Сума заморожених у Євросоюзі активів Росії становить 68 мільярдів євро – Politico
Європейський союз заморозив 68 мільярдів євро російських активів, повідомляє видання Politico з посиланням на внутрішній документ ЄС.
За даними видання, більшість активів знаходиться в Бельгії. За попередніми підрахунками, у країні заморозили близько 50 мільярдів євро.
«Люксембург посідає друге місце з 5,5 мільярда євро. Разом з Італією, Німеччиною, Ірландією, Австрією та Францією (а також Бельгією – ред.) на їхню частку припадає понад 90% заморожених активів», — пише Politico.
Також Євросоюз міг заморозити до 33,8 мільярда євро національних резервів Росії. «Зараз ця цифра перебуває на стадії оцінки, тому не підлягає цитуванню», — наголошується в документі.
У червні італійська влада звітувала, що з моменту запровадження санкцій щодо Росії через війну в Україні заморозили майно росіян загалом на 1,7 мільярда євро.
У жовтні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що метою ЄС є «не лише заморожування, а й конфіскація активів».
На початку цього тижня Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо необхідності виплати репарацій Україні. У Кремлі таке рішення назвали «формалізацією пограбування з використанням майданчика ООН».
Ракетний удар по Вільнянську: кількість жертв зросла
Кількість жертв ракетного удар військ РФ по Вільнянську зросла до дев'яти, повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
«Станом на ранок виявлено ще двох загиблих. Отже, від ракет російських терористів, які вчора обстріляли житлові будинки, вже виявлено дев'ятьох загиблих», – написав він у телеграмі.
За його словами, аварійно-рятувальні роботи тривають.
У Білорусі два роки колонії дали чоловіку, який через обстріл Києва втратив дочку
У Білорусі дали два роки колонії загального режиму 68-річному жителю Вітебська Олександру Потапову за коментарі в соціальній мережі «Одноклассники», повідомляє правозахисний центр «Вясна». Чоловіка звинуватили в образі Олександра Лукашенка (частина 1 статті 368 Кримінального кодексу).
За даними правозахисників, Олександр Потапов – уродженець України, громадянин Республіки Білорусь, який із 1997 року мешкає у Вітебському районі.
Під час обстрілу Києва російськими військами чоловік втратив дочку, а його неповнолітня племінниця залишилася без ноги. Перебуваючи під впливом емоцій, 8 та 16 липня 2022 року Потапов розмістив у соціальній мережі два коментарі, в яких відреагував на запуск ракет з території Білорусі у бік України, зокрема, згадавши Олександра Лукашенка. Експертиза визнала їх «образливими».
З 25 серпня 2022 року Олександр Потапов перебуває під вартою. Як повідомляють правозахисники, на черговому судовому засіданні обвинувачений заявив, що весь час погано почувається, відчуває важкість у голові, слабкість і змушений приймати знеболювальні засоби. Йому обіцяли обстеження у медичному стаціонарі, але вже майже три місяці він перебував у жорстких умовах увʼязнення в ШІЗО.
Свою провину на суді Потапов повністю визнав.
Жителі звільненої Херсонщини вимагають покарання для колаборантів: як уникнути самосудів?
Що відомо про тих, хто співпрацював з російськими окупантами на Херсонщини? Хто вони – ці люди? Як російські військові схиляли до співпраці жителів Херсона й окупованої частини області? Наскільки для населення регіону є важливим справедливе покарання колаборантів? Інформацію про це, а також думки експертів, зібрав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Віцепрезидент Єврокомісії Домбровскіс прибув із візитом до Києва
Віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс прибув із візитом до Києва, щоб обговорити з українською владою підтримку ЄС.
«Прибув до Києва, щоб обговорити підтримку ЄС України, зосередитись на надзвичайній фінансовій підтримці та наших планах на 2023 рік», – написав Домбровскіс у твіттері.
