Жінки з медосвітою мають стати на військовий облік до кінця 2026 року – Ляшко
Для військовозобов’язаних жінок із медичною освітою з 1 жовтня принципових змін не буде, розповів в ефірі телемарафону міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
«З 1 жовтня нічого не зміниться. Медичні професії для жінок і фармацевтична освіта для жінок з часів Незалежності підпадали під перелік тих спеціальностей, які входили до військового обліку і який затверджувався наказом міністра оборони. Тому змін не відбувається, окрім тих, які зробила Верховна Рада, вносячи зміни в закон про військовий облік. Медичні професії виокремили вже прямо в законі, зазначивши, що жінки з медичною та фармацевтичною освітою підлягають постановці на військовий облік, а також і інші спеціальності, які визначені у переліку, затвердженому наказом Міністерства оборони», – пояснив Ляшко.
Він нагадав, що уряд ухвалив постанову, яка передбачає, що з 1 жовтня 2023 року жінки з медичною та фармацевтичною освітою до кінця 2026 року мають стати на облік у центрах комплектування.
Ляшко додав, що до постанови уряду, яка регулює питання перетину державного кордону, поки що змін, які стосуються жінок з медичною та фармацевтичною освітою, не внесено.
«Обмеження щодо жінок з медичною або фармацевтичною освітою можуть застосовуватися тільки тоді, коли такі жінки перебувають на державних посадах, в центральних органах виконавчої влади або є народними депутатами чи депутатами місцевих рад. Саме тоді, як і для всіх інших держслужбовців, на жінок-медиків можуть поширюватися обмеження щодо перетину державного кордону. Інших змін немає і не планується», – пояснив міністр.
Він зазначив, що кожен суб’єкт господарювання має у структурі людину, яка веде мобілізаційний облік.
«Ведуться певні списки, які діляться на категорії: офіцерський, старшинський, рядовий склад. Ці дані передаються до центру комплектувань. Тому зараз є законодавча вимога, є встановлений порядок, є певна інструкція Міністерства оборони, що повинні всі зробити, за якою формою подати ці документи», – сказав Ляшко.
Раніше у коментарі РБК-Україна член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський заявив, що жінки-медики, які повинні стати на військовий облік з 1 жовтня, набувають статусу військовозобов’язаних, і тому для них буде обмежений виїзд за кордон.
Натомість у коментарі ВВС Україна в Держприкордонслужбі заявили, що зараз немає ніяких обмежень на виїзд із країни для жінок, які стоять на військовому обліку, такі обмеження діють щодо чоловіків віком 18-60 років і деяких категорій державних службовців та посадових осіб.
Найбільша криптобіржа Binance продає свій бізнес у Росії
Найбільша криптовалютна біржа Binance оголосила про вихід із російського ринку. Компанія 27 вересня повідомила, що продала російський бізнес криптообміннику CommEX.
У серпні біржа заборонила клієнтам із Росії проводити операції з будь-якою валютою, крім рубля, компанію залишили ключові менеджери, які відповідають за російський бізнес.
«Дивлячись у майбутнє, ми визнаємо, що робота в Росії несумісна зі стратегією Binance щодо дотримання вимог», – цитує пресслужба слова директора з дотримання нормативних вимог Ноя Перлмана.
Згідно з повідомленням, російський бізнес продали без права на отримання частини прибутку після продажу та можливості зворотного викупу.
Всі біржові сервіси в Росії Binance закриє протягом наступних кількох місяців, користувачі з Росії будуть повідомлені про переведення на нову платформу.
Криптобіржа привернула пильну увагу американських та європейських регуляторів, які підозрюють, що з її допомогою російський бізнес може обходити західні санкції. Біржа приймала перекази з російських банків, що потрапили під санкції, з її допомогою російські клієнти могли виводити гроші з країни.
Користувачі з Росії можуть приносити криптобіржам до 20 відсотків обороту, стверджувалося у статті у російській версії журналу Forbes в серпні.
Водночас великі криптовалютні біржі запроваджують проти них нові обмеження. Зокрема, OKX заборонила на своїй платформі усі операції із рублями. Coinbase ще 2022 року оголосила про блокування 25 тисяч користувачів, пов’язаних із Росією. Біржі KuCoin і ByBit перестали приймати транзакції від «Сбербанку» та «Тінькофф».
