Голова РПЦ Кирило призначив головного священника у зоні «спецоперації»
Голова Російської православної церкви патріарх Кирило підписав указ про призначення головного військового священника у зоні «спеціальної військової операції» (так у Росії офіційно називають війну) на території України. Ним став протоієрей Дмитро Василенков, який раніше обіймав посаду голови відділу із взаємодії із казацтвом Санкт-Петербурзької єпархії.
Згідно з планами РПЦ, Василенков відповідатиме за «духовне наставництво російських військовослужбовців і співробітників силових структур, які перебувають у зоні бойових дій».
Минулого року РПЦ відродила посаду головного священника військового й морського духовенства, яка існувала до 1918 року.
Патріарх Кирило від початку повномасштабної війни Росії проти України неодноразово виступав на підтримку бойових дій. На його думку, війну спровокували зовнішні сили, які нібито бажають знищити Росію. Низка священників РПЦ, які виступили проти російської військової агресії, зазнали гонінь.
У листопаді минулого року на території України внаслідок обстрілу загинули священник 76-ої десантно-штурмової дивізії ВДВ Росії Олександр Циганов і настоятель храму при штабі ракетних військ стратегічного призначення Росії, протоієрей Михайло Васильєв. Васильєв незадовго до смерті заявляв, що «немає нічого миролюбнішого», ніж ядерна зброя.
У Швеції назвали пріоритетну версію вибухів на «Північному потоці»
У прокуратурі Швеції 6 квітня заявили, що участь пов’язаної з державою структури є найбільш імовірним сценарієм вибухів, які вивели з ладу гілки російського газопроводу «Північний потік» у Балтійському морі. Інцидент, який у різних країнах розцінили як акт саботажу, трапився наприкінці вересня минулого року.
Як зазначив прокурор Матс Люнгквіст, слова якого наводить Associated Press, шведське слідство сподівається встановити винного у злочині, але «ймовірно, що це буде складно з урахуванням обставин».
Прокурор наголосив, що справа – непроста і потребує багато часу для розслідування. У Стокольмі не уточнили, коли може завершитися шведське слідство. «Вибухи сталися на глибині близько 80 метрів», – зазначив Люнгквіст, говорячи про обставини, що ускладнюють роботу експертів.
З урахуванням значних ресурсів і навичок, необхідних для здійснення такого нападу, основний напрямок слідства зосереджено на версії про причетність до підриву газопроводу державних структур.
У березні цього року в німецьких медіа з посиланням на неназваних офіційних осіб з’явилася інформація, що напад на трубопроводи, ймовірно, здійснила група із шести осіб. Вони нібито використовували яхту, орендовану у польській фірмі, що належить українцям. Влада України причетність до диверсії відразу ж відкинула.
The New York Times писала минулого місяця, що за актом саботажу на «Північному потоці» могла стояти якась проукраїнська група, яка складається з противників російського президента Володимира Путіна, але не пов’язана з українським урядом.
Публікації про висновки слідства з’явилися й у інших західних ЗМІ. Зокрема, днями The Washington Post із посиланням на джерела, поінформовані про розслідування Генпрокуратури Німеччини, повідомила, що орендована яхта «Андромеда», яку підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах «Північний потік», ймовірно, була не єдиним судном, використаним для атаки.
Слідчі припускають, що яхта могла бути принадою, щоб відволікти увагу від реальних зловмисників, пише видання.
Витоки на гілках «Північного потоку – 1» і «Північного потоку – 2» сталися в економічних зонах Швеції та Данії. Розслідування проводять кілька країн.
США та деякі їхні союзники давно критикували будівництво «Північного потоку», наголошуючи, що проєкт становить загрозу для енергобезпеки Європи, збільшуючи її залежність від російського газу.
У момент вибухів у вересні постачання трубопроводами не здійснювалося – через розбіжності й напруженість між Росією та ЄС на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Керівництва США, Великої Британії і Євросоюзу заявили про цілеспрямовану диверсію на «Північному потоці». Москва вважає, що в тому, що сталося, зацікавлені Вашингтон і його союзники. У Росії порушено кримінальну справу за статтею про акт міжнародного тероризму.
Захист митрополита УПЦ (МП) Павла оскаржує домашній арешт
Адвокат колишнього очільника Києво-Печерської лаври Павла (Петра Лебідя) подав апеляцію на його запобіжний захід – про це йдеться в заяві, оприлюдненій пресслужбою монастиря УПЦ (МП) «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра».
За повідомленням, Шевченківський районний суд проголосив повний текст ухвали про запобіжний захід 5 квітня. Адвокат Микита Чекман звинуватив суд у тому, що той проігнорував «основні засади кримінального провадження», в тому числі право на захист.
