Генштаб: Росія за добу втратила 310 військових в Україні
Росія за добу втратила в Україні 310 своїх військових, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Найбільші втрати загарбників – на Авдіївському, Бахмутському та Лиманському напрямках, йдеться в повідомленні.
За даними командування, загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 85 720 військових.
Серед інших страт, за даними Генштабу, такі:
- танки ‒ 2898 (один за минулу добу)
- бойові броньовані машини ‒ 5837 (+7)
- артилерійські системи – 1889 (+2)
- РСЗВ – 395
- засоби ППО ‒ 209
- літаки – 278
- гелікоптери – 261
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1547 (+10)
- крилаті ракети ‒ 531 (+51)
- кораблі /катери ‒ 16
- автомобільна техніка й автоцистерни – 4400 (+4)
- спеціальна техніка ‒ 161.
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Кінець кримської «сакральності»
Точка зору Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії:
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) стверджує, що на півострові розпочали зведення фортифікаційних споруд на кордоні… з Херсонською областю – тією самою Херсонською областю, яка, з погляду російського законодавства, є таким самим «суб'єктом федерації», як і сам Крим. Але, здається, навіть сам Аксьонов у це вже не вірить, оскільки запевняє, що окопи та рови на кордонах між двома «суб'єктами федерації» забезпечать кримчанам безпеку...»
Наприкінці вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ частково окупованих регіонів Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Вже на початку жовтня Федеральна податкова служба Росії повідомила, що відкриває на окупованих територіях свої податкові управління. Попри визнання світовою спільнотою таких кроків прямим порушенням міжнародного права та Статуту ООН.
Разом із початком роботи російської податкової на тимчасово непідконтрольних Україні територіях російська влада відкрила доступ до досі закритої інформації. Тепер, щоб встановити осіб, які співпрацюють із окупаційною владою, очолюючи її окремі напрямки, достатньо скористатися реєстром юридичних осіб на офіційному сайті Федеральної податкової служби і отримати довідку.
Протягом восьми років угруповання «ДНР»/«ЛНР» приховували подібну інформацію. На територіях підконтрольних Росії адміністрацій не існувало подібного відкритого реєстру. Тепер, оскільки Кремль оголосив їх частиною Росії, вони вимушені передавати інформацію про керівників окупаційної влади та бізнесу в податкову, яка цю інформацію поступово вносить до публічного реєстру.
Така ж ситуація і з новоокупованими частинами Херсонщини та Запорізької області. Відомості про органи окупаційної адміністрації та її керівництво так само стають відкритими.
«Схеми» дослідили дані оновленого російського реєстру, щоб розповісти хто ці чиновники, прокурори та податківці, які очолили окупаційні органи під російським прапором. Більшість з них поки що не під санкціями України та Заходу.
Наслідки обстрілів РФ у звільненому Херсоні: фотоісторія однієї сім'ї
Російські війська продовжують обстрілювати нещодавно звільнений Херсон. Фотограф Associated Press зафіксував історію одного хлопчика, якому довелося ампутувати руку після російської атаки.
Війська Росії продовжують обстрілювати звільнений Херсон. Фотограф Associated Press Бернат Арман (Bernat Armangue) зафіксував історію одного хлопчика, якому довелося ампутувати руку після російської атаки.
Наслідки обстрілів РФ у звільненому Херсоні: фотоісторія однієї сім'ї
В уряді Естонії рекомендували знести 244 радянські пам’ятки
Робоча група за радянськими пам’ятками при державній канцелярії Естонії рекомендувала знести або замінити 244 із 322 радянських пам’яток на території країни. З рекомендованих під знесення 56 монументів демонтовано, повідомляє естонська телерадіомовна компаніяERR.
Ще 74 радянські пам’ятки визнали нейтральними. Доля ще чотирьох меморіалів вирішуватиметься під час громадської дискусії.
Наприклад, члени комісії не дійшли однозначного висновку з приводу меморіалу Маар’ямяе в Таллінні, проте вказали, що «пам’ятники підрозділам Червоної армії, які брали участь в обороні Таллінна, можуть бути відокремлені від цілісного трактування комплексу і мають бути видалені». Крім того, влада поки що не визначилася з пам’ятником Бронзовому солдату, який був встановлений на Тинісмяги 1947 року і перенесений на Військовий цвинтар у 2007 році.
Учасники робочої групи порадили зберегти кілька радянських пам’яток, наприклад, меморіал Тахумарді на острові Сааремаа і розташовану поруч братську могилу, де поховано 330 бійців, які загинули в роки Другої світової війни. Пам’ятник Невідомому солдату в Сілламяе 1975 року буде ліквідовано, оскільки влада вважає його «пропагандистським об’єктом, спорудженим з ідеологічною метою».
