Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

У Нікополі через черговий російський обстріл поранений цивільний – ОВА

У Нікополі на Дніпропетровщині внаслідок чергового російського обстрілу поранений цивільний житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Російські нелюди. Зранку вони вбили людину в Нікополі, ще двох поранили. Та на цьому не зупинилися. Вже за годину скерували на місто дрони-камікадзе. І знову постраждалий серед мирних. Це 43-річний чоловік», – написав Лисак у телеграмі.

За його словами, загалом Нікопольщина за день пережила «з десяток атак».

«По районному центру і Марганецькій громаді ворог бив із важкої артилерії. Поцілив й кількома БпЛА. Пошкоджені адмінбудівля, комунальне і два промислові підприємства. Понівечені три багатоповерхівки і дві приватні оселі. В одному з будинків через обстріл зайнялася квартира. Вогонь надзвичайники приборкали. Також побито сім авто – вантажних і легкових. Зачепило й лінії електропередач і газопроводи», – додав голова ОВА.

Вранці в ОВА також повідомляли про обстріл Росією Нікополя на Дніпропетровщині. За повідомленням, артилерійський снаряд поцілив по п’ятиповерхівці, загинув 63-річний чоловік, постраждали дві жінки – 65 і 63 років.

27 листопада російські війська також обстріляли Нікопольщину в Дніпропетровській області, внаслідок чого, за даними влади, поранень зазнала цивільна жінка.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Громадянина Казахстану засудили до понад шести років колонії за участь у війні проти України у складі ПВК «Вагнер»

Суд у Карагандинській області Казахстану засудив 34-річного місцевого жителя Олексія Шомполова до шести років і восьми місяців колонії за участь у війні проти України. Про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода з посиланням на пресслужбу суду.

Шомполов воював на боці Росії у складі ПВК «Вагнер». Чоловіка визнали винним у «найманстві» і «вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти миру і безпеки людства». Суд також постановив конфіскувати у нього кошти у розмірі 205 590 рублів, заявивши, що їх здобули злочинним шляхом.

На суді Шомполов визнав провину і заявив, що пішов на війну через фінансову потребу. Як випливає із вироку суду, в ПВК «Вагнер» він влаштувався за оголошенням у соцмережі. Йому обіцяли щомісячну виплату у розмірі 240 000 рублів. В апеляційній скарзі Шомполов зазначив, що під час укладання договору його ввели в оману, повідомивши, що він не порушує закон, оскільки в Україні «ведеться не війна, а спеціальна операція зі звільнення мирного населення».

Незважаючи на те, що влада Казахстану не засудила війну Росії проти України безпосередньо, участь громадян країни у закордонних війнах є незаконною. За статтею про «найманство» може бути винесений вирок до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а за обтяжливих обставин – аж до довічного ув’язнення з позбавленням громадянства.

Боррель не зустрічатиметься окремо з Лавровим на полях засідання ОБСЄ

Голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель буде присутнім на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ОБСЄ у Північній Македонії. Свої плани відвідати її він підтвердив, відповідаючи на запитання журналістів у Брюсселі 28 листопада, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Водночас верховний представник ЄС із закордонних справ зауважив, що через насичений графік окремо зустрічатися з головою МЗС Росії Сергієм Лавровим, який теж буде на зустрічі, на полях засідання ОБСЄ не планує.

«У мене є певний досвід дискусій із міністром Лавровим за складних обставин. Я збираюся на зустріч ОБСЄ. Очевидно, ми повинні там бути, оскільки ми є членами цієї організації, і ми повинні представляти свої погляди і контролювати погляди Росії», – зазначив Боррель.

«У мене не буде можливості для дискусій із паном Лавровим, бо маю повертатися звідти негайно, щоб бути присутнім уже на засіданні Європейського оборонного агентства. Але я не хочу залишати крісло ЄС там (у Скоп’є – ред.) порожнім. І я буду там завтра ввечері. Буду там під час вечері, а наступного дня повертаюся. Росія презентує свою точку зору, а ми, європейці, маємо презентувати нашу. Але прямої дискусії в нас не буде», – наголосив голова європейської дипломатії.

Раніше в МЗС України повідомили, що український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба бойкотуватиме міністерське засідання ОБСЄ у зв’язку з присутністю на ньому очільника МЗС Росії Сергія Лаврова.

У спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Латвії і Литви йдеться про те, що чиновники «шкодують про рішення про особисту участь Лаврова у сесії ОБСЄ, адже це ще одна можливість Росії для пропаганди». Крім того, вони кажуть, що «присутність Лаврова на засіданні ОБСЄ ризикує легітимізувати Росію-агресора як законного члена нашої спільноти вільних націй, применшуючи жорстокі злочини Росії», повідомила кореспондентка Радіо Свобода.

