Росія: влада Бєлгородської області повідомила про «стрілецький бій»
Губернатор Білгородської області Росії В’ячеслав Гладков 17 грудня заявив, що «на кордоні села Теребрено Краснояружського району йде стрілецький бій», пише російська служба Радіо Свобода.
Як стверджує Гладков, нібито «село перебуває під обстрілом українських військових».
Українська влада цю інформацію російського губернатора не коментувала.
Телеграм-канал «База» стверджує, що «бій розпочався близько 11 ранку».
«У Теребрені живуть близько 200 людей, мешканців не евакуювали, зараз люди ховаються в укриттях», – пише «База».
Редакція Радіо Свобода наразі не може перевірити ці дані з незалежних джерел.
Влада російських регіонів, що межують з Україною, регулярно повідомляє про обстріли і удари безпілотниками з боку ЗСУ після початку повномасштабного російського військового вторгнення. Київ ці інциденти не коментує.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада, здебільшого, пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
«Моє серце в полоні»: родичі військовополонених вийшли на акцію у Запоріжжі
17 грудня в центрі Запоріжжя зібралися близько двох сотень рідних та близьких українських військовополонених-оборонців Маріуполя, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Люди утворили живий ланцюг центральним проспектом міста. Учасники акції тримали в руках плакати з написами «Волю захисникам Маріуполя», «Save Azovstal», «Не мовчи – полон вбиває», «Ти чекаєш свят- вони обміну» та інші, та скандували «Не мовчи – полон вбиває», «Україна чекає героїв».
Більше інформації та світлини за лінком
У ЗСУ прокоментували створення РФ нового майданчика для запуску дронів у Балаклаві
Керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі українського телемарафону прокоментувала створення російськими силами нового майданчика для запуску дронів у Балаклаві, про що раніше повідомляла британська розвідка.
«Вони намагаються запускати (БпЛА – ред.) саме з тимчасово окупованого Криму, розширюючи там географію цих майданчиків, з яких вони це роблять, розуміючи, що справді можуть бути вражені Збройними силами України, оскільки ми дістаємо до Керчі. Якщо раніше вони запускали лише з мису Чауда, то тепер фіксуємо пуски ще й із Балаклави», – розповіла Гуменюк.
13 грудня розвідка Великобританії повідомила, що Росія відкрила новий майданчик для запуску дронів у Балаклавському районі Севастополя.
Балаклава – п’ятий підтверджений пусковий майданчик російських дронів. Інші відомі місця запуску БПЛА – мис Чауда в окупованому Криму, Єйськ, Приморсько-Ахтарськ і Курськ на території сусідньої Росії.
Російські військові регулярно атакують українські регіони за допомогою різних видів озброєння – БпЛА, ракет, РСЗВ й авіації. Москва, незважаючи на докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріл цивільних осіб в Україні.
ГУР: Росія хоче до кінця грудня паспортизувати кілька сотень українських працівників ЗАЕС
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявляє, що Росія посилює тиск на громадян України, які працюють на окупованій Запорізькій АЕС, щоби змусити їх отримати російські паспорти і підписати контракти з «Росатомом».
«Відповідно до вимог російських окупантів, декілька сотень українських працівників ЗАЕС повинні бути паспортизовані документами держави-агресора і підписати контракти до 31 грудня 2023 року. З метою примусу на українських фахівців чинять психологічний тиск, вибірково без попереджень позбавляють доступу до робочих місць, анулюючи їхні перепустки», – йдеться в повідомленні.
У ГУР заявили, що серед українських працівників, які відмовляються від підписання контрактів з «Росатомом» і паспортів держави-агресора, російські спецслужби намагаються посіяти недовіру один до одного, створюючи умови для анонімних доносів, зокрема через спеціально створені телеграм-боти.
«Водночас серед завезених на ЗАЕС російських енергетиків зростає невдоволення через невиконані обіцянки щодо термінів відряджень на окуповану українську атомну електростанцію – замість двох місяців Москва наказує їм працювати по пів року й довше, оскільки в Росії важко знайти охочих кваліфікованих фахівців їм на заміну», – йдеться в повідомленні.
Перевірити наведені дані з незалежних джерел редакція з огляду на бойові дії не може.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. На станції перебуває моніторингова місія МАГАТЕ.
81-річний чоловік загинув внаслідок обстрілу Херсона – ОВА
Місцевий цивільний житель загинув внаслідок російського обстрілу Херсона 17 грудня, повідомила обласна військова адміністрація.