За його словами, він також обговорить з президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем конкретні кроки для тіснішої економічної інтеграції між ЄС та Україною.
Переговори за нинішніх обставин можуть лише створити умови, за яких президент Росії Володимир Путін або його наступник задумається про відновлення наступу на незалежність України – заявляють в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Переговори не можуть припинити війну Росії проти України; вони можуть лише призупинити це. Відновлене російське вторгнення в лютому 2022 року після восьми років смертоносного «припинення вогню» після перших російських вторгнень 2014 року демонструє, що президент Росії Володимир Путін не заспокоїться, поки не завоює Київ. Опір України вторгненню цього року свідчить про те, що українці легко не здадуться. Конфлікт нерозв’язний, поки в Кремлі править путінізм. Переговори не змінять цієї реальності. Вони можуть лише створити умови, за яких Путін або наступник Путіна задумається про відновлення наступу на незалежність України», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Залужний у розмові з Міллі: українські військові не приймуть домовленостей чи компромісів із Росією
У ISW нагадують, що вогонь не припинявся під час так званого «припинення вогню» з 2014 по 2022 роки – російські війська протягом цього періоду здійснювали постійні військові атаки на українські позиції, а Путін використовував російську військову присутність в Україні як важіль для тиску на Київ.
«Україна має поступ у цьому конфлікті, але ще не перевагу. Її позиція на переговорах сильніша, ніж тоді, коли російські війська наступали на додаткові критично важливі міста та регіони, але ще недостатньо сильна, щоб створити хороші умови для переговорів. Заморожування конфлікту там, де він є зараз, заохочує до скорішого відновлення російського вторгнення та серйозно підриває здатність України перемагати як у відновленій гарячій війні, так і в новій холодній війні…Нинішні лінії не є ані обґрунтованими, ані прийнятними. Україна має йти далі, а Захід має допомогти Києву створити на місцях умови, стійкі в довгостроковій перспективі. Україна повинна спочатку встановити військові факти на підставі, яка потрібна їй для виживання, а вже потім за підтримки партнерів звернутися до Росії, щоб ці факти закріпити в дипломатичній угоді», – наголошують в Інститут вивчення війни.
Читайте також: У МЗС України прокоментували слова речника Путіна про обстріли як схиляння до переговорів
Президент України Володимир Зеленський 11 листопада заявив, що не виключає мирних переговорів з Росією, але з «іншою» – «з тією, що справді готова до миру. Такою, яка готова визнати, що вони – окупанти». Але, за словами Зеленського, окрім ультиматумів, він «нічого не чув від нинішнього президента РФ».
На початку жовтня президент України Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким проведення переговорів з Росією неможливе, доки президентом там залишається Володимир Путін. Це сталося невдовзі після оголошення Москвою про анексію низки окупованих українських регіонів. Влада Росії раніше заявляла, що готова до переговорів, але не готова обговорювати долю окупованих територій.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
Ще 350 російських військових загинули в Україні – Генштаб ЗСУ
Росія за добу втратила в Україні 350 своїх військових, повідомив вранці 18 листопада Генеральний штаб Збройних сил України. За повідомленням, від початку повномасштабного вторгнення загальні втрати особового складу російської армії склали близько 83 460 осіб.
Крім того, за даними Генштабу, Росія зазнала таких втрат у війні:
танків ‒ 2879 (1 – за останню добу)
бойових броньованих машин ‒ 5808 (+4)
артилерійських систем – 1865 (+5)
РСЗВ – 393
засобів ППО ‒ 209
літаків – 278
гелікоптерів – 261
БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1536 (+5)
крилатих ракет ‒ 480 (+6)
кораблів /катерів ‒ 16
автомобільної техніки й автоцистерн – 4366 (+4)
спеціальної техніки ‒ 161 (+1)
21 вересня Росія вперше від початку березня назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
Ізраїль дозволив надавати Україні зброю, яка містить ізраїльські компоненти – Haaretz
Ізраїльська влада дозволила країнам-членам НАТО надавати Україні озброєння, яке містить виготовлені в Ізраїлі компоненти. Про це пише видання Haaretz.
