Під Києвом загинув помічник Залужного – головнокомандувач ЗСУ підтвердив
Внаслідок вибуху гранати в селі Чайки на Київщині загинув військовослужбовець, повідомила пресслужба Національної поліції.
«За попередньою інформацією, внаслідок підриву гранати загинув 39-річний військовослужбовець. Його 13-річний син важко травмований. Хлопець перебуває під наглядом лікарів», – написали правоохоронці.
Згодом головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний підтвердив факт гибелі військовослужбовця, який був його помічником.
«Невимовний біль і важка втрата для Збройних сил України і для мене особисто», – йдеться у повідомленні.
Залужний повідомив, що 6 листопада «за трагічних обставин у свій день народження у родинному колі загинув його помічник і близький друг, майор Геннадій Частяков».
«В одному із подарунків спрацював невідомий вибуховий пристрій. У Геннадія залишилися дружина та четверо дітей. Мої глибокі співчуття родині», – додав головнокомандувач ЗСУ.
«На місці тривають слідчі дії. Провадження відкрито за двома статтями — а фактом загибелі людини та незаконного поводження з боєприпасами. Син живий. Він перебуває у лікарні, йому надається допомога», – зазначила в коментарі Радіо Свобода підтвердила речниця Національної поліції України Олена Бережна.
Водночас, речниця Міністерства внутрішніх справ Мар’яна Рева в коментарі Радіо Свобода підтвердила, що основна попередня версія, яку розглядає слідство – це необережне поводження з боєприпасами, бо Чистякову подарували бойові гранати на день народження.
У ЗСУ підтвердили ураження ракетоносія «Аскольд» у Криму
Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України підтвердило ураження російського ракетоносія «Аскольд» в окупованому Криму.
«Підтверджено. Російський ракетоносій «Аскольд» – найсвіжіший корабель проєкту «Каракурт» із технологією «стелс» отримав пошкодження внаслідок ураження ЗСУ морської та портової інфраструктури заводу «Залив» у тимчасово окупованому Криму», – йдеться у повідомленні СтартКому ЗСУ.
За наявною у СтратКома інформацією, корабель отримав «значні ушкодження» та, можливо, не підлягає ремонту.
«Збройні Сили України повторюють, що Крим – це Україна. А росіяни не сховаються ніде», – наголосили у СтратКомі.
У Збройних силах України також повідомили, що 4 листопада пошкодили суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму.
Командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук додав, що на території заводу стояв один із «найсучасніших» кораблів ЧФ РФ – носій крилатих ракет «Калібр». Згодом стало відомо, що йдеться про корабель «Аскольд», який, за даними української сторони, ще навіть не був взятий до складу флоту.
Чому стала можливою трагедія у 128 бригаді: слідство, командування, військові
19 загиблих бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади станом на 6 листопада; пошкоджено 30 будинків. Такі підсумки ракетного удару, якого російські війська завдали 3 листопада у Запорізькій області під час шикування особового складу бригади. Президент України Володимир Зеленський назвав це «трагедією, якої можна було уникнути». Те, що сталось, сколихнуло українське суспільство: багато хто каже, що втрати невиправдані, та закликає покарати відповідальних за те, що людей зібрали в одній точці. 6 листопада на Закарпатті оголосили триденну жалобу. Що і за яких обставин сталося поблизу фронту, та якими будуть наслідки трагедії, – з'ясовували Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Неофіційні фотографії та відео з місця трагедії у Запорізькій області почали ширитися соцмережами 4 листопада. Тіла бійців біля палаючих автомобілів, калюжі крові.
«Тупо «двісті», усі «двісті» пацани», – людина, яка це все фільмує, ніяк не може перевести подих.
Нагородження, «Іскандер», комбриг
3 листопада російські війська вдарили по приватному сектору у Запорізькій області, де відбувалося урочисте нагородження бійців (цього дня відзначають День ракетних військ та артилерії, День інженерних військ).
Цю версію з соцмереж підтвердило джерело «Української правди» у МВС 4 листопада, а вже 6 листопада інформацію про проведення заходу до Дня ракетних військ зафіксувало у своїй заяві про розслідування Державне бюро розслідувань.
