+56)
- спеціальна техніка ‒ 1642 (+12).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. 25 лютого президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових.
Генштаб: війська РФ вночі атакували 42 «Шахедами», на фронті було 86 бойових зіткнень
Російські військові в ніч на 6 березня атакували Україну 42 безпілотниками «Шахед», повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«За попередньою інформацією, силами оборони знищено 38 із 42 цих дронів. Інформація щодо постраждалих і пошкодження об’єктів інфраструктури уточнюється», – йдеться в повідомленні.
У командуванні Повітряних сил ЗСУ уточнили, що, крім «Шахедів», які загарбники запускали із чотирьох напрямків – Чауди, Балаклави в окупованому Криму і Курської області й Приморсько-Ахтарська в Росії – вони атакували Україну ще й п’ятьма зенітними керованими ракетами С-300 із окупованої території Донецької області.
«У результаті бойової роботи збито 38 «Шахедів» у межах Дніпропетровської, Одеської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Харківської, Вінницької і Сумської областей», – йдеться в повідомленні.
Щодо ситуації на фронті, то, за даними Генштабу, минулої доби відбулося 86 бойових зіткнень.
«Загалом ворог завдав 4 ракетних і 106 авіаційних ударів, здійснив 154 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали багатоповерхові та приватні будинки, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
Як повідомили у командуванні, протягом доби українські військові відбили атаки російських сил на шістьох напрямках, зокрема на Новопавлівському напрямку загарбники 39 разів намагалися прорвати оборону ЗСУ.
Ввечері 5 березня в низці областей оголошували повітряну тривогу через атаку безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ВМС: кораблів РФ немає в акваторії Чорного моря після удару по «Сергію Котову»
В акваторії Чорного моря станом на ранок 6 березня немає російських кораблів, свідчать дані Військово-морських сил ЗСУ.
За повідомленням, в Азовському морі чергує один російський корабель, у Середземному – три кораблі, серед яких один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп складає до чотирьох ракет.
Напередодні українська розвідка заявила про знищення поблизу Керчі російського корабля «Сергій Котов». Російська влада поки що не коментувала втрату корабля.
Загалом близько двох десятків російських військових кораблів були знищені або пошкоджені атаками України від початку повномасштабного вторгнення РФ.
Президент України Володимир Зеленський ніколи не просив західних військ для боротьби з повномасштабним вторгненням Росії, заявив Білий дім 5 березня після того, як президент Франції Емманюель Макрон повторив, що не виключає цієї ідеї.
«Президент Зеленський не просить цього, він просто просить інструменти й можливості. Він ніколи не просив іноземних військ, які б воювали за його країну», – сказав журналістам речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
Макрон 5 березня заявив, що «повністю підтримує» заяви минулого тижня, в яких він не виключав розміщення західних військ в Україні, що викликало заперечення в Європі.
Він також закликав союзників України «не бути боягузами» і підтримувати Київ. Президент Франції додав, що загроза стала нестримною і поширюється «щодня» на країни Європи.
«Це наша війна чи ні? Чи можемо ми відвернутися? Я так не думаю», – сказав Макрон, перебуваючи в Чехії.
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, якого цитувало державне інформаційне агентство «РИА Новости», заявив, що коментарі Макрона свідчать про безвідповідальність лідерів Європи і підводять світ до межі ядерної війни.
Більшість європейських союзників заявили, що не посилатимуть війська в Україну після того, як президент Франції заявив 26 лютого, що не виключатиме розміщення західних військ в Україні.
Французькі чиновники намагалися пояснити слова Макрона і придушити критику, наполягаючи на необхідності надіслати чіткий сигнал Росії, що вона не може перемогти в Україні.
За їхніми словами, будь-які сили, направлені в Україну, можуть бути направлені для підтримки таких операцій, як розмінування, а не для боротьба з російськими військами.
26 лютого французький президент заявив після конференції європейських лідерів, що, хоча «немає консенсусу» щодо відправки західних сухопутних військ в Україну, «нічого не можна виключати».
