Ризикували власним життям заради інших. Героїчні вильоти вертолітників в оточений Маріуполь
ЛЬВІВЩИНА – Рік тому українські вертолітники розпочали польоти в оточений російськими військами Маріуполь Донецької області. Загалом екіпажі на 16 гелікоптерах здійснили шість успішних місій і доставили оборонцям Маріуполя медикаменти, зброю, харчі.
Однак був ще один – сьомий героїчний виліт із великим ризиком для життя вертолітників. Пілотам не вдалося добратись до Маріуполя, але вони старались і, як розповіли, пройшли половину шляху під постійними російськими обстрілами з окупованої території.
Із першого дня повномасштабного нападу Росії на територію України командир 12-ї окремої бригади армійської авіації, пілот Ігор (прізвище не називаємо з міркувань безпеки) здійснював польоти над Києвом.
Читайте розповіді цих людей далі тут
У війні проти України Росія за добу втратила майже тисячу осіб – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 166 570 людей, за останню добу – близько 960, повідомляє 21 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
Крім того, Генштаб повідомив про втрати російської техніки:
- 3 552 танки (+15 за добу)
- 6 879 бойових броньованих машин (+10)
- 2 586 артилерійських систем (+9)
- 507 реактивних систем залпового вогню
- 270 засобів протиповітряної оборони
- 305 літаків
- 290 гелікоптерів
- 2 167 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+7)
- 907 крилатих ракет
- 18 кораблів
- 5 428 автомобілів і автоцистерн (+12)
- 266 одиниць спеціальної техніки (+1)
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
ЗСУ відбили понад 120 російських атак на п’яти напрямках – Генштаб
Російські війська наступають на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках, українські захисники на цих напрямках відбили понад 120 атак, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському та Лиманському напрямках противник безуспішно намагався прорвати оборону українських військ – вів безуспішні наступальні дії у напрямку Новоселівського, з артилерії обстріляв райони 11 населених пунктів вздовж лінії бойового зіткнення.
«На Бахмутському напрямку окупанти не припиняють штурмові дії міста Бахмут. В той же час наші воїни відбили атаки противника в районах населених пунктів Богданівка, Іванівське, Предтечине та Північне. Обстріляні Міньківка, Васюківка, Залізнянське, Бахмут, Григорівка, Іванівське, Олександро-Шультине, Диліївка, Нью Йорк, Оріхово-Василівка, Привілля та Часів Яр Донецької області», – йдеться у повідомленні.
На Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках війська РФ безуспішно намагаються наступати в напрямку населених пунктів Бердичі, Авдіївка, Сєверне, Первомайське та Новомихайлівка Донецької області, а на Запорізькому та Херсонському напрямках – обороняються.
ISW: зараз малоймовірно, що війська РФ зможуть змусити ЗСУ вийти з Бахмута або Авдіївки
Російські сили намагаються створити умови для оточення Авдіївки, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«19 березня український Генштаб повідомив, що російські війська наступали в напрямку Бердичі (10 км на північний захід від Авдіївки), що вказує на те, що російські сили, ймовірно, просунулися на захід від Красногорівки (9 км на північ від Авдіївки) і захопили Степове (на захід від Красногорівки). Російські війська, ймовірно, посилюють темпи бойових дій на північ від Авдіївки, намагаючись створити умови для оточення населеного пункту, і, як повідомляється, залучають у цьому районі більшу кількість авіаційних підрозділів для підтримки цих операцій», – йдеться у звіті.
Аналітики зауважують, що загальний російський весняний наступ, ймовірно, наближається до кульмінації, і російські сили, можливо, активізують зусилля, щоб досягти навіть незначних успіхів, перш ніж вони втратити ініціативу.
За даними Інституту вивчення війни, на тлі повідомлень про збільшення темпів російських операцій навколо Авдіївки російські війська досягли незначних успіхів у Бахмуті та його околицях – вони, ймовірно, досягли додаткових успіхів у південно-західному та північному Бахмуті, а також на північний захід від міста між Богданівкою та Хромовим.
Залишається ймовірним, що просування Росії може змусити Україну вийти з Бахмута або Авдіївки, проте наразі це малоймовірно, додають у ISW.
Чому Кремль так розлютила українська пропозиція перейменувати Росію на Московію?