За даними газети, Міністерство оборони Ізраїлю погодилося з тим, що члени НАТО, такі як Велика Британія, можуть постачати Україні системи озброєнь, які містять, зокрема, електрооптичні системи та системи управління вогнем.
Таке рішення дотепер нейтральний Тель-Авів ухвалив «під тиском адміністрації США», зазначає журналіст Йоссі Мелман. За словами його джерел серед європейських офіційних осіб, американці просили, щоб Ізраїль поставив Україні зенітні батареї. Однак після переговорів між двома урядами сторони вирішили натомість фінансувати стратегічні матеріали.
Посилаючись на власні джерела, Мелман стверджує, що Ізраїль сам профінансує частину таких поставок через посередників і має намір витратити на це мільйони доларів із національного бюджету.
У публікації також зазначається, що Ізраїль попросив усі сторони, які беруть участь в угоді зі стратегічними матеріалами, не розкривати її публічно, «щоб не розсердити Путіна».
Росія спробує передислокувати частину сил для посилення наступу біля Бахмута – британська розвідка
Росія спробує передислокувати частину сил, відновлених з Херсона, для посилення наступу біля Бахмута, припускає британська розвідка.
«Цілком ймовірно, що Росія спробує врешті-решт передислокувати частину сил, відновлених з Херсона, для посилення та розширення своїх наступальних операцій поблизу міста Бахмут у Донецькій області», – повідомляє Міністерство оборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Британські військові зауважують, що після відведення своїх сил із західного берега річки Дніпро Росія продовжує надавати пріоритет переобладнанню, реорганізації та підготовці оборони на більшості ділянок.
За даними розвідки, російські підрозділи спорудили нові траншеї біля кордону з Кримом, а також біля річки Сіверський Донець між Донецькою та Луганською областями.
Деякі з цих місць розташовані на відстані до 60 км поточної лінії фронту, що свідчить про те, що Росія готується на випадок подальших великих українських проривів.
Читайте також: Херсон без Росії. Як живе місто після окупації?
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор.
Міноборони Росії того ж дня заявило, що всіх російських військових виведено з правого берега Дніпра, де розташований Херсон.
У Генштабі ЗСУ заявляють, що війська РФ проводять наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.
МАГАТЕ вимагає від Росії вивести військових із Запорізької АЕС
Рада керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) закликає Росію вивести своїх військових та інший російський персонал із Запорізької АЕС, відмовитися від «необґрунтованих претензій» на володіння станцією та припинити будь-які дії на українських ядерних обʼєктах.
Резолюція підтримана 17 листопада більшістю членів ради, до якої входять 35 країн. У ній також ідеться, що МАГАТЕ не виявило ознак незадекларованої ядерної діяльності чи матеріалів, повʼязаних із розробкою пристроїв для розсіювання радіації (так званих «брудних бомб») в Україні.
На початку листопада фахівці МАГАТЕ перевірили три українські ядерні обʼєкти. Інспекція проводилася на екстрений запит Києва після того, як російська влада виступила із твердженнями, що українська сторона готується підірвати на своїй території так звану «брудну бомбу», а відповідальність за застосування такої зброї покласти на Росію. Київ та країни Заходу назвали звинувачення Москви брехливими.
У резолюції також висловлюється глибоке занепокоєння через тиск на український персонал ЗАЕС, а також неодноразові порушення зовнішнього енергопостачання внаслідок обстрілів.
Це вже третя резолюція МАГАТЕ, присвячена проблемі ядерної безпеки в Україні від початку російського вторгнення у лютому цього року. Проти виступили Росія та Китай. Сім країн – Індія, Пакистан, Саудівська Аравія, Вʼєтнам, Південно-Африканська Республіка, Кенія та Намібія утрималися від голосування.
