Троє людей поранені через обстріл РФ Тягинки на Херсонщині – ОВА
Троє людей поранені в селі Тягинка Бериславського району Херсонської області внаслідок обстрілу з боку російських військ, повідомила обласна військова адміністрація.
«65-річний чоловік зазнав важких поранень. Стан двох жінок, 64 і 73 років, оцінюють як середньої тяжкості», – йдеться в повідомленні.
В ОВА зауважили, що потерпілих доправили до лікарні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр.
За даними голови ОВА Олександра Прокудіна, внаслідок російських обстрілів Херсонщини протягом попередньої доби одна людина загинула, ще п’ятеро зазнали поранень.
Вдень 30 листопада Прокудін повідомляв про загибель внаслідок російського обстрілу 59-річної жительки села Садове.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кількість загиблих внаслідок російського ракетного обстрілу в Новогродівці на Донеччині зросло до двох, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.
«Станом на 16:00 вже двоє загиблих: з-під завалів дістали тіло ще одного чоловіка. Загиблим є 55-річний мешканець будинку. Ще під завалами може залишатися родина: 33-річна жінка, 38-річний чоловік і 8-річна дівчинка», – повідомили в МВС і додали, що рятувальна операція триває.
Раніше сьогодні повідомлялося, що війська РФ обстріляли багатоповерховий будинок у Новогродівці на Донеччині. Йшлося про поранену 13-річну дитину і ймовірне перебування під завалами кількох людей. Пізніше виконувач обов’язків голови Донецької обласної військової адміністрації Ігор Мороз повідомив, що на місці обстрілу військами РФ житлового будинку в Новогродівці з-під завалів дістали тіло загиблого чоловіка.
За даними МВС, війська РФ вночі одночасно шістьма ракетами «С-300» вдарили по Покровському району Донеччини. Постраждали Покровськ, Новогродівка і Мирноград. Усього влада повідомляла про 10 постраждалих цивільних, зокрема дітей.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В уряді Угорщини заявили, що не погодяться на початок переговорів про членство України в ЄС
Угорщина не підтримуватиме жодну пропозицію Європейського союзу щодо початку переговорів про приєднання України до блоку, заявив 30 листопада Ґерґей Ґуяш, міністр-керівник апарату прем’єра Віктора Орбана на пресконференції в Будапешті.
За його словами, починати офіційні переговори з Києвом щодо приєднання до ЄС було б передчасним, і Угорщина не погодиться розпочати дискусії під час зустрічі лідерів ЄС у середині грудня.
Раніше прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не підтримує просування переговорів про майбутнє членство України в Європейському союзі, вкотре давши зрозуміти, що його країна може стати головною перешкодою на шляху Києва щодо вступу до ЄС.
Єврокомісія заморозила участь Угорщини в програмі постпандемічного економічного стимулювання блоку через занепокоєння щодо корупції і відступу від демократичних стримувань і противаг за часів прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Орбан також заперечував, що протидія Угорщини переговорам про членство України в ЄС пов’язана зі згаданими коштами, і намагався розвіяти підозри, що його уряд використовує свій голос щодо України, щоб чинити тиск на ЄС. За його словами, його уряд «не прийме» тиск із боку ЄС щодо підтримки заявки України на членство в обмін на виділення коштів Угорщині.
Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Євросоюз також готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за цей пакет допомоги на саміті 14–15 грудня. Проте є побоювання, що допомога може бути заблокована Угорщиною.
Водночас у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето.
Як працює «єВідновлення» у Запорізькій області: кому відмовляють, а хто отримає гроші до деокупації
Як працює українська урядова програма «єВідновлення» у Запорізькій області? Скільки людей вже отримали компенсації за пошкоджене житло і що робити тим, чиї будинки вщент зруйновані? Які компенсації вже зараз можуть отримати жителі Мелітополя, попри окупацію міста? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Зеленський обговорив оборонні питання з головами урядів Німеччини та Британії
Президент України Володимир Зеленський провів у четвер телефонні розмови з канцлером Німеччини Олафом Шольцем та прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком, інформує сайт Офісу президента.