Посол України при НАТО щодо виробництва боєприпасів: «звучать дуже перспективні цифри»
Координація щодо нарощення виробництва боєприпасів здійснюється в рамках окремого формату, що включає національних директорів з питань озброєння з країн, охочих долучитися до процесу. Про це журналістам у Брюсселі розповіла очільниця місії України при НАТО Наталія Галібаренко.
За її словами, остання така зустріч відбулася в штаб-квартирі Альянсу минулого тижня.
«Ми розглядали достатньо детально виробництво боєприпасів, і озвучувалися дуже перспективні, хороші цифри з точки зору того, як будуть нарощувати інші країни щорічно виробництво боєприпасів, особливо США. Тому що в нас потреба дуже велика. Що стосується конкретного калібру, для нас 155-й також виходить на перший план», – зазначила Галібаренко.
Пріоритетність 155-міліметрового калібру снарядів для артилерії дипломатка пояснила тим, що радянська зброя витісняється й відбувається поступовий перехід на західні стандарти. Важливе, додала посол України при НАТО, не лише нарощування виробництва боєприпасів країнами-партнерами, а й підписання відповідних контрактів, і це питання, за її словами, також порушували на зустрічі.
«Держави мають контрактувати у своїх виробників ці боєприпаси для того, щоб їх потім отримала Україна. Плюс - не буду сильно розголошувати плани з точки зору безпеки, але Україна теж не сидить і не чекає, доки їй дадуть. Ми теж маємо своє виробництво. І навіть в умовах такої війни», – зауважила дипломатка.
Коментуючи об’єми виробництва боєприпасів у Росії, Галібаренко зауважила, що зрівнятися з ними кількісно партнерам України буде непросто.
«У Росії запущена величезна машина, і зразу вам сказати, що Альянс прямо зараз готовий протиставити цій цифрі свої потенціали, - я скептично до цього ставлюся. На жаль, це потребуватиме певного часу. Але так само не секрет, що росіяни завжди беруть кількістю. А ця війна - не про кількість. Вона про якість. Перемагає той, хто має високі технології, хто вміє краще воювати і, думаю, якраз це нам дозволяє продовжувати контрнаступ і взагалі просуватися», – резюмувала посол України при НАТО.
21 вересня президент США Джо Байден вирішив поки що не передавати Україні далекобійні ракети ATACMS.
Напередодні агенція Reuters із посиланням на слова анонімного джерела з числа американських посадовців повідомила, що президент США Джо Байден планує у четвер оголосити про пакет військової допомоги Україні на 325 мільйонів доларів.
Очікується, що пакет оборонної допомоги передбачатиме другу партію касетних боєприпасів калібру 155 мм. Крім того, Вашингтон планує надати додатково системи ППО малої дальності Avenger, які використовують ракети Stinger. Також у запланований пакет допомоги Україні увійдуть протитанкові системи TOW та AT4, ракети для систем HIMARS та протитанкові ракети Javelin та інше обладнання.
Після російського вторгнення США передали Україні допомогу у сфері безпеки на суму понад 40 мільярдів доларів.
Нещодавно ABC News із посиланням на офіційних осіб США повідомили, що США, швидше за все, поставлять Україні далекобійні ракетні комплекси ATACMS.
За даними медіа, постачання ракет «розглядається» – і, ймовірно, їх включать до найближчого пакету американської допомоги Україні. Але, за даними джерела ABC News, до моменту отримання ракет можуть пройти місяці.
У Міністерстві оборони США відреагували на повідомлення преси про ймовірне надання Україні далекобійних ракет ATACMS, заявивши: «з точки зору Міністерства оборони, ми не маємо нічого нового для оголошення».
Залежно від модифікації, далекобійність ракет ATACMS може перевищувати 300 кілометрів. Це дозволить Україні завдавати ударів по російських військах, які розташовані далеко за лінією фронту, – зокрема, в окупованому Криму.
США виявили, що на озброєнні у них більше ATACMS, ніж передбачалося спочатку, повідомили ABC News два чиновники. Хоча поки що неясно, наскільки виявлені комплекси придатні до експлуатації.
Київ місяцями просить Вашингтон надати далекобійні ракети ATACMS. США поки що офіційно не оголошували про рішення надати це озброєння Україні.
Зараз Україна використовує ракети великої дальності Storm Shadow, поставлені Великою Британією, а також французький аналог цієї зброї – SCALP.
УФА: Україна бойкотуватиме змагання, на які УЄФА допустить російських футболістів
Українська футбольна асоціація прокоментувала заяву УЄФА про допуск до змагань російських футболістів до 17 років. У заяві 26 вересня організація розкритикувала це рішення і закликала УЄФА та ФІФА зберегти наявні обмеження проти російських спортсменів.