Згодом міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне уточнив цю заяву Макрона, сказавши, що Захід має розглянути нові дії на підтримку України, зокрема, розмінування, кіберзахист, виробництво зброї на українській території. За словами Сежурне, деякі з цих дій «можуть вимагати присутності на українській території, не переходячи порогу войовничості».
Сполучені Штати і більшість європейських країн цього тижня заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.
Після цього президент Росії Володимир Путін заявив, що країни НАТО ризикують ядерним конфліктом, якщо відправлять війська в Україну.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи заяви французького лідера, заявив, що якщо будь-які ініціативи спрямовані на посилення України у відбитті російської агресії, «вони будуть хорошими для всього світу».
У Сумах через влучання «Шахедів» є постраждалі – ОВА
У ніч на 6 березня російські військові атакували Суми безпілотниками «Шахед», внаслідок чого є влучання і постраждалі, повідомила обласна військова адміністрація.
«На жаль, є три прильоти в різних частинах міста. На місцях працюють усі аварійно-рятувальні служби. Постраждалим надається необхідна медична допомога», – йдеться в повідомленні.
В ОВА не навели подробиць щодо масштабу руйнувань і кількості постраждалих, зауваживши, що ці дані уточнюють.
Ввечері 5 березня в низці областей оголошували повітряну тривогу через атаку безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Грузія наростила експорт вина до Росії – майже на 40% за рік
Грузія в перші місяці 2024 року поставила рекорд із експорту вин на зовнішні ринки, заявило 5 березня Національне агентство вина країни. Майже 80% продажів припали на Росію.
У січні та лютому 2024 року Грузія експортувала 16,7 мільйона літра вина, йдеться у повідомленні агентства. Це на 43% рік до року більше, ніж 2023 року.
Росія була основним ринком для грузинських вин до середини 2000-х років. 2006 року, під час гострої кризи в російсько-грузинських відносинах у звʼязку з арештом спецслужбами Грузії чотирьох офіцерів російської військової розвідки, російський президент Володимир Путін розпорядився накласти ембарго на ввезення грузинських вин.
Експорт відновився лише 2013 року. Однак різке зростання почалося з 2022 року, після запровадження проти Росії масштабних санкцій Євросоюзу. Тбілісі до них не приєднувався, це рішення критикувала опозиція.
Росія включила країни ЄС до списку недружніх країн. У липні Москва підвищила ввізне мито на європейські вина з 12,5 до 20%.
Одесу атакують «шахеди», повітряна тривога триває на півдні та сході – Повітряні сили
Російські безпілотники іранського походження другу ніч поспіль атакують Одесу, повітряна тривога триває в усіх областях на півдні та сході України, повідомляють Повітряні сили ЗСУ пізно ввечері 5 березня.
«БпЛА на Полтавщині – в напрямку Миргорода. Дві групи «шахедів» наХарківщині – північно-західним курсом. «Шахеди» на Херсонщині – в напрямку Миколаївщини. Група «шахедів» на Одещині – курсом на Вінниччину. Кілька нових груп БпЛА з Чорного моря наближаються до Одеси», – ішлося в повідомленні, оприлюдненому о 23:09.
Згодом у Повітряних силах додали, що ще кілька ударних дронів рухаються на Сумщину з Полтавської області.
«Суспільне» інформує про кілька вибухів, які чули жителі Одеси.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зміцнити оборону Європи та України: Франція та Чехія підписали план співпраці
Президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала підписали План дій стратегічного партнерства до 2028 року, який, серед іншого, стосується і європейської безпеки та військової підтримки України.
Під час офіційного візиту до Праги Макрон наголосив на співпраці Чехії та Франції щодо посилення оборонної промисловості як задля військової підтримки України, так і для зміцнення колективної безпеки Європи.