«Глава держави подякував співрозмовнику за потужний «зимовий» оборонний пакет від Німеччини, який містить чотири системи IRIS-T. Сторони обговорили подальшу оборонну співпрацю. Президент також висловив подяку за багаторічну програму фінансової допомоги від Німеччини», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що йшлося і про ситуацію на полі бою, ситуацію в Чорному морі, функціонування «зернового коридору» тощо.
Крім того, Зеленський у розмові з Ріші Сунаком обговорив пріоритетні потреби для посилення оборонних спроможностей ЗСУ і зміцнення повітряного щита.
«Володимир Зеленський і Ріші Сунак відзначили важливість проведеної в жовтні зустрічі радників із питань національної безпеки та зовнішньої політики на Мальті та обговорили подальші кроки з імплементації української формули миру», – йдеться в повідомленні ОПУ.
Публічних деталей про бесіди від німецької і британської сторін наразі немає.
Останніми днями Зеленський здійснює виїзди у регіони, сьогодні побував на Куп’янському напрямку в Харківській області, вчора був на Одещині.
Росія штурмує під Бахмутом, захопила частину Хромового: деталі
Увечері 29 листопада проєкт DeepState повідомив, що армії Росії вдалося зайняти частину Хромового – це північно-західна околиця Бахмута.
«Інформація про повний контроль не відповідає дійсності», – зазначили аналітики.
Напередодні Міноборони РФ та російські «воєнкори» повідомили, що Росії нібито вдалося повністю відбити це село у Сил оборони України.
Пізніше DeepState у зведенні розкрив деталі: російські військові намагалися закріпитися на трасі, що веде до сусіднього Часового Яру – але українська артилерія не дала їм цього зробити.
Також, за даними Генштабу ЗСУ, Росія атакує поблизу Іванівського – там проходить велика траса на Костянтинівку. Ідуть бої і на південь від Бахмуту – навколо Кліщіївки та Андріївки. Росія вже підійшла до околиць першого села.
Загалом Генштаб наголосив на активізації війсь РФ на всій лінії фронту – всього вони здійснили понад сотню атак на позиції Сил оборони. Кількість атак зросла за рахунок Лиманського напрямку.
Новий наступ Росії на Бахмутському напрямку розпочався в середині листопада – про це тоді повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський.
DeepState припускав, що мета наступу Росії – вузловий для оборони Донбасу Часів Яр, який водночас є і панівною висотою та дорогою на Слов'янськ, Краматорськ та Костянтинівку.
Головні питання випуску:
Що змінить для ЗСУ довкола Бахмуту можлива втрата Хромового?
Чи можуть Сили оборони втратити відвойовані території навколо Бахмуту, якщо Росія переріже траси, що ведуть до міста?
І яка логіка у загостренні під Лиманом, яке влаштувала Росія?
Денні обстріли військ РФ на Херсонщині, Донеччині та Сумщині – є жертви і поранені
В Офісі генпрокурора з посиланням на дані обласних прокуратур повідомили про кількох поранених цивільних упродовж дня через російські обстріли на Херсонщині, Донеччині та Сумщині.
Так, згідно з повідомленням, 30 листопада, близько 11:35 армія РФ обстріляла один з населених пунктів Херсонського району. Внаслідок обстрілу травм, несумісних з життям, зазнали жінка та двоє чоловіків.
Раніше сьогодні влада повідомляла, що після ранкового обстрілу Херсона російськими військами 71-річний чоловік звернувся до однієї з лікарень.
Крім того, близько 10:30 війська РФ здійснили мінометний обстріл цивільної інфраструктури міста Середина-Буда на Сумщині.
«Внаслідок атаки ворога мирний мешканець отримав осколкові поранення. Також пошкоджено місцевий магазин та автівки», – повідомили прокурори.
Донецька обласна прокуратура зазначає, що у четвер через атаку військ РФ зазнали поранень троє громадян, які чекали на гуманітарну допомогу у Торецьку.