«УФА підтверджує, що ми не будемо брати участь у жодних змаганнях за участі російських команд і закликає інших асоціацій-членів УЄФА бойкотувати можливі матчі зі участі команд із Російської Федерації в разі їх допуску», – йдеться в повідомленні.
Як додали в Асоціації, ухвалення подібних рішень щодо російських команд на тлі російських бойових дій проти України «є безпідставним та таким, що толерує агресивну політику Росії».
Організація закликає УЄФА переглянути цей дозвіл і повернутися до попередньої практики повної заборони на участь російських спортсменів у змаганнях.
Напередодні стало відомо, що Спілка європейських футбольних організацій УЄФА вирішила дозволити російським футболістам до 17 років брати участь у своїх змаганнях.
Це рішення вже розкритикувала Футбольна асоціація Англії, заявивши, що англійські футболісти не гратимуть із російськими збірними.
Зеленський каже, що ЗСУ «просуваються на Донецькому напрямку»
Українські військові «просуваються на Донецькому напрямку», зазначив президент України Володимир Зеленський за підсумками селекторної наради
«Отримав звіти щодо ситуації на фронті, постачання техніки та боєприпасів, даних розвідок. Є наше просування вперед на Донецькому напрямку. Є інші задуми, які реалізуються», – написав він.
Зеленський також отримав звіт щодо ситуації в Херсонській області. Він зазначив, що «росіяни продовжують тероризувати території, до яких можуть дотягнутися».
За словами президента, лише «за минулу добу вони (російські військові – ред.) випустили 26 корегованих авіаційних бомб на території регіону, наслідки ліквідовують, людям надають допомогу».
«Є результат від СБУ. Накрили навідників, які коригували нічний удар по Києву тиждень тому. Хороший сигнал усім зрадникам: відплата буде», – додав Зеленський.
На початку вересня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія готується до реваншу на сході. За його словами, на Лиманський напрямок російський Генштаб перекинув частини новоствореної 25-ої загальновійськової армії РФ.
У розвідці Британії пізніше заявили, що Росія провела перекидання підрозділів нової 25-ої загальновійськової армії в Україну раніше, ніж планувала «частково тому, що РФ продовжує боротися з надмірно розтягнутими силами на фронті, а Україна продовжує свій контрнаступ на трьох різних напрямках».
Росія заборонила в’їзд 23 громадянам Британії, в тому числі начальнику штабу оборони
Міністерство закордонних справ Росії оголосило про запровадження санкцій проти 23 громадян Великої Британії, зокрема, начальника штабу оборони британської армії Ентоні Радакіна та голови Об’єднаного розвідувального комітету при уряді Великої Британії Мадлен Алессандрі.
Британська преса називає Радакіна ключовою фігурою, яка забезпечує військову підтримку країнами Заходу України.
Адміністрація президента США Джо Байдена заборонила ключовим командувачам американської армії поїздки в Україну з міркувань безпеки, а також щоб не збільшувати напругу у відносинах із Москвою. У цих умовах роль британського адмірала в безпосередній підтримці Києва стала винятково важливою, писала газета The New York Times.
Також у списку санкцій Москви:
- Крессіда Хоґґ, голова ради директорів військової корпорації BAE Systems, яка виробляє БМП Bradley, танки Challenger 2 та іншу військову техніку, що використовується у війні в Україні
- співробітники Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень
- працівники Товариства Генрі Джексона, що займається аналітичними дослідженнями
- представники некомерційної організації «Сівітас», яка вивчає демократію та інститути громадянського суспільства
У російському міністерстві заявили, що британці додані в стоп-лист у відповідь на «спроби британської сторони посилити санкційний тиск на Росію».
Після початку російської повномасштабної агресії проти України Велика Британія запровадила жорсткі санкції проти російської промисловості та ключових бізнесменів, у тому числі заарештувавши їхні активи. Лондон також відмовився від закупівель російських енергоносіїв, заборонив постачання технологій та лобіює аналогічні заборони в інших країнах.
«Путін хоче спинити контрнаступ ЗСУ». Як це міняє ситуацію на фронті та в тилу окупантів?
Чи може російська армія зупинити контрнаступ ЗСУ на запорізькому напрямку? В яких містах російські військові продовжують будувати оборонні укріплення, і чи заважає це українській армії? В якому випадку Росія буде змушена припинити війну, і від чого це залежить? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Загроза ракетного удару: в низці областей України оголосили повітряну тривогу (відбій)
У Київській та ще низці областей 27 вересня було оголошено повітряну тривогу.