У постійному представництві Росії при міжнародних організаціях у Відні назвали документ «непрофесійно складеним», такми, що виходить за рамки мандата МАГАТЕ і «містить фактологічні помилки».
«Усяке буває» – голова Ради з прав людини при Путіні про вбивство кувалдою
Голова Ради з прав людини при президентові Росії Валерій Фадєєв відмовився втручатися в ситуацію з імовірною жорстокою стратою колишнього вʼязня і найманця так званої «приватної військової компанії Вагнера» Євгена Нужина. Про це повідомляє RTVI із посиланням на джерела в Раді з прав людини.
За даними видання, ця рада не планує надсилати офіційний запит правоохоронним органам щодо опублікованого відео вбивства. Фадєєв, за словами співрозмовника RTVI, заявив, що під час воєнних конфліктів «усяке буває». Сам голова структури при Путіні ситуацію «не коментує».
ЗСУ відбили атаки російських військ у районі 8 населених пунктів Донбасу – Генштаб
Українські військові відбили російські атаки біля восьми населених пунктів на Донеччині та Луганщині, повідомляє у фейсбуці зранку 18 листопада Генштаб Збройних сил України.
«За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Новоселівське і Стельмахівка Луганської області та Білогорівка, Верхньокам’янське, Спірне, Опитне, Первомайське, Водяне та Новомихайлівка Донецької області», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, за останню добу російські війська завдали 5 авіаційних та 27 ракетних ударів, здійснили понад 50 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
«Протягом минулої доби від ракетних ударів постраждали об’єкти цивільної інфраструктури в населених пунктах Балаклія та Ізюм Харківської області; Вільнянськ Запорізької області; Дніпро та Нікополь на Дніпропетровщині; Очаків Миколаївської області та Одеса», – вказують українські військові.
ЗСУ відбили атаки російських військ у районі 8 населених пунктів Донбасу – Генштаб
Українські військові відбили російські атаки біля восьми населених пунктів на Донеччині та Луганщині, повідомляє у фейсбуці зранку 18 листопада Генштаб Збройних сил України.
«За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Новоселівське і Стельмахівка Луганської області та Білогорівка, Верхньокам’янське, Спірне, Опитне, Первомайське, Водяне та Новомихайлівка Донецької області», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, за останню добу російські війська завдали 5 авіаційних та 27 ракетних ударів, здійснили понад 50 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
«Протягом минулої доби від ракетних ударів постраждали об’єкти цивільної інфраструктури в населених пунктах Балаклія та Ізюм Харківської області; Вільнянськ Запорізької області; Дніпро та Нікополь на Дніпропетровщині; Очаків Миколаївської області та Одеса», – вказують українські військові.
Використання Росією протипіхотних мін в Україні, включно з новими моделями, загрожує звести нанівець прогрес, досягнутий у цьому питанні за останні 25 років, ідеться в щорічній доповіді організації Landmine Monitor, оприлюдненій 17 листопада.
За цими даними, щонайменше 277 цивільних постраждали від мін в Україні за перші дев’ять місяців 2022 року. Це майже п’ятиразове збільшення порівняно з 58 жертвами, зафіксованими у 2021 році.
Москва розробляє нові протипіхотні міни і використала під час повномасштабного вторгнення міни, виготовлені в 2021 році, вказано в повідомленні. Автори звіту відзначають, що використання протипіхотних мін в Україні, а також у М’янмі, затьмарило 25-ту річницю Договору про заборону мін, укладеного в Оттаві в 1997 році.
Україна й Польща співпрацюватимуть щодо вибуху, спричиненого російською атакою – Кулеба
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів розмову з польським колегою Збіґнєвом Рау – про це він повідомив 17 листопада.
Розмова стосувалася вибуху в Пшеводуві, який стався внаслідок російського ракетного удару по Україні.
