Столтенберґ: 2% ВВП на оборону – «не стеля, а мінімум» для безпеки країн НАТО
Міністри оборони країн НАТО та промислові партнери 15 червня обговорять, як далі нарощувати оборонне виробництво. Про це повідомив генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ.
Очільник оборонного союзу сказав журналістам у Брюсселі, що загальний стандарт для країн НАТО щодо витрачання 2% валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону є «не стелею, а мінімумом для інвестицій у нашу спільну безпеку».
У квітні в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що не можна допустити, щоб Росія і її президент Володимир Путін перемогли у війні проти України.
«Нині відбувається битва логістики, а полягає вона в доставці боєприпасів, зброї та припасів на лінію фронту. Спочатку ми вичерпували власні запаси. Але, звісно, є межа того, як далеко ми в цьому плані можемо зайти», – зазначив очільник НАТО.
У березні стало відомо про рішення ЄС надати Україні значні обсяги боєприпасів. А у НАТО заявили, що збільшують виробництво артилерійських снарядів для ЗСУ.
Раніше США заявили, що прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права. Держсекретар Ентоні Блінкен наголошував, що Вашингтон не хоче, аби «Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала».
У Генштабі повідомили, де триває наступ Сил оборони
Сили оборони України продовжують наступ на Бердянському і Бахмутському напрямках, повідомив речник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Ковальов.
За його словами, на Бердянському напрямку бої тривають в районі села Макарівка. Також бої тривають у районах сіл Новоданилівка і Новопокровка Запорізької області.
«На Бахмутському напрямку підрозділи ЗСУ вели штурмові дії на напрямках Роздолівка – Краснополівка та Берхівка – Ягідне, мали успіх», – цитує Ковальова Military Media Center.
Він додав, що там, де українські війська обороняються, «жодної позиції не втрачено».
За даними Генштабу Збройних сил України, протягом доби 14 червня українські військові відбили понад 49 атак загарбників, російські сили продовжують зосереджувати основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
14 червня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявляла, що Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції і мають частковий успіх.
За її даними, протягом минулої доби на Бахмутському напрямку українські військові на різних ділянках пройшли вперед на 200-500 метрів, на Запорізькому напрямку – 300-350 метрів.
На початку червня з’явилися повідомлення про перехід українських військ у наступ. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. У Міноборони України раніше зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно.
Президент України Володимир Зеленський 10 червня прокоментував повідомлення про наступ. «В Україні ведуться певні оборонні та контрнаступальні дії, на якій стадії – я не говоритиму детально», – сказав він.
«Усе ще попереду». Президент Чехії прокоментував контрнаступ ЗСУ
Україна ще не розпочала повномасштабного контрнаступу, але перші дні просувань українських військових на кількох напрямках є його «помірним початком», заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода президент Чехії Петр Павел.
«Ну, ми побачили початок, який є, скажімо так, помірним. Я вважаю, що справжнього контрнаступу ми ще не побачили. Усе – ще попереду. Я б назвав це, виходячи зі свого військового досвіду, формуючими операціями», – сказав Павел.
Він також зауважив, що все, чого українським силам не вдасться досягнути цього року, доведеться відкласти принаймні до весни наступного – «з усіма пов’язаними труднощами».
«Це також потребує великих зусиль усіх людей, які залучені. Тож навіть якщо ми оцінюємо контрнаступ з цієї технічної точки зору, то підготовка до нового наступу знову займе значний час. Якщо ми також врахуємо погодні умови, які дуже несприятливі протягом зими, то ми дійдемо висновку, що все, чого не вдасться досягнути цього року, доведеться відкласти принаймні до весни наступного року з усіма пов’язаними труднощами. Зокрема, із труднощами зберегти підтримку партнерів», – сказав президент Чехії.
«Отже, коли я кажу, що ми бачимо вікно можливостей цього року, то це означає, що знадобиться як мінімум три-чотири місяці, перш ніж почнеться будь-яка інша активність. Я думаю, це реалістична картина», – додав він.