За даними Повітряних сил ЗСУ, є загроза застосування військами РФ ракетного озброєння.
«Ракетна небезпека де оголошена повітряна тривога!», – йдеться в повідомленні ПС ЗСУ.
Однак, повітряна тривога тривала не довго, о 12.17 пролунав її відбій, запусків крилатих ракет зафіксовано не було.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Галібаренко про «непристойні» мирні пропозиції Україні: в штаб-квартирі НАТО вони ніколи не звучали
У штаб-квартирі Альянсу немає дискусій про мирні плани для України, які вона вважає «неприйнятними». Про це журналістам у Брюсселі заявила посол України при НАТО Наталія Галібаренко.
«Скажу чесно – в штаб-квартирі – ніколи. На деяких форумах, де збираються експерти, неурядові організації, – так, мені доводилося чути такі питання і такі припущення про те, що, можливо, Україні варто враховувати досвід Німеччини, яка вступала до НАТО окремою частиною, а потім приєдналася друга частина (...). Люди, мені здається, просто тестують ґрунт. Вони хочуть подивитися, якою буде реакція на ті чи інші пропозиції», – розповіла дипломатка, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Очільниця місії України при НАТО також зазначила, що в штаб-квартирі Альянсу ні в якому форматі «не обговорюють майбутнє членство України в Альянсі в обмін на здачу територій», згадавши в цьому контексті слова керівника приватного офісу генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена, котрий допустив можливість такого сценарію, втім, згодом визнавши, що «це була помилка».
«У мене зразу було враження, яке потім підтвердилося, що це просто фраза, вирвана з контексту. По-перше, тому, що в штаб-квартирі НАТО немає таких дискусій. Після появи цієї заяви ми ще раз проговорювали з різними делегаціями, які підтвердили, що навіть на неофіційних рівнях немає таких дискусій. І їх не було (...). Дуже добре, що Єнссен так само вибачився за те, що він допустив таку думку в принципі. Думаю, на цьому ситуація вичерпана і ми просто рухаємося далі», – наголосила Галібаренко.
Галібаренко також розповіла, що дискусії всередині штаб-квартири НАТО радше зміщені на те, «як нам поєднати перемогу у війні з реформами, тому що всі розуміють, наскільки це важко».
«Іноді навіть партнери визнають, що вони забагато від нас вимагають. Тому що Україна воює, і, на жаль, іноді, коли ти сидиш у мирні часи в мирному Брюсселі в штаб-квартирі, то, можливо, про це забуваєш. І по факту іноді по реформах до нас висуваються ті самі вимоги, які виконували країни абсолютно в мирний час. І це при тому, що нам треба зробити все в «турборежимі», – зазначила дипломатка.
У липні відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
Міністр сільського господарства Польщі закликає Україну відкликати скаргу до СОТ щодо зерна
Міністри сільського господарства Польщі та України Роберт Телус та Микола Сольський провели онлайн-розмову щодо вирішення зернового конфлікту. Після розмови польський міністр на брифінгу поділився результатами перемовин, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Зокрема, Телус розповів, що вони обговорили нові процедури, які пропонує Україна щодо ввезення зерна до Європейського союзу та інших країн.
«Наше рішення незмінне, українського збіжжя не буде на польському ринку, і Україна це добре сприйняла. Аби наші подальші переговори були результативними, я закликаю українську сторону відкликати свою скаргу до Світової організації торгівлі, бо вона безпідставна з нашого боку. Міністр Сольський сказав, що обговорить і обдумає це з міністром економіки», – заявив польський урядовець.
Також, за словами Телуса, переговори стосувалися транзиту українського зерна:
«Зараз ми на останньому етапі домовленостей з Литвою, щоб перенести контроль з українсько-польського кордону до порту в Литві. Йдеться про контроль, який буде гарантувати, що зерно виїжджатиме за межі ЄС. Український міністр також запропонував, щоб такий же контроль перенести на німецьку сторону, щоб він здійснювався не на нашому (українсько-польському – ред.) спільному кордоні, а в німецьких портах. Ми ці питання обдумаємо і обговоримо».
Вкотре міністр наголосив, що Польща допоможе вивезти Україні зерно і доставити туди, де його потребують, але пріоритет Варшави – передусім забезпечити свій ринок і захистити власного фермера.