«Судове рішення вважаємо незаконним та необґрунтованим, у зв’язку з чим стороною захисту до Київського апеляційного суду подано апеляційну скаргу з метою реалізації права на судовий захист», – йдеться в повідомленні.
Київський апеляційний суд наразі не повідомляв про отримання апеляційної скарги.
Суд 1 квітня призначив ексочільнику Києво-Печерської лаври митрополиту УПЦ (МП) Павлу запобіжний захід – домашній арешт на 60 діб, на Київщині, з використанням електронного браслета.
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) має залишити територію святині.
Того ж дня в УПЦ (МП) заявили, що не будуть виселятися з Києво-Печерської лаври, бо на це «немає жодних підстав». Однак тоді в останній тиждень із Лаври активно вивозили майно.
30 березня стало відомо, що Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви (яка перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра» щодо недійсності одностороннього розірвання договору оренди.
29 березня предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній доручив архімандриту Авраамію (Лотишу) виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. У відповідь УПЦ (МП) заборонила його в служінні.
Федоров повідомив про чергові вибухи в Мелітополі й селах поблизу
В окупованому Мелітополі й селах поблизу пролунали кілька вибухів, повідомив міський голова Іван Федоров.
«Гучно на поки що окупованій Мелітопольщині. Мешканці повідомляють про декілька гучних вибухів на півночі Мелітополя та у навколишніх селах. Подробиці згодом», – написав Федоров у телеграмі.
З огляду на окупацію регіону і бойові дії редакція не може перевірити озвучену інформацію з незалежних джерел.
Резніков в Афінах повідомив про «дуже продуктивну» зустріч із міністром оборони Греції
Міністр оборони Олексій Резніков перебуває в Греції з візитом – про це він повідомив 6 квітня.
«Дуже продуктивна зустріч із моїм колегою, міністром оборони Нікосом Панагіотопулосом. Я вдячний грецьким друзям за їхню непохитну підтримку нашого суверенітету та територіальної цілісності, гуманітарну та оборонну допомогу (БМП, боєприпаси), та їхню сталу участь у «Рамштайні», – заявив Резніков.
«Я хочу побачити перемогу»: історія сапера Владислава Єщенка, який втратив зір через вибух мін
Сапер із Донбасу, Владислав Єщенко, втратив обидва ока під час ліквідації боєприпасів. Тоді вибухнули 84 протипіхотні міни. «Я коли вийшов із коми: темрява і майже повна тиша. Почав розуміти, що щось із очима. Вони перебинтовані, зав’язані», – розповідає Владислав. Боєць провів понад 4 місяці у лікарні. Завдяки підтримці нареченої та батька, і власній мотивації, став на ноги. Тепер у Єщенка є мета: привезти в Україну експериментальну технологію, яка допоможе йому та іншим незрячим бійцям знову бачити. І найдужче Влад прагне побачити українську перемогу.
В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода боєць ЗСУ розповів:
- про довоєнний досвід розмінування Донеччини;
- як став до лав ЗСУ і службу сапером;
- про те, як втратив очі від вибуху десятків мін;
- як відновлювався сам та як допомагає іншим бійцям;
- про плани привезти в Україну з Іспанії технологію, яка має допомогти незрячим бачити
ОВА: війська РФ обстріляли село на Херсонщині, 4 людини – поранені
Четверо цивільних жителів були поранені внаслідок обстрілу села Зміївка Бериславської громади на Херсонщині, повідомив 6 квітня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За оперативною інформацією, вибухівку скинули з безпілотника. Через ворожу атаку поранення різного ступеня тяжкості отримали чотири місцеві жителі. Їх шпиталізували до найближчого медзакладу. Після надання невідкладної допомоги постраждалих направлять для подальшого лікування до лікарні у Херсоні», – зауважив він.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Путін казав про «загрозу розширення НАТО». Це сталося. Чому для Кремля Фінляндія – не Україна?
Як і слід було очікувати, реальне, а не віртуальне розширення НАТО не призвело до жодної відчутної реакції з боку Кремля.
Так, міністр оборони Росії Сергій Шойгу виступив із погрозливими заявами та нагадав про рішення розмістити тактичну ядерну зброю на території Білорусі – але до вступу до НАТО Фінляндії жодного практичного стосунку це рішення не має. А прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, хоч і наголосив на «негативних наслідках» приєднання Фінляндії до альянсу, негайно підкреслив, що цю ситуацію не можна порівнювати з приєднанням до НАТО України, оскільки з Фінляндії ніхто не робив «антиросію».
