ОГП: кількість загиблих через агресію Росії дітей в Україні зросла до 478
В Україні станом на 2 травня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 478 дітей загинули і щонайменше 960 – зазнали поранення через повномасштабну агресію Росії, повідомив Офіс генерального прокурора.
«1 травня внаслідок обстрілу ворогом с. Лизунівка Чернігівської області загинув 14-річний хлопчик», – повідомили в прокуратурі.
В ОГП наголосили, що наведені дані – не остаточні, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
За даними оперативного командування «Північ», учора близько 14:50 було зафіксовано пуски двох керованих авіабомб із російських літаків Су-35 по н. п. Лизунівка Чернігівської області. Внаслідок авіаудару загинула дитина 2009 року народження, та було поранено ще двох цивільних.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 23 квітня підтвердило загибель 8 574 і поранення 14 441 цивільного в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Запрацював Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин – МВС
У Міністерстві внутрішніх справ запрацював Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, повідомив заступник міністра Леонід Тимченко.
«Реєстр є повністю захищеною базою даних. І доступ до нього будуть мати визначені посадовці: представники Офісу Уповноваженого зі зниклих безвісти, працівники Національної поліції та Департаменту інформатизації МВС України. Картки записів формуються на основі заяв, поданих родичами зниклих до Національної поліції. А верифікацію кожної особи здійснює безпосередньо Офіс Уповноваженого зі зниклих безвісти», – розповів Тимченко.
Повідомляється, що витяги з Єдиного реєстру надаватимуть представники Департаменту інформатизації МВС.
«Для отримання документа потрібно звернутися до МВС (надіслати поштою за адресою м.Київ, вул. Богомольця, 10, Міністерство внутрішніх справ України, або на електронну скриньку pgmia@mvs.gov.ua) із власне запитом та копіями документів, що засвідчують особу запитувача та ступінь споріднення зі зниклою особою», – повідомили в МВС.
Росія не має достатньо боєприпасів для досягнення успіху в наступі – розвідка Британії
Росія не має достатньо боєприпасів для досягнення успіху в наступі, повідомляє міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
Британські військові звертають увагу на повідомлення про звільнення заступника міністра оборони Росії Михайла Мізінцева, який відповідав за обіймав матеріально-технічне забезпечення та перебував на посаді лише вісім місяців.
За повідомленням, інформація щодо звільнення Мізінцева підкреслює, що проблеми з матеріально-технічним забезпеченням залишаються в центрі непростої кампанії Росії в Україні.
«Росія не має достатньо боєприпасів для досягнення успіху в наступі. Нестача боєприпасів спричиняє внутрішні розбіжності, особливо між Міністерством оборони Росії та «групою Вагнера». Росія продовжує надавати найвищий пріоритет мобілізації своєї оборонної промисловості, але вона все ще не в змозі виконати вимоги воєнного часу», – вважає британська розвідка.
Про нестачу боєприпасів, зокрема артилерійських, повідомляли в ISW та розвідці Британії ще в березні.
Крім того, в одній зі своїх заяв у лютому Пригожин звинуватив міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу російської армії Валерія Герасимова у відмові доставити боєприпаси ПВК «Вагнер» у «спробі знищити» групу. У Міноборони Росії тоді відкинули заяви Пригожина, заявивши, що всі добровольчі бригади на сході України «своєчасно» забезпечуються всіма видами боєприпасів.
Напередодні у США повідомили, що російські військові за останні п’ять місяців війни проти України у боях у районі Бахмута зазнали втрат у 100 тисяч осіб. Ця цифра, заснована на оцінках американської розвідки, включає понад 20 тисяч загиблих, половина з яких – найманці ПВК «Вагнер».
У квітні розвідка Великої Британії припустила, що добова кількість загиблих серед російських військових в Україні знизилася приблизно на 30% у квітні порівняно з періодом із січня по березень. Це пояснили провалом зимового наступу армії РФ і зосередженням російських військ на підготовці до очікуваного українського контрнаступу.
Росія за добу втратила 460 своїх військових, три засоби ППО і майже 10 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за минулу добу втратила близько 460 своїх військових, загалом від початку повномасштабного вторгнення Москва втратила 191 420 осіб, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі також навели дані щодо втрат РФ військової техніки:
- танки ‒ 3701 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7193 (+1)
- артилерійські системи – 2930(+9)
- РСЗВ – 544
- засоби ППО ‒ 298 (+3)
- літаки – 308
- гелікоптери – 294
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2477(+1)
- крилаті ракети ‒ 947 (+15)
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5851 (+6)
- спеціальна техніка ‒ 360(+1).