«Ми розмовляємо і будуємо механізм на майбутнє, механізм, який забезпечить польський ринок і ринок ЄС, щоб це збіжжя їхало туди, де його потребуть, туди, куди їхало перед війною, щоб не спровокувати світової дестабілізації», – наголосив Телус.
Також міністри України та Польщі домовилися про наступну розмову, яка відбудеться у найближчі тижні.
За повідомленням Міністерства аграрної політики, Сольський та Телус домовилися зустрітися через тиждень та обговорити результати розгляду питання запровадження процедури ліцензування. Крім того, Сольський анонсував «найближчими днями» тристоронню зустріч міністрів сільського господарства України, Польщі та Литви щодо перенесення ветеринарного контролю на територію країни призначення експорту для покращення транзиту через Польщу.
«Міністр агрополітики України повідомив, що подібну процедуру необхідно погодити для транзиту польською територією агропродукції і до Німеччини. Він нагадав, що в серпні такий механізм контролю був погоджений Угорщиною та Словаччиною», – йдеться в повідомленні українського відомства.
Напередодні відбулася зустріч міністрів сільського господарства країн Вишеградської четвірки. 26 вересня Чехія, Угорщина, Словаччина і Польща закликали Європейський союз ретельно перевірити так звані «коридори солідарності», якими українське зерно проходить до третіх країн.
Український міністр сільського господарства Микола Сольський, який по відеозв’язку приєднався до зустрічі, повідомив, що Україна розробила процедуру верифікації експорту чотирьох агрокультур, відповідно до рішення Єврокомісії, і наразі не експортує до п’яти прикордонних країн агропродукцію без їхнього погодження.
Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини 18 вересня. Це сталося після односторонньої заборони на імпорт української агропродукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини. Після цього, втім, Київ почав переговори з цими країнами щодо умов зернового експорту.
РФ хоче побудувати залізничне сполучення з Маріуполем, Волновахою та Донецьком – Андрющенко
Російські військові хочуть побудувати пряме залізничне сполучення з Маріуполем, Волновахою, аби «вирішити всі питання військової та цивільної логістики», зазначив радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко.
«Окупанти намагаються побудувати пряме залізничне сполучення з Маріуполем, Волновахою та Донецьком. Зараз це не лише балачки, вони почали будівництво залізничного мосту біля с. Гранітне через річку Кальміус», – поінформував він.
Андрющенко зазначив, що «в разі успіху це дасть змогу включити наявну гілку Маріуполь–Асланове–Кальчик–Волноваха в пряме сполучення з Таганрогом та Ростовом-на-Дону».
«На практиці це не лише глобальне вирішення питання щодо військової та цивільної логістики, але й кардинальне зниження залежності від залізничного сполучення Кримським мостом», – додав радник мера Маріуполя.
Редакція наразі не може незалежно перевірити цю інформацію.
Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».
Посол України при НАТО розповіла, на що витрачатимуть комплексний багаторічний пакет від Альянсу
Україна представила свої ідеї, як витрачати багаторічний комплексний пакет допомоги від НАТО, що складає 500 мільйонів євро й розрахований насамперед на середньо- та довгострокові потреби. Про це журналістам у Брюсселі розповіла посол України при Альянсі Наталія Галібаренко.
«Українська сторона вже запопонувала деякі (проєкти – ред.), наприклад, у галузі гуманітарного розмінування. Навіть у галузі ППО і ПРО. Ми також внесли пропозиції, щоб НАТО долучився до відбудови одного зі зруйнованих об’єктів військового призначення. Тобто це може бути або шпиталь, або одна з баз для тренування українських військових, і так само одним із проєктів буде реабілітація поранених, а в перспективі – реабілітація ветеранів війни», – зазначила Галібаренко.
За словами дипломатки, спочатку допомога від НАТО як організації була спрямована на першочергові потреби: аптечки, пальне, зимовий одяг.
«Тепер ідея в тому, що, якщо ми матимемо фіксоване фінансування – 500 млн гарантовано щороку, то ми зможемо розраховувати на більш середньострокові і довгострокові проєкти», – зауважила представниця України при НАТО.
Галібаренко також додала, що сума може змінюватися, оскільки допомога складається з добровільних внесків, які роблять країни-члени Альянсу.
«Якщо вдасться спільними зусиллями і представленням проєктів залучити більше фінансування, то ця сума може бути більшою, ніж 500 млн. Але вона може бути й меншою. Тут ризики йдуть в обидва боки. Знову ж таки, це нормальна, вважаю, еволюція, що ми перейшли від задоволення самого такого, що горить і на вчора, до більш середньострокових і довгострокових проєктів», – резюмувала дипломатка.