«Підтримка України також означає більший європейський суверенітет і автономію, – зазначив він під час зустрічі у будівлі уряду. – Ми хочемо продовжувати спрямовувати нові інструменти військової підтримки Європейського Союзу на Україну та ширше, щоб зміцнити європейську оборонно-промислову базу».
Президент Франції також підкреслив інші сфери співпраці щодо України, зокрема у питанні розмінування та кіберзахисту:
«Все це, очевидно, спонукатиме нас в найближчі місяці продовжувати підтримувати Україну так сильно, так довго та інтенсивно, як це потрібно, щоб Росія не перемогла».
Раніше цього ж дня Президент Франції Еммануель Макрон зустрівся із президентом Чехії Петром Павелом. Макрон підтримав чеський план щодо закупівлі 800 тисяч боєприпасів для України за межами Євросоюзу.
Минулого тижня на конференції у Парижі президент Франції заявив, що не виключає ймовірного відправлення в Україну військ країн НАТО. Це викликало обурення з боку країн-союзників Франції, зокрема Німеччина, Британія та США відкинули варіант відправлення своїх військ в Україну.
У ексклюзивному інтерв’ю виданню Novinky та газеті Právo Макрон відповів, що Франція відмовляється «входити у логіку ескалації». «Проте українці борються за наші цінності, нашу безпеку та свободу, і наш підхід має відповідати цьому виклику», – додав французький президент.
Під час візиту Макрона до Праги президент Чехії Петр Павел також висловив думку, що «можливостей (допомоги Україні – ред.) справді багато».
«Я за те, щоб шукати нові шляхи, включно з продовженням дискусії про можливу присутність в Україні. Давайте не обмежувати себе там, де ми не повинні», – сказав він.
Під час зустрічі 5 березня Макрон також заявив, що його країна приєднається до чеського плану з надання Україні боєприпасів.
Минулого місяця на безпековій конференції у Мюнхені Петр Павел повідомив, що Чехії вдалося знайти близько 800 тисяч одиниць 155-мм і 122-мм снарядів. За його словами, доставити цю зброю зможуть «протягом кількох тижнів», якщо вдасться зібрати необхідне фінансування. Для цього потрібна підтримка групи країн.
Російське військове виробництво можна зупинити на 100%, якщо перекрити Кремлю доступ до західних компонентів, вважає віцепрезидентка Київської школи економіки та дослідниця американського Інституту Петерсона Еліна Рибакова.
Рибакова та експерти британського Інституту об'єднаних служб та американського Центру збройних досліджень переконували американських законодавців посилити експортні обмеження щодо Росії під час слухань у комітеті внутрішньої безпеки Сенату.
Німеччина звинувачує двох осіб із подвійним громадянством ФРН і РФ у постачанні електроніки до Росії
Генпрокуратура Німеччини висунула проти двох громадян ФРН та Росії, Вальдемара В. та Наталі С., звинувачення в порушенні європейського санкційного режиму. Про це 5 березня повідомив сайт відомства.
Як ідеться в заяві Генпрокуратури, Вальдемар В. підозрюється в неодноразовому порушенні закону про зовнішню торгівлю, а Наталі С. – у сприянні деяким із цих порушень.
Про арешт Вальдемара В. повідомлялося в серпні 2023 року. Як припустило видання «Важные истории», фігурантом справи може бути директор компанії Weicom Components Вальдемар Вайріх. За даними видання, він був повʼязаний із «Лівою партією», яка виступає проти постачання озброєння з Німеччини в Україну.
За даними слідства, з січня 2020 року до березня 2023 року Вайріх постачав електроніку російській компанії, що виробляє військову техніку та аксесуари, в тому числі для розвідувальних безпілотників «Орлан-10». Усього за цей період він здійснив щонайменше 26 операцій із продажу компонентів до Росії. Для обходу санкцій Вайріх, як стверджується, використав дві компанії, в яких працював директором. Спочатку він закуповував від їхнього імені електронні компоненти, а потім експортував їх до Росії.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Вайріх, як писав Der Spiegel, постачав компоненти для ВПК Росії через фірми в Дубаї та Литві. Загальна вартість компонентів, які він надіслав російським компаніям, становить близько 715 тисяч євро.
