Кулеба закликав партнерів до «невідкладних рішень» для постачання зброї Україні
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба долучився до відеоконференції міністрів закордонних справ країн-союзників України, повідомляє пресслужба МЗС.
За словами Кулеби, рішення учасників зустрічі щодо підтримки України мають керуватися правилами «швидше і більше».
«Рішення мають бути невідкладними і спрямованими на те, щоб постачати зброю для України набагато швидше та у більших обсягах», – заявив міністр.
Читайте також: Норвегія виділить 153 млн доларів на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України
Кулеба закликав до «відчуття терміновості», коли йдеться про підтримку України:
«Якщо Україні потрібно більше артилерійських боєприпасів і ракет більшої дальності для відбиття атак і звільнення території – ви маєте можливості виробляти та закуповувати більше цього озброєння. Якщо пошкоджену військову техніку швидше ремонтувати на базах в Україні, а не за кордоном, то треба створювати відповідні можливості в Україні».
Також Кулеба висловився за навчання українських військовослужбовців в Україні, якщо це швидше та ефективніше, ніж навчання за кордоном.
Читайте також: Німеччина приєднується до ініціативи Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України
Як цитує МЗС, міністр наголосив на необхідності нарощування темпів виробництва зброї в Європі, щоб задовольнити потреби України та європейських партнерів.
Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки в середині лютого, президент Чехії Петр Павел заявив, що його країна знайшла за кордоном близько 800 тисяч артилерійських снарядів, які можуть бути направлені українським військовим за кілька тижнів. Він заявив, що потрібна фінансова підтримка для доставки цих боєприпасів в Україну.
Згодом видання CBC News з посиланням на джерела повідомило, що Канада, ймовірно, готова фінансувати цю поставку. Також про підтримку чеської ініціативи заявила Бельгія, Нідерланди та Німеччина.
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона.
Через російський удар по Сумах травмований цивільний – обласна влада
Внаслідок російської атаки на Суми поранена одна людина, заявила обласна військова адміністрація.
«Попередньо, внаслідок атаки травмовано одну цивільну людину. Пошкоджено приміщення школи, центральної міської лікарні, обласного центру екстреної медичної допомоги, водоканалу», – заявляє обласна влада.
За заявою, на місці удару працюють відповідні служби, а також неурядова гуманітарна місія «Проліска».
Читайте також: Синєгубов анонсував обов’язкову евакуацію дітей із 18 населених пунктів Харківщини
Раніше 7 березня обласна військова адміністрація повідомила, що російська армія завдала ракетного удару по Сумах.
На початку доби 6 березня внаслідок нічного удару Росії по Сумах постраждали семеро людей, зокрема 10-річна дитина.
Російські війська фактично щодня обстрілюють прикордонні райони Сумської області з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Синєгубов анонсував обов’язкову евакуацію дітей із 18 населених пунктів Харківщини
Рада оборони Харківської області ухвалила провести обов’язкову евакуацію дітей із батьками чи опікунами з іще двох громад – про це заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 7 березня.
За його словами, рішення передбачає «обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей з їх батьками, або особами, які їх замінюють», з 18 населених пунктів Великобурлуцької та Вільхуватської територіальних громад».
У Росії оголосили у розшук близько 700 іноземних громадян через війну в Україні
Слідчий комітет Росії оголосив у розшук близько 700 громадян іноземних країн, які на думку комітету, беруть участь у війні на боці України, повідомляє СК.
Вказано, що російський державний орган розпочав заочне слідство за статею «найманство» проти громадян Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Польщі та Румунії.
Також у відомстві повідомили про кримінальні справи стосовно громадян Грузії Лаші Рухая, Левона Айрапетяна та Іреклі Аміранашвілі. За версією російського слідства, вони «за винагороду» брали участь у бойових діях на боці Збройних сил України у складі «Грузинського національного легіону».
У лютому стало відомо, що Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації оголосило у розшук 100 громадян Грузії, які воювали або продовжують воювати проти Росії на боці України. Це стало відомо після того, як базу розшуку опублікувало російське видання Медіазона.
Крім того, кримінальні справи порушено проти 93 громадян Великої Британії і 62 громадян Білорусі (ймовірно, бійців полку імені Кастуся Калиновського).
У лютому 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення, президент України Володимир Зеленський заявив про формування окремого підрозділу територіальної оборони – Інтернаціонального легіону для іноземців, які хочуть «приєднатися до захисту безпеки у Європі та світі».