За декілька годин після цієї публікації про ракетний удар повідомили і в ЗСУ.
«Третього листопада на Запорізькому напрямку… противник… вдарив ракетою «Іскандер-М» по особовому складу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також поранення різного ступеня важкості отримали й місцеві жителі», – зазначили у ЗСУ і додали, що триває з’ясування обставин...
Експрезидент Чехії Земан назвав дружбу з Путіним своєю головною помилкою
Колишній президент Чехії Мілош Земан заявив, що вважає дружнє ставлення до російського лідера Володимира Путіна найбільшою помилкою у своїй політичній карʼєрі. Про це політик розповів в інтервʼю чеському телеканалу Nova.
«Я повністю помилявся щодо Володимира Путіна, тому що тільки нерозумна людина могла зробити таку трагічну помилку, як вторгнення в Україну», – заявив 79-річний політик у відповідь на запитання про свою найбільшу невдачу під час президентства. Він перебував на посаді з 2013 до березня 2023 року.
Земан був першим чеським президентом, обраним на всенародних виборах. Його називали другом Володимира Путіна. У 2015 році, після російської окупації Криму, він, на відміну від інших західних лідерів, приїхав до Москви на військовий парад 9 травня.
У жовтні 2017 року політик заявив, що Київ міг би отримати від Москви фінансову компенсацію за Крим та закрити це питання. Через два роки він повторив свою думку, зазначивши, що вважає, що ніякий уряд у Москві не погодиться повернути Крим Україні. (Зовнішню політику в Чехії визначає кабінет міністрів, висловлювання президента фактично є його приватною думкою).
Вибори і війна: чому Україна має готуватися до виборів і чи можливо їх провести
Наприкінці жовтня 2023 року в Україні мали б відбутися чергові парламентські вибори, а навесні наступного року – президентські. Однак через війну та режим воєнного стану усі вибори перенесли на невизначений час. Систематичні, конкурентні та чесні вибори є фундаментальними засадами демократії, але чи можливе таке волевиявлення під час повномасштабного вторгнення?
«Голос Америки» зібрав думки експертів про те, як і коли Україна зможе провести наступні вибори.
У статті використані матеріали з дискусії в Інституті миру (USIP) «Розширення демократичного та електорального прогресу України під час війни».
Питання про перенесення українських виборів обговорюють в міжнародній спільноті ще з кінця травня. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи, про це регулярно заговорили українські та міжнародні ЗМІ.
У своїй програмі популярний американський блогер Такер Карлсон, який часто критикує допомогу Україні, висловив сумнів у тому, що Україна є демократією і назвав Зеленського «демагогом», який використав війну, щоб отримати абсолютну владу.
Водночас і дружні до України політичні діячі теж висловлювали стурбованість перенесенням виборів. У серпні під час візиту до Києва сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні наступного року мають відбутися, навіть в умовах війни. На його думку «вільні та чесні вибори, навіть під час нападу» на Україну, можуть продемонструвати, чи змінилась країна в питанні корупції.
Однак головний радник та старший директор Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Пітер Ербен наполягає: демократичні країни, які є партнерами України не тиснуть на неї у питанні проведення виборів.
«Вони дуже чітко заявили про свою позицію, що Україна проведе вибори тоді, коли будуть умови для проведення справді демократичних виборів», – говорить Ербен.
Прихильники проведення виборів під час війни мають свої аргументи. По-перше, вони вважають, що Україна має довести, що залишається демократичною державою і не перетворюється на авторитарний режим з концентрацією влади в одних руках.
По-друге, вказують на те, що наступного року в Росії відбудуться президентські вибори і тому Володимиру Зеленському також потрібно знову «легітимізувати» свій статус.
По-третє, звертають увагу на те, що склад українського парламенту обʼєктивно не відповідає реаліям, адже якісь депутати виїхали за кордон, а частина партій, які перебували від впливом Росії, тепер взагалі заборонені.
Крім цього, прихильники виборів наводять досвід інших країн, які проводили вибори, перебуваючи у стані війни. Зокрема, йдеться про США під час Другої світової, Афганістан та Ірак.