Раніше Петр Павел заявляв, що влада Чехії разом із союзниками шукатиме можливості для збільшення постачання боєприпасів в Україну.
За даними Генштабу Збройних сил України, протягом доби 14 червня українські військові відбили понад 49 атак загарбників, російські сили продовжують зосереджувати основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
14 червня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявляла, що Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції і мають частковий успіх.
За її даними, протягом минулої доби на Бахмутському напрямку українські військові на різних ділянках пройшли вперед на 200-500 метрів, на Запорізькому напрямку – 300-350 метрів.
Станом на 12 червня у Міністерстві оборони повідомляли, що українські військові звільнили сім населених пунктів.
На початку червня з’явилися повідомлення про перехід українських військ у наступ. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. У Міноборони України раніше зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно.
Президент України Володимир Зеленський 10 червня прокоментував повідомлення про наступ. «В Україні ведуться певні оборонні та контрнаступальні дії, на якій стадії – я не говоритиму детально», – сказав він.
З міркувань безпеки: Австралія анулювала оренду ділянки, де РФ планувала збудувати посольство
Влада Австралії має намір законодавчо заборонити будівництво нової будівлі посольства Росії в Канберрі на ділянці, розташованій неподалік парламенту. Про це 15 червня повідомляє видання Brisbane Times.
Як оголосив премʼєр-міністр Австралії Ентоні Албаніз, уряд отримав дуже чіткі рекомендації щодо безпеки, «через ризик, який становить нова російська присутність так близько до будівлі парламенту».
В інтересах національної безпеки Австралії оперативно ухвалене рішення анулювати договір оренди, сказав Албаніз, додавши, що «уряд засуджує незаконне та аморальне вторгнення Росії в Україну».
Уряд Австралії наголосив, що йдеться не про заборону дипломатичного представництва Росії в столиці країни, а лише про будівництво посольства на конкретній ділянці.
Законодавча ініціатива уряду щодо ділянки під будівництво посольства РФ має ще бути схвалена парламентом. Представники парламентської опозиції вже заявили, що підтримують рішення уряду.
Росія у 2008 році уклала на 99 років договір оренди ділянки менш ніж за кілометр від будівлі парламенту Австралії. Передбачалося, що там зведуть будівлю нового російського посольства, проте роботи так і не розпочалися, що дало змогу Національному управлінню капітального будівництва (NCA) видати розпорядження про звільнення ділянки. Суд визнав дії NCA незаконними, після чого, як пише Brisbane Times, в ситуацію втрутився уряд.
Ділянка, яка була здана в оренду Росії під будівництво посольства, розташована поряд із дипломатичною місією Китаю. Інтерес до цієї ділянки виявляла і Україна.
Розвідка Великої Британії заявляє, що риторика власника російського угруповання найманців ПВК «Вагнер» переростає «в непокору більш широким верствам російського істеблішменту».
Там нагадали, що 10 червня Міністерство оборони Росії зобов’язало членів «добровольчих формувань», таких як ПВК «Вагнер», підписувати контракти безпосередньо з оборонним відомством, і цей крок прямо схвалив президент РФ Володимир Путін.
«Кілька місяців власник «Вагнера» Євгеній Пригожин різко критикував ієрархію Міноборони, але підкорявся впливу Путіна. Однак, незважаючи на коментарі Путіна, 14 червня Пригожин заявив, що «жоден із бійців «Вагнера» не готовий знову стати на шлях ганьби. Тому вони не підпишуть контракти»… 1 липня 2023 року, кінцевий термін підписання контрактів добровольцями, ймовірно, стане ключовим моментом у ворожнечі», – йдеться в повідомленні.
Засновник «ПВК Вагнера» Євген Пригожин неодноразово публічно критикував міністерство оборони РФ та особисто голову відомства Сергія Шойгу. Зокрема, в перші місяці 2023 року Пригожин кілька разів звинуватив відомство у відмові видавати угрупованню боєприпаси.
