Армія РФ продовжує спроби прориву оборони ЗСУ на Бахмутському та Авдіївському напрямках – Генштаб
На Бахмутському та Авдіївському напрямках війська РФ продовжують здійснювати спроби прориву оборони українських військ, повідомляє ввечері неділі Генштаб Збройних сил України.
«Вогневого впливу з танків та артилерії зазнали райони двадцяти шести населених пунктів. Серед них – Верхньокам’янське, Васюківка, Соледар, Бахмут, Кліщіївка, Біла Гора, Авдіївка, Опитне, Красногорівка та Мар’їнка Донецької області. Також окупанти завдали авіаудару поблизу Кліщіївки», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що українська авіація протягом поточної доби завдала 5 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки РФ.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії в той же час уразили 7 пунктів управління, 10 районів зосередження особового складу, район зосередження артилерії та склад боєприпасів противника», – йдеться в повідомленні.
Коментарів російської сторони в умовах війни отримати неможливо.
Триває двісті дев’яносто перша доба російського широкомасштабного вторгнення.
У Бахмуті війська РФ обстріляли автомобіль рятувальників, які доставляли гуманітарну допомогу
У результаті російського обстрілу Бахмута пошкоджено автомобіль рятувальників, яким доставляли гуманітарну допомогу жителям міста.
«Сьогодні росіяни поцілили в рятувальників, які доставляли гуманітарну допомогу людям, що залишаються у пошматованому бойовими діями Бахмуті. На щастя, ніхто не постраждав», – повідомили у Держслужбі з надзвичайних ситуацій.
Зокрема, уражено автомобіль 47-ї пожежно-рятувальної частини – є тріщини лобового скла, вибите заднє вікно, посічений задній бампер та задня частина авто.
«Цією автівкою рятувальники розвозили гуманітарну допомогу та воду, зокрема до будинку, куди в ніч на 11 грудня поцілили росіяни. Мешканці багатоповерхівки допомагали рятувальникам гасити пожежу, що сталася внаслідок обстрілу, своєю водою, тому для співробітників ДСНС важливо було повернути людям дорогоцінні запаси», – розповіли у ДСНС.
Жорсткі бої навколо Бахмута тривають з серпня. За даними Генштабу ЗСУ, на Бахмутському та Авдіївському напрямках російські війська продовжують спроби наступальних дій.
«Міцніші за сталь». У Львові відкрили фотовиставку, присвячену загиблим захисникам Маріуполя
У Львові 11 грудня в приміщенні Порохової вежі відкрили фотовиставку «Міцніші за сталь», яка присвячена загиблим захисникам Маріуполя. Як передає кореспондент Радіо Свобода, на виставці представлені 177 фотографій бійців полку «Азов», а також коротка інформація про них.
«Тут лише фотографії частини загиблих бійців у Маріуполі. Можливо, менше половини. Ми ці світлини зібрали разом із батьками полеглих. Важливо зберегти пам’ять про хлопців, розповідати про них. Невідомо, скільки загалом загинуло азовців, захищаючи Маріуполь. Багато батьків проживають на окупованій території, зрозуміло, що фотографій синів не надали, бо це небезпечно. Ми, мабуть, поховали 15% бійців, чиї тіла були передані Росією, яких ідентифікували. Ще більшість тіл не є ідентифіковані», ‒ каже Віталія Лучечко, сестра загиблого бійця полку «Азов» Юрія Лучечко (позивний «Юрєц»), який загинув 9 квітня 2022 року.
Фотовиставку організували рідні загиблих військовослужбовців. Багато з них прийшли на відкриття, як і побратими їхніх синів і доньок.
«Мій син загинув 20 квітня на контрольно-пропускному пункті, потрапив під обстріл. Він був військовим медиком, це був його вибір іти служити і рятувати військових. Синові було 28 років, але я досі його не поховала. Тіло залишається десь в Маріуполі, але де, я не знаю», ‒ говорить Віра, мама медика Івана Штокала.
Нині у російському полоні можуть перебувати близько 700 бійців полку «Азов», родичі військових не виключають, що ця цифра може бути більшою.