Закон про правовий режим воєнного стану прямо забороняє проведення виборів. Однак положення Конституції України залишають поле для дискусій. Безпосередньої заборони там немає, але вона передбачає, що виборчі права можуть обмежуватися в умовах воєнного стану і автоматично продовжує роботу Верховної Ради, якщо її повноваження закінчилися до скасування воєнного стану.
Ексдепутат міськради в Миколаєві засуджений до 15 років за намір створити «МНР» – СБУ
Колишній депутат міської ради Миколаєва засуджений до 15 років увʼязнення за співпрацю з Росією, повідомила 6 листопада СБУ.
Суд ухвалив, що колишній депутат був завербований на початку вторгнення та збирав для російських військових і спецслужб розвідувальні дані. Також політик планував створити так звану «Миколаївську народну республіку» та звернутися до Володимира Путіна з проханням про «приєднання» до Росії. Натомість йому обіцяли посаду у місцевій окупаційній адміністрації.
На підставі зібраних доказів суд визнав чоловіка винним за чотирма статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
- ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України);
- ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору);
- ч. 2 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України).
Колишній депутат був затриманий на початку літа 2022 року, його імʼя СБУ не називає.
На фронті відбулося 57 бойових зіткнень упродовж доби – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 6 листопада на фронті відбулося 57 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав 10 авіаційних ударів, здійснив 24 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. На жаль, є поранені серед цивільного населення», – ідеться в повідомленні.
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається складною, констатують у Генштабі.
«На Бахмутському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії біля Богданівки та Хромового Донецької області, де наші захисники відбили три атаки... На Авдіївському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах населених пунктів Степове, Авдіївка, Тоненьке Донецької області. Тут Сили оборони відбили девʼять атак... На Мар’їнському напрямку окупанти вели безуспішні штурмові дії в районах Красногорівки та Мар’їнки Донецької області, де Силами оборони відбито 18 атак», – ідеться у зведенні.
Понад 100 британських компаній визнали порушення санкцій проти Росії – FT
127 британських компаній станом на травень 2023 року добровільно повідомили урядові Великої Британії про порушення санкцій щодо Росії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на відповідь Міністерства фінансів Великої Британії.
Видання зазначає, що для компаній, які визнали порушення та співпрацюють зі слідством, британська влада знижує штрафи.
Співрозмовник Financial Times, близький до управління зі здійснення фінансових санкцій (OFSI), заявив, що відомство не намагається «невиправдано» карати компанії за помилки та бере до уваги різні помʼякшувальні чинники.
За порушення британських санкцій компаніям може загрожувати попередження, штраф чи кримінальне переслідування.
Через російський обстріл підприємства на Херсонщині постраждали троє людей – ОВА
У Херсонській обласній військовій адміністрації повідомили, що у понеділок війська РФ вчергове атакували регіон, є поранені.
«Російська армія вкрила вогнем підприємство у Зеленівці Херсонської громади. Постраждали троє людей. Двох потерпілих доставили до лікарні. Зараз медики надають їм допомогу. Внаслідок обстрілу 44-річний чоловік втратив частину ноги. Його стан оцінюють як середньої тяжкості. У 74-річного місцевого жителя – мінно-вибухова травма. Лікарі на місці надали допомогу 55-річному чоловікові. У нього – опіки спини 1-2 ступеню», – йдеться в повідомленні.
Минулої доби через обстріли військ РФ на Херсонщині, за даними ОВА, постраждали восьмеро людей. Як повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, напередодні армія РФ випустила по населених пунктах Херсонської області 87 авіабомб – це найбільша кількість за весь час війни.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску з Україною
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, повідомляє 6 листопада кореспондентка Радіо Свобода.
Ідеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». З технічних причин у Корчові підприємці перекрили лише вʼїзд до України, на двох інших пунктах, за словами організаторів, заблокований і вʼїзд, і виїзд.
Польські підприємці оголосили страйк через надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. За словами організаторів страйку, його учасники пропускатимуть гуманітарні і військові вантажі, автобуси та приватний автотранспорт. Блокада стосується тільки вантажівок.
Польські перевізники вимагають відновити надання дозволів для українських колег.
