Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

«Пряме влучання снаряда». Війська РФ обстріляли дитячу бібліотеку в Херсоні – ОВА

Російські військові вранці 24 листопада вдарили по дитячій бібліотеці в Херсоні, люди при цьому не постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Дитяча бібліотека. Шоста ранку. Пряме влучання снаряда. Варвари знищили херсонську книгозбірню, яка роками радувала наймолодших відвідувачів і їхніх батьків», – написав Прокудін у телеграмі.

Водночас у Міністерстві внутрішніх справ України повідомили, що внаслідок чергового удару російських військ по Херсону в одному з мікрорайонів за різними адресами спалахнуло одразу декілька пожеж: горіли житловий будинок, автомобіль і господарча споруда.

«Через постійні повторні обстріли рятувальникам доводилося неодноразово повертатись до гасіння, але всі пожежі ліквідували», – додали в МВС.

12 листопада місцева влада повідомила, що внаслідок російського удару в Херсоні була суттєво пошкоджена обласна бібліотека імені Гончара.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

«Перепризначення Путіна»: як Росія готується до президентських виборів в окупації

Як Росія готує окуповані території до проведення своїх президентських виборів? Які технології використовує окупаційна влада і чи мають вони ефект? Чому в Росії голосують за Путіна і як Кремль буде використовувати результати виборів президента? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Костін привітав створення Європолом OSINT-підрозділу для розслідування воєнних злочинів в Україні

Генеральний прокурор України Андрій Костін «щиро привітав» рішення Європолу створити робочу групу з розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) для розслідування воєнних злочинів в Україні.

За словами Костіна, цей крок позначає «черговий важливий етап» у співпраці з організацією, яка приєдналася до Спільної слідчої групи (JIT).

«Аналітична підтримка Європолу є величезним внеском у мережу повної відповідальності за міжнародні злочини Росії. Дякуємо, що ви з нами», – заявив він.

Європол повідомив 21 листопада, що вирішив створити OSINT-підрозділ, щоб підтримати розслідування воєнних злочинів, скоєних в Україні.

До ініціативи долучилися 14 країн, які погодилися виділити потужності в галузі OSINT на підтримку «пріоритетних запитів» з України, інших країн та Міжнародного кримінального суду.

Обстріл Чорнобаївки міг статися через анонс похорону військового – ОВА звернулася до правоохоронців

У Херсонській обласній військовій адміністрації не виключають, що російський обстріл села Чорнобаївка касетними боєприпасами міг відбутися через публікацію анонсу прощання із загиблим військовим сільською радою, заявив в ефірі Радіо.Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Олександр Толоконніков, речник Херсонської обласної військової адміністрації.

За його словами, голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін звернувся до правоохоронців, щоб розслідувати цей інцидент.

Толоконніков додав, що представники ОВА звернулися до правоохоронців ще в переддень удару, через це в процедуру прощання внесли зміни.

«Всі ці дані передані до правоохоронних органів ще 22 листопада. Голова ОВА дав доручення письмове Михайлу Линецькому – це голова Херсонського району, щоб він провів службове розслідування стосовно цього випадку в Чорнобаївській сільській раді (анонс похорону) ще до обстрілу. Тому що таке не можна було робити. І наступного дня, як підтвердження того, що таке не можна робити, був обстріл Чорнобаївки. У тому числі повідомлені правоохоронні органи, прокуратура, СБУ щодо цього випадку», – заявив речник голови ОВА.

Водночас, за його словами, обстріл був здійснений не по тому місцю, де відбувся похорон. В ОВА не можуть точно стверджувати, чи пов’язана публікація анонсу прощання з атакою сил РФ, проте і не відкидають такої версії.

«Сам обстріл був не по тому місцю, де саме планувався захід (поховання). Звичайно, ми не можемо цього відкидати, тому що це логічно. 12:00 – там (в анонсі –ред.), 12:15 – почався обстріл. Ми не можемо не бачити очевидного», – сказав речник Херсонської ОВА.

