Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Трансфер у причепі вантажівки за 4-5 тис дол: прикордонники викрили канал вивезення чоловіків за кордон

У Держприкордонслужбі повідомили, що викрили чергову схему незаконного переправлення осіб через державний кордон.

«На транзитній ділянці дороги «Маяки-Удобне» зупинили вантажний та легковий транспортні засоби під керуванням мешканців Болградського району Одеської області. Під час огляду вантажівки в причепі виявили 6 громадян України. З’ясувалося, що жителі Донецької, Дніпропетровської та Одеської областей, які підлягають призову, вирішили незаконно потрапити до Молдови. Для реалізації свого плану вони звернулися до так званих «перевізників», знайшовши їх через закритий телеграм-канал. Ухилянти отримали вказівку прибути до Одеси, де їх зустріли та заховали в причепі вантажного транспортного засобу. Організатор здійснював супровід на легковому автомобілі», – розповіли у ДПСУ.

За даними прикордонників, кінцева вартість трансферу за кордон мала коштувати від 4000 до 5000 доларів з кожного.

Також повідомляється про затримання 34-річного чоловіка, який також «надавав послуги» з незаконного перетину кордону й поза пунктами пропуску.

«Ділка, який «спеціалізувався» на незаконному переправленні чоловіків призовного віку через кордон, затримали під час спроби надання неправомірної грошової винагороди у розмірі 13 тисяч доларів», – йдеться в повідомленні.

За спробу незаконного перетинання державного кордону за добу затримали 18 осіб – усі вони намагалися перетнути кордон поза пунктами пропуску. На виїзд з країни не пропустили двох чоловіків через ознаки підробки їхніх документів.

«Схопила дитину, вилетіла в коридор, навколо все горіло» – жителька Черкас

Українські військові знищили 36 з 43 ракет, якими вранці 21 вересня російські війська атакували Україну, повідомили Повітряні сили ЗСУ. Українська влада повідомила, що військові РФ випустили «шахеди» по Києву, Херсону і Херсонщині, Рівному та Дрогобичі на Львівщині. Постраждали також Черкаси.

За даними місцевої влади, у Черкасах щонайменше 11 людей отримали поранення, щонайменше одну людину вдалося врятувати з-під завалів. Постраждала будівля готелю та головний ринок міста. Під завалами ще можуть бути до 23 людей, повідомив очільник Черкаської області Ігор Табурець.Туди, за словами міського голови Черкас Анатолія Бондаренка, впали не осколки ракети РФ, а саме її бойова частина. Завали, за повідомленням, розбиратимуть й вночі.

«Фактично, це ринок центральний. Тут немає жодного військового об'єкту. Дякуючи Богу, це відбулось до 6-ї ранку, тому що 7-й тут сотні, а то й тисячі людей, які приходять купувати продукти, купувати речі першої необхідності», – додав Анатолій Бондаренко.

Тисячі росіян у Латвії будуть змушені виїхати

Цього тижня близько 3500 громадян Росії в Латвії отримають листи від міграційної служби з проханням залишити країну.

21 вересня в уряді Латвії заявили, що це особи, які не подали документи на продовження посвідки на постійне проживання або не зареєструвалися на іспит з латиської мови до 1 вересня.

Як повідомляє агенство dpa, вони повинні залишити Латвію до 30 листопада.

Поправка, ухвалена латвійським парламентом у 2022 році, посилила правила проживання для громадян Росії у відповідь на її повномасштабне вторгнення в Україну. Щоб продовжувати жити в Латвії, вони повинні подати заяву на отримання статусу постійного проживання та підтвердити знання латиської мови.

Дуда: слова прем’єр-міністра Польщі щодо зброї для України неправильно витлумачили

Президент Польщі Анджей Дуда 21 вересня заявив, що коментарі прем’єр-міністра Матеуша Моравецького щодо припинення озброєння України були неправильно сприйняті на тлі наростаючої суперечки між двома країнами.

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький раніше заявив: «Ми більше не передаємо зброю Україні, тому що зараз ми озброюємо Польщу більш сучасною зброєю».