«Ціллю російських військ став житловий квартал. Від влучання засобів ураження зазнали тілесних ушкоджень троє цивільних, які прийшли отримати гуманітарну допомогу до адмінбудівлі. 86-річну жінку та двох чоловіків віком 63 й 34 роки доставили у лікарню з осколковими пораненнями. Останній перебуває у тяжкому стані. Вибухами пошкоджено багатоповерхові житлові будинки», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Єврокомісії підтвердили ймовірність санкцій проти Польщі через ситуацію на кордоні з Україною
Профільна єврокомісарка з транспорту Адіна Велян звинуватила польську владу у недостатній ініціативності щодо владнання ситуації на україно-польському кордоні та «дотриманням там закону».
«Ми з самого початку цього протесту брали участь і намагалися обговорити його з усіма залученими сторонами. Немає доброї волі в пошуку рішення. Це моя сьогоднішня оцінка, і це майже повна відсутність участі польської влади. Кажу це тому, що польська влада має стежити за дотриманням закону на цьому кордоні… Я підтримую право людей протестувати в усьому ЄС, та Україна, яка зараз перебуває у стані війни, не може стати заручницею блокади наших зовнішніх кордонів», – заявила високопосадовиця.
Велян додала, що ситуацію на кордоні Польщі з Україною вважає «абсолютно неприйнятною», базуючись на тому, що представники Єврокомісії від початку протесту перевізників брали участь у дискусіях з усіма «залученими сторонами», і вони тривають.
«Є перелік технічних заходів, які можна вжити, але вони повинні виконуватись і їх має погодити польська сторона. Ми продовжуємо діалог, але залишаємо за собою право втручатися як Єврокомісія з навіть ініціацією процедури порушення (судові заходи проти країни ЄС, що не виконує законодавство блоку – ред.) проти тих, хто не дотримується правил і не застосовує закон», – наголосила Велян.
Коментуючи заяву єврокомісарки з транспорту, представник Єврокомісії Адальберт Янц сьогодні не став удаватися в деталі щодо каральної процедури, зауваживши, що «вона не сказала, що провадження про порушення обов’язково відбудеться».
Янц також наголосив, що зустрічі між представниками польської та української сторони за сприяння Єврокомісії, де відбувається технічний обмін деталями щодо можливої угоди, тривають, одна з таких запланована на сьогодні, 30 листопада.
Радіо Свобода скерувало запит до Мінінфраструктури Польщі з проханням прокоментувати заяву єврокомісарки з транспорту Адіни Велян, щоб дізнатися, чи вважають польські урядовці свою залученість до спроб урегулювання ситуації достатньою і чи готові до можливих судових скарг із боку Єврокомісії. Відповіді наразі не отримало.
29 листопада прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща домагатиметься відновлення дозволів для українських транспортних компаній на в’їзд до Євросоюзу, як того вимагають польські перевізники. Цю вимогу планує висунути на зустрічі міністрів транспорту ЄС у Брюсселі, що запланована на 4 грудня.
Моравецький зазначив, що уряд погодив з протестуючими польськими транспортними компаніями «багато пунктів», включаючи дозволи для українських перевізників і скасування системи електронної черги для порожніх вантажівок, які повертаються з України до Польщі.
У Єврокомісії сьогодні знов нагадали, що скасування дозволів чи квот «є частиною Угоди про автомобільний транспорт Україна-ЄС, яка є юридичним інструментом».
«Це міжнародна угода, яку ми уклали з Україною, і це також те, що було схвалено Радою ЄС як частина наших звичайних процедур, тому Єврокомісія не має права просто скасовувати юридичний інструмент такого роду. Це і не є тим, що Єврокомісія вважає доречним у цьому контексті. Проте, як я вже сказав, є ці практичні технічні рішення, які обговорюються і які влада може просувати», – резюмував представник Єврокомісії Адальберт Янц.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки. 29 листопада ввечері кореспондентка Радіо Свобода повідомляла, що черги на кордоні стали не суттєво, але менші.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
«Говорити одним голосом»: як українці Нової Зеландії та ПАР підтримують Україну
Громади українців Нової Зеландії та Південно-Африканської Республіки (ПАР) згуртувалися та показали яскраві приклади адвокації, щоб допомогти землякам.