За підсумками Вілюського саміту НАТО Альянс запропонував Україні 500 мільйонів євро на рік у найближчому майбутньому для військових потреб. Ця сума може потенційно зрости.
Командувач Тарнавський анонсував «добрі новини» на Таврійському напрямку
Під час контрнаступу українських військових на Таврійському напрямку «варто чекати на добрі новини», повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
«Таврійський напрямок. Будуть гарні новини», – написав він.
Крім того, Тарнавський зазначив, що українські військові «стабільно просуваються та знищують росіян». Він також показав відео роботи підрозділу аеророзвідки «Кобра».
«На Таврійському напрямку російські окупанти за даними на 26 вересня втратили п’ять складів, 35 одиниць техніки та 190 військових», – уточнив Тарнавський.
З п’яти населених пунктів на Запоріжжі евакуювали всіх дітей – обласна влада
З населених пунктів Запорізької області, розташованих поблизу зони бойових дій, евакуювали всіх дітей. Про це в етері Радіо Свобода (Свобода.Ранок) розповів заступник голови Запорізької обласної військової адміністрації Євген Мироненко.
Йдеться про місто Гуляйполе, села Преображенка та Новопавлівка у Пологівському районі, а також про Степногірськ Василівського району. За уточненими даними від Запорізької ОВА, усіх дітей також вивезли і з села Єгорівка Пологівського району. Загалом, за даними обласної влади, з цих населених пунктів вивезли 59 дітей.
«Ми в принципі справилися з завданням, яке нам ставив уряд України, і те рішення, яке було прийняте віцепрем’єр-міністром щодо евакуації дітей з населених пунктів Гуляйполе, це Гуляйпільської територіальної громади, з Преображенська (Преобораженська територіальна громада) і Новопавлівки – це Оріхівська територіальна громада. Там ми повністю відпрацювали і всіх дітей ми евакуювали з сім’ями. По Степногірську також дуже чітко все відпрацьовано. На даний час жодної сім’ї з дітьми там немає. І взагалі там по цивільному населенню також така от ситуація в нас», – сказав Мироненко.
Зокрема, за даними посадовця, станом на 22 вересня зі Степногірська до міста Запоріжжя виїхали 82 людей, 39 з яких – діти. Нині у селищі немає жодного мешканця, запевняють у Запорізькій ОВА. А з сіл Преображенка, Єгорівка, Гуляйполя та Новопавлівка вивезли 47 людей, з них 20 – діти.
Примусову евакуацію дітей з п’яти населених пунктів Запорізької області – Преображенка, Єгорівка, Гуляйполе, Новопавлівка та Степногірськ – оголосили 29 серпня. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомляли, що через складну безпекову ситуацію звідти планують примусово вивезти 54 дитини та 67 супроводжуючих.
Сили РФ масово заселяються у будинки місцевих від Токмака до Роботиного – мер Мелітополя
Російські військові зараз масово заселяються в будинки місцевих жителів на території окупованої частини Запорізької області, зокрема, наймасовіше заселення відбувається на відрізку від Токмака (Молочанська) до Роботиного (Новопрокопівки). Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода. Ранок) повідомив міський голова Мелітополя Іван Федоров. Він наголосив, що з тих будинків, які зайняли російські сили, місцеві жителі почали масово виїжджати.
«Від Токмака до Роботиного ворог просто зайняв усі будинки, усі помешкання наших людей. Знаємо, що з минулого тижня ворог почав у самому Токмаку підселяти людей. Що це означає? Якщо хтось проживав у будинку або квартирі, то ворог саме до цих цивільних мешканців підселяє своїх військових. Для чого це робиться? Щоб прикриватися живим щитом. Що стосується обладнання вогневих позицій, то це є стандартна практика, на жаль. Люди для ворога нічого не вартують. Це сути живий щит, яким намагаються прикриватися», – каже Федоров.
Також він зауважив, що місцеві мешканці виїжджають зі своїх будинків через таке «підселення» на відрізку від Токмака до Роботиного. Переселяються також на територію Запорізької області, але в інші населені пункти, каже Федоров.
«Здебільшого вони обирають селища Веселе, Михайлівка або до Мелітополя виїжджають. Ми розуміємо, що чим ближче до лінії фронта, тим звірішіми стають ворожі війська і тим більше звірства вони проявляють», – додав мер.
Раніше міський голова Іван Федоров повідомляв, що на окупованих територіях Запорізької області російські сили розпочали мобілізацію. За його словами, російські сили ввели на підприємствах військовий облік і тепер змушують жителів підписувати контракти з російською армією. Також Федоров додав, що центри набору на контрактну службу працюють у Мелітополі, Бердянську, Токмаку, Приморську та Приазовському.
Галущенко обговорив із Ґроссі ситуацію на Запорізькій АЕС
Відновлення функціонування Запорізької атомної електростанції в інтересах не тільки української, а й загальноєвропейської енергосистеми – про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко за підсумками зустрічі з директором МАГАТЕ Рафаелем Ґроссі, яка відбулася напередодні. Зустріч відбулася в межах 67-ї сесії Генеральної конференції МАГАТЕ у Відні.
Під час зустрічі він також закликав МАГАТЕ до співпраці для збереження функціоналу всіх українських АЕС.
«Очільник Міненерго подякував Рафаелю Гроссі за докладені зусилля щодо врегулювання ситуації навколо окупованої росіянами найбільшої в Європі Запорізької АЕС. Водночас міністр відзначив, що Росія ігнорує будь-які рекомендації МАГАТЕ щодо деокупації і не зважає на присутність представників агентства на станції», – передає пресслужба відомства.
Крім того, Галущенко вказав на важливість напрацювання плану реакції на обстріли Росією української енергетичної інфраструктури.
Він також зазначив, що Україна потребує підтримки міжнародної спільноти для відновлення функціонування ЗАЕС:
«Це нові виклики для всього світу, що зустрічається з питаннями, яких не існувало ніколи раніше: як повернути до життя ядерний об’єкт, який окупувала одна з країн-членів МАГАТЕ? Як ми будемо повертати станцію до експлуатації після деокупації? Ще ніколи світові не доводилося вирішувати такі ситуації».
За повідомленням, сторони також обговорили підготовку до нового опалювального сезону в умовах російських повітряних атак.
Директор МАГАТЕ напередодні заявив, що його організація «віддана підтримці всіх атомних електростанцій України».
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. МАГАТЕ відрядила моніторингову місію на станцію у вересні 2022 року.
Зеленський: 1 жовтня в День захисників і захисниць Україна вшанує пам’ять загиблих «хвилиною шани»
У неділю, 1 жовтня, коли Україна вперше в нову дату відзначить День захисників і захисниць, о 9:00 пам’ять «людей, які загинули, захищаючи нашу державу та українців» вшанують хвилиною мовчання, заявив президент Володимир Зеленський.
«Цієї неділі вперше вся Україна на хвилину зупиниться, щоб мовчанням вшанувати подвиг наших людей, які загинули, захищаючи нашу державу й українців. Хай це стане нашою новою традицією. 9:00. Неділя. 1 жовтня. Центральні площі та вулиці українських міст. Хвилина шани. Хвилина мовчання. Та вічність памʼяті про наших полеглих захисників і захисниць», – йдеться в повідомленні у телеграм-каналі Зеленського.
День захисників і захисниць України – державне свято України, яке досі відзначали 14 жовтня, у свято Покрови Пресвятої Богородиці. Через реформу церковного календаря в Україні з 2023 року свято перенесли на 1 жовтня.
24 травня Архієрейський собор Православної церкви України (ПЦУ) схвалив перехід на новоюліанський календар з 1 вересня цього року.
Україна розраховує запустити рішення Вільнюського саміту до кінця року – посол при НАТО
Україна працює над адаптацією Річної національної програми, на яку посилається підсумкове комюніке Вільнюського саміту в частині оцінки прогресу України на шляху до НАТО, й готується представити цю версію програми союзникам у листопаді. Про це журналістам у Брюсселі розповіла посол України при НАТО Наталія Галібаренко.
«Погодьтеся, документ із трьохсот сторінок дуже важко переварити. Тому така вихідна позиція у нас була (до Вільнюського саміту – ред.), що ми в будь-якому разі будемо рухатися до перегляду Річної національної програми», – зазначила дипломатка.
Представниця України при НАТО зауважила, що документ планують скоротити і лишити в ньому виключно перелік реформ, потрібний для вступу до Альянсу.
«Тобто він не має бути про все хороше проти всього поганого і про все на світі. Він не має дублювати наші зобов’язання, які ми маємо в рамках ЄС, і він має містити такі етапи, щоб ми розуміли чіткі критерії, коли ми можемо говорити про виконання тих чи інших реформ», – сказала Галібаренко.