23 листопада сили РФ завдали удару по Чорнобаївці на Херсонщині – загинули три людини, щонайменше п’ятеро поранені, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

Місцевий телеграм-канал «Херсон. Війна без фейків» опублікував скріншот анонсу прощання із загиблим військовим Артемом Базановим від сільської ради Чорнобаївки, який на сторінці ради спочатку опублікували, а потім нібито видалили. У повідомленні був зазначений час події – 12:00.

Двоє поранених у Чорнобаївці перебувають у тяжкому стані, повідомив Толоконніков. За його даними, внаслідок обстрілу пошкоджено шість десятків житлових будинків і господарських споруд.

Розвідка Британії заявила про «гостру дилему» командирів на тлі втрат РФ від дальніх ударів ЗСУ

Російські війська в Україні продовжують зазнавати масових втрат від українських дальніх високоточних ударів далеко за лінією фронту, і російські командири стикаються з «гострою дилемою» у зв’язку з цим, заявила розвідка Великої Британії.

«Солдати на місцях, як правило, добре обізнані про радіус дії систем озброєння супротивника. Однак, зіткнувшись із реальністю дуже тривалого бойового розгортання, командири стикаються з гострою дилемою. Вони повинні збалансувати найкращу практику утримання військ розосередженими і менш вразливими до ударів, і повсякденну вимогу збирати підрозділи разом для здійснення управління і підтримки морального духу», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 24 листопада Міністерство оборони Великої Британії.

У розвідці нагадали, що 10 листопада 2023 року, ймовірно, понад 70 російських військових загинули під час удару по колоні вантажівок за 23 кілометри від лінії фронту в селі Гладківка Херсонської області. Згодом, 19 листопада 2023 року, удар по російських військових, які були присутні на церемонії нагородження чи концерті в Кумачовому, за 60 кілометрів всередині контрольованої Росією території, ймовірно, спричинив десятки втрат.

Україна також постраждала від подібних інцидентів, кажуть у розвідці: 3 листопада 2023 року під час церемонії нагородження внаслідок удару російською балістичною ракетою загинули 19 військовослужбовців 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади.

22 листопада Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що Сили оборони України завдали удару по скупченню російських військових 810-ї бригади морської піхоти, які зібралися для святкування «так званого Дня російського артилериста» 19 листопада в окупованому селі Кумачово в Старобешівському районі Донецької області.

Російські державні медіа повідомили, що внаслідок обстрілу загинула, зокрема, 40-річна акторка і режисерка Поліна Меньших із Москви, яка приїхала виступити для військових.

Російські державні агенції не вказували, що під час удару загинули також понад 20 військових РФ, про це писало видання «Новая газета. Европа», посилаючись на дані українських військових і російського військового експерта, ім’я якого в матеріалі не згадувалося.

СБУ: депутату сільради на Херсонщині загрожує довічне ув’язнення за держзраду

Депутата однієї з селищних рад Херсонської області затримали за підозрою в державній зраді та колабораційній діяльності – про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора 24 листопада.

За даними СБУ, чоловік входив до нині забороненої «Партії регіонів» і перейшов на бік російських військ після окупації його громади. Зокрема, він повідомляв окупантам про місця перебування учасників руху опору та членів їх сімей.

«Одним із перших кого «здав» зрадник – був його батько, що мав проукраїнську позицію та виступав проти збройної агресії РФ. Батька-патріота відвезли до місцевої російської катівні. Там до нього застосовували численні тортури, якими намагались схилити до співпраці з рашистами», – стверджує відомство.

Правоохоронці додають, що депутата призначили до окупаційної адміністрації. Як уточнює Офіс генпрокурора, у серпні 2022 року він став «головним спеціалістом» у незаконно створеній «Станіславській військово-цивільної адміністрації Білозерського муніципального округу».

«Приймав та опрацьовував заяви місцевого населення на отримання «соцзабезпечення» та «гуманітарної допомоги» від окупаційної адміністрації, розглядав звернення громадян в освітній сфері, збирав персональні дані», – перераховує ОГП.

СБУ стверджує, що підозрюваний також брав участь у викраденні місцевих жителів, які чинили спротив окупації, та чергував на російських блокпостах.