Уряд України «опрацьовує питання» можливості і доцільності перейменування Росії на Московію після доручення, яке дав президент Володимир Зеленський. Доручення з’явилось раніше у березні після того, як відповідна петиція про перейменування Росії на Московію набрала потрібні 25 тисяч голосів на сайті Офісу президента України. В Росії, між тим, дуже гостро відреагували на таку ідею з перейменуванням і вдалися до образливих назв для самої України.
Не так давно на сайті Офісу президента України з’явилася петиція про перейменування назви «Росія» на «Московія» та заміни термінів «російський» на «московський», а «Російська Федерація» – на «Московська федерація». Автор петиції наполягав, що «історичною назвою Росії є Московія».
Петиція набрала понад 25 тисяч підписів і на неї відповів президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що «порушене у петиції питання потребує ретельного опрацювання як у площині історико-культурного контексту, так і з огляду на можливі міжнародно-правові наслідки», і попросив уряд разом з науковими установами комплексно опрацювати це питання.
Крим: соцмережі повідомляють про вибухи й перебої зі світлом у Джанкої
У окупованому Джанкої 20 березня пролунала серія гучних вибухів, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на користувачів місцевих телеграм-каналів.
Зокрема, про вибухи в Джанкої повідомляють підписники каналу «Крымский ветер», про можливу роботу протиповітряної оборони та збиття безпілотника пишуть у коментарях каналу «ЧП Северный Крым».
Крім того, згодом російські та кримські телеграм-канали повідомили про перебої зі світлом у місті в районі 7-ї школи.
Крім того, низка проросійських телеграм-каналів із Криму повідомляють про падіння уламків на магазин на вулиці Жовтневій.
За словами місцевих жителів, у місті продовжують чути звуки польоту безпілотників, а також стрілянини та вибухів.
Російська влада Криму і російські військові поки не коментують ситуацію. Українські військові також поки що не давали коментарів щодо даної ситуації.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі регулярно чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» або «роботою ППО».
Над Миколаївщиною збили два російських розвідувальних безпілотники – ПК «Південь»
Російські війська продовжують повітряну розвідку півдня України, повідомляє повітряне командування «Південь» 20 березня.
«З 16.00 по 16.30, на Миколаївщині, силами та засобами протиповітряної оборони повітряного командування «Південь» знищено два російських розвідувальних безпілотника Supercam S350», – йдеться в повідомленні.
Як пояснюють військові, такі безпілотники призначені для аерозйомки й створення «високодетальних цифрових карт, а також проведення дистанційного повітряного моніторингу місцевості та об’єктів».
Російські війська продовжують обстрілювати Миколаївську область.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Можливості для оборони Бахмута ще не вичерпані – Маляр
Оборона Бахмута триває, повідомила радниця міністра оборони Ганна Маляр 20 березня.
Вона вказала на те, що на поточному тижні минає два місяці з моменту загострення боїв за Бахмут.
«Ніхто не вірив, що в умовах настільки інтенсивних атак ворога можна утримати місто більше тижня, максимум двох. Але завдяки мужності та героїзму тисяч наших воїнів, а також вмілому керівництву наших генералів та офіцерів – оборона Бахмута тримається та можливості ще не вичерпані», – повідомила Маляр.
Вона також перелічила командувачів, які відповідають за оборону міста. Серед них: керівник оборони Бахмута бригадний генерал Андрій Гнатов, керівник оборони Сходу генерал-полковник Олександр Сирський, командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» бригадний генерал Олександр Тарнавський.
«Безпосередньо у Бахмуті здійснюють оборону комбриги 93-ї бригади полковник Паліса Павло та комбриг 3-ї бригади Національної Гвардії полковник Півненко Олександр», – додала радниця міністра.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Бойовий командир десантного батальйону ЗСУ з позивним «Купол», підполковник Анатолій Козел дав коментар американському виданню The Washington Post, де поскаржився на якість підготовки новобранців в українській армії та великі втрати серед досвідчених бійців, яких немає ким замінити. Невдовзі командувач Десантно-штурмових військ Максим Миргородський зняв комбата з посади та перевів на нижчу: заступником командира навчального центру. Це рішення викликало обурення громадськості, багатьох військовослужбовців та журналістів, які висловили свою підтримку комбату та розкритикували практику замовчування проблем у війську.