Російські війська завдали ракетного удару по Сумах – ОВА
Російська армія завдала ракетного удару по Сумах, повідомила обласна військова адміністрація 7 березня.
«Пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури. На місці працюють всі необхідні служби», – йдеться в повідомленні.
Наслідки удару наразі уточнюють.
Читайте також: В ОГП повідомили про сімох постраждалих у Сумах і почали розслідування
На початку доби 6 березня внаслідок нічного удару Росії по Сумах постраждали семеро людей, зокрема 10-річна дитина.
Російські війська фактично щодня обстрілюють прикордонні райони Сумської області з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія: безпілотник атакував металургійний комбінат «Северсталь» у Череповці
На території металургійного комбінату «Северсталь» у Череповці Вологодської області Росії вранці 7 березня стався вибух – про це, зокрема, повідомило місцеве видання «Череповецька істина». За його даними, через атаку безпілотника вибухнула одна з індукційних печей.
Згодом інформацію про влучення дрона підтвердив тимчасовий виконувач обов’язків губернатора регіону Георгій Філімонов. За його словами, постраждалих внаслідок атаки немає, підприємство працює у штатному режимі.
Швеція офіційно стане членом НАТО 7 березня
Швеція, як очікується, офіційно приєднається до НАТО 7 березня у Вашингтоні, через два роки після того, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило її переглянути свою політику національної безпеки.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон перебуває з візитом у Вашингтоні, де держсекретар США Ентоні Блінкен урочисто отримає ратифікаційні документи після місяців напруженої боротьби за отримання необхідного схвалення від усіх членів НАТО.
Білий дім заявив перед зверненням президента Джо Байдена до Конгресу, що Швеція приєднається до НАТО 7 березня.
«Наявність Швеції як союзника по НАТО зробить Сполучені Штати і наших союзників ще безпечнішими», – йдеться в заяві.
ЗСУ відкидають війська РФ під Авдіївкою та Мар'їнкою: наступ вдалося зупинити?
У ніч проти 7 березня проєкт DeepState повідомив, що Сили оборони України відкинули армію Росії на північ від Мар'їнки.
Це одна з найгарячіших ділянок фронту станом на зараз – вранці Генштаб ЗСУ повідомив про 20 атак агресора на Новопавлівському напрямку.
Також, за даними німецького видання Bild, ЗСУ змогли звільнити село Тоненьке на захід від Авдіївки – росіянам вдалось захопити його частину під час «наскоку» після окупації міста.
Наразі Сили оборони, за даними видання, тримають фронт на лінії Бердичі–Семенівка–Орлівка–Тоненьке.
Шансів на повернення армії РФ на правий берег Херсонщини немає – Гуменюк
Оборонні споруди на правому березі Дніпра Херсонщини облаштовані так, що у російської армії немає можливості навіть наблизитися до них, запевнила керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк. Про це вона сказала в коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Розуміння є, що основна лінія бойового зіткнення в наших географічних умовах – це річка Дніпро. Тому, дійсно, для нас надважливо, щоб ворог не міг перебратися, висадитися і навіть підійти до правого берега. По-перше, він ландшафтно вищий за лівий берег. Це вже перша складність, яку ворогу подолати фактично неможливо. Тому, що розташування наших гармат на вищому рівні встановлює вогневий контроль над водою на момент підходу до берега», – пояснила речниця.
РФ скинула авіабомбу на Торецьк, є поранені – прокуратура
Російські військові 7 березня скинули на приватний сектор Торецька авіабомбу КАБ-500, поранення зазнали троє людей, повідомляє Донецька обласна прокуратура.
За даними слідства, удар був здійснений близько 11-ї ранку.
«Засіб ураження поцілив по одній із вулиць приватного сектору, де у той час між собою спілкувалися троє сусідів – містянин 47 років й 63-річні чоловік і жінка. Потерпілим із контузією, пораненням руки і переломом надано медичну допомогу», – йдеться у повідомленні.
В одному з будинків виникла пожежа, кажуть правоохоронці. Прокуратура розпочала досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.
Напередодні війська РФ чотирма ракетами С-300 поцілили по центру Покровська на Донеччині. Одна людина була поранена, руйнувань зазнали заклад освіти, підприємство, житлові будинки. 6 березня за добу поліція задокументувала 10 російських атак по житлових кварталах населених пунктів Донеччини. За даними правоохоронців, по Новогродівці війська РФ вдарили керованою авіабомбою КАБ-100 – пошкодили підприємство, через артилерійський обстріл Красногорівки загинув 72-річний чоловік.