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Розвідка Великої Британії 25 квітня припустила, що добова кількість загиблих серед російських військових в Україні знизилася приблизно на 30% у квітні порівняно з періодом із січня по березень. Це пояснили провалом зимового наступу армії РФ і зосередженням російських військ на підготовці до очікуваного українського контрнаступу.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Війна РФ проти України: Дуда пояснив, у чому інтерес Польщі
Польський президент Андрей Дуда заявив, що Польща надає військову допомогу Києву, оскільки це в інтересах Варшави, щоби Україна дала відсіч агресії Росії.
«Я переслідую інтерес Республіки Польща, який полягає в тому, щоб Україна дала відсіч російському агресору. Саме тому ми приймаємо рішення про військову допомогу. Ми проявили добросусідство, ми здобули авторитет на міжнародній арені завдяки надзвичайному жесту з боку поляків», – сказав Дуда, якого цитує його офіс 1 травня у твіттері.
Від початку російського повномасштабного вторгнення Польща підтримує Україну, надаючи військову допомогу та притулок українцям, які були змушені тікати від війни.
Польща була першою країною, яка надала Україні сучасні танки Leopard. Це сталося у лютому цього року.
У квітні державний оборонний концерн «Укроборонпром» повідомив, що спільно з польською компанією Polska Grupa Zbrojeniowa буде виготовляти танкові снаряди калібру 125 міліметрів.
На окупованій частині Запорізької області війська РФ посилюють поліцейський режим – Генштаб ЗСУ
На тимчасово окупованій частині Запорізької області російські війська посилюють поліцейський режим, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Російські окупанти посилюють контррозвідувальний та поліцейський режими на тимчасово зайнятій території Запорізької області. Зокрема, в населених пунктах Дорожнянка, Решетилівка, Костянтинівка та Чумацьке, загарбники заборонили в’їзд цивільним особам без місцевої реєстрації», – йдеться у зведенні.
Також Генштаб ЗСУ інформує, що у тимчасово окупованій Горностаївці на Херсонщині є «значні проблеми зі стільниковим зв’язком російських операторів, на відміну від стійкого зв’язку національних операторів України» – місцеве командування російських окупаційних військ це пояснює результатами ураження, яке завдають Збройні Сили України.
На початку повномасштабного вторгнення російські війська окупували частину території Запорізької області.
Гуменюк розповіла, з чим пов’язане посилення російських обстрілів на півдні України
Посилення російських обстрілів на півдні України пов’язане з відсутністю перемог у російських окупантів, заявила керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.
«Це більше пов’язано з тим, що ворог немає певних перемог – немає переконливих просувань на сході України, немає вздовж лінії фронту ніяких успіхів на південному напрямку. Вони не стільки б’ють у відповідь, скільки отримують задачу – максимально переключити увагу українського населення на біду, яка приходить безпосередньо в кожен дім», – розповіла вона в ефірі національного телемарафону.
Гуменюк зауважила, що російські війська готуються до оборони тимчасово окупованих територій півдня.
«Вони постійно займаються облаштуванням оборонних рубежів, підвищують (покращують) інженерне облаштування цих напрямків. Розуміють, що їм знадобиться не один такий рубіж, тому посилюють і другу, і третю смугу оборони. Намагаються маневрувати. Намагаються вишукувати місця, з яких можуть обстрілювати деокуповану територію. Інакше ніж терором це назвати не можна. Під атаки потрапляють житлові будинки і критична інфраструктура», – зауважила вона.
За її словами, російські війська «всіма засобами» намагаються погіршити життя людей на правому березі Дніпра.
Як повідомили в Херсонській ОВА, за минулу добу противник здійснив 71 обстріл деокупованої Херсонщини, випустивши 363 снаряди з важкої артилерії, «Градів», танків, БПЛА та авіації – поранені дві людини. За даними місцевої влади, російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, територію і будівлю заводу в Херсоні.
Після деокупації правобережжя Херсонщини, зокрема обласного центру, російські війська почали регулярно обстрілювати ці території. Останнім часом місцева влада повідомляє про щоденні російські обстріли.
Через регулярні атаки з села Кізомис, яке розташоване на правобережжі Херсонщини, наприкінці квітня евакуювали всіх дітей.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Армія РФ з артилерії обстріляла Нікополь – ОВА
Російські війська вночі з артилерії обстріляли Нікополь, повідомив у телеграмі голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Вночi агресор обстрiляв Нiкополь. Бив з важкої артилерії. У мiстi працюють рятувальники. Обстежують територію та уточнюють наслiдки атаки», – написав він.