За словами Дуди, які передає агентство AFP, Моравецький мав на увазі, «що ми не будемо передавати Україні нову зброю, яку зараз купуємо, оскільки ми модернізуємо польську армію».

«Оскільки ми отримуємо нову зброю від США та Південної Кореї, ми будемо вивільняти ту зброю, яка зараз є на озброєнні польської армії. Можливо, передамо її в Україну».

Після заяви Моравецького речник уряду Польщі Пйотр Мюллер уточнив, що Польща продовжить передавати Україні озброєння і боєприпаси в межах уже чинних контрактів.

«У контексті питань щодо постачання озброєнь хотів би повідомити, що Польща здійснює лише попередньо узгоджене постачання боєприпасів і озброєння. Це стосується і контрактів, укладеними з Україною. Це, серед іншого, найбільший закордонний контракт, підписаний польською збройовою промисловістю після 1898 року, – на постачання гаубиць «Краб», – заявив Мюллер, повідомило агентство PAP.

Він зауважив, що в Польщі досі працює хаб міжнародної допомоги для України.

«Нагадаємо, що в перші місяці війни Польща надала ключові для оборони України танки, бронетехніку, літаки і боєприпаси, які були необхідні, щоб зупинити напад Росії на Україну, а в майбутньому – на інші країни ЄС. У перші місяці війни, коли інші країни ЄС обговорювали підтримку, Польща послідовно допомагала відбивати напад Росії», – додав речник польського уряду.

Напередодні Варшава викликала українського посла, щоб передати протест через виступ українського президента Володимира Зеленського в ООН.

«З початку повномасштабної агресії, Росія заблокувала наші чорноморські та азовські морські порти. Наші порти на Дунаї досі залишаються мішенню для її ракет і безпілотників… Ми працюємо над збереженням сухопутних маршрутів. Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора», – заявив президент.

Після цього Міністерство закордонних справ України закликало «польських друзів відкинути емоції». У відомстві додали, що українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики.

15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною.

Після одностороннього запровадження Польщею національної заборони на імпорт української агропродукції Київ подав до Світової організації торгівлі позов проти Варшави.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Польща була однією з прихильників України та є одним із головних постачальників зброї для Києва. Значна частина зброї, яку США та інші країни надсилають в Україну, проходить через Польщу, яка межує з Україною на заході.

Польща також приймає близько мільйона українських біженців, які скористалися різними видами державної допомоги.

Британський король заявив, що переконаний у перемозі України у війні

Британський король Чарльз III під час візиту до Франції заявив про «непохитну впевненість» у тому, що Україна переможе у війні, розв’язаній проти неї Росією.

Виступаючи в четвер у Сенаті (верхній палаті французького парламенту) король нагадав про події Другої світової війни, коли, за його словами, британці та французи «пліч-о-пліч билися за звільнення Європи».

Сьогодні ж, за словами короля, вони знову стикнулися з невиправданою агресією на континенті.

«Ми сповнені непохитної впевненості в тому, що Україна досягне перемоги і що свободи, які ми так цінуємо, переможуть», – сказав Чарльз III, і його слова оплесками зустріли французькі депутати.

Король також висловив солідарність з українським народом і зазначив, що Франція та Великобританія будуть його підтримувати: «Наша рішучість і наш союз важливі як ніколи».

Британський король відвідує Францію із триденним візитом.

Виступаючи в Сенаті, він пообіцяв зробити все можливе для зміцнення союзу із Францією. Він запропонував створити нову «Антанту» – цього разу для більш ефективної боротьби із змінами клімату. «Антантою» (від французької – «згода») називали союз двох країн, укладений у 1904 році.

Чарльз ІІІ став першим британським монархом, який виступив у головному залі засідань французького сенату.

Напередодні на честь короля відбувся банкет у Версальському палаці на запрошення президента Франції Емманюеля Макрона.

Візит короля мав відбутися ще восени, але його скасували через масові протести проти пенсійної реформи у Франції.

