Дітей із новоокупованих Росією територій України возили в Білорусь у дитячі літні табори «для реабілітації», при цьому програма так званого відпочинку включала в себе агітаційні заходи, спрямовані на викорінення української ідентичності, ментальну і культурну асиміляцію з Росією. Організацією таких поїздок у 2022-2023 році опікувався Білоруський Червоний Хрест і Фонд паралімпійця Олексія Талая. А в 2022 року цю програму також співфінансував Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ. Про це йдеться у спільному розслідуванні журналістів «Схем» (проєкт української редакції Радіо Свобода) і білоруської редакції Радіо Свобода.
Українським дітям, яких із окупації привозили у білоруські табори, влаштовували зустрічі з міліціонерами, фотосесії з білоруськими військовими, поїздки на військові полігони, знайомили зі зброєю. На концертах співали мілітарні пісні російських пропагандистських гуртів, таких як «Любе». Проводили ідеологічні розмови на підтримку російської агресії, налаштовували проти України.
Журналісти встановили, що поїздки в літні табори українських дітей із новоокупованих Маріуполя і Лисичанська відбувалися централізовано – через підконтрольні Росії органи освіти та шкільні заклади. Про це розповіли батьки дітей, які побували у 2023 році у таборах Білорусі. За цим же принципом у зимовий період організували поїздку на ялинку в Мінськ за участі авторитарного лідера Білорусі Олександра Лукашенка.
За даними з витоку внутрішньої документації про діяльність білоруського Червоного Хреста, яку журналісти отримали завдяки «кіберпартизанам» (це група опозиційних до Лукашенка гакерів), організацію так званого відпочинку для українських дітей із окупованих територій у Білорусі в 2022 році, окрім білоруського Червоного Хреста, забезпечувало представництво ЮНІСЕФ у Білорусі. Це відбувалося у рамках програми «Гуманітарна допомога дітям-біженцям з України в літній період: організація оздоровлення й підготовка до навчального року».
Журналісти відзначають, що у серпні 2022 року для дітей із окупованих регіонів України білоруський ЮНІСЕФ спільно із білоруським Червоним Хрестом організовував їхнє розміщення у літніх таборах «Берьозка» (Гродненська область, Білорусь) і «Липки» (Вітебська область, Білорусь).
Для українських дітей у таборі «Берьозка» проводили розважальні заходи, під час яких діти перевдягалися у військову форму країни-агресорки, виконувалися проросійські воєнні пісні гурту «Любе».
У таборі «Липки» дітям організовували зустрічі з білоруською міліцією, під час якої знайомили зі зброєю.
Також двічі за зміну дітей возили на військовий білоруський полігон, де так само давали в руки зброю і дозволяли позувати з нею для фото.
Журналісти звернулися до представництва фонду ЮНІСЕФ у Білорусі з проханням прокоментувати свою участь у організації так званого відпочинку у 2022 році українських дітей у Білорусі. Також журналісти відправили запит у штаб-квартиру організації у США. Однак станом на момент виходу матеріалу відповідей не отримали. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у коментарі журналістам заявив, що ЮНІСЕФ перестав фінансувати подібні програми.
У період із початку повномасштабного вторгнення по жовтень 2023 року з України на територію Білорусі вивезли щонайменше 2442 дитини. Такі дані оприлюднила Лабораторія гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров’я в листопаді минулого року. Дослідники відзначали, що у таборах пропагують ідеї, які «відповідають політичним інтересам Росії й Білорусі».
До переміщення українських дітей у Білорусь мають прямий стосунок дві організації: Благодійний фонд білоруського паралімпійця і мотиваційного спікера Олексія Талая і Білоруське товариство Червоного Хреста. У грудні Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста призупинила і фінансування, і членство білоруського Червоного Хреста. За два роки повномасштабної війни санкції щодо Фонду Талая ввела лише Україна. 21 лютого 2024 року ЄС проголосував за включення Олексія Талая до наступного пакету санкцій, який ще не активований.