Аксьонов повідомив, що Крим атакували безпілотники
Уночі 15 червня окупований Росією Крим атакували безпілотники, стверджує голова російської адміністрації півострова Сергій Аксьонов. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За його словами, над Кримом зафіксували девʼять дронів, шість із них збили, а ще три заглушили та посадили.
При цьому один безпілотник нібито здетонував у селі Докучаєве Красногвардійського району. За словами Аксьонова, жертв і критичних руйнувань немає, у кількох будинках вибите скло.
Насичений російськими військовими базами півострів регулярно стає обʼєктом атак із боку ЗСУ. Повітряна тривога в Криму було оголошена влітку 2022 року, і відтоді українська влада це застереження не скасовувала.
6 червня окупаційна влада Криму заявила, що у східній частині півострова був посаджений безпілотник.
Президент Чехії про катастрофу на Каховській ГЕС: це ускладнить наступ ЗСУ
Підтоплення Херсонщини внаслідок руйнування Каховської ГЕС вплине на всі воєнні операції в регіоні, що може сповільнити контрнаступ ЗСУ. Про це в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода сказав президент Чехії Петр Павел.
«Це ускладнить усі військові дії, в тому числі і українські операції. Територія, яку затопило, настільки велика, що це вплине на всі військові дії в цьому регіоні», – сказав Павел.
Він також додав, що поки не відомо, чи дамбу знищили через помилку, чи через свідомий намір армії РФ.
Руйнування дамби Каховської ГЕС, яке сталося 6 червня, спричинило затоплення значних територій нижче за течією й обміління водосховища вище. Затоплені десятки населених пунктів.
За даними МВС, станом на 14 червня евакуйовано з територій Херсонщини та Миколаївщини 3761 людину.
Станом на 14 червня, за інформацією ДСНС, підтопленими залишаються 28 населених пунктів (3 096 будинків) на правому березі Дніпра та 17 населених пунктів на тимчасово окупованій території.
Головний бій ЗСУ: Запоріжжя чи Донеччина?
- Розбиті будинки та понищена військова техніка і тіла російських солдатів. Що побачили журналісти у нещодавно звільнених від окупації селах Нескучне та Сторожеве на Донеччині?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- Де насправді депутат Держдуми Росії і «права рука» Кадирова Адам Делімханов? Та чому навколо його ймовірного поранення стільки чуток і спростувань? Розповідаємо все, що відомо.
- Загиблих російських солдатів на окремих напрямках майже в 9 разів більше, ніж воїнів ЗСУ. Міноборони оприлюднило дані про втрати на найгарячіших ділянках фронту. Про що свідчать ці цифри і чи можна їм довіряти?
- Лукашенко каже, що от-от отримає від Путіна ядерну зброю. Першою право побачити «ядерну» допомогу від Кремля Лукашенко пообіцяв пропутінській телеведучій Скабеєєвій. Зроблять це із «зав’язаними очима». Чи можна вірити цим заявам Лукашенка і що це означатиме для безпеки цивілізованого світу?
- «20 днів у Маріуполі». У вільний доступ вийшов трейлер документального фільму режисера Мстислава Чернова про події в оточеному російськими військами місті у лютому–березні минулого року. Зафіксовані обстріли, бомбардування пологового і гибель цивільних – що вдалось побачити авторам стрічки і чому її вихід на широкі екрани стане свідченням доказів російської агресії?
Україна має скористатися вікном можливостей, провести успішний контрнаступ цього року, адже наступні дії для звільнення своїх територій Київ навряд чи зможе провести до початку весни 2024 року. До того ж, невідомо, чи готовий буде Захід знову надати Україні стільки техніки, скільки буде для цього необхідно. Таку думку висловив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода президент Чехії Петр Павел.
