Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Блокада кордону Польщі з Україною: місцями водії чекають на можливість проїхати понад 8 діб

На кордоні Польщі з Україною польські перевізники продовжують блокувати три з чотирьох пунктів перетину, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

На кожному заблокованому переході стоять тисячі автівок. Час очікування на перетин кордону, за інформацією польських прикордонників, сягає 200 години. Тобто для того, щоб потрапити в Україну, водій стоятиме у черзі понад 8 діб. Зокрема, саме така наразі ситуація на пункті пропуску «Гребенне – Рава-Руська».

За словами водіїв, вчора на пункти пропуску привезли біотуалети, відтак очікування на перетин кордону стало дещо комфортнішим. Втім, загалом ситуація перед пунктами пропуску напружена. Сьогодні вранці одному з водіїв стало погано, колеги надавали йому першу допомогу.

Читайте також: «Це може бути серйозним викликом» – голова комітету Ради інтеграції України до ЄС про претензії Польщі та Угорщини

Час від часу українські водії ходять на переговори до пікетувальників, але ці розмови ніякого результату не принесли. Також напередодні представники польського Міністерства інфраструктури зустрічалися з мітингарями. Переговори тривали три години, але до жодного консенсусу сторони не дійшли.

Крім того, Радіо Свобода відомо від прикордонників із пункту пропуску «Медика – Шегині» – єдиного, який польські перевізники не блокують: там на перетин кордону станом на 14 годину в п’ятницю чекали 1 400 вантажівок.

Блокада польсько-українського кордону триває вже п’ять днів. Передусім польські перевізники вимагають повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.

Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».

Морські дрони атакують російські кораблі: чи може Україна знищити Чорноморський флот РФ

Генштаб: ЗСУ протягом дня відбивали російські штурми на сімох напрямках

Протягом поточної доби на фронті відбулося 59 бойових зіткнень, заявив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 10 листопада.

Зокрема, Сили оборони відбили:

• сім атак біля Синьківки, північно-східніше Петропавлівки, Іванівки Харківської області та Стельмахівки Луганської області на Куп’янському напрямку
• штурмові дії поблизу Новоєгорівки та Серебрянського лісництва на Лиманському напрямку
• 10 атак біля Іванівського, Кліщіївки та Андріївки на Бахмутському напрямку
• 21 атаку за підтримки російської авіації східніше Новокалинового, Степового, Авдіївки, Сєверного, південніше Тоненького на Авдіївському напрямку
• 13 атак поблизу Мар’їнки та Новомихайлівки на Мар’їнському напрямку
• штурмові дії російських військ біля Старомайорського на Шахтарському напрямку
• штурмові дії в районі Роботиного на Запорізькому напрямку

«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту», – йдеться в зведенні.

Читайте також: Литва передала Україні «важливу партію» засобів для боротьби з дронами – Міноборони

Генштаб також звітує про 11 ударів української авіації по місцях зосередження російських військ і техніки, а також ураження 17 цілей ракетними військами.

Також сили протиповітряної оборони збили за день п’ять безпілотників та керовану авіаційну ракету Х-59.

Євросоюз відстає з постачанням Україні мільйона боєприпасів

У Європейському союзі побоюються, що блок може не встигнути надати Україні мільйон боєприпасів в обіцяні терміни – до березня 2024 року. Про це на правах анонімності Радіо Свобода повідомили кілька європейських дипломатів, не уповноважених давати коментарі ЗМІ.

Починаючи з лютого 2023 року, Україна отримала близько 300 тисяч артилерійських боєприпасів, що становить 30% від цілі в 1 мільйон набоїв для України, підтвердив високопоставлений чиновник у ЄС, що свідчить про неналежні темпи.

«Процес рухається не так швидко, як ми сподівались», – зазначив один із дипломатів.

Ще один наполіг, що «це від початку була дуже амбітна мета», а інший зауважив, що на момент ухвалення цього рішення лунали сумніви щодо раціональності такої цілі.

Читайте також: ЄС оцінить, який насправді дефіцит бюджету очікується в Україні – джерело

«Це була пропозиція Естонії – назвати число і сказати «1 мільйон». Я маю на увазі, що це могло бути також 800 000 або 1,1 мільйона, або що завгодно. Вони сказали: так, ну, знаєте, це має виглядати як щось, що політики можуть продати… І я пам’ятаю, як я запитував, чи справді розумно називати точну цифру в той же час, коли ти не знаєш, чи зможеш виконати цю обіцянку, коли це може зайняти більше часу. Тож це трошки така ситуація, в якій ми опинилися», – розповів один зі співрозмовників Радіо Свобода.

Водночас дипломати визнали, що час ще є: нові контракти на виробництво боєприпасів підписуються, темпи нарощуються. Європейське оборонне агентство успішно співпрацює в цьому питанні із Данією, Нідерландами та Естонією.

«У нас є сім держав-членів, які розміщують замовлення або підписують конкретні контракти через агентство з галуззю… Я можу точно сказати, що не лише підписані контракти, але й розміщено замовлення, а отже, поставки відбуватимуться», – розповів високопоставлений чиновник із євроінституцій.

Читайте також: Блінкен у Сеулі провів переговори щодо Північної Кореї та її військової співпраці з Росією

Ставити амбітний план було необхідно, аби спробувати справді змінити ситуацію, наполіг один із дипломатів і закликав дочекатися кінця березня, аби мати можливість зробити висновок – встиг ЄС із постачанням амуніції чи ні.

Детальніше обговорювати стан постачання військової допомоги Україні в Брюсселі будуть у вівторок 14 листопада під час зустрічі міністрів оборони країн-членів ЄС.

Верховний представник Євросоюзу з питань безпеки Жозеп Боррель навесні цього року оголосив про триетапний план, згідно з яким ЄС мав надати Україні мільйон артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі та збільшення виробництва.

Прокудін про наслідки обстрілу Новорайська: одна людина загинула, п’ятеро поранені

Внаслідок обстрілу Росією селища Новорайськ у Херсонській області загинула людина, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 10 листопада.

«Травми, несумісні з життям, отримав 61-річний чоловік. Четверо людей госпіталізовані до медзакладу у стані середньої тяжкості. Це 56-річний чоловік та троє жінок, 66, 36 та 66 років», – йдеться в повідомленні.

Ще одній пораненій – 55-річній місцевій жительці – надали медичну допомогу на місці.

Читайте також: Армія РФ продовжує обстріли Херсонщини – місцева влада повідомила про ще трьох постраждалих

Раніше обласна влада повідомляла про двох поранених внаслідок обстрілу Новорайська.

Також повідомлялося про загибель людини та поранення ще однієї через сьогоднішній російський обстріл передмістя Херсона.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Після звернення до омбудсмена жінка з двома внуками змогла виїхати з Криму до України – Лубінець

Після звернення до Офісу омбудсмена жінка з двома внуками змогла виїхати з окупованого Криму до України, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

«Бабуся, яка опікувалася двома внуками через сімейні обставини, змогла виїхати з тимчасово окупованого Криму разом із 14 і 8-річними хлопчиком і дівчинкою на територію України», – написав він у телеграмі.

Лубінець зауважив, що через повномасштабне вторгнення РФ в Криму активізувався тиск на людей, які дотримуються проукраїнських поглядів, тому жінка звернулася в Офіс омбудсмена з проханням допомогти із виїздом.

«Після низки здійснених заходів та наданих нами рекомендацій для перетину кордону, бабусі вдалося виїхати разом із неповнолітніми внуками. Наш супровід і допомога у цій операції з повернення – має гарний результат. Жінка із внуками в безпеці на території України», – додав омбудсмен.

Про це також повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак. За його словами, в межах плану дій президента Bring Kids Back UA Україні вдалося повернути додому ще двох українських дітей – це Єгор та Валерія, 2009 та 2015 років народження. Він повідомив, що ці діти народилися в Криму та опинилися під опікою бабусі у зв’язку зі смертю батька та позбавленням батьківських прав їхньої матері.

Міноборони Румунії вітає рішення США продати танки Abrams, але називає іншу суму

Міністерство оборони Румунії прокоментувало згоду Сполучених Штатів продати цій країні танки Abrams.

Як заявили у відомстві, Міністерство національної оборони «вітає» сповіщення, отримане від Конгресу США щодо продажу 54 танків Abrams, а також боєприпасів до них і симуляторів для навчання.

У відомстві очікують на постачання найбільш сучасних моделей, які наразі є на озброєнні армії США.

Водночас, за заявою Міноборони, очікувана сума контракту, яку раніше погодив румунський парламент – 1,07 мільярда доларів. Конгрес США був сповіщений про суму в приблизно 2,5 мільярда.

Читайте також: Британія достроково підготувала 30 тисяч українських військових – уряд

«Після схвалення Конгресом уряди Румунії та Сполучених Штатів підпишуть контракт типу «Лист про згоду», після чого закупівля румунською стороною буде здійснена за вартістю, визначеною й затвердженою парламентом Румунії», – додають у Міноборони.

Міністр національної оборони Ангел Тилвар заявив, що Румунія також очікує на постачання протикорабельних ракет NSM та офіційно обрала винищувачі F-35 для закупівлі.

Він назвав поточні програми з посилення румунської армії зброєю зі США найважливішим виміром військової співпраці між двома країнами, яка забезпечує Бухаресту «консолідовану позицію в регіоні, де, зі стратегічної точки зору, ми виступаємо опорою стабільності НАТО».

Напередодні Сполучені Штати оголосили про схвалення потенційного продажу танків M1A2 Abrams і відповідного обладнання Румунії на суму 2,53 мільярда доларів.

Армія РФ продовжує обстріли Херсонщини – місцева влада повідомила про ще трьох постраждалих

Російські війська продовжують обстріли Херсонщини, постраждали ще три людини, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.

«У Тягинці поранення отримала 67-річна жінка. Її доставили до медичного закладу для надання допомогу. Лікарі оцінюють стан потерпілої як середньо тяжкості.Внаслідок обстрілу Новорайського травмовано ще двох жінок, 66 та 35 років. Зараз вони перебувають у лікарні», – йдеться у повідомленні.

Раніше повідомлялося про загибель людини та поранення ще однієї через сьогоднішній російський обстріл передмістя Херсона.

10 листопада на Ставці верховного головнокомандувача обговорювалися, серед іншого, «конкретні рішення» щодо захисту Херсона, який щоденно зазнає російських атак. Президент України Володимир Зеленський анонсував підсилення протиповітряної оборони, засобів контрбатарейної боротьби, РЕБ та розвідки.

Минулої доби через російські обстріл Херсонщини загинули дві людини, ще п’ятеро – зазнали поранень, повідомила місцева влада.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

ЄС оцінить, який насправді дефіцит бюджету очікується в Україні – джерело

Європейський союз, обговорюючи макрофінансову допомогу Україні на наступні 4 роки, спиратиметься на оцінку експертів щодо ймовірного бюджетного дефіциту, зазначив європейський дипломат, не уповноважений давати коментарі ЗМІ, окреслюючи ситуацію з макрофінансовою підтримкою України.

ЄС наразі готує пакет макрофінансової допомоги на 50 мільярдів євро для України на 2024-2027 роки, це 12,5 млрд євро на рік, у той час як сума допомоги на 2023 рік становила 18 мільярдів євро. Раніше в Офісі президента України повідомили, що наступного року планується дефіцит на рівні 40 мільярдів доларів, 29 з яких – надходження від міжнародних партнерів і союзників.

«Ми вважаємо, що те, що ми зараз плануємо – 50 млрд євро на 4 роки у вигляді грантів та позик, буде достатнім, щоб утримати їх на плаву і навіть дозволити зробити трохи більше», – зазначив європейський дипломат.