Зустрічі у Сенаті США та Пентагоні – в Офісі президента розповіли, які теми порушив Зеленський

У Вашингтоні президент України Володимир Зеленський провів зустріч із лідером Демократичної партії в Сенаті США Чаком Шумером, лідером Республіканської партії в Сенаті Мітчем Макконнеллом і сенаторами, повідомляє пресслужба Офісу президента.

«Завдяки Сенату, завдяки президенту США, кожному громадянину Сполучених Штатів українські воїни очищають нашу землю від російських загарбників. Підтримка України означає посилення східного флангу НАТО. А наша перемога буде спільною перемогою народів України, США та всього вільного світу», – сказав Володимир Зеленський, звертаючись до учасників зустрічі.

Він поінформував сенаторів про актуальну ситуацію на фронті, першочергові оборонні потреби України та необхідність посилення спроможностей української ППО, особливо через наближенням зими.

Зеленський висловив сподівання, що Конгрес і надалі ухвалюватиме важливі рішення для фінансової підтримки України. «Окремо було наголошено на безумовній важливості відповідальності за використання наданої допомоги та здійснення відповідного звітування», – повідомляє ОПУ.

Повідомляється, що із сенаторами Зеленський обговорив імплементацію «Формули миру», питання повоєнної відбудови України.

Крім того, президент Володимир Зеленський зустрівся із міністром оборони США Ллойдом Остіном.

«Основною темою переговорів було продовження забезпечення України необхідною військовою підтримкою для протистояння російській агресії. Допомога вже сягнула 46 млрд дол», – вказують в ОПУ.

Зеленський зазначив: «Ця підтримка – вирішальна. Сполучені Штати – наш ключовий союзник і партнер, який допомагає нам перемогти у війні».

Повідомляється, що сторони обговорили постачання артилерійських систем і засобів дальнього ураження, важливість посилення української ППО, своєчасного постачання необхідних озброєнь і боєприпасів з боку партнерів, створення хабів для ремонту озброєння й артилерійських систем західного зразка.

Раніше сьогодні Зеленський мав зустріч зі спікером Палати представників Конгресу США Кевіном Маккарті, лідером Республіканської партії в Палаті представників Стівом Скалізом і лідером Демократичної партії в Палаті представників США Гакімом Джеффрісом.

Далі у перебігу візиту очікуються переговори Зеленського із президентом США Джо Байденом та зустріч з українською громадою.

«Є влучання в рекреаційну інфраструктуру» – ОВА про удар РФ по Одещині

Російські війська ввечері 21 вересня обстріляли Одещину, влучивши в рекреаційну інфраструктуру, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

«Надвечір російські терористи атакували Білгород-Дністровський район ракетами. На жаль, є влучання в рекреаційну інфраструктуру. На місці здійнялася пожежа, яку швидко ліквідували», – написав він у телеграмі.

Голова ОВА додав, що постраждалих серед цивільних немає.

У Повітряних силах ЗСУ після 18-ої години повідомили про загрозу для південних областей, заявивши, що попередньо були здійснені пуски надзвукових протикорабельних ракет «Онікс».

На даний час повітряну тривогу оголосили в Миколаївській і Херсонській областях. У Повітряних силах заявили про загрозу застосування дронів.

Під ранок 21 вересня російська армія здійснила масовану ракетну атаку по Україні. Повітряна тривога оголошувалася двічі на всій території країни. Є поранені і травмовані у Черкасах, Харкові, Києві.

Унаслідок нічних обстрілів Херсона загинули двоє людей, поранень зазнали п’ятеро. Унаслідок ракетних ударів РФ є влучання в енергетичну та цивільну інфраструктуру в Рівному, у промислове приміщення та житлові будинки Дрогобича на Львівщині.

У Повітряних силах повідомили, що українські військові знищили 36 з 43 ракет, якими вранці Росія атакувала Україну. За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська запускали ракети у кілька хвиль, в повітряний простір України вони входили з різних напрямків, постійно змінюючи курс по маршруту.