15 червня виповнюється сто днів з моменту, як він вступив на посаду президента. За цей час він кілька разів висловлювався на підтримку України у війні, а також її прагнення вступити до ЄС та НАТО.
«Українська армія, без сумніву, має найбільше досвіду, якщо порівняти її з будь-якою армією НАТО, тому що жодні збройні сили в альянсі не мають досвіду таких інтенсивних та великомасштабних операцій…Я вірю, що українська армія в технічному плані, в плані процедур, якщо ще не готова, то дуже скоро буде готова відповідати стандартам НАТО», – так Павел коментує готовність України вступити до альянсу, але зазначає: до завершення війни про це не може йтись.
В інтерв’ю Радіо Свобода він також розповів, чи можливий вступ країн НАТО у війну в Україні, чи можливі переговори з Путіним після значного просування ЗСУ та яким він бачить майбутнє Росії.
Втрати Росії у війні наближаються до 218 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 217 910 своїх військових, 580 із яких – протягом останньої доби, заявили у Генеральному штабі Збройних сил України.
Крім того, за повідомленням, російські війська станом на ранок 15 червня зазнали таких втрат:
- танків ‒ 3955 (12 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 7667 (+14)
- артилерійських систем – 3793 (+10)
- РСЗВ – 604 (+1)
- засобів ППО ‒ 364
- літаків – 314
- гелікоптерів – 301 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3333 (+9)
- крилатих ракет ‒ 1199 (+3)
- кораблів /катерів ‒ 18
- автомобільної техніки та автоцистерн – 6506 (+24)
- спеціальної техніки ‒ 519 (+3).
Днями журналісти російської служби Бі-Бі-Сі і видання «Медіазона» на підставі дослідження відкритих джерел встановили імена 25 218 російських військових, убитих на війні в Україні. Самі дослідники вказують, що реальна кількість втрат «безперечно вища, ніж встановлені нами цифри».
Вони вважають, що втрати російської сторони могли перевищити 50 тисяч осіб. «Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто вибув через поранення чи смерть, можуть становити щонайменше 225 тисяч осіб», – додали ЗМІ.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Сили РФ за добу здійснили 38 авіаударів і 52 обстріли з РСЗВ – Генштаб
Упродовж доби 14 червня російські військові здійснили 38 авіаційних ударів і близько 52 обстрілів з реактивних систем залпового вогню, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ зранку 15 червня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Марʼїнському напрямках – протягом минулої доби відбулося 49 бойових зіткнень», – ідеться в ранковому зведенні.
За цими даними, авіація сил оборони за добу завдала 14 ударів по районах зосередження особового складу противника, а підрозділи ракетних військ і артилерії вразили 13 районів зосередження живої сили, два пункти управління, три зенітно-ракетні комплекси та три станції радіоелектронної боротьби противника.
Російські ракети поцілили у два підприємства в Кривому Розі, є поранений – влада
Уночі 15 червня російські військові вдруге за кілька днів здійснили ракетну атаку Кривого Рогу. Цього разу вони поцілили по двох промислових підприємствах, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«Поранення зазнав 38-річний чоловік. Він госпіталізований у стані середньої тяжкості. На підприємствах виникли пожежі, які рятувальники вже приборкали. Є суттєві руйнування виробничих споруд. Побиті газопроводи. Знищено шиномонтаж та автобус», – ідеться в повідомленні.
Командування Повітряних сил ЗСУ раніше 15 червня повідомило, що українським військовим вдалося збити одну з чотирьох випущених силами РФ ракет.
За даними Сергія Лисака, військові Повітряного командування «Схід» знищили над Дніпропетровщиною пʼять ударних дронів типу Shahed-131/136.
Унаслідок здійсненої російськими військовими 13 червня ракетної атаки загинули щонайменше 12 людей.