Міністри закордонних справ Естонії, Латвії і Литви запевнили, що також не братимуть участь у засіданні Раді міністрів ОБСЄ.

Водночас у МЗС Болгарії уточнили, що країна «тимчасово відкриє повітряний простір» для літака очільника МЗС Росії Сергія Лаврова. Це дозволить йому взяти участь у зустрічі ОБСЄ у Скоп’є (Північна Македонія), яка відбудеться з 29 листопада по 1 грудня.

Як уточнюють у болгарському МЗС, «дипломатичний дозвіл на проліт носить тимчасовий характер і буде дійсний протягом 3 годин до 72 годин після призначеної дати і часу прольоту».

Іран фіналізував домовленості з Росією про постачання винищувачів і гелікоптерів – Tasnim

Влада Ірану погодила терміни доставки в країну закупленої в Росії військової авіатехніки, повідомила іранська агенція Tasnim із посиланням на заступника міністра оборони Мехді Фарахі.

За повідомленням, Іран отримає багатоцільові винищувачі Су-35, ударні вертольоти Мі-28 і навчально-бойові літаки Як-130. На початку вересня повідомлялося, що останні вже перевезені до країни.

Росія поки що не підтверджувала домовленості.

Москва і Тегеран активізували військову співпрацю після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Росія закупила в Ірану ударні й розвідувальні дрони і ліцензію на їх виробництво і, ймовірно, намагається отримати балістичні ракети.

Вашингтон заявляв, що постачання російської авіатехніки Ірану може змінити баланс сил у регіоні. Скільки саме літаків отримають іранські ВПС – невідомо. Імовірно, йдеться про 24 винищувачі, які Москва зробила для Єгипту. Країна відмовилася від них на користь західної авіатехніки під загрозою санкцій і скорочення військової співпраці з боку США.

Минуло три місяці: чи трансформувався цей шок у посилення сектору БПЛА? За цей час Україні дійсно вдалося наростити потужності у їхньому постачанні для армії: про це говорять і військові, і аналітики, з якими поспілкувались Донбас Реалії. Але оцінки все одно різняться: нерідко можна почути, що з дронами ще й досі усе погано. Пояснення – по-перше, ситуація може сильно відрізнятися від підрозділу до підрозділу. По-друге, навіть паритет (там, де він досягнутий) Україну не влаштовує – потрібна перевага. Росія дійсно вкладає багато, дуже багато у безпілотники, тож Україна не має іншого виходу, крім як постійно збільшувати обсяги виробництва, кажуть військові та інженери з безпілотних технологій.

У цьому матеріалі ми:

1. проводимо ревізію того, що вже зробила держава для забезпечення війська дронами;
2. запитуємо військових та волонтерів, чи змінилась ситуація останнім часом;
3. разом з експертами аналізуємо, що потрібно зробили, аби повністю покрити потребу фронту в безпілотниках;
4. а в кінці є шпаргалка про те, які види безпілотників виробляють в Україні, для тих, хто хоче розібратися в темі глибше.

Рада ЄС надасть додаткові кошти на навчання українських військових

Рада ЄС ухвалила рішення про виділення додаткових коштів на навчання українських військовий у рамках тренувальної місії Євросоюзу, йдеться на офіційному сайті відомства.

Відомо, що підтримка надаватиметься через Європейський фонд миру (EPF). Фінансування зросте на 194 млн євро до загальної суми 255 млн євро.

«Мета сьогоднішнього рішення – продовжити підтримувати розбудову спроможностей Збройних сил України місією EUMAM, ґрунтуючись на потребах України та беручи до уваги зростаючі масштаби і складність програми навчання», – йдеться в повідомленні Ради Європи.

«Щойно держави-члени домовилися про збільшення додаткового фінансування підтримки навчальної місії для України, яка є однією з найуспішніших місій, яку ми здійснили. Це близько на 200 мільйонів євро більше з урахуванням зростаючого масштабу та складності навчальних заходів цієї місії, яка вже навчила 34 тисяч солдатів до цього часу. Це найбільший навчальний «провайдер» для України», – розповів високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

Крім того, Боррель назвав військову допомогу Україні від ЄС «важливим внеском в обороноспроможність країни, але ми повинні робити більше і швидше».

З серпня 2023 року українська сторона попросила розширити місію не лише на військовослужбовців, але й на окремі підрозділи Нацгвардії, Нацполіції, ДПСУ та Служби безпеки України.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.

Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Україна планує офіційно розпочати переговори про вступ до ЄС на початку 2024 року. За його словами, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня 2023 року, коли буде засідання Європейської Ради, «щоб отримати абсолютне чисте політичне рішення про початок переговорів щодо вступу в ЄС».