Наприкінці січня 2024-го він анонсував розширення географії діяльності: обіцяє привезти в Білорусь українських дітей уже з окупованих районів Херсонщини.
За словами уповноваженої президента України з прав дитини і дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук, зупинити вивезення дітей на таке перевиховання може лише перемога України у війні.
Путін вважає «адекватною реакцією» слова Байдена, який назвав лідера РФ «сучим сином»
Російський лідер Володимир Путін спробував знайти пояснення, чому президент США Джо Байден назвав його «божевільним сучим сином». Як вважає президент РФ, це «адекватна реакція» на його нещодавню заяву про те, що для Росії на посаді очільника Сполучених Штатів краще Джо Байден, а не Дональд Трамп.
«Ми ж з вами нещодавно говорили і ви в мене питали — хто для нас кращий як майбутній президент США. Я сказав, що ми будемо працювати з будь-яким президентом, але я вважаю, що для нас, для Росії, Байден кращий. І судячи з того, що він зараз говорив, я абсолютно правий. Тому що це є адекватною реакцією на те, що було сказано з мого боку. Чому? Тому що він не може сказати: «Володя, молодець, дякую, ти мені дуже допоміг». Ми розуміємо, що там відбувається із внутрішньополітичної точки зору, і ця реакція абсолютно адекватна. А значить я мав рацію! І те, що я говорив, говорив для нашої аудиторії, а не для американської», – сказав російський лідер кремлівському кореспондентові державного російського телебачення Павлу Зарубіну.
Президент США Джо Байден негативно висловився про Володимира Путіна 21 лютого під час передвиборчого збору коштів у Сан-Франциско. Виступаючи перед невеликою групою спонсорів він сказав, що загроза ядерного конфлікту існує завжди, але екзистенційною загрозою для людства залишається клімат. «Остання екзистенційна загроза – це клімат. У нас є божевільний сучий син, цей хлопець, Путін, та інші. І ми завжди маємо турбуватися про ядерний конфлікт, але екзистенційна загроза для людства – це клімат», — сказав американський лідер.
Речник президента РФ Дмитро Пєсков у відповідь заявив, що Байдену має бути соромно за такі слова. «Я можу сказати, що подібні хамські заяви з вуст глави США навряд чи здатні якимось чином уразити главу іншої держави, тим більше президента Путіна. Але це є величезною ганьбою для самої країни, США. Якщо президент такої країни використовує таку лексику, це соромно має бути», – сказав Пєсков.
Латвія забороняє імпорт, але не транзит аграрної продукції РФ та Білорусі
Сейм Латвії 22 лютого ухвалив законопроєкт, який забороняє імпорт сільськогосподарських продуктів із Росії та Білорусі для внутрішнього ринку. Депутати не підтримали поправку, яка також забороняє транзит таких товарів, передає Delfi.
Обмеження на ввезення поширюються на сільськогосподарську та кормову продукцію, яку ввозять безпосередньо з Росії та Білорусі, та на продукцію з цих країн, яку імпортують з інших держав.
Поправки передбачають, що заборона діятиме до 1 липня 2025 року, а надалі за необхідності може бути продовжена. У пояснювальній записці сказано, що обмеження спрямовані на те, щоб «не дати державним бюджетам країн-агресорів та підприємствам цих країн отримати додаткові доходи від експорту своєї продукції, сприяючи тим самим можливості продовження війни в Україні», зазначає проєкт Радіо Свобода «Север.Реалии».
Латвія – другий за величиною імпортер російської сільгосппродукції.
Керівниця юридичного управління Сейму Діна Мейстер закликала не підтримувати пропозицію партії «Національний союз» про транзит російської сільгосппродукції, оскільки вона суперечить міжнародним зобовʼязанням Латвії та конституції країни, передає Delfi. Зазначається, що такі рішення можна ухвалювати лише на рівні ЄС.