Окупанти поновлюють мінування на лівому березі Дніпра – ОК «Південь»
Російські військові наново розпочали мінувати захоплену частину лівобережної Херсонщини, повідомила проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Станом на зараз ми бачимо, що вони поновлюють практику замінування місцевості. Тобто на дуже великих ділянках відкритої місцевості облаштовують мінно-вибухові загородження. Це знов-таки мінні поля. «Зубів дракона» ми поки що не фіксували з боку Дніпра, але знаємо, що вони є на напрямку, де можливе просування Сил оборони суходолом, тобто – Запорізький напрямок», – сказала вона.
За словами речниці, в окупантів на півдні – потужна система зі щонайменше двох шарів більш глибокої оборони.
«Це окопи з залізобетонними конструкціями, з укріпленнями і додатковими бліндажами, укриттям. Таким чином, вони облаштували собі багатоешелонну оборону, яку, очевидно, розглядають як варіації для того, щоб діяти в умовах невідворотності просування Сил оборони», – додала вона.
Українські військові розуміють, наскільки потужні в окупантів фортифікації, каже Гуменюк.
«Усвідомлюючи це, ми говоримо про потребу далекобійної потужної зброї, яка зможе порушити їхні облаштування в глибоких тилах. Підірвавши тилове забезпечення, ми можемо далі воювати вже з більш послабленим ворогом», – зазначила речниця.
- Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк 6 березня заявив, що Україна намагатиметься перехопити ініціативу у 2024 році. За його словами, українські війська зосереджені на стабілізації лінії фронту.
- Наприкінці лютого Bloomberg з посиланням на свої джерела писав, що українські чиновники стурбовані тим, що російський наступ може набрати значних обертів до літа, якщо їхні союзники не збільшать постачання боєприпасів.
- Попри це, президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
Комітет Європарламенту схвалив продовження на рік безмитної торгівлі з Україною
Комітет із питань міжнародної торгівлі Європарламенту схвалив продовження ще на один рік безмитного доступу для українських і молдовських виробників продуктів на ринки Європейського союзу, йдеться в повідомленні на сайті Європейського парламенту.
На засіданні 7 березня євродепутати схвалили пропозицію про продовження тимчасового призупинення імпортних мит і квот на експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС ще на один рік, з 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року, «щоб підтримати Україну в умовах триваючої загарбницької війни Росії проти країни».
Рішення підтримали 26 депутатів, десять були проти, один утримався.
Вказано, що законодавство уповноважує Комісію вживати швидких дій і запроваджувати будь-які необхідні заходи, у разі значних збоїв на ринку ЄС через український імпорт.
«Угода також передбачає екстрене гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, а саме птиці, яєць і цукру, тобто якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги 2022 і 2023 років, мита будуть знову введені», — йдеться в повідомленні.
Окремим голосуванням євродепутати призупинили всі мита на імпорт з Молдови ще на один рік.
Рішення ще має підтримати Європарламент на пленарному засіданні перед остаточним схваленням від урядів ЄС, більшість з яких уже підтримали його. Голосування очікують наступного тижня.
Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка повідомив, що тиждень тому перед цим голосуванням до пропозиції Єврокомісії було подано більше 100 правок, які пропонували звузити доступ до ринку ЄС української продукції.
«Причина – вимоги фермерів і прийдешні вибори до Європарламенту. Через активну роботу з державами-членами – і перш за все Польщею, з євроінституціями і євродепутатами вдалося зменшити кількість правок, які голосувалися до двох. І вони не набрали достатніх голосів», – написав Качка у фейсбуці.
У травні минулого року Європейський парламент проголосував за продовження безмитної торгівлі з Україною ще на один рік.
Імпортні мита й квоти для української сільськогосподарської продукції були скасовані у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії, яке призвело до зриву поставок через Чорне море.
Попри ці рішення, кілька країн ЄС (Болгарія, Польща, Угорщина і Словаччина) у квітні 2023 року тимчасово заборонили імпорт українського зерна, оскільки країни Центральної та Східної Європи зазнають внутрішнього тиску з вимогою захистити місцевих фермерів.
Норвегія виділить 153 млн доларів на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України
Норвегія виділить до 1,6 мільярда норвезьких крон (153 мільйони доларів) на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України у третіх країн, заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре в своїй заяві.