Війна Росії проти України: чи дійсно на Заході може існувати план «мир в обмін на території»?

24 листопада німецький таблоїд Bild опублікував статтю «Новий секретний план для України», в якій стверджується, що США та Німеччина підштовхуватимуть Україну до миру з Росією.

Двоє жінок і дівчинка загинули на Сумщині через російський обстріл – прокуратура

На Сумщині 28 листопада внаслідок російського обстрілу загинули троє людей, зокрема 7-річна дівчинка, ще троє – зазнали поранення, повідомила обласна прокуратура.

«За даними слідства, 28 листопада близько 12:30, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, ворог, за попередніми даними, з РСЗВ обстріляв цивільну інфраструктуру міста Середина-Буди Сумської області. Внаслідок атаки окупантів зруйновано щонайменше 5 приватних будинків, з-під завалів дістали тіла двох загиблих жінок і двох поранених чоловіків. Також у власному авто поранення отримали цивільний чоловік і його 7-річна падчерка. Згодом дівчинка померла в лікарні», – йдеться в повідомленні.

У прокуратурі повідомили, що за процесуального керівництва Сумської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

У НАТО є зброя, яка може забезпечити «технологічний прорив» у війні – голова МЗС Литви

У НАТО є озброєння, яке могло б забезпечити Україні «технологічний прорив у війні проти РФ», йдеться в заяві міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса під час пресконференції перед зустріччю очільників МЗС НАТО у Брюсселі.

«Я знаю, що у нас зараз є озброєння, які потрібні Україні. Вони тут, вони не використовуються, ми відправляємо їх до третіх країн, ми продаємо їх будь-куди, але не відправляємо Україні. Ми можемо це зробити, і це могло б дати той технологічний прорив, про який просить генерал Залужний. Тоді він міг би адаптувати свою стратегію. Якщо ми відкриваємо свої поставки для нього, він може робити будь-що», – сказав Ландсбергіс.

Крім того, міністр підкреслив, що Росія розпочала війну не лише проти України, а й «проти всіх нас», а також висловив здивування тим, що Росію знову запрошують на засідання міжнародних організацій (маючи на увазі саміт ОБСЄ у Скоп’є – ред.).

«Скільки разів ми маємо повторювати цю помилку? Один раз, два, три, чотири? Ми знову запрошуємо Росію обговорювати те, що є безпосередньою загрозою не лише для наших інтересів, а й для самого нашого існування», – зазначив Ландсбергіс, додавши, що Литва, як і дві інші балтійські країни, ухвалили рішення не брати участь у саміті ОБСЄ.

«Ми повернемося, коли Росія стане іншою», – наголосив литовський міністр.

У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті. Досі Конгрес не підтримав цей запит адміністрації Байдена.

Видання Politico напередодні повідомило, що лідер більшості в Сенаті Чак Шумер планує провести голосування щодо прохання президента Джо Байдена щодо мільярдної допомоги Україні й Ізраїлю вже 4 грудня.

Чому Безугла розкритикувала Залужного і чи коштуватиме їй це посади?

Мар’яна Безугла, заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки може втратити свою посаду в комітеті «у зв’язку з незадовільною роботою». Її колега по фракції Ігор Кривошеєв вже зареєстрував відповідну постанову. Напередодні Безугла критикувала у фейбсуці головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Що ж саме вона написала? Чому її висловлювання розкритикували? І що вона говорить зараз? Читайте – в матеріалі Радіо Свобода.

Зеленський підписав закон про держбюджет на 2024 рік

Президент України Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік. Близько половини видатків піде на оборону, про це йдеться офіційному сайті Верховної Ради.

Згідно з документом, доходи бюджету складуть становитимуть 1 трлн 768 млрд гривень. Видатки – 3 трлн 355 млрд грн, дефіцит 1 трлн 571,5 млрд гривень, який покриватиметься здебільшого за рахунок міжнародної допомоги.

Головним пріоритетом є сектор оборони і безпеки – 1 трлн 692,6 млрд гривень. Це становить 22,1% ВВП.

Раніше у Мінфіні розповіли про те, що видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки та оборони становили 1,39 трильйонів гривень за перші 10 місяців 2023 року або 59,3% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.

Відомо, що в жовтні бюджетні видатки на оборону становили – 135,8 млрд грн, у вересні – 141,9 млрд грн.

За даними Мінфіну, кошти спрямували на:

• грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;
• придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
• медичне забезпечення;
• інші види витрат для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.

