Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Що відбувається насправді на фронті та хто і як заробляє на війні?

• ЗСУ просунулися поблизу Бахмуту та на заході Запорізької області, пише Інститут вивчення війни (ISW). Репортаж з Донеччини: як рятують військових на передовій. Що задумала армія РФ і до чого готуватися у Донецькій та Харківській областях?
• Журналісти американського видання Time поспілкувалися з президентом України Володимиром Зеленським, а також із його помічниками та радниками. Анонімні цитати коментаторів з оточення президента активно обговорюються і викликають нові запитання: як поінформований Зеленський про ситуацію на фронті, як має завершитися війна, на кого розрахована стаття: на українську чи закордонну аудиторію, що буде із мобілізацією та до чого призведе врешті корупція?
• Міністерство оборони України провело перевірки і повідомило, що виявило зловживання. Зокрема, як ідеться, виявили, що командири деяких військових частин виплачували додаткову винагороду за бойові дії на свій розсуд. Тим часом Рахункова палата теж провела аудит і підтвердила зловживання і в самому Міністерстві оборони, інформує «Цензор.Нет» на основі звіту, який є в розпорядженні редакції. Йдеться про завищення цін під час закупівель продуктів в Міністерстві оборони, про яке раніше повідомляли журналісти та антикорупційники. Деталі – далі у програмі.

Дивіться про це у передачі проєкту Радіо Свобда «Свобода Live» за лінком

Путін прагне «використати» війну Ізраїлю і «Хамасу» – Блінкен на слуханнях у Сенаті

Держсекретар США Ентоні Блінкен звинуватив президента Росії Володимира Путіна у спробі використати війну Ізраїлю й «Хамасу» для зменшення підтримки Заходом України.

«Путін дуже сильно намагається скористатися нападом «Хамасу» на Ізраїль в надії, що це відволіче нас... і що це призведе до відкликання Сполученими Штатами своїх ресурсів», – цитує слова Блінкена на слуханнях у Сенаті щодо додаткової оборонної допомоги агентство AFP.

Міністр оборони Ллойд Остін на цих же слуханнях заявив, що Путін досягне успіху у своїй спробі захопити українську територію, якщо Сполучені Штати припинять підтримку Києва.

Цього місяця президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включає 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті.

Водночас новопризначений спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон виступає за те, щоб допомога Україні розглядалася окремо від пакету допомоги Ізраїлю.

Джонсон також вимагає від Білого дому більшої звітності щодо допомоги Україні. При цьому, через деякий час після свого обрання Джонсон таки сказав, що США мають допомагати Україні.

«Створюють агентів впливу». Росія намагається дискредитувати українців у Європі

Як Росія намагається дискредитувати українців у Європі? Які наративи є найбільш популярними і хто їх поширює? Чи впливає російська пропаганда на підтримку України з боку Євросоюзу і що показують соціологічні дослідження?

Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Про це тут

Через сьогоднішні російській обстріли у Херсоні поранені троє людей – Мрочко

Через російській обстріли у Херсоні поранені троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Роман Мрочко.

«На цю годину у Херсонській міській територіальній громаді внаслідок обстрілів з боку російських окупаційних військ є троє поранених», – написав він.

За його словами, двоє чоловіків отримали травми через російський удар по Центральному району міста об 11:00.

Мрочко додав, що ще один чоловік сьогодні звернувся за медичною допомогою – поранення він отримав учора під час атаки на маршрутний автобус.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Зеленський обговорив з прем’єром Болгарії безпеку в регіоні Чорного моря

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Болгарії Ніколаєм Денковим.

Як повідомляє пресслужба Офісу президента, обговорювалася проблематика забезпечення безпеки в регіоні Чорного моря в контексті грубого порушення Росією свободи судноплавства та реалізація домовленостей, досягнутих під час візиту Зеленського до Болгарії в липні 2023 року.