«Україна терміново потребує великої кількості артилерійських боєприпасів, щоб протистояти російській агресивній війні. Сьогодні ми вирішили виділити до 1,6 мільярда норвезьких крон на ініціативу під егідою Чеської Республіки, щоб якнайшвидше забезпечити Україну вкрай необхідними артилерійськими боєприпасами», – сказав він.
Йонас Гар Стьоре висловив сподівання, що європейська підтримка чеської ініціативи сприятиме тому, що Україна отримає велику кількість нових боєприпасів якнайшвидше.
Норвегія виділила у 2023 році на військову підтримку України близько 10 мільярдів норвезьких крон у вигляді пожертвувань з оборонного сектору і промисловості, грантів міжнародним фондам, а також на навчання українських військових.
Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки в середині лютого, президент Чехії Петр Павел заявив, що його країна знайшла за кордоном близько 800 тисяч артилерійських снарядів, які можуть бути направлені українським військовим за кілька тижнів. Він заявив, що потрібна фінансова підтримка для доставки цих боєприпасів в Україну.
Згодом видання CBC News з посиланням на джерела повідомило, що Канада, ймовірно, готова фінансувати цю поставку. Також про підтримку чеської ініціативи заявила Бельгія, Нідерланди та Німеччина.
МЗС Росії викликало посла США і пригрозило видворенням співробітників посольства
Міністерство закордонних справ Росії 7 березня повідомило, що викликало Лінн Трейсі, посла США в Москві, й попередило її про можливе видворення американських дипломатів, які здійснюватимуть «спроби втручання у внутрішні справи країни».
«Спроби втручання у внутрішні справи Російської Федерації, включаючи підривні акції й розповсюдження дезінформації в контексті виборів і спеціальної військової операції (так в РФ офіційно називають війну проти України – ред.), жорстко і рішуче припинятимуться аж до видворення у статусі «persona non grata» причетних до подібних дій співробітників посольства США», – заявили в МЗС Росії.
Москва оприлюднила це попередження напередодні президентських виборів 15 – 17 березня, на яких, як очікують, перемогу вкотре отримає Володимир Путін, який очолює РФ понад 20 років.
Міністерство закордонних справ Росії також закликало посольство США припинити підтримку трьох американських некомерційних освітніх організацій, які внесли до переліку «небажаних» в РФ.
У посольстві США заяви МЗС Росії поки що не коментували.
У вересні минулого року стало відомо, що МЗС Росії вручило послу США Лінн Трейсі ноту про «несумісність зі статусом дипломата» дій першого і другого секретарів посольства Джеффрі Сілліна і Девіда Бернстайна і зажадало їх висилки з РФ.
У серпні ФСБ висунула колишньому співробітнику генконсульства США у Владивостоці громадянину Росії Роберту Шонову звинувачення у «співпраці на конфіденційній основі з іноземною державою».
Держдепартамент США засудив арешт Шонова і назвав звинувачення на його адресу необґрунтованими.
Напруженість у відносинах між Сполученими Штатами і Росією досягла максимуму після Холодної війни через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
ОВА: через російський артилерійський обстріл Запорізького району постраждала людина
Через російський артилерійський обстріл Запорізького району постраждала людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворог продовжує терор прифронтових територій. Росіяни обстріляли село Біленьке касетними боєприпасами. Поранений чоловік», – написав він у телеграмі.
Інформація щодо руйнувань уточнюється.
Cело Біленьке розташоване за приблизно 40 кілометрів від обласного центру Запоріжжя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
У Фінляндії оголосили перший вирок щодо порушення санкцій ЄС – ЗМІ
У Фінляндії оголосили перший вирок бізнесменові за порушення санкцій Євросоюзу щодо Росії, повідомляє видання Helsingin Sanomat.
Суд засудив до дев’яти місяців умовно громадянина Франції та уродженця Естонії Габріеля Теміна, який є виконавчим директором фінських компаній Luminor та Siberica, які займаються логістикою та складами.
За версією слідства, підконтрольні йому компанії постачали до Росії обладнання, яке могло використовуватися у створенні безпілотників.
Прокурори вимагали для Теміна чотири роки позбавлення волі.
Суд визнав, що сторона звинувачення надала лише непрямі докази і не довела зв’язку компаній обвинуваченого з Росією. Водночас суд визнав, що Темін причетний до продажу товарів до Казахстану через російську територію без дозволу на експорт. Доказів того, що продукція фінських компаній залишилася у Росії, суд не знайшов.