Донбас.Реалії спробували подивитись на ситуацію без емоцій та пояснити: чому інтерв’ю командира вважає за порушення командування; чи йдеться зараз про його покарання; і як говорити про проблеми в армії під час війни, щоб не зашкодити, а вирішити їх.
Голова МВА розповів про ситуацію в Авдіївці, яка «може стати другим Бахмутом»
Ситуація в Авдіївці на Донеччині, яка, за даними Сил оборони України, найближчим часом «може стати другим Бахмутом», є «дуже складною і напруженою», заявив в ефірі Радіо Свобода голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш.
«Реально гатять з усього, що є в наявності. Щодо логістики – так, вона складна… У таких умовах ми вже місяців сім чи вісім, чесно кажучи ці місяці вже не рахуємо. Логістика ускладнена, тому що кілометрів десь 10-12 до Авдіївки вся дорога пристріляна, всі села сусідні Очеретинської громади – також постійно під обстрілами: і артилерія, і «Гради», і ракетні удари… Тобто всі села громади, через які ми їдемо в Авдіївку вони – під обстрілами. Тому логістика міста складна», – сказав Барабаш.
Він додав, що ситуація з обстрілами в Авдіївці схожа до ситуації в Бахмуті.
«Якщо порівнювати з Бахмутом, якщо дивитися зведення по кількості обстрілів, штурмових дій, то ми з Бахмутом реально вже рівні тиждень, може навіть більше. 250-300 обстрілів за добу по позиціях. Так само і в нас. По штурмових діях – 20, 30, 40 іноді, як у Бахмуті, так і в нас. Авіація: Бахмут – три-чотири-п’ять на добу, у нас іноді – до 20 буває авіанальотів по місту, по околицях міста, позиціях навколо міста. По Авдіївському коксохім заводу, хоча там немає жодного військового, б’ють кожного дня», – заявив голова МВА.
Щодо того, чому російські військові хочуть захопити Авдіївку, то, за словами Барабаша, зокрема, це пояснюється їхніми планами захопити всю Донецьку область.
«Зараз вони зняли увагу з Вугледару і перекинули увагу на Авдіївку. Чому: бо немає сенсу брати Вугледар, якщо в тебе в тилах залишається Авдіївка, треба зразу «розібратися». Другий момент – вони все таки налаштовані рухатися далі, як вони і заявляли вже неодноразово, що вони хочуть вийти на адмінкордони Донецької області, зрозуміло, що це пряма дорога на Покровськ. Навряд чи їм вдасться до Покровська дійти, такими от темпами це не знаю, скільки років треба. Стратегічно в них завдання стоїть дійти до Карлівки – це, по-перше, водосховище, з якого зараз воду бере майже пів області. І тому вони щодня б’ють по Карлівському водосховищу, по фільтрувальній насосній станції», – заявив голова адміністрації.
У Силах оборони України раніше сьогодні не виключили, що Авдіївка на Донеччині найближчим часом «може стати другим Бахмутом». Російські військові постійно намагаються оточити місто, заявив речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олексій Дмитрашківський.
«Ворог постійно зараз намагається оточити Авдіївку, я згоден із колегами з Британії, що Авдіївка найближчим часом може стати другим Бахмутом. Це так справді і є. Але наразі хочу сказати, що не все так гаразд у російських підрозділів, які атакують на цьому напрямку», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За словами Дмитрашківського, останніми днями загарбники використали останні наявні в них резерви і зазнають «досить серйозних втрат» в особовому складі й техніці.
Розвідка Великої Британії 20 березня заявила, що за останні три тижні російські війська досягли «повзучих успіхів» навколо контрольованого Україною міста Авдіївки на Донбасі, безпосередньо на північ від Донецька.
«Тактично ситуація подібна до тієї, що склалася у більшому місті Бахмут, північніше. Українські війська продовжують організовану оборону, але їхні лінії постачання на захід перебувають під дедалі більшою загрозою через російську операцію з оточення», – йдеться в повідомленні.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Керівник експлуатаційного підрозділу Запорізької атомної електростанції Олег Дудар прожив в окупованому Енергодарі пів року. Він – один з тих, кому довелося працювати під тиском російських військових. За словами чоловіка, українські працівники намагалися не допустити найжахливішої катастрофи. Фахівець розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я», як відбувалося захоплення найбільшої в Європі АЕС, як вдавалося підтримувати її роботу та чому не варто очікувати добровільного виходу окупантів зі станції.