За повідомленням, президент докладно поінформував про функціонування альтернативного експортного коридору, у цьому контексті було відзначено спільну ініціативу за участю Болгарії, Туреччини та Румунії щодо протимінної діяльності в акваторії Чорного моря, яка є практичним внеском у забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні.

«Я надзвичайно позитивно оцінюю активізацію українсько-болгарської співпраці. Ми вже бачимо, як наша єдність, як міцна позиція чорноморських держав працює проти російської агресії. Ми також вдячні за політичну підтримку Болгарією європейських прагнень України, за активну участь у реалізації «Шляхів солідарності» та імплементації Української формули миру», – сказав Зеленський.

31 жовтня на Ставці верховного головнокомандувача, серед іншого, обговорювалася безперешкодна робота «зернового коридору» та боротьба з діями сил РФ, які «ставлять під загрозу мирне судноплавство».

Парламент Болгарії 27 вересня схвалив рішення про надання Україні ракет для систем ППО С-300. Йдеться про несправні ракети, яким понад 30 років, але які Україна може використовувати як запчастини.

Путін досягне успіху в Україні, якщо США зупинять підтримку – голова Пентагону

Росія досягне успіху в Україні, якщо США не продовжуватимуть підтримувати Київ, заявив міністр оборони США Ллойд Остін.

«Я можу гарантувати, що без нашої підтримки Путін досягне успіху», – сказав Остін 31 жовтня під час слухань у Сенаті щодо запиту президента Джо Байдена на понад 105 мільярдів доларів оборонної допомоги для України, Ізраїлю та безпеки кордонів США.

«Якщо ми зараз їх підведемо, Путін тільки зміцніє, і він досягне успіху в тому, що хоче робити», – додав Остін, який брав участь у слуханнях разом із державним секретарем Ентоні Блінкеном.

Цього місяця президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включає 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті.

Водночас новопризначений спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон виступає за те, щоб допомога Україні розглядалася окремо від пакету допомоги Ізраїлю.

Джонсон також вимагає від Білого дому більшої звітності щодо допомоги Україні. При цьому, через деякий час після свого обрання Джонсон таки сказав, що США мають допомагати Україні.

82-річна жінка поранена через удар РФ по Херсонщині – ОВА

На Херсонщині через російський удар 31 жовтня постраждала 82-річна жінка, повідомила обласна військова адміністрація.

«Окупаційні війська атакували Велетенське Білозерської громади. Постраждала 82-річна жителька, яка перебувала на подвір’ї будинку. У жінки – вибухова травма й уламкове поранення руки. Її стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості», – йдеться в повідомленні.

В ОВА додали, що після надання медичної допомоги потерпіла відмовилася від шпиталізації.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

У 2023 році інтерес українців до політики зріс до 62% – опитування

Інтерес українців до політики в 2023 році сягнув практично максимального значення за останні майже 20 років – 62%, свідчать дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.

«Інтерес до політики, який був дуже високий у 2004 році, коли відбувалися бурхливі політичні процеси, пов’язані з президентськими виборами і Помаранчевою революцією (тоді інтерес до політики висловили 63% опитаних), у наступні роки поступово знижувався (що можна вважати ознакою посилення політичної апатії в суспільстві), досягши мінімального рівня у 2012 році (тоді лише 32% опитаних висловили інтерес до політики). Після Революції гідності інтерес до політичних процесів дещо посилився (у 2017-му нею цікавилися 38% опитаних) та істотно зріс у 2019-му (рік проведення президентських та парламентських виборів) – частка тих, хто цікавиться політикою, зросла до 54,5%», – йдеться в дослідженні.

У 2023 році, за даними соціологів, цей показник зріс ще більше – до 62% (12% – дуже цікавляться політикою, 50% – скоріше цікавляться), натомість 26% респондентів скоріше не цікавляться політикою, і 8,5% – зовсім не цікавляться.

Як йдеться в опитуванні, порівняно з 2019 роком інтерес до політики більшою мірою виріс серед жінок (з 49% до 59%), ніж серед чоловіків (з 61% до 65%), проте серед чоловіків залишається дещо вищим, ніж серед жінок.

