Міністр оборони США очікує, що Швеція «незабаром» приєднається до НАТО
Міністр оборони США Ллойд Остін 21 квітня повторив, що очікує на швидке приєднання Швеції до НАТО. Про це повідомляє агенція DPA.
Виступаючи на зустрічі з союзниками на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині, Остін сказав: «Я б відзначив, що Фінляндія, яка вже давно брала участь у цій контактній групі, сьогодні тут як новий союзник по НАТО. Я очікую, що Швеція незабаром прийде також».
Попри продовження суперечок навколо членства Швеції в НАТО, Сполучені Штати все ще припускають, що країна буде прийнята до оборонного альянсу на літньому саміті у Вільнюсі.
Швеція подала заявку на членство в НАТО в травні 2022 року разом із Фінляндією після вторгнення Росії в Україну. Фінляндія офіційно стала членом НАТО 4 квітня після того, як усі країни-члени погодилися на її вступ, але Швеція все ще чекає на ратифікацію від Туреччини та Угорщини.
Турецьке керівництво продовжує звинувачувати Швецію у недостатній боротьбі з «терористичними організаціями», до числа яких Анкара зараховує заборонену Робітничу партію Курдистану.
Будапешт стурбований через шведські заяви, які стосуються верховенства права та корупції в Угорщині.
Вашингтон заохочує союзників по НАТО Туреччину та Угорщину якнайшвидше ратифікувати вступ Швеції. Канцлер Німеччини Олаф Шольц також нещодавно заявив, що уряд Німеччини продовжує сподіватися, що Швеція приєднається до альянсу до саміту в Литві.
Близько 2500 українських військових зараз проходять тренування в Німеччині – Міллі
Близько 2500 українських військових наразі проходять тренування в Німеччині, повідомив голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі.
«Зараз у Німеччині навчаються близько 2500 українських військових. Ще 8800 військових пройшли навчання та повернулися в Україну. А 65 українців нещодавно пройшли підготовку на ракетних комплексах Patriot», – сказав Міллі під час пресконференції за результатами засідання у форматі «Рамштайн».
За його словами, США та союзники продовжуватимуть забезпечувати життєво важливу підготовку та додаткові можливості для протиповітряної оборони та маневрування.
На військово-повітряній базі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня пройшла зустріч Контактної групи з оборони України.
Фронтові репортери Радіо Свобода відзначені журналістською нагородою у США
Агентство США з глобальних медіа (USAGM) відзначило премією імені Дейвіда Берка журналістів п’яти своїх мереж і роботу персоналу, спрямовану на гарантування безпечного доступу до журналістських матеріалів.
У повідомленні USAGM ідеться, що фронтові кореспонденти української служби Радіо Свобода «пішли на великі жертви, щоб висвітлювати російське вторгнення в Україну та протистояти кремлівській пропаганді та дезінформації».
«Робота, яку ми виконуємо, щоб надавати точні та надійні новини та інформацію по всьому світу, щодня стає важливішою і небезпечнішою. Ми впоралися з цим викликом», — сказала генеральний директор USAGM Аманда Беннетт 21 квітня на 22-й щорічній церемонії нагородження.
Також лауреатами премії видатного журналіста Дейвіда Берка стали:
- Українська служба «Голосу Америки», яка надала критичні новини мільйонам українців під час російського вторгнення в Україну
- Radio Free Asia’s Mandarin Asian Pacific Report (APR) і Digital Teams за репортажі про історичні протести в Китаї
- Група Middle East Broadcasting Network, яка висвітлювала проміжні вибори 2022 року у США, підкреслюючи, як працює американська демократія
- Томас Кардосо та Патрісія Мартінес з офісу Cuba Broadcasting, які ведуть і продюсують радіошоу Cuba al Día, надаючи громадянам Куби можливість висвітлити їхні щоденні проблеми.
- Рамі Рауф, технолог і дослідник Фонду відкритих технологій, який багато працював над безкоштовним програмним забезпеченням із відкритим кодом (FOSS) і допоміг запустити новий Фонд сталого розвитку FOSS
- Команда проєкту Zero Trust Architecture (ZTA), що входить до складу Управління технологій, послуг та інновацій, за їхню роботу над впровадженням принципів кібербезпеки.