Фотовиставка триватиме до 21 грудня. Деякі світлини з виставки можна побачити тут
«Перетворилась на військову базу». Як Росія використовує Арабатську стрілку на Херсонщині?
Чи з'являться «нові населені пункти» у Генічеському районі Херсонської області? Як російські окупаційні сили намагаються закріпитися в цьому регіоні? Що відбувається на Арабатській Стрілці та як її використовують російські військові?
Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте за лінком
Після відступу з Херсона аеродром у Джанкої став головним логістичним хабом армії РФ
Військовий аеродром біля міста Джанкой в окупованому Росією Криму став головним логістичним хабом для російської армії та місцем базування ударних гелікоптерів. Про це повідомляють журналісти проєктів Радіо Свобода – Крим.Реалії та «Схеми» – з посиланням на супутникові знімки Planet Labs та коментарі експертів з цього приводу.
Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк каже, що це сталося після того, як лінія фронту сформувалась по руслу Дніпра.
«Дуже ефективним, своєчасним і взагалі корисним для подальших наших дій на Херсонщині було б ураження аеродрому Джанкой. Вивести цей аеродром наглухо, надовго – це буде дуже хорошим кроком з точки зору ускладнення проблеми з логістикою для південного угруповання противника», – каже експерт.
На супутникових знімках Planet Labs за 31 листопада 2022 року можна побачити, що на аеродромі у Джанкої стоять понад пів сотні вертольотів – Ка 52, Мі 28, Мі 35, Мі 8 та безліч облаштованих місць для розміщення зенітно-ракетних комплексів і ППО. А також щонайменше три склади з боєприпасами.
Аналізуючи знімки від Planet Labs, журналісти помітили, що аеродром, крім вертольотів, дуже часто приймає вантажні літаки та штурмовики Су-25.
«Там злітна смуга дозволяє приймати важкі транспортні літаки, і через Джанкой, як логістичний вузол відбувається постачання угруповання військ в Херсонській області і частково в Запорізькій області. Тому використання злітно-посадкової смуги саме цього об’єкту воно є досить інтенсивним на сьогоднішній день. За цим варто спостерігати», – пояснює Віктор Кевлюк.
Також на цьому аеродромі поблизу міста Джанкой на знімках Planet Labs був помічений транспортний літак Ан-26. Найімовірніше, ним перевозять військові вантажі, тому що це найближчий аеродром до лінії фронту, припускає Денис Томенчук, редактор авіаційного ресурсу Militaryaviation.
Одне з головних авіаугруповань російської армії розміщене також і на аеродромі в Гвардійському. Тут зосереджені штурмовики Су-25. Саме ці літаки Росія найчастіше використовує, щоб завдавати авіаудари по українських територіях.
«Це база їхнього місцевого змішаного авіаційного полку, в них ескадрилья Су-25 штурмовиків, інша ескадрилья Су-24 бомбардувальники. І тут ми бачимо стоянку, де розміщені штурмовики і кількість теж видно. Частина очевидно в польоті, бо знімок зроблений вдень. Тут очевидно частина боєкомплекту біля них знаходиться, і звідси вони вилітають теж на південь України для ведення бойових дій», – пояснює Денис Томенчук.
Загалом журналісти Крим.Реалії спільно з колегами з проєкту «Схеми» нарахували у Криму 10 діючих військових аеродромів і два авіазаводи. На кожному є склади з боєприпасами та ємності з паливно-мастильними матеріалами, які при вибуху лише посилюють руйнівний ефект.
Журналісти редакції Крим.Реалії разом з колегами з проєкту «Схеми» зібрали базу військових об'єктів в окупованому Криму. Мапу з точними координатами понад півтори сотні мілітарних місць редакція опублікує пізніше.
Омбудсмен відповів на критику своєї діяльності: «Результати є і вони – вагомі»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на критику своєї діяльності. В інтерв'ю Радіо Свобода він наголосив, що результати у його роботі є «і вони – вагомі».