На інтерес до політики впливають також вік і освіта. Як і в попередні роки, що старші респонденти, то більше вони цікавляться політикою (так, серед тих, кому від 18 до 29 років, цікавляться політикою 50%, тоді як серед тих, кому 60 і більше років – 67%).

Респонденти із загальною середньою освітою цікавляться політикою менше (54%), ніж респонденти з середньою спеціальною (61%) і вищою освітою (67%).

Найбільше, згідно з даними опитування, політикою цікавляться жителі Центрального регіону (67%), найменше – Східного регіону (54%).

При цьому Східний регіон – «єдиний з-поміж регіонів, де частка тих, хто не хотів би краще розбиратися в політиці (48%), перевищує частку тих, хто хотів би (41%)».

У понад половини опитаних хоча б час від часу виникають проблеми з розумінням української політики, кажуть соціологи.

Опитування проводилося з 21 по 27 вересня 2023 року в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і здійснюється Pact в Україні.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Авдіївка зазнає 40-50 масованих обстрілів щодня – Барабаш

Авдіївка готується до третьої хвилі штурмів з боку російських військ, місто зазнає 40-50 масованих обстрілів щодня, заявив голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш.

«Ворог дуже багато підтягує сили особового складу і техніку. Є інформація від місцевих жителів, які зараз перебувають на тимчасово окупованій територіях, наближених до Авдіївки. Про конкретні цифри не знаю. Я думаю, що навіть більше ніж 40 тисяч. Ми бачимо, розуміємо, хлопці готуються до чергової хвилі – це вже третя від початку цього загострення. Всі готуються – і військові, і місцева влада, комунальники, лікарі. Ворог кидає на ці м’ясні штурми дуже багато. Тиші не буває цілодобово», – розповів він в ефірі національного телемарафону.

Барабаш повідомив, що зараз відбувається «дуже багато обстрілів».

«Якщо говорити про місто, 40-50 масованих обстрілів відбувається за добу. Останні кілька днів від 6 до 12 авіаударів. По позиціях взагалі сотні обстрілів. Стрілецькі бої не вщухають», – зазначив голова Авдіївської МВА.

За його словами, російські війська для атак застосовують міномети, артилерію, авіацію та FPV-дрони, які також «залітають в місто і є непоодинокі випадки застосування їх по цивільних автівках».

Минулого тижня міністр оборони Рустем Умєров під час телефонної розмови з міністром оборони США Ллойдом Остіном повідомив про ситуацію на полі бою, зокрема, «повідомив втрати ворога у районі Авдіївки станом на цю хвилину – приблизно чотири тисячі солдатів».

28 жовтня британська військова розвідка заявила, що Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році.

Майже 19 тисяч родин отримали виплати за пошкоджене майно – Шмигаль

Майже 19 тисяч українських родин отримали 1,5 млрд гривень за пошкоджене майно за програмою «єВідновлення», повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 31 жовтня.

«Найбільша потреба – на Харківщині, Київщині та Миколаївщині. Саме там місцева влада має докласти всіх зусиль, аби оперативно фіксувати збитки та вчасно розглянути заявки», – сказав глава уряду.

Він поінформував, що від громадян надійшло майже 5 тисяч звернень щодо знищеного майна.

«У «Дії» згенеровано 346 сертифікатів. Середня сума кожного близько 2 млн грн. Це ресурс для купівлі нового житла, і незабаром люди зможуть цим скористатися», – наголосив Шмигаль.

За його словами, третім компонентом програми є компенсації за зроблені власним коштом ремонти, президент Володимир Зеленський уже підписав відповідний закон.

«Виплати розпочнуться у 2024 році. Механізм буде простим, зрозумілим, аналогічним до інших компонентів «єВідновлення», – зауважив прем’єр-міністр.

Крім того, він нагадав, що ще одним способом придбати житло є пільгова іпотека «єОселя».