Нагорода імені Дейвіда Берка носить ім’я першого голови Ради міжнародного мовлення США, який керував нею перші три роки її існування. Нагороду імені Берка вручають щороку на відзначення відваги, чесності і професіоналізму журналістів засобів інформації, що працюють у структурах під керівництвом Ради.
У 2016 року цю нагороду отримали журналісти проєкту української служби Радіо Свобода Крим.Реалії, а в 2014 році – київське бюро Радіо Свобода.
Столтенберґ про те, скільки Росія буде вести війну: маємо бути готові до довгострокових заходів
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ відмовився спрогнозувати, скільки Росія буде готова вести війну проти України, але наголосив, що союзники Києва мають бути готовими до «довгострокових заходів».
«Я не буду спекулювати щодо цього, тому що війна або війни за своєю природою – непередбачувані. І ми ніколи не повинні недооцінювати росіян. Вони довели, що прагнуть вести агресивні дії проти України. Війна почалася не минулого року. Це почалося в 2014 році. Але саме тому меседж всім союзникам і партнерам по НАТО та Контактній групі з питань оборони в Україні полягає в тому, що ми повинні бути готові до довгострокових заходів, щоб підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно», – сказав генсекретар в інтерв’ю Радіо Свобода.
За словами Столтенберґа, НАТО буде поруч з Україною в майбутньому, «скільки буде потрібно».
«Бо це буде трагедія для українців, якщо переможе президент Путін, але також і небезпечно для союзників по НАТО. Це продемонструє всім авторитарним лідерам, що коли вони використовують військову силу, щоб отримати те, що вони хочуть, це зробить світ більш небезпечним, а союзників НАТО більш вразливими. Тож моє послання союзникам по НАТО полягає в тому, що в наших інтересах безпеки гарантувати, що Україна переможе. І переможе як суверенна країна, так», – наголосив генсекретар.
Напередодні під час візиту до Києва Єнс Столтенберґ заявив, що Північноатлантичний альянс фокусується, окрім підтримки України в протистоянні російській агресії, також на її потребах після війни.
Він назвав російську агресію проти України токсичним патерном, який потрібно зупинити. Відтак НАТО бачить своєю задачею посилення Збройних сил України.
Генсекретар висловив впевненість, що майбутнє України в НАТО, і повна відповідність стандартам Альянсу допоможе цього досягнути.
Раніше Столтенберґ заявляв, що союзники мають надати Україні більше зброї та матеріальних засобів.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає складання іспитів з основ Конституції, історії України і на рівень володіння державною мовою як умову для набуття громадянства України.
Як повідомляється на сайті Верховної Ради, 21 квітня закон №7606 повернуто з підписом президента.
21 березня Верховна Рада у цілому ухвалила цей документ. Він передбачає, що
умовами прийняття в громадянство України іноземців/людей без громадянства є знання основ Конституції та історії України, а також володіння державною мовою і обов’язкове складання іспитів із цих предметів.
Крім того, закон передбачає «особливі умови» набуття громадянства для осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, становлять державний інтерес для України, проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України. Закон зобов’язує їх протягом двох років з моменту отримання громадянства України скласти іспити з основ Конституції, історії України та на рівень володіння державною мовою.
Ініціатором законопроєкту був прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Документ було зареєстровано у Верховній Раді 28 липня минулого року. У першому читанні парламент ухвалив цей законопроєкт 18 жовтня.
Берлін відкинув можливість відправки німецьких винищувачів в Україну
Міністр оборони Німеччини Боріс Пісторіус на зустрічі союзників Києва на німецькій базі «Рамштайн» 21 квітня відкинув можливість поставки в Україну німецьких винищувачів, повідомило агентство dpa.
Проте Німеччина може надати українським пілотам літаки, якими вони могли б оперативно користуватися й обслуговувати їх на місці, заявив Пісторіус 21 квітня під час переговорів, присвячених координації поставок зброї в Україну.
«Це не те, що пересісти з однієї орендованої машини на іншу», – сказав він, маючи на увазі відмінності між винищувачами двох країн.