«Близько 10:20 окупаційні війська вдарили по центральній частині міста. Травм, несумісних із життям, зазнав 81-річний чоловік», – йдеться в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
НАЗК тимчасово зупинило статус Raiffeisen Bank International у списку спонсорів війни
Національне агентство з питань запобігання корупції тимчасово зупинило статус австрійського Raiffeisen Bank International у списку компаній-спонсорів війни.
«Статус призупинено на період проведення двосторонніх консультацій із залученням представників Європейської комісії», – йдеться в повідомленні НАЗК.
Інших подробиць там не навели.
Раніше агентство Reuters із посиланням на два джерела, знайомі із ситуацією, повідомляло, що Австрія вимагала виключити Raiffeisen Bank International із українського списку «спонсорів війни» в обмін на розблокування 12-го пакету європейських санкцій проти Росії.
16 грудня редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк повідомив, що Європейський союз наступного тижня проведе голосування за 12 пакет санкцій проти Росії.
«Австрія зняла свій резерв. Російські санкції мають бути офіційно ухвалені цього тижня», – зазначив він.
Після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну Raiffeisen Bank International заявляв, що має намір залишити російський ринок. При цьому розглядалися два варіанти: продаж російських активів чи відокремлення їх від основної групи. Згодом стало відомо, що австрійська фінансова група запланувала відділення активів на кінець 2023 року. У 2022 році Raiffeisen Bank отримав прибуток у розмірі близько 3,8 мільярда євро, при цьому близько двох мільярдів євро група отримала з Росії. Російські вкладники за рік розмістили у банку понад 20 млрд євро.
Новий пакет санкцій Євросоюзу щодо Росії може стосуватися експорту зварювальних апаратів, хімікатів, оборонних технологій і ліцензування програмного забезпечення. Крім того, буде запроваджено ембарго на російські алмази.
«Верстка»: понад 900 російських військових судяться зі шпиталями
Понад 900 російських військовослужбовців від початку повномасштабної війни Росії проти України подали позови до шпиталів, повідомляє російське видання «Верстка», яке проаналізувало статистику гарнізонних судів у Росії й окупованому Криму.
Військові скаржаться, що їм не видають довідки про поранення або завищують категорію придатності, щоби визнати готовими до подальшої служби.
За даними видання, з березня 2022 по грудень 2023 року до суду на госпіталі подали не менше ніж 922 поранених. Вони намагаються оскаржити рішення військово-лікарських комісій.
«Одні військовослужбовці не згодні з тим, що лікарі оцінили їхню травму як легку і не видали довідку про поранення – без цього документа військові не можуть отримати грошову компенсацію від держави. Інші вважають, що надто хворі, щоб продовжувати воювати», – уточнює «Верстка».
Журналісти стверджують, що з 866 позовів до шпиталів, яким судді вже дали оцінку, задовольнили лише 35. При цьому суди стають на бік військовослужбовців, якщо погоджуються, що військові лікарі необґрунтовано завищили категорію придатності. Проте, уточнює видання, нерідко військові звертаються до суду під час відпустки, яку отримують після лікування у шпиталі, і взяти участь у судовому процесі вони часто не встигають: після відпустки їх забирають назад на фронт.
Російська влада не розкриває кількість бойових втрат на війні проти України. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про загальну кількість втрат 21 вересня минулого року, заявивши про загибель 5937 осіб. Про кількість поранених не повідомляли ніколи.
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
«В очах Бога ми всі – люди». Як біженців-ромів приймали у країнах Європи?
Холодного березня 2022-го черги на кордонах України простягалися на десятки кілометрів. Переповненими евакуаційними потягами, машинами і просто пішки з дітьми на руках з країни, охопленою масштабною війною, прямували люди до межі, за якою на них не летітимуть ракети. Вокзали та пункти перетину заполонили українці. Сусідні країни тепло їх приймали. Та чи всіх?
За даними української влади, від початку повномасштабної війни з країни виїхало майже сто тисяч ромів. Ці люди стали біженцями за кордоном. Чимало з них шукало прихистку в Угорщині, Чехії й Молдові, та знайти його змогли не всі. Радіо Свобода завітало у ці країни, щоб дізнатися, як вони прийняли людей, які, як і решта українців, рятувалися від війни. Читайте і дивіться про це за лінком
Путін попередив Фінляндію про «проблеми»
Президент Росії Володимир Путін попередив про «проблеми», які виникнуть у відносинах РФ з Фінляндією, і сказав, що наказав створити новий військовий округ у регіонах, які межують із цією країною. Що це за проблеми – він не уточнив.