Автівки з російськими номерами мають за шість місяців виїхати з Естонії – МВС

Влада Естонії дала власникам автомобілів із російськими номерами пів роки, аби вивезти автівки з країни, розповів міністр внутрішніх справ країни Лаурі Ляенеметс, пише Postimees.

За його словами, що в’їзд транспортних засобів із російськими номерами заборонено з 13 вересня.

«Однак щодо автомобілів із російськими номерними знаками, які вже перебувають в Естонії, ми не будемо вносити жодних змін до закону, а застосовуватимемо чинні правові норми», – сказав він.

Відтепер усі власники транспортних засобів з російськими номерами мають внести свій автомобіль в естонський реєстр протягом шести місяців, або перевезти його в Росію. При цьому при вивезенні автомобіля потрібно сплатити податок і мито, уточнив естонський міністр.

«Наприклад, у випадку з автомобілем вартістю 20 000 євро мито становитиме близько двох тисяч євро, а податок з обороту – 4 400 євро», – додав Ляенеметс.

Фінляндія стала четвертою країною ЄС, яка межує з Росією, і яка заборонила в’їзд російським легковим авто. Раніше це зробили країни Балтії: Латвія, Естонія та Литва. Вільнюс лише зробив виняток для автомобілів, що прямують до або з Калінінграда.

Єдиною прикордонною з Росією країною ЄС, яка не оголошувала заборону на в’їзд російським авто, залишилася Польща. Однак, польська влада не залишилась осторонь та схвалила відповідне рішення 16 вересня.

Перший за обсягом пасажиропотоку аеропорт у РФ анонсував рейси в Грузію від компанії з чорного списку ЄС

На сайті московського аеропорту «Шереметьєво», першого за обсягом пасажиропотоку у РФ, з’явилася інформація про запуск авіакомпанією «Россия» рейсів до грузинського Тбілісі з 14 жовтня поточного року. На це звертає увагу проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалії».

За інформацією сайту, польоти виконуватимуться щодня двічі на добу: о 0:45 та 9:35 ранку.

Крім того, авіакомпанія «Россия» планувала запустити рейси до Батумі – тричі на тиждень: у середу, суботу та неділю о 10:30 ранку. Як випливає з даних аеропорту «Шереметьєво», відправлення першого рейсу очікується 14 жовтня.

Повідомляється, що для реалізації польотів потрібно, щоб авіакомпанія «Россия» отримала всі дозволи. Чи є такі у наявності, якщо авіакомпанія вже анонсує рейси, невідомо. В Агентстві цивільної авіації Грузії заявили, що двічі відмовляли авіакомпанії, яка зверталася із заявками на польоти. Перша відмова була 16 травня, причина – перебування авіакомпанії у чорному списку ЄС.

Раніше грузинська влада заявляла, що не видасть дозволу на польоти в країну компаніям, які перебувають під санкціями Заходу.

Наразі прямі рейси між Росією та Грузією виконують авіакомпанії Azimuth (Москва-Тбілісі-Москва), Georgian Airways (Тбілісі-Москва-Тбілісі) та Red Wings (Москва-Кутаїсі-Москва, Сочі-Тбілісі-Сочі).

На початку липня Росавіація видала так звані допуски на 284 рейси щотижня між містами Росії та Грузії. Більшість допусків отримала авіакомпанія Red Wings. У Росавіації заявили, що скористатися правом на перевезення авіакомпанії можуть лише після виконання додаткових умов.

За відновлення авіасполучення з Росією Грузію критикують Україна, США та країни ЄС.

«Це директива, а не рекомендація»: Польща має продовжити тимчасовий захист для українських біженців

Речник польського уряду 18 вересня заявив, що тимчасовий захист для українців на території Польщі можуть припинити наступного року.

19 вересня Єврокомісія висунула рекомендацію країнам-членам продовжити дію тимчасового захисту для українців до 2025 року. Це рішення мають остаточно затвердити наприкінці вересня і воно буде обовʼязковим до виконання для всіх країн. Єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт пояснив, чому.