«Один з результатів моєї діяльності і команди сьогодні – це якраз міжнародна. Бо до цього часу сюди не приїжджали керівники світових організацій, омбудсмени. Вони тут, вони з конкретними результатами. Вони після повернення спілкуються і вимагають конкретних дій від своїх урядів, своїх президентів, своїх парламентів. Я вважаю, що взагалі моя міжнародна діяльність – це одна з найбільших складових моєї діяльності. У мене 9 глобальних напрямків. А у деяких країнах це взагалі окремі омбудсмени», – зазначив Лубінець.
Наприкінці листопада очільниця «Центру громадянських свобод», який став лауреатом цьогорічної Нобелівської премії миру, Олександра Матвійчук зазначила, що робота Офісу уповноваженого з прав людини під час війни помітна у питаннях обміну військовополоненими, але «провисає з цілої низки тем».
Водночас, за її словами, громадським правозахисним організаціям наразі важко об’єктивно оцінити роботу уповноваженог
1 липня 2022 року Верховна Рада призначила Дмитра Лубінця своїм нового Уповноваженого з прав людини. Тоді «за» проголосували 250 народних депутатів (більшість – представники «Слуги народу»).
20 жовтня, під час брифінгу на честь 100 днів на посаді омбудсмена, Дмитро Лубінець наголосив, що одна з основних його цілей – відновити довіру до інституту омбудсмена. Він також додав, що домагатиметься розуміння в суспільстві, що омбудсмен – дієвий інструмент моніторингу та захисту прав людини в Україні.
Зеленський обговорив із Макроном «формулу миру» та ситуацію в енергетиці
Президент України Володимир Зеленський обговорив з лідером Франції Еммануелем Макроном реалізацію української формули миру та ситуацію в енергетичній сфері України.
«Синхронізували позиції напередодні онлайн-саміту G7 та конференції з підтримки України в Парижі. Обговорили реалізацію нашої десятикрокової формули миру, співпрацю щодо оборони та енергетичної стабільності України», – написав голова української держави в телеграмі.
В свою чергу, Макрон пообіцяв підтримку Україні до визволення всіх територій.
«Україна зможе розраховувати на підтримку Франції стільки, скільки потрібно для повного відновлення свого суверенітету та територіальної цілісності», – йдеться у повідомленні лідера Франції в твітері.
Аналітики з американського Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що вимоги Росії щодо нібито «гарантій безпеки» є частиною великої російської інформаційної операції. «Гарантії безпеки, які Україна, НАТО та решта Європи приймуть від Росії після неспровокованої та жорстокої загарбницької війни Кремля проти України, можуть бути більш доречною темою для розмови для західних лідерів, які розглядають можливість переговорів із Москвою», – йдеться в звіті ISW.
Росія висунула вимоги про «гарантії безпеки» за кілька місяців до лютневого повномасштабного вторгнення в Україну. Москва вимагала зокрема відмови від прийняття України та Грузії до НАТО й розміщення в цих країнах іноземних військових, а також повернення військової інфраструктури НАТО в Європі до стану 1997 року.
Країни НАТО назвали ці вимоги неприйнятними, заявивши про готовність обговорювати з Росією питання обмеження озброєнь, розміщення тих чи інших систем у прикордонних регіонах тощо.
Ердоган поспілкувався з Путіним: говорили про війну та зернову угоду
Президент Туреччини Реджеп Ердоган 11 грудня провів телефонні переговори зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, повідомляє турецький канал TRT Haber.
«Обговорювалися регіональні питання, зокрема енергетика, турецько-російські відносини, зерновий коридор і боротьба з тероризмом», – йдеться в повідомленні.
За даними турецьких ЗМІ, сторони обговорили реалізацію зернової угоди, завдяки, якій здійснюється експорт українського продовольства, який блокувався через Росію.
Турецький президент висловив ініціативу, що в рамках «зернового коридору» можна почати працювати над експортом різних продуктів харчування, а поступово й інших товарів.
Крім того, Ердоган у розмові з Путіним «висловив щирі побажання якнайшвидшого припинення війни між Росією та Україною».