Невелика група українців домоглася змін у суворій імміграційній політиці Нової Зеландії, а у Південній Африці українська спільнота налагодила партнерство з найвпливовішими у країні громадськими організаціями.
Невелика за чисельністю діаспора українців у Новій Зеландії (близько 1200 осіб за переписом 2018 року) донедавна була поділена за регіональним принципом (Північний і Південний острови країни).
Проте після повномасштабного російського вторгнення місцеві українці почали комунікувати з владою Нової Зеландії на найвищому рівні й впливати на її політику.
Сталося це завдяки українській адвокаційній групі Mahi for Ukraine.
З маорійської, мови корінного населення Нової Зеландії, «mahi» перекладається як «робота», тож назва говорить сама за себе – «Робота для України».
Цю групу заснувала Катерина Турська, яка живе у Новій Зеландії з 2006 року.
На відміну від Нової Зеландії, українці у ПАР зареєстрували свою загальнонаціональну організацію – Українську асоціацію в ПАР (УАПАР) – ще у 2017 році.
УАПАР обʼєднує понад 200 членів – українців та південноафриканців – у пʼяти провінціях та організовує до 30 заходів на рік, популяризуючи українську культуру в ПАР та налагоджуючи зв’язки між країнами.
Для громади було важливо відповісти на питання «Хто ми?», дослідити та засвідчити власну історію, тому активісти взяли участь у дослідженні Міжнародного інституту зв’язків із діаспорою, що діє при Львівській політехніці.
За висновками дослідження, у 2020 році світ побачила публікація «Українці Південно-Африканської Республіки: суспільство, ідентичність, майбутнє».
«Нам не довелося все починати з нуля у лютому 2022 року. У нас вже була активна організація з розвиненими партнерствами та представництвом в основних містах ПАР», – розповідає Дзвінка Качур, співзасновниця та колишня очільниця організації.
Тож на початку повномасштабного вторгнення УАПАР зосередилась на трьох завданнях:
- інформуванні уряду про ситуацію в Україні,
- видачі віз для українців (оскільки посольство ПАР у Києві припинило роботу, потрібно було оперативно налагодити цей механізм через посольство у Варшаві)
- та гуманітарній підтримці.
Під час виступу Лаврова в ОБСЄ деякі делегації покинули залу засідання
Деякі делегації на сесії міністрів закордонних справ ОБСЄ в Скоп’є 30 листопада залишили залу засідання, коли міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров почав свою промову.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, делегати почали покидати залу одразу після оголошення, що наступним слово надається російському міністру.
Саме запрошення Лаврова на саміт викликало негативну реакцію з боку деяких країн. Україна, Литва, Латвія, Естонія та Польща бойкотували захід. Провідні дипломати США та ЄС були присутні лише на вечері напередодні, на яку Лавров не потрапив. На самому ж сесійному засіданні їх представляли заступники.
Під час виступу на сесії Лавров заявив, що «київський режим вісім років проводив каральну операцію на Донбасі», що в Україні та країнах Балтії – «сплеск нацистської ідеології» і поскаржився, що ЄС ще хоче «поза чергою», «у прискореному порядку відкрити для київського режиму двері до Євросоюзу».
Лавров висловив невдоволення політикою щодо української мови в Україні та звинуватив ЄС та США у тому, що вони не помічають «наруги над Основним законом України».
Також Лавров завив, що ОБСЄ перебуває буцімто «на межі прірви» і що Захід «вбиває шанси» на відновлення групи.
Наступний спікер після Лаврова – норвезький міністр закордонних справ – почав аналізувати виступ російського міністра, називаючи низку тез «введенням в оману», але Лавров не став слухати і залишив засідання.
Тим часом Болгарія не дозволила російському міністру закордонних справ пролетіти над своєю територією на шляху до Скоп’є. За даними російських ЗМІ, Болгарія скасувала дозвіл на проліт, оскільки на борту разом з Лавровим була представниця МЗС РФ Марія Захарова, щодо якої діють європейські санкції. Борт Лаврова зробив зупинку в Туреччині та полетів через повітряний простір Греції.