Звинувачений у Британії колишній «губернатор» Севастополя побоюється спецслужб РФ
Громадянин Росії Дмитро Овсянніков, який із 2016 до 2019 року працював «губернатором» в окупованому РФ Севастополі, поскаржився в британському суді на загрозу з боку російських спецслужб. За словами захисту Овсяннікова, він побоюється за своє життя.
У Великій Британії Овсяннікова звинувачують у порушенні санкційного режиму. Він звільнений під заставу і має жити у своєму будинку в Лондоні з браслетом стеження на нозі. Його захист, посилаючись на можливу загрозу, просив приховати від громадськості місце проживання.
Суддя Тоні Баумґартнер йому в цьому відмовив. Він заявив, що захист не навів свідчень на підтвердження загрози з боку спецслужб. За його словами, якби такі факти зʼявилися, Овсянніков був би заарештований для його власної безпеки, – повідомив із зали суду кореспондент російського державного агентства ТАСС.
Овсянніков був затриманий у Лондоні на початку 2024 року. Він потрапив др списків санкцій західних країн після того, як очолив окупаційну адміністрацію в Севастополі. Після арешту зʼясувалося, що чиновник має, крім російського, паспорт громадянина Великої Британії.
Окрім посади голови окупованого міста в Криму, в Росії Овсянніков обіймав посаду заступника міністра промисловості та торгівлі. У 2020 році його було знято з посади та звільнено з уряду. Підставою став скандал в аеропорту міста Іжевська – під час контролю чиновник не показав документи і посадковий квиток, а на прохання зробити це став нецензурно лаятися.
Правозахисники: російський суд у Криму заарештував ще трьох затриманих у ході обшуків у Бахчисараї
Створений Росією Київський районний суд окупованого Сімферополя заарештував Мемета Люманова, Азіза Азізова та Мустафу Абдураманова до 4 травня 2024 року, повідомляє «Кримська солідарність».
Усіх затримали 5 березня під час обшуків, проведених російськими силовиками в Бахчисараї.
«Хлопці з рішенням суду не згодні, і його оскаржуватимуть. Вони на ногах з 4 ранку, їм не давали їсти. Зараз їх направлять до СІЗО-2 Сімферополя, де вони будуть утримуватися під час слідства», – розповів адвокат Едем Семедляєв.
Раніше цей суд заарештував громадянського журналіста «Кримської солідарності» Рустема Османова.
Мемет Люманов, Азіз Азізов, Рустем Османов та Мустафа Абдураманов – активісти, які регулярно відвідували судові засідання та допомагали сім’ям кримських політв’язнів. Усі четверо раніше затримувалися російськими силовиками та притягувалися до адміністративної відповідальності за прояв солідарності зі своїми засудженими єдиновірцями.
Вранці 5 березня у Криму пройшла хвиля масових обшуків у будинках кримських татар. У Бахчисараї слідчі дії пройшли у активістів «Кримської солідарності», а у Джанкойському районі – у релігійних діячів. Загалом обшуки відбулися у будинках 10 кримських татар.
Після обшуків ФСБ затримала не менше п’яти осіб, серед яких колишній імам Ремзі Куртнезіров. Він є інвалідом другої групи.
Російські силовики звинуватили всіх затриманих 5 березня кримських татар в участі в терористичній організації.
Після оголошення про анексію Криму в 2014 році російська влада почала масово переслідувати на півострові кримських татар. Кримінальні справи проти них часто відкривають за статтями про тероризм лише на підставі знайденої під час обшуків релігійної літератури.
На даний момент під арештом і у тривалому ув’язненні перебувають кілька сотень людей. Більшість із них визнані міжнародними правозахисними організаціями політичними в’язнями.