«Зернова ініціатива» з транспортування української агропродукції морем продовжена ще на 120 днів, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури України 17 листопада.
2 листопада Міністерство оборони Росії повідомило про відновлення участі Москви в угоді про експорт зерна Чорноморським коридором після того, як за кілька днів до того Росія заявила про припинення участі в угоді.
У МЗС України у відповідь заявили, що Україна не брала на себе жодних нових зобов’язань, які виходять за межі вже наявних у зерновій угоді.
В Одесі виникли проблеми з водопостачанням: міськрада звернулася до жителів
У неділю, 11 грудня, в Одесі виникли проблеми з водопостачанням через аварійні відключення електроенергії, повідомляє пресслужба міськради.
«Шановні споживачі, у результаті аварійних відключень електроенергії на об'єктах «Інфоксводоканалу», виникли перебої із водопостачанням деяких районів міста. Зараз фахівці ДТЕК відновили енергоживлення наших об’єктів, тому ситуація із водопостачанням стабілізується протягом декількох годин», – йдеться в повідомленні.
У міськраді також пояснили, що робота насосних станцій залежить від наявності електроенергії.
«На випадок аварійних відключень електрики просимо тримати у домівках певний запас питної води», – закликали в міськраді одеситів.
Наразі, як додають в мерії, енергетики працюють над вирішенням питання безперебійного енергопостачання об'єктів водоканалу, які забезпечують водою мешканців Застави, Ленселища та Міжлимання.
Як повідомляв мер Геннадій Труханов, через масштаб руйнувань в Одесі відключені від електроенергії всі споживачів, окрім критичної інфраструктури. Попри це, за його словами, в місті є водопостачання, працюють 11 районних котелень та більшість малих.
В Одеській міськраді зазначили, що, за попередніми прогнозами, часу на відновлення енергооб’єктів в Одеській області знадобиться набагато більше, ніж після попередніх російських обстрілів.
Вночі 10 грудня російські війська атакували атакували об'єкти енергоінфраструктури в Одеській та Миколаївській областях дронами-камікадзе Shahed-136, сили ППО збили 10 з 15 безпілотників.
«Палало всю ніч». Що відомо про «десяток вибухів» в окупованому Мелітополі?
Увечері в суботу, 10 грудня, в окупованому Мелітополі пролунало близько десятка потужних вибухів. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізналися у місцевих жителів, що їм відомо про нічні події, які обʼєкти опинилися під ударом та що зараз відбувається в місті?
Десяток вибухів пролунали у східній частині Мелітополя близько 21:00 в суботу. Мешканці районів, що розташовані за 5 кілометрів від епіцентру подій, повідомили, що в цей час поховались у підвали та коридори.
Кілька влучень було у готельно-ресторанний комплекс «Привал мисливця», що розташований на вулиці Інтеркультурній на східному виїзді з міста. Таких потужних вибухів у місті не чули давно, кажуть наші співрозмовники, але просять не публікувати їхніх прізвищ з міркувань безпеки. Більше інформації за лінком
Під час останніх атак війська РФ запускали дрони з Азовського моря – Повітряні сили
Російські військові протягом останніх атак запускали дрони-камікадзе по Україні з акваторії Азовського моря, наголосив речник Повітряних сил Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
«Із Азовського моря зараз запускають дрони-камікадзе. Зі східної частини Азовського моря, Краснодарський край. Дві крайні атаки дронів були саме звідти», – зазначив Ігнат.
На його думку, війська РФ декілька тижнів не використовували іранські безпілотники, ймовірно, через брак дронів. Проте є можливість, що Росія вже отримала нову партію «дронів-камікадзе».
5 листопада міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахян вперше визнав, що його країна надавала Росії дрони-камікадзе, але «до війни в Україні».
Співпраця Росії й Ірану активізувалася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе Shahed-136 іранського виробництва, які були задіяні, зокрема, під час масованих ударів по українських містах у жовтні.