Темін постійно проживає у Фінляндії з 1991 року. У середині вересня минулого року бізнесмен та обидві його компанії потрапили до списків санкцій США. У вересні бізнесмена арештували.
Країни Заходу звинувачують Росію в обході санкцій, запроваджених через її повномасштабне вторгнення в Україну, через треті країни, наприклад, Туреччину, держави Центральної Азії та інші.
Розвідка Британії: найближча мета армії РФ на Бахмутському напрямку – захоплення Часового Яру
Російські війська продовжують атаки з метою розширення контролю навколо міста Бахмут на Донеччині – на цьому напрямку найближчою оперативною метою Росії є захоплення міста Часів Яр, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
У британській розвідці зазначили, що війська РФ просунулися, щоб зайняти східну частину села Іванівське, та атакують українські позиції у Богданівці.
«Незважаючи на деякі поступові тактичні досягнення, дуже малоймовірно, що російські війська зараз зможуть спробувати повномасштабний штурм міста», – вказано у повідомленні.
У ніч проти 4 березня проєкт DeepState у своєму звіті повідомив, що армія Росії продовжує наступ в Іванівському та Богданівці на заході від захопленого Бахмута. Аналітики DeepState зазначили, що якщо у Богданівці ситуація відносно стабільна, то в Іванівському «вкрай погана і може закінчитися втратою села». За оцінками DeepState, Росія готує резерви для спроби підійти впритул до Часового Яру.
На початку березня начальник пресслужби оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Ілля Євлаш повідомив про один із «потужних ривків» армії РФ на Часів Яр. Він також зауважив, що російські війська акумулюють свої сили на сході України.
За даними Генерального штабу Збройних сил України за 7 березня, протягом минулої доби на фронті відбулося 92 бойових зіткнення, російські війська активізувалися на Оріхівському напрямку – тут противник здійснив 16 атак в районах західніше Вербового та Роботиного Запорізької області. Також, за даними штабу, війська РФ продовжують активно атакувати на Авдіївському та Новопавлівському напрямках.
«Прийшли озброєні до нас у двір». Багатодітна родина прожила в російській окупації майже два роки
Майже два роки в російській окупації у Мелітополі Запорізької області прожила багатодітна родина Тетяни і Михайла Корнієвських. У подружжя – четверо дітей. Двох синів вдалося швидше евакуювати з міста, а ось із двійнятами –16-річними Софією та Артемом – батьки, відмовившись від російських паспортів, виїхали у грудні 2023 року.
Як почувалась родина серед російських окупантів? Чи зазнали насильства і переслідування?
ОВА: війська РФ вранці завдали авіаудару по Вовчанську – загинула людина
Російські війська вранці завдали удару керованою авіабомбою по Вовчанську на Харківщині – загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Пошкоджено щонайменше 12 приватних житлових будинків. Внаслідок прямого влучання в приватний будинок загинула цивільна 40-річна жінка. 67-річна жінка зазнала травм легкого ступеню, без госпіталізації», – написав він у телеграмі.
За його даними, пожежа, яка виникла після російського удару, локалізована.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Сили оборони: армія РФ знову атакувала Одещину – ракета втратила «бойову спроможність» на підльоті
Російські війська вранці знову атакували Одещину, ракета Х-31П втратила «бойову спроможність» на підльоті, повідомили Сили оборони.
«Сьогодні зранку ворог атакував Одещину з літаків тактичної авіації з Чорного моря спрямувавши ракету Х-31П. Ракета втратила бойову спроможність на підльоті до узбережжя», – йдеться у повідомленні.
Руйнувань та постраждалих не зафіксовано.
Українські військові також підтвердили, що протягом доби противник завдав ракетного удару, ймовірно, балістичною зброєю у напрямку Одеси – було влучання по території припортової інфраструктури. Голова ОВА Олег Кіпер повідомив, що внаслідок вчорашнього ракетного удару загинули та постраждали люди, не уточнивши їхньої кількості.
Грецьке видання Protothema 6 березня повідомило з посиланням на свої джерела, що кортеж президента України Володимира Зеленського та грецька делегація перебували в Одесі на момент російського обстрілу.
Зеленський сказав, що він був досить близько. Голова уряду Греції, в свою чергу, зазначив, що під час вибуху він перебував разом із президентом України в Одеському порту.
Згодом речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук у коментарі «Українській правді» уточнив: «6 березня ворог завдав удару по портовій інфраструктурі міста. Є загиблі в кількості пʼять осіб».