У 2023 році Латвія імпортувала з Росії для внутрішнього ринку понад 423 тисячі тонн зернових продуктів, що на 59,9% більше, ніж у 2022 році. Вартість імпортованих з Росії до Латвії круп у 2023 році досягла 89 мільйонів євро, що на 11,7% більше, ніж у 2022 році.
Водночас країна є одним із найбільших імпортерів російського продовольства для транзиту. Як повідомляє портал латвійських громадських ЗМІ, за 11 місяців минулого року в країну було завезено 1,94 мільйона тонн зернових для транзиту. Цього року обсяг може сягнути 4 мільйонів тонн, передає «Інтерфакс» оцінку міністерства сільського господарства країни.
Ташева: Україна хоче змінити назви населених пунктів у Криму до деокупації
Український уряд працює над ухвалою, яка дозволить змінити топонімічні назви в Криму до його деокупації, заявила представниця президента України в АРК Таміла Ташева, повідомляє Укрінформ.
«Те, що в публічному просторі ми чутимемо саме кримськотатарські назви, що є історичними, для Української держави дуже важливо. Це буде потужним сигналом не лише всередині нашої держави і для наших громадян, які проживають на окупованій території, а й для наших міжнародних партнерів. Важливо показувати міжнародним партнерам, що ми займаємося питанням корінних народів», – наголосила вона.
Крім того, за словами Ташевої, «уряду і профільним відомствам дадуть доручення, щоб в освітніх програмах з’явилося більше про історію кримськотатарського народу, Криму, розвиток кримськотатарської мови і літератури».
Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував повернути окупованому Севастополю давню назву Ак’яр (Aqyar). А секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов минулого року опублікував пост під назвою «12 кроків деокупації Криму». Серед пропозицій – перейменування «міста російської слави» на «Об’єкт № 6».
У липні 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив, що, попри те, що зусилля України наразі зосереджені на відвоюванні території на півдні та сході, «кінцевою метою держави є звільнення Криму».
МВФ: Україні потрібна «своєчасна підтримка» з боку США й інших донорів
Міжнародний валютний фонд 22 лютого заявив, що Україні потрібна «своєчасна підтримка» з боку Сполучених Штатів Америки й інших міжнародних донорів, щоб забезпечити фінансову життєздатність країни в той час, як вона вступає в третій рік боротьби із повномасштабним вторгненням Росії.
Речниця МВФ Джулі Козак повідомила, що, за оцінками глобального кредитора, Україні цього року знадобиться близько 42 мільярдів доларів фінансування, включно з офіційною донорською підтримкою в близько 31,9 мільярда доларів, передає агентство Reuters.
14 грудня 2023 року Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (в рамках програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.
У Білому домі прокоментували повідомлення про передачу ракет з Ірану в РФ і анонсували нові санкції
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив на брифінгу 22 лютого, що найближчими днями США запровадять додаткові санкції проти Ірану за його спроби постачати Росії безпілотники й іншу техніку для війни проти України.
При цьому він зауважив, що США поки не мають доказів про передачу Росії ракет з Ірану, про що напередодні з посиланням на іранські джерела повідомляло агентство Reuters.
«Ми не бачили жодного підтвердження того, що ракети дійсно перемістилися з Ірану в Росію», – сказав Кірбі, водночас зазначивши, що «у нас немає підстав вважати, що вони не будуть переміщені».
Кірбі також попередив Іран про те, що надання балістичних ракет Росії для використання проти України буде зустрінуте ще більшими санкціями і діями в ООН.
Напередодні Reuters, посилаючись на власні джерела в Ірані, повідомляв, що Іран надав Росії «велику кількість потужних» балістичних ракет класу «земля-земля»
«За словами трьох іранських джерел, Іран надав близько 400 ракет, серед яких багато з сімейства балістичних ракет малої дальності Fateh-110 і Zolfaghar. За словами експертів, Zolfaghar здатна вражати цілі на відстані від 300 до 700 км», – повідомляло інформаційне агенство.