Сили ППО знищили вночі 15 червня одну ракету і понад 20 російських дронів – командування
Російські військові вночі 15 червня атакували Україну крилатими ракетами повітряного базування Х-101/Х-555, а також ударними дронами Shahed-136/131, повідомляє зранку командування Повітряних сил України.
«Чотирма літаками стратегічної авіації Ту-95МС здійснено чотири пуски крилатих ракет Х-101/Х-555 із Каспійського моря. Одну із ракет вдалось знищити, решта – влучили в промислові об’єкти в Дніпропетровській області. Іранські «шахеди» противник запускав із північного та південного напрямків. Усі 20 ударних дронів знищено силами та засобами Повітряних сил у зонах відповідальності повітряних командувань «Південь» та «Схід», – вказано у ранковому зведенні.
Також українські сили ППО знищили російський безпілотник оперативно-тактичного рівня, який здійснював повітряну розвідку на східному напрямку.
Минулого вечора і ночі повітряна тривога в Україні оголошувалася кілька разів. Про відбій небезпеки влада повідомила вже близько 5:00 15 червня.
ISW звертає увагу на повідомлення про масову загибель військових РФ біля Кремінної
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму черговому зведенні звернув увагу на повідомлення російських провоєнних блогерів про масову загибель військових РФ поблизу окупованого міста Кремінна в Луганській області.
За цією інформацією, близько 100 російських військових могли померти і ще стільки ж зазнати поранень, коли були зібрані на плацу в очікуванні приїзду командувача 20-ю армією генерал-майора Сухраба Ахмедова. Російські джерела, цитовані ISW, стверджують, що одна з дивізій чекала в одному місці близько двох годин, коли до розташування підрозділу прилетіли снаряди, запущені українськими системами HIMARS.
У міністерстві оборони Росії інформацію, опубліковану так званими «воєнкорами», не коментували. Генштаб ЗСУ також не повідомляв про удари по Кремінній упродовж останнього часу.
Розташоване на північному заході Луганської області місто Кремінна було окуповане силами РФ у квітні 2022 року. Воно знову стало прифронтовим після того, як у вересні 2022 року українські військові провели швидку контрнаступальну операцію в Харківській області, тоді ж ЗСУ деокупували кілька сіл у Луганській області.
У Росії за ґратами помер проукраїнський активіст
У спецприймальнику російського міста Ростов-на-Дону помер 40-річний активіст Анатолій Березіков, який поширював листівки орієнтованого на російських військових українського проєкту «Хочу жить». Про це повідомила адвокатка Ірина Гак, вона підозрює, що її підзахисний міг загинути внаслідок тортур, інформує «ОВД-Інфо».
Гак розповіла, що напередодні бачила у Березікова сліди від електрошокера. Він говорив, що йому погрожували вбивством. 14 червня вона приїхала до спецприймальника і побачила медичну машину, куди заносили тіло чоловіка.
За словами захисниці, 10 травня у Березікова вдома відбувався так званий огляд. Фактично це був обшук, але жодних документів про це силовики не предʼявили. Того дня, як розповів Березіков адвокатці, йому зламали ребра.
Гак підкреслила, що на всіх побаченнях її підзахисний розповідав про тиск, насильство та погрози. За його словами, силовики погрожували відправити його на війну.
Усі клопотання адвоката та скарги Березікова були відхилені федеральною суддею Ленінського районного суду Ростова-на-Дону Євангелєвською (імʼя не називається – ред.).
Звільнене село Сторожеве: руїни та розбита техніка РФ (фотогалерея)
Село перебувало під російською окупацію з березня 2022 року, а 12 червня українські військові повідомили про звільнення населеного пункту Сторожеве.
Україна повідомляла про звільнення за тиждень семи населених пунктів у Донецькому та Таврійському операційних районах. Reuters публікує перші незалежні підтвердження просування ЗСУ.