У Міністерстві фінансів нагадали, що видатки сектору безпеки та оборони уряд фінансує лише за рахунок власних податкових надходжень, а також військових облігацій.

9 листопада Верховна Рада схвалила проєкт держбюджету на 2024 рік в цілому.

Україна не братиме участь у зустрічі ОБСЄ через Лаврова – МЗС

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба бойкотуватиме міністерське засідання ОБСЄ у зв’язку з присутністю на ньому очільника МЗС Росії Сергія Лаврова, повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Делегація України не братиме участі в міністерському засіданні ОБСЄ на рівні міністра закордонних справ», – заявив він.

У спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Латвії та Литви йдеться про те, що чиновники «шкодують про рішення про особисту участь Лаврова у сесії ОБСЄ, адже це ще одна можливість Росії для пропаганди». Крім того, вони кажуть, що «присутність Лаврова на засіданні ОБСЄ ризикує легітимізувати Росію-агресора як законного члена нашої спільноти вільних націй, применшуючи жорстокі злочини Росії», повідомляє кореспонедентка Радіо Свобода.

Міністри закордонних справ Естонії, Латвії та Литви запевнили, що також не братимуть участь у засіданні Раді міністрів ОБСЄ.

Водночас, у МЗС Болгарії уточнили, що країна «тимчасово відкриє повітряний простір» для літака очільника МЗС РФ Сергія Лаврова. Це дозволить йому взяти участь у зустрічі ОБСЄ у Скоп'є (Північна Македонія), яка відбудеться з 29 листопада по 1 грудня.

«Болгарія дала дозвіл на переліт Спеціального авіаційного підрозділу «Росія» через територію повітряного простору Республіки Болгарія для здійснення рейсу з транспортування делегації для участі в міжнародному форумі», – йдеться у заяві.

Як уточнюють у болгарському МЗС, «дипломатичний дозвіл на проліт носить тимчасовий характер і буде дійсний протягом 3 годин до 72 годин після призначеної дати та часу прольоту».

Йдеться про засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ 30 листопада – 1 грудня, що проходитиме у Північній Македонії у Скоп’є.

Жінки в армії, політиці і владі: як змінилася гендерна ситуація в Україні

Жінки в політиці, армії, місцевому самоврядуванні. Останніми роками їхнє представництво у цих сферах збільшилося. Роль жінки змінилася з початком повномасштабного вторгнення, – вказує соціологія. Тисячі взяли зброю і пішли в армію захищати свою домівку. Інші займаються допомогою війську, волонтерством, адвокацією України на міжнародних майданчиках. До того ж, за статистикою, більшість бізнесів відкритих цьогоріч – саме жінками. Велика їхня роль і в повоєнній відбудові.

«Ми разом точно пишемо нову роль жінок», і нинішнє жіноче лідерство українок «здобуте сльозами і кров'ю», – сказала перша леді Олена Зеленська на відкритті 7-го Українського жіночого конгресу у Києві.

То яке ж воно, українське жіноче лідерство під час широкомасштабної війни:

Радіо Свобода порахувало скільки жінок нині на найвищому рівні керують державою.

• Скільки жінок в Україні нині на найвищому рівні керують державою?
• Скільки українок служить в Збройних Силах? І як проявляють себе там гендерні стереотипи?
• Чи є гендерний розрив в Україні? І як його обраховують міжнародні дослідники?
• Чому жінки все ще отримують меншу заробітну плату?
• Чи планує виправити це уряд?

«Якщо порівнювати 20 років тому, то ситуація сьогодні набагато краща стосовно залученості жінок і в політичні процеси, і в державні процеси, і в управлінські процеси, тощо», – вважає Олена Шуляк, народна депутатка, голова президентської партії «Слуга Народу».

Про представництво жінок у владі Радіо Свобода говорило із нею у кулуарах Сьомого Українського Жіночого Конгресу, який 22-23 листопада відбувся у Києві. На його полях учасниці обговорили, зокрема, політичну участь, економічні можливості для жінок та їхню залученість у процесах безпеки.

Зростання кількості жінок у владі бачить і співголова парламентської фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко.

«Як старожил української політики, чи у владі, чи в опозиції, я відстоювала дуже серйозно принцип гендерної рівності. І для нас це дійсно дуже важливо, бо коли в далекому 2007-му році я прийшла в парламент, там було 7% жінок. У першій п'ятірці була обов'язково хтось із представниць шоу-бізнесу або щось таке, і до цього серйозно не ставилися. Ми змінили, зламали цю ситуацію», – стверджує Геращенко.

Про збільшення представництва жінок свідчать і цифри.