Сергій Лисак інформує, що загиблих чи постраждалих внаслідок цієї атаки немає.
Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ПВК «Вагнер» втрачає Бахмут? Чи прорвуть ЗСУ оборону Росії?
- Наступ Росії на Бахмут провалився, кажуть у Білому домі. Натомість у самому місті і далі гаряче, говорять очевидці. То що насправді відбувається там, де обстріли не стихають – послухаємо наживо від українського захисника з епіцентру подій.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- Супутникові знімки свідчать, що Росія розбудувала одні з наймасштабніших укріплень у світі. Про що може свідчити таке занепокоєння Кремля та як такі лінії оборони ускладнять контрнаступ ЗСУ?
- За даними українсбкої влади, через нестачу медикаментів для цивільних на окупованій Луганщині загострюється гуманітарна криза, а бюджетників окупаційна влада змушує патрулювати небо у пошуках українських БПЛА. Про що можуть свідчити такі зміни та що на окупований регіон чекає далі?
- Через присутність російських спортсменів. Україна офіційно відкликала заявку на участь у чемпіонаті світу з дзюдо. Хто виграє від такого рішення та чому міжнародний спорт і далі залишається місцем, де пробують шукати правду, але не знаходять? Говоримо з міністром спорту України.
«Потрібно перерізати обхідні шляхи, які використовує Росія». Що може «економічний Рамштайн»?
У Великій Британії для підтримки України пропонують провести «економічний Рамштайн». На необхідності його проведення наголосила у твітері депутатка британського парламенту від Консервативної партії Алісія Кернс.
«Нам не вдалося належним чином фінансово задушити військову машину Путіна, і ми повинні завадити йому фінансувати свої атаки на мирних жителів. Ми можемо зробити це, лише якщо мобілізуємося уряди для координації економічної та військової діяльності», – зазначила вона.
Чи реально «задушити військову машину Путіна» і як, з економічної точки зору?
Ось що про це сказав в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» Павло Шеремета, економіст, міністр економічного розвитку і торгівлі України (у 2014 році).
Спікер Палати представників відповів російському репортеру: США будуть підтримувати Україну
Спікер Палати представників Кевін Маккарті (республіканець) 1 травня заявив, що Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну після того, як російський журналіст припустив, що Маккарті не підтримує продовження поставок зброї США.
Відповідаючи на запитання журналістів під час пресконференції в Ізраїлі, Маккарті сказав, що підтримує допомогу Україні.
«Я не підтримую те, що ваша країна зробила Україні. Я також не підтримую ваше вбивство дітей. Ви повинні піти», – сказав він, відповідаючи на запитання російського репортера, повідомляє агенція АР.
Восени, перед виборами до Конгресу, Кевін Маккарті заявив, що прихильність США Україні не може бути необмеженою. Він висловив думку, що в умовах економічного спаду американські платники податків «не виписуватимуть Україні чек без позначення суми».
У січні представника Республіканської партії Кевіна Маккарті обрали спікером Палати представників у Конгресі США.
Війська РФ безуспішно наступали біля п’яти населених пунктів – Генштаб ЗСУ
Російські війська вели безуспішно наступальні дії в районах Новоселівського, Білогорівки, Предтечиного, Сєверного та Первомайського на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському напрямках, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними штабу, противник зосереджений на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – в епіцентрі бойових дій залишаються Бахмут та Мар’їнка, українські війська відбили 41 атаку противника.
«На Мар’їнському напрямку противник продовжує атакувати позиції сил оборони. Тривають бої за Мар’їнку. Ворожих обстрілів зазнала також Георгіївка на Донеччині», – йдеться у повідомленні.
На Куп’янському та Шахтарському напрямках протягом доби противник наступальних дій не проводив, а на Запорізькому та Херсонському напрямках – обороняється.
Генштаб повідомляє, що російські війська завдали авіаударів по Білогорівці, Григорівці, Спірному, Бахмуту, Білій Горі, Авдіївці.
На Сіверському та Слобожанському напрямках протягом доби армія РФ завдала авіаудару керованими авіабомбами по Лизунівці Чернігівської області, загинула дитина. Також противник обстріляв населені пункти Леонівка, Красний Хутір, Карповичі, Грем’яч, Новгород-Сіверський, Середина-Буда, Шостка, Ходине, Іскрисківщина, Волфине, Садки, Уди, Гоптівка, Стрілеча і Хатнє, додають у штабі.
