Міжнародний суд ООН 31 січня виніс рішення в справі України проти Росії – про його зміст повідомила кореспондентка Радіо Свобода.
Суд визнав, що Росія порушила деякі частини Конвенції ООН про запобігання фінансуванню тероризму, бо не розслідувала фінансову підтримку сепаратистів на сході України в 2014-му.
Попри це, суд не призначив компенсацію, як того вимагав Київ.
Суд також відмовився винести конкретне рішення щодо ймовірної відповідальності Росії за збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17 з непідконтрольних Україні територій 17 липня 2014-му, про що просила Україна.
Читайте також: Польща поки утримається з рішеннями щодо агентства ООН у Газі – МЗС
Це рішення в справі 2017 року, в якій Україна звинувачує Росію у фінансуванні бойовиків у 2014 році та дискримінації багатоетнічної громади Криму після окупації цього українського регіону.
Київ звинувачує Москву в порушенні конвенцій проти дискримінації та фінансуванні тероризму. Україна прагне, щоб суд зобов’язав РФ виплатити репарації за напади та злочини на сході країни, включно зі збиттям рейсу МН17 авіакомпанії Malaysia Airlines.
Цього тижня це перше із двох рішень Міжнародного суду ООН, пов’язаних із десятирічним конфліктом між Росією та Україною. 2 лютого цей же суд ухвалить рішення щодо прийнятності скарги України проти Росії про «спотворення поняття геноциду».
У ГУР кажуть, що «серед повернених полонених не було тих, чий обмін зірвався через падіння Іл-76»
У середу, 31 січня, відбувся черговий обмін полоненими між Україною і Росією. Але людей, які були у попередньому списку на обмін, «який мав відбутися 24 січня, але не відбувся через трощу літака Іл-76, під час цього обміну не повернули», повідомив у коментарі виданню «Голос Америки» представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
Заяву української розвідки російська влада наразі не коментувала.
Водночас Росія стверджує, що начебто «українські бійці загинули під час падіння літака».
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, серед повернених з полону військовослужбовців 95 представників Збройних Сил України, 56 нацгвардійців, 26 прикордонників, 29 воїнів Територіальної оборони та один представник Національної поліції України.
Чи нападе Росія на країни НАТО: що кажуть польські військові експерти
Про те, що Росія за кілька років може напасти на країни НАТО говорять у Польщі, країнах Балтії і навіть Німеччині. Ці припущення часто підігріває і сам Путін, погрожуючи країнам-членам Альянсу. Чи справді існує загроза російського нападу на європейські крани? Як вони готуються до можливих кремлівський провокацій і як з Польщі виглядає зараз ситуація на фронті в Україні – про це Радіо Свобода запитала в польських військових експертів.
Чи сприймає Польща всерйоз погрози Росії щодо нападу на НАТО?
Росія знесилена війною в Україні і не має ресурсу починати нову війну – переконаний генерал Збройних Сил Польщі, командувач сухопутних військ у 2006-2009 роках Вальдемар Скшипчак. Але, на думку експерта, це не привід для країн НАТО послаблювати підготовку до ймовірної російської атаки та зволікати у постачанні зброї та боєприпасів для України.
«Росія у цей момент не має можливості з будь-ким починати чергові конфлікти, чергові війни, бо повʼязана війною в Україні. Україна так успішно і добре обороняється, що росіяни не мають можливості зараз збудувати потенціал, щоб атакувати когось іншого, навіть із країн Балтії.
Росія проводить проти НАТО, проти ЄС, проти Польщі гібридну війну без участі війська. Але ця гібридна війна є великою проблемою. Ми не можемо собі з тим дати раду.
Путіну не треба просто зараз здійснювати агресію на членів НАТО, адже, по-перше, він намагається руйнувати нас гібридною війною, і по-друге, що він не має сил, щоб вдарити по нас, по НАТО. Тим паче, що Україна кожен такий напад використала б для того, щоб ще сильніше вдарити по Росії ніж до цього часу. Путін боїться того, що може зробити Україна, якщо йому захочеться почати чергову війну», – каже Вальдемар Скшипчак.
А от Яцек Раубо – аналітик найбільшого інформаційного порталу Defence 24, який пише про збройні сили, оборонну промисловість і геополітику – не виключає повномасштабного російського вторгнення до країн НАТО.
Але, на його думку, не менш загрозливими є гібридні атаки, які Росія продовжує активно використовувати у Європі.