В Ірані та Росії неодноразово заперечували інформацію про постачання дронів. 20 жовтня ЄС і Велика Британія запровадили санкції проти виробника дронів-камікадзе – компанії Shahed Aviation Industries – і трьох іранських військових чиновників.
За даними Washington Post, Іран також погодився таємно передати Росії балістичні ракети малої дальності класу «земля-земля» Fateh-110 і Zolfagha.
Українську мову почали масово вивчати у світі – це наслідки масштабної агресії Росії
Понад 1,3 мільйона людей з усього світу вирішили вивчати українську мову після початку повномасштабної війни Росії проти України, згідно з даними компанії Duolingo, що випускає програму для вивчення мов.
Цікавість до української мови залишається стабільно високою уже понад 9 місяців, вказують в компанії. Більше про це за лінком
Омбудсмен розповів, чи реально виключити Росію зі структур Червоного Хреста
Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця «максимально серйозно» поставилася до пропозиції України виключити російський національний комітету Червоного Хреста. Про це в інтерв'ю Радіо Свобода розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Росіяни використовують незаконно (і фактично вкрали) майно національного комітету Червоного Хреста України, яке вони забрали на території Криму. Друге. Вони офіційно збирають допомогу військовим російської армії. Це прямо заборонено принципами діяльності Міжнародної федерації Червоного Хреста», – пояснив омбудсмен.
За його словами, після цього звернення до України спеціально приїжджав керівник секретаріату Міжнародної федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, а дещо пізніше президент цієї організації у онлайн-форматі теж поспілкувався з українським омбудсменом.
«Вони поставилися, на мій погляд, максимально серйозно до моїх слів і до моєї пропозиції. Я очікую, що вони щось запропонують. Можливо, це буде якийсь проміжний варіант»», – розповів Лубінець.
Після початку широкомасштабного військового вторгнення Росії в Україну ціла низка світових організацій з різних сфер виключила РФ зі свого складу чи омбежила її участь. Окрім того, Україна наголошує на важливості виключення Росії з Ради безпеки ООН.
Росія звинувачення на свою адресу заперечує.
ВМС: Росія вивела в Чорне море вісім кораблів, ракетоносіїв серед них немає
У Чорне море на бойове чергування Росія вивела вісім своїх кораблів, одна серед них немає жодного ракетоносія, зазначили у фейсбуці Військово-морські сили ЗСУ в неділю, 11 грудня.
За інформацією військових, в Азовському морі РФ продовжує контролювати морські комунікації, утримуючи на бойовому чергуванні два кораблі. У Середземному морі зафіксована присутність дев’яти російських кораблів, зокрема п’яти ракетоносіїв, оснащених 76 «Калібрами».
«Встановлено, що за добу в інтересах рф прохід Керч-Єнікальською протокою до Азовського моря здійснили 15 суден, п’ять з них прямували із протоки Босфор. До Чорного моря пройшли 38 суден, вісім з яких продовжили рух у напрямку протоки Босфор», – уточнили в ЗСУ.
За даними ВМС, Росія продовжує порушувати Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі 1974 р. (SOLAS), вимикаючи системи автоматичної ідентифікації (AIS) на цивільних суднах в акваторії Азовського моря.
Як заявляв президент Володимир Зеленський 20 листопада, від 24 лютого Росія випустила по Україні понад 4700 ракет.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) 23 листопада заявив, що російські військові суттєво виснажили свій арсенал високоточних ракет, але, швидше за все, найближчим часом зможуть масштабно атакувати критично важливу інфраструктуру України.
ОВА: по Херсонщині армія РФ здійснила 45 пострілів, загинули люди, є поранені
Протягом минулої доби суботи, 10 грудня, російські військові атакували Херсонщину з артилерії, РСЗВ, танків та мінометів. Всього було здійснено 45 пострілів, зазначив голова ОВА Ярослав Янушевич в телеграмі.
За словами місцевого чиновника, внаслідок ворожих атак загинули дві людини, ще п’ять мешканців Херсонської області отримали поранення різного ступеня тяжкості.