За даними Центральної виборчої комісії, які на Жіночому Конгресі озвучив її голова Олег Діденко, в чинному ІХ скликанні парламенту – 21% жінок. І це значно більше ніж у VI скликанні, обраному у 2007-му. Тоді жінок серед нардепів було близько 8%. І з кожним скликанням ситуація покращувалася...

У ГУР підтвердили отруєння Маріанни Буданової

У ГУР на запит Радіо Свобода підтвердили отруєння дружини керівника Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирила Буданова Маріанни.

«Маріанна Олександрівна Буданова справді була отруєна важкими металами. Зараз вона проходить курс лікування, який вже завершується», – сказав представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в коментарі Радіо Свобода.

За його словами інформація, яку оприлюднили сьогодні медіа відповідає дійсності. Більше інформації в ГУР обіцяли оприлюднити згодом.

Раніше у ЗМІ з’явилась інформація про отруєння Буданової. Однак, офіційного підтвердження цього не було.

Раніше Буданов в інтерв’ю Радіо Свобода розповідав, що дружина проживає разом із ним у його робочому кабінеті, хоча й не працює у ГУР. Із червня 2021 року вона працює радницею мера Києва Віталія Кличка.

За повідомленнями, на життя голови ГУР Кирила Буданова з 2014 року здійснювали замах не менше від 10 разів. Один із замахів стався під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, коли по будівлі ГУР у Києві було завдано ракетного удару.

Влітку 2022 року Служба безпеки України заявила про затримання двох членів диверсійно-розвідувальної групи ГРУ Росії, які планували вбити міністра оборони України Олексія Резнікова, керівника ГУР Кирила Буданова та українського активіста.

Депортація в Росію, звільнення і нова американська родина: історія дівчинки із Миколаївського інтернату

16-річна Юлія з Новопетрівки, Миколаївської області, за останні два роки пережила найважчі і найщасливіші моменти свого життя. Вона пережила півроку у підвалі в окупованому Херсоні, переїзд у Крим із озброєним конвоєм, місяць у російському таборі для викрадених дітей, звільнення і нарешті – довгоочікувану зустріч із прийомними батьками у США. «Голос Америки» відвідав новий дім Юлії.

Бетані та Нік Уайт зі штату Вайомінг вирішили усиновити двох дівчат-підлітків з України ще задовго до великої війни. Тоді опікунські органи у США їх попередили, що процес усиновлення для американців займає близько півтора року.

Сім’я обрала дві дівчинки з різних інтернатів України – Лєру з Запоріжжя та Юлю із Миколаївщини. Валерію встигли усиновити та привезти додому ще до повномасштабного вторгнення. Юлію - планували забрати наприкінці лютого 2022 року.

«Ми вже практично завершили процес усиновлення Юлії, лишалося кілька днів, щоб її забрати, коли почалась війна», – розповідає Нік Вайт, прийомний батько Юлії.

Бетані – його дружина встигла доїхати лише до Польщі, коли Україну 24-го лютого почали обстрілювати російські ракети.

«Юлія застрягла у війні і не могла повернутися. Ми оформляли однакові документи для обох дівчат і начебто одночасно, але оскільки вони не родичі і з різних регіонів, нам довелося вже в Україні провести два різні процеси усиновлення, у них були різні дати на спібесіду, різні дати судових засідань»

Спеціальна школа для дітей з інтелектуальними порушеннями у Новопетрівці Миколаївської області потрапила під окупацію 25 лютого, на другий день великої війни.

Нік та Бетані відчайдушно шукали спосіб, як витягти звідти дівчинку. В ході пошуків вони познайомилися із двома американськими волонтерками, колишніми військовими, які з перших днів війни в Україні допомагали евакуювати людей.

Одна з них – Кеті Стікел, розповіла «Голосу Америки», що почала шукати дітей зі Новопетрівки, бо дізналася, що одну з дівчаток – Юлію – усиновили американці.

«Єдина причина, чому ми знали, що ці діти існують, бо одну дитину з цього інтернату усиновили американці. І ця мама – Бетані Вайт з містечка Джіллетт, що у Вайомінгу, почала шукати допомогу. Подзвонила в Міжнародний Червоний Хрест (вони ніколи не допомагають, я вам це скажу прямо). Вона дзвонила всім, про кого тільки можна було подумати. Ніхто не міг допомогти. Потім вона згадала, що в їхній церкві була одна пані, яка шість років тому їздила в Україну, і вона зателефонувала їй, це була моя напарниця Ешлі. Так ми почали шукати цих дітей»

На той час Кеті та Ешлі вже працювали у Херсоні. Спочатку вони намагались вивезти дітей з-під окупації. У пошуку їм допомогла місцева громада російськомовних українців-мусульман.

