Майже 100 ударів КАБами за дві доби: навіщо Росія рівняє Авдіївку з землею?
Проєкт DeepState в ніч проти 19 січня у зведенні повідомив про важкі останні дні для Авдіївки. За даними проєкту, армія Росії за 17 і 18 січня завдала майже 100 авіаударів КАБами по місту. Йдеться про керований боєприпас, чия бойова маса може досягати 250 або 500 кілограмів.
У звіті аналітики назвали «дуже важкою» ситуацію на південь від Авдіївки, де армія агресора просунулась на захід від дачного селища «Виноградники» та штурмували колишній готельний комплекс «Царське полювання» на західніше.
Український Генштаб повідомив вранці 19 січня аж про 127 бойових зіткнень на лінії фронту, найбільше – саме на Авдіївському напрямку.
За даними відомства, Сили оборони відбили 27 атак армії Росії на північ від міста – в районах Новокалинового, Новобахмутівки та самої Авдіївки, а також 17 на південь – біля Первомайського та Невельського.
У Міноборони розповіли, коли запрацює електронний кабінет військовозобов’язаного
На початку другого кварталу 2024 року планують запустити електронний кабінет військовозобов’язаного, розповіла заступниця міністра оборони України Катерину Чорногоренко в ефірі телемарафону.
«Ми зможемо, скажімо так, перший етап – запровадження функціонала електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного. Тобто це буде можливість актуалізувати свої дані. Буде надано період, щоб військовозобов'язаний ці дані актуалізував, надав останні достовірні дані. І далі вже ТЦК будуть використовувати ці дані у своїй щоденній роботі», – розповіла заступниця міністра.
При цьому, Чорногоренко не відповіла прямо на питання, чи будуть в е-кабінеті військовозобов’язаного повістки, але сказала: «повістки – це питання, яке буде розглядатися в рамках так званого «мобілізаційного» закону.
Вона також зазначила, що верифікацію в реєстрі «Оберіг» вже проведено.
«Ми верифікували дані й трансформували паперові дані в цифрові. Усунули дублі, неактуальну інформацію, яка була наявна в реєстрі. І зараз покращуємо роботу ТЦК, щоб не було додаткових зайвих відправлених повісток, щоб не було нецільового повідомлення військовозобов'язаних прибути в ТЦК», – додала Чорногоренко.
Раніше, 16 січня, Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби та інших відомств.
Тепер закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» має надійти на підпис президентові України.
У ГУР назвали ймовірні наслідки атак на нафтобазу та пороховий завод у Росії
Атака на нафтобазу під Брянськом та Тамбовський пороховий завод могла ускладнити логістику російських військ та зірвати графіки постачання, заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.
«Гарний гуркіт, гарна бавовна. Регулярно такі події трапляються на військових об’єктах на території держави-агресора. Зрозуміло, що коли мова йде про нафтобазу, яка задіяна у постачанні окупаційному корпусу паливно-мастильних матеріалів і не тільки, – це ускладнює логістику для окупантів, це зриває графіки постачання, графіки забезпечення. Відповідно дає додаткові можливості, запас часу і збільшує простір для маневру для наших захисників», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Юсов також прокоментував заяви РФ про те, що українські БПЛА можуть долати до 900 кілометрів.
«Ми не можемо ані підтвердити, ані спростувати. Але українські безпілотники можуть долати і не такі відстані. Якщо говорити про реакцію в російську суспільстві, то всі питання до Путіна, Шойгу, Герасимова, до тих, які продовжують геноцидну війну проти України. Було б дивно, щоб ці всі події не мали жодних наслідків для військових об’єктів на території РФ, наголошу – військових об’єктів», – зазначив представник ГУР.
За його словами, судячи з реакції російського суспільства, воно починає розуміти, що «реальність і пропаганда дуже відрізняються».