«Понад 4,3 тисячі українських сімей уже ним скористалися, отримали пільгові кредити на суму 6,3 млрд грн. 30% отримувачів купили квартири у забудовників. Таким чином ми стимулюємо галузь будівництва. Саме ця галузь має бути провідною у повоєнні роки, аби компенсувати втрати в житловому фонді, яких завдав ворог», – наголосив Шмигаль.

9 вересня Шмигаль казав, що в Україні на «швидку» відбудову вже спрямували понад 60 млрд гривень.

ЗСУ просунулись на двох фронтах: деталі

Українські війська просунулися поблизу Бахмуту (а саме під Курдюмівкою) і на захід від Роботиного: такі висновки робить американський Інститут вивчення війни (ISW), ґрунтуючись на геолокації даних 30 жовтня.

СБУ підозрює російську співачку Чичеріну в пропаганді війни та інших злочинах

Служба безпеки України повідомила, що офіційно підозрює російську співачку Юлію Чичеріну у пропаганді війни, зазіханні на територіальну цілісність України і схваленні російської агресії, а також незаконному перетині кордону.

Як йдеться у повідомленні СБУ, в січні 2023 року співачка записала відеозвернення, в якому закликала українських військових здаватися в російський полон, погрожуючи «ув’язненням у російські концтабори в Сибіру».

Крім того, стверджується, що Чичеріна дала концерт у селі Оленівка в окупованій частині Донецької області, під час якого закликала місцевих жителів вступати до російської армії.

У повідомленні наголошується, що Чичеріній загрожує довічне позбавлення волі. Про підозру їй оголошено заочно, оскільки вона перебуває на волі.

Ще в березні 2022 року щодо Чичеріної в Україні почали розслідування після того, як в окупованому Енергодарі в Запорізькій області вона зняла український прапор з будівлі мерії.

Чичеріна, яка здобула популярність на початку 2000-их років як рок-виконавиця, стала однією з перших російських артисток, які з початку війни на Донбасі підтримали проросійських бойовиків. Вона виступала на територіях, підконтрольних угрупованням «ДНР» і «ЛНР», знімала там кліпи і виступала з різко антиукраїнськими висловлюваннями. Вона активно підтримала і широкомасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Президент РФ Володимир Путін минулої осені присвоїв Чичеріній звання «заслуженої артистки Росії».

«Я почав відчувати нерв»: репортаж із центру реабілітації поранених бійців ЗСУ на Дніпропетровщині

У Дніпропетровській області вже чотири місяці працює інноваційний реабілітаційний центр для поранених військових. Він створений благодійниками на базі комунальної медичної установи як один із закладів національної мережі RECOVERY (схожі є у Дніпрі, Вінниці, Києві, Одесі). Всього тут 76 місць для військових, а за рік центр має забезпечувати якісною та безоплатною допомогою понад 1700 військових. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) відвідали центр, щоб показати, як після важких ушкоджень людям вдається відновлюватися.

Дипломати з країн ЄС планують поїздку до США для зміцнення підтримки України – ЗМІ

Європейські топпосадовці збираються вирушити до Сполучених Штатів Америки, щоб переконати тамтешній політикум і бізнес у користі від подальшої підтримки України. Це відрядження, про яке повідомило видання Politico, планується на тлі закликів деяких законодавців Республіканської партії США скоротити військову та фінансову допомогу Україні.

«Нам потрібно знайти способи достукатися до (громадськості – ред.) по обидва боки Атлантики. (…) У нас є план подорожувати в окремі штати, зустрічатися, наприклад, з компаніями, які продають обладнання, що фактично створює робочі місця в США. Більшість грошей, які були витрачені на Україну, насправді були витрачені в США», – цитує Politico міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса.

Литовський міністр зазначив, що презентація на користь подальшої підтримки України «може спрацювати досить добре, якщо її проведуть не лише американські політики, а й ті, хто залежить від цієї допомоги».

Голова МЗС Литви не сказав, які ще держави можуть узяти участь у цьому турне.

При цьому джерела Радіо Свобода в дипломатичних колах Литви зазначили, що це не нова ідея, яка полягає в тому, щоб делегація складалась із дипломатів балтійських і нордичних країн – Латвії (її міністр закордонних справ Артурс Каріньш народився у США – ред.), Литви, Естонії, Фінляндії, Швеції, Данії.

Скільки країн готові направити своїх представників до США, співрозмовник Радіо Свобода не уточнив, але зазначив, що це «стане відомо наступного тижня у Вільнюсі під час конференції послів». Зараз міністр Габріелюс Ландсбергіс перебуває з візитом в Індо-Тихоокеанському регіоні.

У Єврокомісії на запитання Радіо Свобода зазначили, що не можуть коментувати конкретну місію, але нагадали в цьому контексті, що ЄС від початку російської повномасштабної агресії засудив її і послідовно підтримує Україну.

«Ми вжили чимало заходів, запровадили санкції, запропонували велику підтримку і продовжуємо її надавати, щоб допомогти Україні протистояти цій абсолютно неприйнятній агресивній війні. Думаю, країни-члени стоять на одній позиції, коли йдеться про важливість підтримки України. Не можу сказати нічого конкретного щодо цієї місії, але, звичайно, як я вже сказав, Єврокомісія не просто готова, але й продовжує надавати всю можливу підтримку, щоб підтримати наш європейський народ і Україну», – зазначив представник Єврокомісії Стефан де Кеерсмакер.

Цього місяця президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включає 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті.

Водночас новопризначений спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон виступає за те, щоб допомога Україні розглядалася окремо від пакету допомоги Ізраїлю. Джонсон також вимагає від Білого дому більшої звітності щодо допомоги Україні. При цьому, через деякий час після свого обрання Джонсон таки сказав, що США має допомагати Україні.

Він заявив, що вірить у те, що окремий пакет допомоги Ізраїлю матиме підтримку обох партій як у Палаті представників, так і в Сенаті.

Україна викликала Польщу на зустріч до Єврокомісії через нові погрози щодо перекриття кордону

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України звернулось до Міністерства інфраструктури Польщі та Директорату з питань мобільності Європейської комісії з проханням провести зустріч через повідомлення про заплановані блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Зустріч має відбутися 31 жовтня, повідомила пресслужба українського міністерства.

Польські перевізники запланували акцію протесту поблизу пункту пропуску Корчова на 3 листопада. Надалі протягом кількох тижнів протести планують поширити на усі пункти пропуску і організовувати їх до кінця 2023 року, повідомила асоціація Укравтопром.

Польські прикордонники на запит Радіо Свобода підтвердили заплановану демонстрацію на 3 листопада.

«Прикордонна служба отримала повідомлення від гміни Радимно про те, що перед автодорожнім пунктом пропуску в Корчовій планується мітинг. Заплановане частковий пропуск вантажних транспортних засобів,» – йдеться у відповіді Прикордонної служби Польщі.

Українська сторона намагається врегулювати ситуацію шляхом перемовин, тому ініціювала зустріч за посередництвом Єврокомісії, щоб знайти рішення, які допоможуть збільшити пропускну спроможність та забезпечити стабільну роботу кордону. «Такі страйки та блокування шкодять всім: як українським, так і польським перевізникам. Ми вдячні польському народу за постійну підтримку нашої держави в умовах повномасштабної війни і готові до діалогу, де рівноцінно будуть представлені інтереси перевізників обох країн», – заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.

У Єврокомісії на питання Радіо Свобода відповіли, що поки що не мають деталей перемовин, але сподіваються, що Києву вдасться переконати Варшаву діяти послідовно.

«Україна впроваджує і зараз перебуває на певній стадії реалізації свого плану дій для вирішення проблем, які виникли влітку. Ми сподіваємося, що це забезпечить більш життєздатне середньо- та довгострокове вирішення проблем,» – заявив речник Єврокомісії з питань торгівлі та сільського господарства Олоф Гілл.

Також він висловив сподівання, що зміна влади Польщі посприяє покращенню торгівельних відносин між Україною та Польщею.

«У Польщі, як ви знаєте, зараз формується новий уряд. Тому ми продовжуємо роботу з усіма залученими державами-членами,» - сказав речник Єврокомісії.

В українському міністерстві наполягли, що «шляхи солідарності», запропоновані Єврокомісією одразу після повномасштабного вторгнення Росії, не працюють на повну потужність.

«Завдяки системі «єЧерга» та постійній комунікації із митною та прикордонною службами ми бачимо «слабкі місця» нашого кордону, де дійсно не виконуються укладені меморандуми. Лише у жовтні виконання меморандумів складає 50%, до прикладу, у червні цей показник був на рівні 65%,» – сказав Сергій Деркач.

За його словами, є об’єктивні причини, через які рух через кордон сповільнений - як от ремонті роботи.

«Проте в умовах сезонного збільшення експорту, морської блокади, ми повинні забезпечити стабільну та ритмічну роботу кордону, щоб як наші, так і іноземні водії могли точно знати коли перетнуть кордон, а економіка працювала» - наголосив Сергій Деркач.

Польські перевізники пояснюють свої демонстрації надмірною конкуренцією після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами ЄС. Та вимагають повернути вимоги до українських перевізників отримувати дозволи, заборонити реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії знаходяться не на території ЄС, організувати окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур тощо.

Польські перевізники пригрозили з листопада перекрити всі пункти пропуску з українською стороною через «надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС».

Раніше перевізники в Польщі обмежувались блокуванням одного пункту пропуску, а тепер планують перекрити усі наявні в’їзди з України.

В Україні знизилася довіра до телемарафону – опитування

За період з травня 2022 року до жовтня 2023 року простежується зниження довіри до телемарафону «Єдині новини», свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Хоча телемарафон зберігає позитивний баланс довіри-недовіри, але при цьому з 69% до 48% стало менше тих, хто йому довіряє (і натомість з 12% до 39% стало більше тих, хто йому не довіряє), кажуть автори дослідження.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, зауважив, що «нинішня динаміка показує запит громадськості на переосмислення функціонування телемарафону і при нинішніх показниках довіри є вікно можливостей для здійснення схвалюваних громадськістю трансформацій».

Крім того, згідно з опитуванням, між травнем 2022 року і жовтнем 2023 року стало з 68% до 60% менше тих, хто вважає, що справи в Україні розвиваються у правильному напрямку (зокрема, з 32% до 17% стало менше тих, хто говорить про безумовно правильний напрямок). Водночас частка тих, хто вважає, що справи йдуть у неправильному напрямку, зросла з 16% до 29%.

При цьому незалежно від регіону проживання приблизно однакова частка населення (58-61%) вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку. Також у всіх регіонах 27-31% вважають, що справи, навпаки, рухаються в неправильному напрямку.

Соціологи також зауважують, що з травня 2022 року до жовтня 2023-го серед інституцій безумовно довіру зберігають Збройні сили України і волонтери: наразі 94% українців довіряють ЗСУ (у травні 2022 року було 98%), а 87% довіряють волонтерам (у травні 2022 року – 87%).

«Водночас за цей період простежується зниження довіри до інституцій центральної влади: з 91% до 76% стало менше тих, хто довіряє президенту, з 74% до 39% – уряду, з 58% до 21% – парламенту. Проте важливо розрізняти ситуацію для уряду і парламенту, де ми бачимо більшість, які вже не довіряють (і баланс довіри-недовіри виразно негативний), і для президента, де переважна більшість продовжують довіряти йому (і баланс довіри-недовіри виразно позитивний)», – йдеться в повідомленні.

Довіра до місцевої влади не змінилася, свідчить опитування: як і в травні 2022 року, зараз 50% довіряють їй, а 46% – не довіряють.

Відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, головні українські телеканали транслюють спільний контент – цілодобовий телемарафон «Єдині новини», який вони створюють у співпраці з високопоставленими представниками влади.

Опитування проводилося 30 вересня-13 жовтня 2023 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 2007 респондентів, що живуть у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).

Зеленський провів «тривалу та важливу» Ставку – які питання розглянули

Президент України Володимир Зеленський у вівторок, 31 жовтня, провів чергову «тривалу та важливу» Ставку верховного головнокомандувача.

За словами глави держави за підсумками засідання, в першу чергу йшлося «у Міжнародний день Чорного моря – про безпеку саме в цьому регіоні».

Крім того, за інформацією Зеленського, були розглянуті такі питання:

• безперешкодна робота «зернового коридору»;
• боротьба з діями сил РФ, які «ставлять під загрозу мирне судноплавство»;
• зниження спроможностей Чорноморського флоту РФ.

Окремо, за словами президента, розглядалось й питання безпеки Одеської області: захист людей, енергетичних об’єктів, портової інфраструктури.

«Посилення регіональної системи ППО. Так само посилення протиповітряної оборони та захист об’єктів критичної інфраструктури в прикордонних та прифронтових регіонах», – додав він.

Крім того, відомо, що на Ставці йшлося і про ситуацію на фронті, а саме про Куп’янськ, Авдіївку, Херсон.

«У контексті цього ще одним важливим питанням Ставки стало нарощування вітчизняного виробництва артсистем та артснарядів натівського стандарту, зокрема графіки постачання від партнерів», – підсумував президент.

Попереднє засідання Ставки Зеленський провів 23 жовтня. Тоді йшлося про оборонні та наступальні дій Збройних сил України.

Гуменюк каже, що навігаційний коридор у Чорному морі працює, «мінна загроза мінімізована»

Попри відсутність «додаткових гарантій» від міжнародних партнерів, навігація в Чорному морі продовжується, зазначила в ефірі телемарафону керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.

«Україна продовжує навігацію в Чорному морі, а Росія не може тиснути так, як того б хотіла. І працює навігаційний коридор, незважаючи на те, що наразі додаткових гарантій від міжнародних партнерів немає. Є забезпечення Силами оборони, і незважаючи на ті загрози, які ворог продовжує демонструвати з огляду застосування тактичної авіації, все ж таки робота не припиняється», – повідомила Гуменюк.

На запитання щодо мінної небезпеки в Чорному морі речниця відповіла: «на сьогодні робиться Силами оборони все для того, щоб коридор функціонував, навігація здійснювалась, а загроза була мінімізована».

Раніше у ВМС України повідомляли, що в акваторії Чорного моря постійно тривають протимінні заходи, оскільки Росія періодично застосовує міни, аби нашкодити цивільному судноплавству. Хоча Україна контролює свою акваторію, кажуть військові, російська авіація все ще залишається активною в повітрі.

«Порушення міжнародного гуманітарного права» – ООН оприлюднила доповідь про удар РФ по Грозі

Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй в Україні оприлюднила доповідь про російський ракетний удар по селу Гроза на Харківщині, де 5 жовтня загинули 59 людей, які прийшли на похорон.

У доповіді місія ООН заявила, що в неї є «достатні підстави» вважати, що Росія завдала смертоносного ракетного удару по селу Гроза, і хоча РФ не визнала прямо відповідальність за цей напад, постійний представник Росії у Раді безпеки ООН описав поминальний захід у Грозі як законну військову ціль – «твердження, яке суперечить інформації, зібраній та перевіреній ММПЛУ».

«У новій доповіді, опублікованій сьогодні МППЛУ, зроблено висновок, що Росія або не вжила всіх практично можливих заходів, щоб пересвідчитися в тому, що запланований об’єкт нападу є військовою ціллю, а не цивільними особами чи цивільними об’єктами, або навмисно спрямувала напад на цивільних осіб або цивільний об’єкт, що у будь-якому разі є порушенням міжнародного гуманітарного права», – йдеться в повідомленні.

Як заявила Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні, напад на кафе у Грозі, який забрав життя 36 жінок, 22 чоловіків і 8-річного хлопчика, є одним із найбільших за кількістю вбитих із початку повномасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну в лютому 2022 року.

«Він слугує переконливим нагадуванням про наслідки війни в Україні для людей і підкреслює необхідність притягнення винних до відповідальності», – сказала вона.

У доповіді вказано, що масштабні пошкодження і рештки зброї, знайдені на місці інциденту, вказують на те, що ймовірною причиною вибуху була російська ракета «Іскандер».

«Ця високоточна керована балістична ракета малої дальності поцілила у єдине в селі кафе приблизно за 20-25 хвилин після того, як 63 місцеві мешканці зібралися там, щоб ушанувати пам’ять перепохованого у Грозі українського військовослужбовця, який загинув на війні раніше», – йдеться в повідомленні.

За словами спостерігачів ООН з прав людини, вони задокументували, що всі жертви були цивільними особами і що на поминальному обіді в кафе чи поблизу нього не було жодного військового персоналу чи будь-якої іншої законної військової цілі.

У доповіді ООН закликає Росію визнати відповідальність за жертви серед цивільного населення внаслідок нападу, провести повне і прозоре розслідування нападу, щоб притягнути винних до відповідальності й запобігти повторенню подібних нападів у майбутньому, а також забезпечити доступ до засобів правового захисту, включаючи відшкодування прямим і непрямим жертвам.

5 жовтня російські військові обстріляли село Гроза на Харківщині. За даними місцевої влади, війська РФ вдарили у сільське кафе-магазин, куди люди прийшли на поминки військового.

У Харківській обласній прокуратурі повідомили, що загинула фактично половина мешканців села, які залишалися у Грозі. Правоохоронці не виключають, що ракета, ймовірно – «Іскандер», була зумисне наведена на заклад.

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя, коментуючи російський ракетний удар по кафе в селі Гроза Харківської області, заявив, що удар був здійснений під час похорону одного з нібито «високопоставлених українських націоналістів» і «в ньому брали участь багато його спільників неонацистів». У поліції Харківщини ці його слова заперечили.

У своїй доповіді експерти ООН наголошують на «вкрай руйнівних наслідках» удару і вказують, що, зокрема, 15 місцевих сімей через цей напад втратили більш ніж одного члена сім’ї.

ФСБ заявляє про затримання підозрюваного в замаху на Царьова

Російська Федеральна служба безпеки завила 31 жовтня про затримання підозрюваного в замаху на колишнього депутата Верховної Ради України Олега Царьова.

Відомство стверджує, що до замаху на Царьова причетний 46-річний житель Ялти. За версією російської спецслужби, він був координатором замаху, за завданням СБУ організував стеження за Царьовим, а також обладнав «схованку із засобами поразки».

Чоловік затриманий і дав свідчення, повідомляє агенція «Інтерфакс» із посиланням на ФСБ. Під час обшуку в будинку підозрюваного знайшли саморобний вибуховий пристрій, компоненти для виготовлення такого пристрою, «засоби конспіративного звʼязку з українськими кураторами, фотографії Царьова, схеми підходів до місць його проживання та роботи».

У ФСБ заявили, що щодо Царьова та його родини «вжито необхідних заходів безпеки». Нині загрози його життю немає, а стан здоровʼя Царьова оцінюється як задовільний.

Про замах Царьова стало відомо вранці 27 жовтня. Представник призначеної Росією «адміністрації» анексованої Запорізької області Володимир Рогов заявив, що в Царьова стріляли і що він перебуває в реанімації. Замах, за даними російських ЗМІ, стався в Ялті, де мешкає Царьов. Українські ЗМІ повідомляли, що за замахом стоїть СБУ.

Олег Царьов із 2002 до 2014 року був депутатом Верховної Ради України. Після початку російської агресії в 2014 році він перейшов на бік РФ. В Україні 2022 року його заочно було засуджено до 12 років позбавлення волі.