«Я в Херсоні, коли допомагала в евакуації, зустріла там групу хлопців, які мусульмани, але українські громадяни. І тому що вони не виглядають як українці, росіяни не звертали на них особливої уваги. Тож усі ці чоловіки – яких звати Ахмет, Мехмет і так далі – вони стали моїми друзями, і всі вони жили приблизно в тому районі, де знаходився інтернат. То ж я їм інколи писала: гей, Мехмете, чи ти не міг би перевірити Новопетрівку, яка у них ситуація, чи можна їх вивезти? Він тоді писав усім своїм друзям, вони вилазили на дахи своїх будинків, і він тоді мені відписував: «О, ні, сьогодні не вийде, стріляють. У них в лісі військові на деревах, стріляють по кожній машині, яка виїжджає»

Директорка спецшколи з Новопетрівки Наталія Луцик розповідає, що не встигла вивезти дітей, коли почалось вторгнення. І півроку вони жили у підвалі – сама директорка, її чоловік, водій інтернату, та 15 дітей з особливими потребами з 8 до 17 років.

«Ми 5 місяців прожили без світла і води, ми збирали дощову воду. Вони кажуть: Наталіє Володимирівно, ми тепер навчимо всіх, як у жменьці води покупатися, умитися, попрати речі і ще й полити квіти», – розповіла Голосу Америки колишня директорка інтернату.

Коли діти згадують цей період, у них тремтить голос. На питання, чи складно було у підвалі, Юлія згадує лише один випадок, коли загинули її троє подруг, які вийшли на вулицю погуляти.

«У нас трьох дівчаток убили «руські», в Україні. У Віку попали, в її голову. Ми чули звук. Вони гуляли на вулиці, і ми чули, як хтось кричить «ай, больно, в спину попало». Там шість дівчат було, троє ще живі. Віки, Лєни, Свєти – 13, 15 і 16 років – їх вже нема», – розповідає 17-річна Юлія.

За словами волонтерки Кеті, росіяни знали про дітей у підвалі спецшколи, і коли ЗСУ почали наступ, дітей примусово вивезли з міста. В автобус із дітьми заскочили директорка та її чоловік.

Каті Сікел: «У серпні дітей примусово вивезли з дитбудинку. Їх перевезли у Херсон під дулами автоматів, для нас це означало, що вони ще у глибшій окупації. Потім у жовтні їх повезли на Крим, потім через Крим – на Росію, у Краснодар».

Директорка Наталія Луцик наперед проговорила з дітьми їхні дії на усі варіанти розвитку подій:

«Вони повинні були знати, навіть якщо будуть обстріли, до кого вони будуть йти з працівників, де вони можуть заховатися. Потім, якщо нас розлучать, що вони мають робити. І коли ми вже їхали цією дорогою до Криму, перше що я їм сказала: Діти, Крим – це Україна, ми ще в Україні».

Коли зрозуміли, що з Криму їх везуть в Росію, Наталія згадує, як розплакалися разом з чоловіком.

«І вже потім, коли ми знали, куди ми їдем, я сказала: «Діти, запам'ятайте, ми ніколи вас не покинемо. Ми їдемо в Росію. Але ми виїдемо, і я зроблю все, щоб ми виїхали. ... І запам'ятайте, ви майже дорослі, тобі ще чотири роки лишилося, тобі ще два роки, але ви будете мати право, навіть маючи російський паспорт, покинути цю державу»

Колишня директорка продовжує: «Найменші були Назар і Коля. Кажу їм: Назаре, тобі 10 років, Колю, тобі 8 років ще почекати. І вас заберуть. Це на той випадок, якщо нас розлучать».

Їх привезли у російський Краснодар, де поселили у таборі, на той час там уже перебували близько півтисячі дітей, розповідає вчителька.

«Дітки плакали, хотіли додому, але пояснювали це тим, що просто хочуть додому», – згадує колишня директорка Інтернату.

Їхнє життя у таборі було схоже на перебування у радянському дитячому таборі, там були вожаті, проводили спортивні ігри, дитячі дискотеки.

Юля пригадує, що у таборі їх не били й не водили на допити. Втім, каже, всім було страшно: «Та-ак, було дуже страшно... «Руські» – не наші люди».

«Вони [росіяни] не розуміли, чому діти не танцюють на дискотеці. Прийшла до мене вожата і каже: чому ваші діти не танцюють? Вони не розуміли, що у нас радості нема», – розповідає Наталія Луцик, колишня директорка спецшколи.

А ще пані Наталія розповіла про випадок, коли діти зі страхом бути пійманими, несли їй в кімнату жовто-синє печиво.

«Мої діти несли мені жовте і блакитне сердечко, різними поверхами. Вони бігли і з’єднали ті два сердечка тільки у мене в кімнаті, щоб ніхто не побачив, уявіть собі. Це ж вони бігли до мене так, бо не можна було. Розумієте?»

У Росії вона дозволила дітям робити те, що ніколи не дозволено було в інтернаті.

«Вибачте, що я так скажу, але я дозволила їм, коли ми там були, коли було смачно, щоб вони облизували тарілки, коли з’явився хліб, ми його цілували і плакали, і сьогодні жодна дитина не залишить шматочок хліба, вона крихти пальчиками буде збирать із столу», – розповідає Наталія Луцик.

Просування в районі Авдіївки є одним із найбільших досягнень сил РФ на фронті з весни – британська розвідка

За останні дні російські війська здійснили подальше, хоч і незначне, але просування в районі Авдіївки Донецької області, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.

«З початку жовтня 2023 року на цій ділянці російські війська просунули лінію фронту на 2 км. Попри скромність наступу, цей прогрес, ймовірно, є одним із найбільших досягнень Росії з весни 2023 року. Це коштувало залученим підрозділам тисяч жертв. Ця операція поступово наближає російські війська до Авдіївського коксохімічного заводу, де українські сили займають одну з основних оборонних позицій», – йдеться в повідомленні британської розвідки.

За даними британської сторони, Україна водночас продовжує контролювати коридор території довкола у приблизно сім кілометрів, через який здійснюється забезпечення міста.

Напередодні американський інститут вивчення війни (ISW) із посиланням на дані російської сторони повідомив, що війська РФ просунулися на північний захід і південний схід від Авдіївки Донецької області. Українські сили продовжували контратаку на лінії фронту в Авдіївці, але не заявляли чи не підтверджували наступ.

У Генштабі ЗСУ визнають, що армія РФ не полишає спроб оточити Авдіївку, але кажуть, що «воїни стійко тримають оборону, завдаючи окупантам значних втрат».

Кремль наказав «посилити паспортизацію» на окупованих територіях перед виборами – ГУР

Під час підготовки до виборів президента РФ, «окупаційним адміністраціям наказали посилити примусову паспортизацію на окупованих територіях України», йдеться в повідомленні Головного управління розвідки Міноборони.

Як пишуть у відомстві, в листопаді 2023 року в «в Кремлі відбулися закриті збори з керівниками російських регіонів та окупаційними ватажками Москви на тимчасово поневолених територіях України».

«Нараду проводив заступник голови адміністрації російського диктатора Володимира Путіна Сергій Кірієнко. Він оголосив директиви у межах посилення підготовки до так званого виборчого процесу», – кажуть у ГУР.

Зокрема, за даними українських розвідників, під час зібрання було наказано виділити «соціальну допомогу» виборцям з місцевих бюджетів, а також «активізувати пропаганду про буцімто «позитивні» тенденції економіки РФ, «стабільність» рубля та «поліпшення» рівня життя людей».

«Ватажки російських окупаційних адміністрацій також отримали завдання – довести рівень примусової паспортизації на ТОТ України не менше ніж до 85%», – підсумували в ГУР.

Редакція Радіо Свобода наразі не може перевірити ці дані з незалежних джерел.

Американський інститут вивчення війни (ISW) минулого місяця звернув увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.

Аналітики у своєму огляді вказували на дані української сторони, яка каже, що цивільним із врученими російськими паспортами, зокрема на лівобережжі Херсонщини, російські сили погрожують штрафами і затриманням за неявку у «військкомати».

Столтенберґ про подальшу підтримку України: зараз виклик полягає в її продовженні

Союзники по НАТО забезпечили Україні безпрецедентний рівень військової підтримки, що, зокрема, дозволило звільнити близько 50-ти відсотків територій, захоплених російськими силами від початку повномасштабного вторгнення. Про це заявив генсекретар Альянсу Єнс Столтенберґ, спілкуючись із журналістами в Брюсселі. Він закликав усіх союзників дотримуватися взятих на себе раніше зобов’язань і продовжити надавати допомогу Києву.

«Виклик зараз полягає в тому, що нам потрібно продовжувати цю підтримку… Я закликаю всіх союзників – вони також і зобов’язувались – допомагати надалі… За останній рік лінія фронту не рухалася, але інтенсивні бої тривають… Українці змогли завдати великих втрат російським силам завдяки глибоким ударним можливостям крилатих ракет, поставлених союзниками НАТО. Тому ми повинні продовжувати підтримувати їх, знаючи це», – зазначив Столтенберґ.