За словами одного з іранських джерел, пише Reuters, поставки начебто розпочалися на початку січня 2024 року після того, як наприкінці минулого року в Тегерані і Москві відбулися зустрічі між іранськими та російськими військовими, на яких було укладено відповідну угоду.
Джерела також повідомили агентству, що «деякі ракети були відправлені до Росії кораблями через Каспійське море, а інші були перевезені літаком».
На офіційні запити Reuters у військових відомствах Ірану та Росії не відповіли.
Представник Державного департаменту США сказав Радіо Свобода, що, хоча там і не можуть прямо прокоментувати повідомлення Reuters, розширення військової співпраці між Іраном і Росією – «це те, що має хвилювати весь світ».
У січні цього року речник Повітряних сил Юрій Ігнат наголошував, що ймовірна передача Іраном Росії балістичних ракет може стати викликом для протиповітряної оборони України, однак Повітряні сили ЗСУ не мають інформації про їхнє постачання.
Про те, що Іран погодився таємно передати Росії балістичні ракети малого радіусу дії Fateh-110 і Zolfaghar повідомляв The Washington Post ще у жовтні 2022 року.
Співпраця Росії й Ірану посилилася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна й західні країни, Російська Федерація використовує іранські безпілотники, які застосовувались, зокрема, під час масованих ударів по енергетичній системі українських міст.
У січні в Білому домі підтвердили, що нещодавно Росії надала балістичні ракети і пускові установки Північна Корея, з якою Москва також посилила співпрацю після повномасштабного вторгнення в Україну.
Україну з півдня і сходу атакують російські безпілотники – військові
Кілька груп російських ударних безпілотників увечері 22 лютого атакують Україну з південного і східного напрямків. Станом на 22:20, повітряна тривога триває в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях (в окупованому Криму та майже повністю окупованій Луганщині повітряна тривога є безперервною).
«Наразі «Шахеди» спостерігаються в Полтавській області, рухаються в північному напрямку», – йдеться в найактуальнішому повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Нічна атака РФ: троє загиблих в Одесі, вісім поранених у Дніпрі
Російські війська атакували Україну дронами-камікадзе та ракетами вночі проти 23 лютого, повідомляє командування та місцева влада.
Зокрема, за даними Сил оборони півдня, по Одеській області випустили дрони Shahed-131/136 та ракети Х-31П і Х-22 з літаків над Чорним морем.
«Ракети втратили бойову спроможність в повітрі. Підрозділами протиповітряної оборони було збито дев’ять дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Один зі збитих дронів впав на будівлю підприємства в прибережній зоні Одеси, спричинивши пожежу. Як повідомляють військові, з пошкодженої будівлі визволили охоронницю, вона не постраждала. Водночас під час пожежі виявили тіла спершу одного загиблого, потім ще двох:
«Під завалами виявлено тіла ще двох загиблих осіб. Всього 3 загиблих внаслідок ворожої атаки. Пошуки припинено. Проводиться розборка та проливка», – додає командування.
Читайте також: Одна людина загинула, дев’ять поранені через удар Росії по Донеччині – ОВА
Голова Дніпропетровської області Сергій Лисак повідомив про атаку «шахедами» і влучання в багатоповерхівку в Дніпрі.
«На зараз відомо про 8 травмованих у дніпровській багатоповерхівці. З них семеро – госпіталізовані. Аварійно-рятувальні роботи тривають», – згодом уточнив він.
За даними обласної влади, кілька квартир повністю зруйновані. Виконувач обов’язків заступника голови ОВА Андрій Кульбач припустив, що під завалами можуть бути ще люди.
Наприкінці доби 22 лютого голова Одещини Олег Кіпер повідомив про влучання в цивільний об’єкт і поранених в обласному центрі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Більше зусиль задля перемоги України». Генсекретар НАТО про Авдіївку, F-16, Трампа й Навального
БРЮССЕЛЬ – Які висновки країни-члени НАТО зробили з двох років повномасштабної війни Росії проти України? Чи змінює НАТО свій підхід до підтримки України?