Суд у РФ конфіскував повʼязані з Коломойським активи
У Росії Кошехабльський районний суд регіону Адигея задовольнив позов Генпрокуратури, заборонивши в Росії діяльність «обʼєднання» українського бізнесмена Ігоря Коломойського та повʼязаних із ним осіб, повідомляє 5 березня пресслужба судів Адигеї.
Членами обʼєднання суд визнав самого Коломойського, а також колишнього власника збанкрутілого в Росії «Смоленського банку» Павла Шитова та зареєстровану у Великій Британії компанію JKX Oil & Gas Limited. Діяльність групи суд визнав «екстремістською».
Згідно з позовом прокуратури, обʼєднання активізувалося у 2014 році після «антиконституційного перевороту в Києві», пише видання «Коммерсант». Слідство стверджує, що Коломойський за допомогою підконтрольних ЗМІ «розгорнув масштабну антиросійську агітацію», «взяв на повне забезпечення» підрозділи «Азова» та кілька батальйонів, а також «заохочував убивства та викрадення» представників угруповань «ЛНР» та «ДНР». Шитов, за версією прокуратури, був призначений відповідальним за криптоактиви Коломойського.
Прокуратура визнала «бізнес-складовою спільноти» компанію JKX Oil & Gas Limited.
Суд ухвалив конфіскувати їхні активи в Росії. Серед них – підприємство паливно-енергетичного комплексу «Південгазенерджі», яке видобуває газ на Кошехабльському газоконденсатному родовищі. Основний власник компанії – зареєстрована в Нідерландах Adygea Gas BV та лондонська Page Gas Ltd, які перебувають у власності JKX Oil. Adygea Gas BV також володіла компанією «Кейтеринг-Південь», яка надавала послуги громадського харчування. Слідство оцінило частку відповідачів у цих компаніях у 5,1 мільярда рублів (це понад 1,5 мільярда гривень).
Крім того, конфісковане нерухоме майно, яким володіли резиденти JFX Oil та інші відповідачі. Російська влада отримала контроль над шістьма приміщеннями в бізнес-центрі в Москві та будинком у російській столиці. Крім того, під контроль РФ відійшли 494 земельні ділянки аграрного призначення загальною площею 5573 гектарів у Московській, Володимирській, Калінінградській та Смоленській областях. Їхня загальна кадастрова вартість перевищує шість мільярдів рублів (близько двох мільярдів гривень).
У вересні 2023 року суд в Україні заарештував Коломойського за звинуваченням у шахрайстві та легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. За версією слідства, з 2013 по 2020 рік Коломойський вивів за кордон понад пів мільярда гривень через підконтрольні банківські структури. Потім йому звинуватили в «заволодінні» 9,2 мільярда гривень «Приватбанку» і ще 5,8 мільярда гривень.
У Росії Ігор Коломойський внесений до переліку «екстремістів і терористів».
«Сергій Котов»: ще один корабель ЧФ РФ пішов на дно. Керченський міст під загрозою?
- Українська розвідка повідомляє, що морськими безпілотниками знищила російський патрульний корабель «Сергей Котов» у Чорному морі. За даними ГУР, корабель атакували морськими дронами Magura V5. Україна не вперше атакує цей корабель, але цього разу він точно знищений, повідомили у ГУР і оприлюднили перехоплення розмов із корабля. Крім того, джерела в ГУР повідомили медіа, що на борту корабля був також транспортно-бойовий вертоліт Ка-29, який був знищений. «Сергій Котов» – вже 25-й російський корабель, який уразили українські сили від початку повномасштабної війни. Що це означає для ЧФ РФ? Які завдання виконував «Сергій Котов»? Він міг охороняти Керченський міст? Шлях до Керченського мосту розчищено?
- Тим часом Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт двох російських командувачів: командувача дальньої авіації Росії Сергія Кобилаша, а також командувача Чорноморського флоту Росії Віктора Соколова. Суд має підстави вважати, що підозрювані відповідальні за ракетні удари по українській електричній інфраструктурі, йдеться на сайті МКС. Як довго розглядатиметься ця справа? Що це означає для командувачів Росії?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: