Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку війська РФ провели 82 штурми, ще на чотирьох напрямках посилили атаки

На фронті протягом минулої доби зафіксовано 278 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, вчора противник завдав 74 авіаційних ударів, скинув 179 керованих авіабомб, також здійснив 3729 обстрілів, зокрема 75 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3523 дронів-камікадзе.

Найбільше російських атаку було на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 82 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Котлине, Удачне, Покровськ та у бік Рівного, Мирнограду, Родинського, Гришиного, Звірового, Сергіївки, Новопавлівки, Філії, Нового Шахового, Дорожнього, Сухецького, Вільного, Іванівки.

Війська РФ посилили свої атаки на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, де українські оборонці відбили 15 атак – попередньої доби тут був зафіксований один бій, на Куп’янському напрямку, де відбулося 24 атаки загарбників (один бій попередньої доби),

На Лиманському напрямку загарбники подвоїли свої зусилля, атакувавши 27 разів (12 разів попередньої доби), на Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 28 атак (13 атак).

За даними штабу, висока інтенсивність боїв зберігається на Костянтинівському напрямку (24 атаки минулої доби) та Олександрівському напрямку (20 атак).

Бойові дії також продовжуються на Південно-Слобожанському, Слов’янському, Краматорському та Оріхівському напрямках. На Придніпровському напрямку боєзіткнень не зафіксовано.

Читайте також: Росія вимагає віддати Донбас без бою. Що на це відповідають на передовій?

9 грудня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська на Донеччині продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

З’явилися нові супутникові фото після вибуху дрона в порту Новоросійська

З’явилися нові (від 16 грудня) супутникові знімки російської військово-морської бази в Новоросійську (Росія), які виявляють пошкодження порту після атаки підводних дронів.

На знімках ділянка причалу в порту була пошкоджена атакою, а один підводний човен класу Kilo розташований поруч. Невідомо, чи був цей конкретний підводний човен пошкоджений під час атаки.

Напередодні російська служба Радіо Свобода опублікувала супутниковий знімок причалу в порту Новоросійська, де український підводний дрон атакував російський підводний човен.

Читайте також: «Не сховалися в Криму – і в Новоросійську не сховаються». Як удар підводним дроном по субмарині ЧФ міняє сучасну морську війну?

Служба безпеки України 15 грудня заявила, що внаслідок атаки підводних дронів Sub Sea Baby російський підводний човен «зазнав критичних пошкоджень і, фактично, був виведений з ладу». Стверджується, що на борту підводного човна розміщувалися чотири пускові установки крилатих ракет «Калібр», якими Росія атакує територію України.

Пресслужба Чорноморського флоту Росії визнала факт атаки українських морських дронів у бухті Новоросійської військово-морської бази, проте стверджує, що інформація про майже знищений підводний човен не відповідає дійсності.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Росія використовує підводні човни цього класу для завдання ударів крилатими ракетами «Калібр» по Україні, насамперед по Одеській області, і український удар, ймовірно, мав на меті погіршити здатність Росії націлюватися на Одеську область ракетами.

В ISW вважають, що удар України по підводному човну в Новоросійську показує, що українські збройні сили продовжують модернізувати та оптимізувати свої безпілотні можливості, щоб Україна могла завдавати ударів по російських військових цілях на відстані, яку російські війська раніше вважали безпечною.

ОВА: через удар російського дрона по Херсону постраждали двоє людей

Російські війська вчора орієнтовно о 21:30 завдали дронового удару по Дніпровському району Херсона, є постраждалі, повідомила в телеграмі обласна військова адміністрація.

За даними ОВА, у тяжкому стані до лікарні доставили 37-річного чоловіка, який зазнав вибухової травми, уламкових поранень та відкритого перелому кісток ноги.

Ще в одного 38-річного херсонця діагностували вибухову травму, поранення спини та ноги – йому надали меддопомогу і відпустили на амбулаторне лікування.

За даними місцевої влади, протягом минулої доби російських атак зазнали 48 населених пунктів Херсонщини, загалом в області постраждали восьмеро людей.

Стефанішина: до Сенату США внесли законопроєкт, який передбачає санкції за нафту з Росії

Посолка України у США Ольга Стефанішина заявила, що група сенаторів внесла до Сенату двопартійний законопроєкт «Decreasing Russian Oil Profits Act of 2025», який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії.

За її словами, автори законопроєкту наголосили, що купівля російської нафти фінансує війну проти України, а будь-які країни, компанії чи фінансові посередники, які сприяють такій торгівлі, мають розуміти наслідки, зокрема ризик втрати доступу до фінансової системи США.

«Законопроєкт створює правову основу для посилення санкційного тиску на нафтові доходи РФ. У разі ухвалення президент США буде зобов’язаний протягом 90 днів застосувати санкції до осіб, які залучені до імпорту російської нафти», – написала вона на своїй сторінці у фейсбуці.

Посолка додала, що ця законодавча ініціатива «вкотре свідчить про потужну двопартійну підтримку щодо подальшого економічного тиску на агресора».

ЗМІ: у Берліні підготували два документи щодо безпеки, на яких має базуватися мирна угода

Американсько-європейський мирний план, спрямований на запобігання майбутнім російським атакам на Україну, передбачає посилення української армії, розгортання європейських військ на території країни та більш активне використання американських розвідданих, пише The New York Times з посиланням на чиновників, ознайомлених з проєктами.

Американські та європейські дипломати, які протягом останніх двох днів зустрічалися з українською делегацією в Берліні, в основному погодилися з двома документами, що окреслюють гарантії безпеки, заявили чиновники публічно та приватно.

Один із двох документів визначає загальні принципи. За словами двох американських чиновників і кількох європейських дипломатів, вони є зобов’язанням, подібним до гарантії статті 5 НАТО, в якій всі країни-члени зобов’язуються надати допомогу будь-якій країні, яка зазнала нападу.

Друга частина угоди, яку американські чиновники описали як «оперативний документ між військовими», містить більш детальну інформацію. У ній пояснюється, як американські та європейські сили будуть співпрацювати з українськими військовими, щоб гарантувати, що Росія не спробує знову захопити українську територію в найближчі роки.

Жоден з цих документів не був оприлюднений. Особи, ознайомлені з ними, заявили, що оперативний документ містить численні конкретні вказівки, покликані заспокоїти Україну в різних сценаріях можливого вторгнення Росії.

Один американський чиновник, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заявив, що документ є «дуже конкретним» щодо того, як запобігти подальшим вторгненням і покарати Росію, якщо вони відбудуться.

Першочерговим завданням є план доведення чисельності українських збройних сил до «мирного рівня» у 800 000 військовослужбовців, оснащених сучасним обладнанням та проходячими сучасну підготовку, що стане потужним стримуючим фактором для Росії. Європейський дипломат без уточнень зазначив, що документ містить «дуже конкретні» деталі щодо військової техніки, яка потрібна Україні.

У документі також викладено деталі щодо військових сил під керівництвом Європи, які допомагатимуть Україні, діючи всередині країни для забезпечення безпеки повітряного та морського простору. Очікується, що ці війська будуть базуватися на заході України, подалі від лінії припинення вогню, і слугуватимуть ще одним захисним рубежем.

«Найкоротший шлях до Запоріжжя». Чи стане дно колишнього Каховське водосховища полем бою?

• Російські війська намагаються просуватися до Запоріжжя через заросле дно колишнього Каховського водосховища, використовуючи хащі та складний рельєф для маскування.
• Українські сили регулярно знищують групи РФ у «сірих зонах» та на островах, але загроза прихованого проникнення зберігається вздовж усієї лінії фронту.
• Руйнування Каховської ГЕС у 2023 році призвело до утворення густих заростей, що ускладнюють спостереження та збільшують ризики для прибережних районів Херсонської та Миколаївської областей.

Російські війська намагаються інфільтруватися не лише уздовж лінії фронту на півдні, а й узбережжям Дніпра. Такі випадки Сили оборони фіксують на Запоріжжі від літа 2025 року. Кажуть: для прихованого пересування російські військові використовують рослинність на дні колишнього Каховського водосховища. Восени вони також зафіксували спроби військ РФ використати для просування не лише узбережжя Дніпра, а й острови на ньому.

Яка нині ситуація у зоні колишнього Каховського водосховища, Радіо Свобода запитало у військових експертів.

На початку листопада Сили оборони півдня повідомляли про спроби інфільтрації військ РФ на Запоріжжя через висохле дно Каховського водосховища.

«В районі н.п. Приморське окупанти через колишнє Каховське водосховище, де буйна рослинність і очерет, висотою в декілька метрів, намагаються проникнути нам у фланг, але Сили оборони їх знищують», – йшлося, зокрема, у повідомленні Сил оброни півдня від 6 листопада.

Як виглядає така територія показав у себе на сторінці в соцмережах речник Сил оборони півдня Владислав Волошин. Він зазначив, що така місцевість добре маскує, однак все одно проглядається із дронів.

Повністю про це читайте тут

Мерц: пропонований планом гарантій безпеки контингент в Україні зможе відбивати атаки РФ

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що багатонаціональний контингент, пропонований оприлюдненим напередодні Європою планом гарантій безпеки України, зможе за певних обставин відбивати атаки російських сил після потенційного припинення вогню. Про це канцлер сказав в інтерв’ю громадському телебаченню ZDF, додавши, що це залишається далекою перспективою.

«У рамках цих зобов’язань ми могли б, наприклад, забезпечити демілітаризовану зону між воюючими сторонами, – сказав Мерц. – І дуже конкретно: ми також би відповідали на російські порушення і напади».

У відповідь на запитання щодо того, що президент Росії Володимир Путін відкидає розміщення іноземних військ в Україні, Мерц сказав: «Путін багато чому сказав «ні»; у певний момент йому доведеться сказати «так», коли справа дійде до припинення цієї війни. Це період після закінчення цієї війни, який ми зараз обговорюємо, і Україні потрібен захист на цей період».

Європейські країни 15 грудня за підсумками переговорів з американською й українською сторонами в Берліні запропонували свій план гарантій безпеки України, що складається з шести пунктів.

Заява підписана десятьма лідерами європейських держав і очільниками двох євроінституцій, і в ній сказано про зобов’язання Європи й США разом працювати над гарантіями безпеки для України. Можливість долучатися зберігається відкритою для інших потенційних підписантів.

Пропонується:

• 800 тисяч осіб у лавах ЗСУ в мирний час;
• багатонаціональний європейський контингент для підтримки української армії і захисту повітряного й морського простору України;
• контроль за дотриманням режиму тиші під проводом США: раннє попередження про атаки й розробка «спільних заходів з деескалації»;
• юридично обов’язкові гарантії безпеки й реакція на повторний напад «військовими, розвідувальними, економічними та дипломатичними засобами»;
• Інвестиції у відбудову України; згадана компенсація збитків Росією й подальше утримання її активів у Європі в замороженому стані;
• рішуча підтримка вступу України до ЄС.

У Кремлі 16 грудня заявили, що на даний час не отримували сигналів щодо підсумків переговорів США й України за участі європейських лідерів у Берліні. Як заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков, якого цитують російські ЗМІ, Кремлю треба спершу з’ясувати деталі зустрічі, перш ніж він зможе взяти участь у нових переговорах.

Пєсков також розкритикував участь Європи в мирних переговорах, заявивши, що це «у плані прийнятності нічого хорошого не віщує».

Кремль раніше неодноразово виступав проти розміщення іноземних військових в Україні, заявляючи, що РФ сприйматиме їх як законні цілі для атак.

Дві людини поранені внаслідок удару російського дрона в Запоріжжі – ОВА

Дві людини поранені в Запоріжжі внаслідок удару російського дрона, повідомив увечері 16 грудня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

«Постраждали 37-річний чоловік і 76-річна жінка. Кожному надається медична допомога», – написав він у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Путін підписав закон про вилучення «безгосподарного» житла на окупованих територіях України

Окупаційні адміністрації у захоплених Росією частинах Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей отримали право вилучати «безгосподарне» житло, відповідний закон підписав російський президент Володимир Путін.

Житло визнаватимуть «безгосподарним», якщо власника «неможливо встановити», або у разі відсутності «дійсних документів» про власника. Таке майно вилучатиметься на користь окупаційних адміністрацій.

Якщо власник з’явиться, йому виплатять грошову компенсацію, але за наявності російського громадянства. Норма діє до 2030 року.

Для вилученого житла пропонують кілька варіантів реалізації: його зможуть передавати у володіння місцевим жителям, що втратили житло, або здавати в оренду. Також до 2028 року допускається селити в це житло чиновників, співробітників окупаційних адміністрацій і підвідомчих установ.

Раніше проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії писав, що цієї осені окупанти визнали «безхазяйними» щонайменше 25 тисяч об’єктів нерухомості на захоплених територіях.

«І про це більшість дізнається раптово». Армія РФ швидко просувається у Сіверську?

Російські війська захопили більшу частину Сіверська, згідно з мапою DeepState. «Сіра зона» почала наближатися до міста в середині листопада, а наприкінці місяця на східних околицях Сіверська вже з'явилася перша «червона» ділянка, тобто підконтрольна загарбникам. З початку грудня вона почала швидко розростатися, і за два тижні охопила понад половину міста, решта – «сіра».

Лінія фронту на цій ділянці лишалась відносно стабільною три роки, але з березня, згідно з повідомленнями DeepState, ситуація ускладнювалась. У середині літа агресор захопив Білогорівку, восени взяв під контроль Серебрянський ліс у Луганській області на кордоні з Донецькою – важливі точки оборони на Сіверському напрямку. Відтоді криза поглиблювалась.

• Як російській армії вдалося так швидко захопити більшу частину Сіверська?
• Чи можливо втримати місто?
• Якщо Сіверськ буде втрачений – якими можуть бути наслідки?

Розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

На Одещині через удар РФ пошкоджені об’єкти цивільного і транспортного призначення – ОВА

Російські військові вдень 16 грудня атакували південь Одещини ударними безпілотниками, внаслідок чого пошкоджені цивільні об’єкти, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

«На щастя, минулося без постраждалих. Пошкоджено об’єкти цивільного і транспортного призначення. Всі уповноважені служби працюють над усуненням наслідків атаки. Правоохоронці документують чергові воєнні злочини росіян проти цивільного населення Одещини», – написав Кіпер у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

У Кремлі заявили, що не знають про підсумки переговорів у Берліні, й розкритикували участь Європи

У Кремлі заявили, що на даний час не отримували сигналів щодо підсумків переговорів США й України за участі європейських лідерів у Берліні.

Як заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков, якого цитують російські ЗМІ, Кремлю треба спершу з’ясувати деталі зустрічі, перш ніж він зможе взяти участь у нових переговорах.

Пєсков також розкритикував участь Європи в мирних переговорах, заявивши, що це «у плані прийнятності нічого хорошого не віщує».

Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. У результаті переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва. Текст його не публікували, але відомо про кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.

Президент України заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму». На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».

Переговори у Берліні між українськими, американськими й європейськими посадовцями відбувалися 14-15 грудня. США запропонували Україні безпекові гарантії, наближені до статті 5 НАТО, що підтримали європейські лідери. Президент США Дональд Трамп 15 грудня заявив, що угода про припинення війни Росії в Україні «ближча, ніж будь-коли».

Європейські лідери у спільній заяві 15 грудня наголосили, що будь-які рішення щодо потенційних територіальних поступок України можуть бути ухвалені лише після того, як будуть забезпечені надійні гарантії безпеки, до яких входитимуть багатонаціональні сили під керівництвом Європи.

Переговори мають продовжитися в Маямі.

Нові люди президента: Зеленський повністю змінює оточення?

Народна депутатка Мар’яна Безугла (позафракційна) заблокувала парламентську трибуну: засідання ВР було недовгим, але напруженим – з криками і сутичками. Серед вимог Безуглої - відставка головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

• Це реалістична вимога?
• Відставка Сирського можлива зараз?
• Що думають про це військовослужбовці?
• А про військову реформу?

Також у ВР продовжують обговорювати ймовірність президентських виборів: вони можливі?

Перед тим президент США Дональд Трамп знову наголосив на цій необхідності, а президент України Володимир Зеленський підтвердив, що готовий до виборів.

• Які передумови?
• Як вплинула відставка Андрія Єрмака з посади очільника Офісу президента на Зеленського?
• Вони спілкуються?
• Які ще кадрові рішення готуються?
• Як це пов’язано з можливими виборами?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

«Не сховалися в Криму – і в Новоросійську не сховаються». Як удар підводним дроном по субмарині ЧФ міняє сучасну морську війну

Удар підводним морським дроном по російській субмарині на військово-морській базі в Новоросійську може позначати новий етап морських конфліктів, і Україна тут знову є новатором, кажуть фахівці. І хоча ще достеменно невідомо до кінця, чи підводний дрон Sub Sea Baby вразив один із підводних човнів Чорноморського флоту Росії типу «Варшавянка», чи влучив у пірс поруч, в результаті чого був значний вибух, але факт залишається фактом – військові аналітики говорять і про новаторство у використанні підводних дронів, і про вдалу асиметричну боротьбу України з флотом Росії. А також про те, що Росія та її флот, навіть передислокувавши значну частину кораблів і субмарин із Севастополя до Новоросійська, все одно не є у безпеці.

Читати далі

Свириденко: зі списків критичної інфраструктури прибрали дві категорії, це вплине на графіки відключень

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела нараду з головами обласних військових адміністрацій щодо виконання рішення уряду про перегляд фактичних списків обʼєктів критичної інфраструктури – про це вона повідомила 16 грудня.

«За результатами перегляду знайшли можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності. Це вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості», – заявила вона.

Голова уряду зазначила, що зі списків прибирали дві категорії: споживачів потужністю менше 100 кіловат, та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які для забезпечення справедливості розподілу електричної енергії підпадають під загальні обмеження.

«Визначені під час перегляду переліків критичних важливих об’єктів споживачі супутнього навантаження, яке не є критичними, будуть переведені на графіки відключень за загальним порядком. Нагадуємо, що цей перегляд не стосується опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу», – уточнила Свириденко.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.

30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.

«Рамштайн»: у Міноборони повідомили про зобов’язання щодо підтримки України від 15 країн

Міністр оборони Денис Шмигаль заявив про «важливі зобов’язання» щодо довгострокової підтримки України від її партнерів за підсумками 32-го засідання Контактної групи з оборони України («Рамштайн») 16 грудня.

За словами міністра, в 2025 році партнери взяли на себе зобов’язання спрямувати майже п’ять мільярдів доларів на українське оборонне виробництво і ще близько п’яти мільярдів – на закупівлю американського озброєння для України.

«Обидва показники стали рекордними, і ми прагнемо підтримувати таку динаміку у 2026 році», – написав Шмигаль у телеграмі, повідомивши про обіцяну підтримку від 15 країн. За його словами:

• Німеччина зобов’язалася виділити 11,5 мільярда євро у 2026 році на підтримку оборони України, фокус буде на ППО, БпЛА, артилерійських пострілах. Україні вже передали нові системи Patriot й IRIS-T.
• Велика Британія планує посилення спроможностей ППО України на суму 600 мільйонів фунтів за рахунок заморожених активів РФ, коштів партнерів і власного бюджету загалом у 2025 році.
• Канада надає додаткові 30 мільйонів канадських доларів на українські дрони, надасть ракети AIM-9 і поставить електрооптичні сенсори й іншу військову допомогу.
• Нідерланди виділять 700 мільйонів євро на БпЛА, зокрема 400 млн євро на вироби українського виробництва.
• Чорногорія готує внесок у PURL і фонд NSATU на підтримку України (розмір внеску міністр не уточнив).
• Данія зробить новий внесок у PURL з фокусом на авіаційні спроможності України і передасть 29-й пакет підтримки на 250 млн євро – дрони, ППО і підтримка української авіації.
• Естонія продовжить підтримку на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (142 млн євро) і планує внесок в IT-коаліцію розміром в 9 млн євро.
• Латвія продовжить підтримку на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (110 млн євро) – із фокусом на БпЛА, РЕБ, PURL.
• Литва надасть понад 220 мільйонів євро у 2026 році на військову підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП, зокрема внески на PURL, програму Patriot для України, «чеську ініціативу» і коаліцію розмінування.
• Люксембург планує 100 млн євро у 2026 році на підтримку України і другий внесок розміром у 15 млн євро на PURL.
• Нова Зеландія планує надати 15 млн доларів на PURL.
• Норвегія виділить близько семи мільярдів доларів загальної військової допомоги у 2026 році, а також зробить внески на підтримку американських систем ППО і в «чеську ініціативу».
• Польща планує поставки 155-мм снарядів і реалізацію спільних з Україною проєктів у межах SAFE.
• Португалія зробить внесок у «чеську ініціативу»і дасть 10 млн євро на БпЛА.
• Чехія: у межах «чеської ініціативи» на 2026 рік вже профінансовано постачання 760 тисяч артилерійських снарядів.

Засідання Контактної групи з оборони України відбулося на тлі переговорів української сторони з посланцями президента США і європейськими партнерами щодо потенційної мирної угоди про припинення війни РФ.

Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.

Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».

На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».

Угорщина підписала контракт зі США щодо постачання газу

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто повідомив про підписання 5-річного контракту зі США про постачання зрідженого природного газу.

«Сьогодні ми досягли важливої віхи в американсько-угорській енергетичній співпраці, підписавши контракт про поставки 400 мільйонів кубічних метрів зрідженого природного газу на рік. Це означає, що протягом наступних п’яти років до Угорщини надійде два мільярди кубічних метрів американського ЗПГ. Ми зацікавлені в закупівлі енергії з якомога більшої кількості джерел і маршрутів, забезпечуючи найнижчі ціни», – написав Сійярто в соцмережі Х.

Угорщина зберігає свою залежність від російської енергетики, що викликало критику з боку союзників в Європейському Союзі й НАТО на тлі плану ЄС заборонити весь імпорт російського газу до кінця 2027 року. Угорщина пообіцяла оскаржити такі плани в суді.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, давній союзник американського президента Дональда Трампа, після їхньої зустрічі в Білому домі 7 листопада заявив, що його країна отримала звільнення від санкцій США, пов’язаних із російськими енергоносіями. «Ми отримали повне звільнення від санкцій для трубопроводів «Турецький потік» і «Дружба», – сказав Орбан на пресконференції після зустрічі з Трампом у Білому домі.

Орбан, який зберігає тісні контакти з Кремлем і часто критикував Європу за те, що вона займає, як він сказав, «жорстку» позицію щодо Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну, заявив, що російська енергетика є «життєво важливою» для Угорщини.

Він додав, що географічне положення Угорщини без виходу до моря обмежує її можливості й змушує купувати російську нафту, експортовану через трубопровід «Дружба», який проходить територією України. Обмеження доступу до російських енергоносіїв матиме глибокі наслідки для угорців, сказав Орбан, зазначивши, що питання не стосується політики.

Пізніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив у фейсбуці, що йдеться про «безстрокове звільнення від санкцій».

У Білому домі таку заяву заперечили. Як заявив 8 листопада неназваний представник Білого дому в коментарі агентству Reuters, виняток діятиме лише протягом одного року.

Чиновник додав, що Угорщина також диверсифікує свої закупівлі енергоносіїв і зобов’язалася купувати американський зріджений природний газ за контрактами на суму близько 600 мільйонів доларів.

Президент США Дональд Трамп наполягає на тому, щоб європейські країни припинили купувати російські енергоносії, щоб зупинити доходи Москви, які вона використовує на війну проти України.

Європарламент підтримав прискорення розгляду репараційної позики для України

Депутати Європейського парламенту підтримали застосування так званої процедури терміновості щодо голосування за репараційну позику для України на пленарному засіданні у січні 2026 року. Про це пресслужба парламенту повідомила 16 грудня.

Голосування за прискорення законодавчих процесів щодо законопроєкту про позику Україні відбулося підняттям рук.

«Пропозиція передбачає надання репараційної позики ЄС для України, підкріпленої запозиченнями Європейської Комісії за рахунок прибутків та залишків коштів, отриманих від заморожених державних активів Росії. Цей новий інструмент, якщо його буде прийнято, підтримуватиме фінансові потреби та державний бюджет України, в тому числі військовий потенціал, а також оборонну промисловість країни та її інтеграцію в Європейську оборонно-промислову базу», – йдеться в повідомленні.

Пресслужба уточнює, що пропозиція позики пов’язує її з наявним механізмом Ukraine Facility та Механізмом співробітництва у сфері позик для України.

Відтак під час наступного пленарного засідання, яке відбудеться з 19 по 22 січня 2026 року, євродепутати ухвалять позицію щодо цієї ініціативи перед переговорами з урядами країн-членів.

У Європарламенті очікують, що очільники держав та урядів Євросоюзу «спробують досягти зобов’язань щодо подальших дій» під час саміту ЄС у Брюсселі 18 і 19 грудня.

Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.

Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен заявила, що в нинішньому вигляді план Європейської комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним, а депозитарій готовий оскаржувати його в суді, щоб захиститися від можливого банкрутства у разі заходів Москви у відповідь.

Заморожені російські активи доведеться використати для України «в певний момент», заявив 11 грудня віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем, додавши, що проте Бельгія «не піде на жодні необдумані компроміси», перш ніж погодиться на будь-яку угоду з цього питання, повідомляла агенція Reuters.

Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».

Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.

Шмигаль на «Рамштайні» запропонував партнерам спрямовувати 0,25% ВВП на оборонні потреби України

Міністр оборони Денис Шмигаль на 32-му засіданні Контактної групи з оборони України (формат «Рамштайн») звернувся до партнерів із пропозицією спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на оборонні потреби України. Про це Шмигаль написав у своєму телеграм-каналі 16 грудня.

Він також заявив, що 2025 рік став рекордним за обсягами допомоги Україні.

«Якщо усі зобов’язання буде виконано, нам вдасться залучити 45 мільярдів доларів – більше, ніж у будь-якому році від початку повномасштабної війни. Загальний обсяг оборонних потреб України у 2026 році становить 120 млрд доларів. Україна може покрити половину цієї суми власними ресурсами. Але 60 млрд доларів має надійти від партнерів», – заявив міністр.

За його словами, пріоритетним для України є стабільне і прогнозоване фінансування оборони, протиповітряна оборона, підтримка українського виробництва дронів й інших зразків озброєння, які довели ефективність на полі бою, постачання боєприпасів, зокрема далекобійних.

Крім того, Шмигаль наголосив, що механізм PURL, який передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, має надалі отримувати фінансування. Загальна потреба України для отримання пакетів PURL у 2026 році становить 15 мільярдів доларів, зазначив він.

«Підкреслив, що Україна залишається відданою відновленню миру. Однак для його досягнення маємо посилювати тиск на агресора, обмежувати його ресурси й розширювати оборонні спроможності України», – написав Шмигаль, подякувавши Великій Британії, Німеччині й НАТО за лідерство в організації «продуктивного засідання» «Рамштайну».

Попередня зустріч у форматі «Рамштайн» відбулася в жовтні. Тоді міністри оборони країн-членів НАТО обговорювали підтримку України й порушували, зокрема, питання залучення до допомоги їй тих союзників, які беруть участь у цьому меншою мірою.

Лубінець: російській стороні передали списки незаконно затриманих цивільних українців

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець провів зустріч із російською колегою Тетяною Москальковою, а також із керівниками місій Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні та Росії – про це він повідомив 16 грудня.

Він звітував про низку результатів за підсумками зустрічі:

• українська сторона передала 2 тисячі посилок із гуманітарною допомогою та листи від рідних для українських військовополонених
• досягнуто домовленостей щодо верифікації осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, передані списки
• до РФ передали списки з числа окремої категорії громадян: важкопоранені і важкохворі
• окремо «обговорили питання повернення незаконно затриманих цивільних українців та передали списки»
• сторони обговорили питання засуджених у РФ українських військовополонених та передали список
• обговорили «низку інших гуманітарних питань»

Крім того, за результатами попередньої системної роботи провели процедуру взаємного воззʼєднання сімей, повідомив омбудсман:

«На територію України з РФ та тимчасово окупованих територій повернулися 15 наших громадян, більшість з яких маломобільні. Наприклад, забезпечили повернення для 56-річної жінки, яка перенесла інсульт і є маломобільною особою. З 2022 року вона вимушено перебувала у Росії. Її донька звернулася до Офісу Омбудсмана з проханням допомогти у виїзді. Сьогодні мати та донька вперше за майже 4 роки побачать одна одну».

Також до України повернули 45 громадян, яких утримували в пунктах тимчасового тримання іноземців на території Росії.

Москалькова, зі свого боку, підтвердила передачу з України 15 російських громадян із 11 сімей.

«Зі свого боку повернули на батьківщину громадян України», – повідомила вона.

Російська посадовиця також підтвердила обмін листами для військовополонених і обговорення співпраці в гуманітарній сфері.

У листопаді секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров повідомив, що провів через посередників консультації в Туреччині та ОАЕ з приводу відновлення обміну військовополоненими з Росією.

За наведеними у жовтні даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з моменту повномасштабного вторгнення Росії було проведено 69 обмінів, у результаті яких із полону повернули 6235 громадян України.