Дипломатка заявила, що Україна вже підготувала проєкт адаптованої Річної національної програми. Альянс має внести правки, й на консолідований варіант розраховують вийти в листопаді, коли відбудеться засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, куди запросять і Дмитра Кулебу.
«Чому саме така логіка? Річна національна програма розрахована на рік – об’єктивно це йде з назви. Тобто нам треба все ухвалити до того моменту, щоб з 1 січня 2024 року ми почали виконувати адаптовану Річну національну програму», – резюмувала дипломатка.
За словами Галібаренко, триває робота й над виконанням іншого рішення саміту у Вільнюсі: розробкою структури Ради Україна-НАТО та її робочого плану, в якому буде прописана регулярність зустрічей та їхні рівні.
«Зараз план такий, що ми в рамках Ради створимо комітети і робочі групи (...). Думаю, найближчим часом ми вже вийдемо на якийсь консолідований варіант, тому що дискусії вже тривають, і затвердимо так само робочий план. Разом з адаптованою національною програмою (такий у нас план) на кінець року зможемо говорити про те, що ми вже більшість рішень Вільнюса запустили», – резюмувала Галібаренко.
Дипломатка водночас нагадала, що, аби Україну прийняли до лав НАТО, виконання реформ – лише одна з необхідних складових.
«Для того, щоб набути членство, як завжди – залишається дві складові. Тобто має бути політичний консенсус, але так само має бути продовження реформ і завершення війни», – підсумувала посол України при НАТО.
У липні відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
ОВА повідомляє про загиблого через артобстріли Оріхова напередодні
Російські війська за добу 26 вересня здійснили 116 артилерійських обстрілів населених пунктів Запорізької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко вранці в середу.
Також у області зафіксували чотири авіаудари по Оріхову, Роботиному та Малій Токмачці, чотири атаки безпілотників на Гуляйполе, Малинівку й Малу Токмачку, а також шість обстрілів Новодарівки, Таврійського, Роботиного та Малої Токмачки з реактивних систем залпового вогню.
«Внаслідок артобстрілу Приморського поранено 56-річного чоловіка – його доправлено до лікувальної установи у важкому стані. Також ворожа артилерія забрала життя 66-річного жителя Оріхова», – заявив Малашко.
Також обласна влада отримала 15 повідомлень про пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури.
Крім того, напередодні через обстріли був поранений житель Орлівки на Донеччині, повідомив виконувач обов’язків голови Донецької ОВА Ігор Мороз.
Також напередодні 12 людей зазнали поранень внаслідок обстрілів Херсонської області. Один чоловік був поранений на Харківщині, у Вовчанську, ще двоє людей – у Нікопольському районі Дніпропетровської області.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
У розвідці Британії проаналізували розгортання РФ нової армії в Україні
Розвідка Великої Британії заявила, що Росія з середини вересня 2023 року, швидше за все, вперше залучила до бойових дій елементи своєї нової 25-ої загальновійськової армії. Формування почало рух в Україну з кінця серпня 2023 року.
«Повідомляється, що підрозділи двох маневрених компонентів 25-ої загальновійськової армії – 67-а мотострілецька дивізія і 164-а окрема мотострілецька бригада – воюють на фронті на ділянці на захід від Сєвєродонецька та Кремінної, вздовж межі між Донецькою і Луганською областями», – йдеться в повідомленні.
«Від початку вторгнення Росія рідко зберігала вільне угруповання армії, яке потенційно могло б стати основою нового великого наступального удару. З огляду на те, що 25-та загальновійськова армія, очевидно, поетапно розгортається для посилення розтягнутої лінії фронту, нові злагоджені наступальні дії Росії менш ймовірні протягом наступних тижнів», – додали в розвідці Британії.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у звіті 1 вересня зазначали, що підрозділи 25-ої армії мають замінити частини 41-ої загальновійськової армії.
На початку вересня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія готується до реваншу на сході. За його словами, на Лиманський напрямок російський Генштаб перекинув частини новоствореної 25-ої загальновійськової армії РФ.
У розвідці Британії пізніше заявили, що Росія провела перекидання підрозділів нової 25-ої загальновійськової армії в Україну раніше, ніж планувала «частково тому, що РФ продовжує боротися з надмірно розтягнутими силами на фронті, а Україна продовжує свій контрнаступ на трьох різних напрямках».