«Після звільнення селища він залишився на території громади, де намагався «залягти на дно» і таким чином уникнути правосуддя. Завдяки комплексним заходам співробітники СБУ встановили місцеперебування зрадника і затримали його», – додає Служба.

Офіс генпрокурора зазначає, що під час обшуку за місцем проживання чоловіка виявили видані Росією документи – паспорт та водійське посвідчення.

Підозрюваному загрожує довічне ув’язнення. Його взяли під варту без права внесення застави.

Імені затриманого правоохоронці не розголошують, його позиція щодо звинувачень невідома. Згідно з Конституцією, особа вважається невинуватою, доки її провина не доведена в суді.

Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини у листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.

Росія: в Бурятії військовий купив довідку про смерть, щоб не йти на війну

Мобілізований із російського регіону Бурятії Зорігто Арабжаєв купив фальшиву довідку про свою смерть, щоб не повертатися на війну проти України, його викрили, і російський суд засудив військового до п’яти років колонії за дезертирство, повідомляє проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.

Арабжаєва мобілізували у листопаді 2022 року. Навесні він поїхав у відпустку, але в частину після неї не повернувся. Коли військові прийшли додому до Арабжаєва, його син показав довідку про смерть батька. Пізніше з’ясувалося, що документ є фальшивим. Співробітники військової поліції затримали Арабжаєва 4 травня.

У суді він пояснив, що не хотів повертатися на фронт через емоційний стан дружини, яка нібито погрожувала суїцидом. У вересні 2022 року в ДТП загинув старший син Арабжаєвих, а за два місяці мобілізували Зорігто.

Суд зазначив, що у сім’ї була негативна психологічна атмосфера, що вплинуло на дії підсудного. При цьому дружина Арабжаєва не зверталася за медичною допомогою. Військовослужбовця визнали винним у дезертирстві й засудили до п’яти років позбавлення волі у колонії загального режиму.

• За підрахунками російського видання «Медіазона», за рік мобілізації до російських судів надійшло більше ніж три тисячі справ про самовільне залишення частини з обтяжливою ознакою «здійснено в період мобілізації». Більше від половини вироків у таких справах – умовні. Це робиться для того, щоб засуджених можна було відправити на фронт, пише видання.
• Найсуворіший вирок мобілізованому в Росії, за спостереженнями Сибір.Реалії, оголосили в Сахалінській області: там у липні 2023 року Дмитра Наришкіна засудили до 12 років колонії загального режиму як повторно засудженого за самовільне залишення частини – мобілізованому замінили умовний термін на реальний.
• У вересні 2022 року, з початком мобілізації для війни проти України, російська влада посилила кримінальну відповідальність за невиконання наказу, побиття командира, залишення частини, дезертирство, порушення правил служби і втрату військового майна. Більшість статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10-15 років.

Міноборони: у 2024-му уряд витратить близько 175 мільярдів гривень на ракети й боєприпаси

Закупівля ракетного озброєння та боєприпасів стане одним із пріоритетів оборонного бюджету у 2024 року, повідомив заступник міністра оборони Юрій Джигир. Його слова наводить пресслужба Міноборони.

«На цей напрямок з коштів, запланованих на 2024 рік, піде приблизно 175 мільярдів гривень. На військову техніку – близько 80 мільярдів гривень», – йдеться в повідомленні.

За словами Джигиря, Кабінет міністрів поставив перед Міноборони завдання максимально контрактувати озброєння і військову техніку українського виробника.

«І за нашими оцінками, більше 190 мільярдів гривень з коштів, які будуть контрактуватися у наступному році, залишаться у вітчизняного виробника», – заявив він.

Міністерство оборони напередодні заявило про прискорення поставок нових зразків зброї в армію завдяки внесеним днями змінам до постанови Кабміну від 2015 року № 345.

У жовтні міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив про значне зростання виробництва снарядів в Україні, хоча Київ продовжує переважно покладатися на постачання партнерів.

У Росії горять трансформатори. Водіїв рятують із кордону. День пам’яті Голодомору

• Російські сили масованим вогнем вкрили Чорнобаївку. У Херсонській ОВА кажуть, що попередньо обстріл вели касетними боєприпасами, три людини загинули. Деталі цього інциденту, а також обстановку на правобережжі Дніпра з'ясуємо в нашій трансляції.