Німецькі Tornado і Eurofighter мають інші можливості, ніж ті, які потрібні Україні, заявив німецький міністр. «Це стосується тих, у кого є потрібні літаки», – додав він.
Цього місяця уряд Німеччини дозволив передати Україні п’ять винищувачів МіГ-29, які перебувають у ВПС Польщі.
У німецькому уряді зазначили, що ці літаки належали армії ФРН, потім Німеччина передала їх Польщі, і як країна походження цієї військової техніки ФРН мала дати згоду на їх реекспорт. Всього в армії ФРН налічувалося 24 винищувачі МіГ-29.
У березні Польща вже передала Україні чотири МіГ-29, а президент Анджей Дуда оголосив, що незабаром буде передано ще кілька літаків.
Також у квітні Словаччина передала Україні всі 13 обіцяних винищувачів МіГ-29.
Водночас Україна давно просить союзників про надання сучасних винищувачів, зокрема, F-16. Під час зустрічі в Парижі на початку лютого президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що головним питанням, яке обговорювали на зустрічі Контактної групи щодо оборони України на базі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня, була протиповітряна оборона. Про це він сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода після завершення зустрічі.
Також він вказав, коментуючи «мирні ініціативи» президента Франції Емманюеля Макрона, що Україна сама вирішує, коли настане час і прийнятні умови для будь-яких переговорів про майбутнє України, тим паче, що немає жодних ознак того, що президент Росії Володимир Путін готується до миру.
Про контрнаступ ЗСУ, західну підтримку, Україну в НАТО та «агресивну поведінку» президента Росії Володимир Путіна – читайте в ексклюзивному інтерв’ю генерального секретаря НАТО Радіо Свобода.
«Впевнений, Україна матиме успіх». Генсекретар НАТО прокоментував плани України щодо контрнаступу
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив упевненість в успіху майбутньої контрнаступальної операції України. В інтерв’ю Радіо Свобода 21 квітня, відповідаючи на запитання про те, чи обговорювали сьогодні на «Рамштайні» плани України щодо контрнаступу, Столтенберґ наголосив, що залишає українцям право відповідати на оперативні питання, «тому що це рішення України».
«Наша відповідальність як союзників і партнерів по НАТО полягає в тому, щоб ми надавали Україні якомога більше обладнання. І ця підтримка зробила величезний внесок на полі бою. Треба пам’ятати, що Україна змогла відкинути російські війська від Києва на півночі. І я сам був у Бучі, я бачив, як поводяться росіяни, які звірства вони чинять, а потім ЗСУ так само просунулися на сході – у Харкові, а потім на півдні і навколо Херсона», – зауважив генсекретар.
«Отже, українські Збройні сили, їхня хоробрість, мужність у поєднанні з постачанням від союзників і партнерів по НАТО продемонстрували, що вони здатні звільняти території. Відтоді, зокрема після того, як вони звільнили Херсон, ми надавали набагато більше підтримки бронетехнікою, БМП, більше артилерії, ППО, а також бойових танків. Тому я впевнений, що коли Україна вирішить розпочати нові операції, щоб звільнити більше території, Україна матиме успіх», – наголосив він.
У Міноборони днями відреагували на дискусії в суспільстві та очікування контрнаступу ЗСУ. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр закликала не зводити контрнаступ лише до якихось активних наступальних дій, оскільки це величезний комплекс різних дій і заходів, який, серед іншого, передбачає підготовку людей, техніки, людей, резервів, формування тактики. Вона зауважила, що контрнаступальні дії українських військ вже відбуваються.
Раніше цього тижня керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме.
У лютому керівник ГУР Міноборони заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої, а в Пентагоні казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Генштаб ЗСУ про ситуацію на фронті: наступ на чотирьох напрямках, Бахмут – епіцентр боїв
Російські війська ведуть наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках, на цих ділянках фронту сили оборони України протягом доби було відбили близько 30 атак, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
В епіцентрі бойових дій залишається місто Бахмут.