Дефіцит можливий: «Укренерго» знову просить економити електроенергію
У вечірні години 16:00 – 18:00 в енергосистемі можливий дефіцит електроенергії, попереджає компанія «Укренерго».
«30 листопада прогнозована середньодобова температура значно нижча (-4 °C), що спонукає споживання зростати. Також на цей показник впливає одночасне підключення тисяч споживачів, які були знеструмлені через негоду. Енергосистема зазнає перевантаження. Диспетчерський цент «Укренерго» прогнозує дефіцит електроенергії в енергосистемі у вечірні години з 16:00 до 18:00. Застосування графіків відключень не прогнозується. Але, будь ласка, сьогодні протягом дня і до 18:00 споживайте електроенергію ощадливо», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що через бойові дії і негоду обленерго продовжують заживлювати споживачів.
Найбільш складна ситуація залишається в Одеській області.
«Вночі артилерійськими обстрілами була пошкоджена теплоелектроцентраль (ТЕЦ) в південному регіоні. Є руйнування будівель та обладнання. Теплопостачання споживачів не припинялось, можливості для електропостачання обмежені», – кажуть енергетики.
Негода додала відключень у Сумській області. Через бойові дії та з інших причин без світла залишається 442 населені пункти, кажуть в «Укренерго».
Російські ЗМІ: у Ростові ветерана АТО з Херсона засудили до 12 років колонії
Військовий суд у Ростові-на-Дону засудив колишнього українського військового Павла Запорожця до 12 років колонії за статтею про «міжнародний тероризм». Про це заявили 30 листопада російські медіа, зокрема, державне агентство ТАСС, із посиланням на суд.
За версією російського слідства, Запорожець готував теракт під час акції «Безсмертний полк», яку російська адміністрація планувала в окупованому на той час Херсоні 9 травня 2022 року.
Сам Запорожець казав суду, що планував підірвати російський військовий патруль рано-вранці – через комендантську годину мирні жителі не постраждали б.
Читайте також: РФ зупинила обміни полоненими, Україна готова міняти всіх на всіх. Деталі від представника штабу
За словами Запорожця, його затримали, коли він встановлював розтяжку із двома гранатами, та відвезли до будівлі херсонської адміністрації. Там його били та катували. Після цього Запорожця доправили до херсонського ізолятора, де під погрозами побиття змусили підписати протокол, який не дозволили прочитати.
В ізоляторі Запорожця утримували три місяці. Там його теж били та катували струмом. Потім його перевезли до анексованого Криму – у наручниках та з мішком на голові, стверджував Запорожець.
Адвокат підсудного просив припинити справу та визнати ветерана АТО Запорожця військовополоненим, але суд у цьому відмовив.
У квітні сестра ув’язненого Марина Запорожець розповіла проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я», що його справа – перша в Росії, яка доведена до суду за статтею «міжнародний тероризм».
Читайте також: Україна створила «змішані медкомісії» для обміну полоненими – Офіс омбудсмена
У жовтні інша сестра Запорожця Лідія розповіла правозахисній організації ZMINA, що український Координаційний штаб у своєму документі визнав Павла військовополоненим, але російський суд не взяв цю обставину до уваги.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко раніше розповів Радіо Свобода, що Росія зупинила обмін військовополоненими з Україною, хоча Київ готовий до обміну всіх на всіх.
Раніше в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомили про те, що в російському полоні наразі перебуває 4337 українців, із яких 3574 військових та 763 цивільних.
Підсумки Ради НАТО-Україна: «втома від війни» чи «перехід до повної оперативної сумісності»
Рада Україна-НАТО має намір перетворити Всеосяжний пакет допомоги на багаторічну програму зі сприяння у відновленні українського сектору безпеки та оборони та підтримки стримування та оборони України у довгостроковій перспективі. Про це йдеться у Меморандумі 29 листопада за підсумками засідання Ради Україна-НАТО у Брюсселі. Подробиці зібрала Російська служба «Голосу Америки».
29 листопада у Брюсселі пройшло перше засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.
Уперше, на відміну від колишньої Комісії Україна-НАТО, у рамках засідання Ради Україна має такі ж права, як і члени Північноатлантичного альянсу.