«Україна та Польща співпрацюватимуть конструктивно та відкрито щодо інциденту, спричиненого російським ракетним терором проти України», – заявив він.
Кулеба підтвердив, що українські експерти вже прибули до Польщі для участі в розслідуванні.
«Ми очікуємо, що вони швидко отримають доступ до місця інциденту у співпраці з польськими правоохоронними органами», – додав голова МЗС.
Раніше державний секретар канцелярії президента Польщі Якуб Кумох заявив, що українським експертам надали доступ до місця вибуху, спричиненого ракетою.
МЗС Польщі 15 листопада офіційно підтвердило, що під час ракетної атаки Росії проти України на село Пшеводув впала ракета російського виробництва. Попри припущення, що ракету випустила система ППО України, багато країн Заходу покладають відповідальність за інцидент на Росію, адже саме вона почала ракетну атаку.
Росія заперечує, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону. У Міністерстві закордонних справ Росії викликали тимчасового повіреного у справах Польщі. Раніше російського посла викликали до польського МЗС.
Блінкен: рішення суду щодо МН17 є «серйозним кроком», але попереду багато роботи
Держсекретар США Ентоні Блінкен привітав рішення суду в Гаазі щодо збиття малайзійського «Боїнга» як «серйозний крок» до справедливості, але наголосив, що попереду ще багато роботи, щоб притягнути винних до відповідальності.
«Рішення Окружного суду Гааги є важливим моментом у зусиллях зі встановлення справедливості для 298 осіб, які втратили життя 17 липня 2014 року. Сьогоднішнє рішення є результатом постійної роботи Спільної слідчої групи, до складу якої входять органи влади Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України, і відображає тверде зобов’язання Нідерландів встановити істину і домагатися відповідальності у цій справі», – йдеться в заяві, яку опублікував Держдепартамент.
«Незважаючи на те, що це серйозний крок до справедливості, попереду ще багато роботи, щоб виконати вимогу Ради безпеки ООН у резолюції 2166 про те, що «винні… повинні бути притягнуті до відповідальності», – додав держсекретар.
17 листопада суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга».
Рішення дуже допоможе Україні – Ліщина про вирок MH17
Суд у Нідерландах 17 листопада виніс вирок у справі MH17: трьох обвинувачених – двох громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка – визнав винними і засудив до довічних термінів увʼязнення заочно, також вони мають відшкодувати родичам загиблих 16 мільйонів євро, а росіянина Олега Пулатова – четвертого обвинуваченого у справі – звільнили від відповідальності за браком доказів. Про це повідомила доктор міжнародного права в Амстердамському вільному університеті Марієке де Гун, яка присутня під час ухвалення вироку.
І доки Росія вважає, що в основі судового процесу в справі про катастрофу MH17 «лежало політичне замовлення», заступник міністра юстиції України, уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (2016-2021 рр.) Іван Ліщина заявив в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live», що рішення дуже очікуване і дуже допоможе Україні.
Тільки перемога України дозволить втілити рішення суду по MH17 в життя – Резніков
Україна вітає рішення суду Гааги щодо катастрофи малайзійського літака MH17, але тільки її перемога дозволить його виконати – таку думку висловив міністр оборони Олексій Резніков 17 листопада.
Він вказав на те, що суд підтвердив висновки Об’єднаної слідчої групи, за якими літак збили з російської системи залпового вогню «Бук».
«Винні в злочині були засуджені до довічного ув’язнення та зобов’язані виплатити компенсації. Але ані держава-терорист, ані її воєнні злочинці не планують каятися та нести покарання. Навпаки: вони коять нові злочини – вбивства, катування та катастрофи. Тільки перемога України над Росією дозволить втілити рішення суду в життя», – заявив Резніков.
Росія вже зреагувала на рішення суду, заявивши, що він перебував під «безпрецедентним тиском з боку нідерландських політиків».
Раніше 17 листопада суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга».