Росія змінила риторику щодо ракетних атак, це пов’язано з очікуваним українським контрнаступом – ISW
Росія змінила риторику щодо ракетних атак і це пов’язано з очікуваним українським контрнаступом, повідомляють в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Міноборони Росії нещодавно змінило свою риторику та активно описує ракетні кампанії, ймовірно, намагаючись зобразити проактивний підхід до зростання стурбованості російського інформаційного простору щодо українського контрнаступу. Російські мілблогери стверджували, що ракети вразили українські системи ППО та транспортний вузол у Павлограді», – йдеться у звіті Інституту.
Також аналітики ISW, попри спростування української влади, вказують, що геолокаційні кадри з Павлограда Дніпропетровської області показують, що одна з ракет влучила в Павлоградський хімічний завод і спричинила сильний вибух.
Через російську ракетну атаку на Павлоград постраждали десятки людей, серед них є п’ятеро дітей. Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 1 травня уточнив, що через цю атаку загинули дві людини, ще 40 поранені.
За даними місцевої влади, у Павлограді було пошкоджено промислове підприємство, де сталася пожежа. Яке саме підприємство зазнало атаки, не уточнювалося. Відомо, що у Павлограді є хімічний завод, яке виробляє вибухові речовини.
Повітряна тривога вночі 1 травня тривала близько трьох годин. Російські війська атакували Україну з Мурманської області та району Каспійського моря. Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, 15 з 18 ракет українські військові знищили.
Група німецьких дипломатів залишила Росію – МЗС Німеччини
1 травня група німецьких дипломатів залишила Росію. Про це повідомило міністерство закордонних справ ФРН, не називаючи кількість дипломатів, що поїхали. Російське МЗС тиждень тому заявило, що Москва має намір вислати понад 20 співробітників посольства ФРН у відповідь на висилку російських дипломатів.
«Уряд ФРН упродовж минулих тижнів перебував у контакті з російською стороною з метою скорочення присутності російських спецслужб у Німеччині, – заявило 1 травня МЗС ФРН. – Внаслідок цього в середині місяця (квітня – ред.) співробітники російських представництв у Німеччині виїхали з країни».
У заяві наголошується, що діяльність співробітників російського диппредставництва «не відповідала їхньому дипломатичному статусу», і, на відміну від росіян, німецькі колеги постійно поводилися відповідно до їхнього дипломатичного статусу.
Понад тиждень тому зʼявилися повідомлення про висилку з Росії німецьких дипломатів – стверджувалося, що вони прибули до Берліна з Москви літаком, який отримав екстрений дозвіл на посадку в європейському аеропорту. Представник МЗС ФРН заявив Радіо Свобода, що на цьому борту з німецької столиці було вислано близько двох десятків співробітників дипломатичних представництв Росії.
У березні видання Focus писало, що Німеччина розглядає можливість висилки з країни понад 30 російських дипломатів. За даними ЗМІ, німецькі органи безпеки дійшли висновку, що представники Росії можуть використати свій дипломатичний імунітет для вербування інформаторів із метою саботажу чи поширення дезінформації.
У квітні 2022 року Німеччина оголосила персонами нон ґрата 40 російських дипломатів, у відповідь Росія вислала 40 німецьких дипломатів.
Зеленський повідомив нові дані про ракетну атаку на Павлоград – є загиблі
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 1 травня оприлюднив нові дані про російську ракетну атаку на місто Павлоград Дніпропетровської області, внаслідок якої десятки людей зазнали поранень.
«Ракети терористів забрали життя двох людей, зовсім молодих хлопців… Мої співчуття родинам! Ще 40 людей – жінки, діти, чоловіки – отримали допомогу після поранень і травмувань», – сказав Зеленський.
Повітряна тривога вночі 1 травня тривала близько трьох годин. Російські війська атакували Україну з Мурманської області та району Каспійського моря. Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, 15 з 18 ракет українські військові знищили.
«Зеленський не погоджувався на такі дискусії» – представник влади про миротворчу місію Ватикану
В Україні нічого не знають про миротворчі зусилля Ватикану з метою припинення війни з Росією. Про це, як повідомляє 1 травня CNN, заявив неназваний український чиновник, близький до президентської адміністрації.
«Президент Зеленський не погоджувався на такі дискусії від імені України. Якщо переговори відбуваються, то без нашого відома чи нашого благословення», – сказав високопосадовець.
Папа Римський Франциск заявив 30 квітня журналістам, що Ватикан є частиною місії з припинення війни в Україні. «Місія зараз триває, але вона ще не оприлюднена. Коли це стане публічним, я розкрию це», – розповів понтифік після триденного перебування в Угорщині.
Минулого тижня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрічався з папою Франциском у Ватикані та повідомив, що обговорив «формулу миру», запропоновану президентом України Володимиром Зеленським, і запросив очільника католицької церкви відвідати Україну.
Під Бахмутом загинули двоє канадських бійців Інтернаціонального легіону
Двоє канадських бійців, 27-річний Кайл Портер і 21-річний Коул Зеленко, загинули під час бойових дій поблизу українського міста Бахмут, повідомляє канадський телеканал CBC News.
Обоє загиблих служили в Інтернаціональному легіоні, прикріпленому до 92-ї механізованої бригади.
Портер спілкувався з CBC News за кілька днів до своєї смерті. «Перший раз це була м’ясорубка, і я не очікую, що цього разу буде краще», – так написав він про свій досвід біля Бахмута.
Їхній командир, боєць Іноземного легіону з позивним «Дантист», розповів, що 26 квітня близько 18:00 двоє канадців перебували в складі підрозділу, який мав завдання утримувати важливий шлях постачання до Бахмута. Командир сказав, що цей підрозділ зазнав інтенсивного артилерійського вогню з боку російських військ. За його словами, Портер, Зеленко та ще щонайменше троє українських військових шукали укриття в укріпленому бункері, але бункер зазнав прямого влучання, всі загинули.
«Вони обоє дуже пишалися тим, що робили. Ми були як сімʼя. Я ніби втратив своїх братів», – сказав командир.
Посилення ППО і вчасне постачання зброї: Залужний розповів, про що говорив із Міллі
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив про телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі, під час якої він, зокрема, заявив про необхідність посилення ППО України і вчасного постачання зброї. Про це Залужний повідомив 1 травня у фейсбуці.
«Детально поінформував про обстановку на усіх ділянках фронту. Ситуація важка, але контрольована. Найзапекліші бої тривають у Бахмуті, Авдіївці й Мар’їнці, де ворог продовжує зосереджувати свої зусилля на веденні наступальних дій. Розповів про ракетні удари російською стратегічною авіацією і щоденні бомбардування цивільних об’єктів керованими авіабомбами у прифронтовій зоні. Наголосив на необхідності посилення можливостей системи протиповітряної оборони», – заявив він.
«Окремо зупинився на темі укомплектування наших підрозділів та важливості своєчасного постачання Україні озброєння, військової техніки та боєприпасів у достатній кількості», – додав головнокомандувач ЗСУ.
Останнім часом тривають розмови про те, що Україна готує контрнаступ. У квітні генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що рішення щодо оперативних питань, наприклад, нового наступу, мають ухвалювати українські військові, що перебувають на місцях, адже вони «найкраще володіють ситуацією».
«Наша відповідальність як членів НАТО полягає в тому, щоб забезпечити Україну обладнанням, боєприпасами і підтримкою, необхідною для початку нових наступальних дій», – додав генсекретар.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов у лютому заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої. А в Пентагоні заявляли, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Китай проголосував за резолюцію ООН, у якій Росію названо агресором
Китай проголосував за резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка містить жорсткі формулювання щодо Росії через її вторгнення в Україну. Зазвичай представники Китаю утримувалися під час голосування за проєкти аналогічних резолюцій. Голосування відбулося ще 26 квітня, проте увагу на текст резолюції і на те, що Китай опинився серед тих, хто проголосував «за», ЗМІ та коментатори звернули лише сьогодні.
Загалом резолюцію, присвячену співпраці ООН із Радою Європи, підтримали 122 країни. Крім Китаю, документ схвалили й кілька інших країн, які вважаються дружніми Росії, у тому числі Казахстан і Вірменія, а також Індія та Бразилія.
У документі, зокрема, йдеться про «безпрецедентні виклики», які стоять перед Європою «після агресії Російської Федерації проти України, а раніше проти Грузії». У ній також міститься заклик «відшкодувати збитки», завданий жертвам агресії. Росія є однією з пʼяти країн, які голосували проти документа.
Зеленський вніс до Ради законопроєкти про продовження воєнного стану і мобілізації
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження терміну дії воєнного стану і загальної мобілізації в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії.
Відповідні документи оприлюднені на сайті парламенту.
Згідно з документами, термін дії воєнного стану з 20 травня продовжується на 90 діб. Загальну мобілізацію також продовжують на аналогічний строк.
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію.
7 лютого парламент продовжив дію воєнного стану і загальної мобілізації в Україні ще на 90 днів – з 19 лютого.