Три людини загинули, 11 поранені на Херсонщині через російські обстріли за добу – ОВА

Троє людей загинули, ще 11, зокрема двоє дітей – зазнали поранення минулої доби на Херсонщині внаслідок обстрілів із боку російських військ, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 24 листопада.

«За минулу добу противник здійснив 119 обстрілів, випустивши 638 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, АГС, БПЛА й авіації. По місту Херсон ворог випустив 91 снаряд. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області», – написав він у телеграмі.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.

1100 військових за добу – Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні

Росія за час повномасштабного вторгнення втратила близько 322 900 своїх військових, зокрема 1100 – за останню добу – такі дані станом на ранок 24 листопада навів Генеральний штаб Збройних сил України.

У повідомленні також згадані такі втрати РФ:

• танки ‒ 5496 (30 – за останню добу)
• бойові броньовані машини ‒ 10256 (+32)
• артилерійські системи – 7833 (+31)
• РСЗВ – 904 (+2)
• засоби ППО ‒ 595 (+4)
• літаки – 323
• гелікоптери – 324
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5800 (+1)
• крилаті ракети ‒ 1564
• кораблі /катери ‒ 22
• підводні човни – 1
• автомобільна техніка й автоцистерни – 10230 (+32)
• спеціальна техніка ‒ 1108 (+1).

Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі і ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 17 листопада підтвердили загибель понад 37 тисяч російських солдатів на війні в Україні.

Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».

22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.

«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.

Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.

Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.

У ВМС повідомили, скільки кораблів РФ тримає у Чорному морі

Станом на ранок 24 листопада в Чорному морі перебувають два російські кораблі, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України. Згідно з наведеними даними, носіїв крилатих ракет «Калібр» серед них немає.

«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – один ворожий корабель, яких є носієм крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 8 ракет», – йдеться в повідомленні.

Минулого тижня речник Військово-морських сил Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.

За його словами, можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі й значно обмежені у своїх діях», додав речник ВМС.

Генштаб повідомив про збиття трьох «Шахедів» і 64 зіткнення на фронті

Російські війська в ніч на 24 листопада завдали чергового удару по Україні, застосувавши дві керовані авіаційні ракети Х-59 і три ударні безпілотники типу Shahed-136/131, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

«Силами і засобами протиповітряної оборони всі ударні БпЛА знищено», – йдеться в повідомленні.

Крім того, у Генштабі повідомили, що протягом минулої доби на фронті відбулося 64 бойових зіткнення.

«Загалом ворог завдав два ракетних і 42 авіаційних ударів, здійснив понад 53 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться у зведенні.

За даними командування, українські військові відбили штурмові і наступальні атаки сил РФ на Куп’янському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Шахтарському, Запорізькому напрямках.

«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку… На Херсонському напрямку наші захисники надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, ведуть контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника», – зауважили в Генштабі.

Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив 23 листопада, що російські війська розпочали третю хвилю активних дій у рамках наступу на Авдіївському напрямку.

Днями командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що поблизу Бахмута на Донеччині тривають «важкі бої».

Напередодні начальник служби зв’язків із громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо розповів, що російські війська застосували проти українських оборонців навколо Бахмута 42 дрони – це fpv-дрони, «Ланцети». За його словами, наприклад, на Лимано-Куп’янському напрямку минулої доби було використано 18 дронів.

«Сказати, що ворог має якусь перевагу у даній сфері над Силами оборони ми не можемо. Але в Росії все відбувається як завжди – не якістю, а кількістю. На даний момент ми можемо це спостерігати», – зазначив він.

«Примусове вивезення українських дітей, сирітство і смерть». Що спільного між Голодомором і сучасною війною?

В останню суботу листопада в Україні – День пам’яті жертв Голодомору, коли згадують тих, хто був знищений комуністичним тоталітарним режимом у роки Голодомору-геноциду 1932-1933 років і в часи штучних Голодів 1921-1923, 1946-1947 років.

Цьогоріч минають 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років, який Україна і чимало країн світу визнали геноцидом.