У Білорусі – військові навчання за легендою про воєнний стан. У ЗСУ відреагували

У Могильовській області Білорусі в рамках військових навчань у період з 22 по 25 вересня триватимуть спільні з місцевими силами територіальної оборони відпрацювання заходів за легендою про воєнний стан.

«Сили територіальної оборони відпрацьовуватимуть питання охорони та оборони важливих об’єктів, забезпечення заходів воєнного стану із залученням підрозділів народного ополчення, ведення боротьби з диверсійно-розвідувальними групами противника, у тому числі бойові стрільби артилерійських підрозділів територіальних військ», – повідомила пресслужба Міноборони Білорусі.

У відомстві також повідомили про проведення двосторонніх комплексних навчань з 22 по 26 вересня «на різних полігонах і напрямках», переважно на території Брестської, Городенської та Мінської областей. Їх мета – підвищення рівня готовності військового керівництва оперативних підрозділів до управління під час бойових дій.

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв заявив, що чергові маневри білоруської армії «не створюють військової загрози, але є певна небезпека».

«Тому ми, своєю чергою, посилюємо пильність і готуємо наші сили до адекватного реагування. Це звичайна військова практика», – прокоментував Наєв у Telegram.

Режим Олександра Лукашенка підтримав Росію, яка 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну війну проти України. Територія Білорусі на початку вторгнення, як і в окремі періоди пізніше, активно використовувалася російською армією для наступу на Україну. Білорусь також відправляла техніку для російської армії та навчала російських солдатів на своїй території.

У ЗСУ показали бойову роботу підрозділів зенітних військ під час удару РФ у ніч на 21 вересня

Командувач Повітряних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук оприлюднив відео бойової роботи підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних сил у ніч на 21 вересня під час масованого російського удару по Україні.

Під ранок 21 вересня російська армія здійснила масовану ракетну атаку по Україні. Повітряна тривога оголошувалася двічі на всій території країни. Є поранені і травмовані у Черкасах, Харкові, Києві.

Унаслідок нічних обстрілів Херсона загинули двоє людей, поранень зазнали п’ятеро. Унаслідок ракетних ударів РФ є влучання в енергетичну та цивільну інфраструктуру в Рівному, у промислове приміщення та житлові будинки Дрогобича на Львівщині.

У Повітряних силах повідомили, що українські військові знищили 36 з 43 ракет, якими вранці Росія атакувала Україну. За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська запускали ракети у кілька хвиль, в повітряний простір України вони входили з різних напрямків, постійно змінюючи курс по маршруту.

Внаслідок удару по Донеччині постраждало троє людей – прокуратура

Російські військові атакували Торецьк та Петропавлівку на Донеччині, розповіла речниця місцевої прокуратури Анастасія Мєдвєдєва.

«Два чоловіка та жінка отримали поранення», – йдеться у повідомленні.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Зведення Генштабу ЗСУ: за добу відбулось понад 20 бойових зіткнень

Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, а також наступальні дії на Бахмутському напрямку, виснажують російські війська вздовж всієї лінії фронту, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.

За даними військових, протягом доби відбулось понад 20 бойових зіткнень.

«Загалом ворог завдав 52 ракетних та 44 авіаційних ударів, здійснив 43 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення», – кажуть українські військові.

Також відомо про те, що протягом доби авіація Сил оборони завдали удару по пункту управління та 10 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки армії РФ.

«Підрозділами ракетних військ уражено пункт управління, район зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 9 артилерійських засобів та 2 станції РЕБ противника», – підсумували в Генштабі.

«Повна перемога все ближча» – в ОП повідомили про переговори Зеленського в Конгресі

Президент України Володимир Зеленський у рамках візиту до США 21 вересня провів зустріч зі спікером Палати представників Конгресу США Кевіном Маккарті, лідером Республіканської партії в Палаті представників Стівом Скалізом і лідером Демократичної партії в Палаті представників США Гакімом Джеффрісом, повідомила пресслужба українського голови держави.

За повідомленням, Зеленський подякував Палаті представників, Конгресу, обом партіям, президенту США, його адміністрації та всьому американському народові «за непохитну підтримку» України.

«Разом ми досягли значного прогресу в захисті демократії, свободи й гідності – цінностей, на яких базуються обидві наші країни. Страждання українського народу від російських воєнних злочинів величезні, але вже понад половину окупованих українських територій звільнено від російських загарбників, і ми чітко бачимо, що повна перемога все ближча», – цитує слова Зеленського його пресслужба.

За повідомленням, Зеленський поінформував учасників зустрічі про ситуацію на полі бою, йшлося про першочергові оборонні потреби України й посилення спроможностей української ППО, особливо напередодні зимового періоду.

За словами голови держави, перемога України буде гарантією того, що ні Росія, ні будь-яка інша диктатура не зможе дестабілізувати вільний світ.

«І, щоб перемогти, ми повинні бути разом. І перемагати разом. Ми розраховуємо на вас, на вашу постійну підтримку», – сказав він.

Сенатор Кріс Мерфі повідомив, що Зеленський виступав перед законодавцями США у Старій сенатській залі Капітолію, отримавши декілька овацій стоячи.

Як повідомив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер, український лідер сказав сенаторам, що подальша військова допомога має вирішальне значення для зусиль Києва у відбитті російської агресії.

«Якщо ми не отримаємо допомогу, ми програємо війну», – процитував він слова Зеленського.

«У нас був чудовий діалог», – сказав Зеленський журналістам після зустрічі, повідомило агентство Reuters.

Після цієї зустрічі, що відбувалася за зачиненими дверима, президент України поїхав до Пентагону, де його зустрів міністр оборони США Ллойд Остін.

Крім того, президент України сьогодні зустрінеться з президентом США Джо Байденом у Білому домі.

Як повідомили в Білому домі раніше, Байден хоче почути від Зеленського його бачення ситуації на полі бою.

Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі при цьому закликав Конгрес затвердити нове «життєво важливе» фінансування для додаткової допомоги Україні на 24 мільярди доларів.

«Ми вважаємо, що для представників Конгресу дійсно важливо почути безпосередньо від президента Зеленського про те, з чим він стикається в цьому контрнаступі, і ... що йому потрібно, щоби продовжувати. Він – найкращий посланець від народу України і його Збройних сил», – сказав Кірбі.

Це другий візит Зеленського до Вашингтона з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Як пише «Голос Америки», минулого року в грудні під час першого закордонного візиту Зеленського від початку повномасштабної війни він виступив перед обома палатами Конгресу. Тоді його виступ перед двома палатами американських законодавців оглядачі називали історичним, а нинішній візит на Капітолійський пагорб «обіцяє бути набагато складнішим» у той час, як думки багатьох законодавців розділилися щодо збільшення допомоги Україні.

Після російського вторгнення США передали Україні допомогу у сфері безпеки на суму понад 40 мільярдів доларів.

Сам Зеленський раніше сьогодні заявив, що серед головних питань його переговорів у Вашингтоні – надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони.

У попередні дні президент України виступав в ООН: на засіданнях Генеральної асамблеї і Ради безпеки, де, зокрема, закликав до реформи організації для запобігання зловживанню правом вето з боку Росії, постійного члена Радбезу.

Сили РФ скинули авіабомби на Херсонщину, загинула жінка – влада

Сили РФ скинули чотири авіабомби на село Львове на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Внаслідок удару тяжкі травми отримала 63-річна місцева жителька. Медики, які приїхали на допомогу, лише констатували смерть жінки», – повідомив голова.

Крім того, за словами місцевого чиновника, армія РФ випустила дві авіабомби на село Тягинка. Під обстріли потрапили Одрадокам'янка та Миколаївка, жертв та постраждалих внаслідок удару немає.

«Від початку цієї доби через російські обстріли постраждали 15 людей: у п’ятьох людей росіяни забрали життя, ще десятеро – травмовані», – повідомив Прокудін.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.

