Резніков: зараз немає потреби у додатковій мобілізації в Україні
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що наразі немає потреби у проведенні додаткової хвилі мобілізації в Україні.
«В нас певні організаційні заходи вже робляться за рішенням Генштабу. Говорити про те, що на цей момент нам потрібна додаткова мобілізація – питання поки що так не стоїть. У нас достатньо сьогодні людей у Збройних силах України й взагалі в секторі безпеки та оборони», – сказав в ефірі національного телемарафону міністр, відповідаючи на запитання, чи активізуватиме Україна призов у зв'язку з можливою другою хвилею мобілізації в Росії.
«Нам що потрібно – і ми цього не приховуємо, ми й західним партнерам говоримо – нам потрібна зброя. Починаючи від артилерії, снарядів до неї, броньованих автомашин, танків, літаків. Партнери знають цей наш перелік для того, щоб наші хлопці та дівчата могли на фронті бути успішнішими, ефективнішими, як ми це вже демонструємо 9 місяців», – додав він.
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію.
У липні міністр оборони України Олексій Резніков розповів, що до лав З СУ мобілізували до 700 000 людей. Всього, за його словами, станом на липень понад мільйон людей забезпечують діяльність сектору безпеки й оборони.
Ракетний удар по Кривому Рогу: постраждав працівник промислового підприємства – ОВА
Працівник промислового підприємства постраждав внаслідок російського ракетного удару в Кривому Розі 6 грудня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
«Росіяни завдали удару по промисловому підприємству у Кривому Розі. Постраждав 38-річний працівник. Він – з опіками у лікарні. На підприємстві є руйнування. Деталі з’ясовуються», – написав голова ОВА у телеграмі.
Про те, що Кривий Ріг знову зазнав ракетного удару, раніше повідомив голова військової адміністрації міста Олександр Вілкул.
5 грудня війська РФ завдали чергового масованого удару по Україні. Повітряна тривога тривала три години. Як повідомив Радіо Свобода речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, українські сили протиповітряної оборони збили над 60 із понад 70 ракет, запущених Росією. У Кривому Розі на Дніпропетровщині повідомили, що внаслідок атаки у місті є руйнування критичної інфраструктури і можливі «масштабні відключення».
Як повідомляв Олександр Вілкул, після масованого обстрілу військами РФ Кривого Рогу 5 грудня енергосистему міста вдалося втримати завдяки генераторам.
Обличчя оборонців. До Дня Збройних сил України (фоторепортаж)
Фотографії оборонців України, відзняті воєнкорами Радіо Свобода у різний час і на різних ділянках фронту.
Дивіться тут
Блащак: Варшава починає «робочі заходи» щодо розміщення Patriot на території Польщі
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявив, що Варшава починає «робочі заходи» щодо розміщення пускової установки Patriot на території Польщі після відмови Німеччини передати цю систему Україні, яка нині протистоїть російській агресії.
За його словами, після розмови з міністеркою оборони ФРН Крістін Ламбрехт він розчарувався рішенням відмови від передачі систем Україні.
«Після розмови з міністеркою оборони ФРН з розчаруванням прийняв рішення відмовитися від підтримки України. (він не уточнює, коли саме ця розмова відбулася і коли прозвучала ця відмова – ред.). Розгортання Patriot на заході України посилило б безпеку поляків та українців», – написав він у твіттері.
За його словами, Варшава приступає до «робочих заходів» щодо розміщення пускової установки Patriot в Польщі.
Німецька сторона цієї заяви Маріуша Блащака не коментувала.
Читайте також: Якби Німеччина передала Україні систему Patriot, канцлеру та його країні дякували б усі покоління українців – Зеленський
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак 23 листопада заявив, що попросив Німеччину передати Україні запропоновані Варшаві системи протиракетної оборони і розмістити їх на західному кордоні країни з Польщею.
Натомість німецький уряд відповів, що обговорить цю пропозицію із союзниками по НАТО. 25 листопада генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ не підтвердив, що для того, аби передати це озброєння Україні, потрібна згода всього Альянсу. США тим часом заявили, що поки не планують поставки систем Patriot Україні.
У Каланчаку на Херсонщині суттєво збільшилася кількість російських військових – селищна голова
На території Каланчацької громади, що у Скадовському районі на Херсонщині, кількість російських військових суттєво збільшилася, коли почалася деокупація правобережної частини Херсонської області, повідомила проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» селищна голова Каланчака Світлана Фоміна.
За її словами, також окупанти сюди активно звозять поранених, а своїх загиблих солдатів ховають на місцевому цвинтарі.
«У нашу громаду звозяться поранені російські військові. Вони привезли своїх лікарів, які лікують поранених. Знаю, що на одному з цвинтарів вони (окупанти – ред.) вирили цілу канаву і там хоронять своїх загиблих», – повідомила Фоміна.
Росія тримає 12 «Калібрів» у Чорному морі – ВМС
У Чорному морі на бойовому чергуванні станом на 6 грудня перебувають 15 російських кораблів, із них два – носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – 12 ракет, повідомили Військово-морські сили ЗСУ.
«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації, утримуючи на бойовому чергуванні два кораблі; в Середземному морі – дев’ять ворожих кораблів, із них п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 76 ракет», – йдеться в повідомленні.
Як заявляв президент Володимир Зеленський 20 листопада, від 24 лютого Росія випустила по Україні понад 4700 ракет.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) 23 листопада заявив, що російські військові суттєво виснажили свій арсенал високоточних ракет, але, швидше за все, найближчим часом зможуть масштабно атакувати критично важливу інфраструктуру України.
ЄС і Норвегія підписали угоду щодо підтримки України
ЄС та Норвегія підписали сьогодні адміністративну угоду про добровільний фінансовий внесок Осло до місії військової допомоги Євросоюзу на підтримку України на 2023 рік (EUMAM Ukraine), повідомляє пресслужба Європейської Ради.
«Фінансова підтримка Місії ЄС з військової допомоги Україні з боку Норвегії дасть додатковий поштовх для навчання та оснащення українських Збройних Сил, які продовжують мужню боротьбу з російською агресією», – заявив Верховний представник із закордонних справ і політики безпеки ЄС Жозеп Боррель.
31 жовтня уряд Норвегії оголосив про своє рішення підтримати EUMAM Ukraine добровільним фінансовим внеском у розмірі 150 мільйонів норвезьких крон (приблизно 14,5 мільйона євро) до Європейського фонду миру. Сьогоднішнє підписання офіційно закріплює цю резолюцію та гарантує, що угода набуде чинності.
Як повернутися із Росії до України без документів: механізм для депортованих
Україна розробила спеціальний документ, який допоможе громадянам повернутися з Росії. Формально, він розрахований на тих, хто був депортований окупаційною владою, або сам виїхав до РФ із захоплених територій, а потім застряг там без документів. У рамках експерименту в Україні вже оформлено один такий документ для особи, примусово вивезеної до Росії. Радіо Донбас.Реалії пояснює, як це працює.
Мова йде про посвідчення особи на повернення в Україну.
Сам документ не новий. Але раніше він видався винятково дипломатичними представництвами та консульськими установами України на підставі лише особистого клопотання заявника або звернення його законних представників. Проте консульські установи України в Росії після початку масштабного вторгнення не працюють.
Тож оформити посвідчення можна віддалено.
Повністю читайте тут
«Нас підбадьорювало українське радіо»: жителька Ізюма розповіла про окупацію
Жителька Ізюма Інга пережила російську окупацію в селі Капітолівка – воно розташоване неподалік від міста. Після деокупації жінка написала Радіо Донбас.Реалії: виявляється, єдиним джерелом інформації був для неї проєкт Радіо Свобода. Ми відвідали Інгу, щоб розпитати про це детальніше. «Як виявилося, радіо в окупації – це єдиний інформаційний потік, який доходив до людей!– Каже ізюмчанка. – Росіяни нас переконували, що своїй країні ми непотрібні. Але радіо спростовувало їхні фейки і підбадьорювало нас».
В ізюмській квартирі Інги хоч і холодно, – але ж які тут аромати! До нашого приїзду дівчина спекла хліб та почала мастити домашні пампушки часником. Каже, що має хист до випічки, і до вторгнення встигла придбати і різні форми для тортів, і міксер. Але російська армія зруйнувала усі плани.
Повністю читайте тут
Росія: членів Ради з прав людини попросили не питати Путіна про убивство Нужина
У Росії членам президентської Ради з прав людини на запланованій на 7 грудня онлайн-зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним рекомендували не порушувати кілька питань. Серед таких – імовірне вбивство найманця «приватної військової компанії Вагнера» Євгена Нужина, застосування закону про фейки про російську армію та протести родичів мобілізованих. Про це повідомляє видання «Верстка» з посиланням на джерела у Раді.
Співрозмовники видання розповіли, що голова Ради Валерій Фадєєв, який затверджує всі теми та питання для обговорення з Путіним, за останні два тижні кілька разів зустрічався із представниками адміністрації президента. Вони нібито просили не порушувати кілька гострих питань, щоб «не засмучувати президента».
Окупанти готують поле бою в Олешках – мер
Міський голова окупованих Олешок на Херсонщині Євген Рищук заявляє, що гуманітарна ситуація у місті залишається «тяжкою», а територія громади перетворилася на «сіру зону». Про це він сказав в у коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
«У цілому громади, які розташовані біля Дніпра, перетворилися у «сіру зону», в плацдарм, тому що російські війська не можуть там закріпитися і вони відійшли далі кілометрів на 10 від лінії розмежування, від Дніпра. Вони перебувають у селах Раденськ, у тих селах, там, де ліси. Там в них є можливість сховати свою техніку і відстрілювати «Градами» зараз по Херсону. Вони виїжджають, відстрілюються і заганяють назад у ліс, де їх не видно», – пояснив Рищук.
Він зазначив, що окупанти готують цю територію для бойових дій.
Читайте також: «Росія мститься». Як вивести Херсон з-під вогню окупантів?
«Людей залишилося дуже мало. Як мені знайомий каже, враження, що місто вимерло. У нас був на території громади психоневрологічний будинок-інтернат. Там були люди похилого віку, то їх вивезли – частину до Сімферополя, частину до Генічеська. Інтернат із дітьми вивезли ще раніше, там 82 дитини було. Все готується для того, щоб територія була пристосована до бойових дій», – додав Рищук.
З огляду на бойові дії та окупацію міста російськими військами редакція не має змоги оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
1 грудня у Генеральному штабі ЗСУ заявили, що в Олешках стало менше російських військ і їхньої техніки.
«З окремих населених пунктів Херсонської області війська противника виведено та роззосереджено у лісосмугах вздовж ділянки автошляху Олешки – Гола Пристань. Основа частина військ - це мобілізовані особи», – йшлося у повідомленні.
11 листопада Міноборони України повідомило, що окупований російськими військами з березня Херсон повертається під контроль української армії.
Проте лівобережжя Херсонщини, де розташоване місто Олешки, все ще перебуває під контролем російських військ.
Верещук і Джеппар відреагували на звинувачення ФСБ Росії і заочний арешт
Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук відреагувала на оголошення Росією її в розшук.
«ЗМІ написали, що росіяни заочно арештували та оголосили мене в розшук за «посягання на територіальну цілісність рф». Всі мене про це питають. Ну що я можу сказати? Це моя робота», – написала вона в телеграмі.
Заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, яку сьогодні також російський суд заочно заарештував та оголосив у розшук за аналогічним звинуваченням, заявила, що сприймає це як «визнання ефективності своєї роботи».
«Зізнаюсь, я займаюсь відновленням територіальної цілісності України з 2014 року, з перших днів окупації Росією моєї Батьківщини. Тому сприймаю такі дії, як визнання ефективності своєї роботи», – написала вона у фейсбуці.
Федеральна служба безпеки Росії 6 грудня оголосила в розшук українських урядовиць Еміне Джеппар і Ірину Верещук. Як повідомляли російські ЗМІ, ФСБ звинувачує їх у «порушенні територіальної цілісності РФ», суд заочно заарештував українських посадовиць.
Читайте також: Співучасники агресії Путіна: російські олігархи відповідають за війну в Україні
У жовтні Україна оголосила у розшук сотні російських чиновників та депутатів – це депутати Держдуми Росії, сенатори, члени Ради безпеки РФ та російського уряду. Серед них директор ФСБ Росії Олександр Бортніков, голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін, голова Росгвардії Віктор Золотов, міністр внутрішніх справ Росії Володимир Колокольцев, голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко, директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, міністр оборони РФ Сергій Шойгу та секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев.
Їм інкримінують частину 2 статті 110 Кримінального кодексу України – «посягання на територіальну цілісність країни».
Армія РФ замінувала окуповану Нову Каховку – міський голова
Території Новокаховської громади, що на лівобережній Херсонщині, заміновані, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» міський голова Володимир Коваленко.
«Лівий берег Дніпра і територія міста заміновані. Знаю, що в населених пунктах, які від берега в глибині в бік Криму і які належать до Новокаховської громади, там, на перехрестях вулиць, стоять відповідні установки, які час від часу останніми часом стріляють в бік населених пунктів на правому березі (Дніпра – ред.) в бік звільненої території Херсонщини», – сказав він.
За даними Коваленка, більшість людей із міста виїхали, а ті, хто залишаються, намагаються уникати контактів з окупаційними силами. Він наголосив, що російських військових на території Нової Каховки зараз значно менше, ніж до деокупації правобережної частини Херсонщини.
«Росіяни стали у плані контакту з людьми менш активними. Вони стали більш активними у плані вивезення (майна – ред.) та крадіжок. Це вивезення обладнання з медичних закладів, навчальних закладів. З приватних торговельних точок, включаючи морозильні камери, холодильники. Здебільшого звертають увагу на це», – розповів мер Нової Каховки.
З огляду на бойові дії та окупацію міста російськими військами редакція не має змоги оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
Раніше про мінування російськими військами різноманітних об'єктів на правобережжі Херсонщини повідомляла українська влада. Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський повідомляв, що в деокупованій Херсонській області – високий рівень замінованості доріг, об’єктів, зокрема житлових будинків.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр. Після відступу російські загарбники почали регулярно обстрілювати місто.
На Бахмутському та Авдіївському напрямках російські війська обстріляли понад 20 населених пунктів, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.
«На Бахмутському та Авдіївському напрямках противник зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій. Обстрілів з танків та артилерії різних типів зазнали понад 20 населених пунктів, зокрема Верхньокам’янське, Спірне, Соледар, Бахмутське, Бахмут, Кліщіївка, Біла Гора, Дружба, Залізне, Авдіївка, Водяне, Первомайське, Невельське, Красногорівка, Мар’їнка, Новомихайлівка Донецької області», – йдеться у повідомленні.
Українські військові зазначають, що на Лиманському, Бахмутському та Авдіївському напрямках противник зосереджує зусилля на веденні наступу, а на інших напрямках намагається утримати тимчасово захоплені території та стримує дії підрозділів Сил оборони України.
За час повномасштабної війни на ЗСУ і безпеку вже виділили понад трильйон гривень – Шмигаль
За час повномасштабної війни український уряд вже виділив 1 трлн 130 млрд грн на потреби ЗСУ і сектору безпеки. Про це заявив прем'єр Денис Шмигаль.
«Для нашого уряду фінансування армії та безпека країни були, є і будуть пріоритетом. Нині ми спрямовуємо більшу частину всіх бюджетних ресурсів саме в цю сферу. Абсолютно всі податки, які громадяни та бізнес нині сплачують до бюджету, спрямовують на забезпечення наших військових», – зазначив він.
Шмигаль також додав, що за цей час витрати на закупівлю, ремонт та модернізацію техніки та озброєння є «більшими, ніж за останні 10 років разом узяті». За його словами, йдеться про 176,2 млрд грн.
23 серпня прем'єр повідомляв, що за пів року повномасштабної війни Україна витратила з державного бюджету майже 1 трильйон гривень, більш як 40 відсотків з якого – це потреби армії.
У бюджеті на 2023 рік для сектору безпеки й оборони передбачено понад 1,1 трлн грн (це майже 50% всіх видатків).
Кривий Ріг знову зазнав ракетного удару – Вілкул
Кривий Ріг знову зазнав ракетного удару, повідомив голова військової адміністрації міста Олександр Вілкул.
«Кривий Ріг. Ракетний удар по об'єкту промислової інфраструктури», – написав він у телеграмі.
5 грудня війська РФ завдали чергового масованого удару по Україні. Повітряна тривога тривала три години. Як повідомив Радіо Свобода речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, українські сили протиповітряної оборони збили над 60 із понад 70 ракет, запущених Росією. У Кривому Розі на Дніпропетровщині повідомили, що внаслідок атаки у місті є руйнування критичної інфраструктури і можливі «масштабні відключення».
Як повідомляв Олександр Вілкул, після масованого обстрілу військами РФ Кривого Рогу 5 грудня енергосистему міста вдалося втримати завдяки генераторам.
Вісім українок потрапили до числа 100 найвпливовіших жінок за версією Бі-Бі-Сі
Восьмеро українок потрапили до числа 100 найвпливовіших жінок світу в 2022 році, повідомив британський мовник Бі-Бі-Сі, який щороку складає такі списки.
Серед тих, кого відзначили укладачі списку, є:
- журналістка Крістіна Бердинських (за роботу в зонах російських обстрілів)
- лікарка Ірина Кондратова (за надання перинатальної допомоги в обстрілюваному російськими військовими Харкові)
- правозахисниця Олександра Матвійчук (за документування воєнних злочинів Росії)
- парамедикиня Юлія Паєвська (за порятунок військових і цивільних у Маріуполі)
- лідерка людей із обмеженими можливостями Юлія Сачук (за координацію евакуації та порятунок життів українців з обмеженими можливостями)
- професорка математики Марина Вʼязовська (вона стала лише другою в історії жінкою, яка отримала престижну премію Філдса)
- дружина президента України Олена Зеленська (за роль у висвітленні страждань українського народу у війні проти Росії)
- депутатка парламенту і фронтова волонтерка Яна Зінкевич (за порятунок поранених і організацію волонтерської групи «Госпітальєри»).
Шмигаль: більшість уражених об’єктів магістральних електромереж війська РФ атакували кілька разів
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що на більшість уражених військами РФ об’єктів магістральних електричних мереж «прилітало» по два і більше разів.
«Ми розуміємо, що дефіцит потужності в енергосистемі буде зберігатися й надалі. Зараз він становить 19% від прогнозного споживання. Загалом за останні місяці від масованих атак росіян зазнали пошкоджень 35% ключових об'єктів магістральних мереж. На 70% з них «прилітало» по два й більше разів. Вчора в одну з підстанцій в Одеській області ворог випустив одразу 7 ракет. Тому в країні продовжують діяти графіки відключень», – сказав він під час засідання уряду.
За його словами, попри влучання в окремі об’єкти енергетичної інфраструктури, енергетики обіцяють вже найближчими днями ліквідувати наслідки вчорашніх обстрілів.
ОП: війська РФ знову обстріляли Херсон, є загиблий
Російські війська знову обстріляли Херсон, повідомив перший заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
«РФ знову обстріляли Херсон. Влучили в інфраструктурний об‘єкт. Наразі відомо про 1 загиблого», – написав він у телеграмі.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр. Після відступу російські загарбники почали регулярно обстрілювати місто.
За даними місцевої влади, у Херсоні від 20 листопада до 4 грудня через російські обстріли загинули 19 людей, 39 – постраждали, з них – одна дитина.