«Сьогодні ми вперше з міністрами на рівних», – наголосив міністра закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Ця зустріч демонструє, що Україна ближча до НАТО, ніж будь-коли», – підтвердив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ.
«У рамках цих зусиль ми розробляємо дорожню карту для переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО.
Ми також розробляємо нові проєкти з гуманітарного розмінування, медичної реабілітації поранених українських військовослужбовців та розвитку оборонно-промислового потенціалу України на основі стратегічного огляду оборонних закупівель», – мовиться у Меморандумі за підсумками засідання Ради Україна-НАТО.
У документі також наголошується, що Україна підтвердила свою відданість продовженню демократичних реформ та реформ сектору безпеки.
«Держави-члени НАТО надали Україні рекомендації щодо проведення пріоритетних реформ. Рада НАТО-Україна вітає представлення Україною адаптованої Річної національної програми на 2024 рік і з нетерпінням очікує на її реалізацію», – наголошується в Меморандумі.
Кримського політв’язня Яцкіна позбавили права отримувати та надсилати листи – адвокат
Адміністрація російської колонії не дозволяє кримському політв’язню Івану Яцкіну можливості отримувати та надсилати листи, повідомляє правозахисник та адвокат Микола Полозов 30 листопада. Це передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За його словами, листи, які Яцкіну надсилають, йому не передають, а від нього листів не приймають. Те саме відбувається з реалізацією права на телефонні дзвінки близьким.
При цьому на запити дружини політв’язня в колонії відповідають, що він сам не хоче ні з ким спілкуватися.
Як зазначає Полозов, раніше Яцкіну заборонили передавати ліки, вимагаючи, щоб близькі особисто приїжджали та віддавали до рук начальника медсанчастини усі медикаменти.
«Знущання, нелюдське поводження, тортури – це те, з чим політв’язні стикаються практично у щоденному режимі. Це те, за допомогою чого російська влада намагається їх зламати», – написав правозахисник.
Читайте також: Норвезький Гельсінський комітет закликає РФ звільнити ув’язненого кримського активіста Сулейманова
Як повідомлялося раніше, Івана Яцкіна етапували до виправної колонії №44 міста Білово у Кемеровській області Росії.
У лютому 2022 року адвокат Микола Полозов повідомляв, що Івана Яцкіна утискають у російській колонії за його українське походження. За даними захисника, Яцкін оголошував голодування.
У червні 2022 року Верховний суд Росії відхилив касаційну скаргу на вирок стосовно кримчанина Івана Яцкіна, засудженого на 11 років колонії за звинуваченням у «державній зраді».
Уродженець села Войкове Первомайського району Іван Яцкін був затриманий 16 жовтня 2019 року в окупованому Криму за підозрою в державній зраді. Російське слідство стверджує, що, перебуваючи в Криму, Яцкін передавав СБУ дані, які «становлять державну таємницю Росії». На запит Крим.Реалії в СБУ запевнили, що Яцкін не співпрацював зі Службою безпеки України.
Зеленський повідомив про відвідини передового командного пункту на Куп’янському напрямку
Президент Володимир Зеленський повідомив у четвер, що перебуває на Куп’янському напрямку в Херсонській області.
«Передовий командний пункт оборонців Купʼянська. Честь відвідати та нагородити воїнів. Бійці на Куп’янському напрямку захищають мирне життя українців – людей Харківщини», – написав Зеленський у Telegram.
За даними генштабу ЗСУ, минулої доби на Куп’янському напрямку армія РФ вела штурмові дії біля Синьківки, Петропавлівки Харківської області та Стельмахівки Луганської області, де сили оборони відбили сім атак.
Росія не вийшла з міжнародної ізоляції, а просто маніпулює в ОБСЄ – МЗС
Росія не виходить з міжнародної ізоляції, натомість вона маніпулює та користується своїм правом консенсусу у Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). В українському Міністерстві закордонних справ вважають, що виступ очільника МЗС РФ Сергія Лаврова на засіданні організації в Скоп’є не свідчить, що РФ приймають на міжнародному рівні. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявила Еміне Джеппар, перша заступниця міністра закордонних справ України.
«Російська Федерація сьогодні в ОБСЄ фактично бойкотує і блокує всі процеси. Нагадаю, що вона досі є членом ОБСЄ. В ОБСЄ є право консенсусу: якщо одна країна проти, то все зупиняється. Російська Федерація активно маніпулює і використовує це своє право консенсусу, блокуючи бюджетні питання, блокуючи питання головування. Нагадаю, що з 2024 року в ОБСЄ мала головувати Естонія. Росія зупинила цей процес. В ОБСЄ, оскільки Росія ще є її членом, участь Лаврова – вона не є релевантною з точки зору, що тепер Росію приймають», – сказала дипломатка.
СБУ проводить обшуки в Почаївській лаврі у справі про «розпалювання національної ворожнечі»
Служба безпеки України проводить обшуки на території Почаївської Успенської лаврі Української православної церкви (Московського патріархату) – про це відомство повідомило 30 листопада.
Обшуки проходять за участі Національної поліції та за процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури.
Як пояснили у відомстві, обшуки проходять у межах кримінальної справи про ймовірне «розпалювання національної ворожнечі та ненависті» керівництвом Лаври.
«За даними слідства, представники Почаївської лаври оприлюднили на сайті монастиря публікацію, в якій ображали національну честь та гідність іудеїв, а також розпалювали релігійну ворожнечу до представників усіх церков, окрім УПЦ. Крім того, у цьому дописі клірики УПЦ (МП) поставили під сумнів існування України як суверенної держави окремо від Росії», – йдеться в повідомленні СБУ.
Ранковий обстріл Херсона: один чоловік поранений – МВА
Після ранкового обстрілу Херсона російськими військами 71-річний чоловік звернувся до однієї з лікарень. Про це повідомила міська військова адміністрація 30 листопада.
«Він отримав скалкові поранення грудної клітини і обличчя під час ворожого обстрілу Корабельного району близько 9:30», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Новогродівці знайшли загиблого чоловіка, під завалами будинку можуть бути люди – Донецька ОВА про обстріл
Адміністрація додає, що постраждалому надали необхідну медичну допомогу. Він проходитиме лікування амбулаторно.
Внаслідок російських обстрілів Херсонщини протягом попередньої доби одна людина загинула, ще п’ятеро зазнали поранень, повідомила обласна військова адміністрація.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Виконувач обов’язків голови Донецької обласної військової адміністрації Ігор Мороз повідомив, що на місці обстрілу військами РФ житлового будинку у Новогродівці з-під завалів дістали тіло загиблого чоловіка.
«Станом на 10:00 під завалами, ймовірно, перебувають 4 людини, з них – 1 дитина. Пошуково-рятувальна операція триває. Наразі розібрано 132 тони будівельних конструкцій», – повідомив Мороз.
Раніше сьогодні повідомлялося, що війська РФ обстріляли багатоповерховий будинок у Новогродівці на Донеччині. Йшлося про поранену 13-річну дитину і ймовірне перебування під завалами кількох людей.
За даними МВС, війська РФ вночі одночасно шістьма ракетами «С-300» вдарили по Покровському району Донеччини. Постраждали Покровськ, Новогродівка та Мирноград. Усього влада повідомляла про 10 постраждалих цивільних, зокрема дітей.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Через російську агресію на Херсонщина за минулу добу одна людина загинула і п’ятеро зазнали поранень, повідомила пресслужба обласної військової адміністрації.
«Опівночі російська армія атакувала Дарʼївку. Ворожим вогнем пошкоджено з десяток житлових будинків, дитсадок та лікарню. У власних оселях постраждали четверо місцевих жителів. Каретою «швидкої» до лікарні шпиталізували 59-річного чоловіка та 75-річну жінку. Їх стан медики оцінюють як середньої тяжкості. Ще двом жінкам, 75 та 66 років, медичну допомогу надали на місці. Від госпіталізації вони відмовилися», – розповіли у Херсонській ОВА.
Усього, за даними влади, за минулу добу армія РФ здійснила 107 обстрілів, лише по Херсону було випущено 23 снаряди.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.