У серпні влада Естонії демонтувала у прикордонному місті Нарва радянський пам'ятник – танк Т-34, встановлений до 25-річчя від дня перемоги у Великій Вітчизняній війні. Проти перенесення Т-34 виступали деякі жителі та мер Нарви.
«Відбувся блекаут» в енергосистемі. В уряді розповіли, коли стабілізують ситуацію
Енергетичну систему України вдалося об’єднати близько 4:00 24 листопада після блекауту, спричиненого російськими ударами напередодні, повідомив в ефірі телемарафону міністр енергетики Герман Галущенко.
«Ситуація загалом складна по всій країні. Є області, де збільшили постачання електроенергії. Але треба розуміти, що вчора насправді відбувся блекаут у нашій енергосистемі внаслідок обстрілів. О 4:00 ранку ми змогли об’єднати енергосистему, вона зараз працює як єдина, і на зараз вже заживлені критичні об’єкти інфраструктури по всій країні. І, відповідно, ми будемо збільшувати обсяг генерації протягом дня. Розраховуємо, що до вечора почнуть працювати атомні станції, і це значно скоротить дефіцит», – пояснив міністр.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
За даними командування Повітряних сил, Росія завдала ракетного удару з Ростовської області, району Каспійського моря та з акваторії Чорного моря.
Президент України Володимир Зеленський ініціював екстрене засідання Ради безпеки ООН щодо останніх ракетних ударів РФ, на якому запропонував ухвалити резолюцію про «енергетичний терор» РФ та та забрати у неї право вето.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Росія розміщує в «особливо важливих» секторах сили ВДВ, поповнені мобілізованими – розвідка Британії
Росія за останні два тижні, ймовірно, передислокувала основні підрозділи повітряно-десантних військ (ВДВ) на Донецький і Луганський фронти на Донбасі, повідомила 24 листопада британська розвідка.
«Від вересня по жовтень більшість сильно ослаблених підрозділів ВДВ були спрямовані на оборону підконтрольної Росії території на захід від річки Дніпро в Херсонській області. Деякі підрозділи ВДВ, ймовірно, були поповнені мобілізованими резервістами. Хоча цей погано навчений персонал послабить нібито елітний потенціал ВДВ, Росія, ймовірно, усе одно розподілить ці підрозділи в секторах, які вважаються особливо важливими», – йдеться в повідомленні, опублікованому Міністерством оборони Великої Британії.
За даними британської розвідки, потенційні оперативні завдання ВДВ включають підтримку оборони на ділянці Кремінна-Сватове Луганської області або посилення наступальних дій на місто Бахмут Донецької області.
18 листопада речник Східного угруповання військ Збройних сил України Сергій Череватий заявив, що Бахмутський і Авдіївський напрямки залишаються «найгарячішими точками», війська РФ там зазнають «неймовірних втрат».
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомляла, що через негоду кількість російських атак на Донеччині зменшилася.
За її словами, минулого тижня на Донецькому напрямку – «це були сотні атак в день, які ЗСУ відбивали», а зараз через погоду ця кількість «трошки зменшилася».
При цьому, за її словами, не зменшилася кількість обстрілів: по всьому східному фронту – приблизно 400 обстрілів за день.
Чи потрібна Херсону «дерусифікація»?
Чи працює досі у Херсоні російське мовлення та чи починає з'являтися українське? Як херсонці ставилися до російської пропаганди під час окупації? Що означає «дерусифікація регіону» та чи потрібна вона Херсону, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Кремль намагається приховати свої цілі щодо України, щоб ввести в оману Захід – ISW
Кремль не відступає від своїх максималістських цілей зі встановлення контролю над Україною, але радше частково приховує ці цілі, намагаючись ввести в оману західні країни, щоб вони тиснули на Україну і вимагали миру, заявляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
Дослідники нагадали, що 21 листопада речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зміна нинішньої влади в Україні не є метою російської «військової спецоперації» в Україні, зазначивши, що президент Росії Володимир Путін «про це вже говорив». В ISW назвали «дуже сумнівною» цю заяву з огляду на попередні твердження Путіна, в яких він заперечував суверенітет України.
«Навмисне спотворення Кремлем своїх цілей, ймовірно, призначене для західної аудиторії, тим не менш, спантеличує російських прихильників війни. Заява Пєскова, ймовірно, мала на меті пом’якшити наслідки провоєнного виступу віцеспікера Ради федерації РФ Костянтина Косачова, який заявив, що Росія може нормалізувати відносини з Україною лише після капітуляції українського уряду. Ці дві протилежні заяви збентежили провоєнну спільноту», – кажуть в ISW.