«Бо російська пропаганда вкотре заявила, що нічого не сталося, що якісь цілі збиті і знешкоджені, але кадри засвідчують абсолютно протилежне…Правда в тому, що це наслідки російського вторгнення і далі буде», – додав Юсов.
Читайте також: Міноборони РФ вперше заявило про перехоплення БПЛА в Ленінградській області. ЗМІ пишуть про атаку на нафтобазу
У Росії деякі телеграм-канали заявили, що український безпілотник атакував Тамбовський пороховий завод, він впав на території підприємства. Згодом місцева влада повідомила, що завод працює в штатному режимі. У Брянській області Росії повідомили про масштабну пожежу на території нафтобази у місті Клинці. Губернатор області Олександр Богомаз у телеграмі заявив про атаку БПЛА, в якій звинуватив Україну.
Водночас у Міноборони РФ заявили про знищення нібито українського БПЛА над територією Брянської області. Про український дрон Тамбовської області російські війська не повідомляли.
Низка українських медіа з посиланням на джерела у спецслужбах заявила, що українські безпілотники атакували нафтобазу у Брянській області та Тамбовський пороховий завод. За їхніми даними, обидві атаки є успішною операцією Головного управління розвідки Міноборони.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Київ офіційно обстріли не коментує.
У Міноборони розповіли, коли запрацює електронний кабінет військовозобов’язаного
На початку другого кварталу 2024 року планують запустити електронний кабінет військовозобов’язаного, розповіла заступниця міністра оборони України Катерину Чорногоренко в ефірі телемарафону.
«Ми зможемо, скажімо так, перший етап – запровадження функціонала електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного. Тобто це буде можливість актуалізувати свої дані. Буде надано період, щоб військовозобов'язаний ці дані актуалізував, надав останні достовірні дані. І далі вже ТЦК будуть використовувати ці дані у своїй щоденній роботі», – розповіла заступниця міністра.
При цьому, Чорногоренко не відповіла прямо на питання, чи будуть в е-кабінеті військовозобов’язаного повістки, але сказала: «повістки – це питання, яке буде розглядатися в рамках так званого «мобілізаційного» закону.
Вона також зазначила, що верифікацію в реєстрі «Оберіг» вже проведено.
«Ми верифікували дані й трансформували паперові дані в цифрові. Усунули дублі, неактуальну інформацію, яка була наявна в реєстрі. І зараз покращуємо роботу ТЦК, щоб не було додаткових зайвих відправлених повісток, щоб не було нецільового повідомлення військовозобов'язаних прибути в ТЦК», – додала Чорногоренко.
Раніше, 16 січня, Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби та інших відомств.
Тепер закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» має надійти на підпис президентові України.
У Росії заявили, що український безпілотник атакував Тамбовський пороховий завод, він впав на території підприємства. Про це повідомляє низка телеграм-каналів.
«Невдала атака відбулася напередодні о четвертій годині ранку. БПЛА літакового типу впав на майданчик біля цеху зі змішування порохів. Постраждалих та руйнувань немає, але персонал все одно для безпеки евакуювали», – пише SHOT.
Канал Mash повідомив, що дрон впав біля будівлі, його виявили співробітники нічної зміни, яким довелося евакуюватись.
Згодом очільник Тамбовської області РФ Максим Єгоров заявив, що підприємство працює у штатному режимі, а ситуація – під контролем.
Водночас у Міноборони РФ заявили про знищення нібито українського БПЛА над територією Брянської області. Про український дрон Тамбовської області російські війська не повідомляли.
Низка українських медіа з посиланням на джерела у спецслужбах заявила, що українські безпілотники атакували нафтобазу у Брянській області та Тамбовський пороховий завод. За їхніми даними, обидві атаки є успішною операцією Головного управління розвідки Міноборони.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Київ офіційно обстріли не коментує.
Британська розвідка: «Росія мовчазно визнала ліквідацію Україною літака А-50»
Росія запустила новий літак далекого радіолокаційного виявлення і управління А-50 замість збитого, йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
Однак, розвідники кажуть, що «новий літак перебуває значно далі від лінії фронту, що підтверджує успіх України».