Більше половини експорту українського зерна йде до Африки й Азії: у МЗС заперечили слова Путіна
Міністерство закордонних справ України заперечило заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що Україна нібито експортує велику частину свого зерна до Європи.
«Росія не полишає спроб підірвати Чорноморську зернову ініціативу. Зазначена статистика не відповідає дійсності. З 1 серпня 2022 року Україна експортувала через зерновий коридор 25,1 мільйона тонн сільськогосподарської продукції до 45 країн світу», – заявив речник відомства Олег Ніколенко.
Він навів дані, за якими Україна експортувала:
- до Африки – 2,9 мільйона тонн (11,6%)
- до Азії – 12,1 мільйона тонн (48,2%)
- до Європи – 10,1 мільйона тонн (40,2%)
Крім того, додав Ніколенко, частина закупленого європейськими країнами зерна відправляється до Африки та Азії як гуманітарний реекспорт.
«Тому реальна статистика експорту на Африканський континент навіть вища, ніж 11,6%. Вже не кажучи про те, що майже 50% продукції йде на підтримку азійських країн», – заявив він.
Речник МЗС вказав на те, що Чорноморська зернова ініціатива виявилася ефективною і дозволила стабілізувати світові ціни на продовольство.
«Міжнародна спільнота, насамперед країни Африки та Азії, не мають дозволити Москві використовувати продовольство як зброю. Україна продовжить сумлінно дотримуватися своїх зобов’язань як одного із ґаранторів глобальної продовольчої безпеки. Ми також вдячні ООН та Туреччині, а також іншим партнерам, за їхні зусилля в контексті продовження «зернової угоди» на 120 днів.
Раніше Володимир Путін заявив, що Україна нібито відправляє 45% зернових до Європи і 3% – до України.
Організація Об’єднаних Націй 18 березня підтвердила продовження «зернової угоди», термін дії якої завершися того ж дня.
У Кремлі пройшла неформальна зустріч Путіна і Сі, вони називали один одного «дорогий друг»
Голова КНР Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін провели неформальну зустріч у Кремлі 20 березня, коли Сі прибув до Москви з першим за чотири роки візитом на тлі поглиблення міжнародної ізоляції РФ через її вторгнення в Україну.
Путін і Сі Цзіньпін назвали один одного «дорогий друг» і обмінялися компліментами під час зустрічі.
У відкритій частині розмови Путін привітав Сі з переобранням на посаду голови КНР. «За останні роки Китай зробив колосальний ривок уперед у своєму розвитку. У всьому світі це викликає непідробний інтерес, і ми навіть трішки вам заздримо», – заявив Путін.
Сі Цзіньпін заявив, що він обрав Росію як першу країну закордонного візиту після переобрання на посаду голови КНР. «Я знаю, що наступного року у вашій країні відбудуться чергові президентські вибори. Завдяки вашому сильному керівництву за останні роки Росія досягла значних успіхів у справі досягнення результатів та процвітання країни. Впевнений, що російський народ сильно вас підтримає у Ваших добрих починаннях», – заявив Сі.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков уточнив, що Сі Цзіньпін не говорив про участь Путіна у президентських виборах 2024 року. «Сі висловив упевненість, що росіяни підтримають Путіна, і тут можна лише розділити його впевненість», – сказав Пєсков.
Візит Сі Цзіньпіна триватиме три дні – до 22 березня. Офіційні переговори відбудуться у вівторок, 21 березня. Вони пройдуть у вузькому і розширеному складах.
Кремль раніше підтвердив, що, окрім двосторонніх питань, Путін та Сі обговорять план «мирного врегулювання» навколо України, запропонований Пекіном. Документ містить 12 пунктів і повторює російські наративи, зокрема звинувачує Захід у неспровокованому вторгненні. Китайський план серед інших положень передбачав припинення вогню та мирні переговори. США та Євросоюз скептично поставилися до мирного плану, висунутого Китаєм.