Опитування: 65% українців мають близьких, які пішли воювати з лютого 2022 року

65% українців мають серед близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року, свідчать дані опитування «Україна в умовах війни», проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».

У порівнянні із попередніми опитуваннями зростає кількість тих, чиї близькі сьогодні воюють на фронті, кажуть автори дослідження.

За повідомленням, також 49% опитаних зазначили, що серед їхніх близьких і рідних є ті, хто брав участь у воєнних діях на території України, з 2014 по 2021 роки.

Як свідчать дані опитування, в суспільстві надалі фіксуються найвищі показники довіри до військових: 94% довіряють військовим ЗСУ, 94% – ветеранам нинішньої війни та 93% – ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 років. «Незалежно від регіону та віку абсолютна більшість довіряють цим категоріям населення», – кажуть соціологи.

79% опитаних вважають, що суспільство сьогодні поважає ветеранів.

«Водночас у порівнянні з опитуванням у січні 2023 року їх кількість зменшилася (у січні таких було 91%). Протилежну думку сьогодні мають 18%. Більше таких серед жителів західних регіонів, осіб середнього віку, бідніших респондентів», – йдеться в повідомленні.

96% усіх опитаних зазначили, що готові працювати в одному колективі з ветераном.

Опитування було проведене з ініціативи «Українського ветеранського фонду» Міністерства у справах ветеранів України 5-7 вересня 2023 року. Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера).

Україна – знову в центрі уваги політики США. Цього разу ставки вищі

Коли Джо Байден переміг чинного президента Дональда Трампа на президентських виборах у США в листопаді 2020 року, це поклало край напруженій виборчій боротьбі, в якій країна, яка ніколи не відігравала більш ніж невеликої ролі в політиці США, – Україна – раптово зіграла значну роль.

Гуменюк каже, що РФ вивела всі свої кораблі з кримських пунктів базування

Росія вивела в Чорне море усі свої десантні кораблі з кримських пунктів базування та передислокувала їх до російських, «побоюючись атак із боку Сил оборони», розповіла в ефірі телемарафону керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.

«У Чорному морі корабельне угруповання продовжує маневрувати в тому самому районі, який вважає для себе відносно безпечним зараз, тяжіючи до східного узбережжя Криму аж у напрямку Новоросійська. До речі, великі десантні кораблі перебазовані вже в ті пункти базування, які суто російські, вони вже не довіряють кримським пунктам базування. Ракетоносіїв теж не спостерігаємо на бойовому чергуванні. 10 кораблів, катерів на чергуванні в Чорному морі, один закриває надводну обстановку в Азовському, але час від часу ворог «виводить на прогулянку», так би мовити, той самий «Циклон», який вони ввели до складу флоту, не провівши його нормальних випробувань ані ходових, ані вогневих», – повідомила Гуменюк.

Також речниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» розповіла про ситуацію на півдні України та обстріли армією РФ Херсонщини.

«Ситуація залишається досить напруженою (на півдні України – ред.), тому що ворог, не маючи успіхів на полі бою, вже традиційно посилює терор мирного населення, і сьогодні, як ніколи, потерпає Херсонщина. Дуже потужні обстріли лунають і по самому обласному центру, і по максимально наближених до узбережжя правого населених пунктах. На жаль, з початку доби вже 15 людей постраждало – п’ятеро загиблих і 10 поранених. І продовжуються обстріли в тому числі з використанням забороненої зброї, запальними снарядами обстріляно Кізомис, де в умовах погоди, яка зараз тримається на Херсонщині, запальні снаряди спричинили потужну пожежу», - повідомила Гуменюк.

Вона нагадала, що наразі частина населених пунктів позбавлена електрики та газопостачання.

У Севастополі в ніч проти 13 вересня пролунала низка гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням.

Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Підконтрольна Росії місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.

В українській розвідці заявили, що був пошкоджений великий десантний корабель і підводний човен РФ, і зауважили, що ці судна, найімовірніше, не зможуть відновити.

Згодом стало відомо, що внаслідок атаки на Севастополь пошкоджені десантний корабель «Минск» та дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону».