Генштаб: ЗСУ відбили 10 атак Росії біля Кліщіївки та Андріївки протягом дня
Протягом дня на фронті відбулося 52 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 23 листопада.
За зведенням, російські війська вели штурмові дії біля Синьківки на Куп’янському напрямку, де Сили оборони відбили дві атаки.
«На Бахмутському напрямку противник вів безуспішні штурмові дії біля Кліщіївки та Андріївки Донецької області, де Силами оборони відбито 10 атак», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські війська вели «безуспішні штурмові дії» на схід від Новокалинового, Авдіївки та Первомайського, ЗСУ відбили там загалом 18 атак.
Читайте також: Раптово загинув у тилу: як в Україні розслідують смерть у війську – на прикладі справи Максима Косонога
«На Мар’їнському напрямку ворог, за підтримки авіації, вів безуспішні штурмові дії в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де Силами оборони відбито 11 атак», – додає штаб.
Водночас командування не зафіксувало наступальних дій російської армії на Лиманському, Шахтарському та Запорізькому напрямках.
Сили оборони України наступальні дії на Мелітопольському та Бахмутському напрямках.
«Наші воїни надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – додає штаб.
Читайте також: У Міноборони заявили про прискорення поставок нових зразків зброї в армію
Генштаб звітує про 11 ударів по місцях зосередження російських військ та техніки, а також низку ракетних ударів по російському особовому складу та військових цілях.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив 23 листопада, що російські війська розпочали третю хвилю активних дій у рамках наступу на Авдіївському напрямку.
На початку цього тижня американський Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на геолоковані кадри дані повідомив, що Сили оборони України контратакували і просунулися вперед під Авдіївкою 19 листопада.
Прем’єр-міністерка Литви відвідає Україну з кількаденним візитом
Прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте їде до України з кількаденним візитом, повідомили литовські медіа 23 листопада.
Очікується, що голова уряду пробуде в Україні чотири дні. Вона планує зустрітися з керівництвом країни, хоча детальна програма наразі не оприлюднюється.
Як цитує литовський суспільний мовник LRT, Шимоніте планує взяти участь у засіданні ініціативи «Зерно з України».
Читайте також: Литва передала Україні генератори та сухпайки для військових
«На запитання, що вона планує обговорити в Україні, Шимоніте заявила, що обговорюватимуться «всі теми», – передає мовник.
Українська сторона наразі не повідомляла про прибуття прем’єр-міністерки Литви.
Інґріда Шимоніте відвідала Україну рік тому, в листопаді 2022 року.
Польські фермери повідомили про блокування на місяць кордону з Україною
Із солідарності з перевізниками Польщі сьогодні тамтешні фермери влаштували пікет і блокування пункту пропуску «Медика» на кордоні з Україною. Досі цей перехід був єдиний, який не перекривали перевізники.
Як передає кореспондент Радіо Свобода з посиланням на місцевих фермерів, попереджувальна блокада КПП «Медика-Шегині» триватиме три дні (четвер, пʼятниця, субота) з 9:00 до 20:00, але вже з понеділка кордон перекриють цілодобово впродовж місяця. Фермери стверджують, що мають на це дозвіл від місцевого органу влади (війта).
«Був великий наплив зерна з України, наш локальний Підкарпатський ринок був «залитий» збіжжям і ми маємо дуже дешево продавати свій врожай. Це все через Україну, а наша влада це прийняла. Ми в критичній ситуації. Зрозумійте, ми не виступаємо проти звичайних українців, тільки проти влади, яка робить погані кроки», – сказав у коментарі Радіо Свобода один з організаторів страйку фермерів Роман Кондрув.
За його словами, пропускатимуть одну вантажівку на годину, як і перевізники. Гуманітарні та військові вантажі для України будуть їхати безперешкодно.
Прокудін: двоє дітей поранені через російський обстріл Херсона
Двоє дітей постраждали через обстріл Херсона російськими військами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 23 листопада.
«До лікарні доставили 15-річного хлопчика та його 11-річну сестричку. У старшого – травмована голова, нога і спина, а в молодшої діагностували поранення обличчя та гостру реакцію на стрес», – заявив він.
За словами Прокудіна, діти зараз отримують необхідну медичну допомогу.
Читайте також: МВС: російська артилерія вдарила по Чорнобаївці на Херсонщині, є загиблі і поранені
Як додає Офіс генерального прокурора, діти постраждали через артилерійський обстріл Херсона близько 16:35 у четвер. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема, обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
За останні 10 років близько 3500 людей стали політв’язнями у Росії – правозахисники
У Росії з 2012 року 3425 осіб зазнали переслідувань у політично мотивованих справах, повідомляє правозахисна організація «ОВД-Инфо». Згідно з зібраними організацією даними, більшість політв’язнів, засуджених у Росії та анексованому Криму, вже вийшли на волю, у в’язницях і колоніях наразі залишаються 1010 осіб.
Якщо у 2012 році у статусі політв’язнів було 88 людей, то починаючи з наступного року кількість людей, які переслідуються з політичних мотивів, неухильно зростала, досягнувши максимуму у 2022 році – 704 особи, зазначають автори дослідження.
Станом на листопад 2023 року кількість політв’язнів становить 441 особу.
Більшість людей, переслідуваних у політично мотивованих справах – громадяни віком від 30 до 50 років, причому наймолодшому політв’язню 14 років, найстаршому – 88. Чоловіків серед політв’язнів більшість – 2923, а жінок – 494, стать ще восьми фігурантів невідома через таємність судового провадження.
Серед загальної кількості людей, які переслідуються за політичними мотивами 3001 людина – громадяни РФ, 65 – України, 12 політв’язнів мають громадянство РФ та України, 27 – Таджикистану, 25 – Киргизстану.
Найчастіше справи з політичних мотивів відкривали у Москві (625 справ), анексованому Криму (241 справу) та Санкт-Петербурзі (185 справ).
При цьому 1048 осіб зазнали переслідувань за організацію екстремістської діяльності, 246 політв’язням інкримінували застосування насильства щодо представника влади, а 243-м – поширення «фейків» про російську армію.
Україна запровадила санкції РНБО проти 147 осіб і понад 300 компаній
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про обмежувальні заходи – про це повідомляє Офіс президента 23 листопада.
Сайт президента оприлюднив два укази «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», які містять переліки із загалом 147 фізичних та 303 юридичних осіб. Більшість із них – російські громадяни та компанії.
Читайте також: «Посилюємо тиск»: Зеленський щодо нових санкцій проти Росії
Зокрема, серед підсанкційних осіб: російський політик Анатолій Чубайс, голова правління компанії «Россети Ленэнерго» Ігор Кузьмін та його заступник Леонід Акімов.
Перелік обмежувальних заходів включає, поміж іншого, блокування активів та заборону на виведення активів в Україні за межі країни.
Зеленський 18 листопада запровадив санкції проти низки фізичних осіб, які підтримували РФ.
Це «детектив очима вбивці»: опублікували інсайдерську звітність Кремля перед нападом на Україну
Усвідомлення світом колонізаторських прагнень сучасної Росії дає можливість зрозуміти причини ведення нею війни проти України. Доказом намірів Кремля є його інсайдерська звітність за період, що передував широкомасштабному вторгненню в Україну 24 лютого 2022 року. Цю звітність опублікував колишній головний редактор телеканалу «Дождь» Михайло Зиґар. Подробиці передає «Голос Америки».
«Демонтаж імперіалістичного мислення» – таке обговорення зініціював Національний фонд підтримки демократії (NED) у Вашингтоні.
Президент NED Деймон Вілсон представив книгу російського журналіста, колишнього головного редактора телеканалу «Дождь» Михайла Зиґара «Війна і покарання: історія російського гноблення та українського опору». У якій, зокрема, опублікована детальна інсайдерську звітність про ухвалення рішень режимом Путіна за місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
Вілсон вважає, що книга може посприяти припиненню «пошуку виправдань Кремля і його жорстокої війни» як російською, так і західною аудиторією.
Для самих росіян, каже Вілсон, це дуже потрібна дискусія, оскільки міжнародна агресія Росії живиться внутрішніми репресіями.
«Я називаю це «детектив очима вбивці», це історія про те, як Росія пресувала Україну з 17 століття», – так сам Михайло Зиґар описує свою книгу.
Зиґар каже, що відчув особисту потребу і відповідальність, щоб почати писати про це, оскільки досі навіть в університетах на Заході шириться створений пропагандистами імперський історичний наратив Російської імперії.
Багато росіян, наголошує Зиґар, вірять у цей історичний наратив та у чимало сфабрикованих псевдоісторичних «фактів». І тому у своїй книзі він намагається розвінчати міфи, які в Росії використовували для гноблення України.
На думку Зиґаря російське суспільство, інтелектуали навіть ще «не починали інтелектуальний процес переосмислення Російської імперії, тоді як, наприклад, у Великій Британії цей процес почався 100 років тому».
«Більшість російських істориків були зосереджені на злочинах більшовизму, Сталіна, Леніна, але ніколи не торкалися ширшої ідеї російського імперіалізму, – сказав Зиґар. – І тому мені довелося написати ці книги»...
У «Слузі народу» повідомили про призупинення членства Одарченка у фракції на час розслідування НАБУ
За рішенням голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді членство депутата Андрія Одарченка призупинене на час проведення розслідування НАБУ, повідомили Радіо Свобода у пресслужбі партії.
«Це стандартна процедура, яка застосовується нами в подібних випадках. Остаточне рішення щодо нього буде прийнято за результатами слідства. Але ще раз хочемо наголосити, що як і в попередніх випадках, ніхто нікого вигороджувати не буде. Політична відповідальність уже настала. Далі справа за антикорупційними органами», – повідомили у партії.
Раніше голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк повідомила Радіо Свобода, що виключення депутата Андрія Одарченка з партії розгляне дисциплінарна комісія. Вона зазначила, що політична сила «дуже швидко» реагує, коли йдеться про виключення з партії чи фракції.
Напередодні Вищий антикорупційний суд обрав народному депутату Андрію Одарченку з партії «Слуга народу» запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном два місяці з можливістю внесення застави у 15 мільйонів гривень.
Під час судового засідання Одарченко заперечив, що давав хабар голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму. Він визнав контакти з Найємом, але заявив, що той нібито просив навчити його користуватися криптовалютою. Крім того, депутат заявив, що справа проти нього може бути свідченням «політичних чи якихось інших переслідувань».
У Національному антикорупційному бюро України 21 листопада заявили про викриття народного депутата на спробі підкупу топпосадовця біткойнами. За даними з кількох джерел, в тому числі співрозмовників Радіо Свобода, йдеться про представника «Слуги народу» Андрія Одарченка.
За даними НАБУ, депутат пропонував голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури неправомірну вигоду у криптовалюті Bitcoin – в еквіваленті 50 тисяч доларів США, в обмін він просив сприяння в отриманні коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ на ремонт підконтрольного йому об’єкта інфраструктури.
Як заявила голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк у коментарі Радіо Свобода, виключення народного депутата Андрія Одарченка з партії розгляне дисциплінарна комісія.
До парламентських виборів Андрій Одарченко був деканом факультету управління торговельно-підприємницькою та митною діяльністю Харківського державного університету харчування і торгівлі. Також він був бізнесменом та володів низкою компаній з управління й оренди майна у Харкові.
Міненерго: Україна від початку року отримала майже 6 тисяч тонн допомоги для енергетики
Протягом 2023 року року Україна отримала майже 500 вантажів гуманітарної допомоги для енергетичної галузі, повідомляє Міністерство енергетики 23 листопада.
«Протягом 2023 року в Україну надійшло 496 вантажів гуманітарної допомоги для енергетичного сектору загальною вагою 5 938 тонн. Донорами допомоги у 2023 році стали близько 120 компаній, урядових інституцій і громадських організацій з 34 країн», – йдеться в повідомленні.
Через негоду енергетики переходять на посилений режим у Києві та області – ДТЕК
Через негоду енергетики переходять на посилений режим в Києві та області, повідомила у четвер пресслужба компанії ДТЕК.
«Енергетики в посиленому режимі готові ліквідовувати наслідки ймовірних аварій, якщо вони відбудуться. Нагадуємо: несприятливі погодні умови можуть призвести до падіння дерев та обриву проводів. Будьте обережні, не нехтуйте правилами безпеки та не наближайтесь до ліній електропередач», – йдеться в повідомленні.
У пресслужбі КМДА також попередили про перший рівень небезпечності (жовтий) через прогнозований на найближчу добу поривчастий вітер у Києві.
Міністерство енергетики України опівдні повідомляло, що через негоду та бойові дії без світла залишилися 413 населених пунктів, застосування планових відключень побутових споживачів не передбачається.
За прогнозами синоптиків, через вплив активного циклону в Україні, окрім західних і східних областей, в найближчі дні очікуються складні погодні умови. Як попереджає Укргідрометцентр, 26-27 листопада у Київській, Чернігівській, Черкаській, Одеській областях сильні снігопади, у Сумській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській областях сильні мокрий сніг та дощ, місцями ожеледь. Приріст снігового покриву 20-30 см, подекуди 40-50 см. Очікуються хуртовини, снігові замети, на дорогах ожеледиця. У Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій областях пройдуть сильні дощі.
У північних, центральних, південних областях очікується посилення вітру до 17-22 м/с, подекуди до 25-ти.
Посол України у Польщі Василь Зварич підтвердив смерть другого українського водія, який перебував у черзі через страйк польських перевізників перед пунктом пропуску у напрямку України.
«У зв’язку зі смертю уже другого українського водія, який керував українським вантажним автомобілем, та перебував у черзі, спричиненій страйком польських перевізників перед пунктом пропуску Корчова, посольство в терміновому порядку звернулося з черговою офіційною нотою до Міністерства закордонних справ Польщі, вимагаючи розблокувати рух вантажних транспортних засобів. Відповідні сигнали доведені також до Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі», – написав він у своїй сторінці у фейсбуці.
Посол наголосив, що обмеження вантажного руху польськими протестувальниками створює загрозу життю та здоров’ю людей, спричиняє значну загрозу безпеці та порядку руху на дорогах загального користування, а відтак, відповідно до норм польського закону «Про зібрання», дає прямі підстави до розпуску страйку.
«Ми закликаємо польську владу до рішучих дій з розблокування руху і недопущення, щоб українські, польські та іноземні водії вантажного автотранспорту простоювали в багатокілометрових чергах без належних для цього умов – ставали заручниками дій організаторів протесту», – додав він.
Читайте також: «Вільний світ не допустить, щоб український воїн боровся далі голими руками» – посол Зварич
Василь Зварич зауважив, що кожен має право на протест, але обрана цього разу форма, час і тривалість зібрання, в складних погодних умовах, створює реальну загрозу життю і здоров’ю, а також безпеці людей.
11 листопада стало відомо, що у вантажівці перед пунктом пропуску «Дорогуськ – Ягодин» помер український водій, що планував перетнути кордон. Це сталось на парковці міста Хелм, неподалік від пункту пропуску. Сьогодні, 23 листопада, ЗМІ з посланням на Асоціації міжнародних автоперевізників повідомили, що у Польщі на стоянці неподалік пункту пропуску «Корчова-Краківець», де відбувається страйк польських перевізників, помер ще один український водій.
Як встановлювати правду, знайти винних, відновлювати справедливість, коли стається самогубство або вбивство в армії? Військо – закрита структура, і злочини, вчинені серед військовослужбовців, розслідуються досить складно. Юристи кажуть: Україні потрібно терміново удосконалювати систему військового слідства і правосуддя. Адже в умовах повномасштабної війни життя в армії стосується великої частини суспільства.
У серпні 2023 року солдат Нацгвардії Максим Косоног загинув на посту на одному зі стратегічних об’єктів Дніпропетровщини. Його справу кваліфікують як самогубство, у той час як рідні мають підстави підозрювати вбивство.
З чим стикнулась дружина військовослужбовця, намагаючись з'ясувати обставини загибелі чоловіка? Як відбуваються розслідування подібних справ? Які важелі впливу на ситуацію є в потерпілих? Донбас Реалії аналізують цю проблему на прикладі трагедії, що сталась із Максимом Косоногом.
«Ще вранці ми обговорювали плани на майбутнє»
Військовослужбовець Національної гвардії Максим Косоног був досвідченим бійцем: він півтора року прослужив в АТО, бував у гарячих точках Донбасу, потім – працював на шахті в рідному Павлограді, а у вересні 2021-го сам підписав контракт на службу в Нацгвардії. Початок повномасштабної війни чоловік сприйняв спокійно, каже його дружина Альона Косоног: не боявся й готувався, що його можуть відрядити на фронт.
«Напередодні початку повномасштабної війни він був у своїй військовій частині, на об’єкті. 24-го повідомив мені, що почалася війна. Деякі речі у нас були готові, сумка його, військовий одяг, бо їх почали готувати до цього раніше. 25 лютого їх відправили на один з блокпостів, вони були на охороні два чи три місяці, потім повернули назад, до частини. У лютому 2023-го їм повідомили, що вони всі повинні бути готові на відправку. Ми купили йому бронік і навушники, я зібрала медикаменти. Він готувався. Він був готовий, що рано чи пізно їх відправлять. У червні вони проходили двотижневу підготовку, навчання, і ми вже розуміли – або кінець липня, або в серпні вони їх відправлять. Для нього це була не перша війна. Він не боявся йти на війну», – каже жінка.
«О 10-й ранку він мені написав повідомлення, зробив скріншот з їхньої групи, де він був у списках, – хто буде відправлений на фронт. Того ж дня зразу після нашої розмови я знайшла в інтернеті шолом, аптечку, замовила, скинула йому посилання. Востаннє ми з ним розмовляли об 11:19. Він був спокійний, єдине – дуже хвилювався за нас. Надворі було спекотно, а ми з дітьми після лікарні гуляли в парку. А він спитав, чи ще довго гулятимемо, бо спека. Він ніколи не повідомляв, хто стоїть з ним на посту, а того дня написав мені ім’я і прізвище хлопця, який з ним стояв. Їхні пости розташовані за 500-800 метрів один від одного, хлопці іноді сходяться докупи і спілкуються. Цей хлопець стояв на сусідньому посту. Він також був у списках на відправлення. Я не здивувалася. Я подумала, що він мені написав його дані, щоб, коли їх відправлять і не буде зв'язку, я змогла б зв’язатися з ним. Дивно не було, бо всередині 2022 року він вдома мені записав у блокнот номери телефонів, прізвища й посади командирів, замполіта, діловода, номер роти, номер батальйону, щоб у мене була вся інформація», – каже Альона...
Суд заарештував майно Дубінського, його матері та колишньої дружини
Печерський районний суд ухвалив заарештувати майно народного депутата Олександра Дубінського, а також його матері та колишньої дружини. Про це йдеться в ухвалі суду, опублікованій 22 листопада, яку медіа поширили в четвер.
Документ не містить імен фігурантів справи, проте обставини вказують на родину Дубінського.
Ухвала посилається на заяву виконавчої директорки «Центру протидії корупції» Дар’ї Каленюк, що ініціювала кримінальне провадження. Згідно з нею, народний депутат та його родичі «протягом кількох останніх років стали власниками 24 квартир, 17 автомобілів, двох будинків і 70 соток землі на загальну суму близько 2,5 мільйонів доларів».
«При цьому офіційні доходи ОСОБА_5 та його близьких родичів не могли дозволити їм набути таку кількість майна», – йдеться в ухвалі.
Читайте також: Арешт Дубінського в Україні викликав значну реакцію у США через зв’язок українського депутата з Джуліані, адвокатом Трампа
Відтак суд задовольнив клопотання Офісу генерального прокурора й наклав арешт на нерухомість і автомобілі Дубінського та його родини. Сам народний депутат це рішення наразі не коментував.
Кримінальну справу проти Дубінського про ймовірне ухилення від сплати податків та легалізацію доходів відкрили в 2021 році. Його також підозрюють у державній зраді. 14 листопада суд взяв народного депутата під варту на два місяці.
МВС: російська артилерія вдарила по Чорнобаївці на Херсонщині, є загиблі і поранені
Російська артилерія завдала удару по Чорнобаївці на Херсонщині – загинули три людини, ще пʼятеро поранені, повідомив міністр внутрішніх справа Ігор Клименко.
«Ворог здійснив потужний артилерійський обстріл Чорнобаївки на Херсонщині. Троє загиблих. Пʼятеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості», – написав він у телеграмі.
За його словами, також через обстріл пошкоджені понад 60 житлових будинків та господарських споруд.
Раніше сьогодні місцева влада повідомила, щоросійські війська з безпілотника атакували велосипедиста в Бериславі, він загинув.
Читайте також: Війська РФ вночі обстріляли об’єкт інфраструктури в Кривому Розі, поранили цивільного у Херсоні – влада
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Сейм Латвії підтримав початок переговорів про вступ України та Молдови до Євросоюзу
Латвія підтримує початок переговорів про членство України та Молдови в Європейському союзі – про це повідомила пресслужба Сейму країни з посиланням на заяву, ухвалену 23 листопада.
Пресслужба цитує голову Комісії з європейських справ Сейму Едмундса Чепуритіса, який зазначає, що Київ і Кишинів виконали «величезну роботу» з євроінтеграції, попри повномасштабну агресію Росії проти України та її гібридні операції в Молдові.
«Депутати закликають інші країни-члени підтримати рекомендації Єврокомісії та схвалити початок переговорів про вступ до кінця цього року. Парламентарії також закликають Єврокомісію та Раду Євросоюзу невідкладно підготувати та затвердити рамки для переговорів з Україною та Молдовою», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Санду: немає ознак, що гібридні атаки РФ на Молдову припиняються
Сейм також радить Україні та Молдові продовжувати впроваджувати реформи, необхідні для вступу до Євросоюзу, та декларує готовність Латвії надати необхідну підтримку.
Президент України Володимир Зеленський повідомив 21 листопада, що Україна ухвалила всі рішення, необхідні для початку переговорів про вступ до Євросоюзу. Цю заяву він зробив після візиту до Києва президента Європейської ради Шарля Мішеля та президентки Молдови, яка також претендує на членство в ЄС, Маї Санду.
Зі свого боку, Шарль Мішель в перебігу візиту до Києва заявив, що очікує на «складну» зустріч щодо початку переговорів про вступ України в ЄС у грудні.
Війська РФ з безпілотника атакували велосипедиста в Бериславі, він загинув – ОВА
Російські війська з безпілотника атакували велосипедиста в Бериславі, він загинув, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Російська армія вбила літнього жителя Берислава. Близько 11:30 окупанти з безпілотника атакували велосипедиста, який рухався вулицею. На жаль, 70-річний чоловік отримав поранення, несумісні з життям», – написав він у телеграмі.
Раніше місцева влада повідомила, що через російський обстріл передмістя Херсона поранень зазнала 51-річна жінка.
Росія: у Ростові викраденого на Запоріжжі волонтера засудили до 18 років ув’язнення – ЗМІ
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив громадянина України Дмитра Голубєва до 18 років колонії суворого режиму, визнавши його винним у тому числі за статтею про «вчинення акту міжнародного тероризму». Про це 23 листопада повідомили російські медіа з посиланням на пресслужбу суду, передає російська служба Радіо Свобода.
За версією російської Федеральної служби безпеки, Дмитро Голубєв нібито влаштував вибух у будівлі Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу ДІБДР у Мелітополі та планував ще два вибухи – на дорозі та біля військово-цивільної адміністрації Запорізької області, передає російське видання «Коммерсант».
У публікаціях медіа з посиланням на висновки слідства йдеться про те, що підсудний виступав проти російської влади та агресії проти України.
Читайте також: ОГП: нацгвардійців РФ підозрюють у тортурах і вбивствах цивільних під час окупації Херсона
У суді Дмитро Голубєв визнав фактичні обставини справи, але не погодився з їхньою кваліфікацією, заявив «Комерсант».
Українська влада наразі не коментувала ці повідомлення.
У квітні 2023 року «Центр журналістських розслідувань» повідомив, що у російському Ростові-на-Дону розгляне судять запорізького волонтера Дмитра Голубєва, який доставляв гуманітарну допомогу до окупованого Мелітополя. Російські силовики викрали Голубєва 11 серпня 2022 року і депортували його до Криму, а згодом – до Росії.
Мелітополь був захоплений російськими військами на початку березня минулого року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення. 30 вересня 2022 року президент Росії Володимир Путін підписав указ про приєднання частини Запорізької області, де розташоване місто, поряд із ще кількома окупованими українськими територіями, до Росії. Це рішення не визнано переважною більшістю країн світу.
У Міноборони заявили про прискорення поставок нових зразків зброї в армію
Міністерство оборони заявляє про прискорення поставок нових зразків зброї в армію, це стало можливим завдяки внесеним днями змінам до постанови Кабміну від 2015 року № 345, повідомляє пресслужба відомства.
«Очікується, що внаслідок цих змін процес постачання нових зразків озброєння та військової техніки скоротиться до 20 днів, хоча цей термін може змінюватися залежно від якості та повноти наданих виробником матеріалів», – йдеться в повідомленні.
У Міноборони кажуть, що раніше для того, щоб зброя чи техніка потрапила до ЗСУ, виробники долали процедуру, яка складалася з шести етапів і могла затягуватись на кілька місяців, відтепер з неї вилучено одну найтриваліших бюрократичних перепон – видання наказу про допуск до експлуатації. Його погодження з різними структурами МОУ та Генштабу зазвичай тривало близько місяця.
Оновлений fast track постачання зброї передбачає також і скорочення термінів на інших етапах, зокрема, випробування нових зразків зброї та перевірка їхніх бойових характеристик відбуватиметься безпосередньо на полі бою, додають у міністерстві.
Раніше також у Міноборони анонсували, що виробничий цикл для зброї буде скорочений на період воєнного стану. Очікується, що це «розв’яже руки» виробникам, які тепер можуть самі визначати, за якими технічними параметрами здавати продукцію. Військові мають погоджувати перелік параметрів, тоді як раніше вони «прописували в технічних умовах значний перелік цих параметрів».
У жовтні міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив про значне зростання виробництва снарядів в Україні, хоча Київ продовжує переважно покладатися на постачання партнерів.
Прокуратура: 8 суддів із Криму заочно засудили за державну зраду
Український суд виніс вирок щодо вісьмох суддів, які після анексії Криму в 2014 році перейшли на роботу до створених Росії судових інстанцій Криму. Про це повідомляє пресслужба Прокуратури Автономної Республіки Крим 23 листопада.
Згідно з повідомленням, вирок оголосили щодо підконтрольних Росії суддів Верховного суду Криму, голови та судді Сімферопольського районного суду Криму, суддів Євпаторійського та міського суду Феодосії, суддів Джанкойського районного суду.
«Засуджені здійснювали правосуддя на користь держави-окупанта, тим самим сприяючи становленню та зміцненню окупаційних органів на півострові», – йдеться у повідомленні Прокуратури АРК.
Як заявили у відомстві, п’ятьох із обвинувачених суддів засудили до 12 років позбавлення волі, ще двох – до 13, один із них отримав 15 років за статтею «державна зрада». Наразі публічної реакції засуджених немає.
Раніше представниця президента України в Криму Таміла Ташева заявила, що «одним із пріоритетних завдань України після деокупації Криму стане виявлення та притягнення до відповідальності тих, хто сприяв російській анексії півострова». За її словами, ті, хто вчиняв злочини проти людяності та військові злочини, порушував права людини та вчиняв злочини, визначені як геноцид, мають бути притягнуті до відповідальності.