На Куп’янському напрямку протягом доби противник здійснив спробу покращити тактичне положення, провів безуспішні штурмові дії неподалік населеного пункту Лиман Перший, також були були спроби наступу Новокалинового, Степового та Невельського на Авдіївському напрямку, додають у штабі.
«Продовжуються запеклі бої за місто Бахмут. Поблизу населеного пункту Богданівка противник вів безуспішні наступальні дії. Від ворожих обстрілів постраждали Роздолівка, Оріхово-Василівка, Бахмут, Іванівське, Часів Яр, Олександро-Шультине, Біла Гора, Диліївка, Залізне, Північне, Південне та Нью-Йорк Донецької області», – йдеться у повідомленні.
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку протягом доби українські захисники відбили численні атаки противника біля Мар’їнки, на Шахтарському напрямку були безуспішні наступальні дії військ РФ в районі Вугледару.
На Запорізькому та Херсонському напрямках противник продовжує вести оборонні дії.
Столтенберґ про підсумки «Рамштайну»: головний акцент – протиповітряна оборона
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що головним питанням, яке обговорювали на зустрічі Контактної групи щодо оборони України на базі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня, була протиповітряна оборона. Про це Столтенберґ сказав в інтерв’ю Радіо Свобода після завершення зустрічі.
«Головний меседж полягає в тому, що ми повинні надати ще більше підтримки Україні на додачу до безпрецедентної підтримки, яка вже була надана. І головний акцент – головний пріоритет – протиповітряна оборона. Буквально вчора ми отримали нові оголошення від Сполучених Штатів про додаткові ракети для чотирьох батарей Patriot, які є надзвичайно передовими системами захисту. Норвегія та інші країни поставили NASAMS. Деякі «Т»-системи поставили Франція та Італія, тож союзники активізуються. Але, звичайно, чим більше – тим краще. І тому такі зустрічі важливі, оскільки це спосіб мобілізуватися і визначити точні потреби, а потім мобілізувати підтримку з боку союзників по НАТО та партнерів у цій контактній групі», – сказав генсекретар.
Інших подробиць він не навів.
Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що побудова багаторівневої системи ППО/ПРО у найкоротший термін є пріоритетом для України.
Президент Володимир Зеленський перед зустріччю «Рамштайн» заявив, що Україна очікує «ґрунтовних рішень, які відповідатимуть амбітним перспективам на полі бою».
В Україні оголосили масштабну повітряну тривогу
В Україні близько 18:30 оголошена масштабна повітряна тривога.
Про повітряну небезпеку повідомили в Києві та в усіх областях України.
Влада рекомендує перейти в укриття.
Вранці Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що у Чорному морі на бойовому чергуванні перебували дев’ять російських кораблів, серед них були два носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до восьми ракет.
У ніч на 21 квітня в Україні оголошувалась повітряна тривога. Росія атакувала Україну 12 дронами-камікадзе. Про 8 збитих «шахедів» на підльоті до Києва повідомили у КМВА. Також повідомлялося про пожежі на Вінниччині та Полтавщині внаслідок атаки дронами. Інформації про жертв чи постраждалих немає.
Остін: Україні вже передали понад 230 танків
Голова Міноборони США Ллойд Остін заявив, що союзники вже передали Україні понад 230 танків.
«Наші колективні зусилля зробили величезну зміну на полі бою – лише за кілька коротких місяців контактна група поставила понад 230 танків, понад 1555 броньованих машин та інше обладнання та боєприпаси для підтримки понад 9 нових нових бронетанкових бригад. Також пришвидшено передачу M1 Abrams, щоб забезпечити Україну більшою кількістю бронетехніки в найближчі місяці і щоб українці використовували її для навчання у Німеччині протягом наступних кількох тижнів», – сказав він.
Україна не уточнює кількість танків, отриманих від союзників.
У січні 2023 року уряд Німеччини після тривалих вагань погодився укласти альянс щодо постачання Україні танків Leopard 2.
24 лютого – у річницю російського повномасштабного вторгнення – Польща поставила Україні перші танки Leopard.
Головком ЗСУ Валерій Залужний раніше заявляв, що для звільнення України від окупантів – до кордонів до 23 лютого 2022 року, Київ потребує, «300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць».