Коментарі Путіна в інтерв’ю, яке буде транслюватися 17 грудня, прозвучали на тлі зростання напруженості між двома сусідніми країнами внаслідок вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і подальшого рішення Фінляндії приєднатися до НАТО.
Останніми тижнями Фінляндія повністю закрила свої кордони з Росією через потік мігрантів, переважно з Близького Сходу, які намагаються перетнути кордон і шукають притулку.
Фінляндія заявила, що російська влада навмисно заохочує мігрантів їхати до Фінляндії, намагаючись дестабілізувати країну. Раніше минулого тижня Фінляндія ненадовго відкрила два пункти пропуску, але через день скасувала це рішення через відновлення потоку мігрантів.
Фінляндія змінила свою давню політику нейтралітету після повномасштабного вторгнення Росії в Україну і на початку цього року стала 31-им членом НАТО. Відтоді Фінляндія посилила військову підготовку резервних підрозділів і нагляд за кордоном, дозволивши літакам НАТО патрулювати прикордонний повітряний простір, чим викликала критику в Росії.
У фрагментах інтерв’ю репортеру державного телебачення Путін неправдиво заявив, що Захід «затягнув» Фінляндію в НАТО. Насправді фінська громадськість різко змінила думку на користь членства в НАТО після вторгнення РФ в Україну.
Він також сказав, що відновлює Ленінградський військовий округ, адміністративний крок, який, за його словами, може призвести до накопичення військ у регіонах на схід від Фінляндії.
«У нас із ними були якісь суперечки? Всі суперечки, в тому числі територіальні з середини 20-го століття, давно вирішені, – сказав Путін. – Проблем не було. Тепер будуть, тому що ми створимо Ленінградський військовий округ і зосередимо там певну кількість військових підрозділів».
Фінська влада поки що не відповіла на коментар Путіна.
Президента РФ також запитали про висловлювання президента США Джо Байдена, який раніше цього місяця заявив, що Росія нападе на союзників США по НАТО, якщо вона переможе в Україні.
«Це повна нісенітниця, і я думаю, що президент Байден це розуміє», – сказав Путін. «У Росії немає причин, інтересів, геополітичних інтересів, ні економічних, ні політичних, ні військових, воювати з країнами НАТО», – додав він.
Про можливу російську загрозу країнам НАТО – насамперед називаються країни Балтії, а також Польща – особливо з початку повномасштабного вторгнення в Україну неодноразово заявляли західні політики й аналітики. Про можливий напад на країни НАТО говорила і низка російських діячів, зокрема, голова Чечні Рамзан Кадиров. Заступник Путіна в Раді безпеки РФ Дмитро Медведєв погрожував Європі «ядерним Армагеддоном», а близький до Кремля політолог Сергій Караганов прямо пропонував завдати ядерного удару по Польщі.
У пакеті вимог так званих гарантій безпеки, висунутих Росією за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в Україну, була й вимога демонтажу всієї військової інфраструктури НАТО в країнах, які вступили в альянс після 1997 року.
Аж до 24 лютого 2022 року російська влада заперечувала плани масштабного вторгнення в Україну. Зокрема, у січні голова МЗС Росії Сергій Лавров говорив, що Москва «не зацікавлена» у війні з Україною. Після початку повномасштабного вторгнення його обґрунтували тим, що це був «превентивний» удар, оскільки Україна нібито хотіла атакувати окуповані РФ частини Донбасу і Крим.
На Таврійському напрямку російські війська продовжують активні піхотні атаки і збільшили активність артилерії, повідомив вранці 17 грудня командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський.
«Ворог продовжує активні піхотні атаки і збільшив активність артилерійських підрозділів. Задіює для підтримки піхоти бронетехніку й авіацію. Так, вчора російські загарбники в операційній зоні ОСУВ «Таврія» завдали 1 ракетного, 13 авіаударів, провели 55 бойових зіткнень та здійснили 1044 артобстріли. Наші воїни стійко тримають оборону та проводять активні дії на визначених напрямках», – написав у телеграмі Тарнавський, у зоні відповідальності якого – Авдіївка, Мар’їнка, Вугледар і Роботине.
Раніше сьогодні Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні повідомив, що протягом минулої доби на фронті відбулося 89 бойових зіткнень, українські військові відбили атаки російських сил на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому напрямках.
13 грудня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважував, що російські війська можуть проводити наступ у несприятливий час задля того, щоб це відбувалося на тлі тривалих дискусій на Заході про подальшу підтримку України.
«Можливо, російські війська проводять дорогі наступальні операції в несприятливий для наземних маневрів час, щоб приурочити потенційну зміну ініціативи на полі бою до постійних розмов на Заході про продовження підтримки України», – йшлося у звіті.
У ISW нагадали, що російські війська розпочали масштабну наступальну операцію з метою захоплення Авдіївки 10 жовтня і згодом активізували локальні наступальні операції в інших місцях на сході України, в той час як українські війська почали згортати контрнаступальні операції.
Розвідка Британії: Росії потрібні «правильні» результати на «виборах» в окупованих регіонах
Російська влада буде вдаватися до фальсифікацій незаконно призначених виборів президента РФ на окупованих нею українських територіях, щоб досягти «правильних» результатів, заявила розвідка Великої Британії.
Там нагадали, що 11 грудня Центральна виборча комісія Росії оголосила, що голосування на виборах президента в березні 2024 року пошириться на окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей України.
«Як і у випадку з регіональними виборами, майже напевно голосування на президентських виборах у підконтрольних Росії регіонах не буде ані вільним, ані чесним. Російська влада майже напевно бачить досягнення «правильних» результатів у цих регіонах як пріоритет, оскільки хоче створити враження легітимності вторгнення Росії», – йдеться в повідомленні, поширеному Міністерством оборони Британії 17 грудня.
«Російська адміністрація майже напевно використовуватиме методи, що включатимуть суттєві фальсифікації виборів і залякування виборців, щоб забезпечити перемогу російського президента Володимира Путіна в згаданих регіонах зі значною перевагою», – додали в розвідці.
Російська Рада федерації на засіданні 7 грудня призначила дату президентських виборів у Росії на 17 березня 2024 року.
Наступного дня, 8 грудня, президент Росії Володимир Путін оголосив про намір взяти участь у запланованих на березень виборах. Ухвалені 2020 року поправки до російської конституції дозволяють йому висунутися на п’ятий термін.
Видання «Медуза», посилаючись на близькі до Кремля джерела, раніше у листопаді писало, що російський президент Володимир Путін уникатиме зосередження своєї президентської кампанії 2024 року на війні в Україні, а зосередиться на нібито стабільності Росії і критиці Заходу.
Двоє людей поранені в Запорізькій області через російські обстріли – ОВА
У Запорізькій області протягом доби внаслідок російських обстрілів поранені двоє цивільних жителів, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко. За його словами, російські війська завдали 174 удари по 21 населеному пункту Запорізької області.
«Ворог здійснив дев’ять РСЗВ-обстрілів Гуляйполя, Полтавки, Малої Токмачки, Роботиного і Малих Щербаків, а також 36 БПЛА-атак по Гуляйполю, Залізничному, Малій Токмачці, Роботиному, Новодарівці, Білогір'ю, Левадному, Червоному, Чарівному, Гуляйпільському й Малих Щербаках», – написав голова ОВА у телеграмі.
За його даними, 129 артобстрілів припали на території прифронтових міст і сіл, зокрема Оріхова, Новоданилівки, Новоандріївки, Преображенського, Левадного, Роботиного, Степового, Плавнів, Лобового і П’ятихаток.
«Внаслідок обстрілу села Гуляйпільське поранення зазнали місцеві жителі – 55-річна жінка і 73-річний чоловік. Їх оперативно доправили до лікувальної установи», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, є повідомлення про пошкодження об’єкту соціальної інфраструктури. Що це за об’єкт – не уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Запорізьку область. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Втрати військ РФ у війні проти України перевищили 346 тисяч – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабної війни проти України втратила близько 346 070 своїх військових, 1250 із них – за останню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших російських втрат у Генштабі навели такі:
- танки ‒ 5739 (19 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 10692 (+25)
- артилерійські системи – 8137 (+37)
- РСЗВ – 923 (+3)
- засоби ППО ‒ 609 (+4)
- літаки – 324
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6278 (+40)
- крилаті ракети ‒ 1610 (+1)
- кораблі /катери ‒ 22
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 10766 (+56)
- спеціальна техніка ‒ 1194 (+4).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день.
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
У ВМС повідомили, скільки кораблів РФ чергують у Чорному й Азовському морях
У Чорному й Азовському морях чергує по одному російському військовому кораблю, повідомили вранці 17 грудня Військово-морські сили Збройних сил України. За наведеними даними, носії «Калібрів» серед них відсутні.
«У Середземному морі – чотири ворожі кораблі, серед яких – два носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 16 ракет», – йдеться в повідомленні.
17 листопада речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук заявив, що можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі та значно обмежені у своїх діях». За його словами, російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
В осінньо-зимовий період шторми й негода змушують ракетоносії РФ укриватися в пунктах базування, пояснювали раніше українські військові.
Одна людина загинула на Одещині через російський удар дронами – влада
На Одещині в ніч на 17 грудня внаслідок російського удару загинула одна людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Вночі російські терористи втретє за цей тиждень атакували Одещину ударними безпілотниками. Загинула людина. Сили протиповітряної оборони на Одещині збили дев’ять БпЛА типу Shahed-136. Один зі збитих безпілотників впав у житловий квартал в Одеському районі й вибухнув… В одному з будинків було виявлено загиблу людину», – написав голова ОВА у телеграмі.
За його словами, також зазнали руйнувань кілька житлових будинків і складське приміщення приватної спортивної установи.
Тим часом, Сили оборони півдня України повідомили, що російські війська вночі протягом п’яти годин «тероризували південні регіони черговою дроновою атакою».
«У нашій зоні відповідальності підрозділами протиповітряної оборони збито 16 БпЛА типу Shahed-131/136, запущених окупантами з Криму. Сім дронів-камікадзе збито на Херсонщині, дев’ять – на Одещині», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили Збройних сил України раніше сьогодні повідомили, що російські війська в ніч на 17 грудня атакували Україну крилатою ракетою «Іскандер-К», керованою авіаційною ракетою Х-59 і 20 ударними безпілотниками типу Shahed.
«До відбиття повітряного нападу залучено зенітні ракетні підрозділи і мобільні вогневі групи Повітряних сил і Сил оборони України. У результаті бойової роботи збито 20 «Шахедів» й одну керовану авіаційну ракету Х-59. Крилата ракета «Іскандер-К» не досягла своєї цілі», – зауважили в Повітряних силах.
За повідомленням, повітряні цілі були знищені в межах Одеської, Херсонської, Запорізької і Хмельницької областей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Довга дорога додому. Україна виправляє трагічні помилки минулого
Рішення саміту Європейського союзу розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо їхнього приєднання до ЄС є своєрідним «прологом» до справжньої історичної події – самого вступу України до ЄС. Коли цей вступ відбудеться, можна буде сказати, що він завершує низку важливих подій ХХ–ХХІ століть, які сумарно мають повернути Україну додому.
Першою з цих подій можна вважати проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР) із подальшим декларуванням обʼєднання українських історичних земель. Статтю на цю тему політичного оглядача Радіо Свобода Віталія Портникова читайте за лінком
Генштаб повідомив про 89 бойових зіткнень на фронті
Протягом минулої доби на фронті відбулося 89 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 17 грудня.
«Загалом ворог завдав чотири ракетних і 72 авіаційних удари, здійснив 92 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі зауважили, що минулої доби українські військові відбили атаки російських сил на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому напрямках.
«Водночас на Мелітопольському напрямку українські воїни продовжують активними діями завдавати окупаційним військам втрат у живій силі й техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту. В зоні відповідальності ОСУВ «Одеса» на Херсонському напрямку Сили оборони надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, ведуть контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника», – йдеться в повідомленні.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив вдень 15 грудня в телеграмі, що армія Росії три дні поспіль здійснювала близько 80 штурмових дій щодобово в зоні його відповідальності, більшість з них – на Донецькому напрямку.
«Штурмові групи здебільшого до 20 осіб. Діють, зокрема, і за підтримки бронетехніки. Вчора знову відбулося збільшення кількості авіаударів, ворог застосовує авіабомби», – наголосив бригадний генерал.
У зоні відповідальності Тарнавського – Авдіївка, Мар’їнка, Вугледар та Роботине. Саме на перших двох напрямках – це захід від окупованого Донецька – український Генштаб фіксує загострення вже кілька діб.
13 грудня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважував, що російські війська можуть проводити наступ у несприятливий час задля того, щоб це відбувалося на тлі тривалих дискусій на Заході про подальшу підтримку України.
«Можливо, російські війська проводять дорогі наступальні операції в несприятливий для наземних маневрів час, щоб приурочити потенційну зміну ініціативи на полі бою до постійних розмов на Заході про продовження підтримки України», – йшлося у звіті.
У ISW нагадали, що російські війська розпочали масштабну наступальну операцію з метою захоплення Авдіївки 10 жовтня і згодом активізували локальні наступальні операції в інших місцях на сході України, в той час як українські війська почали згортати контрнаступальні операції.
Ракета Х-59 і 20 ударних дронів – у Повітряних силах повідомили про знищені цілі в чотирьох областях
Російські війська в ніч на 17 грудня атакували Україну крилатою ракетою «Іскандер-К», керованою авіаційною ракетою Х-59 і 20 ударними безпілотниками типу Shahed, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
За повідомленням, ракети запустили з окупованого Криму і окупованої частини Херсонщини, а дрони – з районів Приморсько-Ахтарська (Росія) і Чауда – в окупованому Криму.
«До відбиття повітряного нападу залучено зенітні ракетні підрозділи і мобільні вогневі групи Повітряних сил і Сил оборони України. У результаті бойової роботи збито 20 «Шахедів» й одну керовану авіаційну ракету Х-59. Крилата ракета «Іскандер-К» не досягла своєї цілі», – зауважили в Повітряних силах.
За повідомленням, повітряні цілі були знищені в межах Одеської, Херсонської, Запорізької і Хмельницької областей.
Ввечері 16 грудня у низці областей України оголосили повітряну тривогу, а Повітряні сили попередили про загрозу ракетного удару й атаки ударних дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ОВА: протягом дня російські військові 26 разів обстріляли Сумщину
Російські військові в суботу, 16 грудня, атакували прикордоння Сумщини, йдеться в дописі обласної військової адміністрації.
«Протягом дня росіяни здійснили 26 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 138 вибухів», – йдеться у повідомленні.
При цьому зазначається, що обстрілів зазнали Білопільська, Юнаківська, Краснопільська, Хотінська, Великописарівська, Новослобідська, Середино-Будська, Есманська, Шалигинська, Дружбівська, Зноб-Новгородська громади.
Зокрема, за даними ОВА, сили РФ били з мінометів, стрілецької зброї, артилерії, гранатометів, а також скидували міни та вибухові пристрої з безпілотників на територію Сумської області.
«Під час міноменого обстрілу Юнаківської громади одна цивільна особа отримала поранення», – підсумували в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ЄС наступного тижня голосуватиме за 12-й пакет санкцій проти Росії – журналіст
Європейський союз наступного тижня проведе голосування за 12 пакет санкцій проти Росії, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Юзвяк.
«Австрія зняла свій резерв. Російські санкції мають бути офіційно ухвалені цього тижня», – зазначив він.
Раніше, 14 грудня, лідери країн Європейського союзу погодили 12-й пакет санкцій проти Росії.
«Є політична згода щодо 12-го пакету санкцій ЄС проти Росії, хоча він буде офіційно схвалений найближчими днями», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, ЄС також спробує узгодити ще один пакет санкцій проти Росії до другої річниці повномасштабного вторгнення в Україну.
Раніше агентство Reuters із посиланням на два джерела, знайомі із ситуацією, повідомило, що Австрія вимагала виключити Raiffeisen Bank International із українського списку «спонсорів війни» в обмін на розблокування 12-го пакету європейських санкцій проти Росії.
У жовтні міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберґ відкрито розкритикував український чорний список. Raiffeisen Bank International – єдина австрійська компанія у ньому.
Після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну Raiffeisen Bank International заявляв, що має намір залишити російський ринок. При цьому розглядалися два варіанти: продаж російських активів чи відокремлення їх від основної групи. Згодом стало відомо, що австрійська фінансова група запланувала відділення активів на кінець 2023 року. У 2022 році Raiffeisen Bank отримав прибуток у розмірі близько 3,8 мільярда євро, при цьому близько двох мільярдів євро група отримала з Росії. Російські вкладники за рік розмістили у банку понад 20 млрд євро.
Новий пакет санкцій Євросоюзу щодо Росії може стосуватися експорту зварювальних апаратів, хімікатів, оборонних технологій і ліцензування програмного забезпечення. Крім того, буде запроваджено ембарго на російські алмази.