- Як може вплинути на хід війни захоплення російськими військами Авдіївки?
- Чи посилять рішучість союзників у підтримці України російські успіхи на Донбасі та смерть опозиціонера Олексія Навального у російській в’язниці?
- Чого очікувати Європі від можливого приходу до влади Дональда Трампа та як переконати Конгрес схвалити допомогу Україні?
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Столтенберга обрали на цю посаду у 2014 році, невдовзі після окупації Росією Криму, і його мандат неодноразово подовжували.
Дивіться відео ексклюзивного інтерв'ю Радіо Свобода тут
Генштаб ЗСУ повідомляє про понад 100 бойових зіткнень на фронті за добу
Російська армія завдала трьох ракетних та 83 авіаційних ударів по українських позиціях та населених пунктах, а також 152 рази обстріляла їх із реактивних систем залпового вогню, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 23 лютого.
За даними штабу, протягом попередньої доби на фронті відбулося 101 бойове зіткнення. На півночі ситуація суттєво не змінювалася.
Зокрема, Сили оборони відбили:
- п’ять російських спроб наступу на Куп’янскому напрямку, біля Синьківки
- 14 атак поблизу Тернів і Ямполівки на Лиманському напрямку
- 16 російських атак у районі Бахмута: поблизу Андріївки, Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Торецька
- 10 штурмів на Авдіївському напрямку, біля Орлівки, Сєверного, Первомайського, Невельського
- 43 російські спроби прорвати оборону на Мар’їнському напрямку поблизу Новомихайлівки та Побєди
- три атаки на південь від Золотої Ниви на Новопавлівському напрямку
- п’ять наступів на захід від Вербового та біля Роботиного на Запоріжжі
- п’ять спроб штурму позицій ЗСУ на плацдарм на лівобережжі Дніпра
Генштаб звітує про удари української авіації по шести районах зосередження російських військ і трьох зенітних ракетних комплексах, а також ураження ракетними військами вісьмох російських військових цілей.
Зведення Генштабу таким чином офіційно не підтверджує заяви російського Міноборони та оновлені дані проєкту DeepState про те, що армія РФ окупувала село Побєда на південний захід від Мар'їнки.
За даними командувача ОСУВ «Таврія», на Авдіївському напрямку російські війська перегруповуються та підтягують резерви.
Чи може війна РФ проти України завершитися вже цього року?
21 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін виступив із похмурою, образливою промовою, яка змінила думку багатьох, хто до того вважав, що Росія не розпочне нове велике вторгнення в Україну.
Менш ніж через 72 години російські ракети посипалися по всій країні й російські війська перетнули кордон, а також тодішню лінію фронту на Донбасі. А Путін, за даними західної розвідки, вважав, що Україна опиниться під контролем Москви через кілька тижнів, якщо не днів.
Цього не сталося, і зараз повномасштабна війна триває вже два роки. Чи закінчиться вона на третьому році?
Відповідь: напевно, ні.
Але розмови про тупикову ситуацію можуть бути оманливими, заколисуючи прихильників Києва до самовдоволення в той час, коли один важливий фактор, який вийшов на перший план, може визначити результат війни: поставки західної зброї.
«Завжди небезпечно робити прогнози, але важко уявити, що війна закінчиться до кінця 2024 року», – сказала Радіо Свобода Рут Деєрмонд, старша викладачка кафедри військових досліджень Королівського коледжу Лондона.
«За нинішніх обставин жодна сторона, схоже, не має можливості завдати рішучої поразки іншій. Щоб це змінилося, ймовірно, знадобиться суттєва зміна зовнішніх факторів, головне – рівень підтримки, що надається Заходом, – сказала Деєрмонд в електронному листуванні.
«Значно більша матеріальна підтримка Заходу допоможе Україні досягти прогресу у звільненні території», – додала вона, тоді як «скорочення західної допомоги може змусити Україну погодитися на мирні переговори на умовах Росії».
Ольга Олікер, програмний директор Кризової групи по Європі та Центральній Азії, висловилась ще різкіше.
«Якщо в Україні закінчаться зброя і люди, так, війна закінчиться цього року», – сказала Олікер в телефонному інтерв'ю.
«Завжди було так, що капітуляція однієї чи іншої сторони закінчить війну, – сказала вона. – І якщо у вас закінчаться зброя та люди, у вас не буде особливого вибору».
Російські війська випустили 31 Shahed вночі, з них збили 23 – Повітряні сили
Російська армія вночі атакувала Україну 31 дроном-камікадзе, повідомляє командування Повітряних сил вранці 23 лютого.
За даними військових, дрони запускали з російського Приморсько-Ахтарська та мису Чауда в окупованому Крим.
Також Росія застосувала зенітну керовану ракету С-300 з окупованої Донеччини, а також протирадіолокаційну ракету Х-31П та дві крилаті ракети Х-22 з акваторії Чорного моря.
«Протиповітряною обороною знищено 23 ударних БпЛА в межах Одеської, Миколаївської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської областей», – заявляє командування.
Читайте також: «Будинки складались, люди помирали під завалами»: спогади багатодітного росіянина про «страту» Маріуполя
Сили оборони півдня повідомили раніше, що ракети Х-31П та Х-22 втратили бойову спроможність у повітрі.
Російські дрони-камікадзе спричинили руйнування, зокрема, в Дніпрі та Одесі. У Дніпрі наразі відомо про вісьмох постраждалих, у Одесі – троє загиблих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Російська армія втратила близько тисячі військових і 49 артилерійських систем за добу – дані ЗСУ
Російські війська втратили близько 1 тисячі людей особового складу протягом попередньої доби, йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил України вранці 23 лютого.
Українське командування оцінює загальні втрати російської армії в близько 408 240 військових. Воно також наводить дані про втрати російської техніки:
- 6 526 танків (+3 за добу)
- 12 410 бойових броньованих машин (+37)
- 9 916 артилерійських систем (+49)
- 999 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 682 засоби протиповітряної оборони (+2)
- 339 літаків
- 325 гелікоптерів
- 7 628 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+32)
- 1 903 крилаті ракети
- 25 кораблів та катерів
- 1 підводний човен
- 12 960 автомобілів і автоцистерн (+36)
- 1 575 одиниць спеціальної техніки (+9)
Президент України Володимир Зеленський напередодні в інтерв’ю американському каналу Fox News заявив, що на кожного військового, якого втрачає Україна, Росія втрачає п’ятьох
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Читайте також: ЗМІ: на полігоні біля окупованого Донецька загинули 68 військових РФ
Наприкінці січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
Україна та МВФ на рівні експертів погодили 3-й перегляд програми розширеного фінансування
Україна та Міжнародний валютний фонд домовилися про черговий перегляд програми Механізму розширеного фінансування (EFF) на загалом 15,6 мільярда доларів. Про це повідомили пресслужба МВФ та прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«Розраховуємо, що вже найближчим часом це рішення буде затверджене Виконавчою радою Фонду», – заявив голова уряду.
Він додав, що в 2024 році Україна очікує отримати 5,4 мільярда доларів фінансової допомоги від Фонду:
«За рахунок цих коштів зможемо максимально сконцентрувати внутрішні ресурси на обороні, яка є пріоритетом номер один. Загалом потреба в зовнішньому фінансуванні на цей рік складає 37,3 мільярда доларів», – додав він.
Читайте також: МВФ: Україні потрібна «своєчасна підтримка» з боку США й інших донорів
Пресслужба Фонду заявляє: його експерти вважають, що програма EFF «загалом виконується». Погодження Виконавчою радою МВФ дозволить виділити близько 880 мільйонів доларів для України. Дискусії щодо перегляду програми пройшли у Варшаві за делегації фонду на чолі з Ґевіном Ґреєм та українських урядовців, у тому числі міністра фінансів Сергія Марченка та голови Національного банку Андрія Пишного.
«Українська економіка показала позитивну динаміку сильного зросту, зниження інфляції та зміцнення резервів у 2023 року, але прогнози на 2024-й залишаються непевними, адже війна триває», – йдеться в заяві.
14 грудня 2023 року Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (в рамках програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.
У прифронтових областях минулої доби загинули двоє людей, 21 поранена – влада про наслідки атак РФ
На Донеччині за минулу добу через російську агресію загинула одна людина, ще 19 людей в області зазнали поранень, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Також близько 20 населених пунктів Харківщини протягом доби зазнали артилерійських та мінометних обстрілів з боку російських військ, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Постраждалих немає.
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін минулої доби противник здійснив 287 обстрілів регіону, випустивши 1716 снарядів, із застосуванням артилерії, РСЗВ, мінометів, танків та БПЛА. За його даними, через російську агресію загинула людина, ще двоє поранені.
Російські війська продовжують атаки прифронтові населені пункти Запорізької області – за добу був 401 удар по 9 містах та селах, повідомив голова ОВА Іван Федоров. Зокрема, за його словами, війська РФ здійснили 16 обстрілів з РСЗВ Роботиного, а також атакували 105 безпілотниками Гуляйполе, Малинівку, Роботине, Малу Токмачку, Новоданилівку й Новоандріївку. Люди не постраждали.
«Із Польщі повернулася кожна друга родина»: українські біженці їдуть додому і стають ВПО
Чи повертаються з-за кордону біженці, які виїхали з півдня України? Що спонукає людей повертатися до своїх домівок, попри наближеність територій до зони бойових дій? Що відомо про окуповані території – чи повертаються туди місцеві жителі і наскільки це ризиковано, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Сьогодні за кордоном перебувають близько 6 мільйонів українських біженців. Більшість із них підтримують зв’язок з батьківщиною та планують повернутися. Такі висновки у січні цього року оприлюднила аналітична платформа «Вокс Україна».
- За даними експертів, серед тих, хто на час опитування залишався за кордоном, 64% мали наміри повернутися. Більшість із тих, хто повернувся до України, хоче тут залишитися, і лише 7% планують виїхати знову, однак ці рішення можуть змінюватися доволі швидко. Крім того, 53% дорослих біженців уже працевлаштувалися за кордоном, пишуть аналітики. Однак майже 30% із них кажуть, що їхня робота за кордоном є менш кваліфікованою, ніж в Україні.
- Основною причиною виїзду за кордон є безпека, сказано в дослідженні. Це також головний чинник, який заважає біженцям повернутися. З іншого боку, біженці мають багато причин для повернення: родина, друзі та дім, кращі перспективи працевлаштування в Україні, складнощі з інтеграцією в іншу культуру та інше.
- До українських біженців слід ставитися не як до втрати, а як до активу, роблять висновок аналітики. Багато з них повідомили про набуття нових навичок, які будуть корисними під час відбудови. Комунікація з боку уряду, що заохочує людей підтримувати зв’язки з Україною та популяризувати Україну в країнах перебування, необхідна як біженцям, так і Україні, яка потребує підтримки демократичного світу.
«Повернулися 37%»
«Новини Приазовʼя» вирішили дізнатися, чи повертаються до своїх домівок жителі півдня, які виїхали звідти після повномасштабного вторгнення або під час окупації частини регіону? Які фактори впливають на їхні рішення?
Загалом люди повертаються до усіх областей півдня, розповіла менеджерка досліджень відділу довгострокових рішень організації IMPACT Анастасія Фітісова. З березня 2022 року ця організація досліджує настрої українців, які виїхали за кордон через війну.
«Ми загалом досліджуємо всіх, всіх, хто виїжджав з території України. На початку березня ми збирали дані у людей, які перетинали кордон, які перебували у місцях тимчасового проживання, в колективних центрах, наприклад, в Польщі, в Молдові. Ми збирали контакти цих людей і далі шляхом телефонного інтерв'ю ми намагалися відстежувати їхні долі. Якщо говорити про Запоріжжя, в цілому тренд по Запоріжжю такий самий – 30% родин, які виїжджали з Запорізької області, повернулися назад додому», – розповіла дослідниця.
В Херсонську область повернулося 22% родин, тобто кожна п'ята, яка виїжджала з Херсонщини, поверталася. В Миколаївську область – кожна третя родина, повідомила Фітісова.
«Загалом з усіх людей, згідно з нашим дослідженням, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, повернулися 37%», – зазначила вона.
Найбільш популярні причини, які спонукають повертатися з-за кордону – це бажання возз’єднатися з родиною, а також емоційна прив'язаність до України, каже експертка.
Зеленський сказав чому звільнив Залужного
Президент Володимир Зеленський пояснив звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ потребою у «перезавантаженні». Про це він сказав в інтерв’ю FoxNews.
При цьому Зеленський зауважив, що не йдеться про «перезавантаження напрямків дій», про «речі, які довго не змінювалися».
«Нам потрібно бути більш швидкими. А для цього потрібно позбавитись бюрократії, яка в нас є. В іншому випадку, у нас немає шансу. Бути розумними, технологічно (оснащеними) і швидкими. Час – це гроші, а в нашому випадку, час – людські життя», – сказав президент, відповідаючи на запитання «Чому звільнили головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного?»
У Зеленського також запитали про нагороду Героя України для Залужного, та чи означає це, що він надалі підтримуватиме президента чи, можливо, піде в опозицію.
«Це його (Залужного – ред.) вибір. Він захищав нашу країну. І за це я нагородив його цим званням (Героя України – ред.). Я дуже йому вдячний за це», – відповів Зеленський.
Читайте також: Відставка Залужного негативно вплинула на довіру Зеленському – опитування
8 лютого президент України Володимир Зеленський і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний провели зустріч, за підсумками якої обидва заявили про необхідність змін у ЗСУ.
Згодом Володимир Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського новим головнокомандувачем Збройних сил України – замість Валерія Залужного, якому голова держави подякував «за два роки захисту».
Після цього Зеленський присвоїв Валерію Залужному звання Героя України.
Валерій Залужний після звільнення наголосив, що «для нього велика честь отримати звання Героя України», і сказав, що «з відданістю і вдячністю служу і служитиму українському народові».
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Fox News заявив, що допомога від США є «критично важливою».
«Чи виживемо ми? (без допомоги США – ред.). Звичайно. Але не всі з нас. Якщо світ готовий до цього – ок, ви це побачите. Але це є трагедія. Це буде трагедія для всіх нас, не лише для України, не лише для українців, а й для всієї Європи», – сказав Зеленський, додавши, що Росія не зупиниться.
Зеленський розповів про ймовірний розвиток подій, якщо Конгрес США не погодить військової допомоги для України цього року.
«Важко знайти щось аналогічне. Звичайно, ми знайдемо… ми не стоятимемо на місці. Нам доведеться виживати, поки ми не знайдемо якісь паралельні шляхи. Але ця допомога є критично важливою. Без неї, вибачте, у нас буде все більше героїчних хлопців у лікарнях. Якщо у вас немає реального оборонного щита і потужної артилерії з боєприпасами, звичайно, ви втрачатимете людей», – наголосив він.
У зверненні до Конгресу США Зеленський сказав, що «ми просто хочемо вижити».
«Якщо вони (конгресмени - ред.) хочуть бути дуже прагматичними, то ціна підтримки України є меншою, чим та, яка буде в майбутньому, якщо ми впадемо, а Путін піде на країни НАТО. Ціна буде значно вищою», – сказав президент України.