НКРЕКП досі не ухвалила порядок проведення аукціонів на експорт електроенергії – «Укренерго»
Експорту електроенергії до Європи наразі заважає відсутність порядку проведення спільних аукціонів із доступу до міждержавних перетинів – про це заявила державна компанія «Укренерго» 21 квітня.
При цьому затвердження такого порядку компанія назвала відповідальністю Національної комісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
«НЕК «Укренерго» протягом кількох років неодноразово зверталася до Регулятора з проханням затвердити такий порядок за європейськими правилами. Фахівці «Укренерго» надавали для цього всі необхідні дані та документи», – стверджують у компанії.
Крім того, «Укренерго» закликає ухвалити зміни до закону «Про ринок електричної енергії» та Податкового Кодексу.
«Незважаючи на те, що Регулятор досі не ухвалив відповідного європейським правилам Порядку проведення спільних аукціонів на доступ до міждержавного перетину, «Укренерго» продовжує працювати з партнерами і робити все можливе, щоб експорт електроенергії міг відбуватися в рамках того регуляторного поля, яке наразі встановлене НКРЕКП», – додає пресслужба.
За повідомленням, наразі триває експорт електроенергії з Украни до Польщі та Молдови.
Раніше НКРЕКП заявила про позапланову невиїзну перевірку «Укренерго». Комісія пояснила це тим, що компанія нібито не надала інформацію про підготовку до аукціонів із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів для експорту електроенергії до Словаччини.
Експорт зупинився торік у жовтні після початку масованих атак військ РФ на українську енергосистему. Після стабілізації ситуації навесні 2023 року його частково поновили.
Резніков розповів про результати зустрічі з генсеком НАТО та засідання «танкової коаліції»
Міністр оборони України Олексій Резніков під час зустрічі з генеральний секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом висловив сподівання про пришвидшення «політичних рішень щодо інтеграції України в НАТО».
«Чудова дискусія з Генеральним секретарем НАТО. Я висловив йому вдячність за координацію допомоги Україні з боку Альянсу. Напередодні Вільнюського саміту обговорили низку конкретних проектів. Я радий отримати зелене світло для нашої тісної співпраці з NSPA, агентством закупівель НАТО. Це включатиме огляд національних закупівель та найкращі поради для Міноборони», – написав він у твіттері.
За його словами, Україні потрібні відмінні оборонні закупівлі як для того, щоб виграти війну, так і для того, щоб бути ефективними в майбутньому.
«Україна досягла безпрецедентного рівня оперативної сумісності з НАТО. Ми де-факто вже є частиною простору безпеки Альянсу. Я висловив сподівання, що це пришвидшить політичні рішення щодо інтеграції нашої країни в НАТО», – додав міністр.
Під час візиту до Києва 20 квітня Єнс Столтенберґ повторив, що майбутнє України – в НАТО, проте традиційно не назвав термінів для цього.
Резніков також повідомив про засідання «танкової коаліції».
«Я вдячний своїм німецьким і польським колегам Борису Пісторіусу та Маріушу Блащаку за непохитну підтримку України. Сьогодні ми підписали угоду про наміри щодо створення в Польщі Центру технічного обслуговування та обслуговування основних бойових танків України Leopard 2. Це сприятиме зміцненню нашої співпраці та можливостей українських захисників», – розповів він.
Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що Україна готується до чергової зустрічі у форматі «Рамштайн» і очікує «ґрунтовних рішень», які відповідатимуть амбітним перспективам на полі бою».
Боррель: ЄС надав понад 66% 1-го траншу на боєприпаси. Кулеба закликає швидше надати другий
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 21 квітня провів розмову з головою зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозепом Боррелем.
За його словами, він подякував, поміж іншого, за наданий ЄС 1 мільярд євро на боєприпаси.
«Закликав посприяти якнайшвидшому завершенню обговорень 2-го траншу в 1 мільярд євро на спільні закупівлі, заради гарантування безпеки в Європі», – додав голова МЗС.
Боррель також повідомив про розмову. У ній він «підтвердив, що ЄС виконує свої зобов’язання надати Україні боєприпаси».
«З 9 лютого понад 66% із перших 1 мільярда євро були надані. Терміновість зрозуміла – ЄС зробить усе можливе, аби забезпечити потребу, і забезпечити її швидко», – запевнив голова дипломатії блоку.
Напередодні Дмитро Кулеба висловив розчарування нездатністю країн-членів Європейського союзу реалізувати їхнє рішення про спільну закупівлю боєприпасів для України.
13 квітня Рада ЄС схвалила надання одного мільярда євро на закупівлі боєприпасів для України. Це рішення втілює в життя першу частину угоди Ради ЄС від 20 березня 2023 року про пришвидшене надання Україні боєприпасів.
Втім, видання Politico з посиланням на три джерела повідомило 19 квітня, що представники країн-членів ЄС не змогли домовитися, хто має отримати контракти на закупівлю боєприпасів: тільки місцеві фірми чи також конкуренти з інших країн, зокрема США і Великої Британії.
Як повідомило російське видання «Медіазона» з посиланням на базу суду, слідство просило заарештувати Грозєва за статтею про незаконне перетинання кордону Росії.
Раніше стало відомо, що цей же суд заочно взяв під варту начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова.
У грудні минулого року МВС Росії оголосило Грозєва у розшук. За якою статтею проти журналіста-розслідувача відкрили кримінальну справу, тоді не уточнювалося. Перед цим ФСБ Росії звинуватила Грозєва у допомозі українській розвідці.
За версією ФСБ, співробітники Головного управління розвідки України, «діючи від імені політичного керівництва своєї країни, намагалися завербувати за грошову винагороду та гарантії отримання громадянства однієї з країн Євросоюзу російських військових льотчиків». План, як стверджується, передбачав, що завербовані російські льотчики мали відвести літаки на аеродроми, що контролюються Україною.
У сюжеті державного телеканалу «Росія 24» був показаний фрагмент листування, в якому стверджувалося, що Грозєв знайшов двох кур’єрів для передачі грошей російському льотчику, який погодився на викрадення. В офіційному повідомленні ФСБ цих подробиць не було. Чому його звинувачують саме за статтею про незаконне перетинання кордону, коли і де Грозєв його перетинав – неясно.
Розслідувач прокоментував рішення суду в твіттері, процитувавши жарт, як він стверджує, головного редактора The Insider Романа Доброхотова про те, що російська влада могла б просто заочно отруїти своїх опонентів і на цьому заспокоїтися.
Христо Грозєв – уродженець Болгарії. Із групою Bellingcat співпрацює з 2015 року. На початку нинішнього року повідомлялося, що через загрозу його безпеці Грозєв був змушений залишити Австрію, де жив довгі роки, та переїхати до США.
Bellingcat публікує розслідування, де часто згадуються спецслужби, відомі політики, фінансисти. Група стверджує, що у своїй діяльності використовує лише відкриті джерела. Серед розслідувань Bellingcat – з’ясування подробиць збиття малайзійського «Боїнга» над Донбасом та обставин отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.
Суд залишив під домашнім арештом митрополита УПЦ (МП) Павла – прокуратура
Київський апеляційний суд залишив під цілодобовим домашнім арештом митрополита УПЦ (МП) Павла, підозрюваного у розпалюванні релігійної ворожнечі й виправдовуванні дій Росії, повідомила 21 квітня Київська обласна прокуратура.
«Київський апеляційний суд підтримав позицію Київської обласної прокуратури і залишив під цілодобовим домашнім арештом колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври. Адвокати підозрюваного подали апеляційну скаргу на рішення Шевченківського райсуду столиці, яким йому обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Заслухавши доводи прокурора, який заперечував проти зміни запобіжного заходу, суд постановив, що священнослужитель перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом і носитиме електронний засіб контролю», – йдеться в повідомленні.
1 квітня в СБУ повідомили, що митрополитові оголосили підозру за двома статтями Кримінального кодексу:
- порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань,
- виправдовування, заперечення збройної агресії Росії проти України, глорифікація її учасників.
У нього вдома провели обшуки.
Того ж дня Шевченківський суд Києва призначив митрополиту УПЦ (МП) Павлу запобіжний захід – домашній арешт на 60 діб, на Київщині, з використанням електронного браслета. Захист священнослужителя оскаржив рішення.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Лебідь).
«Стали на бік ворога». Голова СБУ розповів, скільки вироків отримали священники УПЦ (МП)
Голова Служби безпеки України Василь Малюк заявляє, що кримінальні провадження відкриті стосовно 61 священнослужителя УПЦ (МП), суди винесли вже сім вироків щодо деяких кліриків, які «стали на бік ворога». Про це він заявив в інтерв’ю агенції «Інтерфакс».
Він не уточнив, за який період відкриті ці кримінальні провадження і за якими статтями.
«Ще у минулому році розпочали комплексні контррозвідувальні та безпекові заходи в УПЦ (МП). У результаті відкрито кримінальні провадження стосовно 61 священнослужителя. Загалом суди вже винесли 7 вироків стосовно окремих кліриків, які стали на бік ворога. Двох із них навіть обміняли на наших полонених Героїв. І хочу підкреслити, що ворог дуже цінує своїх агентів у рясах – так, одну таку особу обміняли на 28 українських військовослужбовців. Також за матеріалами СБУ припинено громадянство України 19 священникам УПЦ (МП)», – розповів він.
Голова СБУ наголосив, що «наявність ряси і кадила» не є обставиною, яка обтяжує, але й не звільняє від кримінальної відповідальності і жодних індульгенцій не дає.
УПЦ (МП) наразі ці дані СБУ не коментувала.
З осені минулого року СБУ активно проводить обшуки на об’єктах УПЦ (МП) по всій Україні. У результаті слідчих дій, серед іншого, правоохоронці виявляли «велику кількість антиукраїнських матеріалів», а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у керівництва єпархіальних структур.
Натомість в УПЦ (МП) закликали «не розпалювати внутрішню війну», заявляючи, що звинувачення у колабораційній діяльності на адресу деяких священників є «недоведеними та безпідставними».
«Великоднє послання агента КДБ»: як російська церква заманює українських біженців у Швейцарії?
5 лютого швейцарське видання Tages Anzeiger опублікувало розслідування про друга російського президента Володимира Путіна – російського патріарха Кирила, який в 1970-х роках працював агентом КДБ у Женеві під псевдонімом «Михайлов». Стаття викликала шквал емоцій як у самій Швейцарії, так і далеко за її межами. Утім, це не простимулювало швейцарський уряд запровадити санкції проти Московського патріарха. Натомість українські біженці поповнюють парафії російських церков Швейцарії. І ось, що кажуть.
Хотів захопити літак РФ, а здав дані про український аеродром. Військовому повідомили підозру – ОГП
Колишньому виконувачу обов’язків командира однієї із військових частин Сил спеціальних операції, полковнику ЗСУ вручено письмове повідомлення про підозру у перевищенні військовою службовою особою влади та службових повноважень, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
За даними слідства, підозрюваний без дотримання установленого порядку організував та провів комплекс розвідувальних заходів для заволодіння російським літаком, пілот якого нібито погодився на пропозицію перейти на бік України.
«В результаті цих дій військовослужбовцям ФСБ РФ стала відома інформація про зосередження на одному із військових аеродромів в Кіровоградській області військової техніки, сил та засобів. За наміром підозрюваного вони повинні були бути задіяні у зустрічі російського літака. Проте, скориставшись цією інформацією, замість обумовленого повітряного судна у напрямку аеродрому російськими ракетними військами було запущено 9 крилатих ракет», – йдеться у повідомленні.
В Офісі генпрокурора додають, що такі дії підозрюваного призвели до загибелі командира військової частини та поранення 17 військовослужбовців, також було знищено 2 та пошкоджено 3 українських винищувачів, а також 9 будівель.
Досудове розслідування та оперативний супровід ведуть співробітники СБУ.
Правоохоронці не уточнюють, коли стався цей обстріл. Проте напередодні речник СБУ Артем Дехтяренко розповів Суспільному, що Служба безпеки України розслідує обставини ракетного обстрілу аеродрому «Канатове» у Кіровоградській області, який стався 23 липня 2022 року.