Дослідники звернули увагу на заяву військового блогера, пов’язаного з «ПВК Вагнера», який у відповідь на слова Пєскова саркастично зауважив, що Росія безцільно веде війну без чіткої мети.
Нерішучість Кремля в тому, щоб публічно повністю пристати до крайньої націоналістичної ідеології та війни, також спантеличує пропагандистів, які проповідують таку ідеологію російським масам, кажуть в ISW.
«Російські військові невдачі і зростання жертв, яких Путін вимагає від російського народу для продовження свого катастрофічного вторгнення, призводять до того, що його навмисне спотворення цілей війни і спроби балансу потенційно підживлюють невдоволення в критично важливих групах», – йдеться у звіті.
Влада України заявила 23 листопада, після чергових ракетних ударів Рсії по Україні, що РФ має бути визнана терористичною державою в усьому світі.
Європейський парламент 23 листопада визнав Росію державою-спонсором тероризму.
Раніше парламенти Чехії, Латвії, Литви та Естонії визнали Росію країною-спонсором тероризму. У США Сенат звернувся з такою пропозицією до Білого дому. Резолюцію про визнання режиму в Росії терористичним ухвалила Парламентська асамблея Ради Європи.
Кличко: 70% відсотків Києва залишається без електрики, воду дали на лівому березі
У Києві відновили водопостачання на лівому березі, але ще близько 70% міста залишається без електропостачання, повідомив вранці 24 листопада міський голова Віталій Кличко.
«Енергетики та фахівці «Київводоканалу» працювали всю ніч, щоб відновити життєзабезпечення столиці. Вже повернули водопостачання на лівому березі міста. На правому ж – плануємо відновити його в першій половині дня», – написав Кличко у телеграмі.
Щодо електропостачання, то, за його словами, енергетики «докладають усіх зусиль», щоб якнайшвидше її повернути. «Проте зазначають, що залежатиме це від відновлення балансу в енергосистемі України. Оскільки Київ є частиною загальнодержавної енергосистеми», – додав мер.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені. Удари спричинили аварійні вимкнення світла, води, опалення.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
За даними командування Повітряних сил, Росія завдала ракетного удару з Ростовської області, району Каспійського моря та з акваторії Чорного моря.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
СБУ разом із поліцією та Нацгвардією 22 листопада провели обшуки у Києво-Печерській лаврі. Це у Службі безпеки назвали контррозвідувальними заходами, метою яких, зокрема, є «недопущення використання лаври як осередку «русского мира». Радіо Свобода попросило прокоментувати ситуацію завідувачку Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України, професорку Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Людмилу Филипович. Чи стало це несподіванкою для релігієзнавців?
Санду розкритикувала російський режим, який «навмисно вбиває людей» і залишає у темряві й холоді
Президент Молдови Мая Санду 23 листопада розкритикувала владу Росії після того, як російський масований ракетний удар по Україні призвів до вимкнення електрики майже по всій території Молдови.
«Ми не можемо довіряти режиму, який залишає нас у темряві й холоді, який навмисно вбиває людей із простого бажання тримати інші народи у злиднях та приниженні. Як би важко не було зараз, наш єдиний шлях, майбутній шлях Республіки Молдова, має вести в бік вільного світу», – написала Санду у фейсбуці.
Вона також пообіцяла, що всі технічні проблеми буде вирішено і світло повернеться до будинків.
Крім того, у МЗС Молдови в середу викликали посла Росії.
За даними молдовської влади, без енергопостачання залишилася переважна більшість населених пунктів країни через аварійне відключення системи енергопостачання. У столиці Молдови Кишиневі зупинився громадський транспорт, не працювали світлофори. Приблизно через годину електропостачання почало відновлюватися.
Минулого разу електрика в Молдові зникала 15 листопада, під час попередньої масованої російської атаки на енергетичні об’єкти сусідньої України, звідки Молдова отримує частину електроенергії.
У Кишиневі в останні тижні відбуваються масові акції протесту опозиції, яка звинувачує проєвропейську владу країни в енергетичній кризі та підвищенні цін. Влада вважає, що організатори протестів, у тому числі мільярдер Ілан Шор, що перебуває за кордоном, пов’язані з Росією.
Деокупація Криму: коли та як Україна може звільнити окупований півострів
ЗСУ можуть звільнити Крим вже до кінця грудня 2022 року – заявив заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов. А за день до цього прогнозу російський так званий «голова» Криму Сергій Аксьонов публічно визнав побудову фортифікаційних споруд на півострові.