Він наголосив, що фінансово Україну підтримує не лише Євросоюз, а й інші партнери, тож треба «подивитися, хто ще збирається долучиться». До того ж, свою оцінку мають зробити експерти, щоб визначити, «яким насправді є дефіцит», і скільки потрібно коштів.

Водночас дипломат запевнив, що ЄС знайде спосіб підтримати Київ фінансово. «Для нас очевидно – ми не можемо допустити суверенного дефолту України», – сказав він.

Що стосується ймовірного угорського вето під час ухвалення рішення про виділення 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги для України, то кілька дипломатів запевнили, що ЄС має «план Б» – допомогти Україні без участі Угорщини.

До схожого рішення Брюссель планував вдатися й торік, коли Угорщина блокувала пропозицію про надання Україні 18 мільярдів євро фінансової допомоги на 2023 рік. Та після кількох місяців перемовин лідерам вдалося ухвалити спільне рішення за участю всіх 27 країн-членів.

Днями Єврокомісар із питань бюджету Йоганнес Ганн заявив, що ЄС не дозволить Угорщині йти на шантаж у питанні додаткових коштів для України.
Рішення про пакет допомоги розміром у 50 мільярдів євро для України лідери 27-країн ЄС планують ухвалити на саміті 14-15 грудня у Брюсселі разом з переглядом довготривалого бюджету Євросоюзу, суперечностей щодо якого у блоці значно більше, ніж у питанні допомоги для України.

Читайте також: Є «колосальна нервозність» щодо того, чи будуть фінансувати Україну – радник президента

Верховна Рада 9 листопада схвалила проєкт держбюджету на 2024 рік. Відповідно до документа, доходи держбюджету становитимуть 1 трлн 768 млрд гривень, видатки – 3 трлн 355 млрд грн. Дефіцит державного бюджету становить 1 трлн 571,5 млрд гривень. Як повідомили у Мінфіні, потреба у зовнішній підтримці на забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони, становить близько 39 млрд дол. США. Залучення коштів від міжнародних партнерів на нагальні потреби держбюджету, зокрема у соціальній сфері та на гуманітарні потреби, заплановано від США, ЄС, МВФ, Світового банку, Японії та інших донорів.

ОГП: підприємство на Закарпатті шило одяг для збірної Росії з гірськолижного спорту

Правоохоронці провели обшуки на підприємстві на Закарпатті, яке, ймовірно, шило форму для російських спортсменів – про це повідомив Офіс генерального прокурора 10 листопада.

На місці обшуків вилучили продукцію та документи.

«За даними слідства, товариство виготовляло спортивний одяг для команди національної збірної РФ з гірськолижного спорту. Для цього вони використовували заготовки зимових лижних курток та емблеми з символікою держави-агресора», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Суд узяв під домашній арешт депутата Ніколаєнка, який скоїв смертельну ДТП

За даними слідства, на продукцію наносили маркування «одного з відомих італійських брендів» і під фіктивними даними реекспортували на адреси російських компаній.

Назви підприємства Офіс не розголошує. Триває слідство.

За даними голови Закарпатської обласної військової адміністрації Віктора Микити, підприємство належить громадянину Італії, на ньому шили зимові куртки бренду Vist на замовлення організації RUSSIA SKI TEAM.

Литва передала Україні «важливу партію» засобів для боротьби з дронами – Міноборони

Литва надала Україні «важливу партію» засобів для боротьби з дронами та генератори, повідомило литовське Міністерство оборони.

«Литва продовжує надавати непохитну військову підтримку Україні. Сьогодні було доставлено важливу партію технологій для боротьби з дронами та генераторів. Пропонуючи необхідні технології для сучасної війни, ці засоби боротьби з дронами відіграють життєво важливу роль у протидії противнику», – йдеться в повідомленні в Х (колишній твіттер).

Литва від початку повномасштабного вторгнення Росії надає Україні політичну та військову підтримку, а також надала притулок українським біженцям.

Зеленський: на Ставці обговорювали стратегію деокупації та «конкретні кроки» для її втілення

Президент України Володимир Зеленський заявив, що на Ставці верховного головнокомандувача обговорювалося «стратегічне бачення» деокупації частини України та «конкретні кроки» для його втілення.

«Важлива Ставка.Стратегічне бачення деокупації нашої землі та конкретні кроки для його втілення. Уточнення всіх планів і розрахунків для продовження активних дій. Воєнний бюджет на наступний рік. Акцент на тому, щоб стати самодостатнішими щодо снарядів, ракет, дронів, бронетехніки», – написав він у телеграмі.

Читайте також: Зеленський каже, що Україна має план, як боротися далі з силами РФ

За його словами, на засіданні також були звіти від командувачів про поточну ситуацію на фронті на всіх ключових напрямках: Куп’янський, Бахмутський, Авдіївський, Мелітопольський та лівобережжя Херсонщини.

«Конкретні рішення щодо захисту Херсона. Буде підсилення протиповітряної оборони, засобів контрбатарейної боротьби, РЕБ та розвідки», – додав він.

Війська РФ дронами атакували Нікополь, загинула жінка – ОВА

Російські війська двома безпілотниками вдарили по Нікополю – одна людина загинула, ще одна поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Пообіді ворог вдарив по Нікополю двома дронами-камікадзе. Загинула 67-річна жінка. Осколкові поранення отримав чоловік 68 років. Він ушпиталений», – написав він у телеграмі.

Наслідки атаки уточнюються.

Місцева влада щоденно повідомляє про російські атаки на Нікополь.

Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

Україна домовилась про повернення депортованого до РФ підлітка Єрмохіна – омбудсмен

Україна домовилась про повернення 17-річного Богдана Єрмохіна, депортованого з Маріуполя до Росії, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, Богдан Єрмохін скоро буде в Україні.

«Офіційно підтверджую, що маємо домовленості про повернення Богдана до України та його возз’єднання з сестрою. Прошу всіх заспокоїтися, а головне не розповсюджувати неперевірену інформацію. Адже така публічність шкодить процесам повернення», – написав він у телеграмі.

Читайте також: Депортований до РФ із Маріуполя підліток просить Зеленського про допомогу

Журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувалися із захисницею депортованого хлопця Катериною Бобровською. За її словами, депортований 17-річний неповнолітній українець вже декілька разів намагався втекти з РФ, але спроби були безуспішними. Вона каже, що виїхати з Росії хлопець офіційно не може – на це немає згоди російських посадовців. Днями вона повідомила, що Богдан отримав повістку, щоб з’явитися у військкомат Московської області. На думку його адвокатки, хлопця можуть мобілізувати і відправити на війну проти України – щойно йому виповниться 18 ( це станеться у листопаді).

Журналістам вдалося звʼязатися з російською омбудсменкою Марією Львовою-Бєловою, яка запевнила, що хлопця незабаром віддадуть сестрі, його українській опікунці.

Представники ФСБ мали бути в будівлі, є загиблі офіцери – ГУР про удар по Скадовську

У результаті удару по окупованому Скадовську на Херсонщині вранці 9 листопада є загиблі серед російських офіцерів, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкту Свобода.Ранок) представник ГУР Андрій Юсов.

«Так, є ураження, є загиблі. Що стосується точних даних у таких випадках їх не завжди є можливість оперативно з’ясувати. Тому інформація уточнюється. Але є загиблі серед офіцерського складу окупантів», – сказав він.

На уточнююче запитання журналіста Радіо Свобода, чи були там представники російського ФСБ, про що раніше повідомляли ЗМІ, Андрій Юсов сказав: «Вони мали перебувати там в цей період».

Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) міський законний голова міста Скадовськ Олександр Яковлєв, російські окупанти в Скадовську весь день розбирали завали після удару по будівлі в центрі міста, загиблих не менше десяти.

За його словами, будівля, де напередодні пролунав вибух, розташована в центрі міста і до повномасштабного вторгнення власники її використовували як «об’єкт для розміщення відпочиваючих». Нині, як зазначив він, після удару двоповерхова будівля зруйнована (перший поверх та частина другого).