Як зазначається у зведенні, раніше повідомлялося, що 14 січня російський літак А-50 «майже напевно» вибухнув і згодом упав у Азовське море. A-50 є «ключовим інструментом» для російських операцій над Україною, «забезпечуючи попереднє попередження про загрози з повітря, а також функції управління та контролю», наголошують у Міністерстві оборони.
За даними британської розвідки, 17 січня російські Військово-повітряні сили, зважаючи на все, «почали експлуатувати ще один А-50, але цього разу над суходолом на території Росії в районі Краснодарського краю, далі на схід від України».
«Ця діяльність свідчить про зниження схильності до ризику щодо літаків і спробу зберегти A-50, що залишився, із втратою його загальної ефективності над Україною», – йдеться в повідомленні
Попри відсутність офіційної позиції Росії щодо втрати А-50, ця діяльність, ймовірно, «демонструє мовчазне визнання Росією успішної операції, проведеної українцями проти дорогого повітряного об’єкта», зазначають у Міноборони Британії. Якщо втрата А-50 «відбулася випадково, навряд чи знадобилося б таке рішення».
15 січня українські медіа з посиланням на свої джерела повідомляли, що ввечері 14 січня українські військові збили над акваторією Азовського моря російський літак А-50, а також підбили ІЛ-22.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний згодом підтвердив, що військові Повітряних сил ЗСУ знищили російські літаки А-50 та Іл-22.
У Міноборони РФ ці дані не коментували. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що у Кремля немає інформації про збиття ЗСУ російських літаків.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 331 літак. Москва про втрати своєї техніки не повідомляє.
Захід має готуватися до «всеосяжної війни» з Росією – представник НАТО
Голова Військового комітету альянсу, нідерландський адмірал Роб Бауер заявив, що Захід повинен готуватися до «всеосяжної війни» з Росією.
«Ми маємо усвідомити, що не факт, що ми живемо в мирі. І тому ми (сили НАТО) готуємося до конфлікту з Росією. Але дискусія набагато ширша. Це також промислова база, а також люди, які повинні розуміти, що вони відіграють певну роль», – сказав Бауер.
Високопосадовець НАТО також додав, що «не все можна спланувати й не все вийде без проблем у найближчі 20 років».
Раніше високопосадовець військового комітету НАТО заявив, що Альянс потребує «трансформації ведення війни» і закликав готуватися до епохи, в якій все може статися в будь-який час, в якій ми повинні очікувати несподіваного», зокрема війни.
Днями прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».
Чиновниця в інтерв’ю виданню The Times посилалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
В американському Інституті вивчення війни (ISW) заявляв, що Путін вторгся в Україну в 2022 році не для того, щоб захистити Росію від загрози з боку НАТО, а для того, щоб послабити і остаточно знищити НАТО – ціль, яку він досі переслідує. «Кремль і пов’язані з Кремлем суб’єкти нещодавно сприяли інформаційним операціям і застосовували тактику гібридної війни, спрямовану на дестабілізацію НАТО, і тепер, можливо, створюють інформаційні умови для можливих майбутніх агресивних дій Росії проти країн НАТО і їхніх сусідів», – йдеться у звіті.
Польща запропонує ЄС зміни до «транспортного безвізу» з Україною – Мінінфраструктури
Польща надасть Єврокомісії свої пропозиції змін щодо «транспортного безвізу» з Україною в межах реалізації угоди з польськими перевізниками, які до 1 березня призупинили блокаду кордону з Україною, йдеться в повідомленні Міністерства інфраструктури країни.
Як зазначається, про реалізацію угоди, підписаної 16 січня міністром інфраструктури Польщі Даріушем Клімчаком та представниками польських перевізників, йшлося під час зустрічі заступника міністра Павла Ганчажа з послом України в Польщі Василем Зваричем, яка відбулася 18 січня.
«Заступник міністра інфраструктури Павел Ганчаж також повідомив співрозмовнику, що Польща незабаром подасть свої пропозиції щодо змін до угоди про лібералізацію перевезень між ЄС та Україною, і запросив українську сторону до співпраці. Заступник міністра підкреслив, що дії Польщі в цьому напрямку спрямовані на формування сприятливих умов для обох сторін», – інформує польське міністерство.
Раніше, 16, січня Державна прикордонна служба України повідомила про розблокування пунктів пропуску «Краківець» та «Рава-Руська».
Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак повідомив раніше, 16 січня що польські протестувальники досягли порозуміння з урядом і планують розблокувати пункти пропуску на польсько-українському кордоні від опівдня завтра. При цьому протест попередньо припинили до 1 березня. За словами Клімчака, за цей час мають бути виконані рішення, про які домовилися сторони.
У листопаді 2023 року польські перевізники перекрили пункти пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернути дозволи на вантажні перевезення для українських водіїв, які через війну Росії проти України скасував ЄС.
Якими є подальші можливості російських сил здійснювати обстріли цивільних об'єктів в України? Яка мета? Чи є у Росії дефіцит ракетного озброєння? Чи вже отримують російські загарбники ракети з Північної Кореї або Ірану? Як це впливає на хід війни Росії проти України? Чи може Україна самостійно виробляти потрібні ракети для захисту своєї території і для ударів по території РФ? Про все це журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитали авіаційного експерта Костянтина Криволапа.
Російські військові атакували Білозерську громаду на Херсонщині, поранено цивільного – влада
Російські військові атакували селище Берегове у Білозерській громаді в Херсонській області, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Внаслідок прямого влучання у житловий будинок постраждав 57-річний місцевий житель. У потерпілого – уламкове поранення руки й спини», – йдеться у дописі.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ДПСУ: румунська сторона припинила блокаду одного з трьох пунктів пропуску
Держприкордонслужба України повідомила, що блокування румунською стороною одного з трьох пунктів пропуску припинено.
«Блокування руху вантажівок перед пунктом пропуску «Вікову-де-Сус», що навпроти українського пункту «Красноїльськ», припинено. Пропуск усіх транспортних засобів здійснюється в звичайному режимі», – йдеться у повідомленні ДПСУ.
Прикордонники нагадують, що в пункті пропуску «Красноїльськ» перетнути кордон з Румунією можна тільки порожнім вантажівкам.
У Держприкордонслужбі 18 січня повідомляли про блокування руху для вантажівок на румунських пунктах пропуску «Сірет-Порубне», «Вікову-де-Сус – Красноїльськ» та «Халмеу-Дякове».
16 січня з’явилися повідомлення про те, що румунський уряд досяг угоди з фермерами. Однак про розблокування всіх цих пунктів пропуску на кордоні наразі не повідомляється.
Бізнесменові Мазепі та іншим затриманим сьогодні обиратимуть запобіжний захід – ДБР
Сьогодні, 19 січня, обиратимуть запобіжний захід затриманому напередодні бізнесменові Ігорю Мазепі та іншим фігурантам у справі, котру розслідує Державне бюро розслідувань щодо незаконного відчуження земель критичної інфраструктури. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») повідомила Тетяна Сапьян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань.
За її словами, фігурантові справи оголошено підозри за трьома різними статтями Кримінального кодексу України, тому напередодні відбулося затримання.
«Сьогодні (19 січня – ред.) для затриманих буде обиратися запобіжний захід. І хотіла б наголосити, що уже є оголошені підозри, і за 255-ою статтею – це керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, за 233 – незаконна приватизація комунального майна, і 209 – це легалізація та відмивання майна, одержаного злочинним шляхом. Тобто, уже є підозри, і будуть обрання запобіжних заходів. Тому зараз і відбулося це затримання», – заявила Сапьян.
Радниця з комунікацій ДБР відреагувала також і на заяви деяких представників бізнесу та журналістів щодо тиску на підприємців, чим на їхню думку є затримання Мазепи. Так редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко припустив, що «затримали Мазепу через подію 11-річної давнини, що, мовляв, свідчить про переслідування».
Сапьян не змогла деталізувати, про події якої давнини йдеться у підозрах Мазепі та іншим фігурантам, але сказала, що «ДБР виступає за змагальність у судовому процесі і саме суд буде визначати винуватість чи невинуватість у злочинах».
«Будь-яке кримінальне провадження, яке пов’язане з, наприклад, землями критичної інфраструктури Київської ГЕС: з одного боку ми розуміємо, що виникає запитання «Як сталося так, що цими землями незаконно заволоділи?», тим паче коли це стосується гідроелектростанції. А з іншого боку, будь-яка сторона, яка є підозрюваним, має право на захист. І взагалі за змагальність сторін. Тобто, якщо є докази протилежного – невинуватості – то сторона обвинувачення надасть свої докази і факти. А сторона захисту буде захищатися і наводити свої аргументи. А суд остаточно вирішить, яким буде покарання і чи буде воно взагалі», – каже радниця.
Напередодні Державне бюро розслідувань заявило про затримання бізнесмена, якого у бюро назвали організатором оборудки з відчуження земель критичної інфраструктури – Київської ГЕС. Серед фігурантів – брат Ігоря Мазепи.
Наприкінці листопада правоохоронці заявили про викриття та затримання учасників злочинної організації, які протиправно заволоділи понад 7 гектарами землі, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. За даними ДБР, до цієї організації входило майже два десятки фігурантів, серед яких є відомі інвестори у сфері будівництва елітного житла, їхні помічники, юристи, архітектори, землевпорядники, інші кваліфіковані спеціалісти та представники держорганів.
У ДБР кажуть, що вони діяли в інтересах декількох забудовників – використовуючи прогалини у правовому статусі ділянок, організатори через корупційні зв’язки у держорганах оформлювали їх як землі сільгосппризначення, що дозволяло виділяти ці ділянки громадянам України.
За даними слідства, інші учасники підшукували через соціальні мережі «підставних осіб», які за гроші погоджувались підписати документи щодо виділення їм землі у приватну власність – більшість з них були студентами, які були введені в оману. Надалі виконавці від імені «підставних осіб» підписували низку документів для оформлення права власності, а потім вони «перепродавали» землю представникам відомих на Київщині забудовників елітної нерухомості.
Дії учасників злочинної організації та інших осіб правоохоронці кваліфікували за статтями 255 (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), 233 (Незаконна приватизація державного, комунального майна), 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. У листопаді 2023 року було повідомлено 8 підозр за цими статтями.
18 січня агентство «Інтерфакс-Україна» заявило з посиланням на свої джерела, що Державне бюро розслідувань проводить обшуки в компанії Concorde Capital у справі про будівництво котеджного містечка преміум-класу Goodlife Park біля Київського моря та обвідного каналу під Києвом у Вишгородському районі.
Згодом у компанії підтвердили обшуки і затримання директора. У компанії заявили, що правоохоронці увірвалися до її бізнес-центру, «вибивши двері», обшуки проводилися без ухвали суду і забиралися «всі документи, які не стосуються справи, а пов’язані з усіма напрямками бізнес-активності Ігоря Мазепи».
У ДБР пояснили, чому раніше не затримали сина Гринкевича
Державне бюро розслідувань не могло раніше затримати сина бізнесмена Ігоря Гринкевича Романа, якого напередодні оголосили у розшук, бо не мало достатньо доказів для цього. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповіла радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.
«ДБР не мало законного права на той момент, достатньо доказів для того, щоб оголошувати підозри. Коли прийшли результати експертиз, коли були допитані свідки, коли було зрозуміло, як це все відбувалося, саме тоді п’ять підозр було оголошено за статтями про шахрайство, створення та участь у злочинній організації в цьому кримінальному провадженні», – повідомила вона.
Напередодні ДБР оголосило у розшук Романа Гринкевича. Він є одним із п’яти підозрюваних у кримінальному провадженні про закупівлі одягу для Збройних сил. Трьом іншим підозрюваним у Печерському районному суді Києва обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці з можливістю внесення застави розміром у 500 мільйонів гривень. Головний фігурант справи – бізнесмен Ігор Гринкевич – перебуває під вартою з кінця грудня 2023 року. Його затримали під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній у ході розслідування кримінального провадження. Тоді Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).
17 січня Ігорю Гринкевичу повідомили підозру у у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ. П’яти членам організації, яку, як стверджують в ДБР, створив Ігор Гринкевич, повідомили про підозру у створенні та участі у злочинній організації, у шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалася в рамках чинного законодавства. Сам скандал він назвав «замовним».
«Краще перестрахуватися» – військовий про евакуацію з Куп’янського району та ситуацію на напрямку
Влада Харківщини оголосила про обов’язкову евакуацію населення з двох громад Куп’янського району – Кіндрашівської та Куриливської громад. Все через безпекову ситуацію в регіоні: обстріли збільшились. Олександр Сирський, командувач Сухопутних військ ЗСУ заявив, що основні зусилля армія Росії зосередила на витісненні підрозділів ЗСУ з куп’янського лісу та на захопленні Синьківки.
Леонід Поляков, старший лейтенант ЗСУ (об'єднання «Легіон Свободи»), який зараз перебуває на Лимано-Куп'янському напрямку, розповів в етері Радіо Свобода (програмі «Свобода Live») про ситуацію в районі та чому влада запровадила евакуацію з Куп'янщини.
Ігнат розповів, де найчастіше використовують «гібридні» системи ППО
«Гібридні» системи протиповітряної оборони не є далекобійними, саме тому їх використовують для «прикриття» інфраструктури та військових об’єктів, розповів речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що практика поєднання радянського та західного озброєння вже раніше використовувалася в Україні, зокрема, у авіації. Йдеться про використання ракет західного виробництва та радянських літаків, які має Україна, каже Ігнат.
«Ці системи, про які ми зараз говоримо, вони не є такими далекобійними. Можуть працювати десь до 15 кілометрів. Тому розраховувати на те, що ми можемо збивати на далеких відстанях, не доводиться. Але прикривати ними локально об'єкти інфраструктури, військові об'єкти чи щось інше – чому б ні», – сказав речник.
Ігнат додав, що в Україні також модернізують ПЗРК для мобільних вогневих груп. За його словами, «йдеться про оснащення переносних зенітних комплексів тепловізійним обладнанням, щоб збільшити показник збиття».
Раніше, 23 грудня, міністр Мінстратегпром Олександр Камишін під час брифінгу за підсумками року розповів, що український воєнно-промисловий комплекс переобладнав радянську техніку спільно із західними партнерами, і такі установки вже працюють за призначенням.
Президент Володимир Зеленський анонсував посилення протиповітряної оборони України на тлі повідомлень про збиття п’яти російських винищувачів протягом трьох днів.
За добу сили РФ атакували 20 населених пунктів Харківщини: загинула жінка, є поранені – влада
За минулу добу, 18 січня, російські військові вдарили з артилерії і мінометів по 20 населених пунктах Харківської області, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у фейсбуці.
За його словами, внаслідок російських обстрілів є загибла і поранені серед місцевого населення.
«Артилерійських та мінометних обстрілів ворога зазнали 20 населених пунктів Харківщини, зокрема: Стогнії, Уди Богодухівського району; Стариця, Вовчанськ, Бочкове, Нестерне Чугуївського району; Дворічна, Масютівка, Синьківка, Петропавлівка, Іванівка, Берестове Куп'янського району», – написав Синєгубов.
Відомо також, що російська армія вдарила з авіації в районі Вовчанська й Миколаївки Чугуївського району, Голубівки, Іванівки, Кислівки й Табаївки Куп’янського району.
Синєгубов зазначив, що близько 08:30 четверга, 18 січня, сили РФ завдали удару із самохідних артилерійських установок «Піон» по місту Куп’янськ, пошкодивши там багатоповерховий будинок. Унаслідок обстрілу загинула 57-річна жінка, двоє чоловіків віком 56 й 62 роки отримали поранення. Постраждалих госпіталізували, їхній стан – середній, уточнив голова ОВА.
«Близько 16:30 у селищі Донець Ізюмського району 53-річний чоловік підірвався на невідомому вибуховому пристрої. Потерпілий загинув», – зазначив він.
Крім того, унаслідок бойових дій минулої доби без електропостачання залишилися 72 споживачі в селі Веселе Харківського району.
«Загалом у регіоні на цей час знеструмлені 15 896 абонентів у 64 населених пунктах Ізюмського, Куп’янського, Богодухівського, Харківського та Чугуївського районів. Енергетики продовжують працювати над відновленням електропостачання», – зазначив голова ОВА.
Роботи з очищення області від вибухонебезпечних предметів також тривають. За даними Синєгубова, протягом доби зведені групи вибухотехніків розмінували 10,4 гектара території регіону та знищили 189 ВНП.
Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.
Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський 11 січня заявив, що російські війська не полишають спроб витіснити українські підрозділи з Куп’янського лісу та захопити Синьківку, маючи на меті блокування Куп’янська.
У грудні минулого року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Росія: у Брянській області заявили про пожежу на нафтобазі після атаки БПЛА
У Брянській області Росії внаслідок атаки безпілотника почалася пожежа на території нафтобази у місті Клинці, повідомляє місцева влада.
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз у телеграмі заявив про атаку БПЛА, в якій звинуватив Україну. За його словами, безпілотний літальний апарат нібито був приглушений РЕБ, а під час знищення нібито відбулося скидання боєприпасу на територію Клинцівської нафтобази.
За попередньою інформацією, постраждалих немає. Вогонь охопив кілька резервуарів.
Він стверджує, що ЗСУ спробували атакувати об’єкти на території міста Клинці, яке розташоване за 50 кілометрів від кордону з Україною.
Раніше про збитого безпілотника у Брянській області повідомляло Міноборони Росії. Про пошкодження та цілі атаки в повідомленні не йшлося. У соцмережах публікують фото та відео пожежі та великого стовпа чорного диму, який «видно з усіх точок міста».
Нафтобаза у Клинцях належить «Роснефти». 11 травня минулого року вона вже зазнавала атаки дрона. Іншу нафтобазу в Брянську атакували 25 квітня 2022 року.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Київ офіційно обстріли не коментує.
Загубили Гринкевича, але затримали Мазепу. Дрон України долетів до нафтобази РФ?
- Ситуація південніше Авдіївки вкрай складна. Про це пишуть аналітики проєкту Deep State. За їхніми даними, російські сили просунулися західніше дачного поселення «Виноградники», а також проводили штурмові дії на «Царську охоту» та сусідні позиції. Що відбувається на напрямку зараз – поговоримо.
- Європарламент закликає лідерів ЄС урізати права Угорщини в блоці. За відповідну резолюцію проголосували 345 євродепутатів. То що далі? Орбан втрачає вплив і, зокрема, можливість блокувати українське питання? Чи не все так однозначно?
- Сина львівського бізнесмена Гринкевича оголосили у розшук. Гринкевича-молодшого, як і Гринкевича-старшого, правоохоронці підозрюють у оборудках під час закупівлі одягу та білизни для ЗСУ. Ще трьом фігурантам у цій справі суд в Києві вже обрав запобіжний захід. А також чому затримали бізнесмена Ігоря Мазепу? Далі розкажу більше.
- Україна готується до легалізації ринку лобізму – тобто законного впливу на представників влади, щоб відстоювати інтереси окремих груп. Верховна Рада у першому читанні проголосувала за такий законопроєкт. Ним, зокрема, передбачені методи впливу, права та обов'язки, а також контроль за діяльністю тих, хто займатиметься лобізмом. Та чи всі думки врахували і як лобізм має знизити рівень корупції?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Білий дім розповів, про які загрози від несхвалення допомоги Україні Байден попередив конгресменів
У Білому домі переговори з Конгресом щодо допомоги Україні назвали «продуктивними» і такими, що рухаються «в правильному напрямку».
«Це була активна дискусія (зустріч президента Джо Байдена з представниками Конгресу 17 січня – ред. ), де кожен мав можливість зробити свій внесок. Президент був дуже чітко налаштований щодо ставок для України в цей момент, нагальності цього фінансування. Думаю, що Джейк Салліван і директорка Нацрозвідки США Евріл Гейнс дуже чітко і детально виклали деякі конкретні приклади того, якими будуть ставки для України, якщо ми не зможемо змусити Конгрес подолати цей момент, коли Конгрес перешкоджає надходженню допомоги в Україну, дуже і дуже скоро», – заявила під час брифінгу перша заступниця прессекретаря Білого дому Олівія Далтон.
За її словами, під час цієї зустрічі лідерів Конгресу попередили про можливі загрози не лише для України, а й для США та союзників у разі несхвалення додаткової допомоги Києву.
«І одна з найважливіших речей, яку підкреслив президент, стосувалася не лише нашої стурбованості щодо України, але й щодо того, що ми бачили в минулому від неконтрольованої брутальної агресії диктаторів. Вивчаючи уроки історії, ми знаємо, що вони не зупиняються, коли їх залишають напризволяще і не контролюють. І тому президент передав відчуття нагальності щодо того, що це означатиме для наших партнерів по НАТО в регіоні, якщо ми не надамо Україні допомогу, якої вони потребують», – заявила Далтон.
Вона натякнула, що США доведеться допомагати союзникам по НАТО зі застосуванням американських військових.
«Звичайно, ми не хочемо, щоб наші власні війська опинились в ситуації, коли, можливо, доведеться залучати їх на поле бою», – сказала речниця.
Президент CША Джо Байден 17 січня зустрівся з керівництвом Конгресу, представниками деяких комітетів Палати представників, щоб обговорити нагальну потребу продовжувати підтримувати Україну.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних і міграційних заходів на кордоні США й Мексики.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню й артилерії, а також протитанкові засоби й інше обладнання.
Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив минулого тижня, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася.
Генштаб ЗСУ: за добу було майже 130 боєзіткнень, противник атакує на семи напрямках
Протягом минулої доби відбулося 127 бойових зіткнень, українські захисники відбили російські атаки на семи напрямках, повідомляє у ранковому зведенні 18 січня Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські військові відбили 18 атак противника поблизу Синьківки, Петропавлівки, Табаївки, Берестового, на Лиманському – 15 атак біля Тернів, Ямполівки на Донеччині та ще 8 атак в районах Серебрянського лісництва, Білогорівки на Луганщині, на Бахмутському напрямку відбили 2 атаки противника неподалік Богданівки.
На Авдіївському напрямку українські військові відбили 44 російські атаки.
«Українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи окупантам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 27 атак ворога в районах Новокалинового, Новобахмутівки, Авдіївки та ще 17 атак біля Первомайського та Невельського Донецької області», – йдеться у зведенні.
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати противника поблизу Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області – тут відбили 15 атак, на Шахтарському напрямку – 4 атаки противника західніше Старомайорського та південніше Урожайного Донецької області, а на Запорізькому – 5 російських атак західніше Вербового та Роботиного.