Як може відбутись деокупація Криму? Чи допоможуть Росії фортифікаційні споруди у Херсонській області та на півночі півострова? Що здатне примусити Путіна визнати його втрату? Розбиралось Радіо Донбас.Реалії разом з військовими експертами.
Війська РФ за добу здійснили 78 ракетних, 23 авіаудари, понад 70 обстрілів із РСЗВ – Генштаб
Російські війська за минулу добу завдали 78 ракетних і 23 авіаційні удари, здійснили більше ніж 70 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ і населених пунктах, повідомили у Генеральному штабі Збройних сил України вранці 24 листопада.
«У ході масованого удару по житлових будівлях та енергетичній інфраструктурі в Києві, Київській, Вінницькій, Львівській, Кіровоградській, Запорізькій, Харківській і Донецькій областях російські окупаційні війська випустили 67 крилатих ракет і до 10 ударних БпЛА «Ланцет». 51 ракету і 5 зазначених безпілотників Сили оборони України збили», – йдеться у зведенні.
У Генштабі також повідомили, що за минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки загарбників у районах населених пунктів Андріївка, Бахмут, Кліщіївка, Красногорівка, Мар’їнка, Озарянівка, Опитне та Яковлівка Донецької області.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
За даними командування Повітряних сил, Росія завдала ракетного удару з Ростовської області, району Каспійського моря та з акваторії Чорного моря.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
«CША можуть закінчити цю війну за два тижні». Інтерв'ю із генерал-лейтенантом Ріго Террасом
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Вашингтоні могли сподіватися на грузинський сценарій 2008 року: невеликий конфлікт, мало жертв, нова влада, яка не надто рветься у ЄС. Таке припущення в інтерв'ю Радіо Свобода робить ексголовнокомандувач Силами оборони Естонії, а нині – член Європарламенту генерал-лейтенант Ріго Террас.
Politico: у Вашингтоні побоюються застосування Росією хімічної зброї
Представники адміністрації США побоюються, що Росія може використати хімічну зброю під час війни проти України, вдавшись до неї у разі, якщо російські війська продовжать зазнавати невдач на фронті, пише видання Politico із посиланням на шістьох не названих за іменами представників адміністрації Джо Байдена.
За повідомленням, у Вашингтоні вважають, що російський президент Володимир Путін може вдатися до хімічної зброї швидше, ніж до ядерної, із застереженнями проти використання якої раніше виступали представники США.
Повідомляється, що США обговорюють із союзниками необхідність бути готовими до такого розвитку подій. При цьому видання підкреслює, що американська розвідка не має даних про безпосередню підготовку хімічної атаки з боку Росії.
У випадку, якщо Росія все ж таки зважиться на застосування хімічної зброї, на думку представників США, швидше за все не йтиметься про її відкрите та демонстративне застосування. Можуть бути використані речовини, застосування яких при подальшому аналізі важко довести.
Незалежні розслідувачі та країни Заходу стверджують, що російські спецслужби, очевидно, за вказівкою влади, використовували нервово-паралітичну речовину «Новічок» для кількох замахів, зокрема на опозиціонера Олексія Навального. Російська влада це заперечує.
Президент оцінив ситуацію в Києві після обстрілів РФ як «дуже складну». Роботи триватимуть всю ніч
Президент Володимир Зеленський у нічному відеозверненні заявив, що ситуація після масованого ракетного обстрілу, який РФ здійснила 23 листопада, залишається складною, зокрема у Києві.
«Київ – дуже складна ситуація. Роботи триватимуть усю ніч. Очікуємо результат уже на завтра, на першу половину дня. Так само в усіх інших містах і громадах, які постраждали чи залишилися без енергії. Ми робимо все заради людей. А окупанти роблять усе, щоб люди страждали, щоб ми не могли навіть почути й побачити одне одного», – сказав Зеленський.
За його словами, на Київщині почалося підключення побутових споживачів – 20% мають електрику.
Київська міська військова адміністрація раніше казала, що у Києві «вода і тепло в будинках мають з’явитися на ранок 24 листопада». Про те, що повне відновлення водопостачання у Києві очікується найближчим часом повідомляв і виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
Сьома масована атака РФ на енергетичні об’єкти України 23 листопада спричинила аварійні відключення в усіх регіонах. Загалом Росією було випущено близько 70 крилатих ракет. Тільки у Києві через атаку загинули три людини, на Київщині – четверо. Десятки людей постраждали.
Президент України Володимир Зеленський ініціював екстрене засідання Ради безпеки ООН щодо останніх ракетних ударів РФ, на якому запропонував ухвалити резолюцію про «енергетичний терор» РФ та та забрати у неї право вето.
Колишній прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон розповів, що говорили представники Німеччини, Франції та Італії про повномасштабне вторгнення РФ в Україну до того, як це ще не сталося.
В інтерв’ю CNN Джонсон сказав, що Франція «до останнього моменту заперечувала» можливість нападу Росії.
Німеччина до початку повномасштабної війни в Україні вважала, що «якщо це станеться, це буде катастрофа, тому буде краще, якщо все закінчиться швидше, а Україна здасться», сказав Джонсон. І пояснив такий підхід «усілякими економічними причинами».
Уряд Італії, який на той час очолював Маріо Драгі, казав, що не зможе підтримати позицію інших країн через «величезну» залежність від російських вуглеводнів, розповів Джонсон.
Однак після вторгнення Росії, наголосив ексголова британського уряду, всі країни згуртувалися навколо України та надають їй постійну підтримку.
«Всі – німці, французи, італійці – всі, включаючи Джо Байдена, побачили, що варіантів просто немає. Тому що ви не змогли домовитися з цим хлопцем», – сказав Джонсон, маючи на увазі президента Росії Володимира Путіна. Джонсон зазначив, що це був «ключовий момент».
Американська розвідка попереджала про підготовку до війни з осені 2021 року, проте до останнього моменту багато світових політиків не вірили в те, що вона станеться чи буде тривалою.
Президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні Ради безпеки ООН, скликаному після ракетних ударів РФ, і заявив, що Україна пропонує ухвалили резолюцію про засудження енергетичного терору Росії.
«Ми чекаємо жорсткої реакції світу на сьогоднішній російський терор. Ми чекаємо реакції партнерів. Ми чекаємо реакції друзів – не просто спостерігачів. Ми чекаємо реакції всіх тих, хто справді визнає Статут ООН… Енергетичний терор – це аналог застосування зброї масового ураження. Коли на вулиці мінусова температура, а десятки мільйонів людей унаслідок влучання російських ракет по енергооб’єктах залишаються без електрики, тепла й води, це очевидний злочин проти людяності», – заявив Зеленський.
Він також зазначив, що Росія «давно намагається перетворити Радбез ООН на майданчик для риторики».
«Радбез має дати чітку оцінку вчинкам держави-терориста відповідно до розділу 7-го Статуту ООН. Україна пропонує, щоб Радбез ухвалив таку резолюцію – про засудження будь-яких форм енергетичного терору. Побачимо, чи зможе хтось у світі разом із Росією сказати, що терор проти цивільних людей – це нібито добре», – сказав Володимир Зеленський.
Він наполіг, що сама Росія не повинна брати участі в будь-яких голосуваннях щодо питань своєї ж агресії і терору.
«Це глухий кут, коли той, хто спричинив війну, коли той, хто відповідальний за терор, блокує будь-яку спробу Радбезу ООН виконати свій мандат. Це нонсенс, що право вето зберігається для того, хто несе злочинну війну. Треба вивести світ із цього глухого кута. Це абсолютно можливо. Світ не має бути заручником одного міжнародного терориста. Росія робить усе, щоб електрогенератор був більш потужним і потрібним інструментом, ніж Статут ООН. Ми ж маємо й можемо повернути реальний сенс усім речам і передусім Статуту ООН. Потрібні ваші рішення», – звернувся Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський ініціював екстрене засідання Ради безпеки ООН після того, як Росією була завдана масована атака на енергетичні об’єкти України, що спричинило аварійні відключення в усіх регіонах. Масштабні відключення світла спостерігалися також у сусідній Молдові.
Вебсайт Європейського парламенту зазнав кібератаки, відповідальність за яку взяли на себе проросійські хакери. Це сталося незабаром після того, як європейські законодавці в середу схвалили резолюцію, яка називає Москву державою-спонсором тероризму.
«Європейський парламент зазнав складної кібератаки. Прокремлівська група взяла на себе відповідальність», – повідомила президентка Європарламенту Роберта Мецола.
Вона зазначила у твітері, що ІТ-фахівці протистоять атаці та захищають систему Європарламенту.
Як відповідь хакерам на DDOS-атаку Мецола написала: «Слава Україні!».
Сайт європарламенту припинив роботу невдовзі після того, як законодавці ЄС більшістю голосів проголосували за визнання Росії державою-спонсором тероризм» через її війну в Україні.
Президент України Володимир Зеленський привітав заяву Європарламенту щодо Росії та закликав «ізолювати Москву на всіх рівнях та притягнути її до відповідальності».
Київ та його західні союзники неодноразово звинувачували Москву у кібератаках на важливі об’єкти в Україні.