Історії з полону. Хто може натиснути на Путіна, щоб розблокувати обмін полоненими

Чому Росія блокує процес обміну полоненими? У чому в Росії звинувачують як українських військових, так і цивільних заручників, і для чого це робиться? Що поверне Росію до переговорів про обмін полоненими, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Росія з літа заблокувала обмін полоненими з Україною. Однак перемовини щодо відновлення процесу тривають. Про це днями телеканалу «Настоящее время» розповів представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. Українська сторона готова до обміну, проте все залежить від Росії, сказав Яценко. Але Росію, за його словами, не цікавить доля своїх полонених, тому Кремль затягує обмін та створює різні перешкоди.

За даними української влади, станом на 17 листопада 2023 року відомо, що у російському полоні перебувають 4337 українців. З них – 3 574 військових та 763 цивільних. Це ті люди, перебування у російському полоні яких, удалося встановити.

Росія використовує показові незаконні суди над українськими військовополоненими і цивільними заручниками, наголошують експерти, для підтвердження наративів, які виправдовують напад і війну проти України, а також для морального пригнічення українського суспільства.

Нещодавно створений окупантами суд угруповання «ДНР» виніс вироки трьом бійцям «Азову», які захищали Маріуполь після повномасштабного вторгнення. Ідеться про старшого сержанта Геннадія Харченка, молодшого сержанта Олексія Жерновського та старшого солдата Ігоря Кіма.

Їм інкримінували начебто скоєння злочинів проти цивільного населення. Відтак, Харченку призначили покарання терміном у 25 років позбавлення волі, Кіму та Жерновському – 24 роки, всім – із відбуванням у виправній колонії суворого режиму.

«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з однокурсницею Геннадія Харченка Оксаною Гурською. Вона розповіла, що Геннадій пішов добровольцем на фронт ще 2014 року, а 2017-го долучився до лав «Азову». На момент повномасштабного вторгнення військовий служив у Маріуполі. Разом з іншими бійцями він опинився на «Азовсталі».

«Коли хімічна атака була на них і ніяких засобів захисту не було, він писав, що «хай нас отруюють тільки хай додадуть до того газу щось снодійне, щоб ми заснули й все».

Тобто це було дуже важко, хоча він тримався. 16 травня (2022 року – ред.) він написам повідомлення мамі, щоб вона мені передала, що все буде добре, що 3-4 місяці буде без зв’язку, але повернеться. Ми так трошки не розуміли що це, але наступного дня побачили й зрозуміли що він вийшов у полон.

З’явилися перші фотографії, де він знаходиться в автобусі. Потім я дізналася від хлопців, яких обміняли, що їх конвоювали осетини й вони настільки боялися «азовців», що вони заборонили дивитися їм в очі або торкатися їх. Вони казали: «Вам допомагав Шайтан. Це неможливо в таких умовах чинити такий спротив і вбити стільки наших», – розповіла жінка.

Після «Азовсталі» Геннадій Харченко опинився в колонії, що у Оленівці на окупованій території Донбасу.

Він був саме в тому бараці, де в ніч проти 29 липня 2022 року стався вибух.

Співрозмовниця каже, що там настільки були страшні умови, що Геннадій схуднув одразу на 30 кг.

«Йому на день народження подарували декілька недоїдків хліба, які хлопці просто не доїли, скинулися йому у шапку. Він настільки був щасливий, що він може в цей день поїсти більше хліба, що аж сльози виступали на очах. Їх постійно змушували у невеликих цих двориках стояти під спекою, без води, просто 8-10 год вони стояли. А у вільний час, коли він траплявся, він хлопцям викладав англійську мову. Без зошитів, без ручок, без підручників, просто, щоб дах не з’їхав. Це просто як такий гурток був. І хлопці настільки раділи та тягнулися до нього, що він міг їх відволікти та їхній розум чимось зайняти», – поділилася Оксана Гурська.

Після вибуху в колонії Оленівці, за словами подруги «азовця», полонених українців забрали на допит, і тільки після цього поранених завантажили у «Камази» та повезли у шпиталь в Донецьк...

Росіяни менше застосовують дрони, більше крилаті авіабомби – Тарнавський

Російські військові почали менше застосовувати дрони-камікадзе на Таврійському напрямку, але вони продовжують скидати крилаті авіабомби (КАБи), йдеться в повідомленні командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександра Тарнавського.

«Тривають наземні піхотні атаки. Противник і далі сотнями втрачає живу силу», – розповів командувач.

За його словами, на різних напрямках «все більше випадків, коли звичайні російські солдати відмовляються брати участь в активних наступальних діях». Також російські військові продовжують поповнювати свої підрозділи ув’язненими, уточнив Тарнавський.

«Цей, так званий «спецконтингент», російське командування вважає розхідним матеріалом. І без жалю кидає у «м’ясні штурми», – зазначив командувач.