У МВС прокоментували загибель бійців ТРО на початку окупації Херсона: «будуть висновки»
В майбутньому буде можливість розібрати події перших днів повномасштабного російського вторгнення – таку думку в ефірі Радіо Свобода висловив перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін 17 листопада.
Таким чином він прокоментував випадок, коли 17 бійців територіальної оборони Херсона, озброєних автоматами, розстріляли російські танки 1 березня.
«У перші дні широкомасштабної російської агресії події розвивалися дуже швидко, але я впевнений, що в подальшому буде час дуже детально розібрати роль і місце кожного бійця, кожного командира, хто які накази віддавав, або навпаки, не віддавав», – сказав Єнін у відповідь на питання, чому тероборонівці залишилися сам на сам із окупантами.
Він вказав на дії Служби безпеки України, які вже повідомляли окремим власним співробітникам про підозри та оголошували в розшук.
«Відповідні організаційні й процесуальні висновки, я впевнений, будуть зроблені по всіх структурах влади й правоохоронних структурах, зокрема, і Херсонщини», – додав заступник міністра.
Російські війська почали штурм Херсону 1 березня. 11 листопада Міноборони України повідомило, що після восьми місяців російської окупації Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор.
Після звільнення міста правоохоронці почали виявляти докази воєнних злочинів російських військ проти місцевих жителів.
Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) дослідили, хто в Україні був залучений до підготовки планів Кремля щодо спроб «юридичної легалізації» маріонеткової центральної влади, яку Росія планувала встановити у Києві в разі успішного взяття української столиці військами РФ у лютому-березні 2022 року.
Зокрема, ключову роль в цьому мав зіграти Окружний адміністративний суд Києва на чолі з суддею Павлом Вовком, винісши рішення на користь Віктора Януковича за двома позовами про нібито незаконне позбавлення його статусу президента України. Подача цих позовів збіглася в часі з накопиченням російських військ на кордоні України, і суд прийняв їх до розгляду, попри пропущені терміни давності.
«Схеми» також встановили, що перший позов потрапив на розгляд конкретному судді в обхід офіційної процедури автоматичного розподілу, а саме Євгенію Аблову, призначеному в цей суд указом Януковича. Рішення за другим позовом мав винести суддя Ігор Качур, який у 2004 як член ЦВК визнав його переможцем на виборах, попри масові фальсифікації. Незважаючи на суспільну значимість, справи за позовами Януковича отримали спрощений статус, а отже суддя міг би ухвалити рішення у будь-який момент одноосібно, без призначення судового засідання.
Перший позов Віктора Януковича – про відсутність повноважень (компетенції) у Верховної Ради України позбавляти звання президента України у інший спосіб ніж за процедурою імпічменту – потрапив до судді Окружного адмінсуду Євгенія Аблова в обхід правил розподілу справ між суддями у грудні 2021-го року. Адже, як йдеться у розслідуванні, одразу сорок суддів ОАСКу не змогли взяти участь у розподілі цієї справи. Основна причина – відпустки.
Відповідно до правил використання автоматизованої системи документообігу, коли більшість суддів перебувають у відпустці – розподіл судових справ між суддями не мав би відбутися взагалі. Погодити його зупинку мав би голова суду Павло Вовк, а зупинити – керівник апарату цього суду, але цього не відбулося. Крім того, як з’ясували журналісти, частина суддів, які мали йти у відпустки через 14 днів – і це та причина, через яку вони нібито не змогли взяти участь у розподілі, продовжували працювати й ухвалювали судові рішення.
Журналісти також звернули увагу на те, що суддя Аблов прийняв позов Януковича до розгляду, попри прострочений термін для його подачі. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, подати такий позов можна тільки в тому випадку, коли є заява про поважність пропущених термінів, але її від Януковича не було.
Пізніше, вже коли російські війська втекли з Київщини, Аблов закрив цю справу саме на цій підставі.