Путін, виступаючи на початку зустрічі, привітав план Китаю.
«Ми завжди відкриті до переговорів, – сказав Путін Сі. – Ми, безумовно, будемо обговорювати всі ці питання, включно з вашими ініціативами, до яких ми ставимося, звичайно, з повагою».
Минулого тижня, перед візитом Сі до Росії Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна за підозрою у воєнних злочинах.
Держсекретар США Ентоні Блінкен висловив скептицизм щодо пропозиції Китаю, попередивши, що це може бути «тактикою гальмування», щоб допомогти Росії.
«Світ не має бути введений в оману будь-яким тактичним кроком Росії, підтриманим Китаєм чи якоюсь іншою країною, з метою заморозити війну на власних умовах», – сказав Блінкен журналістам у Державному департаменті.
У статті, опублікованій 20 березня в російському виданні «Російська газета», Сі назвав війну, яку Москва з лютого 2022 року веде проти України, «тотальним загостренням української кризи».
Він стверджує, що в цьому протистоянні «Китай… незмінно займає обʼєктивну і неупереджену позицію, докладає активних зусиль до сприяння примиренню та мирним переговорам».
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що українська влада уважно стежить за візитом голови Китаю Сі Цзіньпіна до Росії і сподівається на позитивні результати цього візиту.
«Ми очікуємо, що Пекін використає свій вплив на Москву, щоб вона припинила агресивну війну проти України», – йдеться в отриманому Радіо Свобода коментарі Міністерства закордонних справ України.
У Раду внесли подання на призначення трьох міністрів
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вніс на розгляд Верховної Ради кандидатів на посади міністра освіти і науки, міністра стратегічних галузей промисловості і віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки й технологій – міністра цифрової трансформації України, повідомив представник Кабінету міністрів у парламенті Тарас Мельничук.
На посаду віцепрем’єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністра цифрової трансформації України пропонують призначити Михайла Федорова, який до сьогодні обіймав посаду віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації.
На посаду очільника МОН пропонують кандидатуру Оксена Лісового – очільника Малої академії наук України, який від початку повномасштабного вторгнення Росії пішов на фронт, водночас продовжуючи дистанційно керувати МАН.
А на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості України пропонують Олександра Камишіна – колишнього голови правління «Укрзалізниці».
Раніше сьогодні Верховна Рада звільнила з посади міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, з посади міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Павла Рябікіна і з посади віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова.
Життя біля Росії: трагедія на кордоні (відео)
Єліне розташоване всього за чотири кілометри від кордону з Росією. Це знакове місце, край партизанської слави. У 40-х роках німці спалили село, а тих хто вижив – розстріляли. 2023-го мирних жителів знову вбивають, цього разу російська армія.
Під час чергового обстрілу одна з мін пробила дах льоху, де ховалися люди та розірвалася всередині. Погріб став труною. Про трагедію, про життя біля кордону та про біженців, які не змогли втекти від війни – дивіться у випуску #ВУкраїні.
США оголосили про черговий пакет військової допомоги Україні
США надають Україні черговий пакет військової допомоги обсягом 350 мільйонів доларів, повідомив 20 березня державний секретар Ентоні Блінкен.
«Цей пакет військової допомоги включає більше боєприпасів для наданих США HIMARS і гаубиць, які Україна використовує для свого захисту, а також боєприпаси для бойових машин піхоти Bradley, ракет HARM, протитанкової зброї, річкових катерів та іншого обладнання», – цитує Блінкена Держдепартамент США.
«Ми аплодуємо понад 50 країнам, які об’єдналися, щоб надати підтримку Україні, яка захищає свій суверенітет і територіальну цілісність. Лише Росія може закінчити свою війну сьогодні. Поки Росія цього не зробить, ми будемо об’єднані з Україною стільки, скільки буде потрібно», – додав держсекретар.
Раніше в Пентагоні заявили, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов у лютому також заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої.
У лютому міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що Україна має «хороші шанси» взяти ініціативу на полі бою.