Майже половина звільнених в ході обміну обороняли Маріуполь – Зеленський
Президент Володимир Зеленський 31 січня повідомив деталі щодо звільнених в ході обміну 207 українських військовополонених.
«180 рядових і сержантів. 27 офіцерів. Майже половина – захисники Маріуполя. Воїни Збройних Сил, Нацгвардії, підрозділів Державної прикордонної служби та Національної поліції. 207 хлопців скоро будуть вдома, з рідними», – сказав Зеленський у відеозверненні.
Голова держави уточнив, що це 50-й обмін за час повномасштабного вторгнення. А загалом в ході обмінів вдалося повернути 3 035 людей.
Читайте також: «Це просто виправдання» – у ГУР відповіли на заяви Путіна щодо Іл-76
«І ми зробимо все, щоб повернути кожного й кожну. Ми ні про кого не забули. По кожному прізвищу шукаємо», – запевнив він.
Зеленський подякував головам розвідки, Офісу президента, Служби безпеки, міністру внутрішніх справ, а також секретарю Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитру Усову.
Раніше Зеленський заявив, що 31 січня між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, в ході якого додому повернули 207 українців.
Кримські ЗМІ заявляють про вибухи у Феодосії, Раздольному та Гвардійському
У Феодосії та селищах Раздольне й Гвардійське в окупованому Криму було чути вибухи – про це повідомив проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на російські й місцеві телеграм-канали. Як стверджується, вони пов’язані з роботою протиповітряної оборони Росії.
Місцеві паблики також опублікували фото та відео, на яких нібито зафіксовано інверсійні сліди у небі над Сімферопольським районом.При цьому є повідомлення про збиті ракети в Сімферополі. Військові РФ ситуацію не коментували.
ОВА: у Бериславі сили РФ скинули вибухівку на подружжя, яке їхало на мотоциклі
Російські військові з безпілотника атакували місто Берислав на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у телеграмі.
За його словами, під удар потрапило подружжя, яке їхало на мотоциклі.
«65-річний чоловік та 62-річна жінка їхали містом на мотоциклі, коли окупанти скинули на них два вибухові предмети. Потерпілих шпиталізували з вибуховими травмами та уламковими пораненнями. Лікарі оцінюють їх стан як задовільний», – написав голова ОВА.
Між Україною і Росією відбувся черговий обмін полоненими – Зеленський
У середу, 31 січня, між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, додому повернулось 207 українців, розповів президент Володимир Зеленський у телеграмі.
«Наші – вдома. 207 хлопців. Повертаємо попри все. Пам’ятаємо про кожного й кожну в полоні. Воїни та цивільні. Маємо повернути всіх. Працюємо над цим», – написав президент.
Як розповів голова Офісу президента Андрій Єрмак, серед повернутих додому українців – воїни Збройних сил України, Національної гвардії, Держприкордонслужби, а також Національної поліції – рядові, сержанти й офіцери. Серед воїнів, за його словами, «є і захисники Маріуполя, які були на «Азовсталі», острова Зміїний, а також ті, хто воював на низці напрямків».
Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги
У середу, 31 січня, Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги, йдеться в повідомленні сайту федерального уряду країни.
За даними відомства, нова поставка включає:
- 24 бронетранспортери (раніше вже було передано стільки ж);
- 4 автомобілі багатоцільового призначення на гусеничному ходу Bandvagn 206 (BV206) (раніше ЗСУ отримали таких 69);
- 1 мостоукладальник BIBER із запчастинами (вже використовуються 14 одиниць);
- 3 танки для розмінування WISENT 1 (загалом Україна має таких 19);
- 14 спецпристроїв на танки для розмінування (раніше було передано 11).
Окрім того, пакет містить ракету для системи ППО IRIS-T, понад тисячу артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, систему проти морських мін, систему відеоспостереження Satcom (загалом таких надано 2 одиниці), 4 автомобілі для прикордонної служби (на додачу до 248), 450 ланцюгів протиковзання (на автомобілі) та 194 тисячі індивідуальних пайків харчування.
Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що Берлін і Київ невдовзі можуть узгодити угоду про безпекові зобов’язання відповідно до Рамкової декларації «Групи семи», яку ухвалили на саміті НАТО в липні 2023 року.
Збитки російської агресії проти довкілля оцінюють у понад 2,2 трильйони гривень – Міндовкілля
За час повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Мінекології нарахували понад 3600 російських злочинів проти довкілля. Про це під час Міжнародного довкіллєвого форуму «United for Nature. Agenda for Ukraine» заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
«Загальна сума збитків вже перевищує 2,2 трильйони гривень. Понад половину цих збитків це забруднення атмосферного повітря, земельних і водних ресурсів. Першим викликом на сьогодні є розмінування територій. Ми маємо на сьогодні понад 172 тисячі квадратних кілометри потенційно замінованих територій», – заявив Стрілець.
Він також зазначив, що відновлення екосистем можливе тільки після їх повного розмінування.
«Ми маємо убезпечити експертів, які цю роботу проводитимуть. Тому це перша позиція в пункті 8 формули миру», – додав міністр.
Раніше генеральний прокурор Андрій Костін повідомляв, що Україна «вперше в історії» розслідує злочини проти довкілля як воєнні. Зокрема, йдеться про руйнування дамби Каховської ГЕС
2022 року Верховна Рада ратифікувала угоду про участь України в програмі Євросоюзу LIFE для клімату та навколишнього середовища, яка сприятиме відновленню країни після руйнувань війни.
Розлучили з мамою на «фільтрації», батько загинув під час обстрілів, маму викрали й вивезли до Росії – ці та інші моторошні історії озвучили діти, які через російську агресію втратили рідних і опинилися в депортації. У Ризі розпочалася міжнародна конференція «Війна Росії проти дітей» («Russians war on children»), присвячена поверненню українських дітей. У рамках заходу слово надали самим неповнолітнім українцям. Їхні історії вислухав проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода, що нині працює на заході в латвійській столиці.
У розвідці Британії назвали «основний спосіб» поповнення російської армії
На початку повномасштабної війни з Україною, Росія «змушена була вербувати ув’язнених на короткий термін», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
За даними розвідників, «наразі основним джерелом поповнення армії РФ буде регулярний набір за контрактом».
Як зазначається у зведенні, «розслідування російської служби Бі-бі-сі показало, що з вересня 2023 року російські військові припинили набір ув'язнених за короткостроковими контрактами».
«Ув’язненим наразі пропонуються стандартизовані (довгострокові) контракти на військову службу, які передбачають згоду на службу в армії як мінімум до припинення дії наказу про часткову мобілізацію у вересні 2022 року», – зазначають у Міноборони Британії.
За даними британської розвідки, «короткострокові контракти з ув’язненими викликали деяку громадську полеміку в Росії, особливо з приводу повторних злочинів ув'язнених, що повернулися, і короткої служби ув’язнених порівняно з мобілізованими на невизначений термін резервістами».
«Вельми ймовірно, що короткострокове вербування ув’язнених було відповіддю на проблеми з набором до армії на початку конфлікту. У 2023 році російська держава, швидше за все, звернулася до регулярного набору за контрактом як до основного джерела нових військових кадрів», – зазначають у Міноборони Британії.
Раніше розвідка Британії повідомила, що від 24 лютого 2022 року до 25 січня 2024-го російські сухопутні війська, ймовірно, втратили в Україні приблизно 2600 основних бойових танків і 4900 інших бойових броньованих машин.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Як вижити релокованому бізнесу? У Дніпрі відкрили перший шоурум переселенців
Перший шоурум релокованих бізнесів відкрили у Дніпрі. У приміщенні на центральному проспекті відтепер можна ознайомитися й придбати продукцію семи підприємств, які переїхали з Донецької та Луганської областей, а також Харкова. Організатори сподіваються, що в шоурумі підприємці, які втратили своє виробництво вдома, знайдуть собі нових клієнтів, а також налагодять контакти між собою.
Продукцію яких брендів можна побачити на виставці та перед якими викликами постають люди, які перевезли бізнес з «гарячих» точок, – у матеріалі проєкту «Ти як?».
Росія відбиратиме майно за «фейки» про свою армію
Державна дума Росії в другому і третьому читаннях ухвалила закон про конфіскацію майна за так звані «фейки» про російську армію (стаття 207.3 Кримінального кодексу РФ).
Новий закон також передбачає конфіскацію майна у засуджених за кількома іншими статтями – про публічні заклики до провадження діяльності, спрямованої проти безпеки держави, про публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності, про заклики до запровадження санкцій, про надання допомоги у їхньому виконанні, про реабілітацію нацизму.
Конфіскація майна (на підставі обвинувального вироку) стосуватиметься засуджених за злочини «з корисливих міркувань або за наймом».
До ухвалення цього закону російський Кримінальний кодекс уже передбачав конфіскацію майна у засуджених за кількома десятками статей. Це були переважно «економічні» або тяжкі та особливо тяжкі злочини.
До Києва прибула заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд
До Києва з візитом у середу, 31 січня, прибула заступниця державного секретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд, повідомила у соцмережі Х посол США в Україні Бріджит Брінк.
«Вітаю з поверненням в Україну заступницю держсекретаря США Вікторію Нуланд. Сьогодні (31 січня – ред.) ми зустрінемось з вищим керівництвом країни, ветеранами та громадянським суспільством, щоб підкреслити нашу спільну відданість перемозі над російською агресією в Україні», – написала Брінк.
Раніше, 12 січня, спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер прибула з візитом до Києва. Це вже її друга поїздка до України після призначення на цю посаду.
У Києві вона зустрілася з президентом України, прем’єром, спікером парламенту та представниками депутатських фракцій.
Цей візит відбувається на тлі затримки допомоги Україні з боку Заходу. У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло в Конгресі.
Яку допомогу від Польщі може отримати Україна у 2024 році? (відео)
Від початку повномасштабної війни Польща надала Україні озброєння і техніки на суму майже 3,5 мільярди доларів. Таку цифру озвучив український прем’єр-міністр. За словами Дениса Шмигаля, йдеться про сотні танків, літаків, гелікоптери, системи ППО, зенітно-ракетні комплекси, БМП та БТРи.
Офіційна Варшава не оприлюднила жодних цифр. Тамтешні експерти кажуть, що наразі це закрита інформація. Утім, згідно з оприлюдненим Варшавським інститутом підприємства Компендіумом польської допомоги Україні, Польща передала ЗСУ, серед іншого, понад триста танків, що становило 30% довоєнних ресурсів польської армії, та 72 гаубиці Krab, що становило понад 30% власних ресурсів Польщі. Країна була однією з перших країн, які постачали ЗСУ нові типи військової техніки. На яку допомогу Польщі цьогоріч Україна може розраховувати – дивіться у відео.
Росія вивела у Чорне море підводний ракетоносій – ОК «Південь»
Росія вивела у Чорне море шість бойових кораблів, йдеться в повідомленні Оперативного командування «Південь».
«У Чорному морі 6 кораблів ворожого флоту, серед яких один підводний ракетоносій, споряджений 4 крилатими ракетами типу «Калібр», – зазначають українські військові.
Відомо також, що в Азовському морі станом на 31 січня перебуває один російський корабель.
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
Директор ЦРУ оприлюднив американську оцінку втрат РФ у війні проти України
Щонайменше 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. Про це директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс написав у статті для журналу Foreign Affairs.
За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
Дані директора ЦРУ про російські втрати в Україні є дещо меншими за оцінки Генштабу ЗСУ. За повідомленням Генштабу від 31 січня, ці втрати вже сягнули понад 385 тисяч осіб, а танків РФ в Україні втратила понад 6300 (чи є це «двома третинами» від довоєнного ресурсу Росії, українські військові не уточнюють).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
Заяви з Румунії та Угорщини про «поділ України» та реакція в Україні
Чому окремі політики Угорщини і Румунії заявляють про наміри претендувати на українські території? Хто ці політичні діячі, чи пов'язані вони з Росією і чи мають підтримку серед населення? Як такі заяви сприймають жителі окупованих територій України, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
На Харківщині відбулась зупинка руху поїздів, споживачі залишились без світла – Міненерго
На Харківщині з технічних причин відбулась зупинка поїздів, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики України 31 січня.
«У результаті знеструмилась підстанція, яка живить залізницю (зафіксовано порушення руху потягів), також без світла залишились побутові споживачі. Усіх користувачів оперативно заживлено», –йдеться в повідомленні.
У відомстві додали, що також в Харківському районі виявлено крадіжку проводу повітряної лінії «Укренерго».
«У Донецькій області через бойові дії знеструмлено повітряну лінію. У результаті знеструмились підстанції, без напруги залишились побутові споживачі», – розповіли у Міненерго.
Також у відомстві інформують, що дефіциту електроенергії в енергосистемі не зафіксовано, електростанції виробили достатньо потужностей для забезпечення потреб споживачів.
Крім того, планується комерційний імпорт електроенергії, кажуть у Міненерго.
«У резерві є вісім блоків теплової генерації, які буде під'єднано до мережі у разі потреби. Система збалансована. Стабілізаційні графіки відключень не застосовуються», – зауважують у відомстві.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Під час цьогорічного опалювального сезону енергетикам не доводиться застосовувати графіки відключень. Масованих атак по енергоінфраструктурі російські війська наразі не завдають, але регулярно обстрілюють енергооб’єкти на прифронтових територіях.