Крім того, цей суддя не побачив суспільного інтересу у позові Януковича і вирішив розглядати справу у спрощеному режимі, без виклику сторін. Тобто, йдеться у розслідуванні, це означало, що рішення могло з’явитися у будь-який день на розсуд Аблова. В той час як Кодекс адміністративного судочинства застерігає в такому випадку від спрощеного розгляду.
Хоча цей позов, на думку сторони відповідача – юриста Верховної Ради – мав би потрапити до Верховного суду, суддя Аблов у клопотанні щодо зміни підсудності відмовив.
Другий позов Януковича до ВР – про відсутність компетенції (повноважень) на ухвалення актів про самоусунення президента України – потрапив до судді Ігоря Качура, який, як виявили журналісти, має свою історію взаємин із Януковичем, але у не взяв самовідвід у справі. За розпорядженням ще прем’єр-міністра Януковича, Качур був призначений заступником міністра промислової політики. А раніше, у 2004 році, Качур був членом Центральної виборчої комісії, яка оголосила Януковича обраним президентом. Цей протокол ЦВК згодом скасував Верховний суд України – через масові фальсифікації.
Також цей суддя, схоже, підказав Януковичу, як діяти в суді. Спочатку розгляд позову зупинили, бо документ був складений так, що його мав би розглядати інший суд – Верховний. Але Качур справу не закрив, а дав 10-денний термін президенту-втікачу виправити позов, щоб справу міг розглянути саме Окружний адмінсуд і цей суддя.
Розгляд позову Качур призначив на 16 лютого – першу ймовірну дату повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. У розслідуванні журналісти звертають увагу на те, що Янукович подав позови синхронно із накопиченням російських військ на кордоні з Україною – наприкінці грудня 2021-го, а закриття справ суддями відбулося тоді, коли російські війська відступили від Києва – у квітні 2022-го.
Президент Володимир Зеленський ініціював ліквідацію Окружного адмінсуду в квітні 2021 року – через підозри суддям з боку антикорупційних органів та у відповідь на петицію громадськості про «глибоку вкорінену корупцію і практику неправосудних рішень».
У коментарі журналістам заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов, який курує судову реформу, висловив думку, що затягування ліквідації Окружного адмінсуду пов’язане із добором нових суддів, що можливе лише із завершенням реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Андрій Смирнов очікує, що ліквідація ОАСК відбудеться не раніше від літа 2023 року. На уточнення журналіста «Схем», чи означає це, що обвинувачені судді до цього часу будуть продовжувати здійснювати судочинство, заступник керівника Офісу президента відповів, що «це питання не до нього».
Судді, які могли бути задіяні в реалізації сценарію Кремля щодо легітимізації Януковича, йдеться у розслідуванні, нині продовжують здійснювати правосуддя і при цьому мають статус обвинувачених у справі НАБУ про створення злочинної організації і захоплення влади, але на засідання в Антикорупційному суді не з’являються. Суддя Аблов на запитання «Схем» про призупинення авторозподілу у справі Януковича зазначив, що «кожен день повинен бути авторозподіл, що можна зробити інше?». По суті позову експрезидента Аблов говорити не захотів, пославшись на мотивувальну частину рішення.
Журналісти окремо звернули увагу, що кістяк суддівського корпусу ОАСК був призначений в часи президентства Віктора Януковича. В той час за судову систему на Банковій відповідав Андрій Портнов, як заступник керівника Адміністрації президента, який нині під санкціями США через вплив на суди. Із яким, як свідчать записані правоохоронцями розмови суддів ОАСК і які публікують «Схеми», ймовірно, координував свої дії голова ОАСК Павло Вовк.
Окремі запити журналісти направили на ім’я голови ОАСК Павла Вовка й судді Ігоря Качура та чекають на відповідь.
Суддя Вовк раніше відреагував на ініціативу Зеленського ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва. Він заявляв, що президент України вирішив це зробити під впливом «агентів іноземного впливу».