«Ми не вимагаємо невідомо чого, ми хочемо повернення до нормальності, як було перед війною, до тих 160 тисяч дозволів, а не так, як зараз, – польський кордон станом на сьогодні вже перетнуло 880 тисяч українських вантажівок. Це величезна кількість. Переважно ці машини приїжджають порожні, беруть товар у Польщі і везуть по цілій Європі. Забирають нашу роботу», – каже учасник блокади кордону Бартош Ясінський.
Також активісти вимагають вилучити польські машини з української електронної черги «єЧерга» і створити для них окрему, пропускати порожні вантажні автомобілі польських перевізників поза чергою на всіх пунктах пропуску та отримати доступ до системи «Шлях».
ЮНЕСКО засуджує атаку військ РФ по Одесі, внаслідок чого постраждав художній музей
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) засудила чергову атаку військ РФ по Одесі, внаслідок чого було пошкоджено будівлю Національного художнього музею.
«Художній музей в Одесі, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вчора ввечері знову постраждав унаслідок російського удару. ЮНЕСКО рішуче засуджує атаку. Культурні об’єкти мають бути захищені відповідно до міжнародного права», – йдеться в повідомленні ЮНЕСКО у твітері.
Музей на своїй Facebook-сторінці раніше повідомив, що саме сьогодні установі виповнюється 124 роки.
Внаслідок ракетного удару російських військ по центру Одеси в ніч на неділю в будівлі Художнього музею пошкоджено стіни, вибито деякі віконні рами та скло, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, музей розташовується в зоні захисту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Також, за даними влади, через нічну атаку армії РФ в Одесі поранені 5 людей.
Путін може залишитись президентом РФ до 2030 року – ЗМІ
Володимир Путін вирішив залишитися на посаді президента Росії і балотуватиметься на майбутніх президентських виборах, перемога на яких забезпечить продовження його повноважень до 2030 року. Про це пише агенція Reuters із посиланням на шість неназваних джерел.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у відповідь на публікацію заявив, що Путін не оголошував про своє рішення балотуватися і самі вибори ще не призначені.
За законом, Рада Федерації має визначити дату виборів у першій половині грудня, самі ж вибори, ймовірно, пройдуть 17 березня. Путін раніше говорив, що оголосить про своє рішення після офіційного призначення виборів.
Джерела Reuters однак стверджують, що про рішення Путіна вже відомо у Кремлі, і радники зараз готують план його передвиборчої кампанії.
Рішення Путіна, як стверджують джерела, пов’язане з тим, що він розглядає нинішні події, включаючи війну в Україні, як конфлікт Росії із Заходом і відчуває, що йому необхідно «провести Росію через найнебезпечніший за кілька десятиліть час».
Путін уперше став президентом у 2000 році і залишається ним уже чотири терміни (з перервою на 2008-2012 рр). Балотуватися на п’ятий термін йому дозволяють ухвалені за ініціативою самого Путіна поправки до Конституції. Як зазначає Reuters, вже зараз Путін править країною довше, ніж будь-хто за останні сто років, за винятком Йосипа Сталіна.
ГУР: у жовтні Росія виготовила 115 ракет, загалом накопичила майже 900
У жовтні 2023 року Росія виготовила 115 високоточних ракет, загалом у її запасах є близько 870 ракет, повідомив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.
За даними української розвідки, Москва минулого місяця змогла виготовити 40 крилатих ракет Х-101, 30 балістичних ракет «Іскандер-М», 20 «Калібрів», 12 ракет «Іскандер-К», 9 ракет Х-32 та 4 аеробалістичні ракети «Кинджал».
Скібіцький припустив, що наразі Росія вичікує збільшення навантажень на енергосистему, щоби почати атаки на українську інфраструктуру.
«Таке може бути під час настання холодів, коли споживання електроенергії вийде на пікові показники осінньо-зимового періоду – росіяни вичікують падіння температури нижче нуля», – пояснив він.
Представник ГУР додав, що ймовірні майбутні російські атаки будуть комбінованими – можуть включати як застосування ракет різних типів, так і комбінацію ракетного озброєння та ударних БПЛА.
«За оцінкою воєнної розвідки України, це однозначно будуть не такі примітивні атаки, як минулоріч. Досягти результату росіянам буде складно – ми теж готуємось і розуміємо, як вони діють, що розвідують і відповідно вживаємо заходів для захисту нашої енергосистеми», – заявив Вадим Скібіцький.