Звільнене село Сторожеве: руїни та розбита техніка РФ (фотогалерея)
«Тиші вже хочеться»: чим живе Велика Новосілка на Донбасі, фронт від якої відсунув наступ
12 червня у Міністерстві оборони України повідомили по звільнення українськими військовими семи населених пунктів. Серед яких чотири села на південь від містечка Велика Новосілка на Донбасі. Радіо Свобода вдалося побувати у ньому під час доставки гуманітарної допомоги місцевим жителям «Капеланським батальйоном Маріуполь» та дізнатися як процеси з деокупації регіону вплинули на життя цього фронтового міста.
Українські військові наразі тренуються на 40 полігонах за кордоном – Пентагон
Наразі тренування українських військових тривають приблизно на 40 полігонах за межами України, сказав високопоставлений представник міністерства оборони Канади. Про це повідомляє пресслужба Пентагону, звітуючи про візит міністра оборони США Ллойда Остіна на базу американської армії Lucius D. Clay Kaserne, яка розташована у Вісбадені (Німеччина).
Близько 67 000 українців вже пройшли навчання з тактики, систем озброєння та розвитку лідерства на цих майданчиках.
Наприкінці травня у Пентагоні повідомили, що перша група з близько 400 українських військових вже розпочала навчання в Німеччині на американських танках M1 Abrams.
Напередодні чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», яке відбудеться у Брюсселі 15 червня, Ллойд Остін базу армії США у Німеччині.
На початку червня президент України Володимир Зеленський повідомляв, що продовжується підготовка рішення про створення коаліції бойових літаків «Небесного щита України» на наступній зустрічі у форматі «Рамштайн».
У Європарламенті руйнування Каховської ГЕС назвали воєнним злочином РФ
Депутати Європарламенту засудили руйнування Каховської ГЕС і назвали це воєнним злочином Росії. Про це повідомляється на сайті законодавчого органу ЄС за підсумками дебатів.
«Депутати засудили руйнування греблі в українській Новій Каховці, останній скоєний Росією воєнний злочин, який повинен мати наслідки. Вони закликали ЄС продовжувати потужну підтримку України, запровадити нові санкції проти Росії та спрямувати мільярди заморожених фінансових активів російських олігархів на відбудову України», – йдеться у повідомленні.
Руйнування дамби Каховської ГЕС, яке сталося 6 червня, спричинило затоплення значних територій нижче за течією й обміління водосховища вище. Затоплені десятки населених пунктів. В ООН вважають, що руйнування Каховської ГЕС матиме величезний вплив на глобальну продовольчу безпеку, спричинить зростання цін на харчі та проблеми з водопостачанням для сотень тисяч людей.
За даними МВС, станом на 14 червня евакуйовано з територій Херсонщини та Миколаївщини 3761 людину.
За інформацією ДСНС, підтопленими залишаються 28 населених пунктів (3 096 будинків) на правому березі Дніпра та 17 населених пунктів на тимчасово окупованій території.
Зеленський: варто щодня показувати вдячність українським захисникам
Президент України Володимир Зеленський нагадує, що варто щодня показувати вдячність українським захисникам.
«Будь ласка, завжди пам’ятайте, що ми всі в Україні зобов’язані своїм життям тим, хто став на захист життя нашого народу й незалежності. Повага до наших воїнів, повага до рідних наших воїнів, повага до дружин і чоловіків усіх тих, хто став на захист держави, – це безумовно. Вдячність цим людям – це безумовно. Україна вміє бути вдячною, і це варто показувати щодня», – сказав він у своєму відеозверненні.
Президент також повідомив, що підписав нові укази про відзначення українських воїнів державними нагородами, зокрема й воїнів Повітряних сил.
«Саме тих героїв, які щоночі, щодня рятують життя наших людей. Також нагородами відзначені наші розвідники та військовослужбовці Збройних Сил – бойових бригад і підрозділів. Загалом 331 воїн. 331 героїчне життя», – додав Зеленський.
За даними соцопитувань, найвищим рівнем довіри в українців серед державних та суспільних інститутів користуються Збройні сили України.