«Після окупації росіяни, звісно, забрали її і там відомо, що проживали постійно якісь військові. Були автомобілі… Напевно, вчора була їх якась більша кількість, оскільки повідомляється про значну кількість постраждалих та загиблих. Відомо лише що там постійно була якась кількість машин. Тому там могли бути і високопосадовці якісь і цієї служби (ФСБ – ред). Відомо, що вчора вони майже цілий день розбирали ці завали. Тому все-таки, я думаю, там кількість загиблих точно буде більше. Наразі відомо, що не менше 10-ти загиблих, якась кількість поранених, але точної інформації ніхто не надає», – каже Яковлев.

За його даними, одразу після вибуху вся територія навколо була закрита, почалася посилена перевірка документів у перехожих.

Внаслідок удару по окупованому Скадовську в Херсонській області вранці 9 листопада є загиблі серед російських високопоставлених офіцерів, повідомили українські і російські ЗМІ.

За повідомленнями, удар був завданий із системи залпового вогню HIMARS. Журналіст російської служби Радіо Свобода Марк Крутов повідомив геолокацію удару по Скадовську. За його даними, зруйнований другий поверх двоповерхової цегляної будівлі.

Російське державне агентство новин ТАСС повідомляло про п’ятьох убитих і 10 поранених в результаті удару.

Британія достроково підготувала 30 тисяч українських військових – уряд

Уряд Великої Британії повідомив, що 30 тисяч українських військових пройшли навчання в рамках операції Interflex раніше від запланованого терміну.

Як повідомив британський міністр оборони Ґрант Шаппс, навчання завершили на сім тижнів раніше.

«Ми залучили міжнародних партнерів і можемо пишатися реальними змінами, які ми робимо для свободи України тут, у Великій Британії. Слава Україні», – написав Шаппс у соцмережі X (раніше Twitter).

У повідомленні британського уряду вказано, що це найбільша військова програма такого типу на британській землі з часів Другої світової війни.

За повідомленням, Interflex запустили в червні 2022 року і вона мала ціль підготувати 30 000 військовослужбовців до кінця 2023 року.

«Після запуску минулого літа до програми долучилася низка міжнародних партнерських сил, які надали важливий досвід, навчання і погляд на бойові дії на передовій. До числа цих країн входять Канада, Нова Зеландія, Норвегія, Данія, Фінляндія, Швеція, Литва, Нідерланди й Австралія. І сьогодні союзник НАТО, Румунія, також підтвердила свою участь, довівши загальну кількість країн-партнерів до десяти», – заявили в уряді Британії.

За повідомленням, за останні 12 місяців пакет підтримки Великої Британії розширився і тепер передбачає також підвищення кваліфікації українських морських піхотинців.

«Interflex змінив рівняння цієї війни, використавши український дух, мужність і рішучість і зіставивши це зі світовим військовим досвідом. Вирішальний внесок наших міжнародних партнерів у цю програму зміцнює глобальну підтримку України і підкреслює нашу єдину віру в те, що Україна може виграти і виграє цю війну», – заявив прем’єр Британії Ріші Сунак.

Операція Interflex, започаткована минулого року передбачає підготовку переважно нещодавно мобілізованих і добровольців, які впродовж п’яти тижнів отримують основні знання щодо володіння зброєю, навички ведення бойових дій, медичної допомоги.

Орбан заявив, що переговори про членство України в ЄС «не повинні починатися»

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не підтримує просування переговорів про майбутнє членство України в Європейському Союзі, вкотре давши зрозуміти, що його країна може стати головною перешкодою на шляху Києва щодо вступу до ЄС.

Як пише АР, в інтерв’ю державному радіо Орбан сказав, що країна, яка перебуває у війні, ще й близько не наближається до членства в блоці.

«Україна жодним чином не готова до переговорів щодо своїх амбіцій приєднатися до Європейського Союзу. Чітка позиція Угорщини полягає в тому, що переговори не повинні починатися», – сказав Орбан.

Угорщина має суперечки з ЄС через ймовірні порушення стандартів верховенства права та прав людини, що призвело до затримки мільярдів євро коштів від ЄС.

Орбан заперечив, що протидія Угорщини переговорам про членство України в ЄС пов’язана з цими коштами, і намагався розвіяти підозри, що його уряд використовує свій голос щодо України, щоб чинити тиск на ЄС.

Він додав, що його уряд «не прийме» тиск з боку ЄС щодо підтримки заявки України на членство в обмін на виділення коштів.

Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.

Reuters: ЄС має «план Б», якщо Угорщина накладе вето на 50 мільярдів євро допомоги Україні

Європейський cоюз зможе обійти будь-яке вето Угорщини і надати Україні 50 мільярдів євро (53,4 мільярда доларів) допомоги, заявили офіційні представники блоку. Про це Reuters повідомили двоє чиновників ЄС.

За їхніми словами, у випадку застосування Будапештом вето ЄС має спосіб обійти це, попросивши кожен з урядів блоку створити власний пакет допомоги Києву. Разом двосторонні договори обійдуться в однакову суму.

«Угорщина ризикує перегнути палицю. Ми б хотіли мати їх у складі, але настає момент, коли людям набридає, що Будапешт тримає всіх у заручниках. Обхідний шлях виснажливий, але ми його маємо, якщо знадобиться», – сказав один із чиновників ЄС.

Інший посадовець, який також говорив на умовах анонімності, каже, що «питання грошей для України так чи інакше вирішиться, Київ отримає підтримку ЄС»:

«Якщо Угорщина стане перешкодою для необхідної одностайності, щоб зробити це через бюджет ЄС, країни-члени знайдуть інший спосіб, наприклад, міжурядову угоду або національні гарантії».

Будапешт це повідомлення не коментував.

Раніше повідомлялося, що Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за пакет допомоги на саміті 14–15 грудня.

Є побоювання, що допомога може бути заблокована прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який заявляв, що він «пишається» продовженням своєї комунікації з Росією, та заперечував проти подібної підтримки в минулому. Такі виплати зі спільного бюджету ЄС потребують одностайної підтримки всіх держав-членів.

Минулого року Угорщина наклала вето на аналогічну пропозицію про надання Україні 18 мільярдів євро фінансової допомоги у 2023 році. Після кількох місяців суперечок Будапешт зрештою погодив пакет, отримавши, як він сказав, поступки від блоку щодо допомоги Угорщині.

Через російський обстріл передмістя Херсона загинула людина, ще одна поранена – ОВА

Російські війська з артилерії атакували Кіндійку – загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Близько 10:30 російська армія з артилерії атакувала Кіндійку. Постраждали двоє людей. Від отриманих травм на місці загинув 69-річний чоловік», – написав він у телеграмі.

За його словами, ще один місцевий житель – 63 роки – отримав вибухову травму та поранення спини. Його у стані середньої тяжкості доставили до лікарні.

Минулої доби через російські обстріл Херсонщини загинули дві людини, ще п’ятеро – зазнали поранень, повідомила місцева влада.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Ігнат: навчання на F-16 йде за планом, деякі українські пілоти вже проходять «підготовку в небі»

Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що процес навчання українських льотчиків на F-16 йде за планом, деякі пілоти вже проходять «підготовку в небі».

«Просувається (навчання), згідно з планом. Мало інформації. Процес пішов – Це найголовніше. Партнери не надто хочуть деталізувати процес проходження навчання. Але те, що пілоти вже навчаються на F-16 в повітрі безпосередньо. Не усі, звичайно. Окремі пілоти вже проходять підготовку в небі з інструктором на бойових літаках. Тому все йде згідно з планом. Наше завдання – дочекатися, тримати країну, тримати наше небо тут всередині», – сказав він в ефірі національного телемарафону.

За його словами, Україна робить своє «домашнє завдання» для прийому F-16 на українських аеродромах.

«Льотчики навчаються. Процес йде так, як було заплановано», – додав Ігнат.