Вже ця заява кремлівського чиновника викриває російські твердження, які пов'язують напад на Україну з її можливим вступом до НАТО. Коли президент Росії Володимир Путін ухвалював рішення про напад на Україну 24 лютого 2022 року, цей вступ аж ніяк не був таким реалістичним, як приєднання Фінляндії. Проте російські війська спробували увірватися до Києва, а зовсім не до Гельсінкі.
Україна готова говорити з РФ? Деокупація Криму: бої чи переговори?
В Офісі президента припустили, що можуть вести перемовини з Росією щодо Криму.
В інтерв'ю FT заступник керівника ОП Андрій Сибіга сказав, що Київ може розглянути таку можливість, якщо «українські війська дійдуть до кордонів» півострова.
То за яких умов можливі переговори?
Про це і не тільки у прямому ефірі програми Свобода Live:
Ексгенерал СБУ Наумов з’явився у суді в Сербії (фото, відео)
Ексначальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова доставили до Вищого суду міста Ниш (Сербія), де заслуховують справу щодо ймовірного відмивання ним грошей. Під час засідання 6 квітня допитали батька Наумова, який пояснив, що знайдені під час арешту колишнього високопосадовця СБУ гроші були «сімейними». Про це повідомляють журналісти Балканської служби Радіо Свобода. Сам Наумов, який перебуває в Сербії під арештом з червня 2022-го року, раніше в суді заперечував обвинувачення.
На засіданні 6 квітня суд заслухав Олега Наумова – батька ексначальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ. Він підтвердив версію захисту, що гроші, з якими затримали його сина під час арешту у Сербії, нібито належать родині.
Як повідомляють журналісти Балканської служби Радіо Свобода, Олег Наумов розповів, що 16 лютого минулого року нібито позичив гроші у свого бізнес-партнера, щоб відкрити телеканал.
«Я хотів відкрити новий канал і продати його кабельним операторам по всій Україні, тому мені потрібні були гроші. Я позичив їх у бізнес-партнера, зобов’язавшись повернути до кінця 2023 року», – розповів Олег Наумов.
Також, за його версією, в подальшому він відмовився від ідеї створювати телеканал через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, перевів гроші у Європу та, в подальшому, передав гроші своїй невістці – Анні Ревенко (раніше «Схеми» віднайшли низку майна, оформленого на неї та довели, що вона є наближеною особою Андрія Наумова – ред.), «щоб вона купила будинок у Туреччині, куди переїде вся родина». Водночас він заявив, що має намір повернути борг.
Безпосередньо на засідання ЗМІ не допустили. Жодних рішень суд не виніс, розгляд справи – продовжить у травні.
Сам Андрій Наумов був помічений у коридорі суду з кайданками на руках.
ЗСУ відбили 13 російських атак на Мар’їнку протягом дня – Генштаб
Російські війська продовжують зосереджувати зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 6 квітня.
«Протягом доби, завдяки мужності кожного воїна, було відбито більш як 20 атак загарбників. Найінтенсивніші бойові дії тривають за населені пункти Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка», – йдеться в зведенні.
Командування повідомляє про безуспішні спроби російських підрозділів наступати в районі Спірного на Лиманському напрямку, а також про «жорстокі бої» в Бахмуті. За даними штабу, українські Сили оборони вбили близько 10 атак на Бахмутському напрямку.
Читайте також: «В очах дітей – жах»: волонтерка розповіла, як вивозить людей з-під обстрілів і про причини відмов
«На Авдіївському та Мар’їнському напрямках противник вів наступальні дії в районах Новокалинового, Сєверного, Первомайського та Мар’їнки, успіху не мав. Найзапекліші бої на зазначеній ділянці тривають за Мар’їнку, де було відбито 13 ворожих атак. В той же час, обстрілів зазнали Авдіївка, Первомайське, Мар’їнка та Побєда Донецької області», – повідомляє штаб.
За даними командування, через втрати російських військ медичні заклади на окупованих територіях «повністю завантажені»:
«В одному із населених пунктів Сімферопольського району тимчасово окупованої АР Крим, відзначено наметове містечко для поранених російських загарбників. Станом на 4 квітня цього року, у згаданому польовому таборі на реабілітації знаходиться близько ста військовослужбовців противника».
Сейм Литви визнав «необхідність запросити Україну до НАТО» на саміті в Вільнюсі
Парламент Литви 6 квітня ухвалив резолюцію про головні цілі країни на саміті НАТО, який відбудеться у Вільнюсі в липні.
Зокрема, Сейм ухвалив «повністю підтримати Україну практичними заходами, включно з політичною підтримкою НАТО, визнаючи необхідність запросити Україну стати членом НАТО на саміті НАТО, який відбудеться у Вільнюсі», йдеться в документі.
Читайте також: Міністри НАТО погодилися розробити багаторічну програму допомоги Україні – Столтенберґ
Литовський суспільний мовник LRT навів коментар голови парламентського комітету із закордонних справ Зигімантаса Павіліоніса:
«Ми проти сірих безпекових зон, ми хочемо спростувати тезу, що Росія має право ветувати членство України (в НАТО – ред.). Ми думаємо, що Україна зробить внесок у нашу безпеку і зробить НАТО сильнішим».
Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив, що позиція альянсу щодо членства України не змінилася, і «майбутнє України – в євроатлантичній сім’ї. Водночас чітких термінів він не називає.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
«В очах дітей – жах»: волонтерка розповіла як вивозить людей з-під обстрілів і про причини відмов
Більше 120 дітей із 21 населеного пункту Донеччини мають примусово вивезти найближчим часом, про це повідомляють в Міністерстві з питань реінтеграції та окупованих територій. У регіоні оголошена примусова евакуація. Вивезти дитину може один із батьків або їхній законний представник. Усім евакуйованим обіцяють безоплатний прихисток, гуманітарну допомогу та психологічну підтримку. Раніше примусову евакуацію дітей вже оголошували в Бахмуті та Авдіївці. Проте начальник Авдіївської ВЦА Віталій Барабаш в ефірі «Свобода.Ранок» розповів про випадки, коли дорослі ховають дітей, і самі переховаються від евакуаційних бригад, щоб не виїжджати.
Волонтерка Ольга Зайцева евакуює людей із «найгарячіших» точок фронту. В ефірі Радіо Свобода у програмі «Свобода.Ранок» вона розповіла про те, як практично здійснюється примусова евакуація цивільних із зони прямого ризику для життя, а також про те, яка мотивація у тих дорослих, які не їдуть самі і переховують від евакуації дітей.
Сі висловив готовність поговорити із Зеленським «за належного часу та умов» – фон дер Ляєн
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн обговорила з лідером Китаю Сі Цзіньпінем можливість його розмови з президентом України Володимиром Зеленським. Про це вона розповіла на пресконференції 6 квітня під час свого візиту до Китаю.
«Я порушила питання та заохотила президента Сі зв’язатися з президентом Зеленським, тому що я знаю зі своїх телефонних розмов і президент Зеленський цілком публічно про це просив. Тож було цікаво почути, що президент Сі повторив свою готовність говорити, коли будуть належні умови та час», – заявила вона.
Маляр розповіла про «аналітичну роботу» навколо оборони Бахмута
Бойові дії в Бахмуті супроводжуються аналізом ситуації – про це заявила заступниця міністра оборони Ганна Маляр 6 квітня.
«Трохи привідкрию завісу – що стоїть за словами «в Бахмуті тривають бої» і як приймаються оперативні рішення. Звісно, тільки те, що дозволили військові. Бойові дії супроводжуються серйозною аналітичною роботою великої кількості людей», – написала вона.
За словами Маляр, рішення ухвалюються на основі аналізу та розрахунків, зокрема:
- оперативна ситуація на місці моніториться цілодобово
- штаби «безперервно аналізують дії противника та динаміку зміни ситуації за багатьма критеріями»
- командування оцінює ймовірні дії загрози і дії російських військ на основі отриманих даних
Як додала урядовиця, Бахмутський напрямок перебуває в зоні відповідальності Оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця», яке безперервно отримує оперативні дані та аналітику.
«Командування на основі аналізу зміни ситуації, прогнозів дій ворога та оцінки наших можливостей приймає оперативні рішення та формує задачі підрозділам. Тобто, коли ви чуєте у зведеннях слова «ситуація під контролем» – так і є», – запевнила Маляр.
Читайте також: ЗСУ поки не верифікували застосування Росією систем «Солнцепек» біля Бахмута – Череватий
5 квітня президент України Володимир Зеленський під час візиту до Польщі заявив, що ситуація в Бахмуті на Донеччині залишається найскладнішою на фронті, але українські сили перебувають у місті, а загарбники його не контролюють.
Водночас, за словами Зеленського, «якщо буде момент іще гарячіших подій і небезпека, що ми можемо втратити особовий склад через оточення, обов’язково будуть відповідні правильні рішення генерала на місці».
Бахмут: найкривавіша битва піхоти з часів Другої світової війни
Запеклі бої за контроль над Бахмутом, із великими втратами з обох сторін, називають найкривавішою битвою піхоти з часів Другої світової війни. Російська армія штурмує Бахмут із липня 2022 року. Місто зруйноване, але українські Сили оборони продовжують чинити опір. На фото – будні українських військових 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу (ЗСУ), які утримують одну з ділянок фронту під Бахмутом. Джерело: Reuters
Україна та Польща домовилися про спільне виробництво танкових снарядів – «Укроборонпром»
Державний оборонний концерн «Укроборонпром» спільно з польською компанією Polska Grupa Zbrojeniowa буде виготовляти танкові снаряди калібру 125 міліметрів – про це повідомила пресслужба концерну 6 квітня.
За повідомленням, такі плани закріплені в меморандумі, підписаному напередодні у Варшаві під час візиту президента Володимира Зеленського.
Як пояснили в концерні, боєприпаси виготовлятимуться на виробництві у Польщі. Нові виробничі лінії розгорнуть у кількох містах. Україна надасть свої технології та фахівців.
Читайте також: В ОП уточнили, що передбачає оборонна угода, про яку домовилися Україна і Польща
Раніше стало відомо, що уряд Франції планує подвоїти щомісячну кількість артилерійських снарядів калібру 155 міліметрів, що передаються Києву. Також українська армія незабаром отримає комплекс протиповітряної оборони SAMP-T.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також заявляв у лютому, що країни НАТО збільшують виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів.
20 березня країни-члени ЄС домовилися закупити для української армії мільйон боєприпасів калібру 155 міліметрів протягом наступних 12 місяців.
«Є зволікання із постачанням озброєння, а для нас головне – люди»: Данілов про ситуацію на фронті
Де літаки? Де танки? Чому «провисає» постачання Заходом необхідної для контрнаступу техніки та снарядів для ЗСУ? Як довго за таких умов українські сили можуть утримувати Бахмут? Яке значення для стратегічної і оборонної підтримки має Польща? Про це і не тільки Радіо Свобода розповів в ефірі програми «Свобода LIVE» секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
Інформація щодо термінів і місця контрнаступу ЗСУ є закритою – РНБО
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов в ефірі Радіо Свобода заявив, що інформація про час і місце планованого контрнаступу Збройних сил України є закритою.
«Коли почнуться ті чи інші військові дії, ті чи інші військові операції, на сьогодні я вам можу з впевненістю казати, що це інформація для дуже обмеженого кола осіб. Коли почнеться, ви все це побачите. Ми з вами будемо розуміти, що почалося те, на що ми очікували. Де, коли, в який час – це питання на сьогодні абсолютно закрите. Майте це на увазі», – наголосив секретар РНБО.
Він зазначив, що у РФ «дуже хвилюються відносно подій, які будуть відбуватися надалі».
«Тому що ми свідомі того, що ці події будуть не на користь РФ. Ми розуміємо, що ми робимо. Ми розуміємо, для чого ми робимо. Ми не розуміємо, для чого РФ вдерлася на нашу територію? Але, повірте, вони всі звідси відправляться у відповідний спосіб. Або добровільно покинуть наші території, або будуть туди відправлені вантажем, який має назву «Вантаж 200», – сказав Данілов.
Вісім експравоохоронців у Мелітополі допомагають окупантам шукати партизан – ДБР
Державне бюро розслідувань підозрює вісьмох колишніх правоохоронців із Мелітополя в допомозі російським окупантам – про це Бюро повідомило 6 квітня.
За даними ДБР, після окупації Мелітополя підозрювані зрадили присязі, перейшли на бік російських військ і «зараз вишукують українських партизан та вилучають зброю на тимчасово окупованих територіях».
«Росіяни призначили їх у фейковий правоохоронний орган «УВД по городу Мелитополю и Мелитопольскому району». Щоб запобігти спротиву населення на окупованих територіях фігуранти допомагають загарбникам шукати українських партизан, колишніх військовослужбовців, зокрема учасників АТО/ООС, та інших патріотично налаштованих громадян», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Федоров повідомив, що в окупованому Мелітополі пролунали потужні вибухи
Крім того, фігуранти, за заявою Бюро, патрулюють вулиці міста, стоять на блокпостах, вилучають мисливську зброю в місцевих жителів і беруть участь у фільтраційних заходів.
Їм заочно повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Кваліфікація передбачає довічне ув’язнення з конфіскацією майна в разі визнання винними.
Мелітополь Запорізькій області війська РФ окупували на початку повномасштабної війни. Російська служба Радіо Свобода, посилаючись на дані неназваних українських та російських джерел, повідомила, що саме до Мелітополя Росія перенесла командування південним фронтом після виходу з Херсона.