Розвідка Британії раніше заявила, що російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Останнім часом Росія атакує переважно ударними дронами та невеликою кількістю ракет. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, вночі 6 листопада РФ атакувала Україну чотирма ракетами різних типів та 22 ударними дронами.
Справа про привласнення понад 307 млн грн Міноборони: суд відправив Микитася під домашній арешт
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для колишнього народного депутата Максима Микитася у вигляді домашнього арешту, підозрюваного в заволодінні понад 307 млн грн коштів Міністерства оборони України.
Як повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суд частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП.
Це рішення суду може бути оскаржене в Апеляційній палаті ВАКС. Питання щодо оскарження цього запобіжного заходу буде вирішено після ознайомлення з повним текстом рішення суду.
У прокуратурі додають, що також у цій справі суд обрав запобіжні заходи ще 5 особам:
- помічнику нардепа – тримання під вартою з альтернативою внесення 19 млн грн застави;
- директору підрядної організації – застава у розмірі 805 тис. грн;
- двом військовослужбовцям – застава у розмірі 53 тис. грн та 214 тис. грн відповідно;
- ще одному військовому – особисте зобов’язання.
Як пише Центр протидії корупції, прокурор САП просив узяти екснардепа під варту з альтернативною заставою 134 млн грн.
25 жовтня народному депутату 8 скликання повідомили про підозру в заволодінні коштами Міністерства оборони. Правоохоронці тоді не називали імені підозрюваного, проте, за даними медіа, йдеться про колишнього народного депутата Максима Микитася. До обрання до Верховної Ради він був керівником будівельної компанії «Укрбуд».
За даними слідства, у 2018 році Міноборони уклало договори з компаніями, підконтрольними тодішньому парламентарю, контракти на будівництво складів для зберігання ракет та боєприпасів на суму близько 3 мільярда гривень. Будівництво мали завершили до 2021 року. У НАБУ стверджують, що частиною цих коштів нардеп планував заволодіти, але не міг цього зробити через законодавчі обмеження. Тому, за даними слідства. колишній депутат та його помічник шляхом залучення службових осіб вищого та старшого офіцерського складу Збройних Сил України забезпечили схвалення змін до постанов КМУ, які дозволяли перерахування авансу на будівництво у розмірі 80% від загальної вартості контрактів.
Відтак з листопада по грудень 2018 року компанії депутата отримали від Міноборони понад 307 мільярдів гривень. Водночас будівництво складів, додає НАБУ, «фактично не розпочали», а кошти вивели на рахунки інших компаній. Микитась ці обвинувачення публічно не коментував.
Колишньому депутату Микитасеві раніше вже інкримінували махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.
2 грудня 2020 року НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків більш ніж у 81 мільйон.
Державне бюро розслідувань заявило, що вивчає обставини трагічної загибелі військових та мирних жителів внаслідок ракетного удару військ РФ на Запоріжжі 3 листопада.
«Розслідування обставин справи та притягнення до відповідальності причетних наразі є одним з пріоритетних завдань ДБР. 3 листопада 2023 року під час ракетного удару, який ворог наніс ракетою типу «Іскандер» по селу на Запоріжжі, загинули та були поранені військовослужбовці 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади та мирні мешканці. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджено близько 30 будинків та господарчих споруд, розташованих поруч з місцем удару. Наразі працівники ДБР проводять слідчі дії, встановлюючи деталі обставин, які призвели до трагедії. Ініційовано службове розслідування дій військових посадових осіб, які організували захід до дня «Ракетних військ і артилерії» поблизу лінії фронту», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада вперше виступила із заявою щодо ракетного удару військ РФ на Запоріжжі, заявивши, що втратила 19 своїх бійців. Бригада попросила до закінчення перевірки не поширювати неперевірену інформацію про обставини трагедії.
4 листопада голова Запорізької ОВА Юрій Малашко казав, що через удар військ РФ ракетою по Зарічному 3 листопада поранень зазнали 9 місцевих жителів – 4 чоловіків та 5 жінок. Про загиблих цивільних він тоді не повідомляв.
Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що 3 листопада в Запорізькій області війська РФ вдарили ракетою «Іскандер-М» по особовому складу 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також є поранені.
Міністр оборони Рустем Умєров запевнив, що «будуть з’ясовані всі обставини того, що сталося». Він доручив «провести повну перевірку за фактом цієї трагедії».
Президент Володимир Зеленський додав, що за фактом трагедії було зареєстровано кримінальне провадження і має бути з’ясовано «всі обставини того, що сталося, хто конкретно та які розпорядження давав».
Відсьогодні на Закарпатті оголошено триденну жалобу за воїнами 128-ої бригади.
Закупівля неякісної військової форми – СБУ повідомила про підозру ексзаступнику міністра оборони
Служби безпеки заявила про викриття колишнього заступника міністра оборони України на розтраті майже мільярда гривень.
Як повідомляє пресслужба відомства, йдеться про заступника міністра, який обіймав цю посаду із 2021 по 2023 роки.
За матеріалами справи, у 2022 році цей посадовець, вступивши у змову зі своїми підлеглими, здійснив закупівлю неякісної військової форми у приватної компанії на майже мільярд гривень.
Слідством встановлено, що військові ЗСУ не можуть використовувати вказану форму, оскільки вона непридатна для експлуатації в холодну пору року в умовах ведення інтенсивних бойових дій.
На підставі зібраних матеріалів слідчі Служби безпеки повідомили колишньому заступнику міністра про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);
- ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань).
За такими ж статтями повідомлено про підозру його спільнику – колишньому в.о. директора департаменту державних закупівель Міноборони. Наразі обидва колишні посадовці перебувають під вартою.
10 серпня видання «Дзеркало тижня» опублікувало розслідування про те, що в 2022 році турецька компанія Vector avia продала літні куртки для ЗСУ під виглядом зимових. У супровідних документах на одну з партій 4900 «камуфляжних» курток вартістю 142 тисяч доларів стали 4900 «зимовими вітрозахисними» куртками за 421 тисячу доларів, а кожна куртка стала коштувати 86 доларів замість 29 доларів. У Міноборони ці дані заперечили.
У Чорному морі РФ виставила на чергування 2 кораблі, ракетоносіїв немає – військові
Три бойових кораблі флоту РФ станом на 6 листопада маневрують поблизу узбережжя РФ та тимчасово окупованого Криму – два в Чорному морі і один – в Азовському, передає оперативне командування «Південь».
«Ракетоносії заведені у пункти базування», – йдеться в повідомленні.
Про те, що носії крилатих ракет «Калібр» відсутні, повідомили сьогодні раніше і у ВМС ЗСУ.
Днями очільниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк заявляла, що останнім часом у Чорному морі «росіяни почуваються скуто і не можуть дозволити собі вільне маневрування, наприклад, у північно-західній частині Чорного моря».
З початку року за підтримки Держкіно створено 13 українських фільмів
З початку 2023 року за підтримки Державного агентства з питань кіно створено 13 українських фільмів, повідомляє пресслужба агентства.
«За підтримки Держкіно з початку року створено 13 українських фільмів, у виробництві перебувають 111 проєктів, а 10 фільмів – у знімальному періоді», – повідомляє Держкіно з посиланням на звіт за 1 січня - 16 жовтня 2023 року.
В агентстві повідомляють про доходи у розмірі понад 31 мільйон гривень, що надійшли до спеціального фонду від реалізації прав на фільми. Водночас у Держкіно не уточнюють розмір витрат.
Також зазначається, що українські фільми, створені за підтримки Держкіно, загалом за майже 10 місяців зібрали 282 607 419 гривень та 2 123 940 глядачів. Серед фільмів-лідерів кінопрокату – анімаційний фільм «Мавка: Лісова пісня», фільми «Довбуш» та «Люксембург, Люксембург».
Влітку на сайті Prozorro почала з’являтися інформація про те, що держава виділяє гроші на виробництво серіалів, які будуть транслюватися телеканалами «Дім» і FREEДОМ. Наприклад, на серіал «Санаторій «Незабудка» і «Позивний «Санта» виділили близько 14 мільйонів гривень. Ці ініціативи розкритикували через недоцільність таких витрат в умовах війни.