Про наслідки Голодомору, про те, що спільного між Голодомором і сучасною російсько-українською війною, про те, як радянська влада вбивала голодом українських дітей, Радіо Свобода розповіли українські історики, дослідники теми Голодомору в Україні – доцент Львівського національного університету Андрій Козицький і наукова співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду Інна Шугальова.

У Хмельницькому районі працювала ППО – влада

У Хмельницькому районі в ніч на 24 листопада працювали сили протиповітряної оборони, повідомив перший заступник голови обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.

«Під час повітряної тривоги в Хмельницькому районі працювали сили ППО. Станом на цей час інформації про постраждалих, пошкодження майна або загоряння внаслідок падіння уламків ворожих ударних БпЛА до місцевих служб не надходило», – написав він у фейсбуці.

Про роботу ППО і падіння уламків збитого безпілотника в Хмельницькому районі повідомляли раніше – в ніч на 22 листопада. Тоді уламки впали на території приватного подвір’я, виникла пожежа в господарській нежитловій споруді, люди не постраждали.

Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

55 держав і делегація ЄС підписали декларацію до роковин Голодомору – МЗС

55 держав-членів ООН і делегація Євросоюзу підписали ініційовану Україною в ООН Декларацію до 90-их роковин Голодомору 1932–1933 років, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

«Важливо, що увага до Голодомору в ООН зростає, а кількість підписів різко зросла в порівнянні з попереднім таким документом у 2018 році… Жахи Голодомору мають служити чітким нагадуванням нинішнім і майбутнім поколінням про необхідність запобігання подібним звірствам і спробам використання продовольства як зброї, які є одними з ключових складових російської агресії проти України», – написав Кулеба у мережі X пізно ввечері 23 листопада.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу.

Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.

Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала його геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Пам’ять жертв Голодомору в Україні вшановують щороку в останню суботу листопада.

У чотирьох областях України триває повітряна тривога, про небезпеку попереджають Старокостянтинів

Станом на 1:45 24 лютого повітряна тривога триває в чотирьох областях України – Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій і Тернопільській.

«Старокостянтинів – залишайтеся в укриттях!» – попереджають Повітряні сили ЗСУ.

Війська РФ постійно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

У Росії оголосили в розшук засновника проєкту, який допомагає ухилятися від мобілізації

МВС Росії оголосило у федеральний розшук Григорія Свердліна, правозахисника та засновника проєкту «Ідіть лісом», який допомагає росіянам ухилитися від мобілізації або дезертирувати. Про це повідомляє «Медіазона» з посиланням на базу розшуку відомства.

Приводом для розшуку Свердліна стала порушена щодо нього кримінальна справа, але за якою статтею переслідують чоловіка, не вказано. У коментарі «Медіазоні» Свердлін сказав, що нічого не знає про справу проти нього.

17 листопада міністерство юстиції РФ внесло Свердліна до єдиного реєстру так званих «іноземних агентів». У відомстві стверджують, що він, живучи за кордоном, виступив проти війни, а також «негативно висловлювався» про російську владу.

Проєкт Свердліна «Ідіть лісом» зʼявився восени 2022 року, одразу після оголошення в Росії так званої «часткової» мобілізації. За словами засновника, проєкт – це телеграм-бот, у якому волонтери «радять безпечні маршрути для виїзду з країни, місця, де можна сховатися від повістки в Росії, допомагають із грошима на квиток».

До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Свердлін був директором фонду допомоги бездомним «Нічліжка». У березні 2022 року він залишив проєкт і виїхав із Росії.

Україна переходить до стандартів НАТО у переміщенні військової техніки через кордон – Міноборони

У Міністерстві оборони повідомили про так званий «військовий митний безвіз» для Збройних сил України, що означає перехід до стандартів НАТО в питанні переміщення військової техніки через кордон.

«Відтепер, переміщення зброї та військової техніки через державний кордон України відбуватиметься за аналогічною процедурою, що й у країнах НАТО та ЄС. Уряд підтримав ініціативу Міноборони, Мінфіну та Держмитслужби України. Для наближення до стандартів НАТО відповідною постановою затверджено документ з назвою «Форма 302». Він використовуватиметься для декларування військової техніки та інших товарів підрозділів ЗСУ, держав-членів НАТО та ЄС», – йдеться в повідомленні Міноборони.

У відомстві кажуть, що українська «Форма 302» замінює митну декларацію та значно заощаджує час.

«Завдяки «Формі 302» ЗСУ зможуть переміщувати техніку за кордон на навчання за спрощеною процедурою», – додали у Міноборони.

Раніше сьогодні агенція Reuters повідомляла, що і в НАТО розмірковують над спрощенням руху військ і техніки на випадок війни з Росією поміж країнами всередині території блоку. В Альянсі вважають, що нині надмірна бюрократизація процесу перешкоджає пересуванню військ НАТО Європою, що, у свою чергу, може призвести до зволікань у разі початку збройного конфлікту з РФ.

Силам НАТО наразі доводиться дотримуватись багатьох внутрішніх правил учасників Альянсу, наприклад, необхідність попереднього повідомлення країн про відправку боєприпасів через їхню територію та дотримання обмежень допустимої протяжності військових конвоїв.

«З7-й рік» чи боротьба з корупцією: реакції на арешт колишнього очільника Держспецзв'язку Щиголя

Вищий антикорупційний суд на два місяці заарештував колишнього очільника Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації Юрія Щиголя, попри те, що його хотіли взяти на поруки депутати від фракції «Слуга народу». 20 листопада в НАБУ і САП заявили, що викрили злочинну схему, в якій, нібито, брало участь керівництво Держспецзв’язку. Щиголя підозрюють у заволодінні державними коштами на суму понад 62 мільйони гривень. Кабінет міністрів того ж дня звільнив Щиголя і та його заступника з питань цифрового розвитку Віктора Жору. Радіо Свобода звернулося за коментарем до Держспецзвʼязку, але там відповіли, що коментарі нададуть «із понеділка».

Президент Зеленський виключив Юрія Щиголя зі складу Ставки верховного головнокомандувача і замість нього увів міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

Радіо Свобода в ефірі програми Свобода Live розпитало тих, хто має протилежні думки щодо цієї ситуації.

Олександр Федієнко, народний депутат України («Слуга народу»), член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації. Він разом із депутатом Михайлом Крячком приходили в суд і просили, щоб їм дозволили взяти Юрія Щиголя на поруки.

– Ви приходили брати на поруки Юрія Щиголя. Чому? Дехто навіть назвав ваш вчинок і вчинок вашого колеги «ганебним». Поясніть вашу мотивацію.

– Я достатньо давно знаю команду – (Юрія – ред.) Щиголя, (Віктора – ред.) Жору, принаймні, цих двох людей. І впевнений: те, що їм інкримінують, особисто вони не скоювали.

Мені, як магістру права, як людині, яка фахово розуміється і має купу сертифікатів з питань кібергігієни, кібербезпеки, яка свого часу писала методичні рекомендації для правоохоронних органів щодо збору цифрових доказів, доведення вини на підставі цифрових доказів, було цікаво, як це відбувається...

Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки, засновник першого центру реагування на надзвичайні ситуації у Держспецзв’язку, заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ (2000-2005р.р.):

– Скажіть, будь ласка, а яку репутацію у вашому професійному середовищі має Юрій Щиголь? І чи здивувала вас новина про те, що йому оголошена підозра і його взято під варту?

– Репутація вкрай низька, а звинувачення мене абсолютно не здивувало...

Більше того, я його давно чекаю з моменту його призначення у 2020 році на цю високу посаду. Тому що це просто шокувало мене свого часу.

І я намагався якось пояснити, докричатися до суспільства, що «люди добрі, що ж ви робите».

Це ж людина, яка в 2015 році вже затримувалась за спробу отримання, вимагання хабаря, коли він служив у СБУ в Дніпропетровській області.

Була навіть на «Українській правді» стаття, правда без його обличчя. Але він там стоїть, руки за спиною, і біля нього купа грошей валяється.

І ще вони вимагали з колегою хабар у підприємця. Але чомусь ця історія старанно замовчувалася...