«Загарбники атакували житлові квартали Херсона. Ворожі снаряди поцілили в пологове відділення лікарні, кафе, інфраструктурний об’єкт, приватні та багатоквартирні будинки», – повідомив Янушевич.
Після деокупації українськими війська правобережжя Херсонщини, в тому числі Херсона, війська РФ регулярно обстрілюють цю територію.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В ООН станом на 4 грудня підтвердили 6 702 випадки загибелі і 10 479 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Але в організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Війська РФ били із «Градів» по Дніпропетровщині: пошкоджені будинки та газопроводи – влада
Війська РФ у ніч на 11 грудня шість разів атакували Нікопольський район Дніпропетровщини із «Градів» та важкої артилерії, повідомив голова місцевої ОВА Валентин Резніченко в телеграмі.
«Поцілили по трьох громадах – Нікопольській, Червоногригорівській та Марганецькій. Випустили понад 50 снарядів. Люди неушкоджені», – зазначив посадовець.
За інформацією місцевого чиновника, в Червоногригорівській громаді:
- побиті 15 приватних будинків, 50 сонячних панелей, декілька господарчих споруд і автівок, газопроводи та лінії електропередач;
- без світла й води залишилися три села. Аварійні бригади уже приступили до роботи.
У Нікополі понівечені близько десяти приватних будинків і господарчих споруд, адміністративні та офісні будівлі, уточнив Резніченко.
«В інших районах ніч із сиреною, але без атак і на цю хвилину спокійно», – додав очільник ОВА.
Російські війська з різних видів озброєння регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікопольський, Криворізький та Синельниківський райони.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Британська розвідка: держбюджет Росії не відповідає витратам на війну
Державний бюджет РФ на 2023 рік занадто оптимістичний та не відповідає витратам на війну, тому фінансування інших сфер бюджету, ймовірно, зменшать, зазначає Міністерство оборони Британії в твіттері.
«Нещодавно російський диктатор Володимир Путін схвалив держбюджет РФ. На оборону наступного року Росія планує виділити 9 трлн рублів (143 млрд доларів). Це майже 30% від всього бюджету, що набагато більше, ніж у попередні роки», – повідомили в британскому відомстві.
Проте британська розвідка припускає, що цих коштів Росії не вистачить, щоб перекрити витрати на війну проти України. Тому інші сфери зазнають тиску.
«Бюджет, схвалений Путіним, ймовірно, є надто оптимістичним щодо очікуваних доходів і витрат у 2023 році. Тому інші частини російського бюджету, ймовірно, зазнають дедалі більшого тиску для покриття витрат на війну», – йдеться у повідомленні.
Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Російська влада придушує антивоєнні протести і карає за антивоєнні висловлювання. Діячам культури, які критикують вторгнення в Україну, забороняють виступати на російських сценах, звільняють із театрів та не знімають у фільмах.
Кримське питання перетворить війну на десятилітній конфлікт – WP
Претензії України та РФ на Кримський півострів не дають надії на мирне дипломатичне врегулювання конфлікту, йдеться в повідомленні видання The Washington Post.
«Непохитні претензії на Крим ілюструють нерозв’язність конфлікту, і важко уявити, що боротьба за півострів буде вирішена без подальшого кровопролиття», – зазначає видання.
Як припускають у The Washington Post, це загрожує багаторічним територіальним конфліктом на кшталт Карабаху або сектору Гази.
Тим не менш, деякі західні офіційні особи сподіваються, що угода щодо Криму може стати «ключем до припинення війни».
Втім, українська сторона відкидає цю ідею як небезпечну наївність, а російська влада каже, що «не погодяться на те, що належить їй».
Видання також наводить слова президента Володимира Зеленського про те, що повернення Криму Україні «означатиме відновлення справжнього миру». І додає, що для Путіна «анексія Криму стала опорою його спадщини, яка впаде, якщо він втратить півострів», тому будь-які спроби Києва повернути собі Крим «перейдуть червону межу, яку диктатор не зазнає».
Призначений Москвою очільник Криму Сергій Аксьонов після низки повідомлень про звуки вибухів на півострові заявив про роботу ППО над Сімферополем.
Кремль 8 грудня визнав, що окупований з 2014 року Кримс
Упродовж останніх місяців було кілька вибухів на російських військових об’єктах у Криму або поблизу них, у тому числі скоординована атака повітряних і надводних безпілотників на ключовий російський військово-морський порт у Севастополі.
У жовтні Керченський міст, що з’єднує півострів із Росією, був частково зруйнований під час нападу, який Москва приписує Україні.
Продовження «бавовни» в Криму неминуче, але у пріоритеті мають бути кораблі, які запускають крилаті ракети, вважає адмірал Військово-морських сил України і в минулому командувач ВМС Ігор Воронченко.
«Центр ваги в Криму це ударне угруповання надводних кораблів. Це кораблі Чорноморського флоту. Якщо Росія позбавиться Чорноморського флоту – вона позбавиться всього Чорного моря. І Азовського потім уже теж. Головний удар повинен бути по корабельному угрупованню. «Бавовна» на складах це гарно, але це це відволікання і протяжка часу до кінцевої мети. А от корабельний склад вони (РФ – ред.) вже не поповнять», – говорить Ігор Воронченко, командувач ВМС ЗС України (2016–2020).
Ракетні удари в першу чергу наносять три фрегати і п’ять малих ракетних кораблів і чотири підводні човни, наголосив Воронченко.
Основний контингент російських кораблів зосереджено в Севастопольській бухті. На супутникових знімках за 9 листопада від Planet Labs видно, де стоять десантні кораблі і підводні човни. Але набагато цікавіші та цінніші кораблі стоять біля бухти Голландія.
«Перший це чистий 1135-й Krivak, потім стоїть десантний корабель, я так розумію 1171-го проєкту, далі це корабель, ракетний корабель на повітряній подушці типу Самум, або Бора. Четвертий стоїть за ним це 11356 новий це Адмірал Макаров чи Ессен, я не знаю який. Казали, що це Ессен», – розглянувши знімки розповідає Андрій Риженко, заступник начальника штабу ВМС України (2004–2020 років).
Якщо можна дістати і знешкодити кораблі, які випускають ракети «Калібр» по Україні, то це треба зробити, говорить Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій.
«Тут треба звернути увагу на 41-у ракетну бригаду катерів, в якої 5 кораблів, 5 катерів ракетних, 166 дивізіону малих ракетних кораблів, це: Бора, Самум, Град Свияжск, Великий Устюг, Вишній волочек. І 295 дивізіон ракетних катерів: Шуя, Буря, Набережні Чолни, Івановець і Бріз. Крім Самума, котрий перебуває в ремонті всі інші в строю, які можуть застосовувати корабельні ракети і представляють певну загрозу як ударний засіб. Тобто, якщо ці кораблі є можливість знайти і знешкодити – так це треба робити», – зазначив Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій.
Для кожної ракети «Калібр» проєктується траєкторія, але стріляти з Севастопольської бухти кораблі не можуть, заважає гірська місцевість. Тому кораблі відходять від берега буквально на кілька миль для стрільб, пояснює Андрій Риженко, заступник начальника штабу ВМС України (2004–2020 роки).
Журналісти редакції Крим.Реалії разом з колегами з проєкту «Схеми» зібрали базу військових об'єктів в окупованому Криму. Мапу з точними координатами понад півтори сотні мілітарних місць редакція опублікує пізніше.
Психологічна допомога постраждалим від війни. Як пережити важкі моменти життя?
У Дніпрі презентували фільм «Людські мости». Ця п’ятисерійна документальна стрічка, знята дніпровською режисеркою Катериною Леоновою, розповідає про те, як психологи повертають до повноцінного життя людей, травмованих війною. За словами творців, назва фільму символічна, адже психологи виконують роль своєрідних мостів, якими можна перейти з одного берега світосприйняття на інший.
Про те, як створювали кіно, чого бракує різним людям, які постраждали психологічно від війни, та що допомагає пережити важкі моменти життя, Катерина Леонова розповіла Радіо Свобода. Читайте за лінком