Генштаб повідомив про «постійні позиційні бої» на Бахмутському напрямку
На Бахмутському напрямку на Донеччині тривають постійні позиційні бої, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Бахмутському напрямку окупанти не полишають спроб захопити місто Бахмут. Там тривають постійні позиційні бої. В той же час нашими захисниками було відбито атаки противника в районах Богданівки та Іванівського», – йдеться в повідомленні.
У командуванні додали, що на Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках загарбники здійснили «безуспішні наступальні дії» в напрямку населених пунктів Бердичі, Авдіївка та Сєверне.
«Протягом доби противник завдав 13 авіаційних та 4 ракетних удари, а також здійснив сім обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Високим залишається рівень ракетної загрози по всій території України», – йдеться в повідомленні.
20 березня у Силах оборони України не виключили, що Авдіївка на Донеччині найближчим часом «може стати другим Бахмутом».
Російські військові постійно намагаються оточити місто, заявив речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олексій Дмитрашківський в ефірі телемарафону.
Перед цим розвідка Великої Британії заявила, що за останні три тижні російські війська досягли «повзучих успіхів» навколо контрольованого Україною міста Авдіївки на Донбасі, безпосередньо на північ від Донецька.
«Тактично ситуація подібна до тієї, що склалася у більшому місті Бахмут, північніше. Українські війська продовжують організовану оборону, але їхні лінії постачання на захід перебувають під дедалі більшою загрозою через російську операцію з оточення», – йдеться в повідомленні.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
В ООН підтвердили загибель 8317 цивільних через війну Росії проти України
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 317 і поранення 13 892 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 19 березня 2023-го.
З 1 по 19 березня в організації зафіксували дані про загибель 113 людей і поранення 356.
В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
«Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб», – йдеться в повідомленні.
В УВКПЛ ООН вказують на те, що більшість зафіксованих втрат спричинені застосуванням вибухової зброї з великою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії і реактивних систем залпового вогню, а також ракетними і авіаударами.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
Пригожин написав листа Шойгу і попросив допомоги для відсічі наступу українських військ
Засновник російського угруповання найманців, ПВК «Вагнер», Євген Пригожин написав листа міністрові оборони Росії Сергієві Шойгу, в якому попросив про допомогу для відсічі українського контрнаступу, що, за його словами, має відбутися в кінці березня або квітні.
У листі, який пресслужба Пригожина опублікувала у телеграмі, він заявив, що «вагнерівці» контролюють «близько 70 відсотків» Бахмута і «продовжують операції» із захоплення міста.
Пригожин заявив, що українські військові планують завдати «флангові розсікаючі удари» з метою відрізати підрозділи ПВК «Вагнер» від основних російських сил, і закликав Шойгу «вжити заходів», щоб не допустити цього.
У вечірньому зведенні 20 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що на Бахмутському напрямку на Донеччині тривають постійні позиційні бої.
«На Бахмутському напрямку окупанти не полишають спроб захопити місто Бахмут. Там тривають постійні позиційні бої. В той же час нашими захисниками було відбито атаки противника в районах Богданівки та Іванівського», – йдеться в повідомленні.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті, оприлюдненому в ніч на 20 березня, заявили, що російські наступальні дії на Донбасі можуть наближатися до кульмінації, а Україна «має добрі можливості, щоб відновити ініціативу та розпочати контрнаступ».
За їхніми оцінками, темпи наступальних операцій сил РФ сповільнилися за останні тижні, і це свідчить, що весняний наступ Росії на Донбасі може наближатися до кульмінації.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Раніше аналітики також повідомляли про конфлікт між Міноборони Росії та головою ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним, який «досяг апогею» на тлі битви за Бахмут.
Авдіївка – нова ціль? РФ готує оточення: чи реально втримати місто?
- Авдіївка може стати другим Бахмутом, заявляють аналітики Британської розвідки. Російські війська намагаються зайти з флангів, шляхи постачання для ЗСУ – під загрозою. РФ пришвидшує наступ? Чи може Авдіївка переламати хід війни?
- Голова Китаю Сі Цзіньпін приїхав у Москву. Запланований триденний візит і зустріч із Путіним віч-на-віч. Що Путін може обіцяти Сі Цзіньпіну?
- Сергій Шкарлет – уже не міністр освіти та науки. Чому відставка відбулася лише зараз? Верховна Рада підтримала кадрові ротації